CC BY
12
УДК 616.12-008.331.1:612.-008.6-053.2
Т.А. Гайдук,
Л.Р. Шостакович-Корецька
АРТЕР1АЛЬНА Г1ПЕРТЕНЗ1Я ТА ПРЕДИКТОРИ МЕТАБОЛ1ЧНОГО СИНДРОМУ У Д1ТЕЙ
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра тфекцшних хвороб
(зав. - д. мед. н., проф. Л.Р. Шостакович-Корецька)
Ключовi слова: артергальна гтертензгя, метабол1чний синдром, dimu, предиктори Key words: arterial hypertension, metabolic syndrome, children, predictors
ApTepianbHa rinepTerniH (АГ) в ycix вшових групах e незалежним та потужним фактором ризику для передчасного розвитку кардювас-кулярних захворювань, якi впливають на якiсть та тpивaлiсть життя [9]. Iндивiдyyми з арте-piaльною гiпepтeнзieю мають у 2-3 рази бшьший ризик розвитку коронарних захворювань серця та у 7 paзiв - шсульту [9]. Частота системно! гшертензп у дорослих вкрай висока i становить вщ 10 до 30% [9], а у дггей вона коливаеться вiд 2,4 до 18% [2, 6, 14]. 1снують докази того, що природна iстоpiя есенцшно! гшертензи дорослих починаеться в дитячому вщ^ нaйчaстiшe маш-фестуе у дггей 14-15 pокiв та персистуе протягом життя [1, 2, 6, 7, 12, 13]. З ушх характеристик дитинства саме piвeнь apтepiaльного тиску е найбшьш прогностично значущим для подаль-ших його змш [16]. У великих популяцшних дослiджeннях (Bogalusa Heart Study, Muscatine
Резюме. Обследовано 40 детей со стабильной и лабильной формами артериальной гипертензии (АГ) в возрасте 13-18 лет, госпитализированных в кардиопульмонологическое отделение с диагнозом вегето-сосудистой дисфункции. Установлено, что наиболее частой формой АГ у детей является изолированная систолическая АГ, однако почти у половины детей выявлена комбинированная (систоло-ди-астолическая) АГ. Анализ метаболических нарушений у детей с АГ показал, что изолированная АГ (с нормальной массой тела и без метаболических изменений) наблюдалась в 22,5%, АГ в сочетании только с избытком массы тела - у 17,5%, метаболические нарушения отмечались у 37,5% детей. Метаболический синдром был диагностирован у 22,5% детей. Выявленная высокая частота ассоциации АГ у детей с метаболическими нарушениями свидетельствует о начале формирования высокого риска кардиоваскулярных заболеваний уже в детском возрасте и требует комплексного подхода к ведению детей с повышенным артериальным давлением.
Summary. 40 children at the age of 13-18 years with stable and labile forms of arterial hypertension (AH) hospitalized to cardiopulmonary department with diagnosis of autonomic dysfunction were observed. It is established, that isolated systolic arterial hypertension is the most frequent form of AH in children, however, the combined (systolic-diastolic) AH is revealed almost in half of children. Analysis of metabolic disturbances in children with AH showed that isolated AH (with normal body mass without metabolic disturbances) was observed in 22,5%, AH without metabolic disturbances with overweight in 17,5%, metabolic disturbances in 37,5% of cases, metabolic syndrom was diagnosed in 22,5% of children. High frequency of association of AH is found out in children with metabolic disturbances; this testifies to the beginning offormation of high risk of cardiovascular diseases already in childhood and demands a complex approach to treating children with high blood pressure.
Study, Finns Study) показано, що ранне тд-вищення apтepiaльного тиску обов'язково про-гресуе у ктшчну гшертензда [14, 16]. Доведено, що шдлгтки з гiпepтeнзieю мають у 2-4 рази бшьший ризик розвитку фшсовано! (стабшьно!) гшертензи в дорослому вщГ, шж ¡х нормо-тензивш однолики [16].
У наш час точно встановлено, що гiпepтeнзiя, в цшому, починаючи з дитячого вшу, не зустрь чаеться Тзольовано, а в рГзнш мГрГ сшвюнуе з такими станами, як ожиршня, шсулшорезис-тентнють / гiпepiнсyлiнeмiя та дислiпiдeмiя, тобто взаемопов'язаними мeтaболiчними пору-шеннями, що характеризують мeтaболiчний синдром (МС) [3, 8, 13, 15]. Кожний з цих сташв сам по со6Г шдвищуе ризик розвитку серцево-су-динних захворювань, але найбшьш важливо те, що !х комбшащя призводить до синерпчного або адитивного ефекту [9, 10, 14]. Наявшсть МС у
09/ Том XIV/ 2
103
дорослих призводить до 2,5-4-кратного шдви-щення вiдносного ризика для смерт вiд кардю-васкулярних захворювань [9]. Кластер факторiв ризику, пов'язаний з шсулшорезистентшстю, по-чинае формуватися ще в дитячому та шдлгг-ковому вщ [8, 11]. Однак немае точних даних про прояви МС у дитячому вщ та про вплив, що здшснюють метаболiчнi порушення на серцево-судинну систему. В педiатричнiй практицi дос-лщження МС у дiтей е поодинокими, а чита клiнiко-дiагностичнi критери його не встанов-лено [3]. Тому юнуе необхiднiсть ранньо! дiаг-ностики артерiальноl гшертензи з урахуванням И особливостей у дитячому i шдл^ковому вiцi, виявлення асоцiйованих з нею факторiв ризику для проведення ефективно! профiлактики i лшу-вання даного стану, оскшьки це може дозволити значно змшити вiддалений прогноз у таких па-цiентiв. Метою дослщження е визначення пре-дикторiв метаболiчного синдрому у дiтей з ар-терiальною гiпертензiею.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Обстежено 40 дiтей (35 хлопчиюв i 5 дiв-чаток) зi стабiльною та лабiльною формами АГ вшом 13-18 рокiв, госппатзованих у кардюпуль-монологiчне вiддiлення дитячо! мюько1 клшчно1 лiкарнi №2 з дiагнозом вегето-судинно1 дисфун-кци за гшертензивним типом.
Усiм дiтям був визначений добовий профшь артерiального тиску за допомогою безперервного 24-годинного мошторування артерiального тиску та ЕКГ реестратором «СаМ^е^-01» фiрми «MEDITECH» (Угорщина) з плечовою манжеткою у вщповщносп до вiку дитини. При аналiзi даних ДМАТ оцiнювались наступнi параметри: середш добовi значення систолiчного АТ (САТ), дiастолiчного АТ (ДАТ), середнього АТ (АТср), пульсового АТ (ПАТ), ЧСС, максимальш та мшмальш значення САТ, ДАТ, АТср, ПАТ, ЧСС, коефщенти варiацil САТ i ДАТ у денний та шчний час, iндекси часу гшертензи САТ i ДАТ у денний та шчний час, добовi iндекси САТ i ДАТ, час максимального ранкового АТ, величина максимального ранкового та мшмального шчного АТ, величина ранкового тдйому АТ, швидкiсть пiдвищення САТ у ранковi часи [2, 6,
7].
Стабiльна АГ (САГ) була дiагностована при рiвнi середньодобового АТ вище 95 перцентиля, iндексi часу гшертензи понад 50%, лабiльна АГ (ЛАГ) визначалася при iндексi часу гшертензи вщ 25% до 50%, однак середньодобовий АТ був нижчим за 95 перцентиль [2, 6, 7].
Для виключення вторинного характеру АГ ушм дгам було проведено анкетування за
факторами ризику, визначення шдексу Кетле, доплерехокардiографiя, ЕКГ, ультразвукове до-слiдження оргашв черевно! порожнини та заче-ревного простору, офтальмоскошя, дослiдження рiвня глюкози натщесерце, проведений оральний глюкозотолерантний тест, визначався рiвень загального холестерину (ЗХС), триглщерцщв (ТГ), лшопротеадв високо! щшьносп (ЛПВЩ), Р-лшопроте].дов у сироватцi кровь Вмют лшопро-теадв низько! та дуже низько! пнльносп(ЛПНЩ та ЛПДНЩ), а також iндекс атерогенностi (1А) визначалися розрахунковим методом [9]. МС визначався у вщповщносп до критерив Adult Treatment Panel III (ATP III, 2001) [4]. Ста-тистичну обробку результатiв дослiдження вико-нували з використанням критерiю Стьюдента [5].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Встановлено, що у 62,5% дггей (n=25) вщ-мiчалась стабiльна АГ, у 37,5% (n=15)- лабiльна. Найбiльш частою формою АГ була iзольована систолiчна АГ (55%), у структурi яко! iзольована стабiльна АГ становила 22,5%, iзольована ла-бiльна АГ 32,5% (рис.1.)
СДАГ(лс+лд) СДАГ(сс+сд) 5,0% 1САГ(л)
22,5%
Рис.1. Структура АГ у дггей
П р и м i т к и : 1САГ - ¡зольована систол1чна АГ, СДАГ - систоло-д1астол1чна АГ; (л) - лабшьна, (с) - стабiльна; (лс) - лабшьна систолiчна, (сс) - стабшьна систолiчна, (лд) - лабiльна дiастолiчна, (сд) - стабiльна дiастолiчна, (тд) - транзиторна дiастолiчна
У 45% дтей вiдмiчалась систоло-дiастолiчна АГ. Причому комбшащя дiастолiчного компоненту зi стабiльним характером САГ (40%) спос-терiгалась майже у 8 разiв частiше, нiж iз лабiльним (у 5% випадюв). Так, у 20% дтей (n=8) стабiльна САГ була в поеднанш з ла-бшьною ДАГ, у 5% дiтей (n=2) зi стабiльною ДАГ i в 15% (n=6) з транзиторною ДАГ Индекс часу дiастолiчно! гшертензи становив вщ 10 до 25%). Комбiнацiя лабшьно! САГ iз лабiльною ДАГ вiдмiчалася лише у 5% (n=2) дтей. 1зольо-вано! дiастолiчноl форми АГ не було визначено ш в кого з дггей.
Спадкова обтяжешсть по АГ 1 лши спо-рiднення вiдмiчалась у 67,9% (п=19 з 28), по 2 лши спорщнення - 64,3% (п=18), по ожирiнню -17,9% (п=5), цукровому дiабету - 1 лши - 3,6% (п=1), 2 лши - 10,7% (п=3).
Аналiз метаболiчних порушень у дiтей з АГ показав, що iзольована АГ (з нормальною масою тiла та без метаболiчних змiн) (група 4) спос-терiгалась у 22,5% (п=9), АГ у поеднанш тiльки з надлишком маси тiла (МТ) (група 3) - 17,5% (п=7), метаболiчнi порушення (МП) (група 2) вiдмiчались у 37,5% (п=15) дiтей. Частота МС становила 22,5% (п=9) (група 1) (Рис.2.).
АГ з МС (п=9) 22,5%
АГ з нормально ю МТ та без МП (п=9) 22,5%
АГ з МП (п=15) 37,5%
АГ з надм1рною
МТ (п=7) 17,5%
Рис.2. Частота метабол1чних порушень у д1тей з АГ
Серед ушх дiтей з АГ надлишок маси тша i ожиршня вiдмiчались у 62,5% (п=25), причому
ожирiння спостерiгалось у 27,5% (п=11), надлишок маси тiла - у 35% (п=14).
МС був дiагностований у 22,5% (п=9) дней з АГ. В ушх випадках компонентами його були АГ, ожиршня та гiпертриглiцеридемiя. Крiм того, у 33,3% (п=3) ця трiада комбiнувалась зi зниженням рiвня ЛПВЩ, у 44,4% (п=4) - з тдвищенням рiвня ЛПНЩ, у 55,6% (п=5) -ЛПДНЩ та 55,6% (п=5) - ЗХС.
У груш дией з метаболiчними порушеннями, проявами яких були змiни в лшщному профiлi кровi та вуглеводному обмш (порушення толе-рантностi до глюкози), 66,7% (п=9) мали надлишок ваги тша i тiльки 33,3% (п=6) - нормальну масу тша. Порушення толерантносп до глюкози вiдмiчалось у 3 (7,5%) дiтей у груш дией з МП та надлишком маси тша та не було виявлено ш в однш з iнших груп. Лiпiдний профшь харак-теризувався гiпертриглiцеридемiею в 33,3% (п=5), причому в усiх випадках вона сполучалась або зi зниженням рiвня ЛПВЩ (п=2), або з тдвищенням рiвня ЛПДНЩ (п=3). Гшерхо-лестеринемiя спостерiгалася в 40% дией (п=6), зниження рiвнiв ЛПВЩ у 46,7% (п=7), тдви-щення рiвня ЛПДНЩ у 26,7% (п=4), а ЛПНЩ- у 6,7% (п=1). Сполучеш змiни лiпiдного профiлю були знайдеш майже у половини дiтей - у 46,7% (п=7). При аналiзi зсувiв у лiпiдограмi в груш дгтей з МП та надлишком маси тша тшьки в 2 випадках iз 9 (22,2%) були визначеш змiни одного показника - (в 1-зниження ЛПВЩ, у 1 -шдвищення ЗХС), а у дией з нормальною масою тша та без метаболiчних змiн - у 4 випадках iз 6 (66,7%) (у 3 - зниження ЛПВЩ, у 1 - шдвищення ЗХС). Характеристика груп надана в таблищ.
Характеристика груп дггей з артер1альною гшертенз1ею (М±т)
Показники Група 1 Група 2 Група 3 Група 4
Квень глюкози натще, ммоль/л 3,71±0,81 3,92±0,80 3,85±0,16 3,72±0,24
Тригл1цериди, ммоль/л 1,89±0,62* 1,38±0,87 0,79±0,44 0,83±0,69
ХС ЛПВЩ, ммоль/л 1,29±0,45 1,25±0,36 1,34±0,21 1,42±0,45
Окружтсть тали, см 113,6±10,0 91,0±6,0 94,5±2,5 74,7±2,5
1ндекс маси тша (1МТ), кг/м2 31,0±3,30* 24,7±3,85 27,4±3,25 20,2±3,00
Систол1чний АТ, мм.рт.ст. 134,0±14,0 134,0±12,0 138,0±3,00 133,0±8,50
.Щастолчний АТ, мм.рт.ст. 77,7±11,00 73,5±9,00 76,0±15,00 72,0±9,00
ЗХС, ммоль/л 5,12±1,32* 4,43±1,08 3,54±0,56 3,49±0,95
Прим1тка: * - величина в груш 1 статистично в1ропдно вщр1зняеться вщ аналопчно! в групах дггей 3 и 4
Була виявлена залежшсть частоти МП у дией дiагностований МС, а серед дией з нормальною
з АГ вщ маси тша. Так, серед дией з надлишком вагою тша МП були визначеш в 40% (п=6) дгтей. ваги тша МП були виявлеш в 72% випадюв З одного боку, щ данi свiдчать про вплив
(п=18), причому в половинi з них (36%) був надлишку ваги тша на частоту метаболiчних по-
09/ Том XIV/ 2
105
рушень, з другого - вказують на високу частоту метаболiчних порушень у дiтей з АГ на фош нормально! маси тша.
ВИСНОВКИ
1. Найбiльш частою формою АГ у дней була iзольована систолiчна АГ (55%), у 45% дней вiдмiчалась комбiнована систоло-дiастолiчна АГ.
2. Виявлена висока частота асощацп артер>
ально! гiпертензi! у дней з метаболiчними пору-шеннями (частота метаболiчного синдрому скла-ла 22,5%, метаболiчних змiн - 37,5%,) та ожи-рiнням i надлишком маси тша (у 62,5% дней), що свiдчить про початок формування високого ризику кардюваскулярних захворювань вже в дитячому вщ та потребуе комплексного шдходу до ведення дiтей з шдвищеним артерiальним тиском.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Александров А.А., Розанов В.Б. Эпидемиология и профилактика повышенного артериального давления у детей и подростков // Российский педиатрический журнал. -1998. - №2. - С.16-20.
2. Диагностика та класиф1кац1я первинно! арте-р1ально! гшертензп у дней / Майданник В.Г., Коренев М.М., Хайтович Н.В., Богмат Л.Ф. // Педаатр1я, акушерство та пнеколопя. - 2006. - №6. - С. 5-10.
3. Кисляк О.А., Петрова Е.В. Состояние сосудистой стенки у подростков с метаболическим синдромом // Педиатрия. - 2006.- №2. - С.23-28.
4. Кожухар О.В., Хайтович Н.В., Терлець-кий Р.В. Маркери метабол1чного синдрому у дггей та шдлитав // Пед1атр1я, акушерство та пнеколопя. -2006. - №2. - С. 37-41.
5. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. - К.: МОРИОН, 2001.-401с.
6. Леонтьева И.В., Агапитов Л.И. Метод суточного мониторирования артериального давления в диагностике артериальной гипертензии у детей // Рос.вестн. перинатологии и педиатрии. - 2000. - №2. - С.32-38.
7. Майданник В.Г., Хайтович Н.В. Артер1альна гшертенз1я у дней: д1агностика та л1кування // Вну-тршня медицина. - 2008. - №3(9). - С. 13-20.
8. Маркеры метаболического синдрома у детей и подростков с артериальной гипертензией различного генеза / Соболева М.К., Чупрова А.В., Нефедова Ж.В., Таранов А.Г. и др. // Педиатрия. - 2004.- №3. - С.23-28.
9. Рекомендацп Украшсько! Асощацп кардюло-
пв з профшактикн та лшування артер1ально! гшертензп: Поабник до Нацюнально!' програми профшак-тики та лшування артер1ально! гшертензп. - К.: ПП ВМБ, 2008. - 80с.
10. Факторы риска сердечно-сосудистых заболеваний у подростков с артериальной гипертензией / Кисляк О.А., Сторожаков Г.И., Петрова Е.В. и др. // Педиатрия. - 2003.- №2. - С.16-20.
11. Combined effects of systolic blood pressure and serum cholesterol on cardiovascular mortality in young (<55 years) men and women / Thomas F., Bean K., Guize L. et al. // Eur. Heart J. - 2002. - Vol. 23, N7. - Р. 528535.
12. Family history as a predictor of blood pressure in a longitudinal study in Australian children / Burke V., Gracey M.P., Beilin L.J. et al. // J. Hypertens. - 1998. -Vol. 16, N3. - Р. 269-276.
13. Flynn J.T. Evaluation and management of hypertension in childhood // Prog. Pediatr. Cardiol. - 2001. -Vol. 12, N 2. - Р. 177-188.
14. National High Blood Pressure Education Program Working Group on High Blood Pressure in Children and Adolescents. The fourth report on the diagnosis, evaluation, and treatment of high blood pressure in children and adolescents // Pediatrics. - 2004. - Vol. 114, N2, Suppl , 4th Report. - Р. 555-576.
15. Sorof J.M., Daniels S. Obesity hypertension in children: a problem of epidemic proportions // Hypertension. - 2002. - Vol. 40, N4. - Р. 441-447.
16. The relation of overweight to cardiovascular risk factors among children and adolescents / Freedman D.S., Dietz W.H., Srinivasan S.R., Berenson G.S. // Am. J. Epidemiol. - 2000. - Vol. 151, N10. - Р. 1007-1019.
♦
