CC BY
1АПОПТОЗ ТА 1МУННЕ ЗАПАЛЕННЯ У ХВОРИХ З ГОСТРИМ АОРТАЛЬНИМ СИНДРОМОМ
О. В. Бучнева,
к.м.н., доцент кафедри Xipypeíí №1ХНМУ, зав1дуюча кард1ох1рург1чним в^ддыенням ДУ «1нститут загалъног та нев1дкладног xípypeííím. В.Т. Зайцева», м. Харкгв, Украгна
DOI: https://doi.org/ 10.31435/rsglobal_ws/28022019/6358
ARTICLE INFO
Received: 28 December 2018 Accepted: 20 February 2019 Published: 28 February 2019
KEYWORDS
aortic aneurysm, apoptosis,
immunological research.
ABSTRACT
The growing number of complicated aneurysms of the aorta requires further study of this pathology, the allocation of major pathophysiological components to improve the quality of treatment, prevention of complications of the disease. An urgent work is under way to detect immune-inflammatory reactions and the effects of apoptosis in complicated aortic aneurysms of different localization, to assess the possibility of their effect on perioperative flow and complications in the course of surgical treatment. The immune system and serotonin apoptotic markers have been analyzed in patients who underwent surgical treatment for acute aortic syndrome.
Citation: О. В. Бучнева. (2019) Apoptoz ta Imunne Zapalennia u Khvorykh z Hostrym Aortalnym Syndromom. World Science. 2(42), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_ws/28022019/6358
Copyright: © 2019 O. B. Ey^HeBa This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Актуальшсть. Дуже широко в даний момент розробляються hobí теори етюлопчних чинниюв розвитку аневризм аорти: генетична теорiя; теорiя протеолггичних фермента; теорiя рщюсних металiв [1, 2]. Так, сучасш теори розвитку, наприклад, теорiя аневризм черевно! аорти, припускають, що асептичне запалення виникае як вщповщь на фшсацш до судинно! стшки черевного вщдшу аорти деякого не видшеного антигену. Ця вщповщь характеризуеться шфшьтращею аортально! стшки макрофагами, Т - та В^мфоцитами та активащею протеолггично! системи через продукщю цитокшв [3, 10].
Пщвищення активност протешаз призводить до дезштеграци бшюв матриксу. Що в свою чергу, призводить до розвитку аневризматичного ураження аорти [5, 9].
Останш iмунна молекулярш дослщження висувають ще одну гшотезу розвитку запальних аневризм черевно! аорти. У 1997 рощ T.E. Rasmussen зi спiвавторами виявили у хворих з аневризматичним ураженням аорти генетично детермшований дефект в системi HLA в молекулi HLA - DR, що, на !хню думку, може обумовлювати патологiчний iмунну вщповщь на рiзнi антигени [11].
З використанням iмуногiстохiмiчних методiв вдалося з'ясувати, що юнуе два основних шляхи шщацп апоптозу. Перший реалiзуеться через систему бшюв TNF, до них вщносяться Fas (CD95), TNF-R1, DR-3, DR-4, DR-5. Bti рецептори амейства TNF мають власний "домен смертГ' (FADD) в цитоплазмi клiтини. Для його шщацп необхiдний фiзiологiчний лтанд (Fas -L), що належить до шмейства цитокiнiв, Fas-L синтезуеться як трансмембранна молекула, але може юнувати i в вшьнш форм^ утвореною пiд впливом металопротеаз [12 ].
Аналiзувалися данi iмунологiчного дослщження аневризматичних тканин з рiзною давнютю розшарування була виявлена кореляцiя рiвня апоптозу та давностi розшарування. Таким чином максимальний рiвень апоптозних клггин та Fas був виявлений у хворих з
розшаруванням подieю менше мiсяця назад та мшмальний рiвень - у хворих, яю перенесли розшарування бiльше року тому [5].
Дослщжень щодо iндукторiв апоптозу в гладко м'язових клiтинах (ГМК) судин не так багато. Перюдично у виданнях з'являються статгi про рiзнi металопротеази, що викликають апоптоз.
Так, асоцiацieю серцево судинних хiрургiв Британи та 1рланди було проведено велике дослщження, яке показало, що PGE2 е потужним iндуктором апоптозу в ГМК судин та його високий рiвень корелюе з прогресуванням аневризматичного ураження у пацiентiв з малими аневризмами черевно! аорти (АЧА). Блокування ж PGE2, прийомом НПЗЗ, знижуе швидкiсть прогресування аневризматичного ураження [10].
Накопичений великий досвщ хiрургiчного лiкування ускладнень аневризм рiзноl локалiзацil та етюлоги, запропоновано чимало методiв та модифiкацiй лiкування дано! патологи. Хiрургiчне втручання е единим ефективним методом лшування розриву аневризм. Проте все зростаючу кiлькiсть самих аневризм вимагае подальшого вивчення щех патологи, видшення основних патофiзiологiчних компонентiв для полшшення якостi лiкування, профiлактики можливого ускладненого перебiгу захворювання.
Актуальною е робота по виявленню iмунна-запальних реакцш та впливу апоптозу при ускладнених аневризмах аорти рiзноl локалiзацil, ощнщ можливостi !х впливу на перюперацшний перебiг та ускладнення в процес хiрургiчного лiкування.
Матерiали та методи. Маркери апоптозу iмунного запалення дослщжеш у 64 хворих з ускладненими аневризмами аорти рiзних локалiзацiй: аневризми черевно1 аорти (АЧА) - 24 , аневризми грудно1 аорти (АГА) - 19 , торакоабдомiнальнi аневризми аорти (ТААА) - 9, розшаровуючi аневризми аорти (РАА) - 12. У даних пащенпв супутньо1 аутоiмунноl патологи не виявлено. Проаналiзували показники iмунноl системи та маркерiв апоптозу (нуклеосом) в сироватщ у хворих, що надшшли на для хiрургiчне лiкування з приводу гострого аортального синдрому. Визначення вмюту сироваткових iмуноглобулiнiв класiв А, М и G здшснювали спектрофотометрична. Для визначення концентраци використовували стандартний набiр моноспецифiчних антисироваток до iмуноглобулiнiв кожного класу та контрольну сироватку з вщомим вмютом iмуноглобулiнiв (г/л). Концентрацiю сироваткових iмуноглобулiнiв розраховували за калiбрувальними графшами, побудованими для кожного класу iмуноглобулiнiв.
Вмiст циркулюючих iмунних комплекшв (Ц1К) у сироватцi кровi ощнювали спектрофотометрична пiсля шкубаци зразкiв у боратному буферi та полiетиленглiколi.
Визначення вмюту ауггамунних антитiл проводили за тестом на лiмфоцит токсичнiсть (класичний метод Терасаки). Для проведення тесту використовували лейкоцитарну суспензда, що готовили з гепаринизовано1 кровi та шкубували з гомологiчною сироваткою кровi.
Вмют субпопуляцiй Т-лiмфоцитiв (CD3+, СБ4+, СБ8) визначали за допомогою непрямого iмунофлюоресцентного методу з використанням специфiчних моноклональних антитш (МКАТ), мiчених FITC (за допомогою вторинно1 сироватки), якi зв'язуються з вiдповiдним поверхневим антигеном клики, позначуваним як CD (кластер диференщювання) -СБ3+ (зрiлi Т-лiмфоцити), CD4+ (Т-хелпери/iндуктори), CD8+ (Т-цитотоксичнi/супресори). Кiлькiсть клгшн пiдраховували за допомогою люмiнесцентного мшроскопа. Для оцiнки фагоцитарно1 ланки iмунiтету дослiджували фагоцитарну активнiсть нейтрофiльних гранулоципв у лейкоцитарнiй суспензи, отримано1 з гепаришзовано1 кровi.
З метою об'ективiзацil iмунологiчних порушень при гострих аортальних синдромах ми застосували методику визначення цитоюшв, яю вiдiграють важливу роль в загальнш реакцil органiзму на патолопчний стан. На наш погляд, найбшьш iнформативним для оцiнки iмунного статусу е визначення рiвня фактору некрозу пухлин (TNFa), iнтерлейкiну - 6 (1Ь-6), iнтерлейкiну - 8 (1Ь-8), iнтерлейкiну - 10 (1Ь-10). Важливiсть i необхiднiсть в дослщженш зазначених цитокiнiв пiдтверджуеться !х властивостями.
Результати та Тх обговорення. У реалiзацil та регуляцil апоптозу беруть участь численш фактори. На вщмшу вiд рiзноманiття iндукторiв апоптозу, головне його прояв деградащя хроматину. II основою служить ферментативне розщеплення ДНК, яке вщбуваеться в кiлька етатв з формуванням нуклеосом (таблиця 1).
Таблиця 1. Показники iмyнного запалення у пащенпв з гострими аортальними синдромами
Патолопя Дослщжуваш показники
СРБ Кpiопpеципiтин ШОЕ Нуклеосоми
АГА 1,8±0,4 (25% )* Негативно 21±1.6 (20%) 1/3/3 (25%)
РАА 2,2 ±0,2 (25%) 1/20 (20%) 12±0.7 (20%) 1/5/5 (30%)
ТААА 1,4±0,4 (37,5%) Негативно 15±1.6 (12,5%) 1/2/3 (25%)
АЧА 2,4±0,3 (30,6%) 1/20 (9,3%) 24±1.4 (31,2%) 4/3/4 (31,6%)
* - вщсоток вщ загального числа в rpyni
З наведено! вище таблиц видно що в кожнiй груш пащенпв виявляеться не великий вщсоток хворих з активно поточним iмунним запаленням. У пацiентiв з розривами аневризмами трудно! аорти в 25% випадюв виявлявся високий рiвень СРБ, який використовуеться як класичний маркер запалення. Треба вщзначити, що високий рiвень цього показника корелював з високими титрами нуклеосом. Нуклеосоми або фрагментовано розщеплене ДНК по 50-70 тис. пар нуклеотивдв - це головний прояв активного поточного апоптозу. В дослщжуванш груш також зазначалося високе значення ШОЕ, проте ш в одному випадку ми не виявили крюпрециштишв.
Особливютю пащенпв з виявленими iмунним запаленням було те, що в анамнезi був вщсутнш достовiрний факт травми, хоча тип аневризматично! поразки, локалiзацiя аневризми свщчили на користь останнього. При аналiзi показникiв в групi з РАА висою рiвнi СРБ, ШОЕ були виявлеш у 25-30%, що вщповщало високому рiвню нуклеосом. Однак рiвень !х, в порiвняннi з групою АГА, був на два порядки нижче. Важливо вiдзначити, що вс пацiенти з високим рiвнем нуклеосом мали давнiсть розшарування менше твроку.
У групi пацiентiв з розривами ТААА частота виявлення високого рiвня СРБ була вище, шж в двох попередшх групах. Але тдвищений рiвень нуклеосом не завжди збиався з високими показниками системного запалення. Нам не вдалося виявити характерно! залежносп перебiгу захворювання у ще! групи пацiентiв.
Пацiенти з розривами аневризмами черевно! аорти представляли найбшьшу складнiсть для оцiнки, тому що мали найбшьшу кшьюсть супутнiх захворювань. Однак ми виявили, що у 30% пащенпв з цiе! групи е висок рiвнi СРВ, ШОЕ, що практично завжди вщповщало високим титрам нуклеосом. Треба так само вщзначити, що в цш груш пащенпв титри нуклеосом були максимальними.
Аналiзуючи гуморальш фактори iмунiтету, ми розбили !х на двi частини. В першу ми вщнесли виявленi патологiчнi антитiла, у другш проаналiзували рiвнi iмуноглобулiнiв, якi обумовлюють антитiло-залежний клiтинна-опосередкований цитолiз (таблицi 2-3).
Таблиця 2. Достижения патологiчних антитш у пацieнтiв з гострим аортальним синдромом
Патолопя Дослщжуваш показники
АНФ Ц1К АКЛ pANCA
АГА 1/20 225±23 39±3,9 1/20
(15%)* (30%) (30%) (10%)
РАА 1/20 166±34 29±1,8 1/20
(10%) (30%) (30%) (10%)
ТАА 1/20 149±22 35±1,7 1/20
(25%) (37,5%) (37,5%) (25%)
АЧА 1/20 259±34 36±4.7 1/20
(25%) (37,5%) (46,9%) (25%)
* - вiдсоток вщ загального числа в rpyni
У вшх групах хворих виявлено патолопю. Аналiзуючи групу пацiентiв з розривами аневризмами грудно! аорти ми виявили, що наявнють високих титрiв антитш завжди корелювало з високим титрами нуклеосом. При цьому видшяеться група пащенпв складними
розривами аневризм протезiв та латок, аорто легеневими норицями, у яких, незважаючи на висок показники СРБ та шших факторiв запалення, антитiла не виявлялися. У хворих з
розривами РАА були виявлеш значно або сильно виражеш позитивнi кореляцiйнi зв'язки мiж давнiстю розшарування та наявнiстю в сироватщ АНФ, Ц1К, АКС. Треба так само вщзначити, що для ще! групи пацieнтiв виявлена повна залежнють мiж наявнiстю антитiл та високими показниками СРБ, крюпрециштишв та ШОЕ.
У групi пацiентiв з розривами ТАА найбшьш значимо тдвищеш та в бiльшому вiдсотку випадюв величини АКС та Ц1К, що також корелювало з високим рiвнем СРБ. Кореляцiйна залежнiсть мiж високими рiвнями антитiл та нуклеосом хоча i простежувалася, проте титри нуклеосом, як ми вже вщзначали вище, були нижче, нiж в групах з розривами АГА та РАА.
Таблиця 3. Дослщження piBM iмуноглобулинiв у пащенпв з гострими аортальними синдромами
Патолопя Дослщжуваш показники
IgG мг/мл IgА мг/мл IgМ мг/мл
АГА 19,3±4,04 5,6±1.02 норма
(25%)* (25%)
РАА 16,7±2,24 2,06±0.81 норма
(30%) (20%)
ТАА 12,7±1,95 норма норма
(50%)
АЧА 19,5±4,95 4,9±2,01 норма
(46.9%) (31.3%)
* - вщсоток вщ загального числа в rpyni
У хворих з розривами АЧА достовiрно позитивно корелювала висока концентрацiя антитш та Ц1К з високими рiвнями СРБ та ШОЕ. Аналiзуючи взаемозв'язки мiж титрами нуклеосом та антитш, було виявлено, що е повна корелящя мiж рiвнями титрiв Ц1К та АКС з нуклеосомами. Треба так само вщзначити, що стутнь пщвищення цих двох антитш значно перевищувала iншi параметри та виявлялася у бшьшого вiдсотка пацiентiв. У той час як висою титри АНФ та рАКСА зустрiчаються в данш групi пацiентiв, але вщсоток !х виявлення на порядок менше нiж в попереднiх.
Спiввiдносячи вс цi показники з рiвнями iмуноглобулiнiв в сироватцi, виявлено, що мае мюце пiдвищення титрiв IgG у вшх чотирьох групах пацiентiв з позитивними маркерами iмунноl запалення.
У пащенпв з розривами АГА на тлi пiдвищення IgG було i пiдвищення титрiв IgA. У той час як рiвень IgM залишався в межах норми. Порiвнюючи щ показники з маркерами запалення та титрами антитш, ми виявили що у вшх пащенпв з високим рiвнем СРБ, ШОЕ, нуклеосом, концентращя IgG була пiдвищеною. Також взаемозв'язок простежувалася i для титрiв антитш 1нший взаемозв'язок ми отримали для пащента з розривами РАА. Так, на тлi вiдносно першо! групи не великого пщвищення IgG, спостериалось незначне зниження IgA, при нормальних показниках ^М. Порiвнюючи цi показники з виявленими антитiлами, ми виявили, що висок титри IgG завжди корелюють з високими рiвнями нуклеосом, СРБ, АКС, Ц1К. У той час як зниження рiвня ^А вiдзначалося лише у пацiентiв з виявленими, ^м перерахованих вище, титрами рАКСА та АНФ.
У груш пащенпв з розривами ТАА виявлено лише незначне пщвищення рiвня IgG, на тлi нормальних показникiв ^А та IgM. При аналiзi даного чинника з вище перелiченими ми вщзначили, що пiдвищення IgG мае мюце тшьки у пацiентiв з високим АНФ, рА1ЧСА та нуклеосомами. У пащенпв же з вщсутнютю АНФ та рАКСА, рiвень IgG залишався в межах норми, незважаючи на пщвищення СРВ, ШОЕ.
У пащенпв з розривами АЧА рiвень IgG та IgA був значно пщвищено, а рiвень IgM залишався в межах норми. Сшввщносячи щ показники з титрами антитiл та маркерами запалення. Ми виявили той же кореляцшний взаемозв'язок, тобто пщвищення IgG мае мюце у пащенпв з високими титрами антитш та високими показниками СРВ, ШОЕ та нуклеосом.
Порушення з боку системи гемостазу та гемореологп при рiзних патолопчних станах е важливим патогенетичним фактором, що визначае переби захворювання, його тяжкють, а в
ряд! випадюв { його результат. 1мунне запалення може включати активащю коагуляцшно! системи, тромбоципв, тромбшу. В свою чергу, активащя контактно! системи може кр1м активацп ф1бринол1зу, запуску коагуляцшного каскаду, активувати систему комплементу, утворення брадикшша та активащю нейтрофшв. При анал1з1 лабораторних даних було виявлено, що вже в до операцшному перюд! в середньому вщзначаеться достов1рне скорочення МНС (р<0.005) в ус1х групах хворих з гострими аортальними синдромами. Достов1рне зниження АЧТЧ (р <0,05) зазначалося у хворих з аневризматичним ураженням аорти, яке поеднуеться з оклюз1ею брахюцефальних судин та артерш нижшх кшщвок (на 20 -25%), а так само у пащенпв з високими р1внями маркер1в апоптозу та ¿мунного запалення (на 25-30%).
У вс1х спостережуваних хворих було достов1рне збшьшення у пор!внянш з нормою (р<0,005) р1вня ф1бриногену, збшьшення змюту ПДФ та РКФМ. У групах пащенпв з розривами РАА та ТАА р1вень збшьшення даних показниюв був тим вище, чим бшьш вираженими були змши в ¿муннш систем!, та чим вище були показники маркер!в апоптозу.
Треба також зазначити, що дан! змши у пащенпв з розривами РАА залежали вщ давност! розшарування, чим менший терм!н в!д моменту розшарування тим б!льш вираженими були порушення (таблиця 4). Достов!рне (р<0.05) зниження АЧТЧ спостериалося в груп! хворих з розривами АЧА, - та у пащенпв з розривами АГА. В реши груп змши АЧТЧ носили мшмальний характер. Також у вищевказаних хворих кр!м АЧТЧ, достов!рно знижений та ТЧ (р<0,001), при цьому показники маркер!в апоптозу та !мунного запалення (СРВ, АКС, Ц1К, нуклеосоми) значно п!двищен!, що може свщчити на користь посилення активацп ф!бринол!тично! системи кров!, вже початково тдвищено!, при наявност! !мунного запалення. У вс!х пац!ент!в оц!нювався стан гемореолопчних властивостей кров! в до операцшному пер!од!. За результатами дослщження виявлено що для вс!х пащенпв з розривами аневризм е тенденщя до тдвищення в'язкост! кров! при р!зних умовах потоку (таблиця 5). Найбшьш виражене п!двищення в'язкост! кров! на вс!х швидкостях зсуву спостериалося у пац!ент!в з високими маркерами апоптозу та !мунного запалення (р<0,001).
Таблиця 4. Досл!дження стану коагуляцшно! системи у пац!ент!в з гострим аортальним синдромом
Патолопя Дослщжуваш показники
МНВ АЧТЧ ТЧ
1 2 1 2 1 2
АГА 1,15±0,02 1,38±0,02 0,89±0,02 1,44±0,03 0,99±0,01 0,96±0,02
РАА 1,05±0,02 1,35±0,02 0,74±0,02 0,88±0,02 0,87±0,01 0.90±0,01
ТАА 1,21±0,03 1,39±0,02 0,90±0,03 0,95±0,03 0,97±0,02 0.99±0,02
АЧА 1,34±0,02 1,45±0,03 0,81±0,03 0,89±0,03 0,90±0,02 1,02±0,02
Контроль 1,21±0,02 0,94 ±0,01 1,02±0,03
1 - показники у пащенпв без маркер!в апоптозу, 2 - показники у пащенпв з маркерами апоптозу
Таблиця 5. Дослщження показниюв в'язкост KpoBi у пащенпв з гострими аортальними синдромами
Патологiя Дослщжуваш показники
В'язюсть кровi при швидкостi зсуву 200 с. В'язюсть кровi при швидкосп зсуву 100 с. В'язкiсть кровi при швидкостi зсуву 20 с.
1 2 1 2 1 2
АГА 5,2 ± 0,03 5,4 ±0,03 5,5±0,03 6,0±0,03 7,1±0,03 7,9±0,03
РАА 5,1 ±0,02 5,7 ±0,02 5,7±0,02 6,2±0,02 7,8±0,02 7,9±0,02
ТАА 5,2 ±0,02 5,6 ±0,02 5,7±0,02 6,1±0,02 7,8±0,02 7,9±0,02
АЧА 5,6 ± 0,03 6,0 ± 0,03 5,9±0,03 6,4±0,03 8,0±0,03 8,1±0,03
Контроль 4,9 ± 0,01 5,5 ± 0,01 6,9 ± 0,01
1 - показники у пащенпв без маркер!в апоптозу, 2 - показники у пащенпв з маркерами апоптозу
Кр!м в'язкост! кров! анатзували показники агрегащ! тромбоципв. Щцвищена агрегащя тромбоцит!в у хворих з розривами АГА спостер!галася, лише в тдгрут з травматичними аневризмами, яка склала 60±1,4%. У груп! хворих з розривами РАА та ТАА тдвищення агрегащ! тромбоципв зазначалося лише у пащенпв з високими маркерами апоптозу та
iMyHHoro запалення, воно склало 65±1,3%. У цих же групах була вщзначена тромбоцитопешя, ÎMOBÎpHO асоцiйована з аyтоiмyнним процесом. У вщповщь на шкiдливy дда на ендотелiй нуклеосом та iмyнозапальних клiтин та молекул, вiдбyваeться активащя тромбоцитiв. Активованi тромбоцити залучаються до коагуляцшна-запального каскаду. Вони взаeмодiють мiж собою, з лейкоцитами, утворюючи мшро згустки та прилипаючи до поверхш ендотелiю, що веде до зниження ïx кiлькостi в циркулюючо1' кровi та розвитку тромбоцитопенiï.
Iнтраоперацiйна травма, гепарин, гiпотермiя та iншi фактори призводять до додатковоï активацiï тромбоцита що залишилися. Активованi тромбоцити в ру^ вивiльняють свiй вмiст та втрачають здатнiсть до агрегацiï. Розвивасться тромбоцитарна дисфyнкцiя, що розглядаеться як одна з причин коагулопатп та кровотеч у штраоперацшно та у шсляоперацшному перiодi.
У всix пащенпв з розривами АЧА було вiдмiчена пiдвищення агрегацiï тромбоцитiв 70±1,8% в середньому, проте слщ зазначити, що цей показник був в 1,5 раз вище при супутшх iмyнниx змшах та склав 82±1,8% у порiвняннi з середнiми показниками у здорових людей, вiдповiдними 50±1,2% (р<0.001).
Висновки. Виявлення високих титрiв таких антитш як АКС, АНФ, pANCA спiльно з Ц1К на rai активного процесу апоптозу та iмyнного запалення може свщчити на користь припущення про активацiю продуктами апоптозу iмyнного запалення. Виявлення великих титрiв IgG асоцiйованого з антитiлами та нуклеосомами може так само свщчити на користь теори шдукци iмyнноï запалення.
У хворих з ускладненими аневризмами аорти вже до операцп е порушення реологiчниx властивостей кровi в основному за рахунок збшьшення агрегацiï формених елементiв кровi, збшьшення в'язкостi плазми. Наявнiсть iмyнного запалення та маркерiв апоптозу значно пщсилюе порушення в системi гемостазу. По всш видимостi вплив вiдсмоктyвачiв, гемодилющя, гiпотермiя, використання компонентiв донорсько1' кровi на тлi вже наявно1' до операцп активацп iмyнноï системи, викликае розвиток запального каскаду, який може супроводжуватися пщвищенням проникностi капiлярного русла, витоком рщини з розвитком тканинного набряку, дисфункщею життева важливих оргашв. Саме у цих пацiентiв е схильнють до розвитку в шсляоперацшному перiодi коагyлопатiï та ДВЗ синдрому, полюрганно1' недостатностi.
Отриманi нами даш свiдчать про те, що посилення апоптозу може бути ключовим мехашзмом у формування аневризм аорти. 1мунне запалення - процес, обумовлений складним каскадом взаемодп гуморальних та клггинних елементiв, який може супроводжуватися несприятливими клшчними проявами (ниркова та полi органна недостатнiсть, коагyлопатiя, респiраторнi порушення). Все це повинно враховуватися при розробщ стратеги лшування пацiентiв з ускладненими аневризмами аорти.
Л1ТЕРАТУРА
1. Барышников А.Ю., Шишкин Ю.В.// Иммунологические проблемы апоптоза. - М. 2002.
2. Бокерия Л.А., Самуилова Д.Ш., Аверина Т.Б., Самсонова Н.Н. и пр.// Синдром системного воспалительного ответа у кардиохирургических больных. Бюллетень НЦССХ им. А.Н. Бакулева РАМН. 2004; Том 5, №12, стр. 2-24.
3. Морозов Ю.А., Ройтман С.А.// Гемореологические изменения при реконструктивных операциях на аорте. - Ангиология и сосудистая хирургия. - 2003. - том 9, №3: стр. 26-30.
4. Ярилин А.А.//Апоптоз: природа феномена и его роль в норме и при патологии. Актуальные проблемы патофизиологии: избранные лекции/ Под ред. Б.Б. Мороза. - М. 2001.
5. Ascher E, Jacob T, Hingorani A et al.// Expression of molecular mediators of apoptosis and their role in the pathogenesis of lowerextremity varicose veins. Ann Dermatol Venereol. 2001; V 128: p. 1301-1304.
6. Clancy RM, Kapur RP, Molad Y et al.// Immunohistologic evidence supports apoptosis, IgG deposition, and novel macrophage/fibroblast crosstalk in the pathologic cascade leading to congenital heat block. J Arthit and Rheumat. 2004; N1: p. 173-181.
7. Cooley D.A., Golino A., Frezier O.H. et al.// Single-clamp technique for aneurysms of the descending thoraci aorta: report of 132 consecutive cases. - Eur J Cardiothorac Surg. 2000. N18, p.162-167.
8. Domanovits H, Schilinger M, Mullner M et al.//Acut phase proteins n patients with abdominal aortic aneurysms. Atherosclerosis. 2002; N 163: р. 297-302.
9. Jones GT, Phillips VL, Harris EL et al. // Functional matrix metalloproteinase-9 polymorphism (C - 1562T) associated with abdominal aortic aneurysm. J Vase Surg. 2003; N 38: p. 1363-1367.
10. Lesauskaite V., Tanganelli P., Sassi C. et al.// Smooth muscle ceils of the media in the dilatative pathology of ascending thoracic aorta: morphology, immunoreactivity for osteopontin, matrix metalloproteinases, and their inhibitors. - Hum Pathol. - 2001. - V 32, N9: p. 1003-1011.
