CC BY
1ОСОБЛИВОСТ1 1МУНОЛОГ1ЧНИХ ЗМ1Н У ХВОРИХ П1СЛЯ МАСТЕКТОМП
Макаров В. В., Хартвський нац^ональний медичний университет, професор кафедри х1рургИ № 1, д. мед. н., професор, м. Хартв, Украгна;
Камарчук В. В., Хартвська медична академ1я тслядипломног освти, доцент кафедри
торакоабдомтальног хирурги, д. мед. н., доцент, м. Хартв, Украгна;
Мельник Д. Ю., Хартвський нац^ональний университет 1мен1 В. Н. Каразта, асистент
кафедри х1рург1чних хвороб, оперативног хирурги та топограф1чног анатомИ, м. Хартв,
Украгна;
Доценко Д. Г., Хартвський нац^ональний медичний университет, асистент кафедри хирурги № 1, к. мед. н., м. Хартв, Украгна.
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/31052019/6517
ABSTRACT
Postoperative period after surgical interventions on the breast are determined by the level of physiological reserve and by the statement of immunological and physiological parameters. The purpose of this research was to determine the risk prediction of postmastectomy lymphorrhea markers. A retrospective analysis of laboratories results of 78 patients with breast cancer after mastectomy during 2006 till 2011 years was made. Group I included patients without postoperative lymphorrhea. Group II included patients with prolongated postoperative lymphorrhea. Using advanced laboratory researches in patients with breast cancer to determine the risk prediction of markers of postmastectomy lymphorrhea allows the use of additional preventive and curative interventions in the future.
Citation: Макаров В. В., Камарчук В. В., Мельник Д. Ю., Доценко Д. Г. (2019) Osoblyvosti Imunolohichnykh Zmin u Khvorykh Pislia Mastektomii. World Science. 5(45), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_ws/31052019/6517
Copyright: © 2019 Макаров В. В., Камарчук В. В., Мельник Д. Ю., Доценко Д. Г. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Оперативш втручання на груднш залозi багато в чому визначасться рiвнем фiзiологiчного резерву, станом факторiв первинно! резистентности i факторiв гуморального i Т -клггинного iмунiтету [1, 2, 3, 4].
Вщома ключова роль iмунноl вщповда у розвитку багатьох патолопчних процешв. При онколопчних захворюваннях iмунопатологiчнi реакцп розглядаються як один з визначальних факторiв переб^у захворювання, що сприяють посиленню запального процесу i порушення репарацп [5, 6, 7, 8, 9].
Утворення циркулюючих iмунних комплекшв (Ц1К) антиген-антитшо е динамiчним процесом, постшно протшае в оргашзм^ Все екзо- i ендогенш антигени, яю взаемоддать з рецепторами iмунокомпетентних клггин i викликають синтез антитш, е шдукторами утворення Ц1К. Антитша продукуються в органiзмi для нейтралiзацil i виведення антигенiв, тому в кровотворних ру^ постiйно присутнiй широкий спектр Ц1К з рiзними структурними та бiологiчними властивостями. Утворення Ц1К - це компонент нормально! iмунноl вiдповiдi. У здорових людей Ц1К в незначних кiлькостях завжди присутш в кровi. Однак, при цшому рядi патологiчних процесiв i сташв порушуеться баланс мiж освiтою Ц1К i !х елiмiнацiею, що призводить до тдвищення рiвня Ц1К в оргашзм^ Концентрацiя Ц1К - це важлива характеристика проявлення патогенних властивостей Ц1К. Висою концентрацп Ц1К в судинному ру^ протягом навiть короткого часу можуть призвести до запального ураження
ARTICLE INFO
Received: 22 March 2019 Accepted: 25 May 2019 Published: 31 May 2019
KEYWORDS
breast cancer, mastectomy, limphorrhea, humoral immunity.
нирок, серця, артерш i cyrao6iB та шших оргашв i тканин. CTyniHb ураження при цьому залежить вiд сили реакцп клiтин-мiшеней на дiю комплекшв [5, 6, 7, 8, 9].
Слщ зазначити, що велике патогенетичне значення мае не тiльки концентращя Ц1К, а i ix молекулярна вага. Саме низькомолекулярш Ц1К е патогенними, викликають iмyнозапальнi процеси. Знижена константа Ц1К свщчить про високу патогеннiсть утворених iмyнниx комплексiв.
Накопичення пептидiв середньо! молекулярно! маси (ПСММ) е не тшьки маркером ендотоксшацп, але i ускладнюе перебiг патолопчного процесу. Пул ПСММ включае в себе компоненти пептидно! природи, похщш ол^оспирпв i глюкуроново! кислоти. 1нтоксикащю органiзмy розглядають як один з найбшьш важливих критерпв, що визначае тяжкють стану, i тому дiагностичне значення цих речовин велике [5, 6, 7, 8, 9, 10].
Дослщження оксипролша в бiологiчниx рщинах дае iнформацiю про стан обмшу колагену при захворюваннях, що супроводжуються деструктивними процесами в сполyчнiй тканиш (колагенози, пухлини, загоення ран) [7, 9, 11].
Метою дослщження було визначення маркерiв прогнозування ризику розвитку шсляоперацшно! лiмфореl пiсля мастектомп та ii несприятливого протiкання.
Матерiали i методи. Проведено ретроспективний аналiз отриманих результата лабораторного ^мунолопчного та бiоxiмiчного) дослiдження в дооперацiйний та шсляоперацшний перiоди 78 пацiенток з раком трудно! залози з 2006 по 2011 роки, яким були виконаш радикальш оперативнi втручання на груднш залозi за класичною методикою без прогнозування розвитку лiмфореi, застосування будь-яких додаткових штраоперацшних i пiсляоперацiйниx методiв профiлактики лiмфореi. Операцiя у даних хворих завершувалася установкою вакуум-дренажiв. Вс пацiентки були розподiленi на двi пiдгрyпи: в першу yвiйшли xворi зi сприятливим пiсляоперацiйним перебiгом, а в другу - xворi з тривалою об'емною лiмфореею. З метою визначення маркерiв прогнозування ризику розвитку шсляоперацшно! лiмфореi пiсля мастектомп та ii несприятливого протшання ми провели ретроспективний аналiз отриманих резyльтатiв лабораторного ^мунолопчного та бiоxiмiчного) дослiдження пащенток в дооперацiйний та пiсляоперацiйний перюди.
Результати дослiдження.
В пiсляоперацiйномy перiодi значних змiн в показниках вмюту аyтоантитiл до еластину, колагену в обох групах хворих на рак грудно! залози не вiдмiчалося.
У дооперацшному перiодi у всix хворих дослщжуваних груп вiдзначенi порушення в гуморальнш ланцi iмyнiтетy, що супроводжуються шдвищеним вмiстом Ц1К, циркулюючих iмyнниx комплексiв при зниженiй константi Ц1К (Ц1Кк), високою концентрацiею ПСММ (табл. 1).
Таблиця 1. Показники гуморального iMymTeTy у хворих групи nopiB^H^ на рак грудно! залози до операцп___
Показник Референтш значення Iгрупа II група
ЛЦТ, % 31,2±2,8 44,3+6,9 59,8±5,1
IgA, г/л 2,5±0,3 3,6±0,3 4,3±0,3
IgM, г/л 0,9±0,1 1,8±0,1 1,9±0,2
IgG, г/л 11,6±3,4 12,7±3,8 12,7±3,6
Ц1К, од.Е. 96,9±8,4 129,8±9,6 151,6±11,2
Ц1Кк, ум.од. 1,3±0,1 1,0±0,09 0,9±0,08
ПСММ, од. Е. 0,244±0,01 0,369±0,02 0,432±0,06
Здiйснюючи аналiз отриманих даних у хворих групи пopiвняння з максимально вираженою iнтенсивнiстю лiмфopеi, спoстеpiгалися такi змши пoказникiв ланки гуморального iмyнiтетy: лiмфoцитoтoксичнiсть (ЛЦТ) вище 54,7%, IgA вище 4 г/л, IgM вище 1,7 г/л, Ц1К вище 140,4 од.Е, ПСММ вище 0,372 од. Е. Ц показники вщображають мoжливiсть виникнення пiслямастектoмiчнoi лiмфopеi i можуть бути використаш в якoстi вiдпoвiдних прогностичних маpкеpiв.
Оскiльки в обох тдгрупах показники IgG та Ц1Кк незначно вщхилялись вiд пoказникiв референтних значень, то ми !х не використовували в якост прогностичного маркеру ризику розвитку лiмфopеi на дooпеpацiйнoмy еташ, але вони мали значення у вщображенш ефективнoстi лiкyвання хворих в шсляоперацшному пеpioдi.
У pаннiй шсляоперацшний перюд (на 3-5 добу) у вшх хворих дoслiджyваних пiдгpyп вщзначеш порушення в гyмopальнiй ланцi iмyнiтетy (табл. 2).
Таблиця 2. Показники гуморального iмунiтету у хворих на рак трудно! залози на 3-5 добу шсля операцп_
Показник Референтш значення Iгрупа II група
ЛЦТ, % 31,2±2,8 43,3+5,1 54,2±3,3
IgA, г/л 2,5±0,3 2,5±0,2 2,7±0,2
IgM, г/л 0,9±0,1 1,5±0,2 2,2±0,3
IgG, г/л 11,6±3,4 13,2±2,2 13,6±3,2
Ц1К, од.Е. 96,9±8,4 128,8±13,2 148,5±12,0
Ц1Кк, ум.од. 1,3±0,1 1,08±0,1 0,82±0,06
ПСММ, од. Е. 0,244±0,01 0,335±0,03 0,559±0,04
У ранньому шсляоперацшному перiодi (на 3-5 добу) у хворих обох груп вщзначали достовiрне тдвищення ПСММ в два та бшьше разiв, що вказуе на розвиток токсиконемп у цш категорi! пацiентiв [39, 50]. При цьому константа Ц1К знизилася (табл. 2). Проведет нами дослщження показали, що концентращя ПСММ - маркера, що характеризуе стутнь ендогенно! штоксикацп, в сироватцi кровi пацiентiв дослщжуваних груп достовiрно вiдрiзнялася в шсляоперацшному перюдь Максимальне пiдвищення цього показника спостертали на 3 -5 добу в груш порiвняння (табл. 2). При проведенш аналiзу у хворих групи порiвняння з максимально вираженою iнтенсивнiстю (об'ем та термiн тривалосп) лiмфоре! спостерiгалися такi змiни показниюв ланки гуморального iмунiтету на третю добу пiсля мастектомi!: ЛЦТ вище 49 %, IgA вище референтних значень, ^М вище 1,9 г/л, Ц1К вище 136,5 од.Е, ПСММ вище 0,555 од.Е. Ц даш надалi ми використовували в якост несприятливих прогностичних маркерiв перебiгу пiслямастектомiчно! лiмфоре!.
У II пiдгрупi хворих концентращя Ц1К на 8-10 шсляоперацшну добу була максимальною i перевищувала бшьше шж в два рази референтш значення (табл. 3).
Таблиця 3. Показники гуморального iмунiтету у хворих групи порiвняння на рак грудно! залози на 8-10 добу шсля операцп_
Показник Референтш значення Iгрупа II група
ЛЦТ, % 31,2±2,8 39,2±4,3 55,8±6,2
IgA, г/л 2,5±0,3 2,1±0,1 4,8±0,36
IgM, г/л 0,9±0,1 1,2±0,2 1,9±0,09
IgG, г/л 11,6±3,4 12,6±2,6 12,3±2,2
Ц1К, од.Е. 96,9±8,4 114,1±10,3 235,0±24,0
Ц1Кк, ум.од. 1,3±0,1 1,08±0,1 0,72±0,06
ПСММ, од. Е. 0,244±0,01 0,287±0,03 0,459±0,04
На 8-10 добу стутнь ендогенно! штоксикацп в II шдгруш також була максимальною. В I груш хворих змют ПСММ на 8-10 добу знизився в той час, як в II шдгруш групи порiвняння вщзначилось лише незначне зниження (табл. 3).
Лiмфоцитоксичнiсть, що характеризуе штенсивнють деструктивних процешв в тканинах, перевищувала референтш значення у вшх групах. Показник ЛЦТ, що перевищуе референтш значення на 45 % та вище е показником недостатньо! ефективносп та незавершеносн лшування. Однак, на 8-10 шсляоперацшну добу у хворих I шдгрупи, оперованих з використанням вдосконалених методик, у яких шсляоперацшний перюд протшав без ускладнень, концентращя агресивних антитш знизилася, i в середньому склала (39,2 ± 4,3)%. Отже, даний показник може бути усшшно використаний в якосп показника ефективносп лшування.
Таким чином, виявлеш нами в ранньому шсляоперацшному перiодi характерш змiни в гуморальнiй ланцi iмунiтету у хворих дослiджуваних груп можуть мати дiагностичне i прогностичне значення у розвитку шсляоперацшно! лiмфоре!.
Таким чином отримаш результати проведеного ретроспективного клшшо-лабораторного дослiдження у хворих групи порiвняння дозволяють видiлити прогностичш маркери ризику розвитку лiмфоре! на дооперацшному етапi: ЛЦТ вище 54,7%, ^А вище 4 г/л, ^М вище 1,7 г/л, ЦIК вище 140,4 од.Е, ПСММ вище 0,372 од. Е; свщчило про наявнють ризику розвитку лiмфоре!.
За даними проведеного ретроспективного аналiзу до несприятливих лабораторних критерпв прогностично! оцiнки переб^у пiслямастектомiчно! лiмфоре! в ранньому
шсляоперацшному перiодi (на третю добу пiсля операцп) ми вщносили: пiдвищення концентрацп ЛЦТ понад 25%, дворазове тдвищення вмiсту ПСММ, зниження Ц1Кк, дворазове пiдвищення концентрацп ^А;.
На основi отриманих результатiв проведеного клiнiко-лабораторного дослiдження можна видiлити прогностичш маркери сприятливого пiсляоперацiйного перебiгу в ранш строки пiсля мастектомп та показники ефективносп лiкуваннятенденцiя до зниження «агресивних» антитiл у хворих 1-2 стадп онкологiчного процесу.
Висновки. Використання розширеного лабораторного (iмунологiчного та бiохiмiчного) дослiдження в дооперацiйний та шсляоперацшний перiоди у пацieнток з раком трудно! залози дозволяе визначити маркери прогнозування ризику розвитку пiслямастектомiчно! лiмфоре! та !! несприятливого перебiгу у кожно! окремо! пацiентки, в наслщок чого можливе застосування додаткових профшактичних та лiкувальних засобiв у подальшому.
Л1ТЕРАТУРА
1. Барсуков В.Ю. Рак молочной железы: современные принципы диагностики и комплексной терапии / В.Ю. Барсуков, В.Н. Плохов, Н.П. Чеснокова. - Саратов: Саратовский медицинский университет,
2008. - 309 с.
2. Булынский Д.Н. Современные технологии диагностики и лечения рака молочной железы / Д.Н. Булынский, Ю.С. Васильев. - Челябинск: ЧелГМА, 2009. - 83 с.
3. Выбор лечебно-диагностической тактики при непальпируемых опухолях молочных желез / ГЕ.П. Куликов, М.Е. Рязанцев, А.П. Загадаев та ш.]. // Опухоли женской репродуктивной системы. -2013. - №3. - С. 23-26.
4. Чен У.И. Рак молочной железы / У.И. Чен, Э. Уордли, А.Т. Скарин. - Москва: ООО "Рид Элсивер",
2009. - 205 с.
5. Бережная Н.М. Роль клеток системы иммунитета в микроокружении опухоли / Н.М. Бережная. // Онкология. - 2009. - № 1. - С. 6-17.
6. Давыдов М.И. Клиническая маммология: практическое руководство / М. И. Давыдов, В.П. Летягин. - Москва: АБВ-пресс, 2010. - 154 с.
7. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимическим исследованиям и лабораторной диагностике / В.С. Камышников. - Москва: МЕДпресс-информ, 2004. - 920 с.
8. Лабораторная диагностика при осложненной хирургической патологии / [Е.М. Климова, Н.В. Ефимова, Н.С. Григорьева та ш.]. - Харшв: «Содружество», 2000. - 60 с.
9. Плохое В.Н. Прогностическая значимость биологических параметров опухоли при отдаленном метастазировании рака молочной железы / В.Н. Плохое, И.И. Андреяшкина. // Сибирский онкологический журнал. - 2011. - №1. - С. 13-14.
10. Степанянц Г.Р. Ранняя доклиническая диагностика новообразований молочной железы: дисс. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.27 «Лучевая диагностика, лучевая терапия» / Степанянц Г.Р. - Москва, 2008. - 132 с.
11. Чиссов В.И. Онкология: клинические рекомендации / В.И. Чиссов, С.Л. Дарьялова. - Москва: ГЭОТАР-Медиа, 2009. - 928 с.
