CC BY
1ОСОБЛИВОСТ1 ВИЗНАЧЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ КРИТЕРЙВ ПРОГНОЗУВАННЯ Л1МФОРЕ1 П1СЛЯ МАСТЕКТОМЙ
Макаров В. В., д. мед. н., професор, професор кафедри х1рургИ№ 1 Харювського нащонального медичного университету, м. Харюв, Украгна;
Щвенко О. I., д. мед. н., професор, професор кафедри х1рург1чних хвороб Харювсъкого национального университету 1мен1 В. Н. Каразта, м. Харюв, Украгна; Сирова Г. О., д. фарм. н, професор, зав1дувач кафедри медичног та б^ооргатчног хлмп Харювсъкого национального медичного университету, м. Харюв, Украгна; Макаров В. О., к. хлм. н., доцент, доцент кафедри медичног та б^ооргатчног хлмп Харювсъкого национального медичного университету, м. Харюв, Украгна.
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/31052019/6516
ARTICLE INFO ABSTRACT
Postoperative period after surgical interventions on the breast are determined by the level of physiological reserve and by the statement of immunological and physiological parameters. The purpose of this research was to determine the risk prediction of postmastectomy lymphorrhea markers. A retrospective analysis of laboratories results of 78 patients with breast cancer after mastectomy during 2006 till 2011 years was made. Group I included patients without postoperative lymphorrhea. Group II included patients with prolongated postoperative lymphorrhea. Before operation patients of the II group had: Phi level decrease (73,1 ± 9,0), PhA level increase (4,3 ± 0,4) and higher, level decrease of completion of index of phagocytosis (0,8 ± 0,08), CRP rate increase (4,1 ± 3,34). In the early postoperative period patients of the II group had: the preservation of downward trends the PhI and PhA level increase, level decrease of completion of index of phagocytosis (0,8 ± 0,08), CRP rate increase +25% and more. In the early postoperative period patients of the I group had normal phagocytosis activity parameters and tendency to normalization of the PhA level. Using advanced laboratory researches in patients with breast cancer to determine the risk prediction of markers of postmastectomy lymphorrhea allows the use of additional preventive and curative interventions in the future.
Citation: Макаров В. В., Щвенко О. I., Сирова Г. О., Макаров В. О. (2019) Osoblyvosti Vyznachennia Laboratornykh Kryteriiv Prohnozuvannia Limforei Pislia Mastektomii. World Science. 5(45), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_ws/31052019/6516
Copyright: © 2019 Макаров В. В., Щвенко О. L, Сирова Г. О., Макаров В. О. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Переб1г шсляоперацшного перюду при х1рург1чних втручаннях на груднш залоз1 багато в чому визначаеться р1внем ф1з1олог1чного резерву, станом фактор1в первинно! резистентности i фактор1в гуморального i Т-клггинного ¡муштету [1, 2, 3, 4].
Вщома ключова роль ¡мунно! вщповда у розвитку багатьох патолопчних процешв. При онколопчних захворюваннях ¡мунопатолопчш реакцп розглядаються як один з визначальних факторiв переб^у захворювання, що сприяють посиленню запального процесу i порушення репарацп [5, 6, 7, 8, 9].
Ощнка фагоцитарно! ланки системи ¡мунггсту е невщкладним елементом ощнки ¡мунного статусу, який порушуеться при багатьох запально-шфекцшних захворюваннях. Нейтрофши, володдачи потужним цитотоксичним потенщалом, виключною реактившстю i
Received: 19 March 2019 Accepted: 15 May 2019 Published: 31 May 2019
KEYWORDS
breast cancer, mastectomy, limforrea, immunological and physiological parameters.
високою мобшзацшною готовнютю, виступають в першiй лшп ефективних MexaHi3MiB iмунологiчного гомеостазу. Вони знищують пошкодженi i загиблi клтгини, беруть участь в процесi видалення старих еритроцитiв i очищення поверхт рани. Мононуклеарнi фагоцити беруть участь як в руйнуванш, так i в шщацп i стимуляцп фiбробластичних процесiв. Вони сприяють синтезу бюлопчно активних речовин i формуванню iмунноl вiдповiдi (шляхом модифшаци антигенiв та подання 1х лiмфоцитам). Таким чином, клггини мононуклеарно-фагоцитарно! системи вдаграють важливу роль в шщацп iмунноl вiдповiдi за допомогою захоплення антигену, представлення його Т-лiмфоцитам i секреци iнтерлейкiну-1 [2, 7, 8, 10].
Оцшка фагоцитарно1 активностi гранулоцитарних нейтрофiлiв е критерieм ступеня мшробно1 контамшацп, а активнiсть первинно1 бар'ерно1 функцп гуморального ланки по активносп комплементу дозволяе оцiнити резерви загально1 первинно1 резистентностi у пацiентiв з РГЗ.
Вщомо, що нейтрофiли руйнують бактери, метаболiзуючись кисень з утворенням продукпв токсичних для поглинених мiкроорганiзмiв. Токсичнi продукти генеруються Оксидазним комплексом, що складаеться з флавш- i гемо-вмiстного цитохрому b558. Нейтрофiл генеруе супероксид i перекис водню [2, 7. 8, 11].
Однак, вивчення взаемозв'язку лабораторних змш i тривалосп i об'емностi течп лiмфореl тсля радикальних мастектомiй, методик !х корекци у пацiенток в пiсляоперацiйному перiодi в доступнiй нам лiтературi ми не зустрши.
Метою дослiдження було визначення маркерiв прогнозування ризику розвитку шсляоперацшно1 лiмфореl пiсля мастектомп та ll несприятливого перебiгу.
Матерiали i методи. Проведено ретроспективний аналiз отриманих результатiв лабораторного (iмунологiчного та бiохiмiчного) дослiдження в дооперацiйний та шсляоперацшний перiоди 78 пацiенток з раком грудно1 залози (РГЗ) з 2006 по 2011 роки, яким були виконаш радикальнi оперативнi втручання на груднш залозi за класичною методикою без прогнозування розвитку лiмфореl, застосування будь-яких додаткових iнтраоперацiйних i шсляоперацшних методiв профiлактики лiмфореl. Операцiя у даних хворих завершувалася вустановленням вакуум-дренашв. Всi пацiентки були розподшеш на двi тдгрупи: у першу увшшли хворi зi сприятливим шсляоперацшним перебiгом, а у другу - хворi з тривалою об'емною лiмфореею.
Результати дослiдження. З метою визначення маркерiв прогнозування ризику розвитку шсляоперацшно1 лiмфореl пiсля мастектоми та ll несприятливого перебiгу ми провели ретроспективний аналiз отриманих результатiв лабораторного ^мунолопчного та бiохiмiчного) дослiдження пацiенток з раком грудно1 залози в дооперацшний та пiсляоперацiйний перiоди. Всi пащентки були розподiленi на двi групи: в першу увшшли хворi зi сприятливим пiсляоперацiйним перебiгом, а в другу - хворi з тривалою об'емною лiмфореею.
Як вiдомо, ефективнють клiтинноl захисно1 реакц^' залежить не тшьки вiд кiлькостi певних субпопуляцш лейкоцитiв, а й вiд !х функцiональноl активностi, яка визначаеться цшою низкою властивостей - здатнiсть до адгези, хемотаксису, киснезалежних i киснево-бактерицидних внутрiшньоклiтинних механiзмiв фагоцитозу [7, 8].
Неспецифiчна резистентнiсть представлена показниками фагоцитарних реакцiй i концентрацп гострофазового С-реактивного бiлка (СРБ) в обох групах оперованих з приводу раку грудно1 залози пащенток в таблищ 1.
Таблиця 1. Показники фагоцитозу i BMiCTy С-реактивного бшка у пацieнток до операц^
Показник Ф1, % ФЧ 1ЗФ СРБ
Референтш значення 73,1±9,0 3,6±0,1 1,1±0,08 3,0±2,8
Iгрупа 84,1±7,9 3,6±0,1 1,0±0,08 3,64±4,6
II група 68,2±8,1 4,3±0,4 0,9±0,08 4,1±3,34
У вах хворих в дооперацiйному перiодi виявили порушення процесiв фагоцитозу: показник фагоцитарного шдексу (Ф1) в першш групi був здебiльшого п1двищений та знаходився в межах його «верхшх» референтних значень, тодi як в II груш - знижений та знаходився в межах «нижшх» референтних значень; фагоцитарне число (ФЧ) було шдвищено у всiх пацiентiв, тодi як в I групi ФЧ було в рамках референтних значень; шдекс завершеносп фагоцитозу (1ЗФ) був знижений, а СРБ був шдвищений в обох групах щодо референтних величин.
Тому отримаш данi дозволяють видшити такi прогностичнi маркери ризику розвитку лiмфореl на дооперацiйному еташ: зниження Ф1 та знаходження його в межах «нижшх» референтних значень; тдвищення ФЧ.
На 3-5 добу шсля мастектоми в II rpyni вщзначено достовiрне зниження фагоцитарного iндексy i пiдвищення фагоцитарного числа, при цьому шдекс завершеностi знизився до значення (0,82±0,07). В I грyпi хворих показники активносп фагоцитозу достовiрно не змшювалися (таблиця 2).
Таблиця 2. Показники фагоцитозу i змiстy С-реактивного бшка у пацieнток на 3-5 добу операцп_
Показник Ф! % ФЧ IЗФ СРБ
Референтш значення 73,1±9,0 3,6±0,1 1,1±0,08 3,0±2,8
Iгрупа 85,6±2,4 3,5±0,2 1,1±0,08 3,82±4,6
II група 52,4±2,2 4,36±0,3 0,82±0,07 8,66±8,4
Тому за даними ретроспективного анатзу до несприятливих лабораторних критерпв прогностично! оцiнки переб^у пiслямастектомiчно! лiмфоре! в ранньому шсляоперацшному перiодi ми вiднесли: збереження тенденци до зниження Ф1 та тдвищення ФЧ в порiвняннi до показниюв референтних значень, зниження 1ЗФ до 0,8±0,08, пiдвищення СРБ на 25% та бшьше.
На 8-10 добу шсляоперацшного перюду стан клггинно! неспецифiчно! резистентностi у обох групах хворих характеризувався наступним чином (табл.3): ФЧ, що вiдображаe iнтенсивнiсть поглинання антигену, у хворих в груш порiвняння залишалося пiдвищеним при зниженому шдекс завершеностi.
Таблиця 3. Показники фагоцитозу i змiстy С-реактивного бiлка у пащенток на 8-10 добу операцп_
Показник Ф! % ФЧ IЗФ СРБ
Референтш значення 73,1±9,0 3,6±0,1 1,1±0,08 3,0±2,8
Iгрупа 84,1±7,9 3,6±0,3 1,08±0,08 3,62±2,4
II група 64,5±3,0 4,3±0,4 0,91±0,08 8,89+10,1
Вщзначаеться значне пiдвищення СРБ в II груш, що вщображае ускладнений лiмфореeю пiсляоперацiйний перебiг. В I груш хворих в шсляоперацшному перiодi спостертали тенденцiю до нормалiзацп процесiв ендоцитозу, про що свщчить фагоцитарне число (табл. 3).
Виявлеш вiдмiнностi в реакцiях фагоцитозу у дослщжуваних груп хворих, оперованих з приводу раку трудно! залози, свщчать про те, що в розвитку шсляоперацшних ускладнень певна роль належить порушенням процешв фагоцитозу нейтрофiлiв периферично! кровi.
Одним з показникiв гостро! фази перебiгу запальних i некротичних процешв е СРБ, який стимулюе i посилюе процеси фагоцитозу. При вивченш гострофазових бiлкiв в сироватщ кровi в дооперацiйному перiодi виявили тдвищений вмiст СРБ в обох дослщжуваних групах. У ранньому шсляоперацшному перiодi (3-5 добу) вiдзначено збшьшення концентрацi! цього маркера запальних процешв в обох групах хворих, а максимальне збшьшення СРБ вщзначали у хворих II групи, яю мали на 3-5 добу шсляоперацшш ускладнення (табл. 2). На 8-10 шсляоперацшну добу в I груш хворих вщзначено поступове зниження СРБ, проте в II груш у хворих його концентращя залишалася високою (табл. 3).
Таким чином, достовiрнi змши показникiв фагоцитозу виявленi у пащенпв II групи, у яких в шсляоперацшному перiодi розвивалась лiмфорея (Ф! був нижче референтних величин в ус термiни дослiдження, як i IЗФ, що характеризуе перетравлюючу здатшсть фагоцитуючих клiтин). Це свiдчить про незавершешсть процесу ендоцитозу i можливосп поширення гематогенним шляхом нейтрофiлiв, яю захопили i перетравилися патогеннi мшрооргашзми. На час обстеження в ранньому шсляоперацшному перiодi у хворих II групи виявили дворазове тдвищення концентрацп СРБ сироватки кров^
З огляду на отримаш результати дослiдження клггинних i гуморальних факторiв неспецифiчно! резистентносп органiзму, можна зробити висновок, що у хворих I групи, у яких шсляоперацшний перюд протiкав без ускладнень, штенсивнють запального процесу була менш виражена, нiж в II груш, в ус термiни обстеження.
Тому прогностичними показниками сприятливого переб^у та ефективносп лiкування в раннш пiсляоперацiйний перiод слiд видiлити: зниження Ф^ пiдвищення ФЧ, Зниження ^Ф, зниження СРБ щодо вiдповiдних значень на попередньому дослщженш з тенденщею наближення до референтних значень.
Обговорення результа^в. Таким чином отримаш результати проведеного ретроспективного ктшко-лабораторного дослщження у хворих на рак трудно! залози дозволяють видiлити прогностичш маркери ризику розвитку лiмфореl на дооперацшному етапi: зниження Ф1 та знаходження його в межах «нижшх» референтних значень (73,1±9,0); пiдвищення ФЧ до 4,3±0,4 та вище, зниження шдексу завершеностi фагоцитозу до 0,8±0,08 та нижче, пiдвищення показника СРБ до 4,1±3,34.
За даними ретроспективного анатзу в групi порiвняння до несприятливих лабораторних критерпв прогностично! оцшки перебiгу mслямастектомiчноl лiмфореl в ранньому шсляоперацшному перiодi (на третю добу тсля операцп) ми вiдносили: збереження тенденцп до зниження Ф1 та тдвищення ФЧ в порiвняннi до показниюв референтних значень, зниження 1ЗФ до 0,8±0,08, пiдвищення СРБ на 25% та бшьше.
На основi отриманих результатiв проведеного клiнiко-лабораторного дослщження можна видiлити прогностичнi маркери сприятливого пiсляоперацiйного перебiгу та ефективностi лшування в раннi строки пiсля мастектомп та показники ефективностi лiкування: знаходження показниюв активностi фагоцитозу в межах референтних значень, тенденщя до нормалiзацil ФЧ в дооперацiйний перiод та зниження Ф1, пiдвищення ФЧ, Зниження 1ЗФ, зниження СРБ щодо вщповщних значень на попередньому дослiдженнi з тенденщею наближення до референтних значень в раннш пiсляоперацiйний перiод.
Висновки. Використання розширеного лабораторного (iмунологiчного та бiохiмiчного) дослiдження в дооперацiйний та шсляоперацшний перiоди у пацieнток з раком грудно! залози дозволяе визначити маркери прогнозування ризику розвитку пiслямастектомiчноl лiмфореl та И несприятливого переб^у у кожно! окремо! пацiентки, в наслщок чого можливе застосування додаткових профшактичних та лiкувальних засобiв у подальшому.
Л1ТЕРАТУРА
1. Барсуков В. Ю. Рак молочной железы: современные принципы диагностики и комплексной терапии / В. Ю. Барсуков, В. Н. Плохов, Н. П. Чеснокова. - Саратов: Саратовский медицинский университет, 2008. - 309 с.
2. Булынский Д. Н. Современные технологии диагностики и лечения рака молочной железы / Д. Н. Булынский, Ю. С. Васильев. - Челябинск: ЧелГМА, 2009. - 83 с.
3. Выбор лечебно-диагностической тактики при непальпируемых опухолях молочных желез / [Е. П. Куликов, М. Е. Рязанцев, А. П. Загадаев та ш.]. // Опухоли женской репродуктивной системы. -2013. - №3. - С. 23-26.
4. Чен У. И. Рак молочной железы / У. И. Чен, Э. Уордли, А. Т. Скарин. - Москва: ООО "Рид Элсивер", 2009. - 205 с.
5. Бережная Н.М. Роль клеток системы иммунитета в микроокружении опухоли / Н.М. Бережная. // Онкология. - 2009. - № 1. - С. 6-17.
6. Давыдов М. И. Клиническая маммология: практическое руководство / М. И. Давыдов, В. П. Летягин. - Москва: АБВ-пресс, 2010. - 154 с.
7. Камышников В. С. Справочник по клинико-биохимическим исследованиям и лабораторной диагностике / В. С. Камышников. - Москва: МЕДпресс-информ, 2004. - 920 с.
8. Лабораторная диагностика при осложненной хирургической патологии / [Е. М. Климова, Н. В. Ефимова, Н. С. Григорьева та ш.]. - Харшв: «Содружество», 2000. - 60 с.
9. Плохое В. Н. Прогностическая значимость биологических параметров опухоли при отдаленном метастазировании рака молочной железы / В. Н. Плохое, И. И. Андреяшкина. // Сибирский онкологический журнал. - 2011. - №1. - С. 13-14.
10. Степанянц Г. Р. Ранняя доклиническая диагностика новообразований молочной железы: дисс. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.27 «Лучевая диагностика, лучевая терапия» / Степанянц Г. Р. - Москва, 2008. - 132 с.
11. Чиссов В. И. Онкология: клинические рекомендации / В. И. Чиссов, С. Л. Дарьялова. - Москва: ГЭОТАР-Медиа, 2009. - 928 с.
