CC BY
21
О.1.Барановський // Ки'ш. нац. торг.-екон. ун-т. — К.: КНТЕУ, 2004.—760 с.
2. Варналш З.С. EKOHOMi4Ha безпека Украши: проблеми та прюритети змiцнення: монографiя / З.С. Варналш, Д.Д. Буркальцева, О.С. Саенко. — К.: Знання Украши, 2011. — 299 с.
3. Державна служба статистики Украши [Елект-ронний ресурс] — Режим доступу: http://www.ukrstat. gov.ua.
4. Прогнозування iндикаторiв, порогових зна-чень та рiвня економiчноi безпеки Украши у середньо-строковiй перспективi; аналiт. доп. / Ю.М. Ха-разiшвiлi, 6.В. Дронь. — К.: Н1СД, 2014. — 117 с.
5. Рибальченко Л.В. Розвиток зовншньоеконо-мiчноi дiяльностi Украши / О.А. Рядно, Л.В. Рибальченко // Вюник ДДФА. — 2015. — №1(33). — C. 222228.
6. Рядно О.А. Математичш моделi у фiнансах : навч. поетб. / О.А. Рядно, Л.В. Рибальченко, О.В. Шскунова та ш. — Днiпропетровськ: Дншропетров-ська державна фiнансова академiя, 2011. — 188 с.
7. Статистичний щорiчник Украши за 2014 рш // Державна служба статистики Украши. — К., 2015. — 586 с.
8. Фшансовий портал Мшстерства фшанав Украши [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://index.minfin.com.ua/index/gdp/.
Л. С. Ситник
д-р екон. наук
Донецький нащональний yHieepcumem iMeHi Василя Стуса, м. Втниця
АНТИКРИЗОВА СТРАТЕГ1Я АГРАРНО1 СФЕРИ В УКРА1Н1 В УМОВАХ еВРОАТЛАНТИЧНО! 1НТЕГРАЦП
Одним iз аспекгiв глобалiзацii свiтовоi економiки е формування мiждержавноi стратеги горгiвлi сшь-ськогосподарською продукцiею. Украш в умовах евроаглангичноi iнгеграцii важливо забезпечиги на-цiональнi прiоригеги у розвитку аграрного сектора, зокрема, досягнення продовольчо! безпеки, i гiдне представлення на свгговому ринку аграрноi продукци шляхом пiдвищення ефекгивносгi и виробництва, по-лiпшення якостi з урахуванням свггових стандартiв, подолання кризових явищ в аграрному тдприемниц-твi.
Розробка антикризовоi стратегii аграрного сектора економiки мае Грунтуватися на системно-ресурсному збалансованому пiдходi, який започатковано Б. Данилишиним, А. Лисецьким, П. Саблуком. Пи-тання ефекгивностi розвитку аграрно! сфери в Укра-!ш, використання земельних ресурсiв, сощально-демографiчних проблем украшського села дослщжу-вали вченi-економiсти М.1. Долiшнiй, 1.Г. Костирко, В.П. Рябоконь, О.О. Коломiець, М.Ф. Кропивко, О.В. Собкевич [1, 2]. Але динамiчна змша зовнш-нього i внутрiшнього середовища потребуе додаткових дослiджень.
Мета статтi — виявити сучасний стан аграрного сектора економiки Украши за традицiйними показни-ками землезабезпеченоси по регiонах, формування трудового потенщалу сшьських територiй, технiчного забезпечення, проблеми тдвищення ефективностi використання його ресурсного потенщалу i принципи розробки антикризово'1 стратеги.
Основний мат^ал дослiдження. Базовою складо-вою продуктивних сил аграрно'1 сфери е селянство, яке створюе продукцiю, що служить матерiальною основою iснування людського життя i всього суспшьства. Згщно iз статистичними даними (табл. 1) у сшьськш мiсцевостi на початок 2016 р. проживало 13,17 млн оаб, або 30,8% всього населення (у 1990 р. — 32,7%), яке досить рiвномiрно розосереджене на територи при певних проявах обласних особливостей. Абсолютна бь
льшiсть областей за винятком Донецько!, Дншровсь-ко'1, Лугансько'1, Харкiвськоi, Запорiзькоi мае частку сшьського населення вище 30%.
В середньому на одного сшьського мешканця припадае 2,76 га сшьськогосподарських угщь. Макси-мальне перевищення значення цього показника спо-стерiгаеться у Запорiзькiй (5,3 га) i Луганськiй областях (5,8 га). За кшьюстю працюючих сшьське госпо-дарство (разом iз лiсовим та рибним господарствами) займае перше мюце, подшяючи його з промисловютю. В останнi роки тут стабильно зайнято больше 2,8 млн оетб, що складае 17,5% всього зайнятого населення (в 1990 р. — 32,7%). Значення цього показника у 1,5 i бь льше разiв вище, нiж в шших галузях нацiональноi економiки. Тобто за формальними критерiями аграрна сфера мае значний потенщал трудових ресурсiв.
Проте така оцiнка не враховуе негативш тенден-цii, що склалися в агросферi за останнi роки. Серед них можна визначити скорочення абсолютно! чисель-ност сшьського населення приблизно на 0,2% що-рiчно [3, с. 10].
Демографiчнi втрати населення Украши за 1990— 2015 рр. становили 9,1 млн оаб, у тому чи^ кiлькiсть мiського населення зменшилася на 15% або на 5,3 млн оаб, сшьського населення на 22,3% або на 3,8 млн оаб.
Якщо у 1979-1990 рр. основною складовою змен-шення чисельностi населення у сiльськiй мюцевосп було вiд'емне сальдо мiграцii, яке у 9 разiв перевищу-вало природне скорочення населення, то з 1991 р. ос-новним чинником зменшення чисельностi населення села стало його природне вибуття.
За ощнками 1нституту демографii та сощальних дослiджень НАН Украiни, втрати населення у сшьськш мюцевосп до 2025 р. можуть бути у межах 1,7— 2 млн оаб у зв'язку з вичерпанням потенщалу демо-графiчного вiдтворення [5]. Але тшьки за перiод з 2012 по 2015 р. втрати склали 1 млн оаб.
Стало знижуеться народжувашсть та зростае рь вень смертносп (табл. 2).
Таблиця 2
Забезпеченiсть Таблиця 7 регюшв земельними i людськими ресурсами
Адмiнiстративно- територiальна одиниця утворення Населення тис. оаб на 01.01.16 У тому чист Площа сшьськогосподарських угщь
сшьське населення тис. оаб % всього тис. га на юнець 2012 р. на 1 сшьського мешканця, га
Укра!на 42 929,3 13 175,5 30,8 36 480,6 2,75
АР Крим 1 895,9 933,7 49,2 1 498,9 1,6
Обласп:
Вiнницька 1 602,2 795,8 49,4 1 828,8 2,3
Волинська 1 042,7 497,5 47,7 831,0 1,7
Днiпровська 3 254,9 536,6 16,3 2 194,8 4,1
Донецька 4 265,1 401,6 9,3 1 780,4 4,4
Житомирська 1 247,5 518,3 41,3 1 290,2 2,5
Закарпатська 1 259,6 792,3 62,9 401,3 0,5
Запорiзька 1 766 403,6 22,9 2 133,0 5,3
1вано- Франк1вська 1 382,5 780 56,4 493,3 0,6
Ки!вська 1 732,2 654,0 37,8 1 513,7 2,3
К1ровоградська 980,6 365,5 37,3 1 785,7 4,9
Луганська 2 220,1 291,9 13,1 1 704,3 5,8
Львiвська 2 537,8 990,8 39,0 1 025,1 1,0
Микола!вська 1 164,3 371,5 31,9 1 785,9 4,8
Одеська 2 396,5 793,3 33,1 2 206,9 2,8
Полтавська 1 449 553,2 38,2 1 863,3 3,4
Рiвненська 1 161,1 607 52,3 822,0 1,3
Сумська 1 123,5 355,1 31,6 1 449,5 4,0
Терноп^льська 1 069,9 594,1 55,5 959,9 1,6
Харювська 2 731,3 530,6 19,4 2 189,2 4,1
Херсонська 1 067,9 414,3 38,8 1 765,0 4,3
Хмельницька 1 294,4 571 44,1 1 469,9 2,6
Черкаська 1 251,8 541,7 43,3 1 312,1 2,4
Чернiвецька 910 519,7 57,1 450,1 0,9
Чернтвська 1 055,7 376,8 35,7 1 726,3 4,6
м. Ки!в 2 096,6 — —
Показники природного руху населення
Природнш прирют, скорочення (—), тис. оаб Роки
1990 1995 2000 2005 2010 2015
Мюького населення 85,7 -16,8 -219,1 -187,3 -104,5 -83,0
Сшьського населення -58,1 -131,7 -153,9 -168,6 -96 -100,0
Усього населення 27,6 -299,7 -373,0 -355,9 -200,5 -183,0
Показники динамiки природного приросту сшь-ського населення синтезуе економiчнi та соцiапьнi фактори, яю формують добробут людей, i служать ш-дикатором можливого прискорення негативних про-цесiв для всього суспшьства. У середньому по кра!ш коефiцiент природного зменшення населення на 1 000 жтетв у 2015 р. становив 3,5, у тому чи^ для мюь-кого населення — 2,6, для сшьського населення — 5,6.
Рiвень народжуваностi у 2015 р. при постшному зниженш цього показника становить 62,7% рiвня базового 1990 року. Тенденщя до скорочення абсолютно! чисельностi пращвниюв сшьського господарства е об'ективним процесом в умовах його штенсифжаци. Наприклад, в бврот та Пiвнiчнiй Америщ до сере-дини минулого столггтя в сiльському господарствi було зайнято бшьше половини населення. Його штенсифь кацiя змiнила картину зайнятостi. Ниш у США, Ка-надi ця частка складае 4%, у розвинутих кра!нах 6в-ропи — 6%, у Польщi — 10% [3, с. 10].
Укра!на теж мае перспективи досягти аналопч-ного показника. Так, експортно орiентованi господарства, що перебувають у зонi впевнено! прибутковостi,
@ 2016/№2
потребують зайнятосп у виробництвi зернових до 100 оаб (площа оброблювано! землi перевищуе 10 тис. га), у тваринництвi — до 200. Такий рiвень iнтенсифiкацii виробництва обумовлюе потребу в робочш силi, зай-нятiй у сшьському господарствi, до 10% активного населення сшьсько! мiсцевостi.
До негативно! тенденщ! у сшьському господар-ствi, яка загрожуе iснуванню укра!нського суспшьства i може призвести до лжшдаци самобутностi укра!нсь-кого етносу, слщ вiднести зростання у 2,9 раза вщ'ем-ностi природного приросту сшьського населення за чаетв незалежноси Укра!ни. За даними дослiджень М. Орлатого у кожному четвертому селi не народжу-ються дiти, в кожному десятому — немае дггей вжом до п'яти роив. На двi сiльськi сiм''! припадае лише одна дитина вжом до 16 роив.
Спостер^аеться прискорена депопуляцiя в малих сшьських радах. Так, тшьки з 2003 р. населення в сшь-ських радах чисельнiстю менше 1 500 жителiв змен-шилось бшьш як на 10%. У великих сшьських, селищ-них, мюьких радах, мiст районного значення таке па-дiння уповшьнилось, а в багатьох е навггь певний при-
167
рют населення через перегзд молодих имей до мюця роботи. Однак цей прирют не компенсуе зменшення населення в селах, оскшьки значна частина активного населення пере!жджае до мегаполiсiв, а не до маленьких мют чи селищ.
Слщ вказати i на негативну тенденщю до зменшення абсолютно! чисельносп працездатного сшь-ського населення та питомо! ваги людей в працездат-ному вiцi.
Поруч з працею земля е первинним чинником i обов'язковим елементом агровиробничого процесу,
головним засобом виробництва сшьськогосподарсько! продукцi!. За оцiнками експерпв, украшсью землi зда-тнi забезпечити продуктами харчування 140-145 млн оаб [6].
За даними Державного агентства земельних ре-суретв Укра!ни загальна земельна територiя станом на 01.01.16 р. — 57,9 млн га, з яко! 41,5 млн га — сшь-ськогосподарсью угiддя у володшш та користуваннi сшьськогосподарських тдприемств i господарств населення, що становить 71,6% (табл. 3).
Структура земельного фонду Укра'ши
Таблиця 3
Види основних земельних угщь Станом на 01.01.2016 р. Станом на 01.01.2015 р. Дина-мжа, тис. га
Всього, тис. га % до загально! площi Укра!ни Всього, тис. га % до загаль-но! площi Укра!ни
Сыьськогосподарсьш землi у тому числк 42 726,4 70,8 42 731,5 70,5 -5,1
Сыьськогосподарсьш уггддя 41 507,9 68,8 41 511,7 68,8 -3,8
з них: ршля 32 541,3 53,9 32 531,1 53,9 10,2
перелоги 233,7 0,4 239,4 0,4 -5,7
сiножатi 2 406,4 4,0 2 407,3 4,0 -0,9
пасовища 5 434,1 9,0 5 441 9,0 -6,9
Iншi землi 1 218,5 2,0 1 219,8 2,0 -1,3
Лки та '¡нш'! лiсовкритi площ1 10 633,1 17,6 10 630,3 17,6 2,8
Забудоваш землi 2 552,9 4,2 2 550,4 4,2 2,5
Вiдкритi заболонеш землi 982,3 1,6 982,6 1,6 -0,3
Сухi вiдкритi землi з особливим рослинним покривом 13,2 0,0 17,9 0,0 -4,7
Вiдкритi землi без рослинного покриву або з незнанним рослинним покривом 1 020,6 1,7 1 015,8 1,7 -5,2
Всього земель (суша) 57 928,5 96,0 57 928,5 96,0 0
Води 2 426,4 4,0 2 426,4 4,0 0
Разом (територЯ) 60 354,9 100,0 60 354,9 100,0 0
Високопродуктивна орна земля складае 32,5 млн га у структурi сшьськогосподарських угiдь (78,4%), що значно бшьше н1ж у европейських кра!нах (табл. 4). Укра!на за цим показником поступаеться лише Ка-надi, Росп та США. За часткою природних кормових угщь у загальнiй площi сiльськогосподарських угiдь (16,6%) Укра!на значно поступаеться шшим кра!нам свiту. Ц данi свiдчать про високий рiвень наванта-ження на сшьськогосподарський Грунтовий покрив, що призводить до поширення ерозiйних процесiв i деградаций земельного фонду кра!ни. Зростае кшьюсть
порушених i вiдпрацьованих земель, площа рекульти-вованих земель зменшуеться. На початок 2012 р. площа порушених земель складала 144 тис. га, вщпра-цьованих - 45,1 тис. га.
Економiчна ефектившсть використання сшьськогосподарських угщь в Укра!ш характеризуемся позитивною динамiкою: зростае виробництво валово! продукций, врожайнiсть сшьгоспкультур, !хнi валовi збори, але за окремими показниками поступаеться провiдним кра!нам свiту. Це стосуеться основних видiв продукцп тваринництва на одну особу i врожайностi сшьгосп-культур.
Таблиця 4
Порiвняльна структура сiльськогосподарських упдь Укра'ши та шших краж свiту [7]
Кра!на Всього с.-г. угщь, млн га У тому чист
Ршля, млн га / % у складi с.-г. угщь Природш кормовi угщдя млн га / % у складi с.-г. угщь
Укра!на (01.01.2016 р.) 41,5 32,5 / 78,4 6,9 / 16,6
Авс^я 3,5 1,4 / 40 2 / 57,1
Бшорусь 9,4 5,6 / 59,6 3,1 / 33
Велика Бриташя 17,6 5,7 / 32,4 11,1 / 63,1
1спашя 30,2 13,7 / 45,4 10,3 / 34,1
Канада 73,4 45,7 / 62,3 27,9 / 38
Шмеччина 17,1 11,8 / 69 5,2 / 30.4
Польща 18,7 12,6 / 67,4 4,0 / 21,4
Роая 210,2 122,6 / 58,3 78 / 37,1
Румушя 14,8 9,4 / 63,5 4,8 / 32,4
США 426,9 173,5 / 40,6 239,2/ 56
Франщя 30,3 18,5 / 61,1 11,1 / 36,6
Швейцарiя 1,6 0,4 / 25 1,1 / 68,8
У европейських крашах, де яюсть Грунтiв не краща, врожайнiсть основних сшьськогосподарських культур у 2-4 рази вища, н1ж в Украш та стабильна по роках, що свщчить про належну культуру землероб-ства, дотримання його технолопчних i екологiчних ви-мог. Спостер^аеться висока землемiсткiсть вгтчизня-ного сшьського господарства, яка в середньому у 8 ра-зiв перевищуе аналопчний показник у крашах бвро-союзу [8].
За даними Навчально-наукового шституту еконо-мiки природних ресурсiв та екологп землекористу-вання украшсью аграри 79% прибутюв одержують за рахунок природно! родючостi землi й лише 21% — як результат упровадження сучасних технологiй. В орга-шзацшнш структурi матерiапьно-технiчного забезпе-чення основними засобами сшьськогосподарського товаровиробництва iснуе велика юльюсть посередни-цьких фiрм, що збшьшуе вартiсть технiки у 1,5 i больше разiв. Розвитку вторинного ринку техшки придшя-еться мало уваги.
Основними причинами низько! ефективноси ви-користання сшьськогосподарських угiдь в Украш е несвоечасне оновлення матерiально-технiчноi бази сшьськогосподарських пiдприемств через диспаритет цш на сiльгосппродукцiю i техшку; виснаження Грунтового покриву через переважне вирощування екс-портоорiентованих сшьгоспкультур i порушення опти-мапьноi структури посiвних площ; слабку державну тдтримку заходiв загапьнодержавноi програми вико-ристання та охорони земель i нацiональноi програми охорони родючостi Грунтiв; низьку культуру землероб-ства; низький рiвень використання технологи точного землеробства iз застосуванням геоiнформацiйноi сис-теми технологш.
Основнi прiоритетнi напрями пiдвищення ефективноси використання ресурсного потенцiапу аграрного сектору таю:
- впровадження у практику агротехшчних захо-дiв, спрямованих на збереження та тдвищення родю-чостi Грунтiв, боротьбу з ерозшними процесами, виве-дення з обробику малопродуктивних i деградованих земель;
- формування фшансових ресурсiв для вщнов-лення соцiапьноi сфери села;
- вщродження народних промислiв, поширення сшьського «зеленого» туризму;
- розбудова соцiальноi шфраструктури;
- реапiзацiя iнвестицiйних програм оновлення техшчного парку аграрного сектору;
- розвиток оргашчного виробництва сшьгосп-продукцii.
Антикризова стратегiя аграрного сектора еконо-мiки мае розроблятись з дотриманням принцитв [9]:
1) цтсносп вiдтворювапьного процесу, сфер i га-лузей, пiдприемств i органiзацiй, безпосередньо пов'язаних з виробництвом, збереженням, транспор-туванням, переробкою i реапiзацiею сшьськогосподар-сько'1 продукцп;
2) пропорцiйностi i збапансованостi м1ж сферами вщтворювального процесу i галузями виробництва, яка тдтримуеться ринковими цiнами, а тому вимагае пильно! уваги суспшьства в особi держави;
3) комплексностi рiшень проблем розвитку i роз-мiщення товарних сшьськогосподарських пщприемств i селянських фермерських господарств з пщприем-
ствами харчово'1 та переробно'1 промисловостi за кри-терiями самодостатностi територiальноï органiзацiï, регюнально1 економiки, соцiальноï полiтики, збереження сшьського середовища i довкьпля;
4) адекватносп розмiщення сшьськогосподар-ського виробництва з урахуванням природно-кшма-тичних умов виробництва окремих культур, забезпече-носп ринку працi, екологiчних та шших чинниюв.
Висновки
Економiка Украши продовжуе демонструвати спадну динамiку макроекономiчних показниюв, яка поеднуеться з наростанням негативних суспшьних очь кувань щодо майбутнього укра'шсько'1 економiки. Таю очiкування обумовлюються нестiйкiстю свiтовоï еко-номiчноï динамiки, фiнансовими негараздами провщ-них краш 6С та песимiстичними прогнозами провщ-них мiжнародних фiнансових установ. Спостертаеться «реашмащя» основних рис докризових моделей еко-номiчного розвитку Украши: домшування в структурi експорту Украши сировинних товарiв та товарiв з ни-зьким рiвнем технологiчноï обробки; критичне нако-пичення суперечностей в економщ; значна волатиль-нiсть та надмiрна чутливiсть до коливань свiтовоï кон'юнктури. Надмiрна пiдтримка саме сировинного експорту i тотальне iгнорування розвитку вторинно'1 переробки в аграрнiй сферi призводить до зубожшня сшьських мешканцiв та знещнення украшських земель.
Зростання виробництва в укра'шсьюй економiцi вiдбуваеться значною мiрою завдяки експортоорiенто-ваним галузям, до яких вщносяться аграрна сфера — одна з прюритетних галузей нацiонапьноï економiки.
Проведений анапiз свщчить що, Украша не пов-ною мiрою використовуе конкурентну перевагу природного потенщалу землi при вирощуванш сшьсько-господарсько'1 продукцп та поступово втрачае яюсть Грунтового покриву через неращональне використання земель. Трудовий потенщал на селi використо-вуеться неефективно. Низький рiвень доходiв сшьських мешканщв, вiдсутнiсть робочих мюць та обме-женiсть сфери прикладання працi спричиняють м^ра-цiйнi процеси та вщтш робочо'1 сили iз сшьсько'1 мю-цевостi. При достатньо високому рiвнi забезпеченостi сшьського господарства земельними та трудовими ресурсами залишаеться невиршеною проблема його техшчного оснащення. Антикризова стратегiя аграрно'1 сфери мае спрямовуватися на тдвищення ефективно-сп використання ïï ресурсного потенщалу, що дозволить аграрному сектору Украши бути «точкою зрос-тання» подальших перетворень економiки краши.
Список використаних джерел
1. Трансформацiя земельних вщносин до ринко-вих умов: зб. матерiалiв Одинадцятих рiчних зборiв Всеукрашського конгр. вчен.-економiстiв-аграрникiв, Ктв, 26-27 лют. 2009 р. / редкол. П. Т. Саблук [та ш.]. — К.: ННЦ 1АЕ, 2009.
2. Костирко I. Г. Фiнансово-економiчна стш-юсть сшьськогосподарських пiдприемств / I. Г. Костирко. — Львiв, 2014. — 196 с.
3. Ганущак Ю. Реформа теритс^ально'1 оргашза-цп влади / Ю. Ганущак. — К.: ТОВ «Софiя-А», 2014. — 168 с.
2016/№2
169
4. Мазнев Г. 6. Геошформацшш технологи в аграрному виробництвi / Г. 6. Мазнев // Економжа АПК, 2014. - № 4. - С. 133.
5. Населення Укра'ши. Сощально-демографiчнi проблеми украшського села. — К.: 1нститут демограф!! та сощальних дослщжень НАН Укра'ши, 2007. — С. 370.
6. Третяк А. М. Земельш ресурси Укра'ши та ïx використання / А. М. Третяк, Д. I. Бабмшдра. — К.: ТОВ «ЦЗРУ», 2003. — 143 с.
7. Сучасна земельна политика Укра'ши / А.Д. Юрченко, Л.Д. Греков, А.М. Мирошниченко, А.В. Кузьмш. — К.: 1нтер-технолопя, 2009. - 260 с.
8. Федоров М. М. Земельна реформа i розвиток земельних вщносин / М. М. Федоров // Економ^ АПК. — 2011. — № 7. — С. 57.
9. Данилишин Б. Аграрна политика: час визначи-тися / Б. Данилишин, А. Лисецький // Урядовий кур'ер. — 2005. — 17 травня.
О. Ю. CHiroBa
канд. екон. наук
ДУ «1нститут економки та прогнозування НАН Украти». м. Kuïe
РИЗИКИ ТА МОЖЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ BYrrnbHOÏ ПРОМИСЛОВОСТ1 ДОНЕЦЬ^ ТА ЛУГАНCЬКOÏ ОБЛАСТЕЙ У В1ДБУДОВ1 ЕКОНОМ1КИ СХОДУ УКРАÏНИ
Вуггльна промисловють, яка е однiею з базових галузей нацiонально! економiки та Донецько! i Луган-сько! областей зокрема, вдаграе визначальну роль у за-безпеченнi енергетично! безпеки Укра!ни та забезпе-чуе функцiонування експортоорiентованих галузей (коксохiмiчно!, металургiйно! промисловостi i елек-троенергетики) тривалий час перебувала в кризовому сташ. I! подальше функцiонування вимагало реформу-вання як частини енергетичного сектору. Проте саме в наслiдок збройного конфл1кту на сходi Укра!ни вуг1-льна галузь зазнала значних втрат, як1 вимагають оцiнки з позиц!! можливоси !! вiдновлення та функц1-онування в нових економ1чних та полггачних умовах.
Проблемам пошуку ефективних шлях1в розвитку вугшьно! галузi Укра!ни значна увага придГляеться в працях вгтчизняних науковцiв — О. Амош1, Ю. Дра-чука, Л. Стариченка, Д. Череватського. Серед най-бгльш опрацьованих напрям1в — питання поширення ринкових вщносин у вугшьнш галузi [1, 3, 8, 9], пошук шлях1в ефективно! взаемод!! держави та б1знесу в про-цес1 модернiзацi! [11], розвиток шституцшного сере-довища [6, 7], еколопчш наслiдки функцiонування [5], а також оцшка стану вугшьно! галузi в умовах г1брид-но! в1йни [2]. Проте поза межами дослщжень залиша-еться оцiнка сильних та слабких стор1н вугшьно! про-мисловост1 територiй Донецько! та Лугансько! областей, п1дконтрольних укра'!нськiй влад1, а також вста-новлення можливостей та ризиюв !! функцiонування в нових економiчних та пол1тичних умовах.
Метою статп е визначення сильних та слабких сторш вуггльно! промисловосп територiй Донецько! та Лугансько! областей, пщконтрольних укра!нськiй владi, а також встановлення можливостей та ризикгв !"! функцiонування в нових економiчних та пол1тичних умовах.
До початку збройного конфл1кту в1тчизняний ри-нок вугглля складався з двох ключових сегментiв — енергетичного (близько 70% загального обсягу ринку) та кокс1вного (майже 30%) вугглля — та характеризува-вся дефщитом кокс1вного та надлишком енергетичного вугшля. З 93 вуггльних шахт, що знаходяться у пщпорядкуванш Мшстерства енергетики та вугшьно!
промисловосп Укра!ни, на територ!!, п1дконтрольн1й укра!нськш владi, на сьогодн1 залишилось лише 40%. Вс1 100% шахт, що видобувають антрацитове вугшля (Сшжне, Шахтарськ, Торез, Ровеньки, Свердловськ), залишились на територ!! так званих ДНР та ЛНР.
Змши о6сяг1в вугледобування за I твр1ччя 2015 р. пор1вняно з попереднiм аналогiчним перiодом практично по вс1х вугледобувних пщприемствах, що пра-цюють на територп, пщконтрольнш укра!нськiй владi, е вщ'емними (табл. 1). Падiння о6сяг1в видобутку у I п1вр1чч1 2016 р. продовжувалось г сумарно по вс1м пiдприемствам, розташованим на територ!! Донецькш та Луганськш областей, п1дконтрольн1й укра!нськш влад1, становило близько 500 тис. тонн або 7% по вщ-ношенню до аналог1чного перюду 2015 р. Така ситу-ац1я у вугшьнш галуз1 загрожуе стабильному функцю-нуванню електроенергетики, металург1йно! та коксох1-м1чно! промисловост1. Проте кшьюсть пщприемств, за яким скоротився видобуток, зменшилась.
Стратег1чне значення вуггльно! галуз1 для еконо-м1ки Укра!ни (зокрема для Донецько! та Лугансько! областей) потребуе окреслення !"! сильних сторш та конкурентних переваг, як! визначать можливоси розвитку галуз1 при вщбудов1 економ1ки Донбасу. Анал1з обмежень, сильних сторш та ускладнюючих чинник!в розвитку вуг!льно! галуз1 зведено в табл. 2.
Серед сильних сторш вуг!льно! галуз1 сл1д зазна-чити, перш за все, наявтсть на територ!!, пщконтро-льн1й укра!нськ1й влад1, найбгльш перспективних за-пас1в кам'яного вугглля (Покровськ, Добропшля, Вуг-ледар). Шахти, розташоваш в цих районах, це пере-важно «молод1» шахти, строк експлуатац!! яких не пе-ревищуе 30 роив 1 значну !х кшьюсть в1днесено до перспективних, що дозволяе здшснити техн1чне пере-оснащення основних процес1в виробництва шляхом введення в роботу обладнання нового техшчного р1в-ня. Вони волод1ють перспективними запасами енергетичного та кокс1вного вугглля марок ДГ, К, Ж, Г з пе-реважанням ДГ та Г.
Перспективи розвитку вугшьно! галуз1 посилюва-тиме нове бущвництво, проведення реконструкц!! та техшчного переоснащення перспективних вугшьних
170
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАÏНИ ф
