CC BY
50
Орипнальш досл^ження . JT—1'I'Jl JslJIJullsl
Original Researches 1нфектологш
УДК 615.33:57.017.4 DOI: 10.22141/2312-413Х.5.5.2017.121632
Виговська О.В., Гречуха £.О., Ткачук О.1.
Нацональний медичний унверситет ¡мен10.О. Богомольця, м. КиТв, УкраТна
Антибютикочутливгсть та антибютикорезистентнгсть
■ я ■■ ■■ ■ ■■ ■■
за даними Ки1всько1 мюько1 дитячо1
■ ■ ■■ ■ ■ ■ W ■■ ■ ■
клiнiчн0l iнфекцiиноl лiкарнl за перюд з 2012 по 2016 рк
For cite: Aktual'naa Infektologia. 2017;5(5):217-222. doi: 10.22141/2312-413x.5.5.2017.121632
Резюме. Було проанал1зовано стан чутливост1 до антибютик1в бактер1альних тфекцШних агент1в у перюд з 2012 по 2016piK у 498хворих. Основна маса — dimu втом вгд народження до 18рок1в. Основний матер1ал для до^дження — мазок i3 зiва (41 %), кал (17 %), мазок is носа (13 %), сеча (10 %). Були видi-лет основш збудники: Staphylococcus aureus (66 %), Streptococcus pneumoniae (1 %), Klebsiella pneumoniae (5%), Streptococcus pyogenes (15 %). Виявлена антибiотикочутливiсть S.aureus у бюлогiчних золятах в-si-рщв вiд дтей isрзномантною щфекцшною патологieю до антибактеpiальних засобiв групи цефалоспо-ритв, фторхЫолотв, каpбапенемiв; Str.pyogenes — до антибактеpiальних засобiв групи цефалоспоритв. Kro40Bi слова: антибштикорезистентшсть; антибштикочутливють; ^фет^Шн захворювання; бактерП; доЫдження; Staphylococcus aureus; Streptococcus pyogenes; Klebsiella pneumoniae
Актуальнгсть
Минуло 89 роыв з моменту, коли сер Александер Флемшг вперше помггав обмеження росту бактерш Staphylococcus aureus, яы виросли разом на агарi од-ше! з чашок Петрi з плюнявими грибами Penicillinum notatum. Вченому вдалося видшити активну речови-ну, що руйнувала бактерiальнi кштини, — пенщилш. Варто вказати, що британець вбачав використання пенщилшу саме як засобу для поверхневого оброб-лення речей, оскшьки, не будучи бiохiмiком, йому не вдавалося видшити його в чистому, придатному для застосування людьми, виглядь У 40-х роках XX сто-лптя його роботу продовжили фармаколог Говард Флорi та бiохiмiк Ернст Чейн, а вже в 1945 рощ Флемшг, Флорi та Чейн отримали Нобелiвську премш з фiзюлоril та медицини «За вшкриття пенщилшу i його лшувальних властивостей при рiзних шфекцшних за-хворюваннях» [1]. У сво!й промовi сер А. Флемiнг за-значив: «Можливо, в момент, коли ми думаемо, що е господарями власного становища, ми е звичайними шшаками, що перемщуються на ^ровш дошцi життя рукою Вищих сил» [2].
Здавалося, що з шфекцшними захворюваннями буде покончено раз i назавжди. Усшх в зниженнi рiвня захворюваностi та смертностi вiд шфекцшних захво-рювань протягом XX столптя призвiв до самозаспоко-ення людей та уповшьнив темп нових дослщжень в га-лузi лiкування шфекцшних захворювань, спричинених бактерiями [3].
У той же час у всьому свт спостертаеться швидка поява резистентних бактерш, що ставить шд загрозу ефективнiсть антибiотикiв — лiкарських засобiв, як1 змiнили медицину та врятували мiльйони людських життiв [4—9].
Першi повiдомлення щодо виявлення резистентних до антибютиыв штамiв мiкроорганiзмiв з'явилися не-вдовзi пiсля вiдкриття самих антибютиыв. Резистентш штами золотистого стафiлококу були виявлеш вже в 1948 р. [10], пенiцилiн-нечутливi пневмококи щенти-фшоваш в 1967 р. [11].
Всесвггая органiзацiя охорони здоров'я (ВООЗ) ви-знае боротьбу з резистентнiстю до антибактерiальних препаратiв одним iз сво!х головних завдань та зазна-чае всю критичнють сьогоднiшнього становища [12].
© «Актуальна шфектолопя», 2017 © «Actual Infectology», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Виговська О.В., Нацiональний медичний унверситет iMeHi О.О. Богомольця, бул. Т. Шевченка, 13, м. КиТв, 02000, Украша; e-mail: redact@i.ua
For correspondence: O.V. Vygovska, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 02000, Ukraine; e-mail: redact@i.ua
У найближчi 10 рокiв потрiбне фшансування в розмiрi понад 1,5 млрд доларiв, щоб протестувати i розвинути альтернативнi антибiотикам засоби [13].
На превеликий жаль, на сьогодш в Укра!ш дie за-надто мало нормативних документ, шо присвячен1 шфекцшному контролю.
Мета досл1дження: провести статистичний анал1з стану антибiтикочутливостi та антибютикорезистент-ностi бaктерiaльних iнфекцiйних агентiв в Кшвськш мiськiй дитячiй клiнiчнiй шфекцшнш лiкарнi, на баз1 кафедри дитячих шфекцшних хвороб Нацiонального медичного ушверситету iменi О.О. Богомольця в перь од з 2012 по 2016 рок.
Матерiали та методи
1нформацш про стан чутливостi збудниюв шфекцшних захворювань до антибiотикiв в перюд з 2012 по 2016 рш було отримано згщно з даними журналу лаборатори мюько! дитячо! клЫчно! шфекцшно! лiкарнi мiста Киева, бази кафедри дитячих шфекцшних хвороб Нацю-нального медичного ушверситету iменi О.О. Богомольця.
Стан чутливост до рiзних антибактерiальних засо-бiв здiйснюeться згiдно з Наказом № 167 вщ 05.04.2007 «Про затвердження методичних вказiвок «Визначення чутливостi мiкроорганiзмiв до антибактерiальних препарат» з метою реaлiзaцi! основних положень Глобально! стратеги ВООЗ з стримування стшкосл до антимшроб-них препаратiв, зниження поширеност резистентних до антибiотикiв мiкроорганiзмiв, особливо в лкуваль-но-профтактичних закладах; зниження захворюваносп i летальностi вщ iнфекцiйних захворювань, викликаних резистентними штамами; забезпечення ефективно! ан-тимшробно! терапй; удосконалення методiв визначення резистентностi мiкроорганiзмiв до антимiкробних засо-бiв, що застосовуються в закладах охорони здоров'я кра-!ни, та гармошзаци !х з м1жнародними вимогами, було наказано забезпечити використання в пщпорядкованих закладах охорони здоров'я стандартизованих методiв визначення антибютикорезистентноста, проведення систематичного аналiзу поширення штамiв, резистентних до да антибiотикiв, етюлопчно! структури iнфекцiй i рiвнiв резистентностi збудникiв у лшувально-профь лактичних закладах рiзного профтю зпдно з затвердже-ними методичними вказiвками.
Упродовж рокiв для визначення чутливосп мшро-органiзмiв до антибактерiальних препарапв викорис-товуеться метод серiйних розведень. Метод сершних розведень базуеться на прямому визначенш мМмаль-но! шпбуючо! концентраций (М1К) aнтибaктерiaльних препаратiв. М1К — така концентрацiя препарату, що пригшчуе видимий рiст дослiджуваного мшрооргашз-му в бульйоннiй культурi або на щтьному середовищi.
Основн1 етапи проведення тестування. Для вивчення антибютикочутливосп мшрооргашзму незалежно вiд методу дослщження необхiдно послiдовно виконати такi етапи:
— приготувати живильш середовища;
— приготувати суспензи дослiджуваних мшроорга-нiзмiв (при цьому !! концентрацiя повинна становити
1,5 • 10 колошеутворюючих одиниць/см3, що при вГзу-альному контролi вiдповiдаe стандарту мутностi 0,5 за Макфарландом [14]);
— внести суспензш дослщжуваних мшрооргашз-мiв у живильне середовище;
— приготування розчишв антибiотикiв методом серiйних розведень:
т АБ (мг)
С (мгк/см3) х V (см3) А (вмют АБП в мкг/см3)
де т АБ — розрахункова (теоретична) наважка анти-бiотика; С — необхiдна концентращя антибiотика; V — об'ем розчинника для розчинення теоретично! на-важки; А — активнiсть антибiотика (юльюсть активно! речовини, що мiститься в субстанци);
— iнкубувати посiви визначений промiжок часу при вiдповiдних температурних параметрах пiсля до-давання антибютиюв;
— облiк результатiв та !х iнтерпретацiя, формулю-вання рекомендацiй щодо лiкування [15—17].
Результати та обговорення
Було проaнaлiзовaно стан чутливостi до антибютиюв бaктерiaльних iнфекцiйних агенпв в перiод з 2012 по 2016 рш на основi журналу лаборатори мюько! дитячо! ктшчно! iнфекцiйно!' лiкaрнi мiстa Киева, бази кафедри дитячих шфекцшних хвороб Нацюнального медичного ушверситету iменi О.О. Богомольця. Кщьюсть хворих — 498, iз них 61 % — дiвчaткa i 39 % — хлопчики. Вш — вщ 1 мiс. до 18 роюв, 6 % становили жiнки, як вигодовують дiтей.
Дослiджувaний мaтерiaл хворих, з якого видтяли збудника, включав: мазок iз зiвa (41 %), кал (17 %), мазок iз носа (13 %), сеча (10 %), грудне молоко (6 %), кров (2 %), харкотиння (2 %), мазок видтень iз очей (1 %), мазок iз вуха (1 %), вид1лення з рани (0,5 %), мазок iз шюри, д1лянки пупка, пiхви, зубiв та лшвор (iншi — 6,5 %).
1нтерпретащя результaтiв чутливостi здшснювалась зпдно з Наказом № 167 вщ 05.04.2007: додатюв у вигляд1 табличних матер1ал1в [17]. Для кожного бaктерiaльного агенту зазначались iндивiдуaльнi критери визначення чутливостк грaничнi значення дiaметрiв зон пригшчен-ня росту (мм) та М1К aнтибaктерiaльного препарату Варто зазначити, що кожен антибактер1альний препарат (навиъ будучи з однie!' групи лiкaрських зaсобiв) мае влaснi показники вмюту у диску (мкг), дiaметр зони пригнiчення росту (мм) та М1К. Результати покaзникiв дiaметрa зон пригшчення росту та мiнiмaльно!' шпбую-чо! концентраций розцшюються як: 1 — резистента; 2 — помГрно резистентнi/чутливi; 3 — чутлив1
У лаборатори лшарш стандартний нaбiр визначення чутливост складався з наступних антибютиюв: левомще-тин, бензилпенiцилiн, aмпiцилiн, оксацилш, карбенщи-лш, aзлоцилiн, цефалотоксин, цефазолш, цефотаксим, цефтрiaксон, цефоперазон, цефтазидам, цефалексин, цефуроксим, полГмшсин, амоксиклав, вaнкомiцин, лшкомщин, еритромiцин, aзитромiцин, рифaмпiцин, гентaмiцин, амшацин, нетилмiцин, ципрофлоксацин,
офлоксацин, iMineHeM, меронем, тетрациклiн, фуразо-лш, фурамаг, налщиксова кислота, доксициклiн.
Що стосуеться збудниив, то видiлялися наступ-Hi бактерй': Staphilococcus aureus (66 %), Streptococcus pneumoniae (1 %), Klebsiella pneumoniae (5 %), Streptococcus pyogenes (15 %), Staphylococcus saprophyticus (0,2 %), Enterococcusfaecalis (3 %), Escherichia coli (3 %), Haemophilus influenzae (0,2 %), Shigella sonnei (0,2 %), Streptococcus viridans (0,2 %), Pseudomonas aeruginosa (0,8 %), Citrobacter (0,2 %), Staphylococcus epidermidis (0,8 %), Proteus vulgaris/mirabilis (0,6 %). Варто зазна-чити, що перерахован збудники в бшьшосл сво'й е типовими та вишваються на проста поживт середови-ща. Iншi бактерй', що потребують спeцифiчних заходiв для виявлення, не враховувались в даному аналiзi. Серед шших шфекцшних агентав — гриби роду Candida (3,8 %). Серед ушх дослiджeних грибiв роду Candida вс1 були не чутливi до флуконазолу, кетоконазолу, нютати-ну, амфотерицину В.
Наводимо анал1з чутливостi бактeрiй, якi мають найбтьшу питому вагу за частотою зус^чальноста, — S.aureus, Str.pyogenes, Kl.pneumoniae, та i'x чутливiсть i рeзистeнтнiсть до антибютиыв, що найчастiшe засто-совувались до конкретних збудникiв (згiдно з рекомен-дацiями) (табл. 1—3).
Виявлено антибютикорезистентнють клiнiчних iзо-лятiв S.aureus: до левомщетину — 52 %, бензилпенщи-лiну — 57 %, ампщилшу — 65 %, оксацилшу — 84 %, цефотаксиму — 22 %, цeфтрiаксону — 21 %, цефо-
перазону — 14 %, цефтазидиму — 32 %, цефурокси-му — 6 %, ванкомщину — 27 %, азитромщину — 48 %, рифамтцину — 40 %, амшацину — 18 %, ципрофлок-сацину — 18 %, офлоксацину — 36 %, iмiпeнeму — 7 %, меронему — 24 %. Антибютикочутливють ктшчних iзолятiв S.aureus становила: до лeвомiцeтину — 39 %, бензилпенщилшу — 30 %, ампщилшу — 20 %, оксацилшу — 6 %, цефотаксиму — 61 %, цeфтрiаксону — 58 %, цефоперазону — 72 %, цефтазидиму — 43 %, цефуроксиму — 67 %, ванкомщину — 60 %, азитромь цину — 28 %, рифамтцину — 51 %, амшацину — 56 %, ципрофлоксацину — 61 %, офлоксацину — 32 %, iмiпe-нему — 79 %, меронему — 70 % (табл. 1).
Виявлена антибютикорезистентнють ктшчних iзо-лятав Str.pyogenes: до бензилпенщилшу — 33 %, ампщилшу — 70 %, оксацилшу — 72 %, цефотаксиму — 47 %, цеф^аксону — 15 %, цефоперазону — 24 %, цефтазидиму — 23 %, цефуроксиму — 10 %, ванкомщину — 55 %, азитромщину — 75 %, рифамтцину — 50 %, амшаци-ну — 33 %, ципрофлоксацину — 17 %, офлоксацину — 32 %, iмiпeнeму — 50%, меронему — 11 %. Антибютикочутливють кттчних iзолятiв Str.pyogenes становила: до левомщетину — 100 %, бензилпенщилшу — 66 %, амт-цилшу — 13 %, оксацилшу — 15 %, цефотаксиму — 25 %, цеф^аксону — 23 %, цефоперазону — 37 %, цефтазидиму — 39 %, цефуроксиму — 31 %, ванкомщину — 28 %, азитромщину — 16 %, рифамтцину — 27 %, амшаци-ну — 19 %, ципрофлоксацину — 25 %, офлоксацину — 11 %, iмiпeнeму — 29 %, меронему — 72 % (табл. 2).
Таблиця 1. Антибютикочутливють та антибютикорезистентнють до S.aureus
Антибютик Кшьмсть застосувань Чутлив^ n Не чутлив^ n noMipHi, n Не чутлив^ %
Левомщетин 23 9 12 2 52
БензилпенщилЫ 26 8 15 3 57
Амшцилш 229 48 150 31 65
ОксацилЫ 203 13 171 19 84
Цефотаксим 108 66 24 18 22
Цефтрiаксон 141 82 30 29 21
Цефоперазон 195 142 28 25 14
Цефтазидим 146 64 48 34 32
Цефуроксим 107 72 7 28 6
Ванкомщин 83 50 23 10 27
Азитромщин 25 7 12 6 48
Рифампщин 108 56 44 8 40
Амкацин 102 58 19 25 18
Ципрофлоксацин 172 106 31 35 18
Офлоксацин 158 52 57 49 36
Ыпенем 54 43 4 7 7
Меронем 41 29 10 2 24
Таблица 2. Антиб'ютикочутлив'ють та антибштикорезистентшсть до Str.pyogenes
Антибютик Кiлькiсть застосувань Чутлив^ n Не чутлив^ n noMÍpHÍ, n Не чутлив^ %
Левомщетин 2 2 - - -
БензилпенщилЫ 15 10 5 - ЗЗ
Ампiцилiн 47 10 ЗЗ 4 70
Оксацилiн 47 10 З4 З 72
Цефотаксим 17 9 8 - 47
Цефтрiаксон 19 10 З 6 15
Цефоперазон 45 22 11 12 24
Цефтазидим З9 28 9 2 2З
Цефуроксим 20 14 2 4 10
Ванкомiцин 18 8 10 - 55
Азитромщин 12 З 9 - 75
Рифампiцин 16 6 8 2 50
Амiкацин 24 8 8 8 ЗЗ
Ципрофлоксацин 2З 1З 4 6 17
Офлоксацин 40 8 1З 19 З2
Ыпенем 10 5 5 - 50
Меронем 9 8 1 - 11
Таблица 3. Антиб'ютикочутлив'ють та антиб'ютикорезистентн'ють Kl.pneumoniae
Антибютик Кшьмсть застосувань Чутлив^ n Не чутлив^ n noMÍpHÍ, n Не чутлив^ %
Левомщетин 10 2 6 2 60
БензилпенщилЫ 5 - 2 З 40
Ампщилш 16 2 14 - 87
ОксацилЫ 5 - 5 - 100
Цефотаксим 10 5 З 2 З0
Цефтрiаксон 9 5 1 З 11
Цефоперазон 14 6 4 4 28
Цефтазидим 15 З 8 4 5З
Цефуроксим З - 1 2 ЗЗ
Ванкомщин З 1 2 - 66
Азитромщин 1 - 1 - 100
Рифампщин З - 2 1 66
Амкацин 10 5 2 З 20
Ципрофлоксацин 1З 7 1 5 7
Офлоксацин 10 1 4 5 40
Ыпенем 9 З 5 1 55
Меронем 2 2 - - -
Виявлена антибютикорезистентшсть клiнiчних iзолятiв Kl.pneumoniae: до левомщетину — 60 %, бензилпенiцилiну — 40 %, амшцилшу — 87 %, окса-цилiну — 100 %, цефотаксиму — 30 %, цефтрiаксо-ну — 11 %, цефоперазону — 28 %, цефтазидиму — 53 %, цефуроксиму — 33 %, ванкомщину — 66 %, азитромщину — 100 %, рифамшцину — 66 %, амь кацину — 20 %, ципрофлоксацину — 7 %, офлок-сацину — 40 %, iмiпенему — 55 %. Антибютикочутливють клшчних iзолятiв Kl.pneumoniae становила: до левомщетину — 20 %, амшцилшу — 12 %, цефотаксиму — 50 %, цефтрiаксону — 55 %, цефоперазону — 42 %, цефтазидиму — 20 %, ванкомщину — 33 %, амшацину — 50 %, ципрофлоксацину — 53 %, офлоксацину — 10 %, iмiпенему — 33 %, мероне-му — 100 % (табл. 3).
На сьогодш прийнято вважати, що основними причинами формування резистентност патогенних бактерш е активне використання антимшробних препарапв в твариннищв i невиправдане 1х використання в клшчшй медицин [16]. Зокрема, на територп Украши фактично вс антибактерiальнi препарати е у вшьному доступ i вiдпускаються без рецепта. Проблемою е надмiрне використання антибютиыв при нетяжких шфекщях, 1х нерацiональне використання внаслiдок вщсутносп доступу до ква-лiфiкованоl медично'1 допомоги або нестачi у пащ-ента грошей для проходження повного курсу терапп [17]. За даними Центру з контролю i профшактики захворювань США, до половини призначень анти-бютикотерапп в амбулаторних умовах е необГрунто-ваним [18]. На жаль, на сьогодш в Укра'1ш дiе лише один нормативний документ, присвячений систем! шфекцшного контролю, — це Наказ МОЗ Укра1-ни № 234 вщ 10.05.2007 «1нструкщя з оргашзацп та впровадження системи шфекцшного контролю в акушерсько стацюнарах», який вводить поняття системи шфекцшного контролю, регламентуе кль шчний, мшробюлопчний та епiдемiологiчний мош-торинг за внутршньолшарняними iнфекцiями. Цей нормативний документ досить прогресивний, однак його втшення на мюцях утруднено через недостатне матерiальне забезпечення, а вузькоспецiалiзована спрямованють залишае поза грою лiкарiв шших спе-цiальностей [19].
Важливо враховувати щор1чну зростаючу ыльысть карбапенемстiйких [20] та не чутливих до бета-лакта-м!в, цефалоспоринiв [21] штамiв Ш.рпеитотае в усьо-му свт.
Одне з останшх дослiджень на територи Укра'1ш по-казуе, що серед штамiв S.aureus не було резистентних до ципрофлоксацину, здатнють продукувати бета-лак-тамази виявлена в 74,7 % [22].
Висновки
Виявлена антибютикочутливють S.aureus у бюло-пчних iзолятах вз1рщв вщ дiтей !з рiзноманiтною ш-фекцiйною патологiею до антибактерiальних засобiв групи цефалоспоринiв, фторхшолошв, карбапенемiв.
Виявлена антибютикочутливють Str.pyogenes у бюло-пчних iзолятах взiрцiв вiд дiтей iз рiзноманiтною ш-фекцiйною патологiею до антибактерiальних засобiв групи цефалоспоринiв.
На сьогодш доцтьним е створення власних баз чутливост в кожнiй лшарш. Це дозволить зробити висновки щодо мiкробiологiчного та епiдемiологiчного стану.
Актуальними е додатыда методи дослщження резистентностi iнфекцiйних агентiв, окрiм стан-дартних методiв визначення чутливостi до антибютиыв.
Надзвичайно актуальним е створення нормативних докуменпв, присвячених системi iнфекцiйного контролю, з урахуванням стану внутрiшньолiкарняних ш-фекцiй, спецiалiзацil установ.
Конфлiкт iHTepeciB. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту штереав при пiдготовцi дано! статтi.
References
1. Sir Alexander Fleming's speech at the Nobel Banquet in Stockholm, December 10, 1945. Available from: https://www.nobel-prize.org/nobel__prizes/medicine/laureates/1945/fleming-speech. html .
2. Institute of Medicine (US) Committee on Emerging Microbial Threats to Health, author. Lederbreg J, Shope LE, Oaks SC Jr, editors. Emerging Infections: Microbial Threats to Health in the United States. Washington (DC): National Academies Press (US); 1992. doi:10.17226/2008.
3. Golkar Z, Bagasra O, Pace DG. Bacteriophage therapy: a potential solution for the antibiotic resistance crisis. J Infect Dev Ctries. 2014Feb 13;8(2):129-36. doi: 10.3855/jidc.3573.
4. Gould IM, Bal AM. New antibiotic agents in the pipeline and how they can overcome microbial resistance. Virulence. 2013 Feb 15;4(2):185- 191.doi: 10.4161/viru.22507.
5. Wright GD. Something old, something new: revisiting natural products in antibiotic drug discovery. Can J Microbiol. 2014 Mar;60(3):147-54. doi: 10.1139/cjm-2014-0063.
6. Sengupta S, Chattopadhyay MK, Grossart HP. The multifac-eted roles of antibiotics and antibiotic resistance in nature. Front Microbiol. 2013Mar 12;4:47. doi: 10.3389/fmicb.2013.00047.
7. Centers for Disease Control and Prevention. 2013 Threat Report. Antibiotic resistance threats in the United States. Atlanta, USA: CDC; 2013. 144 p.
8. Shrestha LB. Life Expectancy in the United States: CRS Report for Congress. Available from: http://www.menshealthnetwork. org/Library/CRSlifeexpectRL32792.pdf. Accessed: August 16, 2006.
9. Barber M, Rozwadowska-dowzenko M. Infection by penicillin resistant Staphylococci. Lancet. 1948 Oct 23;2(6530):641-4. PMID: 18890505.
10. Dern GV, Heilmann KP, Huynh HK, Rhomberg PR, Coff-man SL, Brueggemann AB. Antimicrobial resistance among clinical isolates of Streptococcus pneumoniae in the United States during 1999-2000, including a comparison of resistance rates since 19941995. Antimicrob Agents Chemother. 2001 Jun;45(6):1721-9. doi: 10.1128/AAC.45.6.1721-1729.2001.
11. World Health Organization. Antimicrobial resistance: global report on surveillance 2014. Geneva, Switzerland: WHO Press; 2014. 257p.
12. Czaplewski L, Bax R, Clokie M, et al. Alternatives to antibiot-ics-a pipeline portfolio review. Lancet Infect Dis. 2016 Feb;16(2):239-51. doi: 10.1016/S1473-3099(15)00466-1.
13. McFarland J. The nephelometer: an instrument for estimating the number of bacteria in suspensions used for calculating the opsonic index and for vaccines. JAMA. 1907;XLIX(14):1176-1178. doi:10.1001/jama.1907.25320140022001f.
14. Baron S, editor. Medical Microbiology, 4th edition. Galveston (TX): University of Texas Medical Branch at Galveston; 1996. PMID: 21413252.
15. Jorgensen JH, Ferraro MJ. Antimicrobial susceptibility testing: a review of general principles and contemporary practices. Clin Infect Dis. 2009 Dec 1;49(11):1749-55. doi: 10.1086/647952.
16. Ministry of health of Ukraine. Ministry of education of Ukraine. Order № 167 dated April 05, 2007. On the approval of methodological guidelines "Determination of the sensitivity of micro-
organisms to antibacterial drugs". Available from: http://mozdocs. kiev.ua/view.php?id=6958. Accessed: April 05, 2007. (in Ukrainian).
17. Barton MD. Antibiotic use in animals feed and its impact on human health. Nutr Res Rev. 2000 Dec;13(2):279-99. doi: 10.1079/095442200108729106.
18. Kiivet RA, Biba V, Enache D, et al. Changes in the use of an -tibacterial drugs in the countries of Central and Eastern Europe. Eur J Clin Pharmacol. 1995;48(3-4):299-304. PMID: 7589059.
19. Samarin DV. Antibiotic resistance. Therapia. 2009;12(42):43-45. (in Russian).
20. Rossolini GM, Arena F, Pecile P, Pollini S. Update on the antibiotic resistance crisis. Curr Opin Pharmacol. 2014 0ct;18:56-60. doi: 10.1016/j.coph.2014.09.006.
21. Netsvyetayeva I, Fraczek M, Piskorska K, et al. Staphylo-coccus aureus nasal carriage in Ukraine: antibacterial resistance and virulence factor encoding genes. BMC Infect Dis. 2014 Mar 5;14:128. doi: 10.1186/1471-2334-14-128.
OTpuMaHO 05.11.2017 ■
Виговская О.В., Гречуха Е.А., Ткачук О.И.
Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
Антибиотикочувствительность и антибиотикорезистентность по данным Киевской городской детской клинической инфекционной больницы
за период с 2012 по 2016 год
Резюме. Было проанализировано состояние чувствительности к антибиотикам бактериальных инфекционных агентов в период с 2012 по 2016 год у 498 больных. Основная масса — дети в возрасте от рождения до 18 лет. Основной материал для исследования — мазок из зева (41 %), кал (17 %), мазок из носа (13 %), моча (10 %). Были выделены основные возбудители: Staphylococcus aureus (66 %), Streptococcus pneumoniae (1 %), Klebsiella pneumoniae (5 %), Streptococcus pyogenes (15 %). Обнаружена антибиотикочувствительность S.aureus в био-
логических изолятах образцов от детей с разнообразной инфекционной патологией к антибактериальным средствам группы цефалоспоринов, фторхинолонов, карбапенемов; Str.pyogenes — к антибактериальным средствам группы цефа-лоспоринов.
Ключевые слова: антибиотикорезистентность; антибиоти-кочувствительность; инфекционные заболевания; бактерии; исследования; Staphylococcus aureus; Streptococcus pyogenes; Klebsiella pneumoniae
O.V. Vygovska, E.A. Grechuha, O.I. Tkachuk Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
Antibiotic susceptibility and antibiotic resistance according to the data of Kyiv Municipal Children's Clinical Infectious Diseases Hospital from 2012 to 2016
Abstract. The state of antibiotic susceptibility of bacterial infectious agents was analyzed in the period from 2012 to 2016 in 498 patients. The bulk — children aged 0 months to 18 years. The main material for the study was a smear from the pharynx (41 %), feces (17 %), a nasal swab (13 %), urine (10 %). The main pathogens were identified: Staphylococcus aureus (66 %), Streptococcus pneumoniae (1 %), Klebsiella pneumoniae (5 %), Streptococcus pyogenes (15 %). The antibiotic susceptibility of
S.aureus to antibacterial agents of the cephalosporin group, fluoroquinolones, carbopenems; Str.pyogenes — to the antibacterial agents of the cephalosporin group has been detected in biological isolates of specimens from children with various infectious pathologies.
Keywords: antibiotic resistance; antibiotic susceptibility; infectious diseases; bacteria; researches; Staphylococcus aureus; Streptococcus pyogenes; Klebsiella pneumoniae
