CC BY
4
DOI 10.31718/2077-1096.20.2.145 УДК 615.281.9/.282
Лобань Г.А., Кравченко В.Г., Ананьева М.М., Кравченко А.В., Фаустова М.О. АНТИБАКТЕР1АЛЬНА ТА ПРОТИГРИБКОВА АКТИВН1СТЬ АНТИСЕПТИЧНОГО ПРЕПАРАТУ ЦИДИПОЛ
Украшська медична стоматологiчна академiя, м. Полтава
Р/ст резистентност1 патогенно)' м/крофлори до антиб/отичних засоб/в у ceimi перетворюеться на одну ¡з серйозних проблем медико-б/'олог/'чно)' науки. Тому, важливого значення набувае подальша розробка i застосування у р1зних галузях медицини протимкробних препарат/в. На сьогоднi в наш/й кра'м в'дома низка антисептичних препарат/в у р1зних галузях кл1н1чно)' медицини (октен/септ, елюдрил, триклозан, м/рамстин, хлоргексидин б1глюконат-син.гексинон,гиб1скраб,г1б1тсан, елю-гель,фервекс- i iншi). В 1985 р в УМСА на кафедр1 шюрно-венеричних хвороб був створений антисе-птичний лiкарcький препарат в якост/ противенеричного засобу. Назва «Цидипол», запропонована автором засобу проф. Кравченком В.Г., була затверджена Номенклатурною ком/с/ею Фармакологi-чного ком/тету МОЗ СРСР. Лкарський зас/б як винах/д було зареестровано в М/жнародному Патентному центрi (Женева, Швейцар/я), отримано патенти на винах/д в Укра)нi, США i Рос/йськ/й федераций У Сполучених Штатах Америки препарат було зареестровано в якост/ засобу /ндив/дуаль-но) проф/лактики венеричних захворювань / л/кування уроген/тального трихомон/азу у ж/нок. Зва-жаючи на те, що для антисептичних препарат/в е дуже важливим вплив на широкий спектр м/кро-бно)' флори, вивчення д '/)' препарату Цидипол на окремi види бактер/й i гриб/в можна вважати ц/лком актуальним. Тому, метою досл/дження було вивчення фунг/цидно) та бактерицидно) д/) екстемпо-рально виготовленого Цидиполу на ряд грамнегативних та грампозитивних м/кроорган/зм/в. До-сл/дження проведенi на кафедрi м/кробологп УМСА, в яких були використанi музейн/ культури м/к-роорган/зм/в C.albicans ATCC10231, E.coli ATCC25922, S.aureus ATCC25923, E.faecalis ATCC29213, M.luteus ATCC4698, S.epudermidis ATCC14990, отриман в ДУ «1нститут еп'/дем'/олог'и та нфекцш-них хвороб /м. Л.В. Громашевського НАМН Укра)ни» м.Ки)в. Для досл/дження використана екстем-порально виготовлена за прописом «Цидипол» антибактер/йна композиц/я: 0,3% цим/наль (п-н/тро-альфа-хлоркор/чний альдег/д), 5,0% димексид, 94,7% полиетиленоксид. Досл/джуван/ музейнi культури C.albicans ATCC10231, S.aureus ATCC25923, E.coli ATCC25922, е досить чутливими до дПком-позиц/) Цидиполу, причому фунг/цидна д/я композиц/) Цидиполу перевищуе його бактерицидну д/ю у 4 рази. Найменш чутливими виявились культури E.faecalis, M.luteus, S.epidermidis. Результати про-ведених досл/джень вказують на наявн/сть виражено) протим/кробно) активност/ Цидиполу до му-зейних штам/в мкрооргаызм/в C.albicans ATCC10231, E.coli ATCC25922, S.aureus ATCC25923, E.faecalisАТСС29213, M.luteusАТСС4698, S.epidermidisАТСС14990, однак досл/джуван/ грампозитивн та грамнегативн/ бактер'/)' i гриби виявили р/зний р/вень чутливост/.
Ключовi слова: Цидипол, антисептичж препарати, фунгщидна дiя,
Рют резистентност патогенно'1 м1крофлори до антибютичних засоб1в у свт перетворюеться на одну 1з серйозних проблем медико-бюлопчноТ науки. Тому, подальша розробка й застосування у р1зних галузях медицини протим1кробних пре-парат1в набувае все бтьш важливого значення. На сьогодн в нашш краТн вщома низка антисептичних препарат1в у р1зних галузях кл1н1чноТ медицини (октенюепт, елюдрил, триклозан, м1рам1-стин, хлоргексидин б1глюконат - синошми: гек-синон, гибюкраб, пб1тсан, елюгель, фервекс та ш.). У 1985 р. в УМСА на кафедр1 шфно-венеричних хвороб був створений антисептич-ний л1карський препарат в якост1 противенеричного засобу. Назва «Цидипол», запропонована автором винаходу засобу проф. Кравченком В.Г., була затверджена Номенклатурною ком1с1-ею Фармаколопчного ком1тету МОЗ СРСР. Л1-карський зас1б як винахщ було зареестровано в М1жнародному Патентному центр! (Женева, Швейцар1я), отримано патенти на винахщ в УкраТш, США I Росшськш федерацп. У Сполучених Штатах Америки препарат було зареестровано в якост1 засобу шдивщуальноТ профтакти-ки венеричних захворювань I л1кування урогеш-тального трихомоыазу у жшок. Зважаючи на те,
бактерицидна дiя.
що для антисептичних препарат1в е дуже важливим вплив на широкий спектр м1кробноТ флори, вивчення дм препарату Цидипол на окрем1 види бактерш i гриб1в можна вважати цтком актуаль-ним. Тому, метою дослщження було вивчення фунпцидноТ та бактерицидноТ дм екстемпораль-но виготовленого Цидиполу на ряд грамнегативних та грампозитивних мiкроорганiзмiв. Дослн дження проведет на кафедрi мiкробiологiТ УМСА, в яких були використан музейн культури мiкроорганiзмiв C.albicans ATCC10231, E.coli ATCC25922, S.aureus ATCC25923, E.faecalis ATCC29213, M.luteus ATCC4698, S.epudermidis ATCC14990, отриман в ДУ «1нститут епщемюло-гп та шфекцшних хвороб iм. Л.В. Громашевського НАМН УкраТни» м. КиТв.
Для дослщження використана екстемпораль-но виготовлена за прописом «Цидипол» антиба-ктершна компози^я: 0,3% цимшаль (п-ытро-альфа-хлоркорiчний альдегщ), 5,0% димексид, 94,7% полиетиленоксид. Дослщжуван музейш культури C.albicans ATCC10231, S.aureus ATCC25923, E.coli ATCC25922, е досить чутливими до дм композицп Цидиполу, причому фунпцидна дiя композици Цидиполу перевищуе його бактерицидну дш у 4 рази. Найменш чутливими
В1СНИК Украгнська медична стоматологгчна академхя
виявились культури E.faecalis, M.luteus, S.epidermidis.
Результати проведених дослщжень вказують на наявнють вираженоТ npo^MiKpo6HoT активно-стi Цидиполу до музейних штамiв мiкроорганiз-мiв C.albicans ATCC10231, E.coli ATCC25922, S.aureus ATCC25923, E.faecalisATCC29213, M. luteusATCC4698, S. epidermidisATCC14990, однак дослiджуванi грампозитивнi та грамнега-тивнi бактерiT i гриби виявили рiзний рiвень чут-ливостк
Дане дослiдження е фрагментом НДР: «Ви-вчення ролi умовно-патогенних та патогенних шфекцшних агентiв з рiзною чутливiстю до ан-тимiкробних i противiрусних препаратiв у патологи людини» № ДР 0118u004456.
Рют резистентностi патогенноТ мiкрофлори до антибютичних засобiв у свiтi перетворюеться на одну iз серйозних проблем медико-бюлопчноТ науки [1, 2]. Тому важливого значення набувае подальша розробка i застосування у рiзних галу-зях медицини протимiкробних препаратiв. Сьо-годн на украТнському фармацевтичному ринку зареестрован понад пiвтора десятка новiтнiх препара^в для мiсцевого лiкування iнфекцiйних хвороб шюри i пiдшкiрноT клiтковини, але майже вс вони мають в якост активних фармаколопч-них iнгредiентiв продукти антибiотичного похо-дження. Зокрема, бактошк (lндiя), бактробан (В.Британiя), бондерм (Хорва^я) головним складником мають антибютик мупiроцин, тiрозур (Нiмеччина) - ^ротрицин, альтарго (Велика Бри-танiя) - ретапамулш, а iншi препарати фунту-ються на давно вiдомих антибютиках, таких як гентамiцин, левомiцетин (хпорамфешкол), син-томiцин та фузидинова кислота. На сател^ному симпозиумi компанiT Stiefel, який проходив у рамках ХХ11 Свтового конгресу по дерматологи в Сеулi (Республiка Корея) в 2011 р., присвячено-го пошуку ефективних заходiв зниження мiкро-бноТ резистентностi, була визнана актуальнiсть пошуку i розробки нових фiксованих комбшацш топiчних лiкарських засобiв (з ретинощами, антисептиками, кератолiтиками та шшими компонентами) [3, 4].
Сьогодн в нашiй краТнi вщома низка антисеп-тичних препаратiв у рiзних галузях ктычноТ медицини (октенюепт, елюдрил, триклозан, мiрамi-стин, хлоргексидин бiглюконат - синонiми: гек-синон, гибiскраб, гiбiтсан, елюгель, фервекс та ш.). Цi препарати вщносяться, головним чином, до четвертинних амоыевих сполук (катiонно по-верхнево-активних речовин). Останшм часом група антисептикiв поповнилась препаратами альдепдноТ' групи (цимезоль, цидюепт), в основу яких покладено субстанцш альдегiдноT хiмiчноT структури. У 1985 р. в Полтавському медичному стоматолопчному шститут (нинi УМСА) на ка-федрi шкiрно-венеричних хвороб був створений антисептичний лкарський препарат в якост про-тивенеричного засобу. Назва «Цидипол», запро-понована автором засобу проф. Кравчен-
ком В.Г., була затверджена Номенклатурною комiсieю Фармакологiчного KOMiTeTy МОЗ СРСР. Пiсля клiнiчних випробувань було дозволено медичне застосування i промисловий випуск Цидиполу Наказом Мшютра охорони здоров'я СРСР № 229 вщ 23.03.1988 р. Промислове ви-робництво Цидиполу здшснювалось на Лубенсь-кому хiмiко-фармацeвтичномy пiдприeмствi. 1н-формацiю про препарат було розмщено в довн дниках М.Д. Машковського «Лекарственные средства», Фармаколопчному збiрникy «Компе-ндiyм». Лкарський засiб як винахiд було зареес-тровано в Мiжнародномy Патентному цeнтрi (Женева, Швeйцарiя), отримано патенти на ви-нахiд в СРСР, УкраТн та США [5-6]. У Сполуче-них Штатах Америки препарат було зареестро-вано в якостi засобу шдивщуальноТ профтакти-ки венеричних захворювань i лiкyвання урогеш-тального трихомоыазу у ж1нок (патент США № 4,801,444) [6]. В наступн роки було виявлено ефективнють препарату Цидипол до Chlamidia trachomatis, Micoplasma spp. i вiрyсy герпесу 1 типу. Внаслщок продовжених ктычних дослн джень у препарата було виявлено, окрiм проти-венеричноТ, протизапальну, ранозагоювальну, антибактeрiальнy, протигрибкову та iншi дй' [7,8,9,10,11,12,13,14]. На початку 90-х рош ан-тистафiлококовy дiю Цидиполу вивчала доц. А.П. Федорина. Але, у зв'язку з реоргашза^ею Лубенського хiмiко-фармацeвтичного пщприемс-тва (змiною власника, менеджменту пщприемст-ва з новою назвою «Лубнифарм» ) i наступною втратою рeестрацiТ препарату в ФЦ МОЗ випуск препарату було припинено, хоча спостер^алося зростання попиту з боку практично' дерматовенерологи та пнекологи.
В основi дм препарату Цидипол лежить комплекс ч^ко узгоджених мeханiзмiв, завдяки яким створено прецедент взаемопщсилення фарма-кологiчних eфeктiв оптимально пiдiбраних компонент за принципом потeнцiюючого синерпз-му [5,6,11,12,13]. Саме така комбша^я лкарсь-ких речовин: антисептик - лтофтьний цимiналь (пара-нiтро-альфа-хлоркоричний альдeгiд), який володiе протизапальною, регенеруючою i анти-мiкробною дiею, iдeальний розчинник i пенетра-тор тканинних бар'ерiв - димексид, володшчш антибактeрiйною i протизапальною дiею, а також осмоактивний мембранотропний полн eтилeнглiколь, забезпечують Цидиполу рiзнобiч-ний i високий фармакологiчний ефект [11,12,13]. Зважаючи на те, що для антисептичних препа-ратiв е дуже важливим вплив на широкий спектр мiкробноТ флори, вивчення ди препарату Цидипол на окрeмi види бактeрiй i грибiв можна вва-жати цiлком актуальним [14].
Мета дослщження
Вивчення фyнгiцидноТ та бактерицидно' дй' екстемпорально виготовленого Цидиполу на ряд грамнегативних та грампозитивних мiкроорганi-змiв.
Матерiали та методи дослщження
Дослiдження проведенi на кафедрi мiкробю-логп УМСА, в яких були використан музейнi культури мiкроорганiзмiв C.albicans АТСС10231, Е.соП АТСС25922, S.aureus АТСС25923, Е^аеса^ АТСС29213, M.luteus АТСС4698, S.epudermidis АТСС14990, отриман в ДУ «1нсти-тут епщемюлогп та шфекцшних хвороб iм. Л.В. Громашевського НАМН Укра'ни» м.Ки'в.
Для дослщження використана екстемпораль-но виготовлена за прописом «Цидипол» антиба-ктерiйна компози^я: 0,3% цимiналь (п-ытро-альфа-хлоркорiчний альдегщ), 5,0% димексид, 94,7% полиетиленоксид (Патент Укра'ни № 104, 1993 р.) [5].
Згщно фармакокiнетичних дослiджень, Цидипол може вважатись единою фармацевтичною системою, яка практично не мае допомiжних ре-човин, оскiльки кожний iнгредiент е активно дю чим компонентом [5,6,11,12,13].
Чутливють стандартних штамiв мiкроорганiз-мiв до композици' визначали якюним диско-дiфузiйним методом (ЮрбнБауера) та кiлькiсним методом серiйних розведень за стандартною методикою, вщповщно до наказу № 167 МОЗ Укра'ни вщ 05.04.2007 р. Про затвердження ме-тодичних вказiвок «Визначення чутливост мк-роорганiзмiв до антибактерiальних препара^в» [15].
Дослiдження за допомогою диско-дифузiйного методу проводились у стандартних чашках Петрi з використанням поживного сере-довища - агар Мюллера-Хштона. На поверхню агару нашаровували мiкробний iнукулюм, конце-нтрацiя якого становить 1,5*108 КУО/мл (що вщ-повiдае стандарту мутностi 0,5 за МакФарлан-дом). Далi на поверхню поживного середовища за допомогою стерильного пшцету проводили аплкацш дисш, просочених рiзними концент-рацiями композици'. Пiсля нанесення чашки шку-бували при температурi 350С протягом 18-24 год.
Вимiрювання дiаметра зон затримки росту здшснювали за допомогою штангенциркуля.
Кшькюне визначення м^мально' iнгiбуючоT концентрацп (М1К), м^мально' бактерицидно' концентрацп (МБК) або м^мально' фунпцидно' концентрацп (МФК) проводили методом сершних розведень. Згщно з методикою проведення дослщження, композицш розводили шляхом пода-льшого внесення 1,0 мл препарату у живильний бульйон об'емом 1,0 мл у кожнш пробiрцi. Таким
Зони затримки росту
чином отримували ряд пробiрок, у яких концент-ра^я композицп Цидиполу вiдрiзнялася вiд по-переднiх у 2 рази. Концентра^я iнукулюма готу-валася з розрахунку 1,5*106 КУО / мл. У кожну пробiрку вносили по 0,5 мл готово' суспензп, включаючи контрольну пробiрку. Пробiрки за-кривали стерильними ватно-марлевими пробками i iнкубували у звичайних атмосферних умо-вах при температурi 350С впродовж 18-24 год.
Для визначення м^мально' iнгiбуючо' конце-нтрацi' композици Цидиполу пробiрки перегля-дали у прохщному свiтлi, у порiвняннi з пробiр-ками iз негативним контролем. Однак цей метод виявився малошформативним, осктьки при змiшуваннi рiдкого поживного середовища та дослщжувано' комбiнацi' у пробiрках при висо-ких концентра^ях робочого розчину утворюеть-ся помутншня, яке в умовах режимiв шкубування переходить в осад. Осадження у високих конце-нтрацiях робочого розчину можна пояснити тим, що у найбтьшш концентрацп композици присут-ня найбтьша кiлькiсть альдегiду цимiналь, який не розчиняеться у вод^ присутнш у бульйоннiй культурi, i частково випадае в осад.
М^мальна бактерицидна концентра^я ви-значалась шляхом поаву мiкроорганiзмiв з м'ясопептонного бульону на поживнш агар i по-дальшому iнкубуваннi при стандартних умовах.
Результати та обговорення
Результати проведених дослщжень вказують на наявнють виражено' протимiкробноl активно-стi Цидиполу до музейних штамiв мiкроорганiз-мiв C.albicans АТСС10231, Е.соП АТСС25922, S.aureus АТСС25923, Е^аеса^АТСС29213, М. luteusАТСС4698, S. epidermidisАТСС14990, однак дослщжуваш грампозитивш та грамнега-тивн бактерi' i гриби виявили рiзний рiвень чут-ливостi, що представлено у таблиц 1.
За результатами диско-дифузшного методу (таблиця 1), найбтьш чутливими до означено' композицi' виявились грампозитивш бактерп S.aureus та дрiжцжоподiбнi гриби, менш чутливими виявились умовно-патоген грамнегативнi та грампозитивнi бактерп (Е.соП, E.faecalis, M.luteus, S.epidermidis).
Результати визначення протимiкробноl дм дослiджувано' композици з використанням методу сершних розведень, головним чином, пщ-тверджують результати диско-дифузшного методу (таблиця 2).
Таблиця 1.
тджуваних мiкроорганiзмiв пд дieю композици Цидиполу (мм)
Концентра^я 0,3 1,5* 0,75* 0,375 0,1875 0,937 0,468
Цимшалю у композици (мг/мл) 10-3 10-3 10-3 10-3 10-4 10-4
Розведення - 1:1 1:2 1:4 1:8 1:16 1:32
Е.соП 8 7 7 7 - - -
S.aureus 20 17 14.5 12 10 8,5 -
C.albicans 13 11,5 10 9 8,5 - -
Е^аеса^ 16 14 - - - - -
M.luteus 23 17 - - - - -
S.epidermidis 17 14 8 - - - -
В1СНИК Украхнська медична стоматологгчна академхя
Таблиця 2.
Чутливсть do^iô^yeaHoï мкрофлори до композицп Цидиполу за методом cepiüHux розведень.
Концентра^я 1,5 0,75 0,375 0,187 0,937 0,468 0,234 0,117 0,585
цимшалю (мг/мл) *10-3 *10-3 *10-3 *10-3 *10-4 *10-4 *10-4 *10-4 *10"5
Розведення 1:1 1:2 1:4 1:8 1:16 1:32 1:64 1:128 1:256
E.coli М1К - - - - - + + + +
МБК - - - - + + + + +
S.aureus М1К - - - - - - - + +
МБК - - - - - + + + +
C.albi М1К - - - - - - - - +
cans МФК - - - - - - - + +
E.faeca М1К - - - - - - - + +
lis МБК - + + + + + + + +
M.luteus М1К - - - - - - - + +
МБК + + + + + + + + +
S.epidermid М1К - - - - - - + + +
is МБК - - + + + + + + +
"- " вiдсутнiсть росту "+ " picm культури
За даними методу сершних розведень найбн льшу фунгюстатичну дш компози^я Цидиполу проявила вщносно C.albicans (М1К = 0,117*10-4 мг/мл), тодi як найбiльшу бактерiостатичну - вщносно грампозитивних бактерш S.aureus (М1К склав 0,234*10-4 мг/мл), E.faecalis (М1К 0,234*10-4 мг/мл), M.luteus (М1К 0,234*10-4 мг/мл), S.epidermidis (М1К 0,468*10-4мг/мл).
При проведены оцшки результатiв м^маль-ноТ фунгщидно'Г та бактерицидно!' дм Цидиполу встановлено, що найбтьш виражена фунгщидна дiя Цидиполу спостерiгалась стосовно C.albicans (МФК = 0,234*10-4 мг/мл) та бактерицидна дiя для S.aureus (МБК = 0,937*10-4 мг/мл) i E.coli (МБК = 0,187*10-3 мг/мл). ^i дослiднi мiкроор-ганiзми були менш чутливими до композици Ци-диполу.
Висновки
Дослщжуваы музейнi культури C.albicans ATCC10231, S.aureus ATCC25923, E.coli ATCC25922, е досить чутливими до дм композици Цидиполу, причому фунгщидна дiя композици Цидиполу перевищуе його бактерицидну дш у 4 рази. Найменш чутливими виявились культури E.faecalis, M.luteus, S.epidermidis.
Л1тература
1. Salmanov AH. Antymikrobna rezystentnist ta infektsii, asotsiiovani z medychnoiu dopomohoiu v Ukraini [Antimicrobial resistance and infections associated with medical care in Ukraine]. Kyiv; 2015. 451 p. (Ukrainian).
2. Kravchenko VH, Dashchuk AM. Antybiotykorezystentnist i mistsevi antyseptychni likarski zasoby yak medychna problema [Antibiotic resistance and topical antiseptic drugs as a medical problem]. In: Aktualni pytannia dermatolohii, venerolohii i VIL/SNID-infektsii [Current issues of dermatology, venereology and HIV / AIDS]: zbirnyk naukovykh prats. Kharkov; 2018. p. 12-19. (Ukrainian).
3. Kalyuzhna L.D, Gorbenko A.V. Retapamulin - pervyj predstavitel' otdel'nogo klassa topicheskih antibiotikov: vozmozhnosti i perspektivy v dermatologii [Retapamulin is the first representative of a separate class of topical antibiotics: opportunities and prospects in dermatology]. Ukrainskyi zhurnal dermatolohii, venerolohii, kosmetolohii. 2012;3(46):42-8. (Russian).
4. Ananieva MM, Faustova MO, Loban GA, Avetikov DS, Basarab YO, Ksonz VI. Microbiological aspects of chlorophyllipt extract
used for prevention of Candida postoperative complications. Embj. 2018;13(40):178-80.
5. Kravchenko VG, inventor; Poltava Medical Dental Institute, assignee. Means for individual prevention of sexually transmitted diseases in men. USSR patent 1637807. 1991 Jan 30; Ukraine patent 104. 1993 Apr 30. (Ukrainian).
6. Kravchenko VG, inventors; Poltavsky Meditsinsky Stomatologichesky Institut (Poltava, SU), assignee. Medicinal preparation for individual prevention of venereal diseases and treatment of urogenital trichomoniasis. United States Patent. 4,801,444. 1989 Jan 31.
7. Bezshapochnyi SB, Kravchenko VH, Hryshyna IS. Mikozy zovnishnoho vukha ta yikh ratsionalne likuvannia [Mycoses of the outer ear and their rational treatment]. Zhurnal vushnykh, nosovykh i horlovykh khvorob. 2017;2:22-8. (Ukrainian).
8. Kravchenko VG, Ivanov LV, SHCHerbak EV. Perspektivy lecheniya prostatitov i dobrokachestvennoj giperplazii prostaty cidipolom s pozicij novyh dannyh o metabolizme ciminalya v oksid azota (no) i dostizhenij no-terapii [Prospects for the treatment of prostatitis and benign prostatic hyperplasia with cidipol from the standpoint of new data on the metabolism of cimalal to nitric oxide (no) and the achievements of no-therapy]. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2019; 1(148):15-9. (Russian).
9. Kozak NV, Henyk BL, Torous IM, Prysiazhna SI. Tsydypol v kompleksnii terapii istynnoi mikhurnytsi [Cidipol in complex therapy of a true bubble]. In: Medychna nauka v praktyku okhorony zdorovia [Medical science in health care practice]: Materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii molodykh uchenykh. Poltava; 2017. P. 27. (Ukrainian).
10. Lebediuk MM, Kravchenko VH, Zapolskyi EM, Lebediuk KM. Eksperymentalne obgruntuvannia i klinichna otsinka protyvirusnykh vlastyvostei Tsydypola-antyseptychnoho likarskoho zasobu z shyrokym spektrom farmakolohichnoi dii [Experimental substantiation and clinical evaluation of antiviral properties of Cidipol-antiseptic drug with a wide range of pharmacological action.]. Ukrainskyi zhurnal dermatolohii venerolohii, kosmetolohii. 2017;1(63):99-105. (Ukrainian).
11. Kravchenko VG, inventors; assignee. Antiseptic drug with a broad spectrum of pharmacological action. Ukraine patent. 112956. 2016 Nov 10. (Ukrainian).
12. Litvin OS, Dashchuk AM, Kravchenko VG, Dobrzhanska EI, inventors; Kharkiv National Medical University, assignee. A method of treating acne in the acute stage, combined with intestinal dysbiosis. Ukraine patent 115642. 2017 Nov 27. (Ukrainian).
13. Nikitina OV, Zapolskyi ME, Lebediuk MM, Kravchenko VH, inventors; assignee. A method of local treatment of herpesvirus infections of the skin and mucous membranes. Ukraine patent 122493. 2018 Jan 10. (Ukrainian).
14. Kravchenko VH, Ivanov LV, Derimedved LV, Shcherbak OV. Pharmacokinetic substantiation of the therapeutic effectiveness of the antiseptic drug Cidipol in prostatitis. Biol. Med. 2018; 2(147):143-8.
15. Pro zatverdzhennia metodychnykh vkazivok Vyznachennia chutlyvosti mikroorhanizmiv do antybakterialnykh preparativ [About the statement of methodical instructions "Determination of sensitivity of microorganisms to antibacterial drugs"]: Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy 167 (April 5, 2007). (Ukrainian).
Реферат
АНТИБАКТЕРИАЛЬНАЯ И ПРОТИВОГРИБКОВАЯ АКТИВНОСТЬ АНТИСЕПТИЧЕСКОГО ПРЕПАРАТА ЦИДИПОЛ Лобань Г.А., Кравченко В.Г., Ананьева М.М., Кравченко А.В., Фаустова М.О.
Ключевые слова: Цидипол, антисептические препараты, фунгицидное действие, бактерицидное действие.
Рост резистентности патогенной микрофлоры к антибиотическим средствам в мире превращается в одну из серьезных проблем медико-биологической науки. Поэтому, важное значение имеет дальнейшая разработка и применение в различных областях медицины противомикробных препаратов. На сегодняшний день в нашей стране известен ряд антисептических препаратов в различных областях клинической медицины (октенисепт, елюдрил, триклозан, мирамистин, хлоргексидин биглюконат-син.гексинон, гибискраб, гибитсан, елюгель, фервекс- и другие). В 1985 г. в УМСА на кафедре кожно-венерических болезней был создан антисептический лекарственный препарат в качестве противове-нерического средства. Название «Цидипол», предложенное автором средства проф. Кравченко В.Г., было утверждено номенклатурной комиссией Фармакологического комитета МЗ СССР. Лекарственное средство как изобретение было зарегистрировано в Международном Патентном центре (Женева, Швейцария), получены патенты на изобретение в Украине, США и Российской федерации. В Соединенных Штатах Америки препарат был зарегистрирован в качестве средства индивидуальной профилактики венерических заболеваний и лечения урогенитального трихомониаза у женщин. Учитывая то, что для антисептических препаратов является очень важным влияние на широкий спектр микробной флоры, изучение действия препарата Цидипол на отдельные виды бактерий и грибов можно считать вполне актуальным. Поэтому, целью исследования было изучение фунгицидного и бактерицидного действия экстемпорально изготовленного Цидипола на ряд грамотрицательных и грамположительных микроорганизмов. Исследования проведены на кафедре микробиологии УМСА, в которых были использованы музейные культуры микроорганизмов C.albicans ATCC10231, E.coli ATCC25922, S.aureus ATCC25923, E.faecalis ATCC29213, M.luteus ATCC4698, S.epudermidis ATCC14990, полученные в ГУ «Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского НАМН Украины »Киев. Для исследования использована экстемпорально изготовленная по прописи «Цидипол» антибактериальная композиция 0,3% циминаль (п-нитро-альфа-хлоркоричний альдегид), 5,0% димексид, 94,7% полиэтиленоксида. Исследуемые музейные культуры C.albicans ATCC10231, S.aureus ATCC25923, E.coli ATCC25922, достаточно чувствительны к композиции Цидипол, причем фунгицидное действие композиции Цидипол превышает его бактерицидное действие в 4 раза. Наименее чувствительными оказались культуры E.faecalis, M.luteus, S.epidermidis. Результаты проведенных исследований указывают на наличие выраженной противомикробной активности Цидипола к музейным штаммам микроорганизмов C.albicans ATCC10231, E.coli ATCC25922, S.aureus ATCC25923, E.faecalisATCC29213, M.luteusATCC4698, S.epudermidisATCC14990, однако исследуемые грамположительные и грамотри-цательные бактерии и грибы обнаружили разный уровень чувствительности.
Summary
ANTIBACTERIAL AND ANTI-FUNGAL EFFECT OF ANTISEPTIC PREPARATION "CIDIPOL" Loban G.A, Kravchenko V.G., Ananyeva M.M., Kravchenko A.V., Faustova M.O. Key words: ^dipol, antiseptic drugs, fungicidal effect, bactericidal effect.
The increase in resistance of pathogenic microflora to antibiotics over the world has become one of the challenges for biomedical science. Therefore, further development of antimicrobials and their use in various fields of medicine are extremely important. There are a wide range of antiseptic preparations in different fields of clinical medicine (octenisept, eludril, triclosan, myramistin, chlorhexidine, bigluconate-syn. hexinone, hibiscrab, hibitsan, eugel, fervex and others) in our country today. In 1985 the researchers of the Department of Skin and Sexually transmitted diseases, UMSA, created an antiseptic for treating venereal diseases. The name "Cidipol", proposed by the author, prof. V. G. Kravchenko, was approved by the Nomenclature Commission of the Pharmacological Committee, the Ministry of Public Health of the former USSR. The medicine as an invention was registered at the International Patent Centre (Geneva, Switzerland), and patents for the invention were obtained in Ukraine, the USA and the Russian Federation. In the United States, the drug has been reported as a preparation for individual prevention of sexually transmitted diseases and the treatment of urogenital trichomoniasis in women. Considering that antiseptics can produce an effect on the wide range of microbial flora, it is quite relevant to study the effect produced by Cidipol on certain types of bacteria and fungi. The purpose of the study was to investigate the fungicidal and bactericidal action of Cidipol on a number of gram-negative and gram-positive microorganisms. The study was carried out at the Department of Microbiology, Virology and Immunology, UMSA; we used museum strains of the following microorganisms: C.albicans ATCC10231, E.coli ATCC25922, S.aureus ATCC25923, E.faecalis ATCC29213, M.luteus ATCC4698, S.epudermidis ATCC14990. The antibacterial composition, prepared ex tempore according to the prescription "Cidipol", was used: 0.3% ciminal (p-nitro-alpha-chloride aldehyde), 5.0% dimexide, 94.7% polyethylene oxide. The investigated museum strains of C.albicans ATCC10231, S.aureus ATCC25923, E.coli ATCC25922, were found out to be sensitive to the effect of Cidipol; the fungicidal effect of the Cidipol composition exceeded its bactericidal effect in 4 times. The strains of E.faecalis, M.luteus, and S.epidermidis were the least sensitive. Conclusions. The results of the studies have demonstrated the presence of pronounced antimicrobial effect of Cidipol to museum microorganism strains with different levels of sensitivity.
