Научная статья на тему 'Антибактеріальна активність антисептичних крапель'

Антибактеріальна активність антисептичних крапель Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»

CC BY
166
60
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
АНТИСЕПТИКИ / ЦИДЕЛОН / ОФТАДЕК / ЛЕВОМіЦЕТИН / НОРФЛОКСАЦИН

Аннотация научной статьи по фундаментальной медицине, автор научной работы — Сорокоумова Л. К.

В роботі дана характеристика основних клінічних штамів, які були причиною гнійно-запальних захворювань. Відзначена висока частота виявлення серед збудників патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів, а також представлені результати вивчення чутливості клінічних штамів до антибіотиків, антисептичних препаратів.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Антибактеріальна активність антисептичних крапель»

3. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-био-логических исследованиях с использованием Excel.- К.: Морион, 2000.-320 с.

4. Логинов А.С., Матюшин Б.Л. Цитотоксическое действие активных форм кислрода и механизмы развития хронического процесса в печени при её патологии // Пат. физиол. и эксперим. терапия. - 1996. - №.4. - С.3-5.

5. Луценко Р.В. Ефективнють нейротропних засобiв при порушеннях дезштоксикацшно''' функци печшки за умов гострого стресу // Лки. - 2005. - №1-2. - С. 34-38.

6. Луценко Р.В. Гепатозахисна дiя мексидолу i и системний аналiз // Лки.- 2007.- №1-2.- С. 71-76.

7. Мiрошниченко А.О., Ляшенко В.П., Лукашов С.М. Вплив стресу рiзного генезу на накопичення кальцш в печшц та и функцюнальну активнють // Фiзiол. журн. - 2002. - Т. 48, №5. - С. 22 - 26.

8. Молекулярная клиническая диагностика. Методы: Пер.с англ. / Под ред. С. Херрингтона. Дж. Макги.-М.: Мир,1999. - 558 с.

9. Програмировання клеточная гибель / Под ред. проф. В.С. Николаева. - СПб.: Наука, 1996. - 276 с.

10. Пшенникова М.Г. Феномен стресса. Эмоциональный стресс и его роль в патологии // Пат. физиол. и эксперим. терапия. - 2000. - №.2. - С. 24-31.

11. Трудолюбова М.Т. Количественное определение РНК и ДНК в субклеточных фракциях клеток животных // Современные методы биохимии. Под ред. В.Н. Ореховича.- М.: Медицина,1977.- С.313-316.

12. Шкурупий В.А. Ультраструктура клеток печени при стрессе.-Новосибирск:Изд."Наука",Сиб. отд., 1989. - 144 с.

13. Cain K., Inayat-Hussain S. H., Wolfe J.T., Cohen G.M. DNA fragmentation in rat liver nuclei is stimulated by Mg 2+ alone and / Mg 2+ but not by Ca 2+ alone // FEBS Lett. 1994. - Vol. 349. - P. 385-391.

14. Gursoy E., Cardounel A., Hu Y., Kalimi M. Biological effects of long-term caloric restriction: adaptation with simultaneous administration of caloric stress plus repeated immobilization stress in rats // Exp. Biol. Med. (Maywood). - 2001. - Vol.226, №2 - P. 97-102.

ВЛИЯНИЕ ОСТРОГО СТРЕССА НА ПРОЦЕССЫ АПОПТОЗА И СОДЕРЖАНИЕ НУКЛЕИНОВЫХ КИСЛОТ В ТКАНИ ПЕЧЕНИ КРЫС Рябушко Н.Н., Луценко Р.В., Капустник Ю.А.

Целью исследования было изучение содержания нуклеиновых кислот и процессов апоптоза в ткани печени в условиях острого стресса. В гомогенатах печени изучали содержание РНК и ДНК и определяли коэффициент Риглера. Установлено, что содержание РНК в гепатоцитах крыс в условиях острого иммобилизационного стресса уменьшилось в 2,1 раза, а содержание ДНК в 2,3 раза по сравнению с показателями у интактных животных. При стрессе коэффициент Риглера достоверно не изменился по сравнению с интактными животными. Повреждение печени при остром стрессе сопровождалось усилением процессов апоптоза в органе.

Ключевые слова: печень, острый стресс, апоптоз.

INFLUENCE OF ACUTE STRESS ON THE PROCESSES OF APOPTOSIS AND CONTENT OF NUCLEIC ACIDS IN RATS' LIVER TISSUE Ryabushko M.M., Lutsenko R., Kapustnik Yu.

The research purpose was study of content of nucleic acids and processes of apoptosis in liver tissue in the conditions of acute stress. In liver homogenates content of ribonucleic acid and deoxyribonucleic acid is studied. Rigler coefficient is determined also. It was found out in experimental researches, that in the conditions of acute immobilized stress content of ribonucleic acid in rat hepatocytes is diminished in 2,1 time, and content of deoxyribonucleic acid is diminished in 2,3 time as compared to the indexes of intact animals. In stress the Rigler coefficient did not change as compared to this index of intact animals. In acute stress damage of liver was accompanied by strengthening of processes of apoptosis in organ.

Key words: liver, acute stress, apoptosis.

УДК 582.282.23:57.085:615.28

АНТИБАКТЕР1АЛЬНА АКТИВНЮТЬ АНТИСЕПТИЧНИХ КРАПЕЛЬ

Запальн захворювання очей вщносяться до найбтьш частих причин звернень па^ен^в до лiкарiв. Одыею з найскладнших серед них е широке розповсюдження гнмно -запальних захворювань [4]. Складна еколопчна ситуа^я несприятливо вщбиваеться на

стан iMyHiTeTy населення, значно збтьшуючи кiлькiсть oci6, що вщносяться до контингенту пiдвищеного ризику [3].

Головним фактором, що знизив ефективнють лкування антибiотиками, е поспйно прогресуюча резистентнiсть мiкроорганiзмiв до дм лiкарських засобiв. В останнi роки в^^чено, що понад 90% стафтокоюв е полiрезистентними до антибiотикiв.

Таке становище виключае можливiсть монопольного використання антибютиюв i вимушуе змiнити стратегю i тактику профiлактики i лкування гнiйно -запальних захворювань. В останн роки все бiльше придiляють увагу пошукам та розробцi антимiкробних препара^в [1,2].

Однак, до сьогоднi широке використання унiкального вiтчизняного антимiкробного препарату декаметоксину стримуеться вщсутнютю оптимальних для використання в кликах рiзного профтю лiкарських форм препарату. Тому проблема пошуку нових протимiкробних препаратiв та розробка на Тх основi рiзноманiтних лiкарських форм е досить актуальною.

Метою роботи була мiкробiологiчна оцЫка та експериментальне обфунтування можливостей створення нових антисептичних крапель, до складу яких входить декаметоксин. Для порiвняльноТ оцЫки антимкробних властивостей були взят лiкарськi засоби у формi очних крапель офтадек, розчин левомщетину, норфлоксацину.

Матерiал та методи дослiдження. Дослщження антимiкробних властивостей лiкарських форм декаметоксину проводили на 60 клУчних штамах свiжовидiлених мiкроорганiзмiв вiд хворих з рiзними гнiйно-запальними процесами, якi попередньо не проходили лкування антибактерiальними препаратами (S.aureus, Е.соli, С.albicans). Антисептичнi краплi вiдрiзняються кiлькiсним вмiстом декаметоксину та поеднанням з Ышими сполуками.

Дослщження проводили за методом двократних сермних розведень. Для видовоТ iдентифiкацiТ та характеристики штамiв стафiлококу вивчали у них плазмокоагулазну, лецитиназну, гемол^ичну активнють.

Клiнiчнi штами ентеробактерiй мали типовi морфологiчнi, тинкторальнi, культуральнi, бiохiмiчнi ознаки. Вивчення чутливост клiнiчних штамiв бактерм до антибiотикiв проводили методом дифузи в агар з використанням стандартних паперових дисюв за загально прийнятою методикою.

Результати дослiдження та Тх обговорення. Дан дослiджень показали, що штами стафтококу мали множинну резистентнють до цефтрiаксону, доксициклiну, пенiцилiну, азлоцилЫу, офлоксацину, ампiцилiну, стрептомiцину, лiнкомiцину, еритромщину та норбактину.

Штами стафiлококу виявились чутливими до цефалксину, клiндомiцину, цефаклору, цифуроксиму, цефалотину, фузидину та гентамщину. Серед штамiв Е. со li стiйкiсть встановлено до доксициклiну, цефуроксиму, стрептомщину, рифампiцину. Чутливими були ентеробактери до цефтрiаксону, цефаклору, азлоцилiну, офлоксацину, ципрофлоксацину, норбактину, гентамщину.

Результати вивчення чутливост збудниюв гнiйно-запальних захворювань до антибактерiальних засобiв приведенi в таблиц 1.

Аналiз антимiкробноТ активностi антисептичних крапель показав, що дослщжуваы розчини мали високу активнють вщносно представниюв родiв Staphylococcus, Esherichia, Candida. Препарати, як в своему складi мютили декаметоксин, проявляли мiкробостатичну та мкробоцидну дiю на мiкроорганiзми. Великий Ытерес викликае комбiнацiя декаметоксину з антибютиками.

В результатi проведеного дослiдження в^^чено, що чутливим до гентамiцину виявилися як стафтокок, так i ешерихи. Антибактерiальнi препарати надають селективний вплив на мiкроорганiзми, сприяючи розвитку спйкосп. Данi, якi вiдбивають антимiкробну активнють до антисептичних препаратв наведенi в таблиц 2.

Багаточисельнi публiкацiТ свщчать про наявнiсть рiзноманiтних груп антимiкробних лiкарських засобiв, що застосовуються в оториноларингологи та офтальмологи в присутност яких швидко формуеться резистентнiсть.

Основними напрямками створення антибактерiальних препаратiв е вдале поеднання концентрацм антисептичних речовин з Ышими речовинами.

Таблиця 1

Характеристика чутливост штамiв стафiлококiв, ешерихiй до антибiотикiв

Штами стафтокомв

ЦФЛ КЛ ЦРО ДОК ПЕН ЦЕР ЦОМ ЦФТ АЗ ОФ АМП ЦИП СТР ЛИН еРИ РИФ ФУЗ НОР ГЕН

2212 ч ч ч ч ч ч ч ч ч ч пр пр ч ч пр ч пр пр ч

2213 ч ч пр пр ч ч ч ч ч ч пр ст ст пр пр ч ч ст ч

2237 ч ч ч ч пр ч ч ч ч ч пр пр пр пр ч ч ч пр ч

2258 ч ст ч ст пр ч ч ч ч ч ст пр пр пр пр ч ч пр пр

2260 ч ч ч ч ч ч ч ч ч ст пр ст ст пр пр ч ч ст ч

2261 ст ч пр ст пр пр пр ст ч ст ст ст ст пр пр ч ч ст пр

2275 ч ч пр ст пр ст пр ст пр пр ст ст ст пр пр ч ч ст ч

2276 ч ч пр ст пр ст ст пр ст ст ст ст ст пр пр ст ч ст ч

2282 ч ч ч ч ст ч ч ч ч ч ст ст пр пр пр ч ч пр ч

2288 ч ч пр ст ч ст ст ч ст пр ст ст пр пр пр ст ч ст ч

2289 ч ч пр ст ч ст ч ч ст ст ст ст пр пр ст ст пр пр ч

2290 ч ч ч ч ст ч ч ч пр ст ст ст пр пр ст ст ч пр ч

2293 ч ч пр ст ст ст ст пр ПР пр ст ст пр ч ст ст ч пр пр

2380 ч ч пр ч ст ч ч ч пр ч ст пр пр пр ч ч ч ст ч

2439 ч ч пр ст ст пр ст ч ч ст ст ст ст ч ст ч ч пр ч

Штами ешерихш

1081 ч ч ч ст пр ст пр ч ч ч ст ч ст пр ст ст ч ч ст

1100 ч ч ч ст пр ч пр ч ч ч пр пр ст пр ст ст ст ч ч

2225 пр пр ст ст ст ст пр пр ч ч ст пр ст пр ст ст ст ч ч

2244 ч ч ч ст ст ч пр пр ч ч ч ч ст пр ст ст ст ч ч

2249 пр пр ст ст ст ч ч пр пр ч пр ч ст пр ст ст ст ч пр

2268 пр ч ч ст ч ч пр ст ч ч ч ч ст ч ст ст ст ч ч

2272 ч ч ч ст ст ч пр пр ч ч ч ч ст пр ст ст ст ч пр

2273 ч ч ч ст ст ч ч ч ч ч ч ч ст пр ст ст ст ч ч

2286 ст ч пр ст ст пр ч пр ч ч ч пр ст пр ст ст ст ч ч

Примака: ст - стмкий; пр - промiжна чутливiсть; ч - чутливий

Таблиця 2

Характеристика чутливост мiкроорганiзмiв до аурiсану, отосану, рiносепту, _офтадеку, цiдепону_

Культура 106 К-ть штамiв аурюан 0,05% отосан 0,05% ршосепт офтадек 0,02% цщелон 0,025%

МБсК МБцК МБсК МБцК МБсК МБцК МБсК МБцК МБсК МБцК

М+т

S.aureus 25 0,22±0 0,66±0 0,082±0 0,16±0 0,39±0 1,5±0 0,28±0 1,08±0 0,48±0 0,41±0

E.coli 25 3,07±0 7,4±0 0,324±0 0,725±0 3,9±0 14,9±0 7,08±0 7,52±0 2,48±0 2,75±0

МФсК МФцК МФсК МФцК МФсК МФцК МФсК МФцК МФсК МФцК

C.albicans 10 1,01±0 0,94±0 1,21 ±0 3,65±0 1,84±0 7,46±0 1, 14±0 1,94±0 0,99±0 2,44±0

Розроблено рецептуру нових очних крапель гентадек, як мiстять антисептик декаметоксин у поеднанн з гентамщином.

Перспективи подальших розробок в даному напрямку. Результати досл'джень св'дчать про перспективу застосування антисептичних лкарських крапель в офтальмолог^ та оториноларингологи для профлактики, лкування гнiйно -запальних захворювань.

1. Палий Г.К. Эффективность антимикробного действия декаметоксина на возбудителей гнойно-воспалительных заболеваний //Вюник ВДМУ.- 2000.- Т.4, №2.- С. 338-339.

2. Антисептики в профтактиц та лкуванш шфекцш /Кол. авторiв за ред. Г.К.Палiя.- К.: Здоров'я, 1997.- 201 с.

3. Южаков A.M. Распределение гентамицина в глазу при различных способах введення глазных пленок //Антибиотики и химиотерапия.- 1991.- Т.36, №2.- С. 29-31.

4. C.W. Roberts, P.J. Donnell. Антибактериальная терапия и внутриглазная хирургия: проблемы и решение /Новое в офтальмологи.- 2004.- №1.- С. 38-43.

АНТИБАКТЕРИАЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ АНТИСЕПТИЧЕСКИХ КАПЕЛЬ Сорокоумова Л.К.

В работе дана характеристика основ-ных клинических штаммов, которые были причиной гнойно-воспалительных заболеваний. Отмечена высокая частота выявления среди возбудителей патогенных и условно-патогенных микроорганизмов, а также представлены результаты изучения чувствительности клинических штаммов к антибиотикам, антисептическим препаратам.

Ключевые слова: антисептики, циделон, офтадек, левомицетин, норфлоксацин.

THE ANTIBACTERIAL ACTIVITY OF THE ANTISEPTIC DROPS Sorokoumova L.K.

In the research the characteristics of main clinical microorganisms strains which usually cause purulent-inflammatory diseases is given. The high frequency of detection among infecting agents pathogenic and conditioned-pathogenic microorganisms is appeared. The results of investigation the antimicrobial activity of antiseptics drops and antibiotics are given.

Key words: antiseptics, cidelon, oftadek, levomycetin, norfloxacin.

УДК: 611.314

СТРУКТУРА ИНТАКТНКХ ДЕНТИНА И ЭМАЛИ МОЛОЧНЫХ ЗУБОВ ЧЕЛОВЕКА

К.А.Удальцова

Судя по данным литературы, молочные зубы человека, в плане детального изучения микроскопического строения их основных тканевых компонентов (пульпы, дентина и эмали) обделены вниманием исследователей. Такое положение объясняется очевидным их сходством с постоянными зубами, всесторонняя информация о которых позволяет авторам ограничиться только некоторыми поправками, отмечающими, что дентин и эмаль молочных зубов менее кальцифицированы [3,4]. С чисто теоретической точки зрения этими данными действительно можно было бы ограничиться, однако в плане выяснения вопроса о причинах более интенсивной поражаемости молочных зубов кариесом, по сравнению с постоянными зубами, мы считаем что этого крайне недостаточно. Поэтому нами предпринято (впервые в практике морфологических исследований) подробное изучение твердых тканей молочных зубов с привлечением технических средств световой и электронной микроскопии.

Целью работы было устранение несоответствия между степенью изученности зубов временной и постоянной генераций, а также установления тех особенностей структуры молочных зубов, которые их делают более уязвим для кариеса.

Материал и методы исследования. Для решения определенных задач использовано 10 целостных и остаточных (выпадающих) молочных зубов, которые получены в клинике после их удаления по соответствующим показаниям.

После фиксации в 10% растворе нейтрального формалина, отмывки от него и дегидратации, они были заключены в твердый компаунд эпоксидной смолы, согласно методу, разработанному на кафедре анатомии человека ВГУЗУ "УМСА" [3]. Затем, после полимеризации, полученные эпоксидные блоки разрезали сепаровочным диском на две

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.