Мікробіологічна характеристика резистентності мікроорганізмів до антисептичних препаратів Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»

© Назарчук О. А., Палм Д. В., Коваленко I. В., Гончар О. О., Яцула О. В. УДК:615.015.8:615.28

Назарчук О. А., Палй Д. В., Коваленко I. В., Гончар О. О., Яцула О. В.

М1КРОБ1ОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЗИСТЕНТНОСТ1 М1КРООРГАН1ЗМ1В ДО АНТИСЕПТИЧНИХ ПРЕПАРАТ1В

Вшницький нацiональний медичний унiверситет iMeHi М. I. Пирогова (м. Вiнниця)

Дана робота виконана в рамках НДР «Вивчення багатовекторност властивостей лiкарського анти-мiкробного препарату декаметоксину», № державно! реестраци 0115U006000.

Вступ. Формування мiкроорганiзмами стiйкостi до лiкарських антисептичних препара^в потрiбно розглядати як уыверсальне бiологiчне явище, що забезпечуе збереження цих видiв у несприятливих умовах юнування. Збудники iнфекцiйних хвороб людини володiють природною здатнiстю набувати резистентнють до рiзних фiзичних, хiмiчних, бюло-гiчних факторiв та чинникiв. У бактерм захисна здат-нiсть реалiзуеться швидше, нiж у iнших видiв мiкро-органiзмiв. Антисептичнi лiкарськi препарати та !х генерики згубно впливають на мiкроорганiзми, тому !х адаптацмна здатнiсть реалiзуеться через резистентнють до антисептикiв [6].

Набуту стмкють бактерiй до антисептикiв, ан-тибютиюв забезпечують модифiкацiя мiшеней дИ, шактива^я антисептичних препаратiв, порушення проникностi анатомiчних зовнiшнiх структур бакте-рiй. Внаслщок селективно! дi! антимiкробних засобiв вщбуваеться елiмiнацiя чутливих особин мiкробно,|, популяцп i розмноження резистентних до лшв варГ антiв збудникiв захворювань [2,8].

З високим ступенем вiрогiдностi доведено по-ширення стiйких варiантiв мiкроорганiзмiв, !х цир-куляцiю в лкувальних закладах. Резистентнiсть до антибiотикiв, антисептиюв супроводжуеться змiною властивостей мiкробних клггин. Одночасно можливе поступове формування стмкост до лiкарських антисептичних препара^в, яка виникае внаслiдок бага-тоступеневих мутацм повiльно (пенiцилiновий тип резистентности Резистентнi мутанти бактерiй ви-являють в процесi тривалого пасажування !х на по-живних середовищах з наростаючими концентрацГ ями антимiкробного препарату [3-5].

В сучасних умовах актуальним е подальше до-слiдження процеЫв формування резистентних ва-рiантiв стафтокоюв, Candida albicans та iнших мГ кроорганiзмiв до лiкарських препаратiв, що мютять в якостi дiючо! речовини вггчизняний протимiкроб-ний лiкарський заЫб декаметоксин®, оскiльки такi вiдомостi важливi для рацiонального застосування антисептикiв для профтактики, лiкування Ыфекцм-них захворювань [7].

Мета дослщження. Вивчити мiкробiологiч-ну характеристику формування резистентностi

[email protected]

у Staphylococcus aureus, Candida albicans до лкар-ських антисептичних препарат1в, що мютять декаметоксин®.

Об'ект i методи досл1дження. В робот проводили дослщження резистентност1 у штам1в S. aureus АТСС 25923, S. aureus 27; Candida albicans 14, C. albicans 51) до субстанцИ декаметоксину, виготов-лено! Дослщним виробництвом 1нституту орган1чно! х1мИ Нацюнально! Академ1! Наук Укра!ни (ДКМ®), го-ростену (ГС®), декасану (ДС®), септефрилу (СФ) [1].

Культури м1кроорган1зм1в 1золювали з одн1е! м1кробно! кл1тини. Тест-культури S. aureus АТСС 25923, S. aureus 27, C. albicans 14, Candida albicans 51 володти типовими морфолопчними, тинкторГ альними, культуральними, бюх1м1чними ознаками. Стаф1лококи культивували на м'ясо-пептонному бульйоы, м'ясо-пептонному агар1; Candida albicans вирощували на р1дкому i твердому середовищах Сабуро. Формування резистентних варiантiв до ан-тимiкробних препаратiв вивчали in vitro методом пасажiв. За загальновщомими методами визначали мiнiмальну бактерюстатичну/фунпстатичну концен-трацiю (МБсК/МФсК) протимiкробного препарату на тест-культури. Добовi культури штамiв стафто-коку i штамiв Candida albicans перервали на серед-овища, якi мiстили суббактерюстатичы/фунпста-тичнi концентраци лiкарських препаратiв ДКМ®, ГС®, ДС®, СФ. Матерiалом для подальшого пасажу були культури, якi давали рют на середовищi iз найвищою концентращею препарату. 1нтервали мiж пасажами визначали швидкютю росту культури. Пiсля кожних 5 пасажiв дослiджували морфологiю, тинкторiальнi, культуральнi, бiохiмiчнi ознаки вихiдних i пасажова-них варiантiв мiкроорганiзмiв. Всього було проведено 30 пасажiв мiкроорганiзмiв в присутностi кожного лкарського протимiкробного препарату [6].

Результати дослщжень та 'Гх обговорення. В результатi проведених дослiджень встановлено, що штами стафiлококiв повiльно формували стiйкiсть до ДКМ®. Пюля п'яти пасажiв резистентнють двох шта-мiв стафiлококу збтьшилась у два рази, пiсля 10 па-сажiв - у чотири рази, пюля 15 пасажiв - у 8 разiв, пiсля 20 пасажiв - у 8-16 разiв, пiсля 25 пасажiв -у 32 рази. 30-ти кратне пасажування показало, що резистентнють до ДКМ® у S. aureus АТСС 25923 зрос-ла в 64 рази, а в S. aureus 27- у 32 рази (табл. 1).

Одержан дан свщчать, що резистентнють шта-мiв стафтококу до ДКМ® формувалась в результат

Таблиця 1.

Мiкробiологiчна характеристика формування резистентност у штамiв стафiлококу до ДКМ® в процесiпасажування

Пасаж1 S. aureus АТСС 25923 S. aureus 27

МБцК, мкг/мл Кратшсть до контролю МБцК, мкг/мл Кратшсть до контролю

Вихщна чутливють (контроль) 0,12 0,12

Чутливiсть тсля 5 пасажiв 0,24 2 0,12

Чутливiсть пiсля 10 пасажiв 0,48 4 0,48 4

Чутливiсть пiсля 15 пасажiв 0,96 8 0,96 8

Чутливiсть пiсля 20 пасажiв 1,95 16 0,96 8

Чутливють пiсля 25 пасажiв 3,90 32 3,90 32

Чутливiсть тсля 30 пасажiв 7,80 64 3,90 32

багатоступеневих мутацм. Встановлено, що чутли-BicTb штамiв стафiлококу до ДКМ® в присутност Mi-нiмальних бактерицидних концентрацм (МБцК) зна-ходилась в межах 3,9-7,8 мкг/мл, як забезпечували ефективне застосування в клiнiцi.

Вiдомо, що крiм бактерiй (стафiлококи, стреп-тококи, коршебактери) з високою чутливiстю до лкарських антисептичних засобiв, якi мютять в мо-лекулi чотирьохвалентний азот, юнують iншi мкро-органiзми з природною чутливiстю до цих препара-тiв. До них належать Candida albicans, як мають iншi бюлопчы ознаки, тому було цiкаво дослщити формування резистентностi у штамiв Candida albicans до препаратiв ДКМ®.

Доведено, що резистентнють до ДКМ® у Candida albicans формувалася повтьно. Так, пюля 30 пасажiв на поживних середовищах в присутност ДКМ® стiйкiсть у Candida albicans зросла в 16 разiв (табл. 2).

Показано, що в процес формування резистентной до ДКМ® мали мюце змiни морфологiI мiкроорганiзмiв з утворен-ням полiморфних мiкробних клмтин. Ре-зистентнi бiовари стафiлококу втрачали здатнють утворювати золотистi тгмен-ти. На твердих поживних середовищах повтьно (2-3 доба) утворювали в 2 рази дрiбнiшi колони в порiвняннi з колоыями в контрольних поЫвах без антисептикiв. В процесi формування резистентност штами стафiлококу втрачали здатнють утворювати гемолiзини, лецитовiтелазу; повiльно гiдролiзували вуглеводи, багато-атомнi спирти порiвняно з контрольними дослiдами.

Встановлено, що дослщы штами Candida albicans в процес формування резистентностi до ДКМ® змЫювали мор-фологiю, культуральнi властивост на середовищах з антисептиком. Характеризу-вались повiльним ростом. Мiкроскопiчно визначали полiморфнi за формою та роз-мiрами кJliтини грибiв (пгантсью, сигароподiбнi клм-тини, ниткоподiбнi форми). Резистентн штами гри-бiв проростали в два рази повтьнше контрольних культур. На щтьному поживному середовищi Са-буро вiдмiчали дисоцiацiю штамiв Candida albicans з гладеньких (S-форма) в шорсткi (R-форма) колони. Важливо пiдкреслити, що штами Candida albicans повтьнше (6-7 доба) ферментували вуглеводи, ыж в контролi (24-28 годин).

На лкувальну та профiлактичну активнють лiкiв можуть впливати технологiя виготовлення лкарських препара^в, 1х склад, лкарська форма (таблетки, капсули, розчини, мазi i т. Ы.), тому цiкаво було дослiдити формування резистентност мкроорга-нiзмiв до ДКМ® та ГС®, ДС®, СФ.

Результати доотдження формування стмкост до лкарських форм ДКМ® показало, що S. aureus АТСС 25923, S. aureus27формували резистентнють до го-ростену®, яка зросла в 4-8 разiв (1,95 мкг/ мл) пюля 10 пасажiв культивування. Пюля 20 пасажiв стмкють стафтокоюв до ГС® зростала в 16 разiв (МБсК - 3,90 мкг/мл); пiсля 30 пасажiв зросла в 64 рази, вщпо-вiдно. МБсК ГС® при цьому не перевищу-вала - 15,60 мкг/мл (табл. 3).

S. aureus АТСС 25923, S. aureus 27 пюля 5 пасажу набули резистентнють до декасану® в 2 i 4 рази (МБсК - 0,48 мкг/ мл) в порiвняннi з вихщним рiвнем чут-ливостк Пiсля 10 i 15 пасажiв стiйкiсть до ДС® зросла в 4 рази 8 i 16 разiв (1,95 мкг/ мл); пюля 20 пасажiв - в 8 та 32 рази, пюля 25 пасажiв - в 32 рази; пюля 30 па-сажiв - в 64 рази. Резистентнi варiанти стафiлококiв були чутливi до 7,80 мкг/мл декасану® (табл. 3).

Резистентнють до септефрилу ста-фтококи формували повiльно. Так, пюля п'яти, 10-ти кратного пасажування стй кiсть S. aureus АТСС 25923, S. aureus 27

Таблиця 2.

Мшробюлопчна характеристика формування резистентностi у штамiв Candida albicans до ДКМ®

Пасаж1 C. albicans 14 C. albicans 51

МФцК, мкг/мл Кратшсть до контролю МФцК, мкг/мл Кратшсть до контролю

Вихщна чутливють (контроль) 1,95 3,90

Чутливють тсля 5 пасажiв 1,95 3,90

Чутливють тсля 10 пасажiв 3,90 2 7,80 2

Чутливють тсля 15 пасажiв 3,90 2 7,80 2

Чутливють тсля 20 пасажiв 7,80 4 15,60 4

Чутливють тсля 25 пасажiв 15,60 8 31,25 8

Чутливiсть тсля 30 пасажiв 31,25 16 62,50 16

Таблиця 3.

Мiкробiологiчна характеристика формування резистентност у штамiв стафiлококу

догоростену®, декасану®, септефрилу

Пасаж1 S. aureus ATCC 25923 S. aureus 27

МБсК, мкг/мл Змша чутливост до контролю (раз1в) МБсК, мкг/мл Змша чутливосп до контролю (раз1в)

1 2 3 4 5

Горостен®

Вихщна чутливють (контроль) 0,12 0,12

Чутливiсть пiсля 5 пасажiв 0,48 4 0,48 4

Чутливiсть пiсля 10 пасажiв 1,95 8 0,96 8

Чутливiсть пiсля 15 пасажiв 1,95 8 0,96 8

Чутливють пiсля 20 пасажiв 3,90 16 1,95 16

Чутливiсть тсля 25 пасажiв 7,80 32 1,95 16

Чутливiсть пiсля 30 пасажiв 15,60 64 3,90 32

Декасан®

Виxiдна чутливiсть (контроль) 0,12 0,12

Чутливють пiсля 5 пасажiв 0,48 4 0,24 2

Чутливють пiсля 10 пасажiв 0,96 8 0,48 4

Чутливiсть тсля 15 пасажiв 1,95 16 0,96 8

Чутливiсть пiсля 20 пасажiв 3,90 32 0,96 8

Чутливiсть пiсля 25 пасажiв 3,90 32 3,90 32

Чутливiсть пiсля 30 пасажiв 7,80 64 7,80 64

Септефрил

Вихщна чутливють (контроль) 0,24 0,24

Чутливiсть тсля 5 пасажiв 0,96 4 0,48 2

Чутливiсть пiсля 10 пасажiв 1,95 4 0,96 4

Чутливiсть пiсля 15 пасажiв 3,90 8 1,95 8

Чутливiсть пiсля 20 пасажiв 7,80 16 3,90 16

Чутливють пiсля 25 пасажiв 15,60 32 7,80 32

Чутливiсть тсля 30 пасажiв 31,25 64 15,60 64

зросла лише в 4 рази. Дiючi концентрацiI препарату септефрилу для S. aureus АТСС 25923, S. aureus 27 МБсК не перевищували 1,95 мкг/мл в цих ви-падках. Подальше пасажування показало посту-пове формування стмкост S. aureus АТСС 25923, S. aureus 27 до СФ. Пюля 30 пасажiв резистент-HicTb зросла в 64 рази в обох випадках (МБсК до 31,25 мкг/мл).

В наступних дослщженнях формування резис-тентностi штамiв C. albicans 14, C. albicans 51 до ГС® доведено, що ix стмкють збiльшилась пiсля 10 пасажу лише в 2 рази, пюля 15-20 в 4-16 разiв (МФсК7,80 -31,25 мкг/мл). Пюля 30 пасажiв тест-штами C. albicans були в 16-32 рази стмюшими порiвняно з вихщним рiвнем. МФсК щодо дослщжуваних кандид становили 31,25-62,50 мкг/мл (табл. 4).

Одержав результати вивчення стмкост до ДС® дозволили довести, що стмкють штамiв C. albicans збтьшилась пiсля 30 пасажу в 32 рази, а МФсК зна-ходилась на рiвнi 62,50 мкг/мл, що свщчило про достатню дiючу концентра^ю лiкарського антисеп-тичного препарату ДС® для профтактики, лiкування кандидозноi Ыфекцп (табл. 4).

Встановлено, що вихщна чутливiсть C. albicans 14, C. albicans 51 до септефрилу становила 3,90 та 1,95 мкг/мл. Культивування C. albicans в рщкому по-живному середовищi Сабуро з септефрилом вияви-ло повтьне формування у C. albicans резистентности

до лкарського препарату СФ. Доведено, що стмюсть C. albicans до септефрилу пюля 5 пасажiв збiльшилась в два рази i досягла 3,90 та 7,80 мкг/мл; пюля 10 пасажу зросла в 4 рази, пюля 15 пасажу - в 8 разiв; пюля 20; 25 та 30 пасажiв - в 16-32 рази та дорiвнювала 62,50125 мкг/мл вщповщно.

Висновки

1. Лкарсью препарати декаметоксин®, горо-стен®, декасан®, септефрил проявляють висок протимiкробнi властивостi до штамiв стафiлококiв, Candida albicans.

2. Доведено, що у стафтокоюв, C. аlbicans повть-но формуеться стiйкiсть in vitro до генеричного препарату декаметоксину®, горостену®, декасану®, септефрилу, яка пюля 30 пасажiв збтьшуеться у 16-64 рази, не перевищуючи дiючi концентрацп антисеп-тичного лiкарського препарату декаметоксину®.

3. В процес формування резистентност у стафГ лококiв, C. аlbicans мае мюце значне пригнiчення ix бiологiчниx властивостей, що зумовлено порушен-ням функцiональноi активностi ферментiв мiкробниx клiтин.

Перспективи подальших досл1джень. Ви-

ходячи з повiльного утворення стмких варiантiв мГ кроорганiзмiв, декаметоксин®, горостен®, декасан®, септефрил мають стабiльну перспективу для мюце-вого застосування у па^ентв iз стафiлококовою ш-фек^ею та кандидозом.

Таблиця 4.

Мiкробiологiчна характеристика формування стшкост у штамiв C. albicans до горостену®, декасану®, септефрилу

Пасаж1 C. albicans 19 C. albicans 51

МФцК, мкг/мл Змша чутливост до контролю (раз1в) МФцК, мкг/мл Змша чутливост до контролю (раз1в)

1 2 3 4 5

Горостен®

Вихiднa чутливють (контроль) 1,95 1,95

Чутливiсты пiсля 5 пaсaжiв 1,95 3,90 2

Чутливiсты пiсля 10 пaсaжiв 3,90 2 3,90 2

Чутливють пiсля 15 пaсaжiв 7,80 4 7,80 4

Чутливiсты тсля 20 пaсaжiв 7,80 4 31,25 16

Чутливiсты пiсля 25 пaсaжiв 15,60 8 31,25 16

Чутливiсты пiсля 30 пaсaжiв 31,25 16 62,50 32

Декасан®

Вихiднa чутливiсты (контроль) 1,95 1,95

Чутливють пiсля 5 пaсaжiв 7,80 4 3,90 2

Чутливiсты тсля 10 пaсaжiв 15,60 4 3,90 2

Чутливiсты пiсля 15 пaсaжiв 15,60 4 7,80 4

Чутливiсты пiсля 20 пaсaжiв 31,25 8 15,60 8

Чутливiсты пiсля 25 пaсaжiв 62,50 16 31,25 16

Чутливють пiсля 30 пaсaжiв 62,50 32 62,50 32

Септефрил

Вихщна чутливiсты (контроль) 3,90 1,95

Чутливiсты пiсля 5 пaсaжiв 7,80 2 3,90 2

Чутливiсты пiсля 10 пaсaжiв 15,60 4 7,80 4

Чутливiсты пiсля 15 пaсaжiв 31,25 8 15,60 8

Чутливють пiсля 20 пaсaжiв 62,50 16 31,25 16

Чутливiсты тсля 25 пaсaжiв 62,50 16 31,25 16

Чутливiсты пiсля 30 пaсaжiв 125 32 62,50 32

Л^ература

1. Машковский М. Д. Лекарственные средства. Пособие для врачей. 15 издание, переработанное, исправленное и дополнен-

ное / М. Д. Машковский. - М., Новая волна. Издатель Умеренков. 2007. - С. 953.

2. Навашин С. М. Антибиотики: новые механизмы передачи резистентности / С. М. Навашин, Ю. О. Сазыкин // Антибитики

и химиотерапия. - 1998. - Т. 43, № 6. - С. 3-6.

3. Назарчук О. А. Вивчення резистентной штамiв золотистого стафшококу до протимкробних засобiв / О. А. Назарчук,

Д.В. Палм, Г. Г. Назарчук // Анали Мечниковського шституту. - 2012. - № 4.- С. 133-139.

4. Палм Д. В. Дослщження антисептиюв в умовах формування резистентной у мiкроорганiзмiв / Д. В. Палм, О. К. Стукан //

Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2014. - № 22. - С. 54-57.

5. Руденко С. С. Ступшь впливу гетероци^чних похщних амшоцукрохшол^ю на елiмiнацiю плазмщ антибютикорезистентност

мiкроорганiзмiв [Електронний ресурс] / С. С. Руденко // Аннали Мечниковського 1нституту. - 2009. - № 1. - С. 53-59.

6. Формування резистентной у штамiв стафшокоюв до лкарських антисептичних препара^в / Палiй Г. К., Назарчук О. А., Гон-

чар О. О. [та ш.] // Вюник морфологii. - Вiнниця, 2013. - № 2 (Т. 19). - С. 286-289.

7. Microbiology study of modern antiseptic remedies / Kovalenko I., Paliy D., Nazarchuk O. [et al.] // Actual problems of microbiology

and biotechnology: abstracts of the Intеrnational conference for young scientists - (June 1st - 4th, 2015). - Odesa, 2015. - P. 43.

8. Schmieder R. Insights into Antibiotic Resistance Through Metagenomic Approaches / R. Schmieder, R. Edwards // Future

Microbiology. - 2012. - Vol. 7 N. 1. - P. 73-89.

УДК: 615.015.8:615.28

М1КРОБ1ОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЗИСТЕНТНОСТ1 М1КРООРГАН1ЗМ1В ДО АНТИСЕПТИЧНИХ ПРЕПАРАТ1В

Назарчук О. А., Палш Д. В., Коваленко I. В., Гончар О. О., Яцула О. В.

Резюме. В po6oTi наведен HOBi дан про формування резистентной штаммв S. aureus та Candida albicans до генерично! субстанцп декаметоксину® та його лкарських форм горостену®, декасану®, септефрилу. Показано, що S. aureus, C. albicans повтьно формують стмюсть до препара^в декаметоксину. Так, резистентнють стaфiлококiв, C. albicans до генеричного декаметоксину та його лкарських форм горостену®, декасану®, септефрилу збтышувалась у 16-64 рази лише пюля 30 пaсaжiв культивування мiкрооргaнiзмiв в присутност зростаючих суббaктерiостaтичних концентрaцiй антисептичних препара^в. Встановлено, що дiючi концентрaцiI антисептичних лкарських препара^в декаметоксину значно перевершуюты концентрaцiI,

до яких стафтококи та C. albicans проявляють резистентнi властивостi, що свiдчить про перспективу ix засто-сування для профiлактики, лiкування пащетчв iз стафiлококовою iнфекцiею та кандидозом.

Ключов1 слова: резистентнiсть, стафiлококи, Candida albicans, декаметоксин®, горостен®, декасан®, септефрил.

УДК: 615.015.8:615.28

МИКРОБИОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЗИСТЕНТНОСТИ МИКРООРГАНИЗМОВ К АНТИСЕПТИЧЕСКИМ ПРЕПАРАТАМ

Назарчук А. А., Палий Д. В., Коваленко И. В., Гончар О. О., Яцула О. В.

Резюме. В работе приведены новые данные о формировании резистентности у штаммов S. аureus и Candida albicans к генерической субстанции декаметоксина® и его лекарственным формам горостену®, декасану®, септефрилу. Показано, что S. aureus, C. аlbicans медленно формируют устойчивость к препаратам декаметоксина®. Так, резистентность стафилококков, C. аlbicans к генерическому декаметоксину и его лекарственным формам горостену®, декасану®, септефрилу увеличивалась в 16-64 раза после 30 пассажей культивирования микроорганизмов в присутствии возрастающих суббактериостатических концентраций антисептических препаратов. Установлено, что действующие концентрации антисептических лекарственных препаратов декаметоксина существенно превосходят концентрации, к которым стафилококки и C. albicans проявляют резистентные свойства, что свидетельствует о перспективеих применения для профилактики, лечения пациентов со стафилококковой инфекцией и кандидозом.

Ключевые слова: резистентность, стафилококки, Candida albicans, декаметоксин®, горостен®, декасан®, септефрил.

UDC: 615.015.8:615.28

MICROBIOLOGICAL CHARACTERISTICS OF THE RESISTANCE OF MICROORGANISMS TO ANTISEPTIC MEDICINES

Nazarchuk A. A., Paliy D. V., Kovalenko I. V., Gonchar O. O., Yatsula O. V.

Abstract. Microorganisms are known to form resistance to antimicrobials. This ability in microbes is known as the universal phenomenon for the existence of the species. Nowadays further research of processes of forming resistant variants of Staphylococcus and Candida albicans to antiseptics, containing decamehtoxin® is actual. The aim of the research is to study microbiological characteristics of forming the resistance in Staphylococcus aureus, Candida albicans to antiseptic medicines, containing decamehtoxin®.

Materials and methods. Antiseptics as generic substance of decamehtoxin®, horosten®, decasan®, septefril were used in the research. We studied the forming of resistant variants in stains of S. aureus ATCC 25923, S. aureus 27and strains of C. albicans 14, C. albicans 51 in vitro using the standard method of passages with increasing concentrations of antiseptics. Morphology, tectorial, cultural and biochemical features of studied strains of bacteria were typical for al studied strains of S. aureus and C. albicans. We determined minimal inhibitory concentration (MIC) of every antiseptic, involved into the research, according to the test-strains of S. aureus and C. albicans. After 24 hours cultures of studied S. aureus and C. albicans were reseeded on the medium with sub-inhibitory concentrations of antiseptics. Morphology, tectorial, cultural and biochemical features of S. aureus and C. albicans were examined every 5 passages. We carried out 30 passages at all.

Results and discussion. We found step by step forming of resistance to antiseptics in S. aureus and C. albicans. Resistant variants of S. aureus appeared slowly. After the 30th passage of cultivation MIC of decamehtoxin® were 3,9 - 7,8 mkg/ml according to studied strains of S. aureus. MIC of horosten®(3,9 - 15,60 mkg/ml), decasan® (7,80 mkg/ml), septefril (15,60 - 31,25 mkg/ml) after the 30th passage were also no higher than therapeutic ones. It was found, that the resistance of S. aureus raised up no more than in 64 times.

According to the results of the research slowly forming of resistance was found in C. albicans 14, C. albicans 51 when decamehtoxin® was used. Basic level of MIC was accordingly 1,95 and 3,90 mkg/ml, but 20 - 30 times cultivation of C. albicans in the medium with increasing concentration of decamehtoxin® caused decrease of their sensitivity to antiseptic only in 16 times (MIC - 31,25 mkg/ml).

The data of our study show that cultivation of C. albicans in the presence of other antiseptics increased to the maximum into 16 - 32 times after the 30th passage of cultivation then control ones. After the 30th passage strains of C. albicans were sensitive to horosten® (MIC 31,25 - 62,50 mkg/ml), decasan® (MIC 62,50 mkg/ml), septefril (MIC 62,50 - 125 mkg/ml).

Conclussions. The resistance of strains of S. aureus and C. albicans to generic substance of decamehtoxin®, horosten®, decasan®, septefril forms slowly in vitro, no more than 16 - 64 times after the 30th passage. While forming the resistance, high suppression of biological qualities of S. aureus and C. albicans happenes under the action of antiseptics with decamehtoxin®, functional activity failure of enzymes of microorganisms also take place.

Keywords: resistance, Staphylococcus, Candida albicans, decamehtoxin®, horosten®, decasan®, septefril.

Рецензент - проф. Палй Г. К.

Стаття надшшла 27.10.2015 року