CC BY
63
АСПЕКТЫ ФАРМАКОЛОГИЧЕСКОГО ИССЛЕДОВАНИЯ НОВОГО ПРОИЗВОДНОГО ОКСАМИНОВОЙ КИСЛОТЫ Литвинова О.Н., Литвинов В. С.
Изучено влияние метоксарада на активность протеолитических ферментов кининовой системы и содержание простагландинов. Установлено, что метоксарад ингибирует процесс кининогенеза и, в отличие от ацетилсалициловой кислоты, предупреждает расходование компонентов калликреин-кининовой системы, а также уменьшает содержание простагландинов на 62,3% по сравнению с экспериментальной группой крыс с карагениновим отеком лапки. Полученные результаты позволяют рекомендовать метоксарад для дальнейшего изучения с целью создания на его основе лекарственного средства с противовоспалительными и анальгетическими свойствами.
Ключевые слова: производные оксаминовой кислоты, протеолитические ферменты кининовой системы.
Стаття надшшла 2.06.2014 р.
ASPECTS OF PHARMACOLOGICAL STUDY OF A NEW OXAMINE ACID DERIVATIVE Litvinova O. N., Litvinov V. S.
The influence of metoxarade on activity proteolytic enzymes of kininic system and contents of prostaglandinums is investigated. Fixed, that metoxarade inhibits process kininogenesis and, as against Acidum Acetylsalicylicum, prevents expenditure of components kallikrein-kininic system, and also reduces contents of prostaglandinums by 62,3% in comparison with experimental rats with carragenin's edema of pad. Obtained results allow to recommend metoxarade for further study with the aim of development of a new medicine with anti-inflammatory and analgetic effects.
Key words: oxamine acid derivatives, proteolytic enzymes of kininic system.
Рецензент Бобирьов В.М.
УДК 615.454.2:579.22
ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ АНТИСЕПТИЧНИХ СУПОЗИТОРПВ НА АДГЕЗ1Ю М1КРООРГАН1ЗМ1В
Представлен результати вивчення впливу антимкробних препараив на адгезто кгашчних штамiв грампозитивних i грамнегативних мiкроорганiзмiв. Дослщження показали, що антисептичш препарати змшювали адгезш бактерш. Найнижчий шдекс адгезивности спостертали у присутност десептола - 13,1% у музейного штаму стафшокока i 21,9% у клшчного, що в 7,6 i 4,5 разiв менше в порiвняннi з контролем.
Ключов! слова: антисептики, декаметоксин, супозиторп, адгез1я.
В останш роки досягнул значш устхи в дослщженш ф1зюлопчних { бюх1м1чних особливостей стафшокоюв та ешерихш, як обумовлюють !х патогеншсть. За сучасними уявленнями, адгез1я збудника грае ключову роль у розвитку шфекцшного процесу, багато в чому визначаючи його початок, характер 1 перебп [2, 6]. У мшробнш кл1тиш функщю розшзнавання { зв'язування з кл1тинами-м1шенями виконують поверхнев1 субстанцп, адгезини, як можуть бути представлеш бшками зовшшньо! мембрани, а також спещатзованими органелами - тлями [1]. Анатз л1тератури свщчить про те, що ушверсальною моделлю для дослщження адгезп бактерш е еритроцити, що пов'язано з присутнютю на !х поверхш глшофорину, щентичного глшокалшсу ештелюципв, на якому розташоваш рецептори для м1крооргашзм1в. Виходячи з цього, вивчення можливост застосування еритроципв при оцшщ адгезивних властивостей стафшокоюв та ешерихш е досить актуальним. Адгез1я бактерш залежить вщ таких фактор1в як поверхневий заряд, поверхнева енерпя { специф1чних властивостей пол1мер1в щодо бактерш (таких, як сприяють утворенню бюптвки). Особливо! уваги заслуговуе адгез1я до поверхш чутливих кттин оргашзму людини та вплив на не! антисептичних препарапв.
Процес адгезп бактерш до поверхш складаеться з трьох еташв: перенесення бактерш на поверхню, початкова адгез1я { колошзащя. Отже, здатнють м!крооргашзм1в-пагогешв прикршлюватися до кштин тканин за допомогою адгезишв являеться одним з початкових еташв будь-якого шфекцшного процесу. Вщ ступеня усшшност даного процесу будуть залежати подальша колошзащя мшрооргашзмами р1зних бютошв тша людини та реал1защя !х патогенних властивостей. Вщ адгезп також залежить склад нормально! мшрофлори, !! захисш властивосп та здатнють перешкоджати прикршленню збудниюв. Мшрооргашзми, як складають нормальну мшрофлору, знаходяться м1ж собою в р1зномаштних взаемовщносинах (конкуренщя, мутуал1зм, коменсал1зм, синерпзм, паразитизм та ш.). Змша чисельност того чи шшого виду м1крооргашзм1в у вщповщному бютош чи поява невластивих даному мюцю юнування бактерш служить сигналом для незворотних змш у вщповщнш ланщ мшроеколопчно! системи.
Особливютю нормально! мшрофлори статевих шлях1в у жшок е р1зномаштшсть !! видового складу, на протяз1 всього життя, яка представлена облшатними { факультативними анаеробними
© Коваленко 1.М., 2014 190
мшрооргашзмами i значно в меншому ступеш - аеробними i мiкроаерофiльними [4]. Зниження кiлькостi лактобактерiй, яю являються представниками нормально! мiкрофлори пiхви, змiнюe колошзацшну резистентнiсть слизово! пiхви i створюе умови для розмноження умовно-патогенно! флори. Видовий спектр !х включае стафшококи, стрептококи, коринебактери, дрiжджоподiбнi гриби роду Candida та ентеробактери [5]. Оскшьки цi мiкроорганiзми вiдiграють роль пускового мехашзму в розвитку запальних захворювань, основну увагу в лiкуваннi хворих жшок надають широкому застосуванню антимшробних препаратiв [6]. Для терапп шфекцшно! патологи пiхви перевага надаеться мюцевому шляху введення лiкарських засобiв, зокрема використанню антисептичних супозиторив [5]. Локальне застосування антисептичних препаратiв дозволяе швидко доставляти лiкарськi засоби до вогнища запалення у незмiненому виглядi, запобшти травматизаци шлунково-кишкового тракту, а також шактивацп травними соками, знизити фармаколопчне навантаження на органiзм жшки i попередити виникнення явищ непереносимосп [7].
Для попередження виникнення гншно-запальних ускладнень у жiнок розроблено антисептичш супозитори на основi декаметоксину i овуциру.
Метою роботи було дослщити вплив антисептичних супозиторив десептол на основi овуцир, фарматекс, еротекс на адгезивш властивостi мiкроорганiзмiв.
Матерiал та методи дослiдження. Для дослщження нами було взято антисептичнi супозитори десептол, фарматекс, еротекс. Об'ектом вивчення були штами стафiлококу та кишково! палички, видiленi вiд хворих з рiзними гнiйно-запальними процесами i музейш штами S. аигеш АТСС 25923, E.coli ATCC 25922 для порiвняння.
Для вивчення адгезивних властивостей використували загальноприйняту методику В. I. Бршса [3], яка передбачае використання формашшзовашзованих еритроцитiв людини 0(1) групи Rh(+). Еритроцити вибрали в якостi ушверсально! моделi, оскiльки на сво!й поверхш вони несуть глiкофорин - речовину, iдентичну глiкокалiксу епiтелiальних клiтин.
Бактерп культивували протягом доби. Потiм готували бактерiальну суспензiю активно ростучих культур в концентрацп Ь109/мл; еритроцитiв - Ь108/мл. Пiсля проведених дослiджень готували мазки, висушували на повiтрi, фшсували метиловим спиртом, фарбували за Романовським-Гiмза. Пiд мiкроскопом на 100 еритроцитах визначали i^^^ адгезивностi (IA) - число прикрiплених мiкроорганiзмiв на одному еритроцип, котрi приймали участь в адгезивному процесс
Результати дослщження та ix обговорення. Дослiдження впливу антисептичних супозиторi!в десептол, фарматекс, еротекс показали, що всi препарати впливали на адгезивш властивост як музейного та клшчного штамiв стафiлококу. Анатзуючи данi дослiджень слiд зазначити, що адгезившсть стафiлококу в контролi дорiвнювала 100 %.
Таким чином, при порiвняннi контрольних i експериментальних дослщжень адгезивна здатнiсть стафiлококу зменшилась в присутност антисептичних препаратiв. Найнижчий вщсоток прикрiплених бактерiальних клiтин до еритроципв був в присутностi супозиторi!в десептол i дорiвнював 13,1% у музейного штаму i 21,9% у клшчного, що у 7,6 i 4,5 разiв менше в порiвняннi з контролем. Дещо вищий вiдсоток адгезованих стафiлококiв на поверхнi еритроцитiв було виявлено при дослiдженнi препарату фарматекс. Так, для музейного штаму S. аигеш АТСС 25923 вш склав 19,7%, а для ктшчного S. аигеш 9 - 23,6% (рис. 1).
Анатз протимшробно! дi! еротексу на дослщжуваний штам S. аигеш показав, що кшьюсть клiтин музейних штамiв, якi прийняли участь в адгезп в присутностi МБцК 125 мкг/мл складала 33, 7%, а для S. аигеш 9 при МБцК 7,8 мкг/мл - 25,7%. Дослщжуючи адгезивну здатшсть кишково! палички як музейного, так i клшчного штамiв, необхiдно вiдмiтити деякi особливость Адгезивна активнiсть представникiв грамнегативно! мшрофлори була вищою нiж грампозитивних бактерш. Напевно, це явище забезпечуеться !х особливостями - поверхневими адгезинами, котрi бiльше розвинутi у кишково! палички. Вщомо, що адгезiя кишково! палички забезпечуеться специфiчними фiмбрiями, зв'язаними з рецепторами епiтелiальних клiтин. Вони роздшеш на декiлька типiв i значно вiдрiзняються по складу у патогенних i непатогенних ешерих1й. Ця властивють, напевно, дозволяе кишковiй паличцi проявляти високу адгезивну активнiсть i усшшно конкурувати з патогенними видами ентеробактерш. Порiвнюючи данi дослiджень, потрiбно вщзначити тенденцiю, яка намiтилась при дослщженш по вiдношенню до антимiкробних препараив. В присутностi всiх антисептичних супозиторив адгезивна здатнiсть бактерiй зменшувалася. Так, у контролi кiлькiсть адгезованих кл^ин як музейного так i ктшчного штамiв складала 100%.
При дослщженш супозиторi!в десептол вiдсоток прикрiплених E.coli до еритроципв складав 16,2%, як музейного так i клiнiчного штамiв. За отриманими даними, адгезивна здатшсть кишково!
палички в присутносн антисептичних супозиторив фарматекс для E.coli ATCC 25922 складала 25,7%, для E.coli 290 - 27,7% (рис. 2).
Рис.1 Вплив антисептичних супозиторив на адгезивш властивост S.aureus.
Рис. 2. Вплив антисептичних супозиторив на адгезивш властивост E.coli.
При ди МБцК еротексу 125 мкг/мл кшьюсть кттин музейного штаму E.coli АТСС 25922, яю прийняли участь у адгези, була 30,1%. На ктшчний штам E.coli 290 МБцК препарату 250 мкг/мл вплинула зниженням адгези до 33,7%.
Грампозитивш, грамнегативш бактерп фшсуються на поверхш еритроципв. Музейнi штами S. aureus та E. coli характеризуются меншою адгезившстю нiж клiнiчнi, про що свщчить iндекс адгезивностi (1А). Аналiз адгезивних властивостей грампозитивних i грамнегативних бактерш дозволив встановити, що сучаснi штами мають бiльшу адгезивну здатнiсть, шж музейнi представники даного виду. Отримаш данi дозволяють припустити, що стрiмкий розвиток iнфекцiйних процесiв може бути обумовлений резистентшстю збудникiв. Антисептичнi препарати десептол, фарматекс, еротекс впливають на адгезивну здатшсть музейних i клшчних штамiв стафiлококу ешерихiй. Процес адгези у дослщжуваних бактерiй найбiльше пригшчують антисептичнi супозиторii десептол, якi мютять в своему складi антисептик декаметоксин та супозиторну основу овуцир. Вивчення впливу супозиторив з декаметоксином на адгезда стафшокоюв та ешерихiй поглиблюе новi вiдомостi про протимiкробнi властивосн препарату, якi важливi для лшування гнiйно-запальних захворювань.
1.Бирюкова С. В. Адгезивный потенциал S.am^s и C.albicans, выделенных из экссудата воспаленных слюнных желез под влиянием озонирования / С. В. Бирюкова, Г. М. Большакова // Анали Мечншвського шституту. - Харьков: Харьковский институт микробиологии и иммунологии им. Мечникова. - 2006. - №2. - С. 17 - 21.
2. Бойцов А. Г. Адгезия лактобактерий к клеткам вагинального и букального эпителия / А. Г. Бойцов, С. В. Рищук, Ю. Ю. Ильясов, Т. А. Гречанинова // Вестник Санкт-Петербургской Медицинской академии им. И.И. Мечникова. - 2004. - №4(5) - С. 191-193.
3.Брилис В. И. Методика изучения адгезивного процесса микроорганизмов / В. И. Брилис, Х. П. Ленцер, А. А. Ленцер // Лаб. дело. - 1989. - №4. - С. 210-212.
4.Воропаева С. Д. Этиология, патогенез и антибактериальная терапия воспалительных заболеваний органов малого таза у женщин / С. Д. Воропаева // Consilrnm Medium. Инфекции и антимикробная терапия. - 2007. - Т. 9. № 1. - С. 17 - 22.
5.Лакуста Н. М. Тератя бактер1ального вапнозу у ваптних / Н. М. Лакуста, А. В. Семеняк, Л. В. Бегаль // Буковинський медичний вюник. - 2008. - Т. 12, № 2. - С. 3 - 4.
6.Павлова И. Б. Электронно-микроскопическое исследование адгезивности бактерий / И. Б. Павлова, Е. М. Ленченко // Журн. микробиол. - 2002. - №1. - С. 3 - 6.
7.Braga P. C. ¡пАиетее of Staphylococras аигеш and Es^HcWa coli to human b^cal and игтагу ер^еМ cells / Braga P. C. // Chemotheгapy 1992; 38 : 4 : 261 - 266.
ИЗУЧЕНИЕ ВЛИЯНИЯ АНТИСЕПТИЧЕСКИХ STUDY OF INFLUENCE ANTISEPTIC
СУППОЗИТОРИЕВ НА АДГЕЗИВНОСТЬ SUPPOSITORIES ON ADHESIVE PROPERTIES
МИКРООРГАНИЗМОВ OF MICROORGANISMS
Коваленко И. Н. Kovalenko I. M.
Представлены результаты изучения влияния антимикробных йе resists of staying Ше effect of antimicrobial
препаратов на адгезию клинических штаммов грамположительных и грамотрицательных микроорганизмов. Исследования показали, что антисептические препараты изменяли адгезию бактерий. Самый низкий индекс адгезивности наблюдали в присутствии десептола - 13,1% у музейного штамма стафилококка и 21,9% у клинического, что в 7,6 и 4,5 раз меньше по сравнению с контролем.
Ключевые слова: антисептики, декаметоксин, суппозитории, адгезия.
Стаття надшшла 11.06.2014 р.
agents on the adhesion of clinical strains of gram-positive and gram-negative microorganisms. Studies have shown that antiseptics altered adhesion of bacteria. The lowest index of adhesiveness observed in the presence of deseptol - 13,1% in museum strains of staphylococcus and 21.9% for clinical, that in 7,6 and 4,5 times less compared with the control.
Key words: antiseptics, decamethoxin, suppository, adhesion.
Рецензент Бобирьов В.М.
УДК 636. 92: 619: 615. 9
ЛЕЙКОЦИТАРНА ФОРМУЛА КРОВ1 КРОЛ1В, ОПРОМ1НЕНИХ ГАМА-ПРОМЕНЯМИ НА
ТЛ1 Д11 В1ТАМ1НУ В6
Проведене дослщження впливу опромшення рентгешвськими променями кролiв на процентний вмют рiзних форм лейкоциив периферично! кровi при застосуванш тридоксину як радюпротектора. Встановлено, що тотальне опромшення кролiв рентгешвськими променями викликало збшьшення у лейкоцитарнш формулi процента псевдоеозинофшв, особливо паличкоядерних, появу юних i мieлоцитiв та зменшення лiмфоцитiв. У дослiднiй грут, кролiв, яким застосовували пiридоксин, щ показники були значно ближчими до норми.
Ключов! слова: кролк рентгешвське опромшення, лейкоцитарна формула, шридоксин.
Глибоке розумшня особливостей ф1зюлопчних процес1в у тварин { птищ, а також змш, яю виникають в оргашзм1 шд впливом р1зномаштних фактор1в зовшшнього середовища, в тому числ1 юшзуючо! рад1ацй, дозволяе ефектившше використовувати тварин в умовах штенсифшацй тваринництва. Кров е дзеркалом клшчного стану оргашзму тварин { чи не першочергове значення в цьому припадае на лейкоцитарну формулу.
Досить характерною ознакою дй променево! рад1ацй е змша як кшькост лейкоципв, так { !х сшввщношення [1,2]. Автори вказують, що при опромшенш гама - променями в середньолетальних { вищих дозах вже у перш1 хвилини спостерйаеться короткочасне зменшення лейкоципв [3,4]..
Метою роботи було вивчення реакцй лейкоцитарно! формули кров1 опромшених крол1в шд впливом в1тамшу В6.
Матерiал i методи дослiдження. Дослщження проводились на двадцятьох кроликах породи " Бший велетень", яких тдбирали за принципом аналопв (табл. 1). Тварини були роздшеш на дв1 групи - контрольну (I) { дослщну (II). Дослщнш груш за день до опромшення { протягом усього дослщження вводили дом'язево 0,1 мл тридоксину пдрохлориду (в1тамш В6).
Тварин опромшювали рентгешвськими променями БЬ=50, яка складала 1000 Р -190 кв, А - 20 тА, фокусна вщдаль - 62 см, фшьтри Си - 0,5, А1 - 1 мм., потужшсть 20 Р /хв. Для фшьтрацп м'яких промешв застосовувались алюмшевий та мщний фшьтри. Опромшювання було тотальним та одномоментним. Дослщження проводилися у НД1 ф1зюлогй та еко1мунологй тварин { птищ ЛНУВМ та БТ 1меш С.З.Гжицького на кафедр! нормальноъ та патолопчно! ф1зюлогй тварин. Мазки кров1 виготовляли загальноприйнятим методом, фарбували за Романовським - Пмза. Лейкоцитарну формулу виводили на бшокулярному мшроскош шдрахунком 200 кттин.
Таблиця 1
Номер кролика BiK, мюящв Маса тша, кг
Контроль Дослщ Контроль Дослщ
1 5,0 5,0 3,2 3.4
2 5,2 5,0 3,3 3,5
3 5,1 5,0 3,6 3,3
4 5,2 5,2 3,7 3,2
5 5,0 5,1 3,8 3,7
6 5,2 5,2 3,5 3,6
7 5,0 5,2 3,7 3,5
8 5,0 5,0 3,6 3,8
9 5,0 5,0 3,5 3,7
10 5,1 5,0 3,6 3,5
©Костюк С.С., 2014
123
