CC BY
19
4. Природно-юпошлшш фонд Украшськчи РСР: (1'сгсф-дошдмнк чаиошдних об'скттУ 1$ С. Одноралов, В.П. Давилок, О Б. Вожко та ш; За ред. МЛ. Вошственського. - К.: Урожаи. 1986 -С. 74-75.
5. Стойко СМ. Карпатам зспсшти шчно. - Ужгород: Карпат, 1977. - 175 с.
6. Стойко СМ., Мокша Л.1, Ящснко II.Т., Кагяло О.О., Тасснксвич Л.О. Раритепп 4»-тоценози чахьишх регюшв Украши (Региональна "Зелена книга"). - Лыяп. 1997. - 190 с.
7. 'Грстяк 11.1'., Сндорович Я.М., Сспмпна К.В. Методические рекомендации по подготовке и вводу ин(|юрма1и1и ЭВМ для лш<л1мафтно-гсоботам1чсских исследований. - Львов, 1986. - 32 с.
8. Украинские Карпаты. Природа/ Голубец М.А., Гаврусевич Л.Н., Загайкевич И К. и др. -К : Наук, думка, 1988.-С. 92-93.
УДК 630'443 Я.М. Слободян, М.О. Орко, П.Я. Слободян, T.I. Полатайчук,
Т.Г. Шнмьчак - УкрИД1г1рл1с ш. II. С. Пастернака, м. Iвано-Франшвськ
A HT А ГО H1СТИ Ч HI В1ДНОСИНИ PLEUROTUS OSTREATUS (FR. EX JACQ.) QUEL., LAETIPORUS SULPHUREUS (BULL. EX FR.) BOND. ET
SING., FISTULINA HEPATICA (SCHAEFF.) FR., CALVATIA GIGANTEA FR. 13 HETEROBASIDION ANNOSUM (FR.) BREF. В УМОВАХ КУЛЬТУРИ
Вивчско anTaroHÍcTii4ni вщносини бачи;иалышх макромщст1в (штамп Прикарпаття) Pleurotus ostreatus (Fr. ex Jacq.) Quel., Laetiporus sulpliureus (Bull, ex Fr.) Bond, et Sing., Fistulina hepatica (SchaefT.) Fr., Calvatia gigantea Fr. Í3 Heterobasidion annosum (Fr.) Bref, в умовах культури.
Slobodyan, M. Sirko, /'. Slobodyan, T. Polataychuk, T. Schpilchak - Ukrainian Mountain Forestry Research Institute, Ivano-Frankivsk
Antagonistic relations Pleurotus ostreatus (Fr. ex Jacq) Quel, Laetiporus sulphureus (Bull, ex Fr.) Bond, et Sing., Fistulina hepatica (Scliaeff.) Fr., Calvatia gigantea Fr. from Heterobasidion annosum (Fr.) Bref, in conditions
culture
Antagonistes relations basidiomycetous macromycetes (strains Prykarpattia) Pleurotus ostreatus (Fr. ex Jacq.) Quel., Laetiporus sulphureus (Bull, ex Fr.) Bond, et Sing., Fistulina hepatica (SchaefT.) Fr., Calvatia gigantea Fr. from Heterobasidion annosum (Fr.) Bref, in conditions culture studied.
В останш десятилптя придшяеться значна увага бюлопчному методу бо-ротьби ¡3 хворобами люу. Иого основу складають антагошетичш вщносини mí>k разними видами Mixpo- та макромщет1в, як1 у боротьб1 за ¡снування, конкуруючи mí>k собою, пригшчують picT i розвиток один одного. Певна робота у цьому на-прямку проводилась як ¡ноземними |2,3, 4], так i украУнськнми [ 1, 5,6] науковими лаборатор1ями. Bíaomí результати дослщжень окреслюють шляхи пошуку еколо-пчно безпечних метод1в боротьби проти збудника корсневих гнилей хвойних по-рш- кореневоУ губки (Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.), що на даний перюд е найбгпьш важливою проблемою люовоУ ф1топатологи. Проводяться пошуки шта-М1в ¡з р1зних бюлопчних i еколопчних труп, включаючи представнимв ризосфе-ри, м¡коризоутворюючих i дереворуйшвних гриб1в, яю волод1ють антагошзмом до кореневоУ губки.
Штами кореневоУ губки проявляють неоднакову cri й меть до ¡нпбщн [1|. Для пошуку aHTaroHÍCTÍB необх1дно поглиблювати дослщження вщомих гриб1в ¡з такими властивостями на представниках мкцевих популяцж. Найбтьш в!домими антагошетами кореневоУ губки серед дереворуйшвних сапротрофних rpn6¡B е
1. Л icône та садоно-парковс [осполарстпо 73
Phlebia gigantea, Hirschioporus abietinus ¡ Fomitopsis pinícola та Trichoderma viride, Pénicillium spp. i Scytalidium spp. серед грунтовнх rpn6¡B |3|.
Метою iiaïuoï роботи було здшснити eiflôip шта\пв rpnôie pi3HOÏ еколопчно'Г приуроченосп в умовах Прикарпаття, видишти чисп культури i вивчити взаемо-виносини ïx Í3 м i сцевим штамом коренево'Г губки в умовах культури. Методичною основою при проведенш досгпджень служили м!кробюлопчш методи, загально-приПият1 при poôoTi з чистими культурами непатогенних MÍKpoopraHÍ3MÍB та мще-л1апьних rpn6¡B |4, 5, 6]. Об'ектами дослщження були базидюмщети, ям належать до еколопчно!" групп л^нотрофш: летипор с1рчано-жовтий (Laetiporus sulphureus (Bul!, ex Fr.) Bond, et Sing.), плеврот черепичастий (Pleurotus ostreatus (Fr. ex Jacq.) Quel.), печшочниця звичайна (Fistulina hepatica (Schaeff.) Fr.) та порхавка пгантська (Calvatia gigantea Fr.), яка входить y rpyny грунтових сапротроф1в.
У робот! використали метод взаемовпливу гриб1в у чистих парних (дуаль-них) культурах. У чашках Петр! (кожний BapiaHT у п'яти повторностях) вирощува-ли дуальш культури (коренева губка + дослщний гриб). 1нокуляшю середовища (агаризоване пивне сусло [7]) у кожнш чашщ Петр1 здшснювали на вйдсташ 60 мм. Культури вирощували у темноту при температур} 25 °С. Спостереження
Рис. 1. Прояв ттшгоштму до кореневоТгубки (viitia) порхавки гиаитськоУ (I), печ'шочшш} звичашю! (2), плевроту черепичастого (3) талетипору арчаио-жовтого (4)
74 if>i|>i!UK пауков»-!exni'iHiix нрамь
Характер антагонютичних взаемовщносин в умовах культури залежав вщ продуктт метабол1зму, ям видьпялись грибами у субстрат. Вони дифундували на р1зну вщстань, викликаючи пригшчення росту, або фунпстатично утворювали зо-ни шпбщп р1зноУ ширини.
Найбшьш виражеш антагошстичт властивосгп до кореневоУ губки проявила порхавка пгантська. Видшяючи продукта метабол1зму у субстрат, вона викли-кала пригшчення розвитку кореневоУ губки 1 повне припинення росту патогена через 7 Д1б теля ¡нокуляцп. У той же час антагошст продовжував свш розвиток протягом всього перюду дослщження.
Взаемовщносини М1ж печшочницею звичайною та кореневою губкою ха-рактеризувалися утворенням зони ¡нпбщи. Продукти метабол1зму печшочнищ звичайноУ, дифундуючи на вщстань 10-30 мм, д1яли фунпстатнчно на р1ст кореневоУ губки, що проявилося утворенням зони, в якш гриби припинили свш розвиток на13-тудобу.
Табл. Характеристика антагонистично! активност'1 базид'юмщет'м до кореневоИ
губки за шириною зони 'шгЮщи (!) або наростання (Н), мм
Види в дуальних кулыурах Доба п юля ¡нокуляцп
8 9 12 13 16 19 22 27 30
Летипор арчано-жовтий + коренева губка доти-кання коло- н1й вщ-сут-шеть росту без зм1н без змш без змш без змш без змш без змш без змш
Плеврот черепичастий + коренева губка - доти-капия колоши р1ст мшелйо гриб1в ¡3 взаемним прониканиям
Печпючииця звичайна + коренева губка - - - I, 20 вщ-сут-шеть росту без змш без змш без змш без змш
Порхавка пгантська + коренева губка Н,3 Н, 4 Н, 11 Н, 14 Н, 19 Н,23 Н, 28 Н, 38 повне наростання
Летипор Ырчано-жовтий та коренева губка при контакт! припинили свш р1ст без утворення зони ¡нпбщп на 8-му добу шсля ¡нокуляцп. Водночас летипор Ырчано-жовтий проявив конкурентну здатшсть за рахунок швидкосп освоения середовища.
Своерщний тип антагошстичних вщносин м1ж грибами на сусло-агаровому середовипц проявили плеврот черепичастий та коренева губка, ям проникли у зону розвитку один одного на 9-ту добу теля ¡нокулящУ 1 продовжували свш рют протягом всього пер ¡оду дослщження.
Антагошстичш властивост1 досшдних гриб1в вивчали також на дерев'яних зразках смереки розм1ром 30x40x3 мм. Зразки просочували 14-денною культура-льною ршиною грибш 1 пом1щали у чисту культуру кореневоУ губки на сусло-агарове середовище. Контрольними зразками були дерев'яш плат1вки, просочеш пивним суслом. Спостереження за розвитком патогена на дослщних об'ектах вели протягом 30 д1б при температур! 25 °С (рис. 2, 3).
1. Лкове 1 а сядово-паркиве (ослодарство 75
Рис. 3. Picm м 'щелпо кореневоИ губки на контрольному дерев'яному зразку смереки
На основ1 проведених дослщжень зроблено там висновки:
• взаемовщносини мгж грибами у чистой культур! залежать вщ продуктт метабол!-зму, як1 видшяючись у субстрат, дифундують на рпну настань, викликаючи ¡нп-бщйо росту коренево! губки, або фунпстагично утворюють зону ¡иг1б>цГ1' р1зно! ширини;
• гпдтвсрджено, що характер взаемовщносин м1ж дослщнимн штамами фиб1в зале-жить 1нд IX способу живлеиня;
• сапрофпи - порхавка пгантська та плеврот черепичастий проявили бшьш дом1-нуючий розвиток мщел1альних колошй, и ¡ж дослщжуваш нами фибн-паразити;
• грунтовий санротроф - порхавка пгантська виявила найвищу життездатшсть та шпбпорну властив1сть сво!х нродуктш метабол1зму стосовно кореиево! губки;
• виявлеш антагошстичш властивосп фиб!в можуть мати практичне використання: поывний мщелш дереворуйжвного сапротрофа плевроту черепичастого можна викорнстовувати проти ноширення кореиево! 1убки шляхом штучного жф1куван-ня пн!в св1жозрубаних дерев; поавний мщелш порхавки пгантсько! - для захисту смншв в осередках хвороби.
1.Дарийчук i.C., Селиверстов A.B., Трибун II.A. Грибы-антагонисты для биологической борьбы с корневой губкой у лесах Украинских Карпат// Зашита хвойных насаждений от корневых гнилей. - Минск, 1981. - С. 41.
2. Полету к lO.M. Пути проникновения корневой губки (Heterobasidion annosum) у насаждения н возможности защиты их биологическим способом// Микология и фитопатология. - 1993. -№2. -С. 51-53.
3. Хансо М., Хансо С. Поиск антагонистов корневой губки// Лесоводсгвенные исследования- Таллин: Валгус, 1985.-С. 122-145.
4.1'ипачек В. Биология дереворазрушающих фнбов. -М.: Лесн. пром-сть, 1967.-274 с.
5. Дудка H.A. Методы экспериментальной микологии. - К.: Наук, думка, 1982. - 549 с.
6. Ьухало A.C. Высшие съедобные базидиомицеты у чистой культуре. - К.: Наук, думка, 1988.- 144 с.
7. ИидопличкоН.М. Грибная флора грубых кормов.-К.: Изд-воАН УССР, 1953.-487 с.
I. JlicuBeia садоно-иаркове господарс! во 77
Л1тература
