CC BY
9
жимолостей разных систематико-географический групп. Установлено, что между временем появления лестницы вьющихся жимолостей, длительностью периода от посева до появления первых ростков, географическим происхождением вида и его местом в системе рода существует определенная зависимость. В частности, чем южнее находится естественный ареал вида или подсекции рода, тем дольше период от посева к появлению первой лестницы в условиях интродукции и тем позже наступают сроки начала появления первых ростков.
Ключевые слова: вьющиеся жимолости, интродукция, систематико-географи-ческие группы.
Muzyka G.I. The systematic-geographical analysis of seed propagation characteristics of ramble honeysuckles in the conditions of introduction
The findings of the investigation of seed propagation characteristics of ramble honeysuckles in the introduction conditions are cited. The characteristic regularities of fruits formation and seed propagation are shown for ramble honeysuckles of different systematic-geographical groups. Described that between sometimes appearance of stair of ramble honeysuckles, by duration of period from sowing to appearance of the first stair, geographical origin of kind and his place in the system of family is certain dependence. In particular, than more South there is a natural habitat of kind or subsection of family, the more long duration of period from sowing to appearance of the first stair in the conditions of introduction and the terms of beginning of appearance of the first stair come later.
Keywords: ramble honeysuckles, introduction, systematic-geographical groups.
УДК 630.(41+42+44+416.3) Ст. наук. ствроб. П.Я. Слободян,
канд. с.-г. наук - УкрНДЫрлк ím. П. С. Пастернака
ПРОЯВ AHTArOHICTmHm ВЛАСТИВОСТЕЙ PLEUROTUS OSTREATUS (JACQ.: FR.) KUMM. nPOTO ЗБУДHИKIВ гаИЛЕЙ
PICEA ABIES (L.) KARSTEN
Звернено увагу на проблему усихання ялинових насаджень Закарпаття, Льв1в-щини, Буковини. Осередки усихання значною мiрою обумовлеш надмiрним поши-ренням збудниюв кореневих гнилей. У боротьбi з ними активно ведуть пошуки 6í-олопчних методiв. Один iз них - використання грибiв-антагонiстiв. Отримаш результата вказують на наявшсть таких властивостей у Pleurotus ostreatus як in vitro, так i in vivo.
Kлючoвi слова: ялинники, кореневi гнил^ пш, огляд, Pleurotus ostreatus.
У Карпатському регюш ялиновi деревостани всихають ^ею чи шшою мiрою на площд близько 17 тис. га, зокрема у Закарпатському ОУЛМГ -6,9 тис. га, Львiвському ОУЛМГ - 5,4 тис. га, Чершвецькому ОУЛМГ -0,3 тис. га. В ялинових насадженнях зафжсовано осередки усихання, виник-нення яких обумовлене кореневими гнилями. ïхнiми найпоширешшими збуд-никами е опеньок осшнш (Armillariella mellea (Vahl.: Fr.) P. Karst.) i коренева губка (Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.).
На сьогодш свггова наука дедал бшьше уваги придшяе бюлопчному методу боротьби зi збудниками хвороб рослин. Так, у люозахист Польщд розвиваеться напрям, у межах якого дослщжують групи мiкроорганiзмiв (зокрема мжооргашзми - гриби) певноï кiлькiсно-якiсноï структури i вщношення до них середовищ рослин-господаря шляхом застосування методу бютичних рядiв [1-4]. Так у сосновому деревосташ серед 15 найчастше поширених гри-бiв на пнях виявлено гриб флебюпсис гiгантський (Phlebiopsis gigantea (Fr.)
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Jülich.), а коренева губка - у виглядi небагатьох iзолятiв у значно вщдалених мiсцях. Сумарний бiотичний ефект, встановлений дослщженнями, свiдчить про високий iмунiтет насадження. Тепер створений на ootobí флебiопсиса 6i-опрепарат широко застосовують для захисту лiсу [5].
На актившсть розвитку опенька осiннього впливають гриби-конкурен-ти. Дослiдження iз обмеження його розвитку i поширення з допомогою плев-рота черепичастого (гливи звичайно!) здiйснювали згiдно з напрацюваннями укра!нських учених [6-8]. Вивчення властивостей гливи звичайно! як антаго-шста збудникiв кореневих гнилей in vitro здшснювали в секторi захисту люу та мисливствознавства лаборатори екологи УкрНДЫрлю, спостерiгали за трьома штамами гливи звичайно! (Р-107, Р-77, РМ-1), зокрема за 1'хтм ростом на рiз-них живильних субстратах, i в дуальнш культурi з опеньком осшшм [9]. Найвищi показники росту й антагонютичш властивостi проти опенька проявив штам гливи Р-107, а штам РМ-1 як перспективний для подальших дослiджень i використання передано в колекцш культур шапинкових грибiв 1нституту бо-танiки iм. М.Г. Холодного НАН Укра!ни (1ВК), його зареестровано як новий i тепер вш також зберiгаеться в колекци грибiв М1жнародного центру (International Centre for Cryptogamic Plants and Fungi. Institute of Evolution, University if Haifa, Haifa, Israel), де йому присвоено оригшальний номер 1865-НА1, 2005 [10]. Вiдомi й iншi штами цього гриба, як запропоновано для бюлопчно! бо-ротьби з опеньком, однак вони або недоступш для використання на територи Карпатського регюну Укра!ни, або 1хню антагонiстичну актившсть дос не бу-ло випробувано повною мiрою [11]. Вивчення антагошзму in vitro е надiйним способом елiмiнування неефективних штамiв iз подальших дослщжень, водно-час для встановлення можливост застосування потенцiйних штамiв у бюло-гiчнiй боротьбi зi збудниками гнилей потрiбнi експерименти in vivo.
Отримаш маточнi культури РМ-1, Р-77, Р-107 використали для шоку-ляци попередньо пiдготовленого зерна ячменю з метою одержання поЫвного матерiалу гриба. Вирощування посiвного мiцелiю вказаних штамiв, здшсню-валось iз використанням таких основних приладiв: стерилiзатор паровий ВК-30, стерилiзатор повiтряний ГП-40-01 та термостат електричний сухоповггря-ний ТС-1/80 СПУ. Головним джерелом шфекци коренево! губки е пнi пiсля саштарних рубань та промiжного i головного користування [12]. З цим пов'язаш нашi намагання нейтралiзувати дiю пшв пiсля рубань як дiючих i по-тенцiйних джерел шфекци. Закладку об'екпв лiсопатологiчного монiторингу, а саме базових об'екпв iз використанням грибiв-антагонiстiв збудникiв кореневих гнилей опенька осшнього (оп) i коренево! губки (кг) у 2008 р. здшснено на територи Львiвськоl, Чершвецько! i Закарпатсько! областей. На дослiднi об'екти № СБ-1, № Б-1, № 1/08, розмщеш в НПП "Стшвсью Бескиди", ДП "Берегометське ЛМГ" i НПП "Синевир", складено докладний опис та оформлено карточки дослщних об'екпв. Оскiльки об'екти взято тд охорону, е тд-стави сподiватися, що буде витримано плановий термш дослiджень (5 рокiв).
Дослiдний об'ект (ДО) № СБ-1 закладено 21 травня 2008 р. НПП "Ско-лiвськi Бескиди", на зрубi Стшвського лiсництва (лiсовий квартал 19, видш 48). Площа видiлу становить 1,2 га, склад деревостану - 10Яле+Яцб+Бкл, вш
60 роюв, тип люу С3-бк-яцСм, висота н.р.м. 550 м, схил захщно! експозици iз крутизною 15о, площа зрубу - 0,4 га, розмiр дшянки 50*10 мхм. Для шокуляци вiдiбрано 6 пнiв ялини дiаметром 38-54 см., а також 2 пш ялини без шокуляци як контрольнi та 5 пшв для вивчення лiсопатологiчного стану, як не ну-мерували. На ДО визначали породу, стан пня i вид шокуляци (табл. 1).
Табл. 1.1нокуляця пшв ялини гливою (штами РМ-1, Р-77, Р-107) _на ДО № СБ-1 (НПП "Сколiвськi Бескиди ")_
№ пня Деревна порода Д1аметр пня, см Стан пня: збудник ураження, стад1я 1 розм1р гнил1, см* см Штам шокуляци
1 Яле 40 Без ураження РМ-1
2 Яле 38 Оп, кг, 3, 3*3 РМ-1
3 Яле 52 Без ураження Р-77
4 Яле 54 Оп, кг Р-77
5 Яле 44 Без ураження Р-107
6 Яле 50 Оп, кг Р-107
7 Яле 50 Без ураження -
8 Яле 48 Оп, кг -
- Яле 32 Оп, кг, 3, 4*4 -
- Яле 36 Кг, 4, 15*18 -
- Яле 30 Оп, кг, 3, 4*8 -
- Яле 40 Без ураження -
- Яле 22 Кг, 3, 5*6 -
15 жовтня 2008 р. здшснено перший огляд ДО № СБ-1, шд час якого виявлено ознаки життедiяльностi мщелш гливи на уЫх шокульованих пнях, а також його рiзницю у рост^ розвитку, утворенш плодових тш - карпофорiв. Зокрема шокулят РМ-1 не утворив карпофорiв, а Р-77 дав 1х тiльки на пш без ураження. Варто зазначити найвищу життездатшсть на цьому об'екп штаму Р-107, карпофори якого з'явилися як на здоровому, так i враженому опеньком та кореневою губкою пнях. При цьому, на пш без ураження вони були бшьш численними i 1х поддали слизуни.
Дослщний об'ект (ДО) № Б-1 закладено 4 червня 2008 р. в ДП "Бере-гометське ЛМГ", на зрубi Славецького лiсництва (шсовий квартал 29, видiл 23). Площа видшу становить 11,0 га, склад деревостану - 8Яле2Яцб, вiк 70 роюв, тип лiсу С3-дЯц, розмiр дiлянки 20*10 мхм. Для шокуляци вщбра-но 6 пнiв ялини дiаметром 40-52 см, а також 5 пшв ялини без шокуляци як контрольш та вивчення люопатолопчного стану. На ДО визначали породу, стан пня i вид шокуляци (табл. 2).
29 жовтня 2008 р. здшснено перший огляд ДО № Б-1, шд час якого виявлено ознаки життедiяльностi мщелш гливи на уЫх шокульованих пнях, а також його рiзницю в росл, розвитку, утворенш плодових тш - карпофорiв. Зокрема за номерами пшв:
1. Карпофор 1x2 смхсм з притшеного боку, у дупи помггно бшу грибницю.
2. Карпофор 3x5 смхсм.
3. Карпофори - 6 шт. з ус1х сторш, 3x4 смхсм.
4. П'ять зачаткових карпофор1в тд кружком.
5. Дев'ять великих карпофор1в з ус1х сторш, 5x10 см* см.
6. Три велик! карпофори з притшеного боку вщ стши л1су, 5x10 смхсм.
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Табл. 2.1нокуляця пшв ялини гливою (штами РМ-l, Р-??, P-lG?) _на ДО № Б-l (ДП "Бepeгомeтськe ЛМГ")_
№ пня Дepeвна пopoда Дiамeтp пня, cм Стан пня: збудник ypажeння, етад1я i poзмip гнил1, cмxcм Штам шйкуляци
1 Яле 52 Оп, кг, 4, 15x12 РМ-1
2 Яле 50 Бeз ypажeння РМ-1
3 Яле 40 Бeз ypажeння Р-77
4 Яле 42 Оп, кг, 4, 16x18 Р-77
5 Яле 50 Оп, кг Р-107
6 Яле 40 Бeз ypажeння Р-107
7 Яле 52 Кг, 4, 8x10 -
8 Яле 68 Оп, кг, 3, 40x50 -
9 Яле 32 Бeз ypажeння -
10 Яле 36 Бeз ypажeння -
11 Яле 42 Оп -
Дocлiдний oб,ект № 1/08 закладeнo 20 чepвня 2008 p. в НПП "Си^-виp", на зpyбi cyцiльнoгo cанiтаpнoгo pyбання Син.-Пoлянcькoгo ПОНДВ (кв. 11, вид. 12). Плoща вид1лу cтанoвить 11,0 га, cклад дepeвocтанy -7Яле2Бкл1Яцб, в1к 108 poкiв, тип люу С3-бк-яц-См, виcoта н.p.м. 780 м, cхил захiднoï eкcпoзицiï 1з ^утю^ю 300, poзмip д1лянки 20x20 мхм. Для iнoкyля-цИ' вiдiбpанo 6 пшв ялини (2 шт.), бука (2 шт.) i явopа (2 шт.) дiамeтpoм 2252 cм., а такoж 4 пн1 бeз iнoкyляцiï як кoнтpoльнi та вивчeння лicoпатoлoгiч-нoгo cтанy. На ДО визначали пopoдy, cтан пня i вид iнoкyляцiï (табл. 3).
Табл. 3.1нокуляця пшв piзних дepeвних nopid (ялина, бук, явip) гливою (штами P-lG?, Р-??, РМ-l) на ДО № l/G8 (НПП "Синeвиp")
№ Дepeвна Дiамeтp Стан пня: збудник ypажeння, Штам
пня пopoда пня, cм етадш i poзмlp гнил1, cмxcм lнoкyляцlï
1 Бкл 30 Бeз ypажeння РМ-1
2 Бкл 23 Бeз ypажeння РМ-1
3 Яв 52 Бeз ypажeння Р-77
4 Яле 35 Kopeнeва губка, 3,4, 6x13 Р-77
5 Бкл 23 Бeз ypажeння Р-107
6 Бкл 22 Бeз ypажeння Р-107
7 Яле 60 Бeз ypажeння -
8 Яле 57 Kopeнeва губка, 3, 10x12 -
9 Яв 66 Бeз ypажeння (2002 p.) -
10 Бкл 30 Бeз ypажeння -
21 cepпня 2008 p. зд^^^ пepший oгляд ДО № СБ-1, тд чаc якoгo виявлeнo oзнаки життедiяльнocтi i пoчатoк pocтy м^лда гливи на пpиpoднo-му cyбcтpатi ycix iнoкyльoваних пн1в, а !шкулят Р-77, нeзважаючи на наяв-шеть гнил1 в1д кopeнeвoï губки на пт ялини № 4, yтвopив каpпoфop.
Таким чинoм, peзyльтати eкcпepимeнтiв дoвoдять мoжливicть oбмe-жeння poзвиткy та пoшиpeння з6удник1в гнилeй ялини евpoпeйcькoï з вига-pиcтанням гливи звичайнoï в пpиpoдних yмoвах Kаpпатcькoгo peгioнy. На ^o-му eтапi cпocтepeжeнь найвищу кoнкypeнтocпpoмoжнicть пpoявив штам гливи Р-107, пpoтe й шш1 вiдзначилиcя виcoкими пoказниками життездатнocтi. У
майбутньому з них можливе створення сершних бюпрепара™ для профшак-тики i боротьби з найнебезпечшшими збудниками захворювань хвойних порщ.
Л1тература
1. Manka K. Biologiczne zwalczanie chorob roslin obecnie i w przyszlosci / K. Manka // Mi-edzyn. Czasop. Roln. - 1975. - № 6. - S. 68-61.
2. Manka K. Zbiorowisko grzybow jako kryterium oceny wplywow srodowiska na choroby roslin / K. Manka // Zeszyty Probl. Post. Nauk. Roln. - 1974. - S. 9-23.
3. Przczborski A. O zasiedleniu pniakow sosny zwyczajney przez grzyby Fomes annosus (Fr.) P. Karst. i Peniophora gigantea (Fr.) Mass. / A. Przczborski // Prace Kom. Nauk. Roln. i Kom. Nauk Lesn. - 1969. - 28 s.
4. Przczborski A. Wplyw okresu ekspozycyi pniakow sosny zwyczajney na ich zasiedlenie przez grzyby Fomes annosus (Fr.) Cke i przez inne grzyby. / A. Przczborski // Zeszyty Probl. Post. Nauk. Roln. - 1974. - S. 87-111.
5. Instrukcja ochrony lasu / Kapuschinski R., Glowacka B., Grzywacz A.I dr.; przew. A. Kolk. - Warszawa : Vyd-vo CILP, 2004. - 276 s.
6. Дудка И.А. Методы экспериментальной микологии / И. А. Дудка. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1982. - 549 с.
7. Рипачек В. Биология дереворазрушающих грибов / В. Рипачек. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1967. - 276 с.
8. Бухало А.С. Высшие съедобные базидиомицеты в чистой культуре / А.С. Бухало. -К. : Вид-во "Наук. думка", 1988. - 125 с.
9. Вивчити стан ялинник1в Украшських Карпат i антропогенний вплив на поширення осередюв стовбурових шкщниюв та кореневих гнилей : зв^ про НДР (пром.) / УкрНДЫрлю iм. П.С. Пастернака, № ДР 0105U007527; ШР 45А. - 1вано-Франювськ, 2008. - 56 с.
10. Бухало А.С. Каталог культур Колекци шапинкових грибiв (1ВК) / А.С. Бухало, Н.Ю. Митропольська, О.Б. Михайлова. - К. : 1н-т боташки iм. М.Г. Холодного НАН Украши, НВФ "Славутич-дельфш", 2006. - 36 с.
11. Бобко И.Н. Биоекология опенка осеннего в сосновых насаждениях Белоруссии и пути ограничения его вредоносности : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 06.01.11 "Защита растений от вредителей и болезней" / И.Н. Бобко. - Ленинград, 1986. - 20 с.
12. Негруцкий С.Ф. Корневая губка / С.Ф. Негруцкий. - 2-е изд., [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1986. - 196 с.
Слободян П.Я. Проявление антагонистических свойств Pleurotus ostreatus (Jacg.: Fr.) Kumm. против возбудителей гнилей Picea abies (L). Karsten
Обращено внимание на проблему усыхания еловых насаждений Закарпатья, Львовщины, Буковины. Очаги усыхания значительной степенью обусловлены чрезмерным распространением возбудителей корневых гнилей. В борьбе с ними активно ведутся поиски биологических методов. Один из них - использование грибов-антагонистов. Полученные результаты указывают на наличие таких свойств у Pleurotus ostreatus как in vitro так и in vivo.
Ключевые слова: ельники, корневые гнили, пни, осмотр, Pleurotus ostreatus.
Slobodyan P.Ya. Display of antagonistic properties Pleurotus ostreatus (Jacg.: Fr.) Kumm. against activators of rots Picea abies (L). Karsten
The attention to a problem of dying off of fur-tree plantings of a mountain part of the Zakarpattia region, the Lviv region, Bukovina region are inverted. Deads plots a significant measure are caused by excessive distribution of activators root rots. In struggle against them searches of biological methods are actively conducted. One of them - use of mushrooms-antagonists. The received results specify presence of such properties at Pleurotus ostreatus as in vitro and in vivo.
Keywords: fir groves, root rots, stubs, survey, Pleurotus ostreatus.
