CC BY
19
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
УДК630x443 Я.М. Слободяп, М.О. Орко, П.Я. Оюбодя„
Т.Г. Шпшьчак - УкрИД1счрл'1с т. П.С. Пастернака, м. 1вано-Фрапювсь1(
КУЛЬТУРАЛЬНО-МОРФОЛОГ1ЧН1 ОЗНАКИ LAETIPORUS SULPHUREUS, PLEUROTUS OSTREATUS, FISTULINA HEPATICA В УМОВАХ ПРИКАРПАТТЯ
В умовах Прикарпагтя видшено Micneei штамп гриб1в Laetiporus sulpliureus (Bull ex Fr.) Bond, Pleurotus ostreatus (Fr.ex jacq.) Quel, Fistulina hepatica (Schaeff ex Fr.)., вивчено культурально-морфолопчш властивосп ix в умовах культури та здатшсть засвоювати pis-Hi види целюлозо-вмюних субстрапв.
К Slobodyan, M.Sirko, P. Slobodyan, Т. Schpilchak
The cultural - morphologic peculiarity Laetiporus sulphureus, Pleurotus ostreatus, Fistulina hepatica in conditions Prykarpattia
The locals strains mushrooms Laetiporus sulphureus (Bull.ex Fr.) Bond, Pleurotus ostreatus (Fr.ex jacq.) Quel, Fistulina hepatica (Schaeff ex Fr.) in conditions Prykarpattia selected, the cultural- morphologic peculiarity mushrooms studied in conditions culture and ability various cellulose-hold materials assimilate.
Увагу науки протягом останшх десятилпъ притягае бютехнолопчний на-прямок - культивування вищих базид!альних гриб1в на еколопчно-чистих субстратах. Пошук нових бюлопчних об'егпв для одержання повноцжноУ бклковоУ Уж1 завжди був одним ¡з ¡стотних аспект1в народного господарства. Гриби, кр1м в1дносно високого BMicry поживних речовин, мають здатшсть продукувати бюло-г1чно-активн1 речовини ¡з лжувапьними властивостями широкого спектру ди. Одержання еколопчно чистих продукта ¡з такими властивостями е одшею ¡з найважлив1ших проблем в УкраУш, осшльки вона обумовлена попршенням стану здоров'я населения внаслщок ЧорнобильськоУ катастрофи та загальноУ еколопчноУ кризи.
Jlicoei ресурси гриб1в в УкраУт не задовольняють попиту населения. "36ip плодових тш у природ! став обмеженим або зовсш неможливим внаслщок norip-шення загальноУ еколопчноУ ситуацп, скорочення площ природних л1с1в та Ух техногенного та рад1ацжного забруднення " |1). Таке явище посилюеться вщсутнютю наукового пщходу до обл1ку грибних pecypcie та ч1ткоУ координацп м1ж зусилля-ми науки та виробництва.
Збшьшення споживання цього цшного продукту у краУш можливе т1льки за рахунок одержання його на промислов1й ocHoei, з використанням передових ¡нтенсивних технологш. Культивування гриб!в дало б можливють обмежити 36ip Ух у природ!, рацюнальшше гпдшти до використання люових pecypciB, що е вир1шенням i еколопчного аспекту проблеми, який полягае у необх1дност1 збере-ження бюлопчного розмаУття у наших л1сах.
Необхщним початковим етапом культивування гриб1в е первинний вщб1р штам1в базщ»альних гриб1в у р1зних юкматичних районах i географ1чних зонах. Грибам властива гетерогеншсть i пластичшсть природних популяцш, джерелоМ яких е мутацжний процес, що викликае необх1дшсть постшного видшення нових диких штам1в ¡з р1зних частин ареалу, де можуть траплялися pi3Hi ф1зюлопчШ, або еколопчш раси одного i того ж виду [2].
Метою нашоУ роботи було здшснити первинний uijoip штамш Успвних ба-зид1апьних макромщет1в в умовах Прикарпаття, видшивши у чисту культуру слщш штами, вивчити особливосгп Ух росту i морфологи в умовах культури,
( ) i ill | >11IIК |К1\ К ШЮ1 с\н ¡ч и и \ ТЕ I'.i1'1'
Науковий внпик. 2GG1, вип. 11.4
Украшський державний лiсотехнiчний унiверситет
Науковий внпик. 2001, вип. 11.4
Таб'1- Середня швидшапь лпшчюго росту колоши лети пору арчаио-жовтого.
11азва гриба Швидюсть. (мм за 2 доби)
1 3 5 7 9 11
—Пггипор арчано-жовтий 9 10 23 22 20
■—ТПоврот черепичастий 8 9 24 23 21
---пёчшочниця звичайна 4 5 6 8 10
При м1кроскотчному досшдженш культур увагу придшяли наявносп пря-жок на мщелм та спороношенню - важливим ознакам при ¡денти(|икацп культур. Дослщженням виявлено велику кйпьюсть (р1зних за формою та розм1рами) пряжок на мщелпу плеврота черепичастого; у летипора арчано-жовтого виявлено кониц-
Ключовою ознакою е утворення у культур! стадп телеоморфи. У дослщже-них вид1в плевроту черепичастого та печшочнищ звичайноТ спостер1галось плодоношения на СА у чашках Петр! при температур! 25 °С. У печшочнищ звичайноТ утворювались недеференцшоваш зачатки, а у плеврота черепи частого - зачатки плодових тш ¡з явно вираженою шжкою та шапочкою.
Наявшсть ферменте фенолоксидаз (лаккази, пероксидази) встановлювали за допомогою якюних х1м1чних реакцш, як: проводили з реактивами: а- нафтолом (на наявнють лаккази), шрогаллолом (на наявшсть пероксидази). При цьому спо-стер1гали за змшою забарвлення мщел1ю пщ д1ею реактив1в протягом перюду проходження реакцп. Дошндженням встановлено позитивш реакцп на вмют лаккази у плеврота черепичастого та у печшочнищ звичайноТ. Час прот1кання реакцш
При вивченш росту мщел1ю гриб1в на р^зних субстратах, увагу звертали, перш за все, на здатшсть гриб1в засвоювати вибраш субстрата. До вибору суб-стратт пщходили з точки зору економ1чносп процесу промислового вирощуван-ня гриб1в, важливою умовою якого е використання доступних ! дешевих компоненте у достатнш юлькость Для дослщних гриб1в, яю вщносяться до групи л1г-нотроф1в, избрали целюлозо-л1гнш вмюш матер1али рослинного походження -вщходи сшьського господарства та люопереробноТ промисловосп (костру льону, качани кукурудзи, пшеничну солому, стружку деревини) та зерно ячменю.
Г11сля проведения ферментаци субстрат1в зпдно з рекомендованими методами 1 ¡нокуляцп грибницею, пророщувапи мщелш при температур! 25 °С. Спо-стереження вели протягом 30 д1б. При цьому спостер1гали за розвитком мщелш, швидкютю освоения субстрату та ¡нтенсившстю накопичення бюмаси мщелпо.
Дослщженнями встановлено, що летипор арчано-жовтий та плеврот чере-пичастий з однаковою швидюстю росли на вах субстратах (час засвоення субстрату 10 д\6). Печшочниця звичайна росла ткпьки на зерш ячменю (час засвоення
Отже, на основ1 проведених нами доогиджень можна зробити таю висновки:
• одержано чисп культур и '¿спвних базид1альних макромщетт ¡з фупи /пгногро(|нв летипору арчаио-жовтого, плевроту черепичастого 1 печшочнищ звичайноТ (шта-ми Ирикарпаття), вивчено !х кулыурально-морфолопчш ознаки та проведено ¡де-
* встановлено. що М1сцеш штами летипору Арчано-жовтого та плевроту черепичастого с швидкорослими на СА 1 мають здатшсть швидко оевоювати целюлозо-лнишвмюп субстрата та ¡нтенсивно накопичувати мщел1альну бюмасу на них;
Л|сов
1 салов°-"аркове господярство
83
• досшдт штамп ipnGin у 4ncriü кулbtypi можугь мати практичне використання в одержан!« (на основ! культивування мщелно) бюлопчно-активних речовин з л1ку. вальними властивостями широкого спектру дм та у виробництв1 nocißiioro матерь алу для одержання плодових тш;
• наявшсть фенолоксидаз (лаккази) у плеврота черепичастого та печшочншй зви-чайиоТ. свщчить про можливу радюпротекторну нластишсть м1сцевпх шташв.
Лггература
1. А.С.Бухало, Е.Ф.Соломко, II.IO. Митропольська. Banwianbiii макромщети з .икарсь-химн властивостями// Украшський боташчний журнал. - 1996. - 53, №.3. - С. 192-201.
2. М.В.Гор-тенко. Положение грибов в системе органического мира// Эволюция и систематика грибов: Теорст. и прикл аспекты. - Л: Паука, 1984. -С. 5-9.
3. Дудка И.Л., Вассер С.И., Елланская H.A., Коваль ЭЛ., Горбик Л.Т. и др. Методы експериментальнои микологии - К.: Наукова думка, 1982. - 549 с.
4.11.A. Дудка, C.II. Вассер, МЛ. Бисько, В.Г. Билай, A.A. Гродзинская. Методические рекомендации по промышленному культивированию сьедобных грибов. - К.: Наук, думка, 1983 -132 с.
5. Бондарнев A.C. Трутовые фибы европейской части СССР и Кавказа. - М.: Изд-во АНСССР, 1953,- 1106 с.
6. Бухало A.C. Высшие съедобные базидиомицеты в чистой культуре. - К.: Наукова думка, 1988. - 143 с.
УДК630 (477) + 630(091) С.М. ¡ваницький - Кременецький Jticomexnimiuu
техникум
В1ДТВОРЕННЯ КОР1ННИХ Л1СОСТАН1В ШЛЯХОМ ЗБЕРЕЖЕННЯ
ПРИРОДНОГО Л1СОВ1ДНОВЛЕННЯ ГОЛОВНИХ ПОР1Д
Висштлеш дослщження лгсовщновних nponeciB смереки, дуба i бука в умовах Захщиого Jlicocrcny Украши. Встановлено, що при середшх повнотах л1состашв (0,6-0,7) л1сов!дновш пронеси проходят!, добре (бук, дуб, смерека). За сприяння природному вщновпенню головних nopw можна забезпечити вьчтворення коршних л1состан1в 6ei створення л1Сових культур.
S.M. Ivanytskyy - Kremenets Foresttechnical School
Restoration of native forests by means of conservation of natural forest regeneration of main wood species
In article are elucidated researches of reforestation processes of oak-, beech- and fir-stands in conditions of Western Ukraine Forest-steppe. Set, that at middle density of forests (0,6-0,7) the reforestation processes go well, specially by contributing to natural renewing of mentioned species.
Надмфна експлуатащя природних екосистем призвела до помггного змен-шення л1систост1 та бюлопчноУ спйкосп л1Ыв, зумовила значш змши видового складу л1состашв, ослабила Ух захисш функцп, що викликало зафозу еколопчноУ дестабинзаш'У природно-територ1ального комплексу perioHy. Площа змшаних л1ав у Захщному Полка i JTicocreny зменшилася у 2 рази, а чистих - зросла у 3 рази. Значш змши спостер1гаються у водному баланс! водозборш, що проявлясться ослаблениям водорегуляцшно'Г функцп люосташв. Ор1ентац1я л1сового господарства у них умовах повинна бути спрямована на вщтворення коршних змшаних високо-продуктивних л!ав шляхом максимального збереження природного вщновлення головних лкоутворювальних порщ - дуба, бука, ясена, сосни, смереки та ¡нших niHHUx порщ. Природне вщновлення люу - пронес утворення нового поколшня nicy
84
'l6i|iHiiK иаукчжо-гехжчних njiaiib
