CC BY
28УДК 614.253.52
DOI https://zenodo.org/deposit/5084709
В. М. Якимець1, В. П. Печиборщ1, П. Б. Волянський2, В. А. Куштр2, В. В. Вороненко3,
В. П. Майданюк4
АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКА, ФРАНКО-Н1МЕЦЬКА ТА ЗМ1ШАНА ЯПОНСЬКА МОДЕЛ1 НАДАННЯ ЕКСТРЕНО1 МЕДИЧНО1 ДОПОМОГИ В НАДЗВИЧАЙНИХ
СИТУАЦ1ЯХ
1 Державна наукова установа «Центр iнновацiйних медичних технологiй Нацюнально!
академи наук Укра1ни»
21нститут державного упрaвлiння та наукових дослщжень з цивiльного захисту 3Державна установа «Науково-практичний медичний центр дитячо! кардюлогп та кaрдюхiрурril Мiнiстерствa охорони здоров'я» 4Одеський нaцiонaльний медичний ушверситет
Summary. Yakimets V. M.1, Pechiborshch V. P.1, Volyansky P. B.2, Kushnir V. A.2, Voronenko V. V.3, Maidanyuk V. P.4 ANGLO-AMERICAN, FRANCO-GERMAN AND MIXED JAPANESE MODELS OF EMERGENCY MEDICINE IN EMERGENCIES. -
1 State Scientific Institution "Center for Innovative Medical Technologies of the National Academy of Sciences of Ukraine"; 2Institute of Public Administration and Scientific Research on Civil Protection; 3State Institution "Scientific and Practical Medical Center of Pediatric Cardiology and Cardiac Surgery of the Ministry of Health";4Odessa National Medical University.- e-mail: cimtnanu@Mkr.net. The objective. To study the experience of the Anglo-American, Franco-German and mixed Japanese model of emergency medical care (EMD) in emergencies (EM), to suggest ways to optimize the functioning of the functional subsystem of medical protection in a single state civil protection system in our country. Materials and methods. The study uses legal documents of developed countries, scientific publications, materials of scientific and practical conferences. The research was carried out using bibliographic, analytical methods and a systematic approach. Results. A detailed analysis of regulatory and logistical support in the process of organizing and providing EMD in emergencies in developed countries, identified factors of positive and negative impact on performance. Conclusions: Analysis of the experience of developed countries shows that each of them solves the problem of eliminating health consequences of emergencies in different ways, taking into account national, natural and geographical features, factors of socio-economic development and the level of scientific and technological development.
Key words: emergency medical care, medical protection, health consequences of emergencies.
Реферат. Якимец В. М.1, Печиборщ В. П.1, Волянский П. Б.2, Кушнир В. А.2, Вороненко В. В.3, Майданюк В. П.4 АНГЛО-АМЕРИКАНСКАЯ, ФРАНКО-ГЕРМАНСКАЯ И СМЕШАННАЯ ЯПОНСКАЯ МОДЕЛИ ПРЕДОСТАВЛЕНИЯ ЭКСТРЕННОЙ МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ В ЧРЕЗВЫЧАЙНЫХ СИТУАЦИЯХ. -
1 Государственное научное учреждение «Центр инновационных медицинских технологий Национальной академии наук Украины»; 2Институт государственного управления и научных исследований по гражданской защите; 3Государственное учреждение «Научно-практический медицинский центр детской кардиологии и кардиохирургии Министерства здравоохранения»; 4Одесский национальный медицинский университет - Цель. Изучить опыт англо-американской, франко-германской и смешанной японской модели предоставления экстренной медицинской помощи (ЭМП) в чрезвычайных ситуациях (ЧС),
© Якимець В. М., Печиборщ В. П., Волянський П. Б., Куштр В. А., Вороненко В. В., Майданюк В. П.
предложить пути оптимизации деятельности функциональной подсистемы медицинской защиты населения в единой государственной системе гражданской защиты населения в нашем государстве. Материалы и методы. В исследовании использованы нормативно -правовые документы развитых государств мира, научные публикации, материалы научно-практических конференций. Исследование осуществлено с помощью библиографического, аналитического методов и системного подхода. Результаты. Проведен детальный анализ нормативно-правового и материально-технического обеспечения в процессе организации и предоставления ЭМП в ЧС в развитых странах, определены факторы положительного и отрицательного влияния на результаты деятельности.
Выводы: Анализ опыта развитых стран мира свидетельствует о том, что каждая из них решает проблемы ликвидации медико-санитарных последствий ЧС по-разному, с учетом национальных, природно-географических особенностей, факторов социально-экономического развития и уровня научно-технического развития.
Ключевые слова: чрезвычайные ситуации, модели экстренной медицинской помощи
Реферат. Якимець В. М., Печиборщ В. П., Волянський П. Б., Кушшр В. А., Вороненко В. В., Майданюк В. П. АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКА, ФРАНКО-Н1МЕЦЬКА ТА ЗМ1ШАНА ЯПОНСЬКА МОДЕЛ1 НАДАННЯ ЕКСТРЕНО1 МЕДИЧНО1 ДОПОМОГИ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦ1ЯХ. Мета. Вивчити досввд англо-американсько!, франко-шмецько! та змшано! японсько! моделi надання екстрено! медично! допомоги в надзвичайних ситуащях, запропонувати шляхи оптишзацд дiяльностi функцюнально! пiдсистеми медичного захисту населення в единш державнiй системi цившьного захисту населення в нашiй держава Матерiали та методи. У дослвдженш використанi нормативно-правовi документи розвинених держав свиу, науковi публжацп, матерiали науково-практичних конференцiй. Дослiдження здiйснено за допомогою бiблiографiчного, аналiтичного методiв та системного тдходу. Результати. Проведений детальний аналiз нормативно-правового та матерiально-технiчного забезпечення в процес оргашзацп та надання екстрено! медично! допомоги в надзвичайних ситуащях, в розвинених кранах, визначенi фактори позитивного та негативного впливу на результати дiяльностi. Висновки: Аналiз досвщу розвинених кра!н свiту свiдчить про те, що кожна з них виршуе проблеми лiквiдацi! медико-санiтарних насладив надзвичайних ситуацiях по -рiзному, з урахуванням нацiональних, природно - географiчних особливостей, факторiв соцiально-економiчного розвитку та рiвня науково - техшчного розвитку.
Ключовi слова: надзвичайнi ситуацп, моделi екстрено! медично! допомоги
Вступ. У свт накопичений багатий досвщ органiзацi! надання екстрено! медично! допомоги (ЕМД) постраждалим в надзвичайних ситуащях (НС), але незважаючи на це на сьогодшшнш день не юнуе унiфiковано! моделi цiе! важливо! складово! медичного захисту населення. У рiзних кра!нах Свропи в залежностi вщ органiзацiйно! структури системи охорони здоров'я та наявно! нормативно-правово! бази адекватно! можливостям суспiльства, на випадки НС техногенного, природного, сощального та военного характеру питання медичного захисту населення виршуються по рiзному.
Мета роботи: дослщити досвiд надання екстрено! медично! допомоги в надзвичайних ситуащях в США, £врош та Японп, запропонувати шляхи оптишзацд дiяльностi ЕМД в НС в нашш кра!нi.
Обект дослiдження: системи охорони здоров'я США, кра!н Свропи та Японi!.
Предмет дослвдження: досвiд органiзацi! надання ЕМД постраждалим в НС в розвинених кра!нах свиу.
Методи досл1джень: бiблюграфiчний, аналiтичний, системний пiдход.
Матерiали дослвджень: Нормативно-правовi акти, що регламентують дiяльнiсть ЕМД в НС США, кра!н Свропи та Японi!, публiкацi! у ввдкритих джерелах iнформацi!.
Результати дослвдження та 1х обговорення. Система ЕМД США складаеться зi служб, утворених за адмшютративно- територiальними та територiальними ознаками. У склад служби НМД входять: система виклику ЕМД (телефон 911 та вщповщна диспетчерська служба), зв'язку та шформацп, транспортнi засоби служби, госштальна база,
агентства громадсько! безпеки, особовий склад служби, система подготовки особового складу та пащенти. Окремi склaдовi служби фшансово та aдмiнiстрaтивно незaлежнi. Але 1х робота направлена на надання допомоги конкретним пащентам, тому вони взаемозалежн функцiонaльно, що потребуе узгодженого планування, стандартизаци та взаемного коригування вах видiв дiяльностi.
На всiх етапах ЕМД за рахунок утфшацд (един стандарти, протоколи сортування та л^вання, едине медичне керування всiм процесом) забезпечуеться нaступнiсть i послiдовнiсть л^вання. Елементи штенсивно! терапп з тдтримки життедiяльностi постраждалого (ALS) виносяться до мюця поди [1].
1. Особовий склад вщдшень екстрено1 (невщкладно!) медично1 допомоги зaклaдiв охорони здоров'я:
- лiкaрi з медицини невiдклaдних сташв, як1 готуються в резидентурi, не входять в рухомий склад бригад ЕМД i керують дiями рухомого складу за допомогою сучасного зв'язку. Вони працюють в стaцiонaрaх ЕМД, оргашзують роботу системи, 1х оплата тдтримуеться на рiвнi лiкaрiв - вузьких спецiaлiстiв-клiнiцистiв;
- середнiй медичний персонал вiддiлень , як1 працюють в стацюнарних закладах;
2. Рухомий склад бригад ЕМД:
- «Emergency Medical Technicians» (ЕМТ) - медичш техшки з ЕМД;
- «Paramedics» - парамедики. Це спецiaльно шдготоваш фaхiвцi, як1 не мають вищо1 чи середньо1 спещально! медично1 освгги, технiчно виконують передбaченi протоколами вщповщш до стану постраждалого медичнi процедури. У США особовий склад уйх бригад ЕМД- парамедики та ЕМТ [2].
У б№шосл штaтiв е три рiвнi спещально! пiдготовки медичних технiкiв з медицини неввдкладних сташв:
- перший рiвень (ЕМТ-Ш) - нижчий рiвень пiдготовки, на якому навчають вилучити постраждалого з аваршного транспортного засобу, зруйновано1 будiвлi тощо, правильно його iммобiлiзувaти та транспортувати до лiкувaльного закладу, дають практичш навички першо1 медично1 допомоги та здшснення серцево-легенево1 реашмаци;
- другий рiвень (ЕМТ-П) - рiвень промiжно! медично1 допомоги.
Крiм програми першого рiвня, тут оволодiвaють технiкою пункци та катетеризаци вен, використання пневматичних протишокових костюмiв, введения зонда в шлунок та методикою ендотрахеально1 штубаци;
- третiй рiвень (ЕМТ-Р) - найвищий рiвень парамедика, додатково включае медикаментозну терапш неввдкладних стaнiв, розшифровку ЕКГ, проведення дефiбриляцi!. Термiн подготовки парамедика - близько 1200 годин [3].
До особового складу системи ЕМД вщноситься також персонал диспетчерського телефону 911, спещально шдготоваш за програмами «ЕМТ» полщейсьш, пожежники, пращвники громадських транспортних зaсобiв (води, кондуктори, стюардеси, проводники зaлiзничного транспорту), пращвники дитячих установ тощо.
Весь особовий склад системи НМД може бути штатним, позаштатним, волонтерським. Кожний працюючий зобов'язаний мати вiдповiдну до законодавства тдготовку, бути вчасно атестованим, мати лiцензiю на конкретний вид дiяльностi в системi НМД. Уа прaцюючi пiдлягaють облiку в органах охорони здоров'я, працюють за контрактом, несуть юридичну ввдповщальшсть за свою дiяльнiсть (бездiяльнiсть), чергують за затвердженими грaфiкaми, виконують вимоги досить жорстоких дисциплiнaрних правил функцюнально! вертикaлi. З пащентами всi вони працюють за единими правилами. З мюця поди постраждалий транспортуеться в лiкувaльний заклад ввдомчим автотранспортом, сaнiтaрним автотранспортом пожежнишв, пол1цц, збройних сил, приватних волонтерiв, суспiльними та мунiципaльними сaнiтaрними автомобмми НМД, вертольотами та лiтaкaми саштарно! aвiaцil, водним транспортом.
Машини НМД вщповщають федеральним стандартам DOT (ККК 1822С) щодо комплектaцil обладнанням, медикаментами, умов для розмщення пaцiентa з метою надання адекватно! ЕМД, використовуючи швазивш методи лжування. Вертольоти розмiшують не дaлi н1ж на 150 миль, а саштарш лiтaки — не менш шж на 150 миль ввд мiсця обслуговування [3].
Франко-нiмецька модель надання ЕМД базуеться на фшософи «залишайся та стaбiлiзуй» [9]. Основна мета ще! моделi - перенесення «гостталю» до пaцiентa. Такий
тдхвд означае, що медичний працiвник залишаеться на мiсцi бiльше часу i стабiлiзуе пацiента, маючи намiр довести лжарняний рiвень медично! допомоги до пащента на мiсцi випадку. Таи послуги зазвичай надають служби, як мають широк! можливостi практики з передовою та розвиненою технолопею i використовують бiльше вiд iнших методiв транспортування. Поряд з автомобiлями ЕМД широко використовуються гелжоптери та сашгарш автомобiлi.
Ця фiлософiя широко розповсюджена у £врош, де «Медицина невщкладних сташв» е вiдносно молодою спещальшстю. [10,11]. Тому у Gвропi до шпитальний етап ЕМД майже завжди залучае лiкарiв спецiальностi «Медицина невщкладних сташв».
Нiмеччина.
Усi 16 регюшв федеративно! республiки мають рiзнi системи роботи екстрено! допомоги та !х очiльникiв, посади яких займають лiкарi з додатковою парамедичною освiтою.
Уа виклики в Нiмеччинi приймае единий оперативний центр, який делегуе !х до бригад вiдповiдних служб.
Тут працюють рiзнi типи швидких: швидш з двома парамедиками, машини, де е двое парамедишв та лжар, легковi автомобiлi, на яких працюють один парамедик i один лжар. Вживаються також гелiкоптери. Вони були запровадженi у 1970-80хх роках задля того, щоб у максимально швидкий час привезти лiкаря на мюце подi!, а також доставити людину до лiкарнi.
Навчання. Лiкарi служби екстрено! допомоги навчаються 6-8 рошв i також мають додатковий курс з невщкладно! медицини, який зазвичай включае близько одного тижня лекцш та практичних занять, щоб вивчити р!зницю мiж роботою в госттат та роботою на швидкий.
У 1991 рощ було прийнято закон, який врегульовуе навчання парамедишв. Вони навчаються протягом 2 рок1в. 1600 годин виднеться на лекцi!, практичш заняття, стажування у госпiталях, шша 1600 - на стажування на швидкш у реальному життi. Фшалом навчання е письмовi, уснi та практичш юпити. Два роки тому освиу парамедик1в вирiшили поглибити i продовжили навчання до трьох рошв.
Парамедики проходять також повторнi навчання та ресертифжацш. Не склавши повторний тест, вони не можуть продовжувати працювати у службi неввдкладно! допомоги.
Екстреш медичнi технiки навчаються 520 годин. Разом iз тим проходять 160 годин школи екстреного медичного технiка, 160 годин стажування на швидкш та спльки ж у госттат. Пiсля цього складають комплексний юпит.
Також серед персоналу е звичайний медик, який зазвичай працюе третiм у командi швидко!, також вш займаеться пiдтримкою масових заходiв.
Регiон Гессен
Бен працюе у регюш Гессен, центром якого е Франкфурт-на-Майш. У цьому регiонi е 25 райошв та 240 станцш неввдкладно! допомоги, також 70-80 станцш з лiкарями та 4 гелжоптери.
У регiонi працюе 5600 парамедишв та екстрених медичних технiкiв i 1200 лiкарiв екстрено! медично! допомоги, але вони всi не працюють одночасно. Лжар^ наприклад, бiльшу частину часу працюють у лiкарнях, та вщ 2 до 10 днiв на мюяць - у бригадах швидких.
Оперативний центр у Гессеш приймае близько одного м№йона виклик1в протягом року. Гелжоптери вилiтають на виклики 4-5 тисяч разiв на рiк. На трохи менше 50% виклишв ввдправляють лiкарiв.
Лiкарi мусять набирати бали вщ асоцiацi! лiкарiв, публiкуючи статп, беручи участь у конференцiях та курсах. Таким чином асощащя стимулюе !х розвиватися, що позитивно впливае на щлу систему.
Людина, яка не надала допомогу людинi, яшй потрiбно, несе кримiнальну вiдповiдальнiсть. Мова йде про першу допомогу на початковому етапi, що починаеться, наприклад, iз виклику швидко!.
Велику увагу у Нiмеччинi надають навчанню базовш пiдтримцi життя звичайних громадян. Наприклад, навиъ щоб отримати водiйськi права, треба принести сертифжат про проходження курсiв з першо! допомоги. А велик! компанп зобов'язують, щоб близько 10% !хшх працiвникiв вм!ли надавати першу допомогу.
Минулого року базовий курс для громадян скоротили вдв!ч! до 8 годин, щоб зробити його простим. Мета цього треншгу: надати впевненiсть та розумшня, що треба подбати перш за все про власну безпеку.
За схожою системою, яку використовуе «Захист Патрюпв» (п, хто устшно пройшов курс бшця-рятувальника, може пройти курс медика вшськ спецпризначення - ЗП), тренувальш центри ввдбирають кращих курсанпв ! дають !м змогу пройти поглиблений курс, який тривае 40 годин.
Зазвичай так1 курси коштують калька десятков евро, що для громадян кра!ни не е великою сумою.
Навчання проводять так! оргашзацп, як Червоний Хрест, Самаритянин, пожежна служба, а також приватш компани. Навчання базуеться на принцип!: «Побач. Вирш. Дш».
На противагу франко-шмецько! модел!, англо-американська модель базуеться навколо фшософп «пвдбери та ввдвези». [12]. Такий шдхвд означае ттмальт заходи для стабшзацп стану пащента та швидке транспортування до найближчого медичного закладу. Таким чином, основною метою допомоги е якнайшвидша доставка пащента до лжарш. Зазвичай така система вимагае б!льш псно! сгавпрац з шшими рятувальними та правоохоронними службами, шж з медичними закладами та самою системою охорони здоров'я [13].
Змшана система - модель ЕМД в НС Япони.
Прикладом змшано! системи ЕМД е модель, яка працюе у Япони. Система должарсько! допомоги у Японп розроблена як сумш американських ! европейських систем. 1нш! кра!ни, як! проходять етапи економ!чного-промислового розвитку, под!бш до Япони, можуть отримати вигоду вщ емуляци японсько! модел системи ЕМД.
Система неввдкладно! медично! допомоги в Японп отримала свш розвиток вщ екстрено! транспортно! служби, юторично тдкреслюючи важливють якомога швидшого транспортування хворих до найбшьш пвдходящо! медично! установи. Хоча це е важливим аспектом системи ЕМД, вш бшьше не вщображае поточний стан должарсько! допомоги в Японп.
У 1991 рощ у Япони була офщшно заснована Нащональна парамедична система, що дозволило персоналу ЕМС працювати так само, як парамедикам у США. До цього часу персоналу швидко! допомоги не було дозволено використовувати деф!брилятори. Лише нещодавно, в квита 2006 року японським парамедикам було надано дозвш на призначення адренал!ну пащентам з зупинкою серцево! д!яльноси.
Япон!я е свиовим лидером в комунжацшних технолопях, у тому числ! стандарив ! послуг з надання системи мобшьного телефонного зв'язку. Ця технолопчна перевага, в поеднанш з добре оргашзованою службою невщкладно! медично! допомоги, дае можливють японським автомоб!лям ЕМД прибути на мюце виклику протягом шести хвилин вщ часу звертання на номер екстрено! допомоги " 119" (середньостатистичний показник у 2006 рощ.)
Однак, японська система ЕМД, як одне цше, ще не може досягти максимального усшху через р!зш правов! обмеження на сфери практики парамедика. Япошя мае технолопю для пвдтримки сучасно! диспетчерсько! системи, лжар!в та медичний персонал, здатт виконувати необхвдш процедури.
У даний час е два методи роботи служби ЕМД, яш дшть в Япони: перший аналопчний робот! системи США, в якому наголос йде на робот! парамедишв на м!сц виклику, а шший под!бний до европейсько! модел!, в якому на мюце виклику прибувають лгарг Однак, японсьш парамедики не ще досягли р!вня зд!бностей ! визнання !х американськими та европейськими колегами.
1нш! питання, пов'язаш з екстреною медичною допомогою в Японп включають дефщит професюнал!в екстрено! медично! допомоги ! лжарняних л1жок. Майбутш удосконалення лежать в тюнш сгавпрац м1ж лжарями та середшм медичним персоналом, а також б!льшу тдтримку сощальш та визнання професп парамедика [14].
Як функщонувати систем! екстрено! медично! допомоги в Укра!ш в умовах сьогодення та як слщ д!яти персоналу ви!зних бригад при наданш допомоги у поза шпитальних умовах? Яка ж модель ЕМД прийнятна для Укра!ни: англо-американська чи франко-шмецька? В1дповщ на поставлене питання поки-що немае. Чи зможе у сьогодшшньому вигляд! та у такому склад! персоналу, бригада екстрено! (швидко!) медично! допомоги, як функщональна одиниця системи, виконати вимоги франко-шмецько!
чи англо-американсько! моделей надання ЕМД?
Оргашзувати на мiсцi виклику «госшталь для пащента» вкрай складно, враховуючи що на виклик ви!жджають санiтарнi автомобш, як1 не вiдповiдають на даний час вимогам нацiональному стандарту санггарних машин та у складi бригади з фельдшера та водiя. Транспортувати постраждалих у вiддiлення ЕМД лжарень? Але таких вiддiлень немае...
Не ввддаючи переваги як1йсь однш конкретнiй моделi оргашзаци системи, ми намагаемося розробити свою, врахувавши все те позитивне, що добре зарекомендувало себе в нашш державi. Головним завданням нововведень е створення едино! потужно! служби, яка забезпечуватиме максимально оперативний та ефективний порятунок життiв та збереження здоров'я укра!нцiв. А на даний час дiяти медичним пращвникам, що надають екстрену медичну допомогу та особам, що повиннi надавати домедичну допомогу, необх1дно у ввдповвдносп до iснуючого нинi законодавства, стану забезпечення таких дiй та у ввдповвдносп до ситуацi!, що складаеться на кожен конкретний випадок.
Пщбрати вiдповiдну модель надання допомоги у нашш кра!ш можна буде лише в умовах повнощнного та багатофункцюнального забезпечення мереж1 всiх служб, що дотичш до рятувальних операцiй та надання домедично! та екстрено! медично! допомоги -рятувальник1в ДСНС, дорожньо-патрульш служби, мiлiцiонерiв, а також первинно! ланки (фельдшерсько-акушерсьш пункти, амбулаторi! амейно! медицини, територiальнi служби екстрено! (швидко!) медично! допомоги), належно створених ввддвдень неввдкладно! медично! допомоги та високоспецiалiзованого третинного рОвня надання даного виду допомоги. Необхвдно скласти свою модель, враховуючи техшко-економОчш важелО, сощальний стан, природно-географОчш характеристики територп О також рОвень сусшльно! сввдомосп та готовность населения до змш.
Система екстрено! медично! допомоги Укра!ни повинна стати сощально спрямованою, направленою на людину, на !! потреби у збереженш життя та здоров'я при виникненш неввдкладних сташв, в тому числО О при надзвичайних ситуащях. Саме така мета задекларована у Закон Укра!ни «Про екстрену медичну допомогу». Змши у системО екстрено! медично! допомоги Укра!ни - це важкий, тривалий процес.
Впровадження змш не вирОшуються адмшстративним шляхом без змши у психологи розумшня завдань, яш стоять перед службою, усввдомлення само! мети створення тако! вкрай необхвдно! ланки охорони здоров'я нового зразка. Впровадження Закону Укра!ни «Про екстрену медичну допомогу» е лише початком перемш, у результат яких система надання екстрено! медично! допомоги в Укрш'ш набуде рис, притаманних такш службО у кра!нах Свропейсько! спвдьноти.
Екстрена допомога — це ушкальний мехашзм, що поеднуе ва щабл та ланки медично! допомоги, починаючи з первинно! медикосашгарно!, тобто ввд альського ФАПу, сшьсько! лжарсько! амбулаторп, амбулатори загально! практики — амейно! медицини, О заюнчуючи клшжами шститупв Нащонально! академи медичних наук Укра!ни. Саме ввд злагоджено!, чггко!, зрозумвдо!, прозоро! д1яльносп системи О служби екстрено! допомоги залежить у цвдому рОвень доступносп медично! допомоги в кра!ш, О це е запорукою збереження здоров'я та життя наших людей О взагал — важливим чинником нащонально! безпеки держави[15].
Зрушення, що розпочалися в охорон здоров'я в Укра!ш, спрямован на цившзований европейський пвдхвд, впровадження сучасно! европейсько! модел екстрено! допомоги О вс вони проводяться на користь людям. А на даний час дОяти медичним пращвникам, що надають екстрену медичну допомогу та особам, що повинш надавати домедичну допомогу, необхвдно у ввдповвдносп до юнуючого ниш законодавства, стану забезпечення таких дай та у ввдповвдносп до ситуацп, що складаеться на кожен конкретний випадок. [16].
П1д час перехвдного перюду реформування медично! галузО в УкраМ, ршення про надання медично! допомоги пащентам на тсщ чи !х транспортування, покладаеться на керОвника бригади екстрено! медично! допомоги або чергового медичного персоналу лОкувальних закладОв, тобто перше мюце ввдводиться саме медичному пращвниковО...
Лпература:
1. Даниель Р. Смайли. Краткий обзор систем неотложной медицинской помощи // Информационный сборник АМОЗ.- Нью-Йорк. - 2002. - .№1. - С. 1 - 26.
2. Система неввдкладно! медично! допомоги США. Особливосп !! оргашзацп та тдготовки фахiвцiв (довiдковий посiбник) / Пвд ред. Г. Г. Рощiна. МОЗ Украни, УНПЦ ЕМД та МК, КМАПО iм. П.Л. Шупика. - К., 2004. - 204 с.
3. Курс обучения по неотложной медицинской помощи для курсантов. Медицинский центр Бостонского Университета. АМСЗ. - 1998. - 172 с.
4. Г. Г. Рощш, М. М. Михайловський, М. В. Нацюк. Концепщя оргашзацп та функцюнування невщкладно! медично! допомоги в США, - «Медицина неотложных состояний» 1(1) 2005.
5. Dick WF. Anglo-American vs. Franco-German emergency medical services system. Prehosp Disaster Med 2003. Jan-Mar;18(1):29-35.
6. Службы спасения в странах Запада. Опыт организации и деятельности по предупреждениюи ликвидации ЧС // Гражд. оборона. - 2001. - № 2. - С. 26 - 27.
7. Emergency Medical Services in the European Union. Report of assessment project coordinated by the World Health Organization.
8. Ю. Лермонтова Зарубiжний досввд державного управлшня екстреною медичною допомогою в надзвичайних ситуащях.//Державне управлшння та мюцеве самоврядування. 2012 вип.4(15) ст. 191-198.
9. Борчук Н. И. Опыт организации экстренной медицинской помощи при катастрофах за рубежом / Н. И. Борчук // Мед. новости. - 2000. - № 7. - С. 23 - 25.
10. Fleischmann T, Fulde G. Emergency medicine in modern Europe. Emerg Med Australas 2007. Aug;19(4):300-302.
11. Roessler M, Zuzan O. EMS systems in Germany. Resuscitation 2006. Jan;68(1):45-49.
12. Dick WF. Anglo-American vs. Franco-German emergency medical services system. Prehosp Disaster Med 2003. Jan-Mar;18(1):29-35
13. Martinez R. New vision for the role of emergency medical services. Ann Emerg Med 1998. Nov;32(5):594-599).
14. Papaspyrou E, Setzis D, Grosomanidis V, Manikis D, Boutlis D, Ressos C. International EMS systems: Greece. Resuscitation 2004. Dec;63(3):255-259
15. Tetsuji Suzuki, Masamichi Nishida, Yuriko Suzuki, Kunio Kobayashi, and S. V. Mahadevan Issues and Solutions in Introducing Western Systems to the Pre-hospital Care System in Japan - West J Emerg Med. 2008 August; 9(3): 166-170. PMCID: PMC2672269.
16. Федак Б.С., Забашта В.Ф., Салдан Г.М., Загуровський В.М., Досвщ перехщного перiоду реформування екстрено! медично! допомоги в Харшвськш областi. «Медицина неотложных состояний» 2 (49) 2013.
17. Реформування системи екстрено! медично! допомоги: актуальш питания, -Прес- служба МОЗ Укра!ни, 27 червня 2012 року. http://www.moz.gov.ua/ua/portal/pre 20120627 b.html.
Робота надшшла в редакщю 19.04.2021 року.
Рекомендована до друку на заадант редакцшно! колеги тсля рецензування
