CC BY
19
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Правовые вопросы
УДК 614.88:614.25
ПАЦЮРКО Ю.1, СИРОТА Л.2, ЛЮБ1НЕЦЬ О.3, ПИЛИПЕЦЬ Я.1, ГЕРА Л.1
1Льв/вський обласний центр екстрено!медично! допомоги та медицини катастроф
2Льв/вська станц/я швидко! медично! допомоги
3ЛьвВський нацюнальний ун/верситет ¡м. Данила Галицького
ПРАВОВЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ ОРГАЫЗАЦП ТА ФУНКЦЮНУВАННЯ СЛУЖБ ДОГОСПТАЛЬНОГО ЕТАПУ. ПРОБЛЕМИ ТА ПРОПОЗИЦП ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ
Реформування системи охорони здоров'я в Укра!ш у сучасних умовах е реальною необхiднiстю. Стара радян-ська модель функцюнування ще! системи не вщповщае вимогам сьогодення, адже давно кра!на живе за ринко-вими вгдносинами, i лише медична галузь залишилася на узбiччi. Як результат — хрошчне недофiнансування, розпорошення матерiальних та кадрових ресурсiв, не-рацюнальне використання навiть того, що видшяеться.
Пiдготовка до проведения в Укра!ш фшально! час-тини бвро-2012 стала поштовхом для бiльш штенсив-них кроив у першочерговому проведеннi змш у службi екстрено! медично! допомоги (ЕМД). Про щ пробле-ми та шляхи !х вирiшення йшлося на всеукра!нських нарадах, конференцiях, з'!здах. У напрямку реформування догосттально! медично! допомоги зробле-но ряд важливих кроив та ухвалено низку державних управлшських рiшень. Зокрема, вийшла Постанова Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни в!д 05.11.2007 р. № 1290 (1290-2007-п) «Про затвердження Державно! програми створення едино! системи надання екстрено! медично! допомоги на перюд до 2010 року» з метою удоскона-лення надання екстрено! медично! допомоги, забезпе-чення доступности своечасност та пiдвищення якос-т екстрено! медично! допомоги населенню Укра!ни; видано наказ МОЗ Укра!ни в!д 01.06.2009 р. за № 370 «Про едину систему надання екстрено! медично! допомоги», наказ МОЗ Укра!ни втд 30.07.2009 р. за № 557 «Про введення нацюнального стандарту на автомобш швидко! медично! допомоги» та багато шших.
Але, як показуе практика, нормативно-правова база служби екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф Укра!ни все ще потребуе суттевого удоско-налення ^ що важливо, адаптацГ! до сучасних европей-ських стандартiв. Станом на сьогоднi регламентукга документи цих служб не вщповщають сучасним умо-вам i гальмують необхiднi змiни в органiзацi! надання екстрено! медично! допомоги. Виникла потреба щодо единого пiдходу до оцшки якостi надання швидко! та невщкладно! медично! допомоги, необхiднiсть напра-цювання единих технологiчних вимог, протоколiв, стандарлв надання екстрено! медично! допомоги. Ми на порозi страхово! медицини, тому страховi компанп чiтко обраховуватимуть вартють кожно! медично! по-слуги та неухильно слiдкуватимуть за виконанням про-
токолГв надання ЕМД. А саме до цих протоколГв вини-кае декшька запитань.
Як iлюстрацiю до цього можна навести декшька прикладiв.
Екстрена медична допомога на догосттальному етапi, як Г вся медична допомога взагал^ за сучасних умов вимагае стандартизации, тобто встановлення вимог Г рекомендацш для того, щоб досягти найвищо! якост медично! допомоги — належного (вщповшно до стандарпв, клИчних протоколГв) проведення вшх за-ходГв що е безпечними, рацюнальними, прийнятними з точки зору кошлв, яи використовуються в даному суспшьств^ Г впливають на смертшсть, захворюва-шсть, швалщдшсть.
Ретельна реалГзащя медико-технолопчного стандарту (протоколу) е запорукою устшного надання медично! допомоги постраждалим. Але протоколи ви-магають систематичного перегляду й оновлення вш-повщдно до досягнень сучасно! науки й техшки. При формуванш сучасних стандарлв Гз надання екстрено! медично! допомоги в Укра!ш доцшьним е урахування рекомендацш впливових свггових оргашзацш (таких як бвропейська рада реашмацп або Американська кар-дюлопчна асощащя), яи, спираючись на методи дока-зово! медицини, ретельно Г яисно розробляють Г вдо-сконалюють щ стандарти.
За приклад вГзьмемо протоколи надання ЕМД при серцево-легеневш реашмацп (СЛР). У жоднш галузГ медицини стандартизащя не набувае такого принци-пового значення, як тут. Надання допомоги при СЛР в Укра!ш регламентовано:
— наказом МОЗ Укра!ни вщ 05.05.2003 р. № 191 «Про затвердження тимчасових державних сощальних нормативГв надання медично! допомоги за спещаль-шстю «загальна практика — шмейна медицина»;
— наказом МОЗ вщ 17.01.2005 р. № 24 «Про затвердження протоколГв надання медично! допомоги за спе-щальшстю «медицина невщкладних сташв»;
— наказом МОЗ вщ 28.12.2002 р. № 507 «Про нор-мативи надання медично! допомоги».
За деякими параметрами серцево-легенево! реашмацп, е розбГжност мГж рекомендащями бвропей-сько! ради реашмацп та вичизняними стандартами, що юнують.
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Правовые вопросы
р
Параметр УкраТнський протокол Рекомендацм £РР
Стввщношення мiж компреЫею грудноУ кжтки та вентиляцieю Не вказано 30 : 2
Прекардiальний удар У вах випадках раптовоУ зупинки кровооб^ Ттьки у pa3i дефiбриляцiйних pMTMiB, протягом перших 10 с вщ моменту зупинки KpoBoo6iry
Аналiз серцевого ритму в динамiцi Не уточнено Кожн 2 хв
1нтервал мiж розрядами дефiбриляцN Не вказано 2 хв
Дефiбриляцiя при ФШ При дрiбнохвильовiй фiбриляцil шлуночкiв не рекомендуеться Якнайшвидше, незалежно вiд виду фiбриляцií шлуночюв
Щ даш взят з виступу завщуючого вщдшенням ЕМД Львiвського центру медицини катастроф С. Сте-панишина на конференций у м. Дншропетровську, присвяченiй якостi надання медично! допомоги.
I це лише деяы з найважливших параметрiв протоколу. А за яким протоколом буде оцшювати надання екстрено! медично! допомоги страхова компашя? А якщо пащент — iноземець, який очiкуe надання медично! допомоги вщповщно до тих стандатрiв, якi прийнятi у кра!нах бвропи?
Висновки:
— Протоколи з надання допомоги при раптовш зупинщ кровообiгу та проведення базових та спещ-алiзованих реанiмацiйних заходiв в Укра!ш потре-бують удосконалення та приведення у вщповщнють до сучасних наукових знань у галузi анестезюлоги, кардюлоги, неонатологи та педiатрil.
— З огляду на проведення фшально! частини Чемшонату бвропи з футболу 2012 р. модершзащя загальноприйнятих стандарпв СЛР е надзвичайно актуальною.
За статистичними даними, в Укра!ш збшьшуеться питома вага фельдшерських бригад, яы обслуговують понад 50 % населения Укра!ни. Характерною ознакою е те, що в мiстах переважають лшарсьы бригади (82,8 %), а в сшьсьый мiсцевостi — фельдшерськ (68,3 %) (станом на 2009 рш). Ця практика прийнята у всьому свт. Занадто дорога рiч возити лiкаря з вищою освггою на виклик, який може виконати фельдшерська бригада. Але при виконаннi сво!х функцiональних обов'язкiв екстрену медичну допомогу медичш працiвники ви!з-них бригад надають за единими протоколами надання швидко! медично! допомоги, як затвердженi наказом МОЗ Укра!ни вiд 17.01.2005 р. № 24 «Про затверджен-ня протоколiв надання медично! допомоги за спещаль-нiстю «медицина невiдкладних сташв». Розглянувши вищеназванi протоколи, можна виявити, що багато з них написаш з урахуванням того, що медичний пра-щвник, який надае екстрену медичну допомогу, повинен мати вищу медичну освгту, тобто бути лшарем. До прикладу: протокол проведення серцево-легенево! ре-анiмацi! включае iнтубацiю трахе!, що е манiпуляцieю i виконуеться лише лшарем.
Звичайно, можна навчити працювати автоматично, згiдно з протоколами, але одними протоколами неможливо описати вш ситуаци, що можуть статись у реальному житть Адже досить часто трапляються випадки, коли виконання протоколу за одшею пато-логieю виключае роботу за шшим протоколом.
Загалом фельдшерськi бригади можуть виконува-ти протоколи з надання ЕМД, затверджеш для лжар-ських бригад, а чи мають вони на це юридичне право?
Чи юнуе в державi затверджений стандарт надання ЕМД саме для фахiвцiв iз базовою та неповною вищою освггою? Якими протоколами повинш корис-туватися фельдшери (медичнi сестри) швидко! та невiдкладно! медично! допомоги у сво!й роботi? Вщ-повш ми поки не знайшли.
I ще одне. Бiльшiсть «фельдшерських» бригад у районних лшарнях складаються лише з самого фельдшера та водiя, який часто не дотичний до надання екстрено! медично! допомоги. Як можна викона-ти ум ди за протоколом, коли реально для надання допомоги е лише одна пара рук? Навгть правильно перекласти потерпшого самотужки неможливо. А якщо потерпших деылька i допомоги бшьше не-мае? А як бути у випадку шфаркту мюкарда з кар-дiогенним шоком, коли потрiбно вводити декiлька медичних препарапв, якi не можна змiшувати? Про яы стандарти надання медично! допомоги, про яку яысть можна говорити?
Сучасний пiдхiд до кадрового забезпечення сис-теми екстрено! медично! допомоги потребуе удосконалення. Зокрема повинно бути чгтко визначе-но склад загальнопрофшьних або спецiалiзованих бригад. А це, вщповщно, потребуе введення змш та доповнень до квалiфiкацiйних вимог спещалюпв та фахiвцiв, якi працюватимуть у складi цих бригад. Важливою е участь водiя санiтарного автотранспорту в наданш медично! допомоги на догосштальному етапi у складi едино! бригади, а для цього необхщно провести пiдготовку та навчання водив з питань надання першо! медично! допомоги, визначити обсяг !х обов'языв та затвердити посаду водш-парамедик.
1з досвiду роботи з аналопчними службами у Польщi можна сказати, що за кордоном цю проблему намагаються виршити, складаючи бригади з двох медичних пращвниыв або парамедиыв, яы мають право водшня карети швидко! медично! допомоги. У Польщi поряд з парамедиками залишаються реанiмацiйнi й iншi спецiалiзованi лiкарськi бригади. У Шмеччиш в особливих випадках на допомогу бригадi парамедикiв ви!жджае лiкар. При цьому вiн може ви!хати легковим автомобiлем, знаючи, що все необхщне медичне обладнання е у карет швидко! допомоги, включаючи дихальну апаратуру, кардю-монiтор, набори для реашмаци та iн. А що говори-ти про обладнання наших машин швидко! медично!
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
допомоги? Спшьною Гз европейськими машинами е лише назва.
Варто зазначити, що в бвросокш до надання медично! допомоги на догосттальному еташ залу-чаються медичш та немедичш прашвники, суворо регламентований об'ем надання медично! допомоги кожного з них та чггко визначеш стандарти медично! допомоги. Тож ситуацш в Укра!ш потрГбно кардинально змшювати.
У питанш щодо скорочення закладГв та штапв Служби екстрено! медично! допомоги, функцюну-вання единих загальнопрофшьних бригад (лшар-ських або фельдшерських) чи спещалГзованих бригад потрГбно подходити професшно, з урахуванням специфши кожно! обласп, населення та потреби у наданш допомоги, статистичних показниыв роботи служб. НеобхГдно ознайомитися та вивчити досвГд кра!н бвропейсько! Сшвдружносп щодо !хньо! ор-гашзацп аналопчних служб та адаптувати це до умов роботи в Укра!ш.
Одшею зГ складових системи екстрено! медично! допомоги е медицина катастроф. У ПостановГ Кабь нету МшютрГв Укра!ни вод 11 липня 2001 р. за № 827 «Про затвердження Положення про Державну службу медицини катастроф» сказано (дослГвно):
— п. 1. Державна служба медицини катастроф (далГ — Служба) е особливим видом державно! ава-ршно-рятувально! служби, основним завданням яко! е надання безоплатно! медично! допомоги по-страждалим вод надзвичайних ситуацш техногенного та природного характеру (далГ — надзвичайш си-туацп), рятувальникам та особам, яы беруть участь у лшвщацп наслодшв надзвичайних ситуацш.
— п. 10. Особовий склад (медичш та шшГ прашв-ники) медичних формувань Служби повинен мати вГдповГдний рГвень подготовки для надання екстрено! медично! допомоги у разГ виникнення надзвичайних ситуацш Г бути здатним за станом здоров'я виконувати роботи в екстремальних умовах. Уш медичш формування та !х особовий склад подлягають обов'язковш атестацп. Порядок атестацп медичних формувань, !х особового складу визначаеться МОЗ Укра!ни. Атестоваш медичш формування заносять-ся до спещального реестру аваршно-рятувальних служб. На атестований особовий склад медичних формувань, занесених до реестру, поширюються положення про права, обов'язки, гарантп сошаль-ного захисту та водповодальшсть рятувальнишв згод-но з Законом Укра!ни «Про аваршно-рятувальш служби».
З 2001 року Г до сьогодш не внесено жодних змш у правовГ та нормативш акти щодо подготовки фа-хГвшв ДСМК. Пращвники центрГв медицини катастроф офщшно не мають статусу рятувальника Г водповодного сощального захисту, як це прописано у чинному законодавствГ Укра!ни. Хоча у сво!й робот вони надають екстрену медичну допомогу по-терпГлим в надзвичайних ситуацш, а виконання Ше! роботи може призвести до небезпеки чи загрози життю, попршення здоров'я члешв бригад медици-
ни катастроф. Ще один аспект: для надання допомоги при лшводацп наслодшв надзвичайно! ситуацГ! залучаються бригади швидко! медично! допомоги як бригади постшно! готовност 1-! черги. Але чинним законодавством Г для них також не передбачено статусу рятувальнишв.
Потребують змш та доповнень оргашзашя надання екстрено! медично! допомоги службою медицини катастроф та бригадами швидко! медично! допомоги при масових ураженнях та надзвичайних ситуащях (ДТП, екстреш ситуацп на стадюнах, проблеми ме-дичного характеру в пункт пропуску через держав-ний кордон, на шляхах пересування гостей Г вболь вальниыв Чемшонату на територп Укра!ни тощо). Як сводчення цього — результати численних прове-дених навчально-тренувальних семшарГв, нарад та шших заходГв, що були занесет до Реестру науко-во-практичних конференцш МОЗ Укра!ни та стосу-валися подготовки медичних служб до проведення в Укра!ш фшально! частини Чемшонату бвропи 2012 року з футболу. АналГз результапв цих заходГв доводить, що е потреба в удосконаленш нормативно-законодавчо! бази, що стосуеться проведення ряту-вальних операцш усГма дотичними службами (МВС, МНС, служба медицини катастроф, служба швидко! та неводкладно! медично! допомоги). Перерахуемо декшька з них:
— створення единого каналу зв'язку «112» та за-стосування едино! частоти радюзв'язку для ряту-вальних служб з метою вдосконалення взаемодГ! мГж ними;
— розроблення оргашзацп Г тактики медично! служби под час лшводацп надзвичайно! ситуацп з ма-совим ураженням та законодавче затвердження порядку проведення медичного сортування постраж-далих;
— удосконалення роботи диспетчерських служб за единою розробленою та законодавчо закршленою ушфшованою подготовкою диспетчерГв та створення единого диспетчерського пункту при Територь альному центрГ ЕМД Г МК для керування ресурсами Державно! служби медицини катастроф областц
— удосконалення принцишв роботи та чгтко! взаемодГ! мГж ушма службами, яш беруть участь у проведенш рятувальних операцш, узгодження пи-тання щодо технологи залучення вшх сшвробггаиыв у заходах з лшводацп медичних наслодыв масових уражень (вмшня провести сортування, надати першу медичну допомогу немедичними прашвниками, вГдмггаа ушформа керГвника рятувально! операцГ! тощо);
— укомплектування пожежно-рятувальних авто-мобшв комплектом стандартного медичного майна, що обов'язково повинно включати: шийш комГрщ, повотроводи, кисень, транспортш дошки, мшки для мершв. Доукомплектувати автомобш прашвниыв МВС засобами для ефективного надання першо! ме-дично! допомоги та дш в умовах масових уражень;
— урегулювання питання подготовки з надання першо! медично! допомоги прашвниками МВС та
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Правовые вопросы
р
МНС з обов'язковим включенням питань щодо дш шд час масових уражень;
— обов'язкове навчання персоналу рятувальних служб методiв надання невщкладно! медично! до-помоги у навчально-тренувальних вiддiлах при центрах медицини катастроф;
— проведення сумюних навчань умх рятувальних служб;
— створення у вщдшеннях невiдкладно! допо-моги при багатопрофшьних лiкарнях (у тому чи^ ЦРЛ), та центрах травми обмшних фондiв транспор-тувальних дощок, шийних комiрцiв на випадок ма-сових уражень;
— введення в табель оснащення автомобшв ШМД типу «В» i «С» комплекпв майна для прове-дення медичного сортування;
— затвердження як первинно! медично! докумен-тацп единого сортувального талону, що застосову-еться у випадках численних i масових уражень;
— оснащення цен^в ЕМД i МК додатковим об-ладнанням для органiзацi! i надання медично! допо-моги при масових ураженнях вщповщно до тяжкостi постраждалих та погодних умов (транспортувальнi щити, шийш комiрцi, намети, термопокривала та ш., у тому числi мшки для трупiв);
— щорiчне проведення змагань — навчань для бригад швидко! медично! допомоги на обласному та нацюнальному рiвнях, внесення !х до реестру з'lздiв, конгресiв, симпозiумiв та науково-практичних кон-ференцiй МОЗ Укра!ни.
Основними нормативно-правовими документами, що регламентують функцюнування служби ме-дицини катастроф та за якими здшснюеться фшан-сово-господарська дiяльнiсть (у тому чи^ оплата працi), е всi документи, що стосуються роботи служ-би швидко! медично! допомоги. У цей час документом, що керуються у робот пращвники служб до-госпiтального етапу (невщкладна та швидка, служба медицини катастроф), яы зобов'язанi виконувати сво! функцюнальш та посадовi обов'язки, е наказ МОЗ Укра!ни вiд 29.08.2008 р. № 500 «Про заходи щодо удосконалення надання екстрено! медично! допомоги населенню в Укра'!ш». Цей документ не зареестрований у Мш'юсп та мае швидше рекомен-дацшний характер.
Суттевих змш i доповнень потребуе наказ МОЗ Укра!ни вiд 23.02.2000 р. № 33 «Про штатш норма-тиви та типовi штати закладiв охорони здоров'я» щодо квалiфiкацiйно! та штатно! структури служби швидко! медично! допомоги та територiальних центрiв медицини катастроф i наказ МОЗ Укра!ни вiд 18.03.2005 р. № 120 «Про оргашзацш навчання медичних та немедичних пращвниыв з надання медично! допомоги в екстрених ситуашях», наказ МОЗ Укра!ни вщ 02.03.2009 р. № 132 «Про оргашзацш навчання окремих категорш немедичних пращвни-кiв навичок надання першо! невiдкладно! медично! допомоги». Особливо це актуально, коли постае потреба привести вс штатш посади до вимог Нацю-нального класифшатора Укра!ни, Класифiкатора
професiй ДК 003:2010, виданого наказом Державного комитету Укра!ни з питань технiчного врегу-лювання та споживчо! полiтики вщ 28.07.2010 р. за № 327, чинного вщ 01.11.2010 р.
Наведемо деяы невiдповiдностi мiж цими документами.
Зпдно з наказом МОЗ Укра!ни вiд 23.02.2000 р. № 33 «Про штатш нормативи та типовi штати закла-дiв охорони здоров'я Укра!ни» (додаток 31, п. III. Тимчасовi штатнi нормативи територiальних цен-трiв екстрено! медично! допомоги, примгтки), пра-цiвники у навчально-тренувальному вщдш (центрi) пiдготовки з надання медично! допомоги в екстре-мальних ситуашях (з урахуванням, що основним за-вданням навчально-тренувального вщдшу (центру) е оргашзащя та проведення навчання певних категорш слухачiв) називаються лшарями.
У наказi МОЗ Укра!ни вщ 18.03.2005 р. № 120 «Про оргашзацш навчання медичних та немедичних прашвниыв з надання медично! допомоги в екстрених ситуашях», наказi МОЗ Укра!ни вщ 02.03.2009 р. № 132 «Про оргашзацш навчання окремих категорш немедичних прашвнишв навичок надання першо! невщкладно! медично! допомоги», п. 1.4, прашвники навчально-тренувального вщ-дшу (центру) названi викладачами як педагопчний персонал, що працюе у медичних закладах (iз числа медичних пращвнишв, якi мають досвщ практично! роботи в системi невщкладно! медично! допомоги i пройшли подготовку за спецiальною програмою курсiв першо! медично! допомоги для викладачiв-iнструкторiв). Постае дилема робочого порядку. Як називати пращвнишв навчально-тренувального вiд-дшу при формуваннi штатного розкладу установи: лiкарi вiддiлу чи викладачi вщдшу, адже цi працiв-ники вщповщно до основних нормативних докумен-пв, що регламентують функцГ! вiддiлу (наказ МОЗ Укра!ни вiд 18.03.2005 р. № 120, наказ МОЗ Укра-!ни вiд 02.03.2009 р. № 132), будуть навчати визна-чений контингент слухачiв вмiнню надавати першу медичну допомогу, тобто займатись викладацькою дiяльнiстю, а не виконувати лшарсьы функцГ!. Як виплачувати заробiтну плату цим прашвникам, надавати вщпустки та багато iншого — як лшарям чи як викладачам?
Чимало питань викликае служба екстрено! консультативно! медично! допомоги. При наявнш нормативно-правовiй базi неможливо забезпечити ефективну дiяльнiсть обласних цен^в екстрено! медично! допомоги як бази для надання тако! допо-моги. Перш за все найбшьш конфлiктним е питан-ня про лшаря-консультанта. Необхiдно затвердити типове положення про лшаря-консультанта тери-торiального центру ЕМД, а також про лшаря-орди-натора клiнiчно! лiкарнi, обласного ЛПЗ або вщщ-лення мюько! лiкарнi, який залучаеться до надання екстрено! консультативно! допомоги. Це положення повинно регламентувати, при укладанш контракту з адмшютращею закладу, обов'язковють надання планово! та екстрено! консультативно! медично! до-
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
помоги та участь лшаря-консультанта в лГквГдацп медико-саштарних насладив надзвичайних ситуа-цш. Важливо затвердити й цившьно-правову угоду, що укладаеться мГж адмшютрашею територГального центру ЕМД та лшарем-консультантом Г визначае обов'язки та вГдповГдальшсть сторш, обсяги стра-хування життя лГкаря-консультанта на перюд вико-нання робот, умови оплати пращ та ш.
Екстрена медична допомога мае бути такою, щоб забезпечити до!зд вГдповГдних бригад до па-щенлв у межах 10 хвилин у мютах та 20 хвилин у сшьськш мюцевосп згодно з наказом МОЗ Укра!ни вод вод 01.06.2009 р. № 370 «Про едину систему на-дання екстрено! медично! допомоги». Але врахову-ючи так фактори сьогодення, як вщдалешсть роз-ташування баз швидко! та неводкладно! медично! допомоги вод мюця виклику, географГчний фактор, застаршу матерГально-техшчну базу мережГ швидко! та невГдкладно! медично! допомоги, особливо у сшьськш мюцевосп, невпорядковашсть руху авто-мобшьного транспорту, затори та низький рГвень культури водив на автошляхах, чи можна виконати нормативи до!зду?
I, нарешп, як резюме. Не менш важливою проблемою служб догосштального етапу е вщсутшсть у них менеджменту, свого шституту екстрено! медично! допомоги, в якому були б об'еднаш як практичш установи системи ЕМД, так Г кафедри навчальних установ рГзних рГвшв акредитацп.
Питання про необхщшсть створення свого про-фшьного шституту постало давно. Такий шститут
мГг би стати единим науковим та оргашзацшно-методичним центром служби, розробляти медичш стандарти для служби, адаптоваш до европейських вимог, координувати та налагоджувати навчання лшарГв медицини неводкладних сташв, подвищення !х квалГфшацп за програмами, спешально розро-бленими та подготовленими для ще! спешальносп, ознайомлювати та навчати оргашзаторГв охорони здоров'я, прашвниыв, яш водповодають за службу ШМД в установГ
Як водомо, сучасний менеджер охорони здоров'я мае володГти не лише знаннями специфши роботи закладу охорони здоров'я, яким керуе, але й повинен спещалГзуватися в одному з напрямыв дГяльнос-т медично! установи або структурного шдроздшу. Не можна допустити, щоб непрофшьний спещалют здшснював оргашзацш та управлшня таким видом медично! допомоги (у даному випадку догосшталь-но!), не маючи досводу та знань особливостей функ-цюнування служби. ОкрГм цього, в процес подготовки менеджера охорони здоров'я для служби ЕМД необхГдно включити питання засад базових еконо-мГчних знань та ринкових водносин у медичнш галу-зГ, оскшьки визначеш медичш послуги, в тому числГ в службГ догосштального етапу, плануеться надавати на платнш основь Напевно, тодГ будуть подолаш перепони на шляху до вищого класу медицини невод-кладних сташв та стане, нарешп, можливим осучас-нення служби догосштального етапу.
Отримано 25.03.11 □
