CC BY
40
Орипнальш дозддження
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 616-089.5-031.83 616-089.5-083.94 611.899 DOI: 10.22141/2224-0586.8.95.2018.155162
Чаплинський Р.П.1, Сафонов Р.А.1, Омельченко-Селюкова А.В.2
1 Комунальний заклад охорони здоров'я «Обласнакл1н1чналкарня — Центр екстрено! медично!допомоги та медицини катастроф», м. Харк1в, Укра!на
2 Харк1вський нац1ональний медичний ун1верситет, м. Харк1в, Укра!на
Анестезюлопчне забезпечення лапароскотчних пнеколопчних операцм:
новий погляд
Резюме. Актуальтсть. У тепершнш час у ceimi понад 90 % ecix гiнекологiчнuх операцш вико-нуеться лапароскотчно. Все частше maKi операци проводяться в умовах реТонарног анестези. Мета. Порiвняння перебку тсляоперацшного пероду у пащенток, ят зазнали лапароскотчних гi-некологiчних втручань в умовах загальног або реТюнарног анестези. Mamepimu та методи. У про-спективне когортне долдження було включено 208 пащенток, яким виконувались лапароскотчт консервативна мiомекmомiя та екстирпащя матки з придатками у вiддiленнi оперативног гше-кологи з малошвазивними mехнологiями Хар^вського регонального перинатального центру Кому-нального закладу охорони здоров'я «Обласна rnniтчна лкарня — Центр екстреног медичног допомоги та медицини катастроф» у 2016—2018роках. Середнш вк пащенток становив 44,78 ± 8,01 року. Пащентки були розподшет на двi групи: у першш використовували загальну анестезт (ЗА) зi штучною вентилящею легень (група ЗА) (n = 103), у другш комбшовану реТонарну анестезю (група РА) (n = 105). Результати. Впродовж усього тсляоперацшного пероду ощнка болю за вi-зуальною аналоговою шкалою (ВАШ) була вiрогiдно нижчою серед пaцiенmiв групи РА. Найбыьша рiзниця мiж показниками в обох групах спостеркалась через 3, 6 та 12 годин тсля операци (бали за ВАШ у грут ЗА були бшьше, тж у грут РА, у 6,4 раза). Частота виникнення тсляоперацшног нудоти та блювання була вiрогiдно вищою у грут ЗА — 20,4 % порiвняно з 5,7 % у грут РА. Акти-вiзaцiя пащенток групи РА починалась через 5 годин, у грут ЗА — через 16—18 годин. Рiвень задо-воленоcmi пащенток лкуванням за шкалою Лайкерта (1—5 бaлiв) ощнювався через 3 мкящ тсля операци: у грут РА (4,67 ± 0,41 бала) показано значно бшьшу задоволетсть лжуванням, тж у грут ЗА (4,15 ± 0,73 бала). Висновки. Комбшована реТонарна aнеcmезiя — ефективний метод знебо-лювання лапароскотчних гiнекологiчних операцш. Саме така багатокомпонентна методика, за результатами нашого доcлiдження, е бльш ефективною, безпечною, комфортншою для пaцiенmiв. Ключовi слова: реТонарна aнеcmезiя; стнальна aнеcmезiя; пневмоперитонеум; мiомекmомiя; екстирпащя матки; plexus hypogastricus superior
Вступ
Лапароскошчш операци давно стали мейн-стримом у сучасному гшеколопчному товариствь 1х переваги безперечнк меншi травматизацiя та больовий синдром тсля втручання, ютотно кра-шдй косметичний ефект, рання активiзацiя пащ-енпв та скорочення часу перебування у лжарш [1—4]. Довгий час лапароскошчш втручання виконувались лише в умовах загального знеболю-вання, проте достатня аналгезiя i мiорелаксацiя,
менша вартють та простота виконання, вщсут-шсть потреби у медикаментозному сш i штучнш вентиляцп легень, стимулювання перистальтики кишечника при використанш реГюнарно! анестези привертають все бшьше уваги до цього методу знеболювання [2, 4, 5].
Мета роботи: порiвняти перебп тсляоперацшного перюду у пашенток, яю зазнали лапароскотчних пнеколопчних втручань в умовах загально! або реГюнарно! анестези.
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» (<Medicina neotloznyh sostoanij»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Чаплинський Ростислав Петрович, завщувач вщдтення анестезюлоги, Комунальний заклад охорони здоров'я «Обласна клУчна л^арня — Центр екстреноТ медичноТ допомоги та медицини катастроф», просп. Незалежносл, 13, м. Харш, 61022, УкраТна, e-mail: chap.rost@gmail.com; контактний тел.: +380675800827. For correspondence: Rostislav Chaplynskyj, Head of the Department of anesthesiology, Municipal Health Institutions "Regional Hospital — Emergency Medical Care Center and Medicine of Catastrophes", Nezaleznosti avenue, 13, Kharkiv, 61022, Ukraine, e-mail: chap.rost@gmail.com; contact phone: +380675800827.
Матерiали та методи
До проспективного когортного дослщження було залучено 208 пащенток, яким виконувались лапароскопiчнi консервативна мiомектомiя та екс-тирпацiя матки з придатками у вщдшенш оперативно! гшекологи з малоiнвазивними технолопями Харкiвського регiонального перинатального центру Комунального закладу охорони здоров'я «Обласна клтчна лiкарня — Центр екстрено! медично! до-помоги та медицини катастроф» у 2016—2018 роках. Середнш вж пацiенток становив 44,78 ± 8,01 року, маса тiла — 79,6 ± 7,5 кг, шдекс маси тiла — 28,3 ± 0,9 кг/м2, фiзичний статус — I—II клас за ASA. Добровшьна iнформована згода на участь у досль дженнi була отримана в уах пацiенток. Пащентки були розподiленi на двi групи: у першiй використо-вували загальну анестезiю (ЗА) зi штучною венти-ляцiею легень (група ЗА) (n = 103), у другiй комбь новану рейонарну анестезiю (група РА) (n = 105). Клiнiчний стан хворих ощнювався за результатами нешвазивного монiторингу (неiнвазивне ви-мiрювання артерiального тиску, частота серцевих скорочень, електрокардюграма, пульсоксиметр1я) за допомогою мультифункщонального пристрою «Монiтор пацiента Mediana Lucon M30» (Mediana, Корея). Iнтраоперацiйна iнфузiя становила 10— 15 мл/кг/год розчину Ршгера протягом операци.
Методика (ЗА) 3Í штучною вентилящею легень. Пащентам групи ЗА проведена премедика-цiя сибазоном у середнiй дозi 0,15 ± 0,01 мг/кг, атротном — 0,008 ± 0,001 мг/кг, фентаншом — 0,001 ± 0,0002 мкг/кг. Iндукцiя анестези здшсню-валась пропофолом у дозi 2,3 ± 0,2 мг/кг, пiсля штубаци трахе! пiдтримка анестези продовжува-лась севофлюраном у концентраций 1,5—4,0 об% на апарат Leon iз потоком газово! сумiшi не бшь-ше 1,5 л/хв. Aналгезiя забезпечувалась введениям фентаншу 0,01 мг/кг/год, мiоплегiя — тра^умом у дозi 0,1—0,2 мг/кг. Екстубацiя трахе! виконувалась в умовах операцшно!, хворi переводились до вщдь лення оперативно! гшекологи з малоiнвазивними техноло^ми.
Методика комбтованог реГюнарног анестези. Субарахно!дальну анестезiю проводили в положен-m хворо! на боцi з опущенням лши хребта в крашаль-ному напрямку на 5°, парамедiанним доступом на рiвнi L2—3—4, голкою G26 i вводили 16—20 мг 0,5% гшербаричного розчину бушвакашу. При повер-таннi хворо! на спину пщ колiна пiдкладали валик (для вирiвнювання поперекового лордозу), нахил столу контролювали електронним кутомiром у межах 0—2,5°, до вщчуття потеплiння в мiзинцях кистей рук (Т2—3). Справа на ши! проводили блокаду дiа-фрагмового нерва, що знаходиться в фасщальному лож1 м1ж ключичною н1жкою грудино-ключично-соскоподiбного м'яза ши! i передньою порцiею переднього драбинчастого м'яза. 1н'екщю викону-вали зiгнутою пщ кутом 45° внутрiшньом'язовою голкою перпендикулярно до шюри до вщчуття провалу з наступним паралельним м'язу просуванням голки по фасщальному простору. Вводили 10 мл
0,8% лщокашу. Здшснювали музичний супровщ за допомогою навушниюв i3 релаксуючою музикою, який продовжували протягом уае! операци. За допомогою багатофункцюнального фiзiотерапевтич-ного нейростимулятора Mini Massager проводили поверхневу черезшюрну, комфортну для хворого, нейростимуляцiю (в режимi гальмування) точок виходу мервддану легень (1 — чжун-фу, 2 — юнь-мень), якi знаходяться максимально близько до проходження плечового сплетення у пiдключичнiй ямцi. Гальмування функци меридiану легень усувае бшь у дiлянцi грудей, пiдребiр'i, в дшянщ спини i плечового суглоба, яка виникае внаслщок синдрому грудного вихщного отвору. Кардiологiчнi елек-троди-липучки накладаються iз захопленням зони обох точок рефлексотерапи, i нейростимуляцiя пщ-ключаеться до початку оперативного втручання. Пiсля лжвщаци пневмоперитонеуму стимуляцiя вiдключаеться. Перед створенням пневмоперитонеуму внутршньовенно хворим одноразово вводили кетамш у субнаркотичному дозуваннi 0,1— 0,2 мг/кг та пропофол у кшькосп 0,5—0,8 мг/кг з метою аналгези та поверхнево! седаци до моменту анестези д!афрагми [6, 7]. Одразу тсля введення лапароскопiчних шструменпв п1д контролем каме-ри довгим розпилювачем на поверхню дiафрагми методом зрошення проводили аплiкацiю 20 мл 3% лщокашу. П1д вiзуальним контролем затискачем шдшмали очеревину на мис1 крижово! к1стки (L5— S1) i спецiальною голкою з обмежувачем глибини проникнення вводили 40 мл 0,25% бушвакашу + дексаметазон 4 мг. Мюце введення коагулювали електрокоагулятором. Проводили легкий масаж ш-струментом для р!вном!рного поширення анестетика. шсля операц!! зд1йснили мiсцеву анестезiю пщ-шк1рною iнфiльтрацiею м1сць входу 5 порпв 20 мл 0,25% бушвакашу + декскетопрофен 50 мг [8]. Пд час операци хвор1 були притомними. Збер^алось спонтанне дихання повирям, що збагачено киснем !з потоком 3—4 л/хв, даш пульсоксиметри (SpO2) були в межах ф1зюлопчно! норми. Гемодинамжа пiдтримувалась введенням низьких доз адреналь ну за допомогою шприц-насосу й була стабшьною. П1сля операци хворих переводили до профшьного вщдшення з1 збереженою аналгезiею i залишковим моторним блоком. П!д час транспортування та по-дальшого лiкування пащенти були притомн1, вь тальнi функци кл1н1чно компенсованими. Пиття р1дини призначалося через 2 години тсля операци, а ентеральне харчування — через 4 години. Акти-вiзацiя пащенпв: ход1ння по палатi через 5 годин. Знеболювання п1сля операци здшснювалось введенням нестеро!дних протизапальних засобiв 1—2 рази на добу за потребою пащенток (за результатами вiзуальноi аналогово! шкали (ВАШ) > 3 балiв), без застосування ошощв.
Оц1нку больового синдрому проводили за допомогою ВАШ через 3, 6, 12, 24, 48 годин тсля операци. При використанш ВАШ пащенткам пропонували висловити суб'ективне вщчуття болю. Шкала проградуйована вщ 0 до 10, де 0 —
в1дсутн1сть болю, 10 — максимально сильний бшь, який коли-небудь вiдчував пащент. Рiзноманiтнi по61чн1 ефекти, такi як частота нудоти та блю-вання, бшь у плечах, тсляоперацшний озноб, постпункцшний головний 61ль, а також частота i характер знеболювання були проаналiзованi шляхом опитування пащенпв.
Статистична обробка отриманих даних. На початку статистичного аналiзу перевiряли вщповщ-н1сть ряду даних ви61рки нормальному закону роз-под1лу за допомогою критерго Шапiро — У!лка. Для пор1вняння застосовувався параметричний t-критерш Стьюдента або непараметричний кри-терш Манна — У!тн1. Порiвняльне ощнювання як1сних ознак проводилось за допомогою точного критерго х2 !з включенням критерiю Мак-Немара. Розрахунки здiйснювались на персональному комп'ютерi за допомогою пакета програм Microsoft Office та Statistica 6.0. В!дм1нност1 вважали в1рог!д-ними при р < 0,05.
Результати та обговорення
Пащентки обох груп були статистично одно-р1дними за антрополопчними характеристиками, ступенем анестезiологiчного ризику, характером i тривалiстю оперативного втручання. У тсляопера-ц1йному перiодi для контролю больового синдрому вс1 хвор1 отримували внутрiшньовенно парацетамол 1 г через 6 годин тсля операцп, пот1м кожн1 8 годин протягом доби, за потребою пацiенток: якщо результат ВАШ > 3 балiв, внутр1шньом'язово вводили 50 мг декскетопрофену 1—2 рази на день, а при по-казнику ВАШ > 5 балiв — внутршньом'язово 10 мг промедолу.
Протягом усього шсляоперацшного перiоду оцiнка болю за ВАШ була в1ропдно нижчою серед пащенпв групи РА. Найбiльша р1зниця м1ж показ-никами обох груп спостерпалась через 3, 6 та 12 годин тсля операцп (бали за ВАШ у грут ЗА були бшьше за таю результати в груш РА у 6,4 раза). Де-тальш данi вiдображено на рис. 1.
Бшь у плечах, який часто супроводжуе раннш пiсляоперацiйний перюд операцiй, що викону-ються в умовах пневмоперитонеуму, було виявле-но у 14,6 % пащенпв групи ЗА та у 3,8 % пащенпв групи РА, що в1ропдно нижче. Частота виникнен-ня шсляоперацшно! нудоти та блювання була вь рог1дно вищою у груп1 ЗА — 20,4 % пор1вняно з 5,7 % у груш РА. Ысляоперацшний озноб розви-
^т
нувся з однаковою частотою в обох групах. Профь лактика цього ускладнення проводилась шляхом пiдiгрiвання розчишв, якi вводились пацieнткам. Постпункцiйний головний бшь виник у 1 (0,95 %) пащентки. Такий низький вщсоток цього ускладнення пояснюеться застосуванням стнальних го-лок G26 та парамедiанним доступом.
При порiвняннi методiв знеболювання у тсля-операцiйному перiодi було встановлено, що пащ-ентки групи ЗА отримували наркотичш анальгетики в середньому двiчi, в той час як пащентки групи РА для знеболювання отримували нестерощш протиза-пальш засоби 1—2 рази на добу.
Активiзацiя пацiенток групи РА починалась через 5 годин, у груш ЗА — через 16—18 годин.
Вже у першу шсляоперацшну добу в пащенпв групи РА вислуховувалась активна перистальтика та вщходили гази, серед пащентш iз ЗА вщновлення роботи кишечника вщбувалось на 2-гу — 3-тю добу тсля операцп.
Рiвень задоволеностi пащенток лiкуванням за шкалою Лайкерта (1—5) ощнювався через 3 мiсяцi тсля операцп в аспекп вщновлення, штенсивносп болю та повернення до нормально! активность В телефонному опитуванш взяли участь 100 пащенток групи ЗА та 99 пащенток групи РА. Бшьшють хво-рих у груш РА (4,67 ± 0,41) показали значно бшьшу задоволенiсть л^ванням, н1ж пацiентки групи ЗА (4,15 ± 0,73). Рiвень задоволеностi вах хворих наведено на рис. 2.
Рисунок 1. Динамка ступеня псляоперацйного болю за ВАШ вщ 0 до 10 6aniB; * — р'зниця показниюв в'рог'щна пор '1вняно з такими у rpyni ЗА (Р < 0,05)
Таблиця 1. Псляоперацйн ускладнення у пац '1ент1в обох груп
Ускладнення Група ЗА, n (%) Група РА, n (%)
Бшь у плечах 15 (14,6) 4 (3,8)*
Нудота 32 (31,2) 12 (11,4)*
Нудота та блювання 21 (20,4) 6 (5,7)*
Пюляоперацмний озноб 4 (3,8) 4 (3,8)
Постпункцмний головний бшь - 1 (0,95)
Примтка: * — р'зниця показник'в в 'рог'щна пор'вняно з такими у груп ЗА (p < 0,0).
70 60 50 40 30 20 10 0
41 37
33
22
0 0 0 0 0
2 3 4
Бали за шкалою Лайкерта
■ Група ЗА, п = 100 □ Група РА, п = 99
Рисунок 2. PiBeHb задоволеност пац!енток лкуванням за шкалою Лайкерта
Висновки
Комбшована реГюнарна анестезгя (субарахно-'¿дальна анестезгя, блокада дiафрагмального нерва, нейростимуляцгя (в режимi гальмування) точок ви-ходу меридiану легень, поверхнева седацгя до зро-шення дГафрагми анестетиком, аплжацшна анесте-згя лщокашом, блокада plexus hypogastricus superior, мiсцева iнфiльтрацiйна анестезгя мiсць входу портiв) е ефективним методом знеболювання лапароскотч-них пнеколопчних операцiй. Рейонарна анестезгя за-безпечуе адекватне розслаблення м'язiв i вщповщне робоче середовище для операторiв, не поступаючись загальнiй анестези, та дозволяе уникнути и небажа-них ризикгв. Саме така багатокомпонентна методика, за результатами нашого дослГдження, е бГльш ефек-тивною, безпечною, комфортнГшою для пащентш. Також ми виявили, що пацГенти, оперованГ в умовах РА, були в цГлому бГльш задоволеш лГкуванням.
Конфлiкт штереав. Автори заявляють про вГдсут-нГсть конфлГкту штереав при пщготовщ дано' статтГ.
Список лператури
1. Yildirim D, Hut A, Uzman S. et al. Spinal anesthesia is safe in laparoscopic total extraperitoneal inguinal hernia repair. A retrospective clinical trial // Videosurgery and Other Mini-invasive Techniques. 2017; 12(4): 417-427. doi: 10.5114/wi-itm.2017.72325.
2. Nikodemski T., Biskup A., Taszarek A. et al. Implementation of an enhanced recovery after surgery (ERAS) protocol in a gynaecology department — the follow-up at 1 year // Contemporary Oncology. 2017; 21(3): 240-243. doi: 10.5114/ wo.2017.69589.
3. Asgari, Zahra et al. Spinal Anesthesia and Spinal Anesthesia with Subdiaphragmatic Lidocaine in Shoulder Pain Reduction for Gynecological Laparoscopic Surgery: A Randomized Clinical Trial //Pain Research & Management. 2017; 1721460. PMC. Web. 27 Jan. 2018.
4. Mohamed K.S., Abd-Elshafy S.K., El Saman A.M. The impact of magnesium sulfate as adjuvant to intrathecal bupiva-caine on intra-operative surgeon satisfaction and postoperative analgesia during laparoscopic gynecological surgery: randomized clinical study // The Korean Journal of Pain. 2017; 30(3): 207213. doi: 10.3344/kjp.2017.30.3.207.
5. Bajwa S.J.S., Kulshrestha A. Anaesthesia for laparoscopic surgery: General vs regional anaesthesia //Journal of Minimal Access Surgery. 2016; 12(1): 4-9. doi: 10.4103/0972-9941.169952.
6. Hadi B.A. A randomized, controlled trial of a clinical pharmacist intervention in microdiscectomy surgery — low dose intravenous ketamine as an adjunct to standard therapy / B.A. Hadi, R. Daas, R. Zelko // Saudi Pharmaceutical Journal. 2013; 21(2): 169-175.
7. Thomas M, Tennant I., Augier R. et al. The role of pre-induction ketamine in the management of postoperative pain in patients undergoing elective gynaecological surgery at the University Hospital of the West Indies / M. Thomas, I. Tennant, R. Augier et al. // The West Indian Medical Journal. 2012; 61(3): 224-229.
8. Пат. 113158 Украта, МПК A61M19/00, A61M 21/00 (2016.01). Споаб комбтованог реГюнарног анестезп лапаро-скотчних гiнекологiчних операцш / Чаплинський Р.П., Фесенко B.C., Сафонов Р.А — З. № u2016 08379; заявл. 29.07.2016; опубл. 10.01.2017.
Отримано 10.11.2018 ■
Чаплинский Р.П.1, Сафонов Р.А.1, Омельченко-Селюкова А.В.2
1 Коммунальное учреждение здравоохранения «Областная клиническая больница — Центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф», г. Харьков, Украина
2 Харьковский национальный медицинский университет, г. Харьков, Украина
Анестезиологическое обеспечение лапароскопических гинекологических операций:
новый взгляд
Резюме. Актуальность. В настоящее время в мире более 90 % всех гинекологических операций выполняется ла-пароскопически. Все чаще такие операции проходят в условиях регионарной анестезии. Цель. Сравнение течения послеоперационного периода у пациенток, подвергшихся лапароскопическим гинекологическим вмешательствам в условиях общей или регионарной анестезии. Материалы и методы. В проспективное когортное исследование были включены 208 пациенток, которым проводились лапара-скопические консервативная миомэктомия и экстирпация матки с придатками в отделении оперативной гинекологии
с малоинвазивными технологиями Харьковского регионального перинатального центра Коммунального предприятия здравоохранения «Областная клиническая больница — Центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф» в 2016—2018 годах. Средний возраст пациенток составил 44,78 ± 8,01 года. Пациентки были распределены на две группы: в первой использовали общую анестезию (ОА) с искусственной вентиляцией легких (группа ОА) (п = 103), во второй комбинированную регионарную анестезию (группа РА) (п = 105). Результаты. В течение всего послеоперационного периода оценка боли по визуальной
аналоговой шкале (ВАШ) была достоверно ниже среди пациентов группы РА. Наибольшая разница между показателями обеих групп наблюдалась через 3, 6 и 12 часов после операции (баллы по ВАШ в группе ОА были больше, чем в группе РА, в 6,4 раза). Частота возникновения послеоперационной тошноты и рвоты была достоверно выше в группе ОА — 20,4 % по сравнению с 5,7 % в группе РА. Активизация пациенток группы РА начиналась через 5 часов, в группе ОА — через 16—18 часов. Уровень удовлетворенности пациенток лечением по шкале Лайкерта (1—5 баллов) оценивался через 3 месяца после операции; пациентки в
^т
группе РА (4,67 ± 0,41 балла) выразили значительно большую удовлетворенность лечением, чем пациентки группы ОА (4,15 ± 0, 73 балла). Выводы. Комбинированная регионарная анестезия — эффективный метод обезболивания лапароскопических гинекологических операций. Именно такая многокомпонентная методика, по результатам нашего исследования, является более эффективной, безопасной, комфортной для пациентов.
Ключевые слова: регионарная анестезия; спинальная анестезия; пневмоперитонеум; миомэктомия; экстирпация матки; plexus hypogastricus superior
R.P. Chaplynskyi1, R.A. Safonov1, A.V. Omelchenko-Seliukova2
1 Municipal Healthcare Institution "Regional Clinical Hospital — Center for Emergency Medical Care and Disaster Medicine", Kharkiv, Ukraine
2 Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine
Anesthetic management of laparoscopic gynecologic surgeries:
a new view
Abstract. Background. Currently, more than 90 % of all gynecologic surgeries in the world are performed laparoscopi-cally. The advantages of this type of surgery are less trauma, cosmetic effect, the possibility of early activation of patients and reduced hospital stay. Increasingly, such operations are performed under regional anesthesia. The purpose was to compare the postoperative period in patients undergoing laparoscopic gynecologic interventions under general (GA) or regional anesthesia (RA). Materials and methods. A prospective cohort study included 208 patients who underwent laparoscopic conservative myomectomy and removal of the uterus with appendages in the department of operative gynecology with minimally invasive technologies of the Kharkiv Regional Perinatal Center of "Regional Clinical Hospital — Center for Emergency Medical Care and Disaster Medicine" in 2016— 2018. The average age of patients was 44.78 ± 8.01 years. Patients were divided into 2 groups: in the first one (n = 103), GA with mechanical ventilation was used, in the second one (n = 105) — combined RA. The clinical status of patients was evaluated based on the results of non-invasive monitoring. The assessment of the pain syndrome was carried out using a visual analog scale (VAS). Various side effects such as nausea and vomiting, shoulder pain, postoperative shivering, headache as well as frequency and type of anesthesia have been analyzed by patients' surveys. Results. Throughout all postoperative period, pain according to VAS was significantly lower among patients in the RA group. The biggest difference between both groups was observed 3, 6 and 12 hours after surgery (VAS scores in the GA group were 6.4 times higher than those in the RA group). The pain in the shoulders, which often accompanies the early postoperative period of surgeries performed using pneumoperitoneum, was found in 14.6 % of patients from the GA
group and in 3.8 % — from the RA group that is significantly lower. The incidence of postoperative nausea and vomiting was significantly higher in the GA group — 20.4 % compared to 5.7 % in the RA group. When comparing methods of analgesia in the postoperative period, it was found that patients in the GA group received narcotic analgesics in average twice, while patients in the RA group received non-steroidal anti-inflammatory drugs 1—2 times per day. Activation of patients in the RA group began after 5 hours, in the group of GA — after 16—18 hours. Already in the first postoperative day, patients of the RA group had active peristalsis and passage of flatus; among GA patients, restoration ofbowel activity occurred 2—3 days after surgery. The results of patient satisfaction with treatment on Likert scale (1—5 points) were evaluated 3 months after surgery in terms of recovery, pain severity and return to normal activity. One hundred patients in the GA group and 99 patients of the RA group took part in a telephone survey. The majority of patients in the RA group expressed significantly greater satisfaction with the treatment (4.67 ± 0.41 points) than patients in the GA group (4.15 ± 0.73 points). Conclusions. Combined regional anesthesia is an effective method of pain relief in laparoscopic gynecologic surgeries. Regional anesthesia provides adequate muscle relaxation and appropriate working environment for operators, without compromising general anesthesia and avoiding its unwanted risks. It is this multicomponent technique, according to our research, that it is more effective, safe, more comfortable for patients. We also found that patients operated under RA were generally more satisfied with treatment.
Keywords: regional anesthesia; spinal anesthesia; pneumo-peritonium; myomectomy; uterine extirpation; plexus hypo-gastricus superior
