CC BY
30
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 617.55-089.5+614.2:34 DOI: 10.22141/2224-0586.5.92.2018.143240
Евсеева В.В.
Державна наукова установа «Науково-практичний центр профлактично! та клнчно! медицини» Державного управлння справами, м. Ки!в, Укра!на
Досвш застосування налбуфшу пдрохлориду в схемi штраоперацмноТ мультимодальноТ аналгезií як частина протоколу прискореноТ перiоперацiйноТ реабiлiтацil в барiатричнiй х1рурги
Резюме. Метою даного долдження було nорiвняння аналгетичних ефектiв налбуфшу гiдрохлориду та фентаныу як основних компонентiв у схемi iнтраоперацшноi мультимодально1 аналгези у пацieнтiв з морбiдним ожирнням тд час лапароскотчних барiатричних втручань. Матерiали та методи. У долджент брали участь 18 пацieнтiв iз морбiдним ожирнням, рандомiзованi на двi рiвнозначнi групи (п = 9). У першт грут пащенти як основний аналгетичний компонент тд час анестези отримували фентанш, у другт грут — налбуфну гiдрохлорид. Рiвень тсляоперацтного болю ощнювався за вiзуально-аналоговою шкалою (ВАШ) протягом першоi пiсляоперацiйноi доби. Результати. Рiвень тсляоперацшного болю за ВАШ у першу тсляоперацтну добу статистич-но не вiдрiзнявся мiж пащентами обох груп. Висновки. Вiдповiдно до отриманих даних налбуфну гiдрохлорид е ефективною альтернативою фентаныу як основний аналгетичний компонент в схемi мультимодальноi iнтраоперацшноi аналгезиу пацieнтiв з морбiдним ожирнням при лапароскотчних барiатричних втручаннях.
Ключовi слова: барiатрична хiрургiя; прискорена реабмтащя; ожиршня; мультимодальна аналгезiя; налбуфну гiдрохлорид
Вступ
Хоча всесвггня епщемш ожиршня протягом де-кГлькох десятилиъ вплинула на анестезюлопчну практику, на даний час, як i рашше, юнуе вщносна вщсутшсть анестезюлопчного менеджменту в лГку-ванш ще! групи пащентГв. На жаль, iмовiрно, немае щеального методу анестези або щеально! комбшаци лЫв для пащента, який страждае вщ ожиршня [1]. Але основш принципи протоколу ERAS (Enhanced Recovery After Surgery) в барiатричнiй анестезюло-ri'i — зниження швазГ! та ошощного навантажен-ня [2] — повинш устшно реалiзовуватися завдяки використанню неiнвазивного анестезiологiчного монiторингу та мультимодально! перюперацшно! аналгезГ!, якi вщграють ключову роль в скороченнi застосування ошощв, покращують якГсть тсляопе-рацшно! аналгезГ!, що не може не вплинути на за-гальний результат лГкування барiатричного пащен-та [6].
Незважаючи на гарний аналгетичний ефект, наркотичш аналгетики несуть значний ризик i небезпеку при мор6Гдному ожиршш (МО): ризик гипералгезГ!, негативний вплив на Гмунну систему, збшьшення частоти пiсляоперацiйних нудоти та блювання та, найважливiше, пригш-чення дихання у пашен™ Гз синдромом сонного апное. Ввдповвдно до протоколГв ERAS необ-хГдно використовувати ото!ди коротко! дГ! або принаймнГ мшГмГзувати використання отошв тривало! дГ! у пащентГв Гз морбГдним ожирГнням [5]. У пащентГв з Гндексом маси тТла (1МТ), що не перевищуе позначку 40, цю проблему вирь шують регГональнГ методи анестези. На жаль, застосування цих методГв у пащентГв Гз МО мае певш техшчш труднощГ [3—5]. Тому розробка альтернативних схем перюперацшного знебо-лювання в барГатричнГй хГрургГ! е перспектив-ним напрямком.
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» (<Medicina neotloznyh sostoanij»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденцГГ: Евсеева Вiкторiя Вiкторiвна, лiкар-анестезiолог, Державна наукова установа «Науково-практичний центр профтактично'Г та клiнiчноí медицини» Державного управлшня справами, вул. Верхня, 5, м. КиГв, 01014, УкраГна; e-mail: doc-evv@outlook.com; контактний тел.: +38 (050) 440-82-86.
For correspondence: Yevsieieva Viktoriia, State Scientific Institution "Scientific and Practical Center of Preventive and Clinical Medicine" of the Agency of State Affairs, Verkhnya st., 5, Kyiv, 01014, Ukraine, e-mail: doc-evv@outlook.com; phone: +38 (050) 440-82-86.
Найпоширешшим серед опющв, що викорис-товуються в iнтраоперацiйнiй аналгез!!, в Укра!н1 е фентанiл — aroHicT отощних рецепторiв, що вза-емoдiе переважно з мю-рецепторами центрально! нервово! системи, спинного мозку i периферичних тканин. Але, кр1м доброго аналгетичного ефекту та пoрiвнянo з промедолом i морфшом, короткотри-валою дiею фентан!л пригнiчуе дихальний центр, збуджуе блювальний центр i центри блукаючого нерва, викликаючи появу брадикард!!, яка суттево по-силюеться в пoеднaннi iз севофлураном [7, 9]. Нал-буфiну пдрохлорид е ошощопод1бним аналгетиком групи агошспв-антагошспв отощних рецептoрiв, aгoнicтoм кaппa-рецептoрiв i антагонютом мю-рецептoрiв, порушуе м1жнейронну передачу больо-вих iмпульciв на рiзних рiвнях центрально! нервово! системи, впливаючи на вищi вщдши головного мозку. Значно меншою мiрoю, н1ж фентaнiл, порушуе функцiю дихального центру i впливае на моторику шлунково-кишкового тракту, не впливае на гемо-динaмiку [8].
Враховуючи наведет ефекти, використання нaлбуфiну гiдрoхлoриду як основного аналгетичного агента в cхемi штраоперацшно! мультимодально! аналгез!! при лапароскошчних бaрiaтричних втру-чаннях може бути доцГльним за умови под!6ного до фентaнiлу р!вня аналгез!!.
У данш нaукoвiй cтaттi нaведенi клшчш прикла-ди усп!шного застосування альтернативно! схеми штраоперацшно! мультимодально! аналгезп з ви-користанням нaлбуфiну г!дрохлориду як основного аналгетичного компонента та реaлiзaцii програми з прискорено! перюперацшно! реабштацп пaцiентiв з мор6!дним ожир!нням тсля проведення лапаро-скоп!чних бaрiaтричних втручань.
Метою роботи е пор!вняння аналгетично! дл фентaнiлу та нaлбуфiну гщрохлориду як основних аналгетичних aгентiв в cхемi штраоперацшно! мультимодально! анестез!! у пащенпв з мор6!дним ожир!нням пщ час лaпaрocкoпiчних бaрiaтричних втручань.
Mатерiали та методи
У проведеному дослвдженш ми дотримували-ся принцитв ERAS в перюперацшному веденнi пацiентiв, мaлoiнвaзивнocтi штраоперацшного aнеcтезioлoгiчнoгo монгторингу, мультимодально! аналгез!!.
У досл1дження було включено 18 хворих на морб1дне ожир1ння, 8 чоловтв i 10 ж1нок, в1ком в1д 28 до 60 рок1в, з 1МТ 37—55 кг/м2, яким за пер1-од з 2016 по 2018 р1к в ДНУ «Науково-практичний центр профГлактично! та клш1чно! медицини» ДУС були виконан1 лапароскоп1чн1 бар1атричн1 втручання. На етап1 передоперац1йного обстежен-ня супутню патолог1ю д1агностовано в ус1х пащ-ент1в: артер1альна гшертенз1я — у 18 пац1ент1в, цу-кровий д1абет — у 5, гшеркапшя та г1поксем1я — в 11 пащенпв, синдром сонного апное мали 2 па-ц1енти. За шкалою ASA 14 пац1ент1в в1днесено до 2-го класу, 4 пац1ент1в — до 3-го класу. Ус1 пащ-
^т
енти були обстеженш згiдно з протоколом перед-операцшно^ пiдготовки пацieнтiв. 17 пащентам була виконана лапороскопiчна sleeve-резекцiя шлунка та 1 пацiенту — лапароскотчне шунту-вання шлунка. У Bcix пацiентiв була реалiзована програма прискореного ведення перюперацшно-го перiоду.
Пащенти були рандомiзованi на двi групи. До першо^ групи (nt = 9) увшшли пацiенти, якi як основний аналгетичний компонент штраоперацшно отримували фенташл внутршньовенно (в/в) у складi мультимодально^ аналгезп. У другу групу (n2 = 9) увшшли пащенти, якi як основний аналгетичний компонент штраоперацшно отримували налбуфшу пдрохлорид в/в у складi муль-тимодально^ аналгезп. В обох групах пащенти тд час премедикацп отримували ондансетрон 8 мг, пантопразол 40 мг, декскетопрофен 50 мг вну-тршньовенно.
Уам пацiентам пiд час операцп була проведена комбiнована шгаляцшна низькопотокова анестезiя севофлураном у поеднанш з перiоперацiйною муль-тимодальною аналгезiею.
Використовуваний метод анестезп — багатоком-понентна збалансована анестез1я за такою методикою: премедикацiя — ондансетрон 8 мг, декскетопрофен 50 мг, пантопразол 40 мг внутршньовенно. 1ндукц1я пропофолом 2—2,5 мг/кг фракцшно до досягнення клшчних симптомiв наркозу, фентанш 0,005% 0,2 мг (nt = 9) або налбуфшу гщрохлорид 100—200 мкг/кг маси тша (n2 = 9). 1нтубац1я трахее пiсля релаксацй на тлi атракурго безилату 500— 600 мг/кг або рокуронго бромiду 0,6—1,0 мг/кг. Пд-тримка анестезп: киснево — севофлуранова сумш FiO2 50—55%, севофлуран 1,4—1,8 об.% на видиху (1—1,5 МАС) при потощ не бшьше 1 л/хв. Показни-ки BIS шдтримувалися на рiвнi 40—50. З метою ш-траоперацiйного знеболення в першiй групi (nt = 9) вводився парацетамол 1000 мг в/в краплинно, фентанш 2—2,5 мкг/кг атм/ч. У другш груш (n2 = 9) — парацетамол 1000 мг в/в краплинно, налбуфшу пдрохлорид 250—500 мкг/кг кожш 30 хв. Релаксацiя в обох групах пщтримувалася фракцшним введенням атракурго безилату 10—20 мг кожш 20—45 хв або рокуронго бромщу в тiй самiй дозi. 1нтраоперацшний монiторинг пацiента включав: неiнвазивне вимiрю-вання артерiального тиску (АТ), частоти серцевих скорочень (ЧСС), пульсоксиметрго, електрокар-дiографiю, показники центральное гемодинамiки (математичним методом), визначення концентраций кисню, вуглекислого газу та шгаляцшного анестетика на вдиху i видиху, реестрацго бiспектрального iндексу в режимi on-line. 1нтраоперацшно так само визначалися показники кислотно-лужного стану, електролiтiв, глюкози кров^ венозное сатурацй. Усiм пацiентам була виконана катетеризацiя пери-ферично^ вени (у 3 випадках за допомогою ультразвукового апарата), темп штраоперацшно^ шфузп не перевищував 3—5 мл/кг/год. Рiвень шсляопера-цiйного болю визначався за вiзуально-аналоговою шкалою (ВАШ) [6].
Оцiнка болю за ВАШ проводилась вперше на операцiйному столi, одразу тсля екстубаци трахе!, далi — через 2, 4, 12 та 24 години тсля операци двiчi (перед знеболюванням та через 30 хв тсля знеболю-вання).
Iнтерпретацiя даних за ВАШ:
— 0 — нема болю;
— 1—3 бали — слабкш бшь;
— 4—5 балiв — помiрний бшь;
— 6—9 балiв — сильний бшь;
— 10 балiв — найсильтший бiль, якiй тшьки можна уявити.
Iнтерпретацiя результатiв знеболювання:
— немае болю — 0 балiв;
— адекватне знеболювання — 1—4 бали;
— необхщно додаткове знеболювання (помiрний бiль) — 5 балiв;
— необхiдно додаткове знеболювання наркотич-ними аналгетиками (сильний бшь) — 6—10 балiв.
Статистична обробка результапв дослiдження здiйснювалась за допомогою пакета аналiзу статис-тичних даних EZR (R-Statistics) та авторського пакета Medstat (Лях Ю.6., Гур'янов В.Г., 2004-2011).
Результати та обговорення
Показники, що характеризують гемодина-мiку i газообмiн протягом операци, наведено в табл. 1.
Наведет дат свщчать, що показники гемоди-намiки в обох групах суттево не вiдрiзнялися мiж собою впродовж операци та знаходилися в межах штраоперацшно! стрес-норми, за винятком перюду через 15 хвилин вщ початку операци. Показники ЧСС у даний операцшний перюд у грут 1 мали статистично значущу тенденцiю до брадикарди та, як наслщок, ввдносно! гшотони, обумовлено! ефектами комбшаци фентанiлу iз севофлураном. Тому пащенти в групi фентанiлу потребували внутршньовенного введення атрот-ну на ввдмшу вiд пацiентiв у грут налбуфшу пд-рохлориду. Показники адекватносп оксигенаци i вентиляци (SpO2 i EtCO2) в обох групах вщповь дали нормальним значенням i не вiдрiзнялися вiд рiвня стрес-норми.
Показники, що характеризують ранню тсля-операцшну реабiлiтацiю пацiентiв, наведено в табл. 2.
Таблиця 1. Показники гемодинамки i газообмну в пер'юперац'шний перюд
Показник/ етап У свщомост Через 10 хвилин шсля штубацп трахеТ Основний етап операци Кшець операци
1-ша група (n = 9) 2-га група (n = 9) 1-ша група (n = 9) 2-га група (n = 9) 1-ша група (n = 9) 2-га група (n = 9) 1-ша група (n = 9) 2-га група (n = 9)
Систолiчний АТ, мм рт.ст. 160 (145170)* 160 (135-170)* 84 (60100)** 132 (120135)** 130 (115140)* 125 (120-135)* 120 (110-125)* 120 (120-130)*
Дiастолiчний АТ, мм рт.ст. 100 (80-100)* 100 (80-100) 53 (45-63)** 72 (60-80)** 80 (60-80)* 70 (70-80)* 80 (60-80* 70 (60-80)*
ЧСС, хв-1 78 (72-92)* 75 (73-88)* 50 (42-58)** 67 (62-72)** 80 (74-88)* 80 (70-85)* 84 (80-87)* 73 (69-77)*
SpO2, % 97 (95-98)* 96 (94-99)* 97 (96-97)* 97 (95-98)* 97 (96100)* 96 (95-97)* 97 (96-100)* 97 (96-100)*
EtCO2, мм рт.ст. 38 (36-40)* 39 (37-41)* 38 (37-40)* 38 (36-40)* 38 (37-40)* 38 (36-40)* 40 (39-42)* 39 (38-40)*
Примтки: * — порiвняння центральних тенденцй двох незалежних вибiрок, статистично незначим'1 вд-мнност (р > 0,05, W-критерй Влкоксона, множинн порiвняння, критерй Крускала — Уоллса, критерй х2) MiM показниками в 1-й i 2-й групах; ** — статистично значимi вщмшност (р < 0,05, Т-критерй Влкоксона, множинн порiвняння, критерй Крускала — Уоллса) показникв вдновлення спонтанного дихання у групах порiвняння.
Таблиця 2. Показники, що характеризують ранню псляопера^йну реабтта^ю пац'1ент'т (оцнювалися з моменту нульовоУ концентрацп севофлурану на видиху)
Показник Перша група (n = 9) Друга група (n = 9)
Розплющування очей, хв 6 (6-9)* 8 (8-9)*
Ефективне спонтанне дихання, хв 6 (5-7)** 4 (3-6)**
Екстубафя, хв 8 (8-10)* 8 (8-11)*
Рiвень пюляоперацмного болю за ВАШ, бал 0 (0-1)* 0 (0-1)*
Примтки: *— пор'вняння центральних тенденцй двох незалежних виб'рок, статистично незначим'1 в'щм'н-ност (р > 0,05, W-критерй Влкоксона, множинн пор'вняння, критерй Крускала — Уоллса, критерй х2) мiж показниками в 1-й (основнй), 2-й (пор'1вняння) групах; ** — статистично значим'1 вщмшност (р < 0,05, Т-критерй Влкоксона, множинн пор'вняння, критерй Крускала — Уоллса) показниюв в 'щновлення спонтанного дихання у групах пор '1вняння.
w
Таблиця 3. Показники р 'вня шсляоперацшного болю за ВАШ у першу добу тсля операци
Показник, бали Час шсля операци, год
2 4 12 24
PiBeHb болю у першлй rpyni (n = 9) 2 (2-3) * 4 (3-5)* 3 (3-4)* 2 (1-3)*
PiBeHb болю у друпй rpyni (n = 9) 2 (2-3)* 2 (2-4)* 2 (2-3)* 1 (0-2)*
Примтки: *— пор'вняння центральних тенденцй двох незалежних виб'рок, статистично незначим'1 в'щм'н-ност (р > 0,05, W-критерй В'лкоксона, множинн пор'вняння, критерй Крускала — Уоллса, критерй х2) MiM показниками в 1-й i 2-й групах.
Як видно з табл. 2, дан в обох групах суттево не вщр1зняються мж собою, за винятком вiрогiдного подовження часу вщновлення спонтанного дихання в груш фентаншу порiвняно з налбуфшом гщрохло-ридом. Але вщновлення свщомосп скорше вщбу-валося в групi фентаншу, iмовiрно, це обумовлено бiльш короткою дiею порiвняно з налбуфiном гщро-хлоридом.
Екстубацiя в обох групах здшснювалася на опе-рацiйному столi, вщповщно, не було потреби у про-веденнi продовжено! штучно! вентиляц!! легешв (ШВЛ). При цьому рiвень шсляоперацшного болю на операцiйному столi за ВАШ в обох групах був мь шмальним — 0—1 бал. Показники гемодинамжи пiд час операци суттево не вiдрiзнялись у пащенпв обох груп.
Оскшьки налбуфiну гщрохлорид практично не пригшчуе дихальний центр, потреба у введенш мю-релаксантiв у груш налбуфшу гiдрохлориду при од-наковiй тривалостi операци була вищою порiвняно з групою фентанiлу, але це вiрогiдно не вплинуло на час вщновлення спонтанного дихання та екстубаци трахе!. Жоден пацiент в обох групах не потребував продовжено! ШВЛ та шсляоперацшного мотто-рингу в умовах вщдшення штенсивно! терапи.
Динамiка показникiв рiвня пiсляоперацiйного болю за ВАШ в першу добу тсля операци наведено в табл. 3.
У ранньому шсляоперацшному перiодi рiвень болю оцiнювався з використанням ВАШ за 10-баль-ною системою. При рiвнi больового порогу до 5 ба-лiв за ВАШ як знеболювальне використовувалися декскетопрофен 100—150 мг на добу та парацетамол 2000—3000 мг на добу; 6 балiв i вище — додатково наркотичт аналгетики [3]. Пiсля вищезазначених лапароскопiчних барiатричних втручань рiвень болю за ВАШ у пащенпв в обох групах дорiвнював у середньому 2—4 бали, вщповщно, у наркотичних аналгетиках необхiдностi не було. У пащенпв гру-пи фентаншу показники рiвня болю за ВАШ упро-довж першо! шсляоперацшно! доби суттево не в!^знялись вiд показникiв пащенпв групи налбу-фiну гiдрохлориду, але мали статистично незначу-щу тенденщю до зростання до 4-! шсляоперацшно! години, iмовiрно, це обумовлене тим, що налбуфiну гiдрохлорид мае бшьш подовжену аналгетичну дiю порiвняно з фентаншом.
Жоден пацiент в обох групах не потребував продовжено! ШВЛ та шсляоперацшного мошторингу в умовах вщдшення штенсивно! терапи.
В обох групах не було необхщносп у шсляоперацшному призначенш протиблювотних за-собiв, що може бути обумовлено антиеметичними ефектами парацетамолу [10]. У Bcix пащенпв була усшшно реалiзована програма прискореного ве-дення перюперацшного перiоду. Bei пацiенти були активiзованi протягом першо! доби тсля операци. Ентеральне харчування розпочате з 2-! шсляоперацшно! доби.
У зв'язку з отриманими даними подана заявка на корисну модель.
Висновки
1. Налбуфшу гщрохлорид е ефективним i без-печним аналгетичним компонентом в складi муль-тимодально! штраоперацшно! аналгези при лапа-роскопiчних барiатричних втручаннях у пащенпв ¡з морбщним ожиршням та виступае альтернативою фентаншу.
2. Розробка альтернативних схем штраоперацшно! аналгези в барiатричнiй анестезюлоги е актуаль-ним i перспективним напрямком.
Конфлжт iHTepeciB. Автор заявляе про вщсут-н1сть конФл1кту iнтересiв при пщготовщ дано! статтi.
Список лiтератури
1. De Baerdemaeker L., Margarson M. Best anaesthetic drug strategy for morbidly obese patients // Curr. Opin. Anaes-thesiol. — 2016 Feb. — 29(1). — Р. 119-28. — doi:10.1097/ ACO.0000000000000286.
2. Awad S., Carter S, Purkayastha S. et al. Enhanced recovery after bariatric surgery (ERABS): clinical outcomes from a tertiary referral bariatric centre // Obes. Surg. — 2014. — 24. — Р. 753-758.
3. Wulf H. Combined epidural with general anaesthesia vs. General anaesthesia alone-in major abdominal surgery. — XXYI annual ESRA congress. — Valencia, Spain, September 12—15, 2007. — Р. 238-239.
4. Fischer B. Benefits, risks, and best practice in regional anesthesia: do we have the evidence we need? // Reg. Anesth. Pain. Med. — 2010. — 35. — Р. 545-8.
5. Lemanu D.P., Srinivasa S, Singh P.P., Johannsen S., MacCormick A.D., Hill A.G., Volk T., Engelhardt L., Spies C., Steinfeldt T., Gruenewald D., Kutter B., Heller A, Werner C., Heid F., Burkle H., Gastmeier P., Wernecke K.D., Koch T., Vi-cent O., Geiger P., Wulf H. Incidence of infection from catheter procedures for regional anesthesia: first results from the network ofDGAI and BDA // Anaesthesist. — 2009. — 58. — Р. 1107-12.
V
■
6. Schumann R. Anaesthesia for bariatric surgery //Best Practice & Research Clinical Anaesthesiology. — 2011. — 25(1). — Р. 83-93. — doi: 10.1016/j.bpa.2010.12.006.
7. 1нструкщя до застосування препарату фентанш. — http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=5481.
8. 1нструкщя до застосування препарату налбуфш. — http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=24140.
9.1нструкщя до застосування препарату севофлуран. — http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=4363.
10. Pickering G, LoriotM.A., LibertF, Eschalier A, Beaune P., Dubray C. Analgesic effect of acetaminophen in humans: first evidence of a central serotonergic mechanism // Clin. Pharmacol. Ther. — 2006. — 79(4). — P. 371-8.
Отримано 28.05.2018 ■
Евсеева В.В.
Государственное научное учреждение «Научно-практический центр профилактической и клинической медицины» Государственного управления делами, г. Киев, Украина
Опыт применения налбуфина гидрохлорида в схеме интраоперационной мультимодальной анальгезии как часть протокола ускоренной периоперационной реабилитации
в бариатрической хирургии
Резюме. Целью данного исследования было сравнение анальгетических эффектов налбуфина гидрохлорида и фентанила как основных компонентов в схеме интраоперационной мультимодальной анальгезии у пациентов с морбидным ожирением во время лапароскопических ба-риатрических вмешательств. Материалы и методы. В исследовании приняли участие 18 пациентов с морбидным ожирением, разделенные на две равнозначные группы (п = 9). В первой группе пациенты в качестве основного анальгетического компонента во время анестезии получали фентанил, во второй группе — налбуфина гидрохлорид. Уровень послеоперационной боли оценивался по визуально-аналоговой шкале (ВАШ) в течение пер-
вых послеоперационных суток. Результаты. Уровень послеоперационной боли по ВАШ в первые послеоперационные сутки статистически не отличался между пациентами обеих групп. Выводы. В соответствии с полученными данными налбуфина гидрохлорид является эффективной альтернативой фентанилу в качестве основного анальгетического компонента в схеме мультимодальной интраоперационной анальгезии у пациентов с морбидным ожирением при лапароскопических бариатрических вмешательствах.
Ключевые слова: бариатрическая хирургия; ускоренная реабилитация; ожирение; мультимодальная анальгезия; налбуфина гидрохлорид
V.V. Yevsieieva
State Scientific Institution "Scientific and Practical Center of Preventive and Clinical Medicine" of the Agency of State Affairs, Kyiv, Ukraine
The experience of using nalbuphine hydrochloride in the intraoperative multimodal analgesia scheme as a part of the Enhanced Recovery after Surgery protocol in bariatric surgery
Abstract. Background. This study aimed to compare the analgesic efficacy of intraoperative nalbuphine hydrochloride versus fentanyl in morbidly obese patients undergoing laparascop-
ic bariatric surgery. Materials and methods. Eighteen patients were randomly divided into two equal groups (n = 9 each). In the first group, patients received intravenous fentanyl during anesthesia, in the second group — nalbuphine hydrochloride as a basic analgesic component. Postoperative pain condition was evaluated using Visual analogue scale. In the recovery room, an observer recorded the pain score, the need for rescue analgesics
during 24 h postoperatively. Results. In patients of the fentanyl group, the pain scores according to Visual analogue scale during the first 24 h after surgery did not differ significantly from those in the nalbuphine group (p > 0.05). Conclusions. According to the available data, nalbuphine hydrochloride is an effective and safe analgesic component of the multimodal intraoperative analgesia in morbidly obese patients undergoing laparoscopic bar-iatric surgery and may be an alternative to fentanyl. Keywords: bariatric surgery; enhanced recovery; obesity; multimodal analgesia; nalbuphine hydrochloride
