CC BY
11
Резюме.
УСП1ХИ Х1М10ТЕРАП11 ПРИ РАКУ П1ДШЛУНК0В01 ЗАЛОЗИ: ФАКТ АБО М1Ф? (ЗА МАТЕР1АПАМИ ONCOLOGY OMI SEMINAR 2007). Бутирський О.Г., 1Ващук В.В.
Ключов1 слова: пщшлункова залоза, рак, лкування
В оглядовм статт1 автори подають деяю матер1али, що стосуються тактики та (нео)адъювантноТ xiMioTepanii раку пщшлунковоТ запози в CBiTi рекомендацш Memorial Sloan-Kettering Cancer Center (Нью-Йорк).
УДК 616,33-089:611-053
АНАТ0М1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДОЩЛЬНОСП ФОРМУВАННЯ ТРУБЧАСТО1 ФОРМИ ШЛУНКОВО1 КУКСИ ПРИ РЕЗЕКЦ1ЯХ ШЛУНКУ 3 ПОЗИЦ1Й МОРФОГЕНЕЗУ
Донецький нацюнальний медичний уыверситет ¡м.М.Горького Василенко Л.1.
В po6omi наведет лтературн морфогенетичн дант онто- i фшогенетичного розвитку шлунку у людини з метою aнamoмiчнoгo обгрунтування дoцiльнocmi формування трубчастог форми шлунковог кукси при резекщях шлунку (РШ). Зроблено висновок, що прагнення xipypгiв покра-щити результати оперативного лтування ускладненог виразковог хвороби повинш бути спря-моваш на вiдmвopeння резервуарно-трубчастог структури шлунковог кукси тсля РШ, як най-быьш оптимальног в морфогенетичному i функцюнальному вiднoшeннi.
Ключов1 слова: морфогенез, шлунок
Одним ¡з найбтьш розповсюджених \ патоф!з!-олопчно обгрунтованих способ! в оперативного л!кування хрон!чних ! ускладнених гастродуоде-нальних виразок (ГДВ), залишаеться резекц!я шлунку (РШ) [3-6,11,15-16] та ¡нш.). Однак виб!р способу РШ ! виду формування шлунковоТ кукси (ШК) (м!шкопод!бна форма, у вид! конуса, ретор-то-под!бна, трубчаста) р!зними х!рургами вир!-шусться по-р!зному ! являсться дискус!йним [36,11,23-24,33] та ¡нш. Бажання х1рург1в покращи-ти функц1ональн1 результати оперативних втру-чань диктус необх1дн1сть пошуку \ розробки но-вих, б1льш досконалих способ1в операц1й [36,11,23-24,36] та ¡нш.
3 метою об'ективЬаци вибору вида \ форми ШК при РШ нами вивчено, за даними л1тератури, стан \ особливост1 морфогенезу шлунку. Загаль-но зв1сно, що в екпаднм систем! травления про-в1дна роль належить шлунку [27]. Тому, вивчен-ня особливостей будови шлунку, деталей його морфогенезу \ х1рург1чно1 анатом1| дозволяють визначити законом¡рност1 будови в процеа його розвитку, що мае велике практичне значения для розробки бтьш досконалих способа х1рург1-чного л1кування ускладнених ГДВ. У зв'язку з цим, представляе певний ¡нтерес форми м1нли-вост1 шлунку в пре- \ постнатальному онтогенез!.
Початковим етапом в екпаднм систем! ембрю-генезу травноТ систем людини являсться формування первюноТ кишки у вид! трубки ¡з зарод-кового листка ентодерми (Л.Г.Барт, 1951) [2] в перш! 2-3 нед!л! внутр!шньоутробного розвитку (ВУР) у зародка довжиною в 0,3 см. 3 подовжен-ням зародка майбутн!й травний канал все б!льш приймас вид трубки [8]. В процес! онто - ! ф!ло-генезу перв!сна кишка, що сформована у вид! трубки, подтяеться на 3 в!дд!ли: передню, сере-дню ! задню кишки ! служить основою для розвитку орган!в травления, дихання ! сечостатево!'
системи, що представлен!, вщповщно, у вид| травноТ, дихальноТ ! сечостатевоТ трубок. Утво-рення в утробному пер!од! трубок ! Тх отвор!в в!-дображус процес фтогенезу [28]. Органи травного тракту, що побудован! за трубчастим типом, характеризуються неравном!рним ростом р!зних частин, що ускладнюються за своею формою. Саме в цих видозм!нах просл!жусться загальний принцип: в найменшому об'см! трубки органи одержують найбтьшу поверхню об'сму (П.Ф.Лесгафт [цит.за [28]). Формоутворюючим фактором, що визначас трубчасту будову травного каналу (ТК) у р!зних тварин ! людини в процес! еволюци, сл!д вважати впливання зовн!ш-нього середовища та характера харчування (С.М.Касатк!н [цит.за [28]).
Розвиток шлунку в!дбувасться з заднього в!д-д!лу передньоТ кишки. За даними [2,8,9,29,39] шлунок анатом!чно вщособлюеться у вид! вере-тенопод!бного розширення перв!сно1 ембр!она-льноТ кишки на 3-4-й нед!л! у зародк!в довжиною 0,32-0,35 см, що росташований в подовжньому напрям!, зб!гасться з подовжньою в!ссю т!ла ! мае довжину в 100 ммк, коли вся травна система ембр!ону представлена единою трубкою. Вже на 4-й нед!л! ВУР травна трубка значно зм!нюеться: трубка зб!льшуеться у поперечному напрямку; спочатку становиться веретенопод!бною, а пот!м реторто-под!бною з вигином випукл!стю в дорза-льну сторону [14]. До початку 6-1 нед!л! шлунок збтьшуеться в 6 раз!в [20]. В ход! раннього емб-рюгенезу швидко зм!нюеться форма, положения ! внутр!шньоорганний об'ем шлунку А.Андр!еску, 1970; [8,9] !з саптальноТ площини переходить в косо-фронтальну ! до 6-1 недел! ВУР шлунок за своею формою нагадуе дефенетивний [29,39]; ¡нтенсивно росте в ширину, утворюючи велику кривизну шлунку (ВКШ) (дорзально) ! малу кривизну шлунку (МКШ) та спрямований допереду
(вентрально). CaMi поверхн1 шлунку спрямоваы праворуч i л1воруч [29,39]. Швидкий picT шлунку у ембрюна можна пояснити досить вираженою його акцел1рац1ею, що свщчить про зростання функцюнальноТ значим^ шлунку для життя ¡н-дивщу.
За даними [22] до 8-1 недт1 ембрюгенезу заве-ршуеться закладка структур, що складають слн-ки шлунку. На 3-4 мюяц1 ВУР вщбуваеться пере-мщення шлунку, повороти його навколо сагита-льноТ i поздовжнм Bici [9,22,29,39]. При поворот! навколо сагитальноТ Bici шлунок переходить з вертикального положения в косе: кард1альний вщдт шлунку, при цьому змщуеться л1воруч, а пторичний вщдт шлунку (ПВШ)- праворуч. При поворот! навколо поздовжньоТ Bici л1ва поверхня шлунку стае передньою, а права-задньою. В результат ВКШ звернена л1воруч-донизу, МКШ-праворуч-доверху. Водночас з поворотом вщбуваеться перемщення шлунку в каудальному на-прямку [22]. Шлунок набувае практично остаточ-не положения i представляв з1гнуте м1шкопод1б-но розширене утворення, в якому анатомнно виявляються Bei його вщдти [8]. У немовляти випукпють дна i ВКШ виражеы слабко, його форма наближаеться до цилндричноТ, положения шлунку майже вертикальне (Р.Д.Синель-HiKOB,1979). У грудному вщ i до 4-5 poKiB форма шлунку наближаеться до грушопод1бноТ. 3 ростом ¡ндивщу значно збтьшуеться ВКШ i ПВШ. До 7-10 poKiB встановлюеться форма, що влас-тива дорослим (Ф.1.Валькер, А.А.Ханду)[цит.за [22]. У дорослих вщмнаеться форма шлунку у вид1 гачка, рога, подовжнього гачка. За даними Stronberg [цит.за [28] шлунок представляв собою винтопод1бну трубку з правим ходом нар^а. Ду-же вар1абелы-н i форми оперованого шлунку (ni-сля РШ): м1шкопод1бна, воронкопод1бна, ретор-топод1бний, "каскадний" шлунок та ¡нш. Вариа-белы-мсть форм шлунку або ШК обумовленк 3Mi-ною тонуса CTiHOK ШК, об'емом i видом РШ.
Вивчаючи пролферативну активнють кп1тин в р1зних вщдтах шлунку ембрюна, Dankmeiyer et Miete (1959,1962) [цит.за [8] довели, що пролн феративна активнють кп1тин слизовоТ в облаем майбутньоТ ВКШ, приблизно, в 2 рази вище за МКШ. Автори гадають, що змша форми i положения ембрюнального шлунку являсться не результатом його ротаци навколо свое!' Bici [40], а обумовлена нер1вном1рыстю проткання пролн феративних процеав в CTiHui шлунку, що розви-васться.
Вивчення особливостей проткання пстогене-тичних процеав в CTiHui шлунку дозволило [20] довести, що диференц1ювання елементв стнки шлунку випереджас CTyniHb розвитку ¡нших в1д-дт1в ТК [8], що свщчить про функцюнальну зна-чимють шлунку в систем! травления. Так, eniTe-л1й шлунку розвивасться ¡з ентодерми кишковоТ трубки i поступово ¡з багаторядного перетворю-сться в однорядний. Диференц1ювання залозис-того eniTenira шлунку, за даними [1,8]. почина-
сться на 7-й недт1 ВУР, йде в напрямку вщ МКШ до ПВШ, причому цей процес диференц1ювання покривного eniTenira вщбуваеться швидше в ди-стальному Biflflini шлунку. Наведеы даы супере-чать теори ф^юлопчних ¡нград1ент1в Chilld (1937,1940) [2], за якою pi3Hi вщдти, що витягну-Ti удовжину органу, характеризуются р1зною ¡н-тенсивыстю обмЫу речовин i рЬною чутливютю до ушкоджувальних areHTiB: ui ф1з1олог1чн1 влас-тивост1 поступово спадають вщ проксимального кнця органу до дистального i вщ краТв Tina органу до його середини. Слщ вщм1тити, що „принцип ф^юлопчних ¡HrpaflicHTiB" [37] пояснюе про-цеси ембрюгенезу хребетних.
Утворення залоз шлунку [8] вщбуваеться на 11-13-й недт1 ВУР, починаючи з облаем дна i Ti-ла i, дектька тзыше, в пторичнм i кард1альнм частинах, причому зализистий апарат в ПВШ утворюеться найбтьш ¡нтенсивно. Однак на протяз1 ВУР ui залози залишаються мало розга-луженими i характеризуються бтьш тзньою Тх диференц1юванням (15 недтя), що вщповщае Teopii [37]. Диференц1ювання обкпадових кттин вщбуваеться на 12-й недт1 ВУР [22]. Диферен-ц1ювання головних кл1тин шлунку, на думку 6i-льшост1 дослщниюв, вщбуваеться на 17-18-й не-flmi ВУР ¡з додаткових кттин, частинанз неди-ференцмованих кл1тин. Процес диференц1юван-ня зализостого еп1тел1ю шлунку досить тривалий i не завершуеться до моменту народження [8]. Сформован! раыше ¡нших обкладеы кттини ще довгий час не спроможы забезпечити кислу реа-кц1ю шлункового BMicTy. Особливо пстолопчно незавершеною виглядае слизова оболонка ПВШ у немовляти, основна маса кп1тин якого вироб-ляе мукощний секрет [8].
Представляв ¡нтерес для xipypriB i особливос^ ембрюгенезу м'язового шару стЫок ШК. Так, за даними [8,22] найбтьш рано развиваеться цир-кулярний м'язовий шар в стнц1 шлунку в облаем МКШ i карди, тздыше ¡нших- в ПВШ. На 7-й не-flmi розвитку утворюеться м'язовий шар слизово!' оболонки. На 12-й недт1 закладуеться пторич-ний воротар, кард1альний-на 16-й недт1 у вид1 стовщення циркулярного шару. Диференц1юван-ня зовн1шнього поздовжнього шару м'язових волокон в1дбуваеться на 12-13-й недт1 ВУР в облает! ВКШ та МКВ i ч1тко виявляеться в терм1н 4 мюяцв ВУР. На 13-14-й нед1л1 ВУР утворюеться внутршнм косий м'язовий шар (Johnson, 1910), [22].
Слщ в1дм1тити, що CTiHKH ВКШ подан1 трьома м'язовими оболонками: зовн1шн1й шар-поздовжыми м'язовими волокнами; середн1й, найб1льш виражений шар- шаровими (цирку-лярними) м'язовими волокнами; внутршнм -окремими пучками косих м'язових волокон, що впл1таються в шаровий шар в облаем ВКШ (Р.Д.Синельн1ков,1979). Koci м'язов1 волокна збираються в пучки, косо спуска-ються по пе-редн1й i заднм ст1нкам шлунку ¡, при своему окорочены, зменшують ВКШ за напрямом до кардИ.
ВКШ вщр^няеться значним змщенням i найбн льшою функцюнапьною рухомютю в пороняны з ¡ншими вщдтами шлунку [22]. Слизовм оболон-ц1 шлунку належить здатнютю двигатися неза-лежно вщ ¡нших шар1в стнки i утворювати складки р1зних po3MipiB i напряму, завдяки наявност1 власного м'язового шару слизовоТ оболонки, що скпадае апарат аутопластики [28].
1нтрамуральний нервовий апарат шлунку в морфогенез! шлунковоТ стшки випереджуе його кровопостачання [9] i представлений трьома сплетннями: пщсерозним, ммм'язовим i пщсли-зовим, що розташоваы в товщиы i пром1ж шар1в м'язових волокон. Основним 3 них, в морфо-функцюнальному вщношены i найбтьш значу-щим, являеться ммм'язове ауербах1вське нер-вове сплетения (МАНС) (Auerbach, 1864) [13,1718,20,25], яке розташоване пром1ж зовышым подовжым i внутршым циркулярним м'язовими шарами. Гадають, що через МАНС вщбуваеться координац1я скорочень р1зних груп м'язових волокон шлунку [1]. В МАНС заюнчуеться основна маса плок блукаючого нерва [22]. Пор1вняльний пстолопчний аналЬ МАНС дозволяе виявити за-коном1рност1 його будови i розподтення нерво-вих елементв ще на раных стадах ембрюгенезу [13,17-18,20]. За даними [13,17-18]. ¡нтрамура-льний нервовий апарат шлунку закпадаеться у вид1 цепочки мтких нервових кттин (НК) в ганг-лтх, диференцмовка яких вщбуваеться у плода 4-5 мюяцв. 3 ростом оргаызму i шлунку стов-щуються його ст1нки, вщбуваеться збтьшення po3MipiB нервових вузл1в, тяж1в i петель, вщбу-ваеться диференцювання нейроыв, розвива-ються вщхвютя НК. Нейрони у плод1в i немовлят позбавлеы BiflXBicTiB i нагадують нейробласти. 3 народженням дитини вщбуваеться диференц1ю-вання ochobhoi маси нейроыв, яка вщбуваеться у д1тей до 13-15 poKiB. [8,13,25] рахують, що шлунок у 10-12 л1тньоТ дитини у функцюнально-му i морфолопч-ному вщношены близький до шлунку доросло!" людини. Однак, повне дозрь вання НК i ганглив шлунку вщбуваеться у людини до 15-20 poKiB [13,25]. 3 bIkom, збтьшуеться за розм1ром об'ем шлунку, вщбуваеться вщносне зменшення невротизацп р1зних його вщдтв. За даними [13] щтьнють нейроыв МАНС ctIhok шлунку у людини зроста вздовш його подовж-ньоТ Bici: вщ дна- до ПВШ, i в поперечному на-прямку: вщ ВКШ - до МКШ. Змша щтьносп ней-poHiB сплетения обумовлена зростанням po3Mi-piB ганглив, зменшенням диметру петель i 36i-льшенням концентрацп НК та волокон. Найбь льша концентраця НК- в облаем МКШ i ПВШ обумовлеы входженням в шлунок нервоних про-вщниюв (волокон) переважно парасимпатичноТ природи (гток блукаючого нерва), як1 синаптич-но пов'язаы з моторними нейронами першого типу Догеля. Останых дектька менше в облаем дна i ВКШ, куди проникають симпатичы нервов! провщники (волокна), що йдуть вздовж судин. Моторних НК першого типу Догеля бтьш за все
в проксимальних вщдтах шлунку, вздовш МКШ \ тта шлунку, меньш за все- в ПВШ. В дистальних вщдтах шлунку визначаються, переважно, мтю маловщросчаст1 НК другого типу Догеля, як1 ма-ють велик! за довжиною вщхвютя \ утворюють в м'язових волокнах \ слизовм оболонц1 нервов! заюнчення рецепторного типа. Це чутлив1 веге-та-тивы нейрони, що утворюють мюцев1 рефлекторы дуги [25]. Неоднаково розвинуте в рЬних вщдтах шлунку \ пщеерозне нервове сплетения. Так, за даними [22] в облаем МКШ \ ВКШ пщее-розне сплетения бтьш густе \ подане бтьш тов-стими нервовими тяжами. Максимальна щть-нють ганглив пщеерозного нервового сплетения визначаеться в облаем дна \ вздовж ВКШ - в областях шлунку, як1 пщлягали найбтьшому рос-тяжшню при наповнены його Тжею [25]. Деяю морфологи [13,18,25] та ¡нш. рахують, що МАНС волод1е автономною, власною системою мкро-циркуляци, що вивчалася багатьма дослщника-ми (В.1.Петрух1н,1970; 1.1.Бобрик,1974; Б.М.Когут, 1978-1984; Б.С.Полнкевич, М.П.Ковальський, С.Д.Гройсман,1990; Г.С.Кр'якулов \ сп1вав., 2001; Каре11ег е! а11.,1977 [3,5,13,17,19,25,26]. та ¡нш.).
Представляв визначений ¡нтерес дослщження, що проведен! [38,41]. За даними автора, при до-слщжены на собаках був виявлений водм ритму перистальтичноТ активное^ шлунку, який метиться в проксимальнм третиы тта шлунку на ВКШ, вщ якого йде провщна система в дисталь-ному напрямку- по ВКШ. Вщчаст1, цим [11] пояс-нюе бтьш ранне вщновлення моторики ШК, що репстрована електрогастро-графнно, при збе-режены ВКШ \ утворенн1 тут резервуара при на-кладанн1 анастомозу бтя МКШ. Тому, не аби яким являеться значения способу РШ \ вида формуемо! ШК по вщношенню до вод1я ритму \ пров1дноТ системи шлунку [11] .
На п1дстав1 вище викладених даних ембр1оге-незу \ анатомИ" шлунку можна стверджувати, що трубчаста форма найбтьш характерна для ТК, ч1тко в1дсл1джуеться на вс1х етапах розвитку людини \ тварин в пре- \ постнатальному онтогенез! \ в1дображуе його онто- та ф1логенетичний раз-виток.
Таким чином, найбтьш виражена активн1сть прот1кання прол1феративних процеав в ст1нках шлунку взагал1 \ в област1 ВКШ безпосередньо, бтьш ранне диференц1ювання зализистого еп1-тел1ю з б1льш вираженим розвитком м'язових шар1в ст1нок шлунку вздовш ВКШ \ МКШ, висока пластичн1сть \ функц1ональна моб1льн1сть ст1нок ВКШ, добре кровопостачання \ ¡ннервац1я [3,5,19,26,30-35], а також, наявнють вод1я ритму, що розташований в проксимальн1й третин1 т1ла шлунка на ВКШ [38,41]. дозволяють визначити найб1льш визнаним формування трубчасто! фо-рми шлунково!' кукси ¡з стнок т1ла \ ВКШ [2].Тому, прагнення х1рург1в покращити результати оперативного лкування ускладненоТ виразковоТ хво-роби повинн1 бути спрямован1 на вщтворення
резервуарно-трубчастоТ структури шлунковоТ кукси теля РШ, як найбтьш оптимально!' в морфо-генетичному i функцюнальному вщношены [2].
10.
11
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
23
24
26
27
Л1тература
Барсуков Н.П. Развитие стенки желудка у человека в пренатальном онтогенезе; Автореф. дис...канд.мед.наук. - Симферополь,1973.
Василенко Л.И., Пола А.П. Обоснование целесообразности формирования трубчатой формы желудочной культи при резекциях желудка с позиции морфогенеза //Тез.докп. обл.научн. конф.морфологов (15-16 октября 1991г.).-Донецк,1991.-С.37-41.
Василенко Л.И. Сравнительная оценка усовершенствованных способов резекций желудка в лечении гастроду-оденальных язв: Автореф.дис...д-ра мед наук /СПб МАПО. -СПб., 1993.-43 с.
Василенко Л.I., Буценко В.М., Корн1снко О.М., Етфанцев О.А та iHrni. Удосконалеш вар1анти трубчастих резекцм шлунку в л1куванн1 хрошчних та ускпаднених гастродуо-деналь-них виразок //Зб1рник наук.праць сп1вроб1тник1в КМАПО ¡м.П.Л.Шуп1ка.-К., 2001.-Вип.10.-Кн.4.-С.253-259. Василенко Л.И., Верхулецкий И.Е. Трубчатые резекции желудка в лечении гастро-дуоденальных язв.-Донецк, Изд-во: Донеччина, 2003.-336 с.
Верхулецкий И.Е. Экономная резекция желудка с ваго-томией и пилоропластическим интрамуральным анастомозом как метод хирургического лечения язвенной болезни: Автореф. дис...д-ра мед наук /Киевский ин-т усовершенствования врачей.-К.,1990.-28 с. Велигоцкий H.H., Трушин A.C., Комарчук В.В. и др. Орга-носохраняющие принципы в хирургии осложненных и рецидивных гастродуоденальных язв //Зб.науков.статей /Матер1али XIX з Тзду xipypriB Украши (21-24 травня, 2000).-Харьков, 2000.-С.70-71.
Волкова О.В., Пекарский М.И. Эмбриогенез и возрастная гистология внутренних органов человека.- М.: Медици-на,1976.-415 с.
Герке П.Я. Частная эмбриология человека.-Рига,1957.-С.55-57.
Гилевич Ю.С., Оноприев В.И. Анастомозы в брюшной хирургии.-Ставрополь: Кн.изд-во, 1978.-376 с. Голдин В.А. Первичная и реконструктивная резекции желудка.-М.:Изд-воУДН, 1990.-172 с. Голуб Д.М. Строение периферической нервной системы в эмбриогенезе человека. Атлас.-Минск, 1962. Долишний Н.В. Внутриорганный нервный аппарат желудка: Автореф. дис... канд. мед.наук /Черновицкий гос.мед.ин-т.,1959.
Жданов Д.А. Лекции по функциональной анатомии человека (избранные труды).-М.: Медицина,1979.-316 с. Земляной А.Г. Резекция желудка.-Л.: Медицина, 1973.191 с.
Земляной А.Г., Хорошилов Н.М., Глушков Н.И. Выбор способа резекции при язвенной болезни желудка (методическое пособие).- 1992.-СП б., ГИ ДУВ .-34с. Колосов Н.Г. Иннервация пищеварительного тракта че-ловека.-М-Л.: Наука,1962.
Колосов Н.Г., Хабарова А.Я. Структурная организация вегетативныхганглиев.-Л.: Наука, 1978.-72 с. Корниенко A.M., Василенко Л.И., Якубенко Э.В. Состояние кровоснабжения и иннервации желудочной культи
Реферат.
после органощадящей клиновидно-трубчатой резекции желудка //Архив клинической и экспериментальной ме-дицины.-2001.-Т.10, №1.-С.91-94.
20. Лазовский Ю.М. Функциональная морфология желудка в норме и патологии. -М.: Медицина,1948.
21. Лесгафт П.Ф. Основы теоретической анатомии.-СПб,1922.
22. Максименков A.H. Хирургическая анатомия живота.-Л: Медицина, 1972.-С.143-247.
Мамчич B.I., Шуляренко В.А., Гвоздяк М.М. та ¡нш1 Xipyp-г1чне лкування пгантських гастродуоденальних виразок //Зб1рник наук.праць cniBpo6iTHHKiB КМАПО ¡м.П.Л.Шутка.-К.,2000.-Вип.9.-Кн.4.-С.863-872. Мамчич B.I., Гвоздяк М.М., Плешко О.С. Xipypri4He л1ку-вання посднаних виразкових уражень шлунка та двана-дцятипапоТ кишки //Зб1рник наук. праць сп1вроб1тник1в КМАПО ¡м.П.Л.Шуп1ка.-К.,2001.-Вип.10.-Кн.4.-С.344-354.
25. Мельман Е.П. Функциональная морфология иннервации органов пищеварения. .-М.: Медицина,1970.-327 с. Ороховский В.Й. Пластика пищевода стенками желудка (эксперим.-морфологич. и клин. исследование): Авто-реф.дис.. .д-ра мед.наук.-М., 1984.-32с. Павлов И.П. Лекции по физиологии.-М.-Л., Изд-во АН СССР,1952.
28. Привес М.Г., Лысенков H.K., Бушкович В.И. Анатомия человека.- М.: Медицина, 1968.
29. Пэттен Б.М. Эмбриология человека: Перевод с англ.-М.: Медгиз,1959.-768 с.
30. Скобелкин O.K., Волчек В.М. О результатах хирургического лечения околокардиапьных и кардиальных язв желудка //Вестн.хирургии.-1967.-№2.-С.50.
31. Сопильник А.Ю. Пластичность артерий желудка и динамика его эвакуаторно-моторной функции в условиях окольного кровообращения: Автореф. дис...канд. мед. на-ук.-Станислав, 1961.-С.3-15.
32. Сопильник А.Ю. Функциональная морфология кровеносного русла желудка в норме, экспе-рименте и патологии: Автореф. дис...д-ра. мед.наук /Киевский гос.мед.ин-т., К., 1967.-С.3-18.
33. Сумин В.В. Трубчатая резекция желудка.- М.: Медици-на,1972.-111 с.
34. Старченко В.А., Корсунский В.П., Мамонтов А.С. Кровоснабжение искусственного пищевода из большой кривизны желудка и микроваскуляризация в нем //Грудная хи-рургия.-1974.-№3.-С.107-109.
35. Татти Я.Я. Кровоснабжение большой кривизны желудка //Уч.зап./Петрозаводский ун-т. -Петрозаводск,1975.-Т.21.-Вып.4.-С.125-128.
36. Шалимов А.А., Саенко В.Ф. Хирургия пищеварительного тракта.- К.:Здоров'я, 1987.- 568 с.
37. Challid C.E., Edwards G.A. On the micromorphology of the developing ventricular muscle /The Specialized Tissues of the Heart. Ed by A.P. de Carvalgho W.G. de Mello B.F.Hoffman,1961 .-P.44-73.
38. Kelly K.A., Code C.F. Canine gastric pacemaker //Amer.J.Phisiol.-1971.-Vol.220.-P. 112-118.
39. Patten B.M. Human Embriology.-N.-Y.,1959.-768 p.
40. Pernkopf E.Z. Anat Ehtwick lungsgasch.-1922.-Vol.64.-P.96-275.
Weber I., Kohatsu S. Pacemaker Localization and electrical conduction patterns in the canine stomach //Gastroenterology.-1970.-Vol.59.- P.717-72.
41
АНАТОМИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ЦЕЛЕСООБРАЗНОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ ТРУБЧАТОЙ ФОРМИ ЖЕЛУДОЧНОЙ КУЛЬТИ ПРИ РЕЗЕКЦИЯХЖЕЛУДКАС ПОЗИЦИЙ МОРФОГЕНЕЗА. Василенко Л.И.
Ключевые слова: морфогенез, желудок.
В роботе приведены литературные морфогенетические данные онто- и филогенетиче-ского развития желудка у человека с целью анатомического обоснования целесообразности формирования трубчатой формы желудочной культи при резекциях желудка (РЖ). Сделан вывод, что желание хирургов улучшить результаты оперативного лечения осложненной язвенной болезни должно быть направлено на создание резервуарно-трубчатой структуры желудочной культи после РЖ, как наиболее оптимальной в морфогенетическом и функциональном отношении.
