теличок 2-мюячного вшу до 770,8±3,67 г у теличок 8- мюячного вшу, у нормотонтв вщповщно з 370,5±1,99 мм до 740,2±4,21 мм та парасимпатикотоншв з 366,1±1,65 мм до 724,3±4,67 мм.
Причому, перевагу в абсолютнш та чистш мас1 серця мають тварини-симпатикотошки. Менш1 показники характеры! для нормотонЫв та симпатикотонтв, що пов'язано з ф1зюлопчними особливостями роботи серця у дослщних тварин.
Перспективи подальших дослщжень. Вважаемо, що подальший напрямок дослщжень повинен бутн направлений на проведения ультраструктурно! будови мюкарда шлуночюв у теличок р1знов1кових труп.
Лггература
1. Гнатюк М. С. Количественная оценка разных отделов сердца молодых и старых белых крыс / М. С. Гнатюк // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. -1983. - Вып. 5. - С. 105-112.
2. Горальський Л. П. Основи пстолопчно! техшки \ морфофункцюнальш методи дослщження у норм1 та при патологи / Л. П. Горальський, В. Т. Хомич, О. I. Кононський. - Житомир: Полюся, 2005. - 288 с.
3. Кононенко В. С. Взаимосвязь морфофункциональных показателей сердца с уровнем тонуса вегетативной нервной системы у коров черно-пестрой породы / В. С. Кононенко, М. А. Перленбетов // Морфо-екологические проблемы в животноводстве и ветеринарии. - К.: Нац. аграр. ун-т, 1991. - С.103-105.
4. Тибшка А. М. Особливост1 будови серця та др1бних артер1альних судин у свиней р1зних тишв автономно! регуляц1! серцевого ритму / А. М. Тиб1нка // Наук. вюн. Льв1в. держ. акад. вет. медицини ¿м. С. 3. Гжицького. - 2003. - Т. 5, № 2, Ч. 3. - С. 176-180.
5. Войналович А. С. Макро-, микроморфология сердца неонатальных телочек / А. С. Войналович // Вестн. проблем биологии и медицины. - Полтава-Харьков, 1998. - С. 55-60.
6. Автандилов Г. Г. Медицинская морфометрия / Г. Г. Автандилов. - М.: Медицина, 1990. - 384 с.
7. Баевский Р. М. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе / Р. М. Баевский, О. И. Кирилов, С. 3. Клецкин. - М.: Наука, 1984. - 222 с.
Стаття надшшла до редакци 6.03.2015
УДК 619:612.6:611.32/.33:636.5
Дишлюк Н. В., к. вет. н., доцент ©
Нац10налънийутверситет б1оресурав / природокористуеання Украгни,
м. Кигв, Украгна
МОРФОГЕНЕЗ М'ЯЗОВО! ЧАСТИНИ ШЛУНКА КУРЕЙ У ПРЕНАТАЛЬНОМУ ПЕРЮД1 ОНТОГЕНЕЗУ
Досл1джували морфогенез м'язоеог частыми шлунка курей у пренаталъному пер1од1 онтогенезу. Матер1ал в1д1брали е/д ембр1омв, передплод1в та плоЫв курей кросу Шееер 579 на 5, 10, 15 / 20 добу ткубацп (п = 10 у кожшй в1ковт грут). При виконанш роботи еикористоеуеали класичм методи г1столог1чних досл1джень. Встаноелено, щоу 5-добоеих ембрюте курей передня кишка не диференцтована на стравох1д / шлунок. Бона мае еигляд порожнистог вузъког трубки неоднаковог
© Дишлюк Н. В., 2015
29
товщини, в сттщ яког проходить формування оболонок. У 10-добових передплодгв курей передня кишка диференцтована на cmpaeoxid i шлунок. В останнъому добре виражем залозиста i м'язова частини, якг з'еднат перешийком. Сттка м'язовог частини шлунка утеорена слизоеою, м'язовою i серозною оболонками, в яких проходить формування гх структурних елемент1е eid 10 до 20 доби ткубацп. Показник ii товщини збтьшуеться iз збшъшенням термту ткубацп курей. Найбтьш ттенсивно вт зростае в дтянщ б1чних стток м'язовог частини шлунка курей eid 10 до 15 доби ткубацп, а в дтянщ гг сл1пих м1шк1в - eid 15 до 20 доби ткубацп.
Ключовг слова: пренаталъний nepiod онтогенезу, кури, ембр1они, передплоди, плоди, м'язова частина шлунка, показник товщини, слизова оболонка, м'язова оболонка, серозна оболонка.
УДК 619:612.6:611.32 / .33:636.5
Дышлюк Н. В., к. вет. н., доцент Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины,
г. Киев, Украина
МОРФОГЕНЕЗ МЫШЕЧНОЙ ЧАСТИ ЖЕЛУДКА КУР В ПРЕНАТАЛЬНОМ ПЕРИОДЕ ОНТОГЕНЕЗА
Исследовали морфогенез мышечной части желудка кур в пренаталъном периоде онтогенеза. Материал отобрали от эмбрионов, предплодов и плодов кур кросса Шевер 579 на 5, 10, 15 и 20 сутки инкубации (n = 10 в каждой возрастной группе). При выполнении работы использовали классические методы гистологических исследований. Установлено, что в 5-суточных эмбрионов кур передняя кишка не дифференцирована на пищевод и желудок. Она имеет вид полой узкой трубки неравномерной толщины, в стенке которой происходит формирование оболочек. В 10-суточных предплодов кур передняя кишка дифференцирована на пищевод и желудок. В последнем хорошо выражены железистая и мышечная части, которые соединены перешейком. Стенка мышечной части желудка образована слизистой, мышечной и серозной оболочками, в которых происходит формирование их структурных элементов от 10 до 20 суток инкубации. Показатель ее толщины увеличивается с увеличением срока инкубации кур. Наиболее интенсивно он возрастает в области боковых стенок мышечной части желудка от 10 до 15 суток инкубации кур, а в области ее слепых мешков - от 15 до 20 суток инкубации.
Ключевые слова: пренатальный период онтогенеза, куры, эмбрионы, предплоды, плоды, мышечная часть желудка, показатель толщины, слизистая оболочка, мышечная оболочка, серозная оболочка.
УДК 619:612.6:611.32/.33:636.5
Dyshlyuk N. V., associate professor
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
MORPHOGENES OF THE CHICKENS GIZZARD IN THE PRENATAL PERIOD OF ONTOGENESIS
We studied the morphogenes of the gizzard in chickens prenatal period of ontogenesis. Material for the study was taken from embryos, prefetuses and fetuses in chickens cross Shever 579 at 5, 10, 15 and 20 days of incubation, n = 10 in each age
30
group. It was established that the 5 - day chickens embryos foregut not differentiated into the esophagus and stomach. It looks like a tube with areas of unequal thickness, in which the process of membrane differentiation into layers takes place. In 10-days prefetuses chickens foregut is differentiated into the esophagus and stomach. The proventriculus and gizzard which are connected by intermediate zone are presented in the stomach. The wall of the muscular part of the stomach is formed by three membranes: mucous, muscular and serous, structural element formation of which occurs in chickens during 10 to 20 days of incubation. Its thickness indexes increases with the incubation period of chickens. In chickens, it increases more rapidly in the area of the lateral surface of the gizzard during the period of 10 to 15 days of incubation and in caecus - during 15 to 20 days of incubation.
Keywords: prenatal period of ontogenesis, chickens, embryos, prefetuses, fetuses, gizzard, indexes, mucosa, muscular membrane, serosa.
Вступ. Вщомо, що м'язова частина шлунка курей мае дископод1бну форму з товстими стшками i темно-червоний кол1р. Бона складаеться з тша, на правш i л1вш поверхнях якого е сухожильш дзеркала. На тш видшяють крашальний i каудальний cnini мшки, яю утворюють заокруглеш кути i побудоваш з потужних м'яз1в. У крашальний слший мшок вщкриваеться иерешийок залозисто! частини шлунка. Поряд з ним розташована пшорична частина шлунка, з яко! иочинаеться дванадцятииала кишка [1, 2].
За л1тературними даними, в пренатальному перюд1 онтогенезу курей в стшщ м'язово! частини шлунка теля 7 дня шкубацп утворюеться велика маса м'яз1в, а на 13-14 день - npocri трубчасп залози иродукують секрет, який видшяеться на поверхню слизово! оболонки i формуе кутикулу. Остання мютить специф1чний глюкопроте!д, який стшкий до дп ацетону, хлороформу i етанолу [3]. У 19-добового плода м'язова частина шлунка досягае в1дносно високого р1вня розвитку i за своею будовою нагадуе таку доросло! курки [2].
Питания морфогенезу м'язово! частини шлунка курей р1зних порщ та KpociB в пренатальному nepiofli онтогенезу залишаються недостатньо досл1дженими, що i зумовило мету ц1е! роботи.
Мета досл1дження - досл1дити морфогенез м'язово! частини шлунка курей у пренатальному nepiofli онтогенезу.
Матер1али i методи. Матер1ал для досл1джень вщ1брали в1д ембр1он1в, передплод1в та плод1в курей кросу Шевер 579 на 5, 10, 15 i 20 добу ¿нкубац1!, по 10 у кожнш в1ков1й rpyni. При виконанш роботи використовували загальноприйнят1 класичш методи г1столог1чних досл1джень [4].
Результаты досл1джень. У 5-добових ембрюшв курей передня кишка не диференцшована на стравох1д i шлунок. Бона мае вигляд порожнисто! трубки неоднаково! товщини, в ст1нц1 яко! проходить формування оболонок. Ст1нка трубки утворена еп1тел1ем, кл1тини якого розташован1 в декшька mapiB, мезенх1моцитами i слабо диференцшованими кл1тинами ф1бробластичного ряду. Останш два види кл1тин найб1льш щшьно розташован1 у зовн1шньому mapi трубки.
У 10-добових передплод1в курей передня кишка диференцшована на стравохщ i шлунок. В останньому добре виражеш залозиста i м'язова частини, яю з'еднан1 перешийком. Ст1нка м'язово! частини шлунка утворена слизовою, м'язовою i серозною оболонками (рис. 1). Слизова оболонка формуе слабо noMiTHi складки i сформована еп1тел1ем, власною пластинкою та пщелизовою основою. Еп1тел1й - простий куб1чний. Еп1тел1оцити мають округле ядро, яке розташоване в центр! кл1тини. Власна пластинка м1стить кттини ф1бробластичного ряду i
31
мезенх1моцити. У нш проходить формування трубчастих залоз. Останш добре виражеш, мають вигляд коротких щшьно \ паралельно розташованих «стовпчиюв», яю пронизують майже всю власну пластинку слизово! оболонки. 1хня стшка утворена куб1чними ештелюцитами. Залози продукують секрет слабо-рожевого кольору, який через вивщш протоки видшяеться на поверхню слизово! оболонки \ набувае свггло-синього кольору. М'язова пластинка у слизовш оболонщ вщсутня, а И шд слизова основа розвинена слабо. В останнш реестр уються клггини ф1бробластичного ряду \ мезенх1моцити. М'язова оболонка товста \ утворена гладкою м'язовою тканиною. Пучки и клггин ще не сформован!, як \ прошарки пухко! волокнисто! сполучно! тканини, що роздшяють !х. Серозна оболонка утворена мезенх!моцитами ! кл!тинами ф!бробластичного ряду, зовш яких розташований шар еп!тел!оцит!в плоско! форми. В ус!х трьох оболонках проходить формування кровоносних судин.
У 15-добових плод!в курей у власнш пластинц! слизово! оболонки м'язово! частини шлунка продовжуеться формування трубчастих залоз (рис. 2). Останш стають довшими. В них ч!тко виражен! шийка, т!ло ! дно. Шийка залоз розширена ! перенаповнена секретом. Пщслизова основа стае добре пом!тною, в нш рееструються колагенов! волокна. М'язова оболонка потовщуеться.
Рис
. М'язова частина шлунка курки 10 доби 1нкубац1'1 (б1чна
ст1нка): 1 - слизова оболонка: 1а-шлунков1 залози; 1б-п1дслнзова основа; 2 - м'язова оболонка. Фарбування гематоксилшом та еознном, хбЭ
I. ' I Ш
¡ж ■
Рис. 2. М'язова частина шлунка курки 15 доби шкубацп (б1чна ст1нка): 1 - слизова оболонка: 1а-шлунков1 залози; 1б-пщслизова основа; 2 - м'язова оболонка. 1мпрегнащя азотнокнслнм ср1блом за Келеменом, х90
У 20-добових плод!в курей поверхня слизово! оболонки м'язово! частини шлунка вкрита кутикулою. Бона м'яка \ однор1дна. П1д нею помпга невелик! заглиблення - шлунков! ямки, в як! вщкриваються вив!дн! протоки шлункових залоз. Власна пластинка утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною. В нш добре виражен! ! повшстю сформован! трубчаст! залози (рис. 3). Пщслизова основа ц!е! частини шлунка утворена щшьною волокнистою сполучною тканиною. М'язова оболонка добре виражена ! побудована переважно ¿з циркулярного шару гладко! м'язово! тканини, яка прошарками сполучно! тканини дшиться на пучки. Серозна оболонка сформована пухкою волокнистою сполучною тканиною, яка вкрита мезотел!ем.
32
Рис. 3. М'язова частина шлунка курки 20 доби шкубацп (слший м1шок): 1 - слизова оболонка: 1а-шлунков1 залози; 1б-пщслизова основа; 2 - м'язова оболонка. Фарбування гематоксилшом та еозином, *90
У дослщжених передплод1в \ плод1в курей товщииа стшки м'язово! частини шлунка збшьшуеться ¿з збшьшенням термшу шкубацп (табл.). Так у 10-добових передплод1в цей иоказник в дшянщ б1чних стшок становить 902,75±29,45 мкм, в дшянщ сл1иих м1шк1в - 352,85±13,57 мкм, а у 20-добових илод1в в1диов1дно: 3870,69±22,68 I 905,81±23,29 мкм. Найб1льш ¿нтенсивно товщина в дшянщ б1чних ст1нок зростае у курей вщ 10 до 15 доби шкубацп (на 195,03 %), а в дшянщ слших мшюв в1д 15 до 20 доби шкубацп (на 70,99 %).
Таблиця
Товщина стшки м'язово'1 частини шлунка передплод1в 1 плод1в курей, мкм
Доба шкубацп Товщина
в д1лянщ б1чних стшок в д1лянщ слших мшив
10 902,75+29,45 352,85+13,57
15 2663,35+21,61 529,74+19,31
20 3870,69+22,68 905,81+23,29
Висновки.
1. М'язова частина шлунка курей стае добре вираженою у передплод1в на 10 добу шкубацп. II стшка утворена слизовою, м'язовою \ серозною оболонками, формування структурних елемент1в яких в1дбуваеться в1д 10 до 20 доби шкубацп.
2. Товщина стшки м'язово! частини шлунка збшьшуеться ¿з збшьшенням терм1ну шкубацп курей. Найбшьш ¿нтенсивно цей показник зростае в д1лянц1 б1чних стшок у курей в1д 10 до 15 доби шкубацп, а в дшянщ слших мшюв - вщ 15 до 20 доби шкубацп.
Перспективи подальших досл1джень. Подальш1 досл1джения будуть спрямован1 на вивчения мшроструктури м'язово! частини шлунка курей у постнатальному пер1од1 онтогенезу.
Л1тература
1. Королева Н. А. Микроморфология мышечного отдела желудка кур / Н. А. Королева // Эколого-экспериментальные аспекты функциональной, породной и возрастной морфологи домашних птиц. -Воронеж, 1989. - С. 55-59.
2. Крок Г. С. Микроскопическое строение органов сельскохозяйственных птиц с основами эмбриологии / Г. С. Крок - К.: Изд-во Укр. академии с.-х. наук, 1962. - 187 с.
33
3. Рольник В. В. Биология эмбрионального развития птиц /В.В. Рольник.-Из-во: Наука.-Ленинград, 1968. - 423 с.
4. Горальський Л. П. Основи пстолопчно! техшки i морфо функцюнальш методи дослщження у норм1 та при патологи / Л. П. Горальський, В. Т. Хомич, О. I. Кононський - Житомир: «Полюся», 2005. - 288 с.
Стаття надшшла до редакци 25.03.2015
УДК 619:616.935:636.2:577.115.3
Калачнюк Л. Г., д.б.н., професор, E-mail: [email protected] Буренок О. В., студент 2 року мапстратури, Прис-Каденко В. О. ©
Нац10налънийутверситет 6iopecypcie i природокористуеання Украгни, вул. Герогв Оборони,15; Kuie, 03041, Украта
BMICT ГЛЮКОГЕННИХ АМ1НОКИСЛОТ У KPOBI ЗА Д11 ЕКЗОГЕННОГО
ЕТАНОЛУ
Поряд з eipozidnuM збшъшенням концентраци триацилгл1церол1в, холестеролу, бШрубту й активност1 таких ензим1в, як: лактатдег1дрогенази, аспартат- й алашнам^нотрансфераз i у-глутамытранспептидази, на тл1 eipozidnozo зростання в гепатоцитах eMicmy малонового д1алъдег1ду та зниження aKmuenocmi супероксиддисмутази й каталази зростае вм\ст вшъних глюкогенних ам1нокислот (аламну, глутам^новог кислоти, глутам1ну) у Kpoei щур1в за умов розеитку алкоголындукованого гепатозу. Таке збыъшення eMicmy згаданих ам1нокислот знаходитъся в межах 5-47%. Виявлем зм1ни у cneKmpi ам1нокислот пое'язуютъ з порушенням структурно-функщоналъного стану мембран у rnimunax оргатв травног системи та м 'язовог тканини. Зм1ни вище вказаних 6ioxiMi4uux показниюв св1дчать про можлиеу стимулюючу diw екзогенного етанолу на анабол!чт i катабол^чт процеси, а саме - утеорення та еикористання карбонового ланцюга й ам!нного штрогену глюкогенних амгнокислот у функцгонуваннг клгтин печтки не тыъки в реакцгях у напрямг глюконеогенезу, а и у багатъох тших внутршнъокл^тинних перетеореннях на piem цыого оргамзму. Окиснюеалъна деградащя карбонового ланцюга аламну, глутамшовог кислоти i глутам1ну, як i багатъох тших ам1нокислот, заеершуетъся утеоренням сполук, якг еключаютъся в цикл трикарбоноеих кислот.
Ключовг слова: глюкогенш ам1нокислоти, гепатоз, крое, щург.
УДК 619:616.935:636.2:577.115.3
Калачнюк Л. Г., д.б.н., профессор, Буренок О. В., студент 2 года магистратуры, Прыс-Каденко В. А.
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, ул. Героев Обороны,15; Киев, 03041, Украина
СОДЕРЖАНИЕ ГЛЮКОГЕННЫХ АМИНОКИСЛОТ В КРОВИ ПРИ ДЕЙСТВИЙ ЭКЗОГЕННОГО ЭТАНОЛА
Наряду с вероятным увеличением концентрации триацилглицеролов, холестерола, билирубина и активности таких ферментов, как: лактатдегидрогеназы, аспартат- и аланинаминотрансфераз и у-
© Калачнюк Л. Г., Буренок О. В., Прис-Каденко В. О., 2015
34