CC BY
37
22. Stempin C., Giordanengo L., Gea S., Cerban F. Alternative activation and increase of Trypasosoma cruzi survival in murine macrophages stimulated by cruzipain, a parasite antigen. J Leuk Biol. 2002; 72: 727-734.
23. Nemeth K., Leelahavanichkul A., Yuen P. S., Mayer B., Parmelee A., et al. Bone marrow stromal cells attenuate sepsis via prostaglandin E2-dependent reprogramming of host macrophages to increase their IL-10 production.Nat Med. 2009; 15: 42-49.
24. Mazurkevich A. Y., Kladnytska L. V., Kovpak V. V. Features conditions selection and cultivation mouse bone marrov adhesive fraction mononuclear cells. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv - Vestnik; 2013, Vol. 64 Issue 2, pp. 41-43.
25. Park B.H., Fikrig S.M., Smithwich E.M. Infection and nitrobluetetrazolium reduction by neutrophils; a diagnostic aid. Lancet. 1968. V. 11 (2). P. 532-534.
26. Zhang X. The isolation and characterization of murine macrophages Zhang X. Goncalves R. Mosser D. //Curr.Protoc.Immunol. - 2008. - Chapter 14 unit 14.1 - P. 1411-1414.
Стаття надшшла до редакцИ 25.09.2015
УДК 619: 611. 3/.34. 018: 636.598
Кот Т. Ф., к. вет. н., доцент (E-mail: rool@pisem.net) ©
Житомирський нащональний агроеколог1чний утверситет, м. Житомир, Украгна
М1КРОСКОП1ЧН1 ПОКАЗНИКИ РОСТУ ЯЙЦЕПРОВОДУ КУРЕЙ В РАННЬОМУ ПОСТНАТАЛЬНОМУ ПЕР1ОД1 ОНТОГЕНЕЗУ
У статтг наведет мжроскотчн показники росту яйцепроводу курей кросу Хайсекс вжом 1, 30, 60, 90, 120 д1б. Встановлено два перюди змти мжроскотчних показниюв: помгрного збтьшення та интенсивного збтьшення. Товщина стнки яйцепроводу найбтьш интенсивно зростае в курей вжом вгд 90 до 120 д1б (на 165 % - в кратальнт, на 420 % - в середтй, на 501 % - в каудальнш частинах). Показники висоти складок слизовог оболонки, товщини слизовог i м'язовог оболонок теж интенсивно збтьшуються у курей з 90- до 120-дового вжу. М1ж вжом курей i мiкроскопiчними показниками залежтсть полiномiальна. У курей вах вжових груп товщина стЫки яйцепроводу i його м'язовог оболонки найбтьша в каудальнш частиш (70,24±6,28 -1430,22±173,52 i 39,72±3,26 - 1307,57±188,12 мкм), а товщина слизовог оболонки i висота складок найбтьша в середнш частин (37,45±5,28 - 310,72±36,37 i 82,78±10,12 -2799,29±304,54 мкм) органу. Параметри морфометрп яйцепроводу у miычно здорових птахiв ^iд використовувати як показники норми при дiагностицi захворювань рiзноманiтного генезису та при проведены експериментальних до^джень.
Ключов'1 слова: кури, онтогенез, яйцепровiд, товщина ^нки i оболонок, висота складок слизовог оболонки.
УДК 619: 611. 3/.34. 018: 636.598
Кот Т. Ф., к. вет. н., доцент
Житомирский национальный агроэкологический университет, г. Житомир,
Украина
МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ РОСТА ЯЙЦЕВОДА КУР В РАННЕМ ПОСТНАТАЛЬНОМ ПЕРИОДЕ ОНТОГЕНЕЗА
В работе приведены микроскопические показатели роста яйцевода кур кросса Хайсекс возрастом 1, 30, 60, 90, 120 суток. Установлено два периода изменения микроскопических показателей: умеренного увеличения и интенсивного увеличения. Толщина стенки яйцевода наиболее интенсивно увеличивается у кур возрастом от 90 до 120 суток (на 165 % - в краниальной, на 420 % - в средней, на 501 % - в каудальной
© Кот Т. Ф., 2015
56
частях). Показатели высоты складок слизистой оболочки, толщини слизистой и мышечной оболочек также наиболее интенсивно увеличиваются у кур от 90- до 120-суточного возраста. Между возрастом кур и микроскопическими показателями зависимость полиномиальная. У кур всех возрастных групп толщина стенки яйцевода и его мышечной оболочки наибольшая в каудальной части (70,24±6,28 - 1430,22±173,52 и 39,72±3,26 - 1307,57±188,12 мкм), а толщина слизистой оболочки и высота складок наибольшая в средней части (37,45±5,28 - 310,72±36,37 и 82,78±10,12 -2799,29±304,54 мкм) органа. Параметры морфометрии яйцевода у клинически здоровых птиц следует использовать как показатели нормы при диагностике заболеваний различного генезиса и при проведении экспериментальных исследований.
Ключевые слова: куры, онтогенез, яйцевод, толщина стенки и оболонок, высота складок слизистой оболочки.
UDC 619: 611. 3/.34. 018: 636.598
Kot T. F.
Zhitomir National Universiti of Agriculture and Ecologi, s. Zhitomir, Ukraine
THE MICROSCOPIC PARAMETERS OF GROWTH OVIDUCT HENS IN POSTNATAL ONTOGENESIS INITIAL STAGE
The article provides microscopic indexes of the growth of oviduct of hens of the cross Hisex with the age of 1, 30, 60, 90, 120 days. We established two periods of varing of morphometric parameters: moderate augmentation and incense augmentation.The thickness of walls of oviduct is the most intensively increased in hens with the age from 90 to 120 days (for 165 % in cranial, for 420 % middle, for 501 % in caudal parts). The indexes of height of plica of mucosae, thickness of mucosae and muscle is also most intensively grown in hens of 90-120-day age. Between age of hens and microscopic indexes there is a polinomialy dependence. The hens of all age groups the thickness of walls of oviduct and its muscles is the biggest in caudal part (70.24±6.28 - 1430.22±173.52 and 39.72±3.26 - 1307.57±188.12 mcm), and thickness of mucosae and height of plica in the middle part (37.45±5.28 -310.72±36.37 and 39.95±2.54 - 82.78±10.12 - 2799.29±304.54 mcm) of the organ. The parameters of morfometer of oviduct in clinically healthy birds shall be used as parameters of norm when diagnosing diseases of various origins and in experimental studiest.
Key words: hens, ontogenesis, oviduct, thickness of walls and membranes, height of folds of the mucous membrane.
Вступ. Постнатальний перюд онтогенезу птах1в включае чотири етапи розвитку: початковий, промiжний, морфофункцюнально! зршоси, геронтолопчний. Наведет етапи дшять на дев'ять фаз: вилуплення, адаптаци, замши пуху на первинне шр'я, ювенально! линьки, статево! зршосп, фiзюлоriчно! зршосп, тку несучосп, зниження темпу несучосп, бюлопчно! втоми. Кожна фаза характеризуемся морфофункцюнальними i метаболiчними змшами в яйцепроводi [3]. Знання вшових особливостей будови яйцепроводу птахiв необхщно для виршення практичних завдань з вщтворення стада i своечасно! диференцшно! дiагностики хвороб оргашв розмноження.
В яйцепроводi птах1в вщбуваетъся дозрiвання i заплщнення яйцеклгтини, ранш стадп ембрюнального розвитку зародка, а також формування бшково!, тдшкаралупово! та шкаралупово! оболонок яйця. Бшьшють публшацш як вгтчизняних, так i закордонних присвячеш вивченню пстолопчно! будови яйцепроводу статевозрших птах1в [3, 4]. Робгт з вивчення морфометричних показниюв яйцепроводу птиц вщ вилуплення до настання статево! зршосп мало [1, 5].
57
Метою нашо! роботи було встановити мшроскошчш показники росту яйцепроводу курей кросу Хайсекс на раншх етапах постнатального перюду онтогенезу.
Матерiал i методи. Яйцепровщ вiдбирали вщ 30 голiв курей вiком 1, 30, 60, 90, 120 дiб (по шють голiв кожного вшу). Птахи були ктшчно здоровi, утримувались в умовах птахiвничого господарства. При виконанш роботи використовували загальноприйнятi методи морфолопчних дослiджень [1]. Статистичну обробку результат проводили у табличному процесорi Ехе1 -2007, з розрахунком середньо! арифметично! (М), помилки середньо! арифметично! (т), перевiркою статистично! значущостi коефщента парно! кореляцi! та побудови графiчно! залежностi.
Результати дослiдження. В результат проведених дослiджень встановлено, що на раншх етапах постнатального перюду онтогенезу курей мшроскошчш морфометричш показники яйцепроводу змшюються з рiзною iнтенсивнiстю (табл.). Так, товщина стiнки яйцепроводу нерiвномiрно збiльшуeться у курей вiком вщ однie! (53,99±12,53 мкм) до 120 доби (668,03±202,34 мкм). Найбiльш штенсивно (на 434 %) вона зростае (Р < 0,001) у курей вiком вiд 90 (125,08±29,04 мкм) до 120 доби (668,03±202,34 мкм).
Таблиця
Мiкроскопiчнi показники яйцепроводу курей (мкм, п=6, М±m)_
В1к, курей д!б Товщина Висота складок слизово!' оболонки
стшки мiж складками слизово!' оболонки мiж складками м'язово!' оболонки
1 53,99±12,53 31,08±10,18 29,92±4,12 63,78±8,08
30 58,54±18,31 26,46±9,84 28,98±5,09 103,64±15,33***
60 72,81±20,15 30,64±12,08 38,88±6,45 110,52±14,88
90 125,08±29,04*** 37,24±9,22 76,76±10,44*** 182,4±20,21***
120 668,03±202,34*** 160,14±40,25*** 498,75±62,21*** 894,19±80,55***
Примтка: *Р < 0,05, **Р < 0,01, ***Р < 0,001 пор1вняно з попередньою вжовою групою
Стшка яйцепроводу утворена трьома оболонками - слизовою, м'язовою i серозною. Серозна оболонка займае найменшу товщину в стшщ яйцепроводу курей (0,52±0,03 - 2,09±0,11 мкм). Певних закономiрностей збшьшення або зменшення цього показника ми не виявили.
Слизова i м'язова оболонка яйцепроводу займають неоднакову товщину в його спнщ. У курей 30-120-добового вiку товщина м'язово! оболонки (28,98±5,09 -498,75±62,21 мкм) значно бшьша за товщину слизово! оболонки (26,46±9,84 -160,14±40,25 мкм). Причому з однодобового вiку до 30-добового товщина слизово! та м'язово! оболонок дещо зменшуеться. У птицi старшого вшу вона збшьшуеться, проте з неоднаковою ^енсивнютю. Найбiльш iнтенсивно товщина слизово! оболонки зростае (Р < 0,001) у курей вшом вщ 90 до 120 доби (37,24±9,22 -160,14±40,25 мкм). Тобто за цей перюд життя птахiв вона збшьшуеться на 330 %. Щодо м'язово! оболонки, !! товщина за такий же вшовий перiод зростае ще iнтенсивнiше (на 550 %) i дорiвнюе 498,75±62,21 мкм у курей вшом 120 дiб.
Висота складок слизово! оболонки яйцепроводу нерiвномiрно збшьшуеться вщ добового вiку до 120-добового (з 63,78±8,08 до 894,19±80,55 мкм). Так, в першi 90 дiб життя курей висота складок зростае поступово (на 186 %). У птах1в старшого вшу рееструеться найбшьш рiзке зростання цього показника на 390 %.
Мшроскотчт морфометричш показники яйцепроводу добре корелюють з вшом курей. Так, коефiцiент парно! кореляцп (г), розрахункове (t) та критичне (^рит)
58
значення критерда Стьюдента мiж вшом i товщиною стiнки яйцепроводу становлять г=0,773, t=2,111 при ^рит=3,182 (р<0,05); мiж вiком i товщиною м'язово! оболонки - г=0,764, t=2,054 при tкрит=3,182 (р<0,05); мiж вiком i товщиною слизово! оболонки - г=0,739, t=1,901 при ^рш=3,182 (р<0,05); мiж вiком i висотою складок -г=0,786, t=2,199 при ^рит=3,182 (р<0,05). Оскiльки t> ^рит, то отриманi коефiцieнти парно! кореляци е статистично значущими. При побудовi графiчноl залежностi вiку та мшроскошчних показникiв яйцепроводу найбiльше до виявлено! залежностi наближаеться полiномiальна крива (рис.). Таким чином, змiну мiкроскопiчних показниюв яйцепроводу курей у ранньому постнатальному перiодi онтогенезу можна роздiлити на два перюди: помiрного збiльшення (вщ 1 до 90 доби) та штенсивного збшыпення (вщ 90 до 120 доби).
Рис. Динамiка змши мiкроскопiчних показниьлв яйцепроводу курей на ранньому етат постиатальиого перiоду онтогенезу
Мшроскошчт показники крашально!, середньо! та каудально! частин яйцепроводу суттево вiдрiзняються i змiнюються iз збiльшенням вшу курей. Так, товщина стшки крашально! частини яйцепроводу добових курей становить 33,45±4,73 мкм, в 120-добових - 144,75±12,08 мкм, тобто вона збшьшуетъся в 4,3 раза. Причому найбшьш iнтенсивне збiльшення товщини стiнки зареестровано в птищ вiком вiд 90 до 120 доби - на 165 %. В шших частинах яйцепроводу
59
штенсивтсть збшьшення товщини стшки у кypей вшом вiд i до 120 доби значно бшьша.
Цей показник зpостaе в 7,4 paзи (з 58,28±7,22 до 429,13±76,18 мкм) в сеpеднiй чaстинi, в 20,4 paзи (з 70,24±6,28 до 1430,22±173,52 мкм) в кayдaльнiй. Слщ вiдмiтити, що до 60-добового вшу товщина стшки збшьшуеться незначно i доpiвнюе 66,i3±6,8i мкм в сеpеднiй чaстинi та ii2,i6±i6,03 мкм в каудальнш чaстинi. Починаючи з 60-добового вшу, вона зpостaе iнтенсивно, ^мчому нaйбiльше з 90 до 120 доби (на 420 % - в сеpеднiй i на 50 i % - в каудальнш чaстинax).
Слизова оболонка мае найбшьшу товщину в сеpеднiй частит (37,45±5,28 -310,72±36,37 мкм), а м'язова оболонка - в каудальнш (39,72±3,2б -1307,57±188,12 мкм). Щодо вшово1' динaмiки товщини слизово1' оболонки, до 30-добового вшу цей показник зменшуеться на 34 % - в кpaнiaльнiй частит (з 27,32±3,43 до i8,05±5,86 мкм), на 6 % - в сеpеднiй (з 37,45±5,28 до 35,16±3,11 мкм) i на 8 % - в каудальнш частит (з 28,48±3,57 до 26,17±3,02 мкм). В наступн^ вiковиx гpyпax товщина слизово1' оболонки збiльшyеться, але нaйбiльш ^енсивно з 90 до 120 доби (на 170 % - в ^а^альнй, на 545 % - в сеpедmй, на 165 % - в каудальнш).
Складки слизово1' оболонки мають найбшьшу висоту в сеpеднiй чaстинi (82,78±i0,i2 - 2799,29±304,54 мкм), дещо меншу в кayдaльнiй (67,i2±7,54 -i368,74±i65,48 мкм) i найменшу в кpaнiaльнiй (4i,43±7,26 - 1034,55±121,09 мкм) чaстинax. Пpичомy в кypей вiком вiд i до 30 доби висота складок штенсивно збшьшуеться (з 41,43±7,26 до 59,i5±5,99 мкм в ^а^альнй, з 82,78±i0,i2 до 156,33±17,65 мкм в сеpеднiй, з 67,12±7,54 до 95,44±i2,45 мкм в каудальнш чaстинax) та залишаеться такою майже без змiн до 60 доби (60,02±11,24 - 162,55±25,03 -i09,05±12,51 мкм вiдповiдно). Починаючи з 60-добового вшу, спостеpiгaеться iнтенсивне збшьшення висоти складок у вж чaстинax яйцепpоводy. Нaйбiльш iнтенсивно вона зpостaе у кypей вiком вiд 90 до 120 доби (на 1283 % - в ^атагь^й частит, на 899 % - в сеpеднiй, на 612 % - в каудальнш чaстинax).
Товщина м'язово1' оболонки яйце^оводу у кypей всix вiковиx гpyп нaйбiльшa в каудальнш частит (39,72±3,26 - 1307,57±188,12 мкм), а найменша в кpaнiaльнiй (15,37±2,15 - 78,32±9,25 мкм). Bпpодовж 120 дiб життя змiнa товщини стшки м'язово1' оболонки в piзниx чaстинax оpгaнy вiдбyвaеться неpiвномipно. Нaйбiльш штенсивно вона зpостaе пiсля 90-добового вшу (на 200 % - в ^а^альнй, на 267 % - в сеpеднiй, на 651 % - в каудальнш чaстинax).
Висновки. i. ^отягом пеpшиx 120 дiб життя кypей мiкpоскопiчнi моpфометpичнi показники (товщина стшки i оболонок, висота складок слизово1' оболонки) яйце^оводу неpiвномipно збiльшyються. Miж вiком кypей i даними показниками юнуе полiномiaльнa залежтсть.
2. Зpостaння мiкpоскопiчниx покaзникiв яйце^оводу кypей доцiльно pоздiлити на два пеpiоди: помipного збiльшення (вiд 1 до 90 доби) та штенсивного збшьшення (вщ 90 до 120 доби).
3. У кypей вж вiковиx гpyп товщина м'язово1' оболонки i стшки яйце^оводу нaйбiльшa в каудальнш частит (70,24±6,28 - 1430,22±173,52 i 39,72±3,26 - 1307,57±188,12 мкм вщповщно), а висота складок i товщина слизово1' оболонки нaйбiльшa в сеpеднiй чaстинi (37,45±5,28 - 310,72±36,37 i 82,78±10,12 -2799,29±304,54 мкм вщповщно) оpгaнy.
Перспективи подальших дослщжень. Maтеpiaл, викладений у стaттi, буде слугувати пiдгpyнтям для вивчення динамши мiкpоскопiчниx покaзникiв яйцепpоводy пеpепiлок i качок на paraix етaпax постнатального пеpiодy онтогенезу.
6G
Лггература
1. Бондаренко О. С. Динамша морфометричних показнишв структурних елеменпв спнки яйцепроводу гусок / О. С. Бондаренко // Актуал. пробл. морфогенезу органiв ссавщв i птищ: зб. наук. пр. НАУ. - К., 1999. - № 16. - С. 14-17.
2. Горальський Л. П. Основи гютолопчно! техшки i морфофункцiональнi методи до^джень у нормi та при патологи / Л. П. Горальський, В. Т. Хомич, О. I. Кононський. - Житомир: Полюся, 2005. - 288 с.
3. Савельева А. Ю. Гистоструктура яичника и различных отделов яйцевода перепелов в период максимальной яичной продуктивности / А. Ю. Савельева // Инновации в науке и образовании: опыт, проблемы, перспективы развития: материалы Всерос. науч.-практ. конф. - Красноярск, 2008. - С. 377-380.
4. Степина О. Ю. Особенности микроморфологии и гистохимиии яйцевода кур после прекращения яйцекладки / О. Ю. Степина // Актуал. проблемы вет. медицины, животноводства, обществознания и подготовки кадров на Южном Урале. - Челябинск, 1997. - С. 84-86.
5. Стрижикова С. В. Особенности морфологи воронки яйцевода уток / С. В. Стрижикова // Микроморфология с.-х. животных. - Омск, 1991. - С. 48-50.
Стаття надшшла до редакци 1.09.2015
УДК 619:616-092:636.4
Коцюмбас Г. I., д. вет. н., професор, Чабаненко А. Л., студент-мапстр II курсу (E-mail: vetberg@i.ua) ©
Львiвський нащональний утверситет ветеринарног медицини та бiотехнологiй iменi С. З. Гжицького
М1КРОСТРУКТУРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ШК1РИ ЗА ЦИРКОВ1РОЗУ
СВИНЕЙ
У статтi представлен результати гiстологiчних до^джень шюри свиней за дермо-нефротичного синдрому цирковтусног тфекцп свиней другого типу. Захворюванню тддаються не вс свит, багато iз них е нолями вiрусу протягом усього життя без будь-яких виражених клШчних ознак. У першу чергу хворiють ослаблен тварини i найбтьш виражен ураження вiдзначаються в шкiрi, нирках, кишково-шлунковому трактi. У одному з товарних свиногосподарств Мукачiвського району Закарпатськог областi серед поголiв'я свиней виявлено клШчно хворих тварин, проведеними серологiчними до^дженнями дiагностовано цирковiроз. У поросят, що загинули, вiдбирали взiрцi тканин та оргатв, як фжсували в 10% нейтральному формалМ i виготовляли гiстозрiзи за загальноприйнятою методикою. Гiстозрiзи фарбували гематоксилтом та еозином, за методом Ван-Пзон. За мжроструктурного до^дження ураженог шюри свиней встановлено розвиток дермального продуктивно-некротичного васкулту, який супроводжувався дистрофiчно-десквамативними змтами ендотелт судин, iмбiбiцiею гх стток плазмовими быками, формуванням периваскулярних круглоклтинних iнфiльтратiв, прогресування яких вело до оклюзП, некрозу мжросудин з утворенням дрiбних гранулем, що, ймовiрно, е результатом iмунного запалення з первинним ураженням судинного русла.
Ключов1 слова: поросята, дермо-нефротичний синдром цирковiрусноí тфекцп свиней, шюра, дермо-некротичний васкулт, клтинний тфтьтрат.
УДК 619:616-092:636.4
Коцюмбас Г. И., д. вет. н., профессор, Чабаненко А. Л ., студент-магистр II курса
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий
имени С. З. Гжицького
© Коцюмбас Г. I., Чабаненко А. Л., 2015
61
