CC BY
8
УДК 37.014+316.7(477) JEL Classification: Z32 DOI: 10.15587/2312-8372.2018.152148
АНАЛ1З М1СЦЯ УКРА1НИ В СВРОПЕЙСЬКОМУ ТУРИСТИЧНОМУ ПРОСТОР1
1. Вступ
У процес розвитку туризму, перетворення його в масове сощально значу-ще явище особливого значення набувае питання ефективного планування i ре-гулювання туристично! дiяльностi. Все бшьше кра!н усвiдомлюють важливiсть проведення туристично! полггики, яка е невiд'емною частиною зовнiшнього i внутрiшнього курсу кра!ни i складною системою методiв i заходiв впливу дер-жави на розвиток туристично! сфери. Туристична полггака спираеться на адмь нiстративно-правовi, фiнансово-економiчнi та соцiально-психологiчнi методи впливу i реалiзуеться через вiдповiднi державнi та недержавш iнститути.
Однак у сучасних соцiально-економiчних системах туристична полiтика держави спрямована не тiльки на розвиток туристичного ринку. Вона сприяе створенню умов для розвитку людського катталу, забезпечення зайнятостi на-селення, зростання його доходiв, формування нацiонально! та регюнально! кон-курентоспроможностi. Тому актуальним е дослiдження мiсця кра!ни в туристи-чному просторi, виявленнi сильних та слабких сторш !! розвитку для подальшо! розробки засад туристично! полггики.
2. Об'ект дослiдження та його технолопчний аудит
Об'ектом дослгдження е туристична шдустр1я Укра!ни. Укра!на мае знач-не вiдставання у розвитку туристично! шдустрп вгд кра!н Свропи. Одним з най-бшьш проблемних мюць е вщсутшсть туристичних ресуршв свпового ргвня та неузгоджешсть туристично! полгтики, що обмежують темпи росту туристично! щдустри. Заплановане дослщження дасть змогу оцшити конкурентоспромож-шсть Укра!ни в шдустрп туризму для подальшо! розробки засад туристично! полгтики !! iнтеграцi! до европейського туристичного простору.
3. Мета та задачi дослщження
Метою дослгдження е ощнка перспективного розвитку туристично! шдустрп Укра!ни в сучасних умовах розвитку.
1. Визначити мюце Укра!ни на туристичному простор1 Свропи.
2. Дослщити ефективнiсть функцiонування европейського туристичного простору за обсягом приросту национального доходу вщ туристично! галузi.
4. Дослщження кнуючих р1шень проблеми
Розвитку национально! туристично! шдустрп та туристичного европейського простору присвячено достатня ктьюсть наукових дослiджень. Так, роботи [1, 2] е грунтовними теоретичними дослiдженням формування засад туристично! политики окремих кра!н свпу, у тому числг й Укра!ни, однак в них вщсутш дослiдження
формування туристично! полiтики iнтеграцiйних угрупувань, таких як СС. Цша-вим е аналiз у роботi [3] ризикiв туристично! дiяльностi Украiнi в умовах сучасно! нестабiльностi и економiчного розвитку. Але в цш роботi не надано оцiнку сучас-ного стану туристично! шдустрп в Украiнi. У робот [4], присвяченiй аналiзу при-вабливостi iнвестування у туристичну галузь по крашах свiту, розглянуто лише одна з засад туристично! полггики - швестування, а iншi аспекти залишились поза увагою автора. У доошдженш [5], присвяченому iнструментам туристично! поль тики, наведено засади формування туристично! полггики едино! Свропи, однак дослiдження е цiкавим лише з юторично! точки зору, оскшьки багато аспектiв туристично! полпики кра!н СС зазнали змш Дослiдження особливостей впрова-дження туристично! полпики в окремих крашах Свропи [6, 7] е щкавими, однак не враховують нацiональних особливостей всх кра!н СС та не враховують сучас-них реалш розвитку кра!н СС. Також цiкавими е дослiдження формування засад туристично! полпики в умовах сталого розвитку на прикладi найбтьш розвине-них в туристичному аспектi кра!н СС (Iспанiя та Грецiя) [8, 9]. Однак, в цих досль дженнях не враховано досвщ кра!н, що мають недостатньо розвинуту туристичну шдустрш, таких як Украша, що обмежуе застосування його результатiв. У роботах [10, 11] анашзуються сучасш особливост формування туристично! полпики в СС, однак, автори цих робп бiльше спираються на юридичш особливост впрова-дження туристично! полпики та не враховують економiчнi аспекти.
На основ1 лiтературного аналiзу робимо висновок, що попередш до^джен-ня по обранш автором тематицi базуються або на теоретичному анашз^ або на аналiзi туристично! шдустрп та полпики окремих кра!н СС. Також, недостатшм е висвiтлення питання комплексного анашзу туристично! шдустрп Украши в контекст и евроiнтеграцiйних спрямувань, в тому числ1 й в галузi туризму.
5. Методи дослiдження
Було використано окрГм значно! кшькост загальнонаукових методiв (аналiзу, систематизацii, групування), методи економжо-математичного аналiзу, а саме:
- кластерний анаиз, за допомогою якого було сегментовано краши СС та Украша у типовГ групи (кластери) за рiвнем конкурентоспроможностi туристично! шдустрп;
- моделювання темтв приросту кшцевого продукту за формулою [3]:
Ру=Х+а1Р1+акРк,
де Ру - темп приросту кшцевого продукту (нацюнального доходу), у млн. дол. США;
X - темпи динамши туристичних вщвщувань до краши, у %;
аг - параметр ступеня працемiсткостi через показник загального вкладу у зайнягать;
Р1 - зростання продуктивност пращ через показник темпiв динамiки прямого вкладу у зайнятють у % ВВП;
ак - параметр ступеня фондомюткост через показник державних витрат на туризм, у млрд. дол. США;
Рк - зростання фондовiддачi через показник загальних катталовкладень у туризм, у % до ВВП.
6. Результати досл1дження
Свропейський туристичний проспр мае високий рiвень розвитку через провщну роль Пiвденноi та Захщно1' Свропи. Однак, значну позитивну динамжу зростання кiлькостi прибуттiв мiжнародних туриспв та iнших показникiв фун-кщонування туристичноi iндустрii демонструють краiни Центральноi i Схщно1' Свропи, що пояснюеться демократизацiею суспiльного життя та «вщкриттям» цих краш свiту. Значнi перспективи розвитку туризму у европейському турис-тичному просторi пов'язанi iз ширшим залученням рекреацiйних ресурсiв Схщ-ноевропейських краш, у тому числi Украши, та !х iнтеграцiею до единого тури-стичного середовища.
До^дження основних показникiв туристично!' дiяльностi в Украiнi в ште-грацiйних умовах и розвитку е важливим в контекстi визначення мюця Украши на европейському туристичному просторь
За результатами кластерного аналiзу, що проводився за 90 складовим 1нде-ксу конкурентоспроможностi краш у сферi подорожей та туризму визначено, що Украша займае мiсце в кластерi 7. Цей кластер об'еднуе таю краши, як Бельгiя, Болгарiя, Польща, Румунiя, Словаччина, Словенiя, Угорщина, Хорва-тiя, Чехiя та Украша (табл. 1).
Таблиця 1
Склад кластерiв, що видшено методом Уорда_
Номер кластера Кшьюсть об'екпв в кластер! Склад кластера
Кластер 1 3 Великобриташя, Идерланди, Франщя
Кластер 2 3 1спашя, 1тал1я, Имеччина
Кластер 3 2 1рланд1я, Люксембург
Кластер 4 6 Австр1я, Грещя, Дашя, Португал1я, Фшлянд1я, Швещя
Кластер 5 2 Кшр, Мальта
Кластер 6 3 Естошя Латв1я, Литва
Кластер 7 10 Бельпя, Болгар1я, Польща, Румушя, Словаччина, Слове-шя, Угорщина, Хорват1я, Чех1я, Украша
Украша за 1ндексом конкурентоспроможностi у сферi подорожей та туризму 2017 року отримала оцiнку в 3,5 бали з семи можливих i зайняла 88 мiсце.
Внесок туристично1' iндустрii Украши експертами ощнюеться у 1,3 млн. дол. США, в украшськш сферi туризму зайнято 214,4 тис. ошб або 1,2 % вщ загального числа зайнятих.
Бiзнес-середовище не сприяе розвитку сфери туризму, про що свщчить 124 мюце за цiею складовою. Негативний вплив мае рiвень безпеки в кра1ш -127 мiсце [12]. Сфера туризму в Укра1ш також не розглядаеться як прюритетна, зокрема, за показником «прюритетшсть розвитку сфери туризму для уряду краши» експерти нам вщвели 122 сходинку.
Конкурентними перевагами у цьому рейтингу, е ощнка людських ресурсiв та ринку пращ (41 сходинка) та охорона здоров'я i гiгiена - 8 мюце. Отже, передумови для належного розвитку туризму в достатнш мiрi в Украiнi не використовуються.
Що стосуеться визначення факторiв впливу на розвиток европейського ту-ристичного простору в умовах його сегментаций можемо зробити висновок, що для Украши найбшьш впливовими факторами е: ресурсна складова, розвиток шфраструктури та сприятливост середовища.
Що стосуеться ефективностi функщонування европейського туристичного простору, Украшу в 2016 р. вщвщало 13,3 млн. туриств [13]. Однак, динамiка змш цього показника е непередбачуваною, що робить неможливим робити будь-якi прогнози (рис. 1).
30
25
¡.£5 20
О О 15
и
10
5
0
21.203 21.415
23.013
24.671
17.631
13.333
6.43
2000 2005 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 Рис. 1. Динамша чисельност туристичних вщвщувань Украши [13]
За кшьюстю туриств Украша знаходиться в однш групi з такими крашами, як Хорват, Польща та Нiдерланди.
Динамiка витрат туриств за перiод з 2000 по 2017 рр. також е нелшшною та не дае можливост робити об'ективш прогнози (рис. 2).
и
о
7.00 6.00 5.00 4.00 3.00
а
2.00
1.00 0.00
5.73 5.70
5.18
1.62
2000 2005 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Рис. 2. Динамша витрат туриств в Укра!ш [13]
2016
2017
Однак, за загальним обсягом витрат - 1,62 млрд. дол. США в 2017 р. Украша знаходиться в однш грут з такими крашами, як Литва, Латвш, Люксембург та Мальта, як за розмiром як деяк област Украши. Це свщчить про прюритет-нiсть туристично! галузi в Укршш.
Середнш обсяг туристських витрат в Укра!ш щорiчно змiнюеться i станом на 2016 р. дорiвнював приблизно 100 дол. США. У порiвняннi з крашами СС -це найменший показник (рис. 3, 4).
300.00 250.00 200.00
< В
^ 150.00
о
100.00
241.71
249.20
212.71
192.14
83 108.89
и
«
о чд
50.00
0.00
2000 2005 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Рис. 3. Динамша середшх витрат туристш в Укра!ш [13]
1800.00 1600.00 1400.00 1200.00 1000.00 800.00 600.00 400.00 200.00 0.00
55
1 .6 .2 2 3. 0.
9. 5 6 89 5 5
4 3 .5 8 .6
.9 8. 8 2. 4 6 6. 6 6
5
6 9 .5 9 .5 0 .3
7 .8 3 0 3. 7 .5 3. .4 8 2. 4 8 5. 4 8 0. 5 8
г- 8 71 3 7 4 7 7
ЧО 6
7 7
"Й о
и
К те те сЗ
Л
^ с^ £ е
64 64
'53 а
о л
н ч а
о о
М 4
ьч ьч ьч ьч ьч
'53 '« 'Из 'Й
сЗ Н св О
те сЗ
" • ^н ин ?р 5 2
Й н §
и ^ „2
а с
2
те
'53 '53
ш а
и С
о о
ч м
и
.2 ч
§ 3
5 а а и ю ч о Я
й д
к ч ш
т
те <н я л
3 ^
Й ^
±р О
И
ЬЧ СЗ СЗ СЗ
^ X X X
к К к
в ^ Р р.
9
3
4 1 22 0 9.
0 .34 .6 4.2 0
о м ОО т
7 . 9 9 2
.23
3 8 9
& £ 5
Р и 5 и О
§ е * ё а £
* о ^ с
33 33
'ч 'Ен
Й л
1-н Ч
^ <и
Н из Л О
Рис. 4. Розподш середнiх витрат туристiв в кра!нах СС та Укра!ш [13]
За часткою туризму в ВВП Украша знаходиться в однш грут з такими крашами, як: Литва, Румушя, Словаччина, Нщерланди, Польща, Люксембург, Iрландiя, Бельгiя. В 2017 р. ця частка була на рiвнi 5,73 %, а в цiлому з 2000 р. вона поступово знижуеться (рис. 5).
10.00 9.00 8.00 7.00 6.00 ^ 5.00 4.00 3.00 2.00 1.00 0.00
Рис. 5. Динамша частки туризму в ВВП [13]
Розрахунок обсяпв приросту нащонального доходу в 2017 р. вщ шдустри подорожей та туризму (табл. 2) свщчить, що Украша, маючи значнi фактори розвитку туристично! сфери, не використовуе сво!х можливостей.
Таблиця 2
Визначення темпiв приросту нащонального доходу вщ iндустрii туризму та по_дорожей в Укра!ш_
Краша Кшьюсть туриспв Р1 аи Ри ру
Украша 13333000 7,28 855,8 5,1 10000000 1,9 8,705363
Отже, прирют нащонального доходу в 2017 р. вщ туризму дорiвнював лише 8 млн. дол. США - це найменший показник серед дослщжуваних кра!н (вС та Украша). Найменший прирют нащонального доходу в крашах вС дорiвню-вав 55,95 млн. дол. США (Польща), рис. 6.
8.68
5.73
2000 2005 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Швещя 199.26
Чех1я ш 84.30
Хорвапя 87.81
Франщя ^^^^^^^^ 189.97 Ф1нлянд1я 278.87
Угорщина ^^^^^^^^ 177.32 Словешя 302.25
Словаччина 215.12
Румушя 88.79
Португал1я 285.37
Польща 55.95
Имеччина 199.39
Идерланди 115.40
Мальта ^^^^^^^^^^^^^^^^ ^^ 579.95
Люксембург 622.89
Литва ^^^^^^ 150.23 Латая 339.96
Кшр 396.39
Ггал1я 107.10
1спашя 214.95
1рланд1я 223.82
Естошя 240.44
Дашя 101.74
Грещя 69.20
Великобриташя 265.35
Болгар1я 105.92
Бельпя ^^^^^^ 143.26 Австр1я 78.11
0.00 100.00 200.00 300.00 400.00 500.00 600.00 700.00
Рис. 6. Регюнальш вщмшност темпiв приросту нацiонального доходу вщ шду-стрii туризму та подорожей в крашах вС, млн. дол. США
Як видно з даних на рис. 6, в 2017 р. найбшьше нащональний дохщ вщ туризму отримали Мальта и Люксембург. Значним прирют нащонального доходу вщ шдустри туризму отримали Фiнляндiя, Словешя, Португалiя, Латвiя, Кiпр, 1спашя, Iрландiя, Естонiя та Великобританiя. Найменший дохщ вiд туризму бу-ло отримано в 2017 р. серед кра!н вС Польщею та Грецш.
Сумарно в 2017 р. iндустрiя туризму в крашах вС збшьшила доходну час-тину бюджету майже на 6 млрд. дол. США (5919,10 млн. дол. США).
До^дження обсяпв приросту нащонального доходу вщ шдустри туризму в середньому по кожному з кластерiв пщтверджуе наявнють територiальних розбiжностей мiж крашами туристичного простору (рис. 7).
600.00
500.00
488.17
400.00
<
3
о
§ 300.00
«
к
4
5
200.00
282.24
243.54
190.24
173.81
168.76
147.05
100.00
0.00
Кластер 1 Кластер 2 Кластер 3 Кластер 4 Кластер 5 Кластер 6 Кластер 7
Рис. 7. Середнш обсяг приросту нащонального доходу вщ шдустрп туризму по
кластерах, 2017 р.
На рис. 7 видно, що лщером за отриманим доходом в 2017 р. е краши п'ятого кластера (Кiпр, Мальта). Краши 3 та 6 кластерiв отримали в 2017 р. приблизно по 250 млн. дол. США доходу вщ шдустрп туризму. Бшьшють краш (кластери 1, 2, 4 та 7) в середньому мали зростання нацiонального доходу вiд шдустрп туризму в розмiрi 170 млн. дол. США.
7. SWOT-аналiз результат дослiдження
Strengths. Проведене дослiдження дало змогу ощнити мiсце Украши в ев-ропейському туристичному просторi, виявити 11 слабкi сторони, оцiнити точки росту, а саме: цiкавi туристичш дестинацп, великий ринок працi, наявшсть професiйно пiдготовлених трудових кадрiв. Це дозволить поступово почати ре-формувати туристичну шдустрш Украши.
Weaknesses. Анаиз ефективностi функцiонування туристично! шдустрп в Укра1ш та GC проводились за даними 2017 року та не дають можливостей провести ощнку динамiчних змiн в туристичнiй шдустрп Украши та GC.
Opportunities. Методика дослщження туристично! шдустрп Украши може бути застосована при аналопчних дослщженнях будь-яко! краши свiту. А дос-вiд формування туристично! полiтики СС може бути корисним при аналiзi ту-ристично! полiтики iнших репональних угрупувань свiту, наприклад, НАФТА (Швшчно-американська зона вшьно! торгiвлi). У даному дослщженш проводиться аналiз в межах розвитку географiчних регiонiв.
Threats. Поза межами дослщження залишився анаиз сучасно! туристично! полiтики Укра!ни в контекст особливостей формування туристично! пол^ики Свропейського Союзу.
8. Висновки
1. Визначено мюце Укра!ни в туристичному просторi Свропи. Акцентова-но увагу, що нацiональне бiзнес-середовище не сприяе розвитку сфери туризму, негативний вплив мае рiвень безпеки в кра!ш. Сфера туризму в Укра!ш не розг-лядаеться як прiоритетна. Конкурентними перевагами Укра!ни е оцiнка людсь-ких ресурсiв та ринку пращ та охорона здоров'я i ппена. Отже, передумови для належного розвитку туризму в достатнш мiрi в Укра!ш не використовуються.
2. Дослщжено ефективнiсть функцiонування европейського туристичного простору та виявлено значш регiональнi вщмшност за обсягом приросту нащ-онального доходу вiд туристично! галузi. Зроблено висновок, що лщерами за отриманим доходом в 2017 р. е таю кра!ни, як Кшр, Мальта, 1рлавддя, Люксембург, Естошя, Латая та Литва, яю отримали в 2017 р. приблизно по 250 млн. дол. США доходу вщ шдустри туризму. Бшьшють кра!н европейського туристичного простору (Великобритания, Нщерланди, Францiя, Iспанiя, 1та-лiя, Шмеччина, Австрiя, Грецiя, Данiя, Португалiя, Фiнляндiя, Швецiя, Бельгiя, Болгарiя, Польща, Румушя, Словаччина, Словешя, Угорщина, Хорватiя, Чехiя) в середньому мали зростання нащонального доходу вщ шдустри туризму в ро-змiрi 170 млн. дол. США.
Лггература
1. Туристична полтика зарубгжних кра!н: подручник / за ред. Парфшенка А. Ю. Харюв, 2015. 220 с.
2. Особливостi формування та реаизацн туристично! пол^ики держави : мiжнародний, нацiональний, регюнальний досвiд: монографiя / за ред. Парфь ненка А. Ю. Харюв, 2013. 412 с.
3. Sofiichuk K. Risks of the Tourism Industry in Ukraine // Journal of Environmental Management and Tourism. 2018. Vol. 9, Issue 2. P. 334. doi: https://doi.org/10.14505//jemt.9.2(26).15
4. Kozmenko O., Poluliakhova O., Iastremska O. Analysis of countries' investment attractiveness in the field of tourism industry // Investment Management and Financial Innovations. 2015. Vol. 12, Issue 3-1. P. 56-63. doi: https://doi.org/10.21511/imfi.12(3-1).2015.01
5. Maschke J., Mundt J. W. Instrument of tourism policy // The Tourist Review. 1999. Vol. 54, Issue 3. P. 28-29. doi: https://doi.org/10.1108/eb058311
6. Datzira-Masip J. Tourism policy in Spain: An overview // The Tourist Review. 1998. Vol. 53, Issue 1. P. 41-50. doi: https://doi.org/10.1108/eb058267
7. Sirse J., Mihalic T. Slovenian tourism and tourism policy: A case study // The Tourist Review. 1999. Vol. 54, Issue 3. P. 34-47. doi: https://doi.org/10.1108/eb058313
8. Martí P., Nolasco-Cirugeda A., Serrano-Estrada L. Assessment tools for urban sustainability policies in Spanish Mediterranean tourist areas // Land Use Policy. 2017. Vol. 67. P. 625-639. doi: https://doi.org/10.1016/jlandusepol.2017.06.015
9. Triantafyllopoulos N. On the origins of tourist urbanisation in Greece: Land speculation and property market (in)efficiency // Land Use Policy. 2017. Vol. 68. P. 15-27. doi: https://doi.org/10.1016/jlandusepol.2017.06.007
10. Thierse S. Policy entrepreneurship in the European Parliament: reconsidering the influence of rapporteurs // Journal of European Public Policy. 2017. Vol. 26, Issue 2. P. 267-285. doi: https://doi.org/10.1080/13501763.2017.1409794
11. Kamkhaji J. C., Radaelli C. M. Crisis, learning and policy change in the European Union // Journal of European Public Policy. 2016. Vol. 24, Issue 5. P. 714734. doi: https://doi.org/10.1080/13501763.2016.1164744
12. Travel & Tourism Competitiveness Report 2017. URL: http://reports.weforum.org/travel-and-tourism-competitiveness-report-2017/downloads
13. World Development Indicators // World Bank. URL: https://datacatalog.worldbank.org/dataset/world-development-indicators
