CC BY
5
УДК 336.7:339.92 (EC+477)
JEL Classification: E44
DOI: 10.15587/2312-8372.2019.163919
РОЗРАХУНОК 1НДЕКСУ ПЕРЕДУМОВ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ еВРОПЕЙСЬКОГО СТРАХОВОГО середовища в контекст ШТЕГРАЦШНИХ СПРЯМУВАНЬ УКРА1НИ
Бунш С. В.
1. Вступ
У свгговш практицi страховий ринок е каталiзатором значних фiнансових ресуршв, що допомагае крашам у 3a6e3ne4eHHi захисту населення, зменшуе навантаження на державний бюджет у рaзi стихiйних лих, стимулюе пiдприемницькy aктивнiсть шляхом страхування комерцшних ризикiв. Однак, в Укра!ш страховий ринок не виконуе означених функцш через свою нерозвиненiсть та вщставання вiд страхових ринкiв бшьш розвинених краш Фyнкцiонyвaння якiсного та повнощнно^ ринку страхування - важлива умова пiдвищення сталого економiчного та сощального зростання краши, тому особливост та передумови його розвитку мають бути прiоритетними в полiтицi держави, враховуючи ii евроiнтегрaцiйнi орiентири. З огляду на це, дослщження передумов функщонування европейського страхового середовища, виявлення його регюнальних вiдмiнностей е вельми актуальним.
2. Об'ект досл1дження та його технолопчний аудит
Об'ектом дослгдження е европейське страхове середовище, яке об'еднуе нащональш стрaховi ринки краш Свропи, у тому числi й Украши та мае значну регюнальну диференцiaцiю розвитку. Зокрема, головною особливютю ринку страхових послуг на сучасному еташ можна визначити фiнaнсовy штеграцш, яка передбачае процес:
- ушфшаци фiнaнсових послуг, бaнкiвських оперaцiй;
- лiберaлiзaщi митних процедур;
- ушфшаци системи координування через мiжнaроднi фшансово-кредитш установи, електронну систему плaтiжних зaсобiв.
Стрaховi ринки розвинутих краш об'еднано у регюнальну систему, що дае змогу направляти все бiльшi обсяги кашталу не лише на власний розвиток, а й в економшу краш, що розвиваються, наприклад, в Украшу.
Одним з найбшьш проблемних мюць розвитку европейського страхового середовища е зниження впливу краш на власну фшансову систему при посиленш впливу на нащональш економiки наднацюнальних утворень та мiжнaродних компaнiй.
3. Мета та задачi дослiдження
Метою роботи е розрахунок шдексу передумов функщонування европейського страхового середовища в контекст поступово! iнтегрaцii до
нього страхового ринку Укра!ни.
Для досягнення поставлено!' мети необхщно виконати таю задача
1. Провести аналГз страхового ринку Укра!ни на сучасному етат розвитку.
2. Визначити iндикатори ощнки передумов функцiонування европейського страхового середовища.
3. На основi розрахованого шдексу передумов функцiонування европейського страхового середовища провести ранжування кра!н вС та Укра!ни за станом розвитку страхового середовища.
4. Дослщження iснуючих р1шень проблеми
Серед основних напрямкiв дослiдження свiтового ринку страхування перш за все слщ видiлити грунтовнi дослщження розвитку фшансового ринку [1, 2], однак в них не розглянуто сучасш тенденцп розвитку. У роботах [3, 4] проведено анаиз розвитку свггового фiнансового ринку в умовах цикичност розвитку свiтового господарства, проте зазначено динамiчнi перетворення тiльки по окремим кра!нам свiту без урахування регюнальних утворень.
Багатьма вченими розглянуто вплив глобаизацшних перетворень на розвиток ринку страхування. Так, у робот [5] зазначено вплив европейсько! штеграцп на функцiонування страхового ринку в Польшд, а у дослiдженнi [6] наведено особливост iндексу страхових послуг через розрахунок шдексу страхових асощацш та оргашв управлiння в Канадг Джерела та iнструменти регулювання страхування в ввропейському Союзi розглянуто у робот [7].
Зокрема, у робот [8] дослiджено ринковi iнститути та можливi посткризовi ризики фiнансових, у тому числг ^ ^тр. ових, ринюв, однак, на прикладi лише розвинутих кра!н свiту, а аналопчш проблеми кра!н, що розвиваються, залишились поза межами дослiдження. У роботах [9, 10] наведено цiкавi результати дослщження страхових ринюв Швецп та США, однак, решта кра!н та регюшв свiту також залишилась поза межами уваги авторiв. Робота [11] присвячена диференщацп ринкових рiвнiв та важелям !х регулювання. Однак, думка автора недостатньо пiдтверджуеться статистичними даними.
Таким чином, результати анашзу дозволяють зробити висновок про те, що, незважаючи на значний обсяг теоретичних та практичних дослiджень в галузi свiтового фiнансового та страхового ринку, необхщним е розширення анаштично! бази дослщження. Ця база повинна вщображати методику кiлькiсного аналiзу та передумов розвитку свггового фiнансового та страхового ринку.
5. Методи дослщжень
При дослщженш були використаш наступш науковГ методи:
- кластичш загальнонауковГ методи дослГдження (анашз, систематизашя, порГвняння) - при вивченш страхового ринку Укра!ни на сучасному етат розвитку та виокремленш шдикаторГв для оцшки передумов функщонування европейського страхового середовища;
- РЕБТ-анаиз - при визначенш чинниюв впливу зовшшнього середовища на страховий ринок Укра!ни через полГтичш, економГчш, сощальш та технолопчш складовц
- шдексний метод - при розрахунку шдекс передумов функщонування европейського страхового середовища;
- принцип Парето - при ранжуванш краш GC та Украши за станом розвитку страхового середовища.
6. Результати досл1джень
Ринок страхових послуг е другим за рiвнем каmталiзащi серед iнших небанювських фiнансових ринкiв Украiни. Загальна кшьюсть страхових компанiй (СК) в 2017 р. становила 294 одиниць, у тому чи^ СК «Life» -33 компанп, СК «non-Life» - 271 компашя. В цшому кшьюсть страхових компанш мае тенденцiю до зменшення - за 2017 р. у порiвняннi з 2016 р. кшьюсть компанш зменшилася на 16 одиниць, а в порiвняннi з 2015 р. - на 67 одиниць (табл. 1).
Таблиця 1
Кшьюсть страхових ^ компанш в Украш, 2015-2017 рр._
Кшьюсть страхових компанш
2015 2016 2017
Загальна кшьюсть 361 310 294
СК «non-Life» 312 271 261
СК «Life» 49 39 33
Примггка: побудовано на основ1 даних [12]
Валовi страховi премii, отриманi страховиками при страхуванш та перестрахуваннi ризиюв вiд страхувальникiв та перестрахувальникiв за 2017 р., становили 1447,72 млн. дол. США, з яких (рис. 1):
- 35,8 % надшшли вщ фiзичних ошб;
- 64,2 % надшшли вщ юридичних ошб.
1600.00 1400.00 1200.00 1000.00 800.00 600.00 400.00 200.00 0.00
К
2015 2016 2017
J Чист страхов! премп □ Валов1 страхов1 премп
Рис. 1. Динамiка страхових премш в Украiнi, 2015-2017 рр. (млн. дол. США) [12]
В 2016 р. загальна сума страхових премш, отриманих страховиками, становила 882,13 млн. дол. США, з яких: 37,6 % надшшли вщ фiзичних осiб, 62,4 % - вщ юридичних осiб.
Чистi страховi премп в 2017 р. становили 991,20 млн. дол. США, що становило 65,6 % вщ валових страхових премш. Чист страховi премii за 2016 р. становили 1172,34 млн. дол. США, або 75,2 % вщ валових страхових премш. Обсяги валових страхових премш в 2017 р. у порiвняннi з 2016 р. збшьшились на 23,5 %, у порiвняннi з 2015 р. - на 46,1 %. Чист страх^ премп збшьшилися в 2017 р. на 7,7 % у порiвняннi з 2016 р., та на 27,5 % у порiвняннi з 2015 р.
Страховi премп за видами страхування за 2016-2017 рр. наведено на рис. 2.
■ Автострахування
□ Страхування життя
□ Медичне страхування
□ Страхування майна
□ Страхування фшансових ризиюв
□ Страхування вщповщальносп перед трет1ми особами
□ Страхування вщ вогневих ризиюв та ризиюв стихшних явищ
□ Страхування вщ нещасних випадюв
□ Страхування вантаж1в та багажу
□ Страхування медичних витрат
□ 1нш1 види страхування
Рис. 2. Структура чистих страхових премш за видами страхування в 2016 р. (внутршнш дiаметр) та в 2017 р. (зовшшнш дiаметр), млн. дол. США [12]
У структурi страхових премш на рис. 2 найбшьша питома вага належить таким видам страхування, як:
- автострахування;
- страхування життя;
- медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);
- страхування майна;
- страхування фшансових ризиюв;
- страхування вщповщальност перед третiми особами;
- страхування вщ вогневих ризикiв та ризиюв стихшних явищ;
- страхування вщ нещасних випадкiв;
- страхування ванташв та багажу.
Перерозподщ у структурi чистих страхових премiй в 2017 р. порiвняно з аналопчним перiодом 2016 р. вiдбувалися на користь таких видiв страхування, як:
- страхування фшансових ризиюв;
- страхування вщповщальност перед третми особами;
- страхування вщ вогневих ризиюв та ризиюв стихшних явищ.
Отже розвиток страхового ринку вщображае в цтому економiчне, полiтичне, соцiальне та технолопчне становище Украiни. Це пов'язано з тим, що страховий ринок знаходиться пщ впливом значного числа факторiв зовнiшнього середовища, дослiдження яких запропоновано провести за допомогою PEST-аналiзу. Це дозволяе систематизувати екзогеннi фактори, об'еднавши iх в чотири групи: полiтичнi, економiчнi, соцiальнi та технолопчш (рис. 3).
Перша група чинниюв - полiтичнi, характеризують урядову стабшьнють i намiри державноi влади щодо розвитку суспшьства в цiлому i страховоi галузi зокрема. Основна мета до^дження полiтичних чинникiв у сферi страхування -розумiння державного впливу на галузь, а також позицн уряду по вiдношенню до шоземного капiталу. Сучасна полiтична ситуацiя е джерелом значних ризиюв для страхового бiзнесу.
Другу групу формують економiчнi чинники. Перерозподщ грошових потокiв через систему страхування визначае мюце i значення даного сектора в господарсьюй системi краiни. Страховi резерви i тимчасово вiльнi кошти страховикiв слщ розглядати як внутрiшнi фiнансовi потоки, яю можуть стимулювати економiку i соцiальну сферу. Грошовi кошти страховиюв формуються за рахунок страхових внесюв юридичних i фiзичних осiб, а отже, нерозривно пов'язаш з формуванням i використанням оборотних коштiв пщприемств та доходiв громадян. Брак обтевих коштiв органiзацiй i низькi доходи населення - основнi фактори, що обмежують розвиток страхового ринку.
Третя група чинниюв - сощальш, визначають динашку споживчих переваг, структуру населення, його релтйш уподобання, культурнi традицн, нацiональнi особливостi, розвиненiсть ринкового менталитету, соцiального статусу i т. п. Урбашзащя серйозно впливае на страховий ринок, тому що саме городяни е основними споживачами страхових послуг. Концентрация капiталу i потенцiйних споживачiв в мiстах, розвинена iнфраструктура, специфiчнi ризики i iншi фактори стимулюють розвиток страхування.
Четверта група чинниюв присвячена технолопчнш складовш. Дослiдження i аналiз технологiчноi складово!' зовнiшнього середовища дозволяють виявляти iснуючi тенденцii в технолопчному розвитку в галузi i своечасно перебудовуватися, уникаючи втрат киентв. Найбiльшого поширення в страховiй галузi отримали iнформацiйнi технологii. Це пов'язано з тим, що дана сфера дiяльностi е одшею з найбшьш iнформацiйно-насичених, а отже,
шформацшно-залежних. Велик обсяги iнформацii, високi вимоги до точност i достовiрностi, необхщшсть ефективного аналiзу фiнансового стану киентури i фiрми е основними причинами, що зумовлюють стрiмке зростання сучасних шформацшних технологiй в сферi страхування. Компанп активно впроваджують рiзнi шформацшш продукти, якi покликанi скоротити витрати, дозволити бшьш оперативно укладати договори, здшснювати оцiнку та врегулювати страховi випадки. Очiкуваними iнновацiями в страховш галузi е розвиток онлайн-страхування i впровадження електронних продажiв страхових полiсiв з обов'язкових класiв страхування.
Полггичш чинники
•Полiтична нестабiльнiсть.
•Недосконале законодавство, що потребуе гармошзаци. •Проблемне судове та податкове середовище. •Протекцюшзм певних сфер. •Невикористовуваш iнвестицiйнi можливостi.
Економпчш чинники
•Висока iнфляцiя. Нестабiльний валютний курс. •Нестабiльнiсть економiчного становища. •Збшьшення медичних витрат. •Невисока платоспроможнiсть населення
Сощальш чинники
•Низька народжуванiсть та високий рiвень смертностi. •Збiльшення пенсшний виплат. •Бiльший попит на страховi продукти. •Недостатнiй рiвень охорони здоров'я. •Щцвищена небезпека дорожнього руху. •Старшня населення. •Висока вартiсть освiти за контрактом. •Глобальна змша клiмату.
■-•
Технолог1чн1 чинники
•Блокчейн.
•Новi продукти конкуруючих галузей. •Удосконалення моделювання ризикiв. •Прямi технологiчнi ефекти. •Новi технологii для покриття. •Деструктивш технологii розвитку
Рис. 3. PEST-аналiз сучасного стану страхового ринку Украши
Виявленi фактори зовнiшнього середовища вагомо впливають на стан i перспективи розвитку нащонального страхового ринку. Однак, в глобальних умовах розвитку важливим е не тiльки аналiз украшського страхового ринку, а його мюце у свiтовому ринку страхування.
Автором запропоновано методику оцшки передумов функцюнування европейського страхового ринку послуг, у тому чист й украшського, за методикою визначення iндексу людського розвитку. Однак, на вiдмiну вiд визначення потенщалу людського розвитку пропонуеться використовувати тльки економiчну та соцiальну складову. Оскiльки у розрахунках використовуються глобальш щдикатори, вiдповiдно полiтична складова вже враховуеться. Це стосуеться технологiчноi складово! - рейтинг глобально!' конкурентоспроможностi також мiстить данi щодо технологiчного розвитку краш. Отже, економiчний вимiр визначаеться на пiдставi двох глобальних iндикаторiв:
Перший - iндекс конкурентоздатностi розвитку С1 (Competitiveness Index). Краши Свропейського Союзу (СС) та Украша мають рiзний рiвень конкурентоспроможностi, що вщображено в табл. 2.
Таблиця 2
1ндекс глобально! конкурентоспроможност (1ГК) краш Свропейського Союзу та Украши
№ Краша Загальний 1ГК Мюце краши за 1ГК № Краша Загальний ► 1ГК Мюце краши за 1ГК
8 Авс^я 5,2 19 17 Мальта 4,5 40
7 Бельпя 5,3 17 1 Идерланди 5,6 4
21 Болгарiя 4,4 50 ' Имеччина 5,6 5
4 Великобриташя 5,5 16 Польща 4,6 36
28 Грецiя 4 86 19 Португалiя 4,5 46
6 Данiя 5,3 12 h. 23 Румунiя 4,3 62
12 Естошя 4,8 24 Словаччина 4,3 65
11 Iрландiя 5,2 23 22 Словенiя 4,4 56
14 Iспанiя 4,7 32 | 25 Угорщина 4,2 69
18 Iталiя 4,5 I 44 89 Украша 4 85
27 Кiпр 4 83 Фiнляндiя 5,4 10
20 Латвiя 4,4 49 10 Франщя 5,2 21
15 Литва 4,6 35 26 Хорватiя 4,1 74
9 Люксембург 5,2 20 13 Чехiя 4,7 31
- - - - 3 Швецiя 5,5 6
Примггка: побудовано на основ1 даних [13]
Як видно з даних табл. 2, вс краши СС, незважаючи на певне рiзноманiття, входять до першо! половини рейтингу (найгiршу конкурентоспроможшсть мае Грецiя, 86-е мiсце, i Украша займае мiсце на одну позищю рейтингу вище).
Незважаючи на економiчну та полiтичну нестабiльнiсть у багатьох сферах життя, краши СС е найбшьш конкурентоспроможними у свт - середнiй рiвень конкурентоспроможностi е вище середньосвггового показника (4,78 у краш СС у порiвняннi з середньосвгговим 4,11).
Другий - шдекс економiчноi свободи IEF (Index of Economic Freedom). Економiчна свобода - фундаментальне право особи управляти власною працею та майном. В економiчно вшьних суспiльствах особи вiльнi у виборi роботи, виробництвi товарiв, витратах та швестищях будь-яким шляхом, яким забажають. Вс цi свободи тдтримуються i захищаються державою. В табл. 3
наведено краши СС та Украша, ix iндекс eKOHOMi4HOi свободи.
Таблиця 3
1ндекс економ1чно1 свободи краш Свропейського Союзу та Украши_
№ Краша Загальний шдекс Мюце краши за 1ЕС № Краша Загальний iндекс Мюце <раши за 1ЕС
13 Авс^я 72,3 30 19 Мальта 67,7 50
18 Бельпя 67,8 49 5 Идерланди 75,8 15
16 Болгарiя 67,9 47 11 Имеччина 73,8 26
3 Bеликобританiя 76,4 12 15 Польща 68,3 45
28 Грецiя 55 127 24 Португалiя 62,6 77
7 Дашя 75,1 18 14 Румушя 69,7 39
1 Естошя 79,1 6 21 Словаччина 65,7 57
2 Iрландiя 76,7 9 27 Словешя 5 9,2 97
22 Iспанiя 63,6 69 70 Угорщина 65,8 56
25 Iталiя 62,5 79 162 Украша 46,8 162
17 Кшр 67,9 48 10 Фiнляндiя 74 24
9 Латвiя 74,8 20 23 Франщя 63,3 72
6 Литва 75,8 16 26 Хорваля 59,4 95
4 Люксембург 75,9 14 1. Чехiя 73,3 28
- - - - 8 Швещя 74,9 19
Примггка: побудовано на основi даних [14
yci дослiджуванi краши за цим шдексом дiляться на такi групи (табл. 3):
- в основному вшьш, з показником 70-79,9 (Естошя, 1рлавддя, Великобританiя, Люксембург, Нiдерланди, Литва, Дашя, Швецiя, Латвiя, Фiнляндiя, Нiмеччина, Чехiя, Австрiя);
- помiрно вiльнi, з показником 60-69,9 (Румушя, Польща, Болгарiя, Кiпр, Бельгiя, Мальта, Угорщина, Словаччина, 1спашя, Францiя, Португалiя, Iталiя);
- в основному невшьш, з показником 50-59,9 (Хорвапя, Словенiя, Грецiя);
- деспотичш, з показником 0-49,9 (Украша, однак жодна з краш СС не вщноситься до mei групи).
Сощальний вимiр розвитку европейського страхового простору можна сформувати на пiдставi таких iндикаторiв:
1. 1ндексу якост i безпеки життя QLI (Quality-of-life Index) [15].
2. 1ндексу розвитку людського потенцiалу HDI (Human Development Index) [16]. Розподш краiн СС за шдексом якосл i безпеки життя наведено в табл. 4. Найвищий рiвень якостi та безпеки життя мають Австрiя, Нiмеччина,
Дашя, 1спашя та Фiнляндiя; найгiрший - Украша.
Вс краiни СС за шдексом розвитку людського потеншалу вщносяться до краiн з дуже високим рiвнем людського розвитку (тiльки Болгарiя вiдноситься до групи краiн з високим рiвнем людського розвитку), табл. 5.
Таблиця 4
!нде^ якоcтi i безпеки життя краш европейского Союзу та Украши
Загальний Загальний
№ Краша шде^ якоcтi i безпеки життя Мюце в регюш № Краша iндекc якоcтi i безпеки життя Мюце в регюш
1 Aвcтрiя 190,37 1 15 Мальта - 25
2 Бельпя 160,52 15 16 Идерланди 175,23 8
3 Болгaрiя 138,2 23 17 Имеччина 189,74 2
4 Великобриташя 172,87 9 18 Польща 150,21 18
5 Грещя 148,32 19 19 Портyгaлiя 78,43 6
6 Дaнiя 184,92 3 20 Румушя 143,04 20
7 Естошя 171,09 11 21 Словаччина 152,55 17
8 Iрлaндiя 166,9 13 22 Словешя 175,45 7
9 Icпaнiя 183,65 4 23 Угорщина 138,82 22
10 Iтaлiя 142,52 21 Украша 102,34 62
11 Kiпр - 25 24 Фiнляндiя 182,93 5
12 Лaтвiя - 25 25 Франтя 160,25 16
13 Литва 130,28 24 Хорватя 170,63 12
14 Люкcембyрг - 25 27 Чеxiя 165,41 14
- - - - 28 Швецiя 172,74 10
Примггка: побудовано на оcновi дaниx [15
Таблиця 5
!нде^ розвитку людcького потенцiaлy краш европейского Союзу та Украши
№ Краши !ндете людского розвитку v Краши !нде^ людского розвитку
24 Aвcтрiя 0,893 33 Мальта 0,856
22 Бельпя 0,896 Нщерланди 0,924
56 Болгaрiя 0,794 4 Имеччина 0,926
16 Великобриташя 0,909 Польща 0,855
29 Грещя 0,866 41 Портyгaлiя 0,843
5 Дашя 0,925 50 Румушя 0,802
30 Естошя 0,865 40 Словаччина 0,845
8 Iрлaндiя 0,923 25 Словешя 0,89
27 кпашя 0,884 43 Угорщина 0,836
26 Iтaлiя 0,887 84 Украша 0,743
33 Кшр 0,856 23 Фiнляндiя 0,895
44 Лaтвiя 0,83 21 Франщя 0,897
37 Литв' 0,848 45 Хорватя 0,827
20 Люктембург 0,898 28 Чеxiя 0,878
- - - 14 Швещя 0,913
Примггка: побудовано на оcновi дaниx [16]
Отже, дошщження передумов фyнкцiонyвaння европейского cтрaxового cередовищa крахи еС та Украши дозволяе розрaxyвaти для кожно!' краши cпiввiдношення економiчноï та тонально!' cклaдовиx. Для розрaxyнкy обрано 4 щдикатори:
1. 1ндекс глобально!' конкурентоспроможносл.
2. 1ндекс економiчноï свободи.
3. 1ндекс якосл i безпеки життя.
4. 1ндекс розвитку людського потенцiалу (табл. 6).
Та блиця 6
Складов1 шдексу передумов функцюнування европейського страхового середовища
№ Краша 1ндекс глобальноï конкурентоспр оможносп 1ндекс економiчноï свободи 1ндекс якосп i безпеки життя Индекс розвитку людського потенщалу
1 Австр1я 5,2 72,3 190,37 0,893
2 Бельпя 5,3 67,8 160,52 0,896
3 Болгар1я 4,4 67,9 138,20 0,794
4 Великобриташя 5,5 76,4 172,87 0,909
5 Грещя 4,0 55,0 148,32 0,866
6 Дашя 5,3 75,1 184,92 0,925
7 Естошя 4,8 79,1 171,09 0,865
8 1рланд1я 5,2 76,7 166,90 0,923
9 1спашя 4,7 183,65 0,884
10 1тал1я 4,5 62,5 142,52 0,887
11 Кшр 4,0 7,9 0 0,856
12 Латв1я 4,4 74,8 0 0,830
13 Литва 4,6 75,8 130,28 0,848
14 Люксембург 5,2 75,9 0 0,898
15 Мальта 4,5 67,7 0 0,856
16 Идерланди 5,6 '5,8 175,23 0,924
17 Имеччина 5,6 73,8 189,74 0,926
18 Польща 4,6 68,3 150,21 0,855
19 Португал1я 4,5 62,6 178,43 0,843
20 Румун1я 4,- 69,7 143,04 0,802
21 Словаччина 4,3 65,7 152,55 0,845
22 Словешя 4,4 59,2 175,45 0,890
23 Угорщина 4,2 65,8 138,82 0,836
24 Ф1нлянд1я 5,4 74,0 182,93 0,895
25 Франц1я 5,2 63,3 160,25 0,897
26 Хорват1я 4,1 59,4 170,63 0,827
27 Чех1я 4,7 73,3 165,41 0,878
28 Швец1я 5,5 74,9 172,74 0,913
29 Укра'1'на 4 46,8 102,34 0,743
Примггка: складено автором за [13- 16]
Для стабшзацн даних кожного з шдекс1в використовуеться середне арифметичне для кожного показника, на яке дшимо кожен показник за кожною кра'ною. Результати розрахунку шдексу передумов функцюнування европейського страхового середовища наведено на рис. 4.
1.4
1.2
4
m i/o
4 7
i/o
0.8
0.6
0.4
0.2
m
4
6
m
6
m
7
8 6 7 2 0
m
6
m
2
7
i/o
2
2
6 2 8 6 8
i/o i/o
8 0
4 8 81
2
m
6 0
CÖ
К
S ET ET
<u
S «
X
6 6 9 6 4
iT>
7
iT>
0
6 2 7 4 2
6 4 0
m
6 2 7 2 6
8 1 9
8 7 4 8 m •si 1
9 m 1 7 m
4 4 4 8 i/o
m m 7 m 7
m m 81 7 8 .9 0. m 2 1
1 9 0 6 2
0 9 4 9 8
.0 .9 7 6 6
1. 0. .9 0. .9 0. .9 0.
i/o 1
4 6 9
0 4 8
7 i/o 7
m 2 m
1 0 7
0 0 4
6 6 i/o
.9 .9 .9
0. 0. 0.
KitRtRKiKiKiKiKi
К К cö cö
« X
Я
<D
zp
H
g « E S i9 £ S
Д H
p
(U «
* Я 5 (p m Я <
Д
ю
S
s
(L)
m
n X ^
к о ¡3
^ H ч
4 ° ï
e
(U
о «
2 4
g* 'sc 'Эч 'sc Ц $ х
ir? D cö a cö 0) Л H
s 5 I k § § 4
« «
s
ET
m о
л
О
m
4
6 2
rn 9 m 2
8 9 9 6
m 9 2 9
7 8 Cl 6
7 i/o 8 8
8 m 8 1
4 4 8 4
.9 .9 1 1
0. 0. .9 .9
0. 0.
0 7 7
C^ cö C^ cö К
• s h к fa S
^ m 5
£p « & S .5 '3
й S V u
^ В w .ce Sa u
0 о
w £
cö
•5
:cö p
и £
Рис. 4. 1ндекс пеpедyмов фyнкцiонyвaння eвpопeйськоro CTpaxoBoro сеpедовищa
3a допомогою гiстогpaми napeTO визтачено кyмyлятивнi зaлежностi pозподiлy кpaïн Gвpопи 3a pозpaxовaним iндeксом (pис. 5).
1
0
12 10 8 6
10
[0,7702 - 0,8702]
[0,9702 - 1,0702] [ 1,0702 - 1,1702]
[0,8702 - 0,9702]
Рис. 5. Розподш ^arn Gвpопeйського Союзу Ta y^ajta 3a iндeксом пepeдyмов фyнкцiонyвaння eвpопeйського стpaxового сepeдовищa (3a пpинципом napeTO)
9
9
4
2
1
0
Як видно з рис. 4, 5, найвищш шдекс передумов функцюнування страхового середовища мають таю краши, як: Имеччина (1,1575), Ндерланди (1,1417), Дашя (1,1390), Великобриташя (1,1303), Фiнляндiя (1,1277), Швещя (1,1257), Австрiя (1,1211), Iрландiя (1,1101), Естонiя (1,0856).
Середнiй iндекс передумов функцiонування страхового середовища мають: Бельпя (1,0631), Люксембург (1,0575), Чехiя (1,0545), 1спашя (1,0465), Францiя (1,0399), Португаия (1,0116), Словенiя (1,0013), Польща (0,9993), Литва (0,9878), Словаччина (0,9740).
Достатнiй iндекс передумов функцюнування страхового середовища мають: Латвш (0,9696), Ггалш (0,9682), Румунiя (0,9601), Хорваты (0,9600), Мальта (0,9547), Болгарш (0,9488), Угорщина (0,9436), Кшр (0,9189), Грещя (0,9142).
Низький шдекс передумов функцюнування страхового середовища мае Украша (0,7701).
7. SWOT-аналiз результат1в дослщжень
Strengths. Так як европейське страхове середовище, на кшталт глобального, функцюнуе на основi гармонiйного поеднання багатьох факторiв розвитку, це дало можливють провести дослiдження у розрiзi краш з визначенням лiдерiв та аутсайдерiв европейського страхового середовища.
Weaknesses. Слабкою стороною об'екта дослщження е те, що краïни стають бiльш залежними одна вiд одноï, що зменшуе можливостi нацiональних урядiв регулювати процеси на мюцевих ринках послуг. Однак, саме ця особливють дала можливють юльюсно оцiнити залежнiсть краш вщ багатьох економiчних, полiтичних, технологiчних та сошальних факторiв через iндекс передумов формування страхового середовища.
Opportunities. Перспективними напрямами дослiдження глобального ринку страхування е розширення бази iндикаторiв, що описують стан його розвитку та передумови функцюнування. А також подальша багатофакторна оцшка за допомогою кластерного, факторного та регресшно-кореляцшного анаизу. Це дозволить провести регiональну диференшащю розвитку ринку страхових послуг на бшьш високому науковому рiвнi.
Threats. До загроз об'екта дослiдження вщноситься постiйно повторюваний взаемозв'язок мiж структурними елементами свггового (або регiонального) ринку страхування. Цей розвиток мае непостшний характер, а його динамша мае перюди зростання та падiння. Подiбна ситуацiя не завжди дае змогу оцшити тренд розвитку та потребуе використання бiльш складних методiв оцшки ринку страхових послуг.
8. Висновки
1. Проаналiзовано особливостi функцiонування страхового ринку Украши на сучасному еташ та зроблено висновок щодо вщсутносл динамiки зростання його обсягiв за перюд з 2015-2017 рр.
2. Визначено шдикатори оцiнки передумов функцюнування европейського страхового середовища, а саме:
- 1ндекс глобально!' конкурентоспроможносл.
- 1ндекс економiчноï свободи.
- 1ндекс якостi i безпеки життя.
- 1ндекс розвитку людського потенцiалу.
3. Розраховано шдекс передумов функцюнування европейського страхового середовища з метою подальшо1' розробки мехашзму залучення Украши до глобального страхового середовища. Проведено ранжування краш СС та Украши за станом розвитку страхового середовища:
- найвищш шдекс передумов функцюнування страхового середовища мають: Шмеччина, Нщерланди, Дашя, Великобриташя, Фiнляндiя, Швешя, Австрiя, Iрландiя, Естонiя;
- середнiй iндекс передумов функцюнування страхового середовища мають: Бельпя, Люксембург, Чехiя, 1спашя, Францiя, Португаия, Словенiя, Польща, Литва, Словаччина;
- достатнш iндекс передумов функцiонування страхового середовища мають: Латая, Iталiя, Румунш, Хорватiя, Мальта, Болгарiя, Угорщина, Кшр, Грещя;
- низький щдекс передумов функцюнування страхового середовища мае Украша.
Лггература
1. Петрик О. I. Шлях до цшово1' стабшьносл: свгтовий досвiд i перспективи для Украши: монографiя / вiдп. ред. Геець В. М. Кшв: УБС НБУ, 2008. С. 302-310.
2. Глобаизашя i безпека розвитку: монографiя / Бшорус О. Г., Лук'яненко Д. Г. та ш К.: КНЕУ, 2001. 736 с.
3. Brigham E., Gepanski L. Financial Management Theory and Practice. Chicago: The Dryden Press, 2011. 1184 р.
4. Лясковець Г. М Дослщження розвитку свiтового фiнансового ринку в умовах циклiчностi свiтогосподарського розвитку. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pips/2011_1/tom^1/425.pdf (дата звернення: 14.11.2018).
5. Ratowska-Dziobiak E. Impact of European Integration on the Functioning of the Insurance Market in Poland // Comparative Economic Research. 2011. Vol. 14, Issue 1. doi: http://doi.org/10.2478/v10103-011-0005-3
6. Index of Insurance-Related Services. Index of Insurance Associations and Governing Bodies / ed. by Peroni G. // Canadian Insurance Claims Directory 2014. University of Toronto Press, 2014.
7. Marano P. Sources and Tools of the Insurance Regulation in the European Union // Insurance Regulation in the European Union. Springer International Publishing, 2017. P. 5-29. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-319-61216-4_2
8. Market institutions, financial market risks, and the financial crisis / Carey M., Kashyap A. K., Rajan R., Stulz R. M. // Journal of Financial Economics. 2012. Vol. 104, Issue 3. P. 421-424. doi: http://doi.org/10.1016/j.jfineco.2012.02.003
9. Hagelin N. Index option market activity and cash market volatility under different market conditions: an empirical study from Sweden // Applied Financial Economics. 2000. Vol. 10, Issue 6. P. 597-613. doi: http://doi.org/10.1080/096031000437953
10. Sarwar G. U.S. stock market uncertainty and cross-market European stock returns // Journal of Multinational Financial Management. 2014. Vol. 28. P. 1-14. doi: http://doi.org/10.1016/j.mulfin.2014.07.001
11. Bond P., Leitner Y. Market run-ups, market freezes, inventories, and leverage // Journal of Financial Economics. 2015. Vol. 115, Issue 1. P. 155-167. doi: http://doi.org/10.1016/j.jfineco.2014.08.008
12. 1нформаця про стан i розвиток страхового ринку Украши. URL: https://www.níp.gov.ua/ua/Informatsiia-pro-stan-i-rozvytok-strakhovoho-rynku-Ukrainy.html (дата звернення: 14.11.2018).
13. The Global Competitiveness Report 2016-2017. URL: https://www.weforum.org/reports/the-global-competitiveness-report-2016-2017-1 (Last accessed: 14.11.2018)
14. Index of Economic Freedom. URL: http://www.heritage.org/index/download (Last accessed: 14.11.2018)
15. Europe: Quality of Life Index by Country 2017. URL: https://www.numbeo.com/quality-of-life/rankings_by_country .jsp?title=2017®ion=150 (Last accessed: 14.11.2018)
16. Human Development Index (HDI) / Human Development Reports. URL: http://hdr.undp.org/en/content/human-development-index-hdi (Last accessed: 14.11.2018)
