CC BY
9
JEL Classification: Z32
DOI: 10.15587/2312-8372.2018.146336
АНАЛ1З ФАКТОР1В ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК ТУРИСТИЧНОГО ПРОСТОРУ еВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Скляренко Я. П., Ханова О. В.
1. Вступ
В умовах глобашзацп свггово! економiки, CTpiMKoro розвитку ринку пос-луг, мiжнародних комунiкацiй, туризм перетворився на поширену практику ло-бiювання економiчних, iнвестицiйних, культурних, полггичних та iнших ште-ресiв держави, став ефективним чинником товаризацп рекреацшних ресурсiв територiй. В таких умовах виникае об'ективна необхiднiсть цiлеспрямованого впливу на процеси розвитку туристично! сфери, що втiлюеться в особливостях формування та реашзаци туристично! полiтики кра!н. Вiд !! ефективностi зале-жить перетворення туризму на дiевий чи ник соцiально-економiчного розвитку та формування швестицшно! привабливостi кра!ни. Зважаючи на це, досль дження наукового тдгрунтя туристично! полiтики держави, визначення методiв И реашзаци в умовах глобально! конкуренцп, основних тенденцiй сегментацп туристичного простору та прюритепв розвитку, ощнка ефективностi е актуаль-ним науково-практичним завданням.
2. Об'ект дослiдження та його технологiчний аудит
Об'ектом дослгдження е туристичний проспр Свропейського Союзу (СС). Значна ктьюсть кра!н, що входить до Свропейського Союзу мае рiзний рiвень розвитку економши, природне рiзноманiття та дисбаланси розвитку туристично! ш-дустрп. Дослiдження дае змогу оцiнити конкурентоспроможнють в щдустри туризму кра!н СС та визначити перешкоди, як заважають сталому розвитку сфери.
3. Мета та задачi дослiдження
Метою дослгдження е виявлення факторiв впливу на розвиток туристичного простору кра!н СС. Вщповщно до мети сформульовано таю завдання:
1. Провести сегментацш туристичного конкурентного простору СС та виокремити групи (кластери) кра!н з високим ступенем подiбностi конкуренто-спроможностi туристично! шдустрп.
2. Визначити основш фактори впливу та зростання конкурентоспромож-ностi туристично! шдустрп в СС.
4. Дослщження iснуючих р1шень проблеми
Дослiдження туристично! шдустрп вельми перспективне, однак роботи дос-лiдникiв зосередженi: переважно на теоретичних аспектах формування туристично! полггики в цшому [1] або на суто географiчному аспектi дослiдження [2].
У роботах [3, 4] автори грунтовно довели вплив полггично! стабшьност на розвиток туризму, однак, пол^ичний чинник е вагомим аспектом функцюну-вання туристично! iндустрii, але не основним.
Автори дослщжень [5, 6] присвятили сво! роботи сталому розвитку туризму, але !х висновки не шдкршлеш достатньою кiлькiстю фактичного матерiалу.
Цiкавим е дослщження функцiонування туристичного регiону на прикладi Куби [7], однак, досвщ окремо! кра!ни е недостатшм для аналiзу туристичного ре-гiону, такого як ввропейський Союз. Також е цiкавим дослiдження, присвячеш економiчним iнструментам розвитку туристично! галузi [8, 9], однак, значна тери-торiальна диференцiацiя европейського туристичного простору потребуе значного рiзноманiття iнструментiв впливу та розвитку туристично! шдустрп.
У робот [10] автор опираеться в сво!х розрахунках на застарiлi статистичш данi та !х недостатне рiзноманiття, що потребуе доопрацювання.
На основi лiтературного аналiзу робимо висновок, що попередш досль дження, по обранш авторами тематицi, базуються на аналiзi лише декiлькох ш-дикаторiв. А також не враховують бiльшостi показниюв конкурентоспромож-ностi туризму та майже не використовують методи економiко-математичного анаизу при регiональних дослiдженнях туристично! шдустрп.
5. Методи дослщження
Було використано о^м значно! кiлькостi загальнонаукових методiв, методи економiко-математичного аналiзу, а саме:
- кореляцшний аналiз, що дозволив визначити наявнють взаемозв'язку мiж 1ндексом конкурентоспроможностi у сферi подорожей та туризму та його основними складовими (сприятливють середовища в кра!ш для розвитку туризму, державна полггика, iнфраструктура та наявнi природш, культурнi ресурси);
- кластерний анаиз, за допомогою якого було сегментовано кра!ни вС (28) у типовi групи (кластери) за рiвнем конкурентоспроможност туристично! iндустрii;
- факторний анаиз, що дозволив з 90 складових конкурентоспроможнос-тi туристично! iндустрii виявити найбшьш вагомi фактори розвитку шдустрп.
6. Результати дослщження
Для визначення факторiв впливу на розвиток туристичного простору вС перш за все необхщно провести сегментацш европейського простору за рiвнем розвитку туристично! шдустрп, застосовуючи кластерну модель, яка наочно формуе сегменти кра!н, що мають багато спiльного за визначеними ознаками.
Для анаизу використовуються данi Всесвггнього економiчного форуму, а саме рейтингу кра!н свiту за 1ндексом конкурентоспроможност у сферi подорожей та туризму 2017 року [13].
До^дження публшуеться раз на два роки та проводиться за тюно! ств-працi iз цiлим рядом провщних мiжнародних органiзацiй: Всесвiтньою туристичною оргашзащею (UNWTO); Всесвiтньою Радою з подорожей i туризму (WTTC);
- Мiжнародною асоцiацiею повiтряного транспорту (1АТА);
- Мiжнародним союзом охорони природи (ШС^ тощо.
1ндекс конкурентоспроможностi краш у сферi подорожей та туризму фор-муеться на пiдставi ряду показниюв, якi згруповано у 14 складових i об'еднано у 4 субшдекси. Вони характеризують сприятливiсть середовища в кра!ш для розвитку туризму, державну полггику, iнфраструктуру та наявнi природш, ку-льтурнi ресурси.
За ощнками експертiв Всесвiтньоi туристично! органiзацii, свгговий ринок туризму багато рокiв поспшь зростае та продовжуе демонструвати стшюсть, незважаючи на складностi, якi передушм пов'язанi iз забезпеченням безпеки.
Кожна зi складових субiндексiв мае певний узгоджений перелш складових, за якими проводитиметься кластерний аналiз.
Для того, що довести наявнiсть або вщсутнють взаемозв'язку мiж загаль-ним 1ндексом конкурентоспроможностi краш у сферi подорожей та туризму та його субшдексами проведено кореляцшний аналiз (рис. 1).
6 5 4 3 2
ь^ ь^ ь^ ь^ ь^ ь^ ь^
ш < о
^ « Н и о И
к
<
ср
Рн 1н Рн К
н ^ < < о ч и £ га м Ч к
И „
о
«
к ч
И га
^■Загальний шдекс
^ ^ ^ н н н
« К *
< <
С н
о
с
нч
н 1-
к
Рч
^
рр
Е и
о «
н \
^ < ы, ы,
о с
к к
4 я
-Н ^
Рч И
нч ни
к ж
и
>
н
СР
о с
<
к к я
я
> <
рч га о
ч о
^ <с ^ ^ ^ ^
НЧ нн нч нч нч нч Й « ^ н К < Я * с
СР
о и
к
нч
е
га
Рч
о
X
нч
¡Ш
И га
а
НИ- Субшдекс 1: Сприятливють середовища
-А-Субшдекс 2: Державна пол1тика та створення сприятливих умов у сфер1
подорожей та туризму -Х- Субшдекс 3: 1нфраструктура
—Ж-Субшдекс 4: Природш та культурш ресурси
7
1
0
Рис. 1. Взаемозв'язок мiж 1ндексом конкурентоспроможностi краш у сферi подорожей та туризму та його субшдексами [13]
Як видно з рис. 1, найбшьш однотипний характер мають лши загального iндексу конкурентоспроможностi краш у сферi подорожей та туризму та субш-
декшв шфраструктури та природних i культурних pecypciB. Результати кореля-цiйних розрахунюв також пiдтвepджyють наявнicть прямого зв'язку мiж цими компонентами (табл. 1).
Таблиця 1
Результати коредяляцшного анаизу мiж 1ндексом конкypeнтоcпpоможноcтi _краш у cфepi подорожей та туризму та його субшдексами_
Загальний шдекс - Субшдекс 1 0,411007181
Загальний шдекс - Субшдекс 2 0,147844926
Загальний шдекс - Субшдекс 3 0,930235137
Загальний шдекс - Субшдекс 4 0,891655781
Примггка: розраховано автором за [13]
Як видно з даних табл. 1 найбшьший вплив на 1ндекс конкурентоспромож-ноcтi краш у cфepi подорожей та туризму для краш СС мае:
- iнфpаcтpyктypа та ïï cкладовi (коeфiцiент кореляцп доpiвнюе 0,930235137);
- природш та культурш ресурси (коефщент коpeляцiï доpiвнюе 0,891655781).
Це стосуеться сприятливост середовища - його вплив на розвиток турис-
тичноï iндycтpiï майже вiдcyтнiй (коeфiцiент кореляцп доpiвнюе 0,411007181). Державна полiтика та ïï компоненти в умовах розвитку европейського туристичного простору шяк не впливають на конкурентоспроможшсть краш у cфepi подорожей та туризму (коефщент коpeляцiï доpiвнюе 0,147844926).
Так як у дослщженш фiгypyють декшька кpаïн та е нeобхiднicть проведен-ня аналiзy за багатьма змшними, було використано iеpаpхiчний кластерний анаиз, який упорядковуе об'екти в поpiвняно одноpiднi групи.
Проведення кластерного анаизу дасть можливicть розробити типологiю краш регюну, згрупувати кpаïни за спшьнютю ознак. Для аналiзy були обраш данi по вciм 90 складовим 12 1ндексу конкypeнтоcпpоможноcтi кpаïн у cфepi подорожей та туризму для 28 краш Свропейського Союзу.
Результат кластеризацп представлено у виглядi дендрограми на рис. 2.
Вибip оптимальноï кiлькоcтi клаcтepiв визначено на оcновi аналiзy спеша-льних фyнкцiоналiв якосп, можливостей змicтовноï iнтepпpeтацiï та шших кри-тepiïв. Доcлiдником було обрано 7 клаcтepiв, на якi по принципу подiбноcтi до-цiльно виокремити краши Свропейського Союзу за piвнeм 1'х конкурентоспро-можноcтi (табл. 2).
Авс^я Грещя Португалiя Хорва™ Кiпр Мальта Польща Бельгiя Угорщина Чехiя Болгарiя Румунiя Словаччина Словенiя Латвiя Литва Дашя Фiнляндiя Швецiя Естонiя Iрландiя Люксембург Великобританiя Нiдерланди Iспанiя Iталiя Нiмеччина Францiя
0 2 ' 6 8 10 12 14 16
Рис. 2. Дендрограма кра!н Свропейського Союзу за 90 складовими 1ндексу кон-курентоспроможност кра!н у сфер1 подорожей та туризму [13]
Таблиця 2
Склад кластер1в, що видшено методом Уорда_
Номер кла- Кшьюсть об'екпв Склад кластера
стера в кластер1
Кластер 1 3 Великобриташя, Нщерланди, Франщя
Кластер 2 3 1_пан1я, 1тал1я, Н1меччина
Кластер 3 2 трланд1я, Люксембург
Кластер 4 6 Австр1я, Грещя, Дашя, Португал1я, Фшлянд1я, Швещя
Кластер 5 2 Кшр, Мальта
Кластер 6 г" , Естошя Латв1я, Литва
Кластер 7 9 Бельпя, Болгар1я, Польща, Румушя, Словаччина, Слове-шя, Угорщина, Хорват1я, Чех1я
Для того, щоб охарактеризувати кожен з видшених кластер1в 1 виявити спшьшсть кра!н у межах кожного з них, було використано метод ^-середшх значень в кластерах як найбшьш шюстративний.
Метод ^-середшх дозволив визначити, що кожен з кластер1в мае р1зний рь вень розвитку конкурентоспроможност кра!н у сфер1 подорожей та туризму.
На рис. 3 наведено 1ерархш кластерiв за ступенем розвитку туристично! щдустри.
Кластер 1 Кластер 2 Кластер 3 Кластер 4 Кластер 5 Кластер 6 Кластер 7
Рис. 3. Iерархiя виокремлених кластерiв за рiвнем розвитку туристично! щдустри
Як видно з рис. 3, середне значення дорiвнюе 1,034305, яке перевищують лише два кластери - 1 та 2. В цшому можна констатувати, що рiзниця мiж кластерами 1-2 та 6-7 е незначною. Це дае змогу констатувати про значний стушнь подiбностi характеристик мiж крашами, що знаходяться саме в цих кластерах.
Для бшьшо! наочност проаналiзуемо середнi значення кожного кластера по субшдексам, що дасть змогу бшьш детально дослiдити, якi кластера мають переваги у розвитку шфраструктури, наявностi ресурсiв, сприятливостi середо-вища, тощо.
На рис. 4 наведено розподш кластерiв за середнiми значеннями кожного з субшдекшв. Таким чином, можна зробити висновок, що за рiвнем сприятливос-тi середовища всi кластери, а отже, кра!ни СС мають однаковi позицii. За рiв-нем розвитку державно! пол^ики та створення сприятливих умов у сферi подо-рожей та туризму кластери також мають майже однаковi умови, за виключен-ням, незначного прюритету в крашах 1 кластеру (Великобританiя, Нiдерланди, Франщя). За рiвнем розвитку iнфраструктури перевагу мають краши 1-3 клас-терiв, тобто найбiльш розвинути краши СС: Великобриташя, Нiдерланди, Францiя, Iспанiя, Ггаия, Iрландiя, Люксембург.
1.5
0.5
КЛАСТЕР КЛАСТЕР КЛАСТЕР КЛАСТЕР КЛАСТЕР КЛАСТЕР КЛАСТЕР 1 2 3 4 5 6 7
Субшдекс 1: Сприятливють середовища
Субшдекс 2: Державна пол^ика та створення сприятливих умов у сферi подорожей та туризму Субшдекс 3: 1нфраструктура
-Х- Субшдекс 4: Природш та культурш ресурси
Рис. 4. Графж середнiх значень ознак в кластерах, отриманих методом Уорда
Однак, найбшьша рiзноманiтнiсть за кластерами притаманна природнш складовiй розвитку туристично! iнфраструктури, Вщповщно, до даних рис. 4 найбшьше значення цього субiндексу мають кра!ни 2 кластеру - Iспанiя, 1таия, Нiмеччина, найменше - кра!ни 3 та 6 кластерiв - Iрландiя, Люксембург, Кiпр, Мальта, Естонiя, Латая, Литва.
Що стосуеться iерархп субшде^в за кожним з кластерiв на рис. 5 добре видно, що найбшьше значення в процес сегментацп кра!н вС за рiвнем розвитку туристично! iндустрii мае ресурсна складова та вiдповiдно субiндекс «Природш та культурш ресурси».
2
1
0
2 1.5 1
0.5 0
л
• • Н
^ и о ^
и к
РЭ
°
д
н ^ И ^ Рч
и я
м
РЭ
и с
и
м и
<
н
<
К н
РЭ
о 2 . , к; О ^
X ^
м ^ "
ш м Ч ^ «О и С
«
М *
О
Рч
О го О Рч
С * « н
е н
с
м
Оч
ь
к
^ Рч
и
ш о е
и «
м «
I
нн
ш
>
и
и
Рч
и м
Рч
I
о х
Рч
н
иР
♦ Кластер 1 Кластер 2 -А- Кластер 3 —Кластер 4 -Ж- Кластер 5 -•- Кластер 6 —I—Кластер 7
Рис. 5. Графж середшх значень субшдекшв, отриманих методом Уорда
Субшдекси «Державна полггика та створення сприятливих умов у сферi по-дорожей та туризму» та «Инфраструктура» мають приблизно однакове значення для сегментацii кра!н СС за рiвнем розвитку туристично! щдустрп. Найменше значення в процешв сегментацii займае субiндекс сприятливостi середовища.
Однак, для формування туристично! пол^ики необхiдним е виокремлення факторiв впливу на розвиток туристичного продукту.
З щею метою пропонуемо використання факторного анаизу, який е бага-товимiрним методом дослiдження та застосовуеться для вивчення взаемозв'яз-кiв мiж значеннями змшних. Основнi результати факторного анаизу виража-ються в факторних навантаженнях, факторних полях, факторних вагах, власних значеннях факторiв.
Отже, проведений факторний аналiз дозволив автору визначити фактори на розвиток европейського туристичного простору в контекст виокремлених класте-рiв та визначити, вiдсоток впливу кожного субшдексу на краши кластеру. В табл. 3 та рис. 6 наведено дат, зпдно яких можна зробити висновок щодо значно! ваго-мостi сприятливостi середовища для таких краш, як: Австрiя, Грещя, Дан1я, Пор-тугал1я, Фiнляндiя, Швещя, Естонiя, Латв1я, Литва. Розвиток державно! полггики та створення сприятливих умовах у сферi подорожей та туризму особливо важли-во для таких кра!н, як: Австрiя, Грецiя, Дан1я, Португал1я, Фiнляндiя, Швецiя, Ве-ликобриташя, Нiдерланди, Францiя. Розвиток iнфраструктури е вагомим фактором розвитку вшх кра!н европейського туристичного простору, однак, найбшьший
вплив мае для таких краш, як: Великобритания, Нiдерланди, Францш, 1спанш, 1та-лiя, Нiмеччина, Кiпр, Мальта. Ресурсна складова розвитку туристично! шдустрп найбтьш впливае на розвиток туристично! шдустрп таких кра!н, як: 1спанш, 1та-лiя, Нiмеччина, 1рландш, Люксембург.
Таблиця 3
Розподш кластер1в за ступенем впливу субшдекшв розвитку туризму та подорожей
Субшдекси Кластер 1 Кластер 2 Кластер 3 Кластер 4 Кластер 5 Кластер 6 Кластер 7
Субiндекс 1: Сприятли-вiсть середовища 14 18,75 13,5 33 23 34 21
Субшдекс 2: Державна полпика та створення сприятливих умов у сфе-рi подорожей та туризму 20 6,25 13,5 25 17 6 15
Субвдекс 3: 1нфрастру-ктура 33 31,25 33 2 30 20 27
Субвдекс 4: Природнi та культурнi ресурси 33 43,75 40 20 30 40 37
кластер 7 | | _ | кластер 6 _ _
кластер 5 | ' _|_____| ~
кластер 4 _ _ _
кластер 3 _
кластер 2 _ _ _
кластер 1 _ _
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100% ■ Субiндекс 1: Сприятливють середовища
□ Субiндекс 2: Державна пол^ика та створення сприятливих умов у сферi подорожей та туризму
□ Субвдекс 3: 1нфраструктура
□ Субiндекс 4: Природш та культурш ресурси
Рис. 6. Прюритетнють розвитку основних складових шдустрп подорожей та туризму для вшх кластерiв европейського туристичного простору
Таким чином, можемо зробити висновок, що незважаючи на те, що краши европейського туристичного простору мають певш розбiжностi. Найбiльший вплив на розвиток туристично! iндустрii мае ресурсна складова, другою за зна-ченням е стутнь розвитку iнфраструктури, трете за значенням мюце займае за-гальна сприятливiсть середовища. Державна полiтика та створення сприятли-вих умов у сферi подорожей та туризму мае лише 15 % впливу (рис. 7).
Рис. 7. Прюритетнють розвитку основних складових шдустрп подорожей та туризму европейського туристичного простору.
Отже, проведе^ ~ сегнта^я европейського туристичного простору дала змогу визначити не тшьки групи кра!н за рiвнем розвитку туристично! шдуст-рii, а й виокремити найбшьш впливовi фактори ii розвитку для кожно! з груп. Результати сегментацп дозволять розробити вщповщну туристичну полiтику розвитку европейського туристичного простору з урахуванням вшх регюналь-них особливостей.
7. SWOT-аналiз результатiв дослщження
Strengths. Проведено комплексне багатофакторне до^дження конкурентного туристичного простору кра!н СС, що дало змогу сегментувати кра!ни GC за рiвнем розвитку туристично! iндустрii та виокремити основнi фактори ii зростання.
Weaknesses. Дослiдження проводилось за даними 1ндексу конкурентоспро-можност у сферi подорожей та туризму 2017 року, що не дае змоги ощнити динамшу змiн факторiв впливу на розвиток туристично! шдустрп СС.
Opportunities. Результати дослщження можуть бути використаш для сегментацп шшого туристичного регюну (наприклад, Американського). Також,
враховуючи шгеграцшш спрямування Украши, цiкавим е застосування в умо-вах Украши принципiв формування туристично1' полiтики деяких краш Свропи, наприклад, Польщi.
Threats. Поза межами дослщження залишились таю важливi iндикатори ефективностi функцiонування туристично!' шдустрп, як:
- частка туризму в ВВП краши;
- державш витрати на розвиток галузц
- тощо, що пов'язано з вщсутшстю цих показникiв серед складових 1н-дексу конкурентоспроможностi у сферi подорожей та туризму.
8. Висновки
1. Проведено сегментацiю европейського простору за рiвнем розвитку туристично! шдустрп за допомогою кластерно! моделi та доведено наявнiсть прямого впливу на 1ндекс конкурентоспроможностi у сферi подорожей та туризму шфраструктури, туристичних ресурсiв та ïï складових. Виокремлено 7 кластерiв краш СС за рiвнем розвитку туристичноï шдустрп:
- краши високо рiвня розвитку туристичноï iндустрiï:
S кластер 1 (Великобриташя, Нiдерланди, Францiя);
S кластер 2 (1спашя, Iталiя, Нiмеччина);
- краши середнього рiвня розвитку туристично!' шдустрп:
S кластер 3 (Iрландiя, Люксембург);
S кластер 4 (Австрiя, Грещя, Дашя, Португалiя, Фiнляндiя, Швещя);
S кластер 5 (Кiпр, Мальта);
S кластер 6 (Естошя Латая, Литва);
S кластер 7 (Бельпя, Болгарiя, Польща, Румунiя, Словаччина, Слове-нiя, Угорщина, Хорватiя, Чехiя).
Зроблено висновок, що найбшьше значення в процес сегментацiï краш СС за рiвнем розвитку туристично1' iндустрiï мае ресурсна складова та вiдповiдно субшдекс «Природш та культурнi ресурси». Субшдекси «Державна полггика та створення сприятливих умов у сферi подорожей та туризму» та «Инфраструктура» мають приблизно однакове значення для сегментацп краш СС за рiвнем розвитку туристично1' iндустрiï. Найменше значення в процес сегментацiï займае субшдекс сприятливост середовища.
2. Проведено факторний аналiз для визначення вагомих факторiв розвитку туристично1' iндустрiï для кожного сегменту (кластеру) для подальшого формування основних аспеклв туристично1' полггики. Зроблено висновок щодо знач-но1' вагомостi сприятливостi середовища для таких краш, як: Австрiя, Грецiя, Дашя, Португаия, Фiнляндiя, Швецiя, Естонiя, Латая, Литва. Розвиток державно!' пол^ики та створення сприятливих умовах у сферi подорожей та туризму особливо важливо для таких краш, як: Австрiя, Грецiя, Данiя, Португалiя, Фш-ляндiя, Швецiя, Великобританiя, Нiдерланди, Франщя. Розвиток шфраструкту-ри е вагомим фактором розвитку вшх краш европейського туристичного простору, однак, найбшьший вплив мае для таких краш, як: Великобриташя, Нщер-ланди, Франщя, !спашя, Ггашя, Шмеччина, Кiпр, Мальта. Ресурсна складова
розвитку туристично!' шдустрп найбшьш впливае на розвиток туристично!' ш-дустрп таких краш, як: !оташя, Iталiя, Шмеччина, Iрландiя, Люкceмбyрг.
^ÍTepaTypa
1. Turystychna polityka zarubizhnykh krain: textbook / ed. by Parfinenko A. Yu. Kharkiv, 2015. 220 p.
2. Geografiya turizma: textbook / ed. by Aleksandrova A. Yu. Moscow, 2016. 592 p.
3. Causevic S., Lynch P. Political (in)stability and its influence on tourism development // Tourism Management 2013. Vol. 34. P. 145-157. doi: http://doi.org/10.1016/j.tourman2012.04.006
4. Kokkranikal J., Cronje P., Butler R. Tourism Policy and Destination Marketing in Developing Countries: The Chain of Influence // Tourism Planning & Development. 2011. Vol. 8, Issue 4. P. 359-380. doi: http://doi.org/10.1080/21568316.2011.603885
5. Guslev A. Sustainable Tourism Industry in the Context of Globalization // The Advanced Science Journal. 2015. Vol. 2015, Issue 2. P. 23-26. doi: http://doi.org/10.15550/asj.2015.02.023
6. Lee T. H. Influence analysis of community resident support for sustainable tourism development // Tourism Management. 2013. Vol. 34. P. 37-46. doi: http: //doi. org/ 10.1016/j .tourman.2012.03.007
7. Spencer R. Development Tourism in Cuba: Experiential Learning and Solidarity in the Development Tourism Encounter // Tourism Planning & Development. 2017. Vol. 15, Issue 3. P. 277-292. doi: http://doi.org/10.1080/21568316.2017.1403371
8. Markandya A. Economic Instruments for Sustainable Tourism Development // Tourism and Sustainable Economic Development. Boston: Springer, 2000. P. 145157. doi: http://doi.org/10.1007/978-1-4615-4321-3_7
9. Sedarati P., Santos S., Pintassilgo P. System Dynamics in Tourism Planning and Development // Tourism Planning & Development, 2018. P. 1-25. doi: http://doi.org/10.1080/21568316.2018.1436586
10. Khanova O. V. Bahatomirna otsinka vplyvu chynnykiv konkurentospromozhnosti turyzmu (na prykladi krain Yevropeiskoho rehionu) // Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia «Mizhnarodni vidnosyny. Ekonomika. Krainoznavstvo. Turyzm». 2014. Vol. 1086, Issue 2. P. 188-191.
11. Travel & Tourism Competitiveness Report 2015. URL: http://reports.weforum.org/travel-and-tourism-competitiveness-report-2015/downloads (Last accessed: 20.04.2018)
