Research of competitiveness to the travel and tourism sector in Ukraine Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Таким образом, в 2016 году между Правительством Ставропольского края и субъектами инвестиционной деятельности заключено 7 инвестиционных соглашений по реализации проектов общей стоимостью более 30,0 млрд. рублей и предусматривающих создание более 2 тысяч рабочих мест. Среди них: реконструкция производственных мощностей общества с ограниченной ответственностью «Ставролен» с целью переработки газового сырья месторождений Северного Каспия, стоимостью 7,5 млрд. рублей; строительство автосборочного завода (ОЕМ-проект «промышленная сборка») мощностью 100 тысяч автомобилей в год общества с ограниченной ответственностью «Ставрополь Авто», стоимостью 12,6 млрд. рублей; обеспечение производства косметических продуктов массового потребления и комплектующих к ним с целью их комплексного импортозамещения на рынке Российской Федерации открытого акционерного общества «Арнест», стоимостью 0,8 млрд. рублей; строительство тепличного комплекса площадью 10 га в селе Солуно-Дмитриевское Андроповского района Ставропольского края общества с ограниченной ответственностью «Тепличный комбинат «Андропов-ский», стоимостью 1,6 млрд. рублей; строительство третьей очереди тепличного комплекса по круглогодичному производству овощных культур в ст. Марьинская Кировского района Ставропольского края, стоимостью 6,1 млрд. рублей; строительство первой очереди тепличного комплекса площадью 7 га в Предгорном районе Ставропольского края общества с ограниченной ответственностью «Долина Солнца», стоимостью 2,3 млрд. рублей.

Инвестиционные проекты, реализуемые на территории Ставропольского края, сопровождаются специализированной организацией - государственным унитарным предприятием Ставропольского края «Корпорация развития Ставропольского

края» в режиме «одного окна». 2016 году привлечено федеральное финансирование в размере 384,2 млн рублей на развитие инфраструктуры регионального индустриального парка в г. Буденновске.

Согласно рейтингу инвестиционной привлекательности регионов России, подготовленному международным рейтинговым агентством RAEX (акционерное общество «Рейтинговое Агентство «Эксперт РА»), Ставропольский край занимает 23 место в рейтинге регионов Российской Федерации по инвестиционному потенциалу и 16 место (в 2015 году - 25 место) по инвестиционному риску. В 2016 году международное рейтинговое агентство Fitch Ratings подтвердило кредитный рейтинг Ставропольского края, в том числе: долгосрочный рейтинг в национальной валюте - BB и рейтинг по национальной шкале - АА, со стабильными прогнозами.

Литература

1. Агаркова, Л. В. Организация воспроизводственного процесса в региональном АПК / Л. В. Агаркова, Т. Г. Гурнович, О. С. Берулава. - Ставрополь, 2012. - 168 с.

2. О концепции развития аграрной науки и научного обеспечения АПК России до 2025 года [Электронный ресурс] : приказ Минсельхоза РФ от 25 июня 2007 г. № 342 // КонсультантПлюс.

3. Оценка проблем и путей развития аграрного рынка. / Трухачев В.И., Склярова Ю.М., Скляров И.Ю. // Экономика. Бизнес. Банки. 2015. № 2 (11). С. 10-19.

4. Оценка ресурсного потенциала предпринимательской деятельности в аграрном секторе экономики Ставропольского края / Скляров И.Ю., Склярова Ю.М., Яковенко В.С. // Вестник АПК Ставрополья. 2014. № 4 (16). С. 288-294.

ДОСЛ1ДЖЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 СЕКТОРУ ПОДОРОЖЕЙ ТА ТУРИЗМУ В УКРА1Н1

Мiрошник М.В.

Нацюнальний технгчний утверситет «Хартвський полгтехтчний iнститут» (м Хартв, Украша),

доцент Ктченко О.М.

Нацюнальний memi4Hrn утверситет «Хартвський полiтехнiчний iHcmumym» (м Хартв, Украша),

доцент Лучна €.О.

Нацюнальний технiчний утверситет «Хартвський полiтехнiчний iнститут» (м Хартв, Украша),

студент

RESEARCH OF COMPETITIVENESS TO THE TRAVEL AND TOURISM SECTOR IN UKRAINE

Miroshnik M. Y.

National Technical University "Kharkov Polytechnic Institute", Ukraine), Associate Professor

Kitchenko E.N.

National Technical University "Kharkov Polytechnic Institute", Ukraine), Associate Professor

Luchnaya E.A.

National Technical University "Kharkov Polytechnic Institute", Ukraine), student

АНОТАЦ1Я

Туристичний ринок e одним з ефективних видiв комерцшно! дiяльностi будь-яко! кра!ни свиу, тому його активiзацiя послужить щдвищенню iмiджу конкурентоспроможносп кра!ни на свiтовому piBHi в сек-торi подорожей i туризму (The Travel & Tourism Competitiveness Index, TTCI). В статп розглянуто загальш тенденцii розвитку сектору туризму на свповому рiвнi , визначенi ТОП-10 краiн-лiдерiв та означенi пер-спективи росту TTCI до 2020 року. Метою роботи стало дослвдження теоретичних положень щодо визна-чення iндексу загально! конкурентоспроможностi кра!ни у сферi подорожей та туризму. Деталiзовано, що для оцiнки конкурентоспроможностi кра!ни на свповому туристичного ринку застосовуеться спещальна система оцiнок, яка дозволяе визначати загальний iндекс конкурентоспроможностi кра!н свиу в секторi подорожей та туризму. Встановлено, що найвищий рейтинг Укра!ни зафiксовано у 2013 роцi - 76 мюце серед 140 кра!н, найнижчi у 2011р. - 85 мюце серед 139 кра!н та у 2017 р. - 85 серед 136 кра!н, а у 2015 дослвдження кра!ни взагалi не проводилось. Деталiзовано основнi напрями для тдвищення ключових кон-курентних переваг Укра!ш, реалiзацiя яких виступить у якосл додаткових можливостей як для регюналь-них органiв влади, так й для тдприемницьких структур, як функцiонують на ринку Т&Т.

ABSTRACT

The tourism market is one of the most effective types of commercial activity in any country of the world, therefore its activation will serve to enhance the image of the country's competitiveness at the world level in the travel and tourism sector (The Travel & Tourism Competitiveness Index, TTCI). In the article general tendencies of development of tourism sector at the world level are considered, TOP-10 of the leading countries are defined and prospects of growth of TTCI till 2020 are designated. The aim of the work was to study theoretical provisions for determining the index of the country's overall competitiveness in travel and tourism. It is specified that to assess the country's competitiveness in the world tourism market, a special rating system is applied, which allows to determine the overall competitiveness index of the countries of the world in the travel and tourism sector. It is established that Ukraine's high rating is fixed in 2013 - 76th among 140 countries, low in 2011. - 85th place among 139 countries and in 2017 - 85 among 136 countries, and in 2015 the country was not surveyed at all. The main directions for increasing the key competitive advantages of Ukraine are detailed, the implementation of which will act as additional opportunities for both regional authorities and business structures operating in the T & T market.

Ключовi слова: конкурентоспроможшсть, ринок подорожей та туризму (Т&Т), iндекс конкурентос-проможносп, сфера (сектор) туризму, туристична послуга.

Keywords: competitiveness, travel and tourism market (T&T), competitiveness index, tourism sector (sector), tourist service.

Постановев проблеми. Отримання грома-дянами Укра!ни з бюметричними паспортами право на безвiзовi по!здки до краши £С (о^м Велико! Британп та 1рланди) та деяких окремих члешв Шенгенсько! зони), яш не е членами £С (Исландия, Лiхтенштейн, Норвепя та Швейцария) може значно активiзувати дгяльшсть багатьох впчизняних фiрм, яш функцiонують на туристичному ринку.

Б№ш того, вiдсутнiсть бюрократичних перешкод i потенцiйне збiльшення шлькосп туристiв може стимулювати захiднi аиакомпанп, особливо лоукости, найiмовiрнiше, будуть зростати й сумiжнi сфери: iнфраструктура аеропорпв, авто-буснi та залiзничнi перевезення.

Анагаз останнiх дослiджень i публшацш. Тематику дослiджень конкурентоспроможностi сектору подорожей та туризму висвилено у багатьох наукових працях зарубiжних та вiтчизняних ав-торiв, а саме: П. Форсич, Г, О, Горшо!, О.О.

Любiцевоi, О. П. Корольчук, Б. В. Нiкiфоров, I. М. Школа та !н. [2,3,6.7,10].

Видшення мевир1шеми\ рашше частин за-гальноТ проблеми. Iмiдж Укра!ни на свгговому туристичному ринку залежить саме вiд конкурентос-проможностi послуг, якi пропонують туристичнi оргашзацп.

Тому сьогодш для ефективного розвитку вп-чизняного туристичного сектору необхiдна бшьш повна iнтеграцiя у свiтове туристичне ствтова-риство, основною умовою яко! е впровадження мiжнародних стандартiв якосп та конкурентоспро-можностi подорожей та туризму (Т&Т).

Метою статп стало дослщження теоретичних положень щодо визначення iндексу загально! кон-курентоспроможностi кра!ни у сферi подорожей та туризму, визначення рейтингу кра!н свiту, його ди-намiки та мiсця Укра!ни на свiтовому туристичному ринку.

Методи дослщження, Методолопчною основою дослщження е працi провщних вiтчизняних i заруб1жних вчених. Статистичну базу склали звiти з конкурентоспроможностi у сферi подорожей та туризму Свiтового економiчного форуму за 2007, 2009, 2011, 2013, 2015 та 2017рошв.

У статп використанi наступнi методи дослщження: статистичного аналiзу, к1льк1сного i як1сного порiвнянь та маркетинговi методи дослщження.

Виклад основного матер1алу. За останнi роки в Укрш'ш досягнуто значних успiхiв у розвитку ринку подорожей та туризму, суттево збшьшилася ш-льшсть шоземних туристiв, вирiс внутрiшнiй та ви-1'зний туризм.

За прогнозами Всесвггньо! туристично! оргаш-зацп Об'еднаних Нацш (UNWTO) тенденци ринку Т&Т, будуть зберiгатися на рiвнi 4% в рш, що пере-вищуе темпи зростання ринк1в фiнансових послуг, транспорту та промислового виробництва, [4,5].

Анатз лiтературних джерел дозволив нам кон-статувати, що у 2020 рощ у ТОП - 10 кра!н свпу за к1льк1стю в'!зних туриспв увiйдуть наступнi кра-!ни: Китай, США, Франщя, Iспанiя, Гонконг, 1татя, Велика Британiя, Мексика, Росiя та Чех1я, з загаль-ною часткою ринку - 44.2% та динамжою росту вщ 1,8% (Францiя) до 8% (Китай), [1] Глобальний прогноз та профш десяти найб№ш динамiчних сегме-нтiв ринку тдготовлених в рамках розробки Всес-вгтньо! торгово! туристично! програми "Всесвгтнш

туризм 2020" наведено на рис. 1, 2.

160 140 ю 120

'3 100

в 80 5 60 ^ 40 20 0

ЧАО О

102'4 93,3

ИВ

52,9 52,8 48,9 47,1 44

■ ■ II I ■ ■

Китай США Франщя 1спашя Гонконг Iталiя Велика Мексика Росiя Чех1я

Брташя

Рис.1. Прогноз розвитку туризму у свiтi до 2020

р., (число туристських прибуттiв, млн. оаб

Разом за 10 краТнами - 44,2%

8,6%

3-3%"%3.1%2,9%2>7%

V ^ ф N Ж

А

8%

7,3%

6,7%

2,7%

А '

Б

Рис. 2. Частка на свтовому туристичному ринку (А) та перспектива росту у 2020 р. (Б), %

Всесвгтня туристична оргашзащя (UNWTO) прогнозуе щорiчний стабiльний рют подорожей мiж кранами не менше 3-4%, що дозволить до 2030 року досягти 1,8 м№ярда туриспв в рiк, або 5 м№йошв туристiв в день. Для ощнки конкуренто-спроможностi кра!ни на свгтовому туристичного ринку застосовуеться спецiальна система ощнок, в як1й враховуються б№ш нiж 70 рiзноманiтних фак-торiв, як1 за сво!м змiстом об'еднанш у 14 основних груп, яш можна об'еднати у три категори:

I. Управл1ння 1ндустр1ею туризму на р1з-них р1внях, яке включае: державну полiтику i ре-гулювання в сферi туризму, сталий природний ро-звиток, рiвень безпеки, рiвень охорони здоров'я та саттари, прюритетнкть туризму.

II. 1нфраструктурне забезпечення (шдтримка) туристичноТ шдустрп, яка вщ-слщковуе: тфраструктуру авiа та наземного транспорту, туристичну тфраструктуру, 1Т се-редовище, цiнову конкурентоспроможтсть туристичноI тдустри.

III. Забезпеченкть ресурсами, яке передбачае наявшсть певного потенцiалу людських pecypcie, рiвня гостинностi, природних та культурних ре-cypcie.

Даиш за параметрами означених категорш от-римуються за допомогою опитування понад 15 тис. керiвникiв та лiдерiв туристичного 6i3^cy i шль-к1сних даних з шших джерел. Деяш позицп, де зютавления проходить по конкретним статистич-ним даним е результатом псною спiвпрацею iз рядом ировщних мiжнародних органiзацiй, а саме: Всесвггньою туристичною органiзацiею Об'една-них Нацш (UNWTO), Всесвiтньою Радою з подоро-жей i туризму (WTTC), Мжнародною асоцiацiею повiтряного транспорту (IATA), М1жнародним союзом охорони природи (IUCN) тощо.

Аналiз наведених факторiв та 1х складових дае iнформацiю для визначення загального iндексy

конкурентоспроможностi краш свиу в ceKTopi по-дорожей та туризму (The Travel & Tourism Competitiveness Index, TTCI), розроблений Все-свишм економiчним форумом (ВЕФ; Женева, Швейцария), що, в свою чергу, надае можливiсть для проведения комплексного аналiзy всерединi краши з метою виявлення «вузьких» мiсць у тури-стичному бiзнесi, прийняття щдприемцями управ-лiнського рiшения з швестувания у туристичний сектор та урядових рiшень для подальшого ефек-тивного розвитку означеного сектору економiки.

Слщ пiдкреслити, що щорiчне рейтингове до-слiдження проводилося з 2007 по 2009 рр. ,а з 2010 р дослщження проводиться один раз в два роки i охоплюе близько 140 краш свiтy. Украша включена в дослiджения з 2007 р., однак, держава не увшшла до рейтингу 2015 р. у зв'язку з неможливютю ii включення через брак необхiдних даних,[8], рис.3.

Алжир, Пакютан, Малi, Нiгерiя, Бурунди Гат, Маврiтанiя, Йемен, 20 краш- 5,7% Ангола, Гвшея, Чад та ш.***

Всього - 141

2,6

Л^ва, Словaкiя, Шрi-Ланка, Румунiя, Черногорiя, Грузiя, Ьрашь, Тунiс, GrineT та ш.**

Япошя, Канада, Австрiя, Ютай, Норвeгiя, Бeльгiя,Фiнляндiя, Росiя, Турeччинa,Болгaрiя, Лaтвiя та iн.*

Iспaнiя, Фрaнцiя, Имеччина,США, Велика Брiтaнiя, Швeйцaрiя,Австрaлiя, Iтaлiя

67- краш-32,6%

3,4

46 -краш-

!

8 краш-14,2%%

0

1

2

3

4

5

6

*Сшгапур, Гонконг Нiдерланди, Портyгалiя, Нова Зеландия, Люксембург, Данiя, Iсландiя, 1рландгя, Шве-цiя, ОАЕ, Малайзiя, Бразилiя, Пiвденна Корея, Мексика, Грецiя, Тайвань, Хорвапя, Панама, Тайланд, Кiпр, Чехiя, Мальта, Коста-Рiка, Катар, Барбадос, Польща, Пiвденна Африка, Iндонезiя, Чилi, Iндiя, Сейшельськi Острова;

**Пyерто-Рiко, Маврикiй, Аргентина, Перу, Бахрейн, Марокко, Саyдiвська Аравiя, Оман, Колyмбiя, Три-нiдад i Тобаго, Намiбiя, Уругвай, Фiлiппiни, В'етнам, Ямайка, Йордашя, Кенiя, Гватемала, Домiнiкаиа, Македошя, Азербайджан, Казахстан, Кабо-Верде, Бутан, Ботсвана, Вiрменiя, Гондурас, Сальвадор, Шка-рагуа, Таизанiя, Лiван, Сербiя, Лаос, 1ран, Руанда, Монголiя, Болiвiя, Суринам, Непал, Кувейт, Гайана, Камбоджа, Албашя, Замбiя, Свазiленде, Гамбiя, Венесуела, Молдова, Сенегал, Парагвай, Уганда, Зiм-бабве, Киргизстан, Кот-д'1вуар, Ефiопiя, Таджикистан, Гана, Мадагаскар; ***Габон, Малавi, Бангладеш, Лесото, Мозамбж, С'ерра-Леоне, М'янма, Бyркiна Фасо.

Рис. 3. Рейтинг краш ceimy за тдексом конкурентоспроможностг подорожей та туризму - 2015 р1к (The Travel and Tourism Competitiveness Index (TTCI)

Найвищий рейтинг Украши зафжсовано у серед 136 кра1н, а у 2015 дослвджения кра1ни взагалi 2013 рощ - 76 мюце серед 140 краш, найнижчi у не проводилось, [8,9,11-14], рис. 4. 2011р. - 85 мюце серед 139 кра1н та у 2017 р. - 85

о

Й ^

.Й «

- =

53 н

a

<ц a

а

о

90

85

80

75

70

78

77

76

2007

Всього краТн: 124

Найбшьш негативн1 показники 2017 р. :

прюритетшсть розвитку сфери туризму для уряду

краши -122 мкце; бiзнес-середовище краши -124 мкце;

2009 2011 2013 2017 133 139 140

Рис. 4.

Мкце Украти у свтовому рейтингу конкурентоспроможностi ринку T&Tза nepiod 2007 - 2017роки

Украша мае великий потенщал розвитку тури-стичного сектору, але сьогодшшия нестаб1льшсть фактор1в зовшшнього середовища обумовили по-пршения 1ндексу TTCI до 88 позицп, причому великим мшусом для розвитку туризму е той факт, що левова частка показнишв в склад1 1ндексу TTCI розташувалися нижче 122 позицп. Наприклад, за прюритетнютю розвитку сфери туризму для уряду краши м1жнародш експерти розташували Украшу на 122 позици. За р1внем б1знес-середовище наша краша розташувалася на 124 рядку, а р1вень без-пеки в крш'ш пос1в тшьки 127 м1сце.

Для пвдвищения ключових конкурентних пере-ваг Укрш'ш слад розвивати сво! «туристсьш ак-тиви», як1 е досить р1зноманггними м1ж регюнами, що створюють додатков1 можливосп як для регю-нальних оргашв влади, так й для шдприемницьких структур, яш функцюнують на ринку Т&Т, впли-вати на ситуац1ю i стимулювати розвиток сектора подорожей. Для активiзацil означеного та з метою щдвищення iндексу конкурентоспроможиостi подорожей та туризму на свгговому рiвнi вважаемо за доцшьне:

• проводити рейтингову оцшку регiонiв краши за структурними показниками i алгоритмом iндексу конкурентоспроможиосп кран свiту в сек-торi подорожей i туризму (The Travel & Tourism Competitiveness Index, TTCI), що застосовуються Всесвишм економiчним форумом (ВЕФ) i Все-свiтньою туристичною оргаиiзацiею Об'еднаиих Нацiй (UNWTO);

• використовувати рекомендацп UNWTO щодо застосування допомiжного рахунку туризму (ЗСТ) у вимiрi факторiв привабливостi туризму, який може стати iндикатором ефективностi управ-лiнських рiшень на центральному та мюцевому рГв-иях з метою визначення прюритепв i стратегiчного планування розвитку туристичного ринку регiонiв, щдвищення його конкурентоспроможносп;

• продовжувати вдосконалення системи нацiональноi туристсько! статистики, засновано! на iнформацii i даиих, одержуваних вiд нацiональноi служби статистики, нащонально! туристсько!

адмiнiстрацii, Центрального банку, нащональних асоцiацiй туристських пiдприемств.

Враховуючи те, що ринок туристичних послуг е похвдною вiд соцiально-економiчного розвитку краши, а, в цшому, iндустрiя туризму е складовою нацiональноi економiки, то й li розвиток та штен-сивнють дiяльностi прямо залежиi вiд рiвня розвитку всього господарства та вщ ступеия розвине-ностi ринкових структур.

Висновки та пропозици. Проаналiзовано су-часний стан свiтового i вiтчизияного туризму, визначено, що туристична галузь ввдчувае певнi проблеми в усьому свiтi. Застосувания iндексу оцшки конкурентоспроможиостi туристично! га-лузi TTCI, дозволяе пояснити популярнють тiеi чи шшо1 краши з боку туриспв, а також виявити проблеми та фактори, що сприяють провальним ситу-ацiй в галузi. Так, для Украши такi показники як «прюритетшсть розвитку сфери туризму для уряду краши» (122 мюце), «рiвень бiзнес-середовища» (124 мюце) та «рiвень безпеки в краiнi» (127 мюце) стали «провальними» при визначеннi загального рейтингу Украши у свiтовiй конкурентоспроможносп ринку T&T. Обгрунтовано основш напрямки пiдвищения iндексу конкурентоспроможиостi подорожей та туризму на свгговому рiвнi, впро-ваджения яких на державному та регюнальному рiвиях дозволить впливати на ситуацiю i стимулювати розвиток туристичному сектору Украши як невед^мно^' складовою ii нацюнально1 економiки.

Подальшi науковi дослiджения мають бути направленi на визначения та конкретизащю основ-них факторiв, що обумовлюють загальний рейтинг конкурентоспроможностi ринку T&T краши та проведения на постшнш основi пофакторного аналiзу з метою виявления та мiнiмiзацii негативностi !х впливу на загальний рейтинг краши у свгговому туристичному просторг

Лггература

1. Всемирный экономический форум: Рейтинг стран мира по уровню конкурентоспособности путешествий и туризма в 2015 году. [Электронный

ресурс] // Центр гуманитарных технологий.— 07.05.2015. 15:00.

иКЬ:Шр://а1тагке1.ги/^в/2015/05/07/7152

2. Горша Г. О. Конкурентоспроможшсть сектору подорожей i туризму Украши на мгжнарод-ному туристичному ринку / Г. О. Горша // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ : сб. науч тр. - Винница : ДонНУ, 2014. - С. 64-67.

3. Любщева О. О. Ринок туристичних послуг (геопросторовi аспекти)/ О.О. Любiцева. - К.: Аль-терпрес, 2002. - 436 с.

4. Мiрошник М. В. Сфера туристичних послуг як об'ект дослщження: проблеми та напрямки розвитку. М. В. Мiрошник, £. О. Лучна // Матерiали мiжнародноl науково-практично! Шете^конфе-ренци «Менеджмент та маркетинг у складi сучасно! економiки, науки, освiти, практики», 26 - 27 бе-резня 2016 року. - Х.: Вид-во НФаУ.- 2016. - С.508

- 515.

5. Мiрошник М. В., Майстро Р. Г., Лучна £. О. Дослщження сучасного стану та перспектив розвитку ринку туристичних послуг // Бiзнес 1нформ.

- 2017. - №6. - С. 153-158.

6. НЫфоров Б. В. Оцшка конкурентоспро-можностi кран на свiтовому туристичному ринку/ Б. В. Ншфоров//Перспективи розвитку туристич-но! шдустрп в Украш: регiональнi аспекти: Ма-терiали II Всеукр.наук.-практ. штернет-конф.-Умань: ВПЦ «В1заш», 2014.- Ч.1.-С.261-263.

7. Школа I. М. Менеджмент туризму: тдр. / I. М. Школа, О. П. Корольчук. - Чершвщ: Книги -XXI, 2011. - 464 с.

8. The Travel & Tourism Competitiveness Report 2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www3.weforum.org/docs/TT15/WEF_Global_ Travel&Tourism_Report_2015 .pdf

9. The Travel & Tourism Competitiveness Report 2017 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www3.weforum.org/docs/TT15/WEF_Global_ Travel&Tourism_Report_2017 .pdf

10. Forsyth P. Exchange rate changes and the cost competitiveness of International airlines: the aviation trade weighted index/P. Forsyth, L. Dwayer// Research in Transport Economics.- 2010.-Vol.24. - PP. 12-17.

11. Travel&Tourism Competitiveness Report 2011[Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.weforum.org.docs/WEF_TTCReport_2011 .pdf

12. Travel & Tourism Competitiveness Report 2013.[ Електронний ресурс]. - Режим доступу :www.weforum. org.docs/WEF_TTC Re-port_2013.pdf

13. The Travel&Tourism Competitiveness Report 2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www3.weforum.org/docs/TT15/WEF_Global_ Travel&Tourism_Report_2015 .pdf

14. The Travel&Tourism Competitiveness Report 2017 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www3.weforum.org/docs/TT15/WEF_Global_ Travel&Tourism_Report_2017 .pdf

МЕХАН1ЗМ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГИ РОЗВИТКУ ТУРИСТСЬКИХ

РЕСУРС1В

Писарева 1.В.

Харювський нацюнальний }miверситет мiського господарства

iменi О. М. Бекетова, асистент

THE MECHANISM OF FORMATION TOURISM RESOURCES DEVELOPMENT STRATEGY IN THE REGION

Pysareva I. V.

O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv, assistant

АНОТАЦ1Я

В статп розглянуто мехашзм формування стратеги розвитку туристських ресурав з використанням системного тдходу, який дозволяе оцшити загрози та прюритети розвитку туристських ресурав в репош, визначити можливi шструменти забезпечення розвитку туристських ресурав, сформувати стратепчш аль-тернативи i сценарii 1х розвитку в репош.

ABSTRACT

The article considers the development of tourism resource development strategy with the use of a system approach that allows to assess the tourism resources development threats and priorities in the region, to identify potential tools for tourism resources developing, to form strategic alternatives and scenarios for their development in the region.

Ключовi слова: мехашзм, стратегия, туристськi ресурси, регiон

Keywords: mechanism, strategy, tourism resources, region

З точки зору методологи, при постановщ i процесi економiчних стосункiв, розробщ конкрет-рiшеннi тих або шших завдань, якi виникають в