CC BY
9
УДК 339.9.002(094)
JEL Classification: F01, F02
DOI: 10.15587/2312-8372.2018.146333
ДОСЛДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ПРОЦЕСУ ШФОРМАТИЗАЦП KPAÏH СВ1ТУ Бабенко В. О., Перепелиця А. С.
1. Вступ
Процеси шформатизацп' вгдкрили принципово hobï можливостi радикально!' змгни напрямку розвитку краш свгту та взагалi цивiлiзацiï, а саме знаменуе початок переходу до глобального шформацшного сyспiльства. При цьому гн-форматизацгя значно прискорюе темпи глобалiзацiï Bcix сфер життедiяльностi сyспiльства i в цглому цивiлiзацiйного розвитку.
Розвиток шформатизацп у крат залежить вгд ступеня впливу шформацш-них ресурсгв на розвиток економiки, а саме вгд рiвня застосування шформацш-них технологгй [1]. Визначено, що процеси, пов'язаш з розповсюдженням, го-товшстю до використання iнформацiйно-комyнiкацiйних технологiй краши, е ключовими факторами розвитку шформатизацп краш свiтy [1]. Оскiлькi пов-сюдне використання iнформацiйних ресyрсiв та шформацшних технологiй в економiчнiй сферi кожноï краïни е вiдмiнною рисою iнформацiйноï економiки, то важливо визначити основнг фактори, що впливають на процеси шформатизацп краш свгту. Отже, можливо дiйти висновку, що технологгчна готовнiсть краши до впровадження iнформацiйних технологiй та технiчних шновацш, а також рiвень ïx застосування визначають розвиток iнформатизацiï краш свгту. Тому актуальним е дослiдження особливостей шформатизацп та визначальних факторiв ïx розвитку для краш, зокрема, з урахуванням ступеню 1'х соцгально-економiчного розвитку.
2. Об'ект досл1дження та його технолопчний аудит
Об'ектом дослгдження е процес розвитку шформатизацп краш свгту. Для дослгдження було визначено 151 краши свггу, якi мають статистичну гнформа-цiю за складовими шформатизацп'. На основг щоргчних звтв за гндексом NRI встановлено показники, що мають вплив на гнформатизацгю краш свгту.
Одним з найбгльш проблемних мгсць е дослгдження взаемозв'язку в аналгтичному виглядг мгж складовими шформатизацп. Не менш важливим е визначення найбгльш впливових факторгв розвитку процесгв шформатизацп' для краш у свгтовому шформацшному просторг.
3. Мета та задач1 досл1дження
Метою дослгдження е дослгдження процесу шформатизацп' краш у свгтовому шформацшному просторг на основг моделювання факторгв розвитку.
Для досягнення поставлено!' мети дослгдження визначено таю науковг завдання:
1. Формування вхгдно1' шформацп стану шформатизацп' краш свгту.
2. Факторний аналгз впливу складових шформатизацп' краш свгту.
4. Дослщження кнуючих р1шень проблеми
Доошдження багатьох вчених зосереджено на аналiзi iнформатизацii як процеса, який характеризуе використання iнформатизацii та iнформацiйних технологи в такiй мiрi, що вони стають домiнуючими у сукупност з економiч-них, полiтичних, сощальних та культурних факторiв розвитку. Зокрема, у [2] проанаизовано змiстовну взаемозалежнють процесiв iнформатизацii та штегра-цп. Авторами вiдмiчено, що хоча вони пояснюють рiзнi явища, але юнуе пом№ не переплетення iх полмчних, економiчних та соцiо-культурних функцiй. Хоча глобаизащя стосуеться iнтеграцii економiчних iнститутiв, бiльша частина цiеi штеграцп вiдбуваеться саме завдяки iнформацiйним технолопям. Не зва-жаючи на те, що мiжнародна торгiвля не е новим явищем, поява iнформацiйних технологш прискорила темпи та масштаби торпвл^ З iншого боку, за допомо-гою електронних засобiв масово!' шформацп найновiшi iдеi можуть поширюва-тися по всьому свггу, або новини про поди на одному континент можуть суттево вплинути на фiнансовi ринки у всьому свiтi. I навпаки, глобаизащя дозволяе розповсюджувати шформацшш технологii, створюе всесвiтнiй ринок та чпта стратегiчнi стимули для розвитку шформацшних технологiй [3].
В робот [4] основну увагу придiлено визначенню загроз розвитку процесiв iнформатизацii. Дослщжено основнi фактори, що впливають на розвиток шфо-рматизацii, якi були оцшеш та визначенi як небезпечш процеси, явища та ситу-ацп, якi завдають шкоди здоров'ю, безпещ, благополуччю та життю всього людства, i вимагають усунення. Отже, акцент зроблено на аналiзi сутностi гло-бальних проблем iнформатизацii i вщповщних ризикiв. Разом з тим автори приймають визначну роль розвитку шформатизацп, сфера застосування яко! охоплюе можливост для розвитку економiки знань, застосування шформацш-но-комунiкацiйних технологiй в електронному урядуванш, бiзнесi та суспшьст-вi вцiлому. Вони визначають проблеми шформатизацп уряду на прикладi краь ни Китай, його бiзнесу та сшьсько1' мiсцевостi. Вiдмiчено зростаючий розрив мiж iнформатизацiею сiльських та мiських територш, а також iнновацiйнi шфо-рмацшно-комушкацшш технологii, спрямованi на подолання цього розриву.
У робот [5] розглядаються сучаснi iнформацiйнi ризики у глобашзованому iнформацiйному просторi та виконано !х класифiкацiю. Розкрито сутнiсть шфор-мацшно1' безпеки, що е одним з основних факторiв стiйкого розвитку сучасного шформацшного сусптьства. Проаналiзовано досвiд Украши у протидii сучасним iнформацiйним загрозам, зокрема вiйськово-iнформацiйнiй агресii з боку Росп.
В роботi [6] розроблено методичш пiдходи дослiдження iнформатизацii в сучасному шформацшному свiтi. Запропонованi етапи дослщження з викорис-танням методiв статистичного та компаративного аналiзу дозволять визначити основш фактори, що впливають на розвиток процешв iнформатизацii у ст.
Робота [7] присвячена анаизу найбiльш популярних теорiй шформацшно-го суспшьства протягом ХХ-ХХ1 столiть та дослщжуе еволюцiю шформацш-них теорш. Але в нiй не придшено достатньо1' уваги аналiтичному визначенню складових процесу iнформатизацii та факторiв його розвитку в мiжнародному глобалiзацiйному простор^
У роботi [8] обгрунтовано питання важливостi iнформацiйно-комунiкацiйних
технологш у сучасному шформацшному суспшьсга на ochobï думок фахiвцiв з рiзних краш свiту. Але не дослщжено питання формування тенденцiй та факторiв розвитку iнформатизацiï сучасних глобалiзацiйних процешв.
Частково цi недолiки вирiшено у робот [9]. Зокрема, авторами розглядаються довгостроковi тенденцiï розповсюдження iнформацiйно-комунiкацiйних технологш у перюд XX-початку XXI столптя, охарактеризовано специфiку глобальноï транс-формацп iнформацiйних процесiв, дослiджено динамiку «цифрового розриву».
Деякi дослiдники факторiв розвитку шформатизацп вважають, що основ-ними важелями розвитку сучасного iнформацiйного простору е 1нтернет-технологiï та високотехнологiчний товарний iмпорт. При цьому саме розвиток решжишрингових технологiй, заснованих на декомпозицп iмпортованих висо-котехнологiчних товарiв, що стимулюе формування власних наукоемних галу-зей, та х'х вихщ на глобальний ринок знань сприятиме тдвищенню конкуренто-спроможностi краïн. А головна особливють мiжнародних економiчних вщносин початку III тисячолiття полягае в тому, що х'хнш змiст, головш тенденцiï та су-перечностi, динамка, структура i форми розвитку визначаються розгортанням шформацшних процешв, технологiчноï, iнформацiйноï революцiï [10]. Визначено, що прюрггетш напрямки iнформатiзацiï свiтового господарства - це удо-сконалення, розвиток складових процесу iнформатiзацiï, засобiв й шформацшних технологш, а також 1'х штеграшя [11].
На основi виконаного кластерного аналiзу було визначено основш групи краш свiту, як вiдрiзняються рiзним рiвнем розвитку шформатизацп [12]. У [13] встановлено однорщнють краш у 1'х сукупностi за методом Уорда з використан-ням статистичного пакету Statgraphics Centurion [14]. За допомогою обчисленого кластерного анашзу видшено 4 кластери. Кiлькiсних анашз середнiх значень ознак-характеристик по кожному з чотирьох обчислених кластерiв свщчить, що рiзниця мiж групами краш досягае бшьш, нiж у два рази. Це обгрунтувало висновок, що сучасний рiвень розвитку iнформатизацiï краш свггу характеризу-еться нерiвномiрнiстю та мае неоднорщний характер.
Отже, для устшного розвитку та функцiонування економши краши, необ-хщно ефективне управлшня iнформацiйними ресурсами, що мае на увазi акти-вiзацiю процесiв шформатизацп'. Реалзащя поставлено!' задачi передбачае ана-лГз та моделювання розвитку процесу шформатизацп' краш свпу на основ1 ви-значення найбiльш вплвових факторiв. Розв'язання цiеï проблеми вимагае застосування вадповадного методичного тдходу на основ1 iнструментарiю мате-матичного моделювання.
Таким чином, анашз лiтературних джерел продемонстрував значний iнтерес до питання розвитку шформатизацп' сучасного шформацшного простору, але й показав недостатшсть дослщжень. Зокрема, в питаннi визначення фжторГв розвитку процесiв iнформатизацiï краш свпу з урахуванням рГвня соцiально-економiчного розвитку, що й зумовлюе необхщшсть подальших дослiджень з цього питання.
5. Методи дослщжень
Пщ час виконання роботи застосовано методи багатовимiрного статистичного анашзу - кластерний та факторний аналiз. Метод кластерного анашзу ви-
користано з метою группування краш за критергем схожостг за piBHeM розвитку процесгв iнфоpматизацii. Факторного - у дослщженш зв'язку складових шформатизацп [15]. Також факторний аналiз запропоновано для визначення фактоpiв, якi впливають на piвeнь iнфоpматизацii кpаiн свггу.
6. Результати досл1джень
6.1. Формування вх1дно1 шформаци стану шформатизащУ кра'ш св1ту
Один з найбгльш поширених показникгв, по якому оцгнюють стан та сту-пгнь iнфоpматизацii в крашах свгту - це оцгнка ргвня розвитку шформацшно-комушкацшних технологш (1КТ) за гндексом мepeжeвоi готовностг (Networked Readiness Index - NRI) [16]. 1ндекс мepeжeвоi готовностг е гнтегральним показ-ником та складаеться з системи субгндексгв, якг у свою чергу - з системи пщн-дексгв. Мгжнародний союз електрозв'язку (МСЕ) видгляе багатоступеневу модель, за якою краши або реггони рухаються у розвитку шформатизацп [17]. По-перше, до не!' входить етап подготовки середовища для 1КТ та включае полгтич-не та правове середовище, а також бгзнес та шновацшне середовище у виглядг вгдповгдних тдшдексгв. Наступний ргвень характризуе «мережеву готовшсть» краши. Основними пщндексами е доступшсть та здатнгсть до шформацшних технологш (1Т), що визначае поширення шфраструктури 1Т в крашг, у тому чи-слг ступгнь доступу приватних осгб, пгдприемств та оргашзацш до ще1' гнфра-структури. Третгй етап включае штенсившсть використання 1КТ, який свгдчить про ефектившсть застосування 1Т у кра1'ш, зокрема, ступгнь впровадження 1Т, наголос робиться на навичках ефективного використання 1Т, будь то гндивгдуа-льне використання, у бгзнес-середовищг або урядом. Останнш етап аналгзуе вплив 1КТ на загальний розвиток краши та мае оцгнити сощально-економгчш наслгдки його впровадження.
Окргм гнтегрального гндексу NRI гснують гншг показники, якг характери-зують розвиток шформатизацп краши. Ця група представлена групою гндексгв у комплексному показнику глобально1' конкурентоспроможностг (GCI). Отже, в табл. 1 згруповано показники, зформованг з пщндексгв розглянутих гндексгв. Цг показники характеризують розвиток шформатизацп краши, тому !х застосовано для вгдповгдного кластерного аналгзу.
Отже, група показникгв, якг характеризують шформатизацш краши, з системи комплексного гндексу глобально1' конкурентоспроможностг (GCI), характери-зуються субгндексом «Технологгчна готовшсть», що включае технологгчну адап-тацгю суспгльства краши та ступгнь використання 1КТ. 1нновацп та фактори вдос-коналення, що включае ргвень вгдповгдностг бгзнесу сучасним вимогам, та аспек-ти, пов'язанг з розповсюдженням та умовами для використання шновацш у суспг-льствг, також е складовою розвитку шформатизацп кожно! окремо1' краши.
Отже, було визначено, що сучасний ргвень шформатизацп краш свгту е не-ргвномгрним [18]. Також було виявлено одноргднг групи краш зг схожим ргвнем розвитку шформатизацп [19]. Це дае можливгсть припустити, що у кожнгй гру-пг краш, якг мають свгй характерний ргвень розвитку шформатизацп, гснують сво! найбгльш впливовг фактори, якг визначають розвиток цього процесу.
Таблиця 1
Показники, що характеризують розвиток шформатизацп краши, як засто-__совано для кластерного анашзу_ _ _
Назва показника Позна-чення Назва показника Позна-чення Назва показника Позна-чення
Технолопчна адапгащя Х1 Пол1тичне та пра-вове середовище Х8 1ндивщуальне використання 1КТ Х15
Використання 1КТ Х2 Б1знес та шнова-цшне середовище Х9 Використання 1КТ у б1знес1 Х16
Технолопчна готовнiсIъ Хз Готовшсть до 1КТ Х10 Використання 1КТ урядом Х17
Вщповщшсть б1зне-су сучасним вимогам x4 1нфраструктура та цифровий контент Х11 Вплив 1КТ Х18
1нноваци Х5 Доступнють до 1КТ "'2 Економ1чш наслщки використання 1КТ Х19
1нновацп. Фактори вдосконалення Х6 Здатшсть застосування 1КТ Х13 Сощальш наслщки використання 1КТ Х20
Середовище для 1КТ Х7 Використання 1КТ населенням Х14
Примггка: розроблено авторами зпдно [16]
Кiлькiсний анашз середнiх значень показникiв, розрахованих за кластер-ним аналiзом, на основi яких здiйснювалася кластерiзацiя, дозволив визначити групи краш розвитку вщповщного рiвня.
Графiчна iнтерпретацiя отриманих результатiв представлена на рис. 1. Таким чином, отримано чотири графжи, розташоваш на рiзному рiвнi.
0
X1 X2 X3 X4 X5 X6 X7 X8 X9 X10X11X12X13X14X15X16X17X18X19X20
Ознаки
- Кластер 1 H Кластер 2 А Кластер 3 X Кластер 4
Рис. 1. Середш значення ознак кластер1в крахи свпу за р1внем розвитку к шформатизаци
Проаналгзуемо рис. 1. Як бачимо, найнижчий ргвень середнгх значень ознак, що комплексно характеризують розвиток шформатизацп краш свгту, мае другий кластер. До друго1' групи увгйшли 22 краши, деякг з них: деякг африкан-ськг краши, краши Балтп, Кгпр, деякг европейськг краши (Чеська Республгка, 1талгя, Словенгя, 1спангя), а також Саудгвська Аравгя та Туреччина. Позицгю краш цього кластеру можливо вгднести до найпршо1' серед краш свгту з найнижчим ргвнем шформатизацп.
Перший кластер за бгльшгстю ознак займае вище положення, нгж середнг значення другого («найггршого») кластеру. Тобто ргвень розвитку шформатизацп у крашах цього кластеру е кращий. Його можно вгднести до ргвня, нижче середнього. Цей кластер мгстить краши: Албангя, Аргентина, краши пострадян-ського союзу, зокрема, Вгрменгя, Грузгя, Казахстан та Азербайджан тощо, краь ни Свропейського Союзу (Польща, Болгаргя, Хорватгя, Чорногоргя тощо), деякг краши Африки, Росгйська Федерацгя та Украша. Краши, що увгйшли до ще1' групи, можливо охарактеризувати як краши з достатнгм ргвнем шформатизацп. За кглькгстю краш вона е найбгльш представницькою (53 краши).
Краши третього кластеру займають найвище положення серед гнших краш за критергем середнгх значень ознак, якг е характеристиками шформатизацп кра1н свгту. Тобто позицгю цих краш, а саме третього кластеру можливо назвати найлшшою, а краши, що увгйшли до цього кластеру - кранами, де розвиток шформатизацп мае найвищий ргвень у свт, тобто вони е найбгльш гнформатизованими крашами. Отже до краш з найбтьш високим ргвнем розвитку шформатизацп вгдно-сять наступш 28 краш: Австралгя, розвинутг краши Свропейського Союзу, Канада, скандинавськг (Дангя, 1сландш, Швецгя тощо) та балтшськг краши (Естонгя), 1зра1ль, Японгя, Корея, Люксембург, схгдш краши, зокрема, Сгнгапур, Китай, Об'еднаш Арабськг Емграти, Сполученг Штати Америки та гн.
Лшш середн^х значень ознак краш четвертого кластеру займае промгжну позицгю мгж другим положенням нижче середнього та третгм кластером, який мае найкращг середнг значення ознак шформатизацп кра1н. До нього увшшли 48 краш: в основному африканськг краши, з кра1 пострадянського простору - Таджикистан. Тобто, стан шформатизацп краги третього кластеру позицгюеться як вище середнього ргвня, а краши цього кластеру характеризуются достатшм ргвнем шформатизацп.
Отже, кшьюсний аналгз середнгх значень ознак-характеристик по кожному з чотирьох обчислених кластергв свгдчить, що ргзниця мгж групами краш досягае бгльш, нгж у два рази. Таким чином, можливо стверджувати, що сучасний ргвень розвитку шформатизацп краш свгту характеризуеться нергвно-мгршстю та мае неодноргдний характер.
Виконаемо факторний аналгз в межах кожного кластера одноргдних за ргвнем шформатизацп груп краш свгту. У якостг ознак, якг будуть слугувати базою для факторного аналгзу, запропоновано систему показникгв, якг е основними характеристиками розвитку шформатизацп краш свгту. Ця система сформована на основг показникгв гндексу мережево1' готовностг (NRI) та групи шдексгв глобально1' конкурентоспроможностг (GCI), якг е офщшно визнаною статистичною оргашзащею Свропейсько1' Комюп г надаються Свростатом (анг. European Statistical Office, Eurostat) [20].
6.2. Факторний аналп впливу складових шформатизацп краш св1ту
Для аналiзу впливу окремих факторiв (чинникiв) на результативний (вихь дний) показник, що характеризуе розвиток процесу iнформатизацiï, запропоно-вано факторний анашз. Визначено, що система показниюв для розрахунку шде-ксу мережевоï готовностi (NRI) та система показниюв для розрахунку групи шдекшв глобальноï конкурентоспроможностi (GCI) формуються на основi субiндексiв [21]. Вони, у свою чергу, е агрегованими показниками вiд вiдповiдних пiдiндексiв [22]. Тому у якост показникiв для визначення найбшьш впливових факторiв на розвиток шформатизацп' краïн свiту запропоновано використати у виглядi субiндексiв iндекси мережевоï готовностi (NRI) та глобально!' конкурентоспроможност (GCI). Отже, сформована система показниюв на основi субiндексiв NRI та GCI е основною характеристикою, що формуе рiвень шформатизацп' краши (табл. 2).
Таблиця 2
Система основних показниюв на основi субшдекшв, що впливають _ на iнформатизацiю краши__
№ п/п Шифр показника Найменув' тня показника Одиниц1 вим1ру
1 GCI.B.09 Технолопчна готовн1сть бали
2 GCI.C 1нновац11 та фактори вдосконалення бали
3 NRI.A Середовище для 1КТ бали
4 NRI.B Готовн1сть до 1КТ бали
5 NRI.C Використання 1КТ бали
6 NRI.D Вплив 1КТ бали
Прим1тка: розроблено авторами на основi [19]
Для визначення найбшьш значущих iндикаторiв iнформатизацiï кран свiту не-обхiдно визначити фактори, якi мають найбтьший вплив на розвиток цих процесiв. Для цього будемо застосовувати факторний анашз на основi визначених показникiв iнформатизацiï для дослщжених 151 кран свiту, у тому чи^ й Украши.
Осюльки у результатi кластерного аналiзу визначено однорщш групи краш за рiвнем 1'х iнформатизацiï, можливо припустити, що вплив ознак на розвиток цього процесу в межах кожного кластеру мае неоднорщний характер. Тому ви-конаемо обчислення за допомогою факторного анашзу окремо для груп краш кожного з чотирьох дослщжуваних кластерiв. Обрахунки будемо виконувати за допомогою статистичного пакета Statgraphics Centurion.
Обчислимо факторний анашз для 53 краш, яю потрапили до першого кластеру, та визначимо латентнi фактори розвитку iнформатизацiï в цих кранах. Проанашзу-емо результати обрахованого факторного анашзу розвитку шформатизацп' краш першого кластеру у виглядi вщповщних статистичних характеристик (табл. 3).
Як бачимо з табл. 3, маемо шють факторiв, яю пояснюють механiзм розвитку шформатизацп' краш першого кластеру. Найбтьше значення дисперсiï фактору у виглядi його власного значення, маемо для першого фактору, тобто частка диспе-рсп, що пояснюеться першим фактором дорiвнюе бтьш, н1ж 45 %. Воно приблиз-но у два рази перевищуе значення для другого фактору (2,74 порiвнянно з 1,5) та
значно перевищуе значення шших факторiв. Вщсоткова частка вiд загально1' дисперсп для першого з факторiв дорiвнюе 45,73 %, тобто перший фактор практично наполовину описуе процес шформатизацп краш, що потрапили до першого кластеру. Другий фактор включае в себе близько 25 % дисперсп, третш фактор -бшьш, нш 11 %, iншi фактори мають незначну частку вщ загально1' дисперсii та мiстять не бшьше 11 10 %. Вщповщно, дослiдженi фактори охоплюють 100 % зага-льно! дисперсii, що свщчить про об'ективнiсть дослiдження.
Таблиця 3
Статистичш характеристики факторного аналiзу розвитку шформатизацп краш _першого кластеру _
Номер фактора Дисперс1я фактору (Власне значення фактору) Частка вщ загальнох дисперсп для кожного з фактор1в, % Накопичена дисперая, %
1 2,74382 45,730 45,730
2 1,50833 25,139 70,869
3 0,694965 11,583 82,452
4 0,488134 8,136 90,588
5 0,353758 5,896 96,484
6 0,210989 3,516 100,00
Проведений анаиз свщчить про об'ективну можливють залишити перший фактор у якост основного фактору для подальшого дослiдження розвитку про-цесу шформатизацп краш першого кластеру.
Наведемо рiвняння першого фактору, де значення змшних стандартизовано шляхом вщшмання та дшення на 1х стандартш вiдхилення. Обчислена аналь тична залежнють е математичною моделлю латентного фактору розвитку шформатизацп краш першого кластеру:
^=0,7962х1+0,2554Х2+0,4428Х3+0,5913Х4+0,9189.Х5+0,8091.Х6. (1)
Визначимо факторш навантаження при кожнiй ознацi у рiвняннi (1) у ви-глядi значень вагових коефiцiентiв при кожнш змiннiй. Таке видiлення допома-гае порiвняняти та виконати змiстовну штерпретащю кореляцii мiж факторами та змшними, що дозволяе надати подальшi практичш рекомендацii. Саме тому вони представляють найбшьш важливу iнформацiю, на якш грунтуеться iнтер-претацiя результатiв обчислень.
Отже, факторш навантаження при кожнш ознащ у рiвняннi (1) ранжовано наступним чином:
Як бачимо, найбшьш впливовою ознакою у розвитку процесу шформатизацп краш першого кластеру е «Використання 1КТ», оскшьки значення факторного навантаження цього показника дорiвнюе 0,9189. Другим по значимост впливу на розвиток шформатизацп краш першого кластеру е субшдекс «Вплив
1КТ» зi значенням вагового коефщенту 0,8091. Трете мюце займа' ^оказник «Технолопчна готовнiсть» з факторним навантаженням 0,7962. Наступний по-казник «Готовнiсть до 1КТ» мае також значимий вплив на розвиток шформатизацп, осюлькт мае ваговий коефщент, що перевищуе 0,5 та дорiвнюе 0,5913. Наступш три показника не мають настшьки значного впливу на процес шформатизацп краш першого кластеру порiвняно з перелiченими показниками, осю-льки мають незначш (тобто менше 0,5) факторш навантаження, а саме: показник «Середовище для 1КТ» - 0,4428; «1новацп та фактори розвитку» - 0,2554.
Таким чином, на основi обчисленого факторного анашзу було отримано результати, iнтерпретацiя яких дозволяе видшити латентний фактор розвитку iнформатизацiï краш першого кластеру. Розрахунок факторних навантажень цього фактору дозволив визначити найбшьш впливовi шдикатори, що форму-ють механiзм процесу iнформатизацiï краïн першого кластеру, а саме: викорис-тання та впливу 1КТ, технологiчноï готовности а також готовностi до 1КТ.
Аналогiчно в результатi обчисленого факторного анашзу показниюв розвитку шформатизацп краш другого кластеру отримали шють факторiв, кожен з яких мае пролонгований вплив на розвиток цього процесу для вiдповiдноï групи дослщжуваних краш Для друго!' кластерно!' групи краш перший фактор мае найбшьш значимi показники дисперсп - власного значення фактору, рiвного 3,817, що скаладае бiльш нiж 63 % вщ загально1' дисперсп'. Це бшьш, нiж у два рази перевищуе аналопчне значення наступного фактору, а саме 1,2771, частка вщ загально1' дисперсп' якого складае 21,285 %. Щодо всiх iнших чотирьох фак-торiв, то 1'х впливовють можливо оцiнити по сукупному значенню накопичено1' дисперсп', яка дорiвнюе менш, нiж 8 %. Цi факти свiдчать, що саме перший фактор найбшьше пояснюе механiзм розвитку шформатизацп' краш, що потрапи-ли до другого кластеру, та латентно визначае його для цих краш Вс дослщжеш фактори охоплюють 100 % загальнох' дисперсп', що свщчить про об'ективнiсть проведеного дослiдження.
Виконаний анашз свщчить про об'ективну можливють залишити перший фактор у якост основного фактору для подальшого до^дження розвитку процесу iнформатизацiï краш першого кластеру. Наведемо рiвняння першого фактору, де значення змшних стандартизовано шляхом вщшмання та дшення на стандартнi вiдхилення. Обчислена анаштична залежнiсть е математичною мо-деллю латентного фактору розвитку шформатизацп' краш другого кластеру та характеризуе причинно-наслщковий взаемозв'язок врахованих шестичастинних показниюв-характеристик розвитку шформатизацп' краш свпу:
F2=0,8287x1+0,8845x2+0,7924x3+0,226x4+0,9376x5+0,8888x6,
Х5>Х6>Х2>Х1>Хз>Х4. (2)
Проаналiзуемо результати обрахованого факторного аналiзу розвитку шформатизацп краш третього кластеру за допомогою вщповщних статистичних характеристик.
Для краш краш третього кластеру в результат факторного анашзу отримано також шють факторiв, яю пояснюють мехашзм розвитку iнформатизацiï в
межax цього клaстеpy. Домiнyюче знaчення диспеpсiï фaктоpy y виглядi його влaсного знaчення мaeмо для пеpшого фaктоpy, воно доpiвнюe 3,1273. Чaсткa диспеpсiï, що пояснюeться пеpшим фaктоpом доpiвнюe бiльш, нiж 52 %, що бшьш, шж нaполовинy описye дш всieï сyкyпностi фaктоpiв. Це знaчить, що пеpший фaктоp бiльш шж yсi iншi фaктоpи paзом xapa^reproye пpоцес iнфоp-мaтизaцiï кpaïн, що потpaпили до тpетього клaстеpy. Iншi фaктоpи мaють не-знaчнy чaсткy вiд зaгaльноï диспеpсiï.
Нaведемо piвняння пеpшого фaктоpy для стaндapтизовaниx змiнниx. Taким чином, обчисленa aнaлiтичнa зaлежнiсть e мaтемaтичною моделлю лaтентного фaктоpy pозвиткy iнфоpмaтизaцiï кpaïн тpетього клaстеpy:
F3=0,7779X1+0,57s6X2+0,5264X3+0,6505X4+0,s70sX5+0,s537X6. (3)
Отже, фaктоpнi нaвaнтaження пpи кожнiй ознaцi y мaтемaтичнiй моделi лaтентного фaктоpy pозвиткy iнфоpмaтизaцiï кpaïн тpетього клaстеpy (3) pa^ жовaно нaстyпним чином:
X5>X6>X1>X4>X2>X3 .
Як бaчимо, нaйбiльш впливовою озтакою y pозвиткy пpоцесy iнфоpмaти-зaцiï кpaïн тpетього клaстеpy e «Bикоpистaння IKT», оскiльки знaчення фaктоp-ного нaвaнтaження цього покaзникa доpiвнюe 0,S70S. Дpyгим по знaчимостi впливу та pозвиток iнфоpмaтизaцiï кpaïн тpетього клaстеpy e сyбiндекс «Вплив IKT» зi знaченням вaгового коефiцieнтy 0,S537. Tpетe мiсце зaймae покaзник «Tеxнологiчнa готовшсть» з фaкто1 им aвaнтaженням 0,7779. Шступний по-кaзник «Готовнiсть до IKT» мae тaкож знaчимий вплив та !озвиток iнфоpмaти-зaцiï, оскшькт мae вaговий коефiцieнт, що доpiвнюe 0,б505. Нaстyпнi тpи по^-знита, a сaме «Iнновaцiï тa фaктоpи вдосконaлення» тa «Cеpедовище для IKT» мaють фaктоpнi нaвaнтaження 0,5786 тa 0,5264 вiдповiдно.
Oсобливiстю pозвиткy iнфоpмaтизaцiï кpaïн тpетього клaстеpy кpaïн e те, що вш фaктоpнi нaвaнтaження e впливовими, оскiльки мaють вaговi коефiцieн-ти бiльше, нiж 0,5 у моделi лaтентного фaктоpy, який описye цей пpоцес.
Фaктоpний anarà чинник1в pозвиткy iнфоpмaтизaцiï кpaïн четвеpтого клaстеpy покaзaв, що у якост нaйбiльш знaчимого необxiдно взяти пе!ший фaктоp, осктьки його влaсне зтачення доpiвнюe 2,48582, a чaсткa вщ зaгaльноï диспеpсiï - 41,43 %.
Maeмо piвняння, яке e мaтемaтичною моделлю лaтентного фaктоpy, який описye поведiнкy pозвиткy iнфоpмaтизaцiï кpaïн свггу четвеpтого клaстеpy:
F4=0,s427X1+0,046sX2+0,4 1 1X3+0,3742X4+0,s369X5+0,s741X6. (4)
Отже, фaктоpнi нaвaнтaження !озподшилися у нaстyпномy pейтингy:
X6>X1>X5>X3>X2>X4 .
Iнтеpпpетaцiя отpимaниx pезyльтaтiв свщчить, що тайбшьш впливовим
чинником розвитку шформатизацп краш четвертого кластеру е Вплив 1КТ зi значенням 0,8741, Технолопчна готовнють - 0,8427 та Використання 1КТ з ва-говим коефщентом - 0,8369. Iншi чинники не мають значного впливу в межах краш четвертого кластеру на дослщжуваний процес розвитку шформатизацп.
Таким чином, за допомогою факторного анашзу, зокрема, факторних нава-нтажень у виглядi стандартизованих коефщенлв найбiльш впливових ознак, виявленi основш прiоритети розвитку iнформатизацiï краiн свпу у розрiзi ïх кластерiв за рiвнем розвитку iнформатизацiï у крашах кожноï групи.
7. SWOT-аналiз результат досл1дження
Strengths. Визначено, що показниками за найбшьший вплив на рiвень ш-форматизацп для краïн:
- першого кластеру е:
S використання 1КТ;
S вплив 1КТ;
S технолопчна готовнють;
- другого кластеру е:
S використання 1КТ;
S вплив 1КТ;
S шновацп та фактори вдосконалення;
S технологiчна готовнють;
S середовище для 1КТ;
- третього кластеру е:
S використання 1КТ;
S вплив 1КТ;
S технолопчна готовнють;
S готовнють до 1КТ;
S шновацп та фактори вдосконалення;
S середовище 1КТ;
- четвертоï групи е:
S вплив 1КТ;
S технологiчна готовнють;
S використання 1КТ.
Вони е визначальними у механiзмi формування процешв шформатизацп краïн вiдповiдного кластеру. Шдвищення рiвня кожного з цих показниюв мае позитивний вплив на рiвень шформатизацп краш свпу.
Weaknesses. Найменш впливовими факторами розвитку шформатизацп для краш першого кластеру виявилися:
- готовнють до 1КТ;
- середовище для 1КТ;
шновацп та фактори вдосконалення.
Для другоï групи краш такими виявився лише один чинник, а саме - готовнють до 1КТ.
Третя група краш мае ососбливють в тому, що вс фактори, яю впливають на розвиток шформатизацп, е впливовими.
Для краш четвертого кластеру факторами найменшого впливу визначено:
- середовище для 1КТ;
- шноваци та фактори вдосконалення;
- готовнiсть до 1КТ.
Визначенi найменш впливовi фактори е слабкою стороною у механiзму фор-мування процесу iнформатизацiï краш свггу. Це можливо пояснити тим, що вони практично не мають, або мають незначний вплив на розвиток шформатизацп.
Opportunities. Анашз результатiв чинниюв, що характеризують розвиток iнформатизацiï краш свпу, та ступенiв ïx впливу в межах кожного кластеру вь дображае особливост сучасного стану та специфшу iнформатизацiï краïн кож-но1' групи. Виявленi закономiрностi впливу на рiвень iнформатизацiï краш свiту у розрiзi кожного кластеру формують тдгрунтя для практичних рекомендацiй щодо ефективного розвитку процесу шформатизацп для краш кожно!' групи у стратепчнш перспектива Крiм того, це е основою для формування рекоманда-цiй оргашзацшних заxодiв задля пiдвищення рiвня ïx шформатизацп.
Threats. Хоча розрахунок факторних навантажень цих факторiв дозволив визначити найбшьш впливовi шдикатори, що формують мехашзм процесу ш-форматизацiï краш кожного кластеру. 1нтерпретащя отриманих результалв дала можливiсть визначити найбшьш впливовi чинники розвитку шформатизацп краш кожно1' групи. Але результати факторного анашзу не е однозначними. Як склад кластерiв краш, так i вплив факторних ознак, можуть змшитися. Оскiльки вони залежнi вiд обрано1' множини факторiв впливу на процеси шформатизацп краш свiту. Тому потребуе бшьш досконалого обгрунтування вибраного базису множини ознак для дослщження.
8. Висновки
1. Дослiджено пiдxiд до оцiнки розвитку iнформатизацiï краш свпу на ос-новi виконання наступних еташв: формування вxiдноï iнформацiï стану шформатизацп краш свпу, шдхщ до оцшювання рiвня впливу шформатизацп краш свпу iз застосуванням кластерного анашзу, моделювання взаемозв'язку складо-вих впливу шформатизацп краш свпу.
Також виявлено однорщш групи краш зi схожим рiвнем розвитку шформатизацп. Це дало пiдставу стверджувати, що у кожнш груш краш, як мають свiй характерний рiвень розвитку шформатизацп, юнують сво1' найбiльш впли-вовi фактори, якi визначають розвиток цього процесу.
2. Виконано факторний анашз в межах кожного кластера однорщних за рiвнем iнформатизацiï груп краш свпу. У якосл ознак, як слугували базою для факторного анашзу, запропоновано систему показникiв, як е основними характеристиками розвитку шформатизацп краш свпу. Ця система сформована на основi показникiв iндексу мережево1' готовностi (NRI) та групи шдекшв глобально!' конкурентоспроможностi (GCI).
Таким чином, на основi обчисленого факторного анашзу зокрема, факторних навантажень у виглядi стандартизованих коефiцiентiв найбшьш впливових ознак було отримано фактори впливу, що формують мехашзм розвитку процесу шформатизацп краш кожного кластеру. !нтерпретащя результалв дозволила
виявити латентш фактори - основш прюритети розвитку iнформатизацiï у роз-pÎ3Î кластерiв за рiвнем розвитку шформатизацп у крашах кожноï групи.
Лггература
1. Miroshnychenko Ye. Teoretyko-metodolohichni zasady pobudovy informatsiinoho suspilstva // Aktualni problemy mizhnarodnykh vidnosyn. 2011. Issue 98 (2). P. 130-132.
2. Sprague J. Asia's worldly past: everything old is new again // Asiaweek. 2000. Vol. 26, Issue 6.
3. Kennedy P. Preparing for the twenty-first century. New York: Random House, 1994. 448 p.
4. Global factors which influence the directions of social development / Sardak S. et. al. // Problems and Perspectives in Management. 2017. Vol. 15, Issue 3. P. 323-333. doi: https://doi.org/10.21511/ppm.15(3-2).2017.02
5. Holovka А. Information threats in a globalized world: economics, politics, society (experience of Ukraine) // Baltic Journal of Economic Studies. 2016. Vol. 2, Issue 3. P. 42-47.
6. Бабенко В. О., Кочуева З. А., Перепелица а. С. Доошдження концепцп iнформацiйноï стратеги Украши на основi економшо-математичного моделю-вання // Моделирование процессов управления в информационной экономике. Бердянск: Ткачук А. В., 2017. С. 11-26.
7. Wolfson Y. R., Volchina A. E. The difficulty of information society theories classification // Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem. 2017. Vol. 8, Issue 3. P. 80-110. doi: https://doi.org/10.12731/2218-7405-2017-3-80-110
8. Galushkin А. About Place and Role of Information and Communication Technologies, Information Security at the Present Stage // Èkonomika, Pedagogika i Pravo. 2015. Vol. 2.
9. Nagirnaya А. Global trends of information and communication technologies expansion // Vestnik Rossiyskogo universiteta druzhby narodov. Seriya: Ekonomika. 2013. Issue 2. P. 87-98.
10. Бабенко В. О., Перепелиця А. С., Сщоров М. В. Кластерний шдхщ до оцшки рiвня шформатизацп краш свпу в умовах мiжнародноï глобашзацп // Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит. 2016. № 11 (154). С. 32-44.
11. Babenko V. O., Petuhova V. O., Perepelitsia A. S. Forming of informatization strategic prospects for Ukraine in conditions of world economy globalization // Scientific bulletin of polissia. 2017. Vol. 1, Issue 2 (10). P. 24-34. doi: https://doi.org/10.25140/2410-9576-2017-1 -2( 10)-24-34
12. Дубров А. М., Мхитарян В. С., Трошин Л. И. Многомерные статистические методы. М.: Финансы и статистика, 2000. 352 с.
13. Networked Readiness Index // World Economic Forum URL: http://ieports.weforum.org/global-information-technology-report-2016/networked-readiness-index/
14. The Networked Readiness Index: Benchmarking ICT Uptake and Support for Growth and Jobs in a Hyperconnected World // World Economic Forum. 2013. URL: http://www3.weforum.org/docs/GITR/2013/GITR_Chapter1.1_2013.pdf
15. BaöeHKO B. O., nepenennua A. C., CigopoB M. B. ^ocmg^eHHA nigxogy go oui-hkh po3BHTKy iH$opMam3auiï KpaïH CBÎiy b yMOBax Mi^HapogHoï rao6am3auiï // Innovations in the development of socio-economic systems: microeconomic, macroeconomic and mesoeconomic levels. Vol. 1. Lithuania: Baltija Publishing, 2016. P. 28-47.
16. H3MepeHne HH^opMaunoHHoro oö^ecTBa. MC3, 2012. URL: http://www.itu.int/ITU-D/ict/publications/idi/material/2012/MIS2012-ExecSum-R.pdf.
17. Sidorov V. I., Babenko V. A., Perepelytsia A. S. Clusterization the Countries by the Level Information in the Conditions of International Globalization // International Scientific Conference The Development of International Competitiveness: State, Region, Enterprise: Conference Proceeding. Part 1. Lisbon, Portugal: Baltija Publishing, 2016. P. 11-15.
18. Eurostat. URL: http://ec.europa.eu/eurostat
19. The Global Competitiveness Report 2015-2016 / K. Schwab (Ed.). Geneva: World Economic Forum, 2015. 403 p.
20. The Global Competitiveness Report 2016-2017 / K. Schwab (Ed.). Geneva: World Economic Forum, 2016. 400 p.
