CC BY
5
JEL Classification: D20, I25, 010 DOI: 10.15587/2312-8372.2018.147277
РОЗРОБКА 1НФОРМАЦ1ЙНИХ 1МПЕРАТИВ1В СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ
П1шен1на Т. I., Власова К. В.
1. Вступ
Серед велико!' ктькосп нових теорш управлшня, як1 активно розвиваються у су-часний перюд, шформацшш технологй' та !х впровадження не завжди першочергов!
В теор1ях розглядають бачення накопичення знань, але вщбуваеться ^но-рування створення нових шформацшних п1дход1в, як базуються на досвщ i можливост трансакцiйних комунiкацiй в единому шформацшному просторi. Тому не достатньо уваги придшяеться розповсюдженню цього досвщу в межах органiзацii, на шновацшних продуктах, в сучасних послугах i в дiючих системах управлшня пiдприемством.
Велика iнформацiйна мережа дозволяе створювати спецiальнi технологii, як забезпечують захист бiзнесу. Формування нового штелектуального потенць алу в основi сучасних iнформацiйних систем дозволяе забезпечити свою житте-здатнiсть та конкурентоспроможнють.
Тому актуальним е розробка шформацшних iмперативiв сощально-економiчного розвитку, що е стратегiчним iнструментом та формуе тдвалини сталого розвитку держави.
2. Об'ект дослiдження та його технолопчний аудит
Об'ектом дослгдження е особливост розвитку i впровадження сучасного ш-формацiйного забезпечення системи управлiння соцiально-економiчним розвитком.
Розвиток сучасних iнформацiйних систем дозволяе розкрити потенцшш можливостi соцiально-економiчного комплексу держави у забезпеченнi сталого розвитку. 1нформацшш системи стимулюють упровадження iнновацiйних про-цесiв рацiонального використання ресурсного потенщалу, що гарантуе формування шформацшних iмперативiв i прийняття прогресивних управлiнських рь шень для змщнення конкурентних переваг Укра!ни на свггових ринках.
Одним з найбтьш проблемних мiсць е визначення оцшки ефективностi шфор-мацшно! системи у державному управлшш соцiально-економiчним розвитком кра!-ни. Процес оцшювання шформацшно! системи пов'язаний зi складнiстю та тривашс-тю впровадження сучасних систем шформацшного забезпечення управлiння.
3. Мета та задачi дослiдження
Метою дослгджень е виявлення модернiзацiйних процесiв дiяльностi шдпри-емств у площинi впровадження сучасних шформацшних шновацшних технологш.
Для досягнення поставлено! мети необхщно вирiшити таю завдання:
1. Визначити рiвень i основнi етапи iнформатизацii.
2. Виявити значення оргашзацшно! складово! для ефективност реаизаци модернiзацiйних змiн в системi сучасних iнформацiйних процесiв.
3. Показати особливост основних завдань реашзаци модернiзацiйних процесiв i запропонувати методи для усунення проблем такого напрямку.
4. Дослщження iснуючих р1шень проблеми
1нформацшно-шновацшна парадигма формуе значнi конкурентш переваги системи управлiння сучасного шдприемства. Такi конкурентнi переваги фор-муються на основi знань, умiнь та навичок персоналу. 1нтелект, який шдсилю-еться впровадженням сучасних iнформацiйних технологш i е домiнантою сощ-ально-економiчного розвитку [1, 2]. Це означае, що ефективнiсть управлiння в системi секторальних конвергенцiй з iнформацiйними технолопями при фор-муваннi iнформацiйних баз даних i створення едино! шформацшно! мережi сут-тево впливае на продуктивнють працi та на значне зростання прибутку. А також укршлюе конкурентнi переваги органiзацii. Iнформацiйнi технологи - це акти-ви, як потрiбно створювати з урахуванням екзогенних та ендогенних факторiв i впроваджувати в сучасну систему менеджменту [3, 4].
Технолопчнють систем освiти на основi iнформацiйних технологiй забез-печуеться державними iмперативами щодо генерацii високо! iнновацiйноi акти-вностi i стану системи освпшх технологiй при впровадженш сучасних шфор-мацiйних систем [5].
Яюсш параметри наукового доробку формують сучасне уявлення про свь товий науковий досвщ по впровадженню шформацшних технологiй [6, 7].
Велика ктьюсть наукових публiкацiй показуе вагомiсть питань порiвняльних оцiнок впровадження iнформацiйних технологш [8, 9]. Сучасш iнформацiйнi системи е основою для сталого розвитку свггового наукового поступу [10].
Серед основних напрямiв вирiшення проблеми формування шформацшних iмперативiв соцiально-економiчного розвитку та визначення головних ресуршв можуть бути видшенш соцiально-економiчнi та регулятивш аспекти [11, 12].
Але в них не розглянуто питання стратепчного значення сучасних шфор-мацiйних систем як основи для сталого розвитку держави [13].
Робота [14] присвячена сутшсним концепшям шновацшного менеджменту, але знаннева економiка не вирiшуе питань шформацшного забезпечення як ключово! складово! перспективи побудови шформацшно! мережi [15]. Альтер-нативний варiант вирiшення проблеми шформацшного кластеру, викладений у дослщженнях [16, 17], присвячено трансформацiйним процесам у суспшьствь Однак, описанi параметри не мають фактичних пiдтверджень щодо iмплемен-тацii iнформацiйних систем у соцiально-економiчний комплекс держави. Представлен у роботi [18] iмперативи розвитку шдприемств, не пiдкреслюють значення стратеги економiчного розвитку як ключово! складово! сошально-економiчного комплексу Украши.
Автори роботи [19] розглядають шгеграцшш процеси як iмперативи розвитку сучасно! економiки, хоча основою соцiально-економiчного комплексу е iнформацiйнi складовi, як дозволяють формувати ефективнi державнi ршення щодо вирiшення соцiально-економiчних проблем.
Ha думку aвтoрiв рoбiт [20, 21], iннoвaцiйний шлях рoзвиткy Укрaïни рoзг-лядaeться через вирiшення прoблеми е^шм^, aле цi дoслiдження не шдтвер-джують мoжливiсть реaлiзaцiï рoзрoблениx ршень в кoнтекстi сoцiaльнo-екoнoмiчнoï склaдoвoï.
Hoвa пaрaдигмa пoбyдoви систем менеджменту [22], a тaкoж метoдoлoгiя yпрaвлiння сoцiaльним кaпiтaлoм в yмoвax стaнoвлення iнфoрмaцiйнoï екoнo-мiки дуже змютовш рoзглядaють цi питaння, aле не зaбезпечyють фyндaментa-льнoï oснoви фoрмyвaння iнфoрмaцiйниx iмперaтивiв [23].
Тaким чишм, резyльтaти aнaлiзy дoзвoляють зрoбити виснoвoк прo те, щo неoбxiднo прoдoвжyвaти нayкoвi дoслiдження щoдo рoзрoбки i фoрмyвaння ш-фoрмaцiйниx iмперaтивiв в системi сoцiaльнo-екoнoмiчнoгo рoзвиткy держaви.
5. Meтоди доcлiджeння
При дoслiдженнi зaсroсoвyвaлися зaгaльнoнayкoвi тa спецiaльнi методи дoслiдження:
- aнaлiзy i синтезу - для:
1) пoпередньoгo aнaлiзy сyчaсниx iнфoрмaцiйниx теxнoлoгiй тa ïx iмпле-ментaцiï у систему держaвнoгo yпрaвлiння сoцiaльнo-екoнoмiчним кoмплексoм як склaднoю екoнoмiчнoю системoю;
2) визнaчення рiвня ризиюв i oцiнки ïx впливу та резyльтaт yпрaвлiння;
3) дoслiдження oсoбливoстей iнфoрмaцiйнoгo зaбезпечення для aнaлiзy впливу фaктoрiв невизнaченoстi нa прoцеси держaвнoгo yпрaвлiння;
- aнaлoгiй i пoрiвняльнoгo aнaлiзy - для визнaчення спшвщшшень oцiнoч-них xaрaктеристик iснyючиx кoрпoрaтивниx iнфoрмaцiйниx систем yпрaвлiння;
- метод декoмпoзицiï:
1) дoзвoлив рoздiлити прoблемy вiдпoвiднo дo нoвиx зaвдaнь мoдернiзaцiï сoцiaльнo-екoнoмiчнoгo кoмплексy i зaстoсyвaти мoдельнi дoслiдження з прoе-ктyвaння iнфoрмaцiйнoï бaзи дaниx пo oснoвним склaдoвим;
2) для детaлiзaцiï мoделювaння прoцесiв yпрaвлiння в пaрaлельнy рoбoтy з дoслiдженням ринку i мaркетингoм.
Tarn метoди мaють iстoтнi перевaги в тому, знaчнo зменшyeться рiвень ризику, a тaкoж рiвень витрaт нa мoдернiзaцiйнi iнфoрмaцiйнi прoцеси.
6. Peзультaти доcлiджeнь
Гoлoвнoю вiдмiннiстю iнфoрмaцiйниx iмперaтивiв e oсoбливa yвaгa дo ш-телектyaльниx здiбнoстей персoнaлy i ствoренню yмoв для прoявy цих склaдo-вих при викoристaннi прoдyктивниx сил. У сoцiaльнo-екoнoмiчнoмy плaнi ствoрюeться великa кiлькiсть зaxoдiв щoдo тдвищення квaлiфiкaцiï спiврoбiт-никiв, ствoрення yмoв для безперервнoгo нaвчaння членiв галективу i сприян-ню рoзвиткy вщшвщних нaвчaльниx теxнoлoгiй.
Йдеться мoвa ^o ствoрення трикyтникa: iнфoрмaцiйнi теxнoлoгiï, нoрмa-тивнo-прaвoве регyлювaння тa iнтелектyaльний пoтенцiaл oргaнiзaцiï [12].
Великa кiлькiсть таугавих рoзрoбoк присвяченo теxнoлoгiям, якi звертa-ються дo нефoрмaльниx знaнь, умшь, перетвoрення iснyючиx знaнь в iнфoрмa-цiйнi склaдoвi, якi дoзвoляють сфoрмyвaти oргaнiзaцiю нoвoгo типa нa oснoвi метoдiв, принципiв i сyчaсниx iнфoрмaцiйниx фoрм [14].
Постае питання щодо можливост вимiру eK0H0Mi4H0-C0HanbH0ï ефектив-ност iнформацiйних технологiй.
Необхдно враховувати два основних напрями, як в щлому мають pi3Hi шдходи:
- перший пiдхiд дозволяе оцшити економiчнi результати при створеннi со-цiальних заходiв щодо пiдвищення шформацшного забезпечення складових в сис-темi управлiння персоналом i базуеться на власних особистiсних характеристиках;
- другий пiдхiд включае iнновацiйнi проекти, яю здiйснюе персонал, а та-кож оцшку ефективностi соцiально-економiчних проектiв на дшчому шдприемст-вi для визначення економiчних показникiв соцiальноï дiяльностi з урахуванням бета- i гамма-конвергенцiй. Тобто визначаються мiкроекономiчнi показники в си-стемi економiчного вимiру соцiальноï ефективност вiдповiдних проектiв.
Можливостi для таких оцшок обумовлюються вартiсними показниками i результатами виробництва iнновацiйноï продукцiï або послуги. Визначальним в цiй системi е урахування основних ресурсiв та факторiв виробництва. Але охо-плення рiзних сфер дiяльностi пiдприемства не виключае впровадження шно-вацiйних технологш, а, навпаки е складовою вартюних оцiнок у ринковiй цiнi вщповщних ресурсiв. Система секторальних конвергенцiй дозволяе сформувати оцшку соцiально-економiчноï ефективностi шформацшних технологш у корот-костроковому та довгостроковому вимiрi [24].
Iнновацiйнi технологи зютавляються з макроекономiчними показниками i вщчуваеться розрив мiж засадами для визначення юнуючих показникiв оцiнки економiчноï ефективностi, затверджених державою, i користю вщповщних тех-нологiй на основi макроекономiчних показникiв.
Така постановка питання, при якш соцiально-економiчна ефективнiсть стае за рамками обмежень е стимулом перегляду адекватност оцшок результатiв впровадження шформацшних технологш у практичнш площиш
Головнi показники, якi стосуються результалв впровадження iнновацiйних технологiй на основi iнформацiйноï розгалужено!' мережi, виступають як обме-ження i не достатньо представлен в показниках визначення ефективност сощ-ально-економiчних проектiв.
В цьому плаш виникае важливе питання щодо реашзаци нових пiдходiв до оцшки ефективностi соцiально-економiчних проектiв на основi впровадження iнформацiйних технологiй з урахуванням економiчних, фiнансових, виробни-чих, маркетингових та трансакцшних показникiв у системi оцiнки [17]. Тому необхiдно враховувати сучасш змши, якi вiдбуваються для забезпечення сталого розвитку держави. Коли здшснюються постшш переходи до ефективного розвитку оргашзаци на основi розгалужено1' iнформацiйноï системи, необхщно перетворювати всi системи управлiння та складовi стабiльноï життедiяльностi органiзацiï у площину iнформацiйних циклiв вiдтворення продуктивних сил та вщповщних ресурсiв. Такий новий етап шформатизаци системи прийняття управлiнських рiшень постае фундаментальним принципом в шформацшних iмперативах соцiально-економiчного розвитку кожного шдприемства, оргашзаци, корпораци тощо [18].
Цей принцип повинен створюватись на новш iнформацiйнiй платформ^ при урахуваннi сучасних соцiальних штеграцшних процесiв в площинi розвитку сек-
торальних конвергенцш економiчноi та iнформацiйноi складово!. Необхiдно вщ-мiтити iнтегральну складову iнформатизацii сучасних знань про основш процеси технологiчного плану, тобто сучасне планування, логiстику, органiзацiю, сучас-ний контроль, як забезпечують високу яюсть управлiнських рiшень. Така складо-ва повинна враховуватись при д1яльносп всх видiв виробництв i виникненнi потреби у шформацшно-анаштичному напрямi втручання в систему управлiння як вищого керiвництва органiзацii, так i держави. Виникае об'ективна необхiднiсть у формуванш державних iмперативiв як на рiвнi зростаючо! регулюючо! ролi держави, так i на рiвнi вищого керiвництва органiзацii чи пiдприемства.
Сучасна система цшностей прогресивного розвитку оргашзацп включае докорiннi якiснi змiни у площиш iнформацiйного забезпечення, розвитку тран-сакцiйних комунiкацiй, якi перетворюються в штелектуальну iнформацiйну власнiсть кожно! оргашзацп i забезпечують прогнозно-стратегiчне управлiння з орiентацiею на соцiально-економiчний розвиток. Цшшсш складовi сучасного пiдприемства обов'язково базуються на економiчних, соцiальних i духовних платформах, що дозволяе сформувати цiлеорiентоване управлiння [19].
Розвиток сучасного шдприемства на основi ^формацшно! платформи:
- забезпечуе стале економiчне зростання, шдвищення продуктивностi працi за рахунок постшного навчання персоналу i вiдповiдних витрат шдприемства на розвиток штелектуально! складово!;
- суттево знижуеться собiвартiсть основного виробництва з використан-ням науковомютких технологiй;
- забезпечуеться система менеджменту якосп.
Соцiальна платформа розвитку базуеться на виршенш сошально-економiчних проблем на мiкро- i макрорiвнi i забезпечуе сталий високий рiвень системи управлiння в органiзацii та шдвищенш добробуту населення. Духовна складова включае пiдтримку збалансованого i цшсного розвитку органiзацii, при забезпеченнi високого рiвня корпоративно! культури, суттевого збшьшення рiвня освiти, а також високого творчого потеншалу кожно! особистостi [20].
Загальний прогрес в системi впровадження шформацшно! платформи для забезпечення високих показниюв дослiдницькоi активностi в Укра!ш, значно перевищуе аналогiчнi показники в шших крашах свiту.
Нацiональна методолопя гармонiзацii iнформацiйних систем потребуе переходу на iншi показники реашзацп iнформацiйних технологiй, i як наслщок, ново! оць нки якостi наукових комунiкацiй. Статистика цитувань i загальна кiлькiсть поси-лань на науковi роботи авторiв з рiзних кра1н пiдкреслюе значущiсть наукового до-робку украшських науковцiв з питань шформатизацп сучасного управлiння.
Створення iнформацiйного мехашзму для генерацii високо! iнновацiйноi ак-тивностi персоналу, постiйне посилення системи освгги i перепiдготовки в рамках оргашзацп, тобто при суттевому фшансуванш всiх освiтнiх заходiв, якi здшснюе сучасна органiзацiя, забезпечуе створення високого рiвня дiлового клiмату.
При впровадженш сучасних iнформацiйних технологiй суттево шдвишуеться конкурентоспроможнiсть iнновацiйноi продукцii, вiдбуваеться значне заохочення розвитку персоналу, вiдбуваеться кашташзац1я iнтелектуального потенцiалу в рамках використання сучасних технологiй. А також збшьшуеться iнвестування у ство-
рення новггтх технологш свiтового вимiру з метою штеграцп сучасних шформацшних технологiй i здатностi забезпечення !х стабiльного розвитку [21].
На основi iнформацiйно-iнновацiйноi парадигми вiдбуваеться формування партнерських комушкацш державно-приватного партнерства. Пiдсилення нащ-онально! iнформацiйноi полiтики направлено на створення економiчноi потуж-ностi держави. Новггт iнформацiйнi технологii сприяють значному економiч-ному зростанню на основi розвитку секторальних конвергенцiй сучасних шформацшних технологш [22].
Коли вщбуваеться незадовшьний стан прийняття управлiнських ршень без впровадження сучасних iнформацiйних технологш, суттево зменшуеться ефек-тивнiсть наукових дослщжень, i вони негативно впливають на отримання позитивного результату у прийнятл управлiнських рiшень.
Це вщбуваеться як на мiкрорiвнi (управлшня органiзацiею, пiдприемством, корпорацiею), так i на макрорiвнi (мiсцеве, регiональне, державне управлшня).
Щ протирiччя знаходяться у площиш розробки i впровадження шформацшних технологш оргашзаци самого шдприемства, в основi яко! вiдбуваеться обгрунтування сучасно! концепцii розвитку, а також з адекватною оцшкою прийняття управлшських рiшень у владних структурах.
При формуванш iнтелектуальноi складово! на основi сучасних шформа-цiйних технологiй значно збшьшуються кiлькiсть творчих людей, формуються сощальт вiдносини всерединi органiзацii i вiдбуваеться докорiнне якiсне зру-шення у об'еднаннi iнформацiйних, технологiчних та гумаштарних знань [25]. В системi освiти, а конкретно, на кафедрах, де формуються i розвиваються професшш знання, повиннi розроблятися стратегiчнi моделi навчальних планiв i освiтнiх програм з урахуванням показниюв стiйкого розвитку шдприемств, га-лузей, держави на основi сучасних iнформацiйних технологiй.
Уточнення концепцii стiйкого розвитку i врахування особливостей цих моделей для рiзних сфер дiяльностi (виробництво, енергетика, транспорт, будiвництво та iнше) формуеться на цшй серii навчальних пошбниюв, пiдручникiв, монографiй, якi спрямованi на формування сучасного свггогляду особистостi. Сдина шформа-цiйна мережа навчальних заклащв рiзних держав дозволяе розробити систему дiаг-ностики ефективностi iнформацiйноi мереж1 i провести монiторинг соцiально-економiчноi ситуацii у свiтi, краiнi, репош, у мiсцевому спiвтовариствi.
Сучаснi шформацшш процеси породжують новi виклики щодо ефективно-стi соцiально-економiчного розвитку держави i виокремлюють напругу у оцшш та вимiрюваннi iнтегрального показнику - рiвня iнформатизацii на душу насе-лення. Зусилля рiзних iнститутiв суспшьства, а також формування вимог рiзних суспiльних рухiв, показують, наскiльки залежить вибiр шляхiв розвитку iнфор-матизацп та рiвень просування цих проблем вщ полiтичноi ситуацii [26].
Особливого значення набувае шформацшна культура як парадигма в умо-вах кризового управлшня ^ у деяких випадках, деградашя освiтнiх процесiв без впровадження сучасних шформацшних технологш. Це пов'язано з тим, що сучасш виклики розвитку суспшьства, яю виникають при перебудовi принципово ново! парадигми у площиш економжи знань, створюють нову систему мотива-цп до праш. Такi змiни, якi виникають зараз, у створенш традицiйних шдустрь
альних перебудов, пов'язаш з вирiшальною роллю мiнерально-сировинних ре-сурсiв, спорудження великих будов. Але у формуванш собiвартостi продукцп, у сучасний перiод, виршальну роль займають iнформацiйнi технологii i високий iнтелектуальний рiвень персоналу.
Суспшьний прогрес передбачае використання у виробнищш шформацш-но-iнтелектуальних носiiв. В цьому напряму виникае особливий тип особистос-т - сучасний керiвник. Його основним катталом постають сучаснi управлшсь-кi та органiзацiйнi знання. Прюритетом стае творче мислення стратегiчного типу. В результат докорiнно змшюються трансакцiйнi комунiкацii мiж об'ектом i суб'ектом ринкових вiдносин. У сучасний перюд економiки культурна складова е домшантною у розвитку цивiлiзацii.
Це положення е створенням доктрини для сучасних державних iмперативiв соцiально-економiчного розвитку кра!ни [27]. У прогресивнiй системi сучасного управлiння виникае усвщомлення, що втрата зв'язкiв з розвитком суспшьст-ва на основi значного спаду культурно! та духовно! складово! породжуе проти-рiччя мiж особистютю. Такi протирiччя е причиною розбалансованост свгго-гляду i призводять до зростаючих сошальних катастроф. Це проблема, яка змь нюе цiннiснi орiентири i духовнi принципи, пов'язанi з деградашею особистос-тi, суттевим розпачем i адаптацiею людини.
Планування заходiв соцiального вiдтворення i особистостi трудового потеншалу е домшуючими викликами у багатьох державах свiту. Науковi досль дження свiдчать про початок формування ново! культури на основi нових титв соцiальних вiдносин, як створюються при формуваннi i рiвному доступi до сучасних шформацшних систем. Забезпечення такого доступу, по глибокому пе-реконанню бшьшосл вчених, створюе значно вищий рiвень розвитку само! людини, а також корпоративно! культури в рамках оргашзацп [28].
Формування ново!' культури, на основi шдвищення вимог до саморозвитку особистосп, у новш економiчнiй парадигмi партнерства забезпечуе шдвищення вимог до квалiфiкацi!', професшно! компетенцп, на платформi сучасно! сошаль-но! вiдповiдальностi iз загально людськими моральними цiнностями. Але гло-балiзацiя полiтичних, економiчних, сошальних та культурних процесiв у сучас-ному свiтi породжуе велику кшьюсть проблем виживання людини. У розрiзi змiн соцiальних установок особистостi i суспiльства вiдбуваеться значне перео-рiентування людини з iдеологiчного зростання до споживчих цiнностей i духовно! деградацп. Значний внесок у формування шформацшного механiзму скла-дае напрям, який шдтверджуе значне зростання висококвалiфiковано!' працi iз застосуванням iнформацiйних технологш i вiдповiдне збiльшення витрат на формування людського кашталу. Така стратепя вимагае освоення iнновацiйних iнформацiйних технологш та значно полшшуе вирiшення сошальних питань.
Формування велико! шформацшно! мережi по системам освiтнiх заходiв, яю сприяють удосконаленню розвитку особистостi в напряму формування ль дерських навичок, збшьшення компетентшсних складових, дозволяе шдвищити рiвень корпоративно! культури. Успiх тако! роботи забезпечуе ефективний ме-хашзм розвитку i вiдтворення трудових ресуршв, а також удосконалення iнте-
лектуально1' складово1' особистостi, як головного чинника шформацшно-технологiчного розвитку.
7. SWOT-аналiз результатiв дослiдження
Strengths. Сильнi сторони дослщжень дозволяють визначити можливi вщ-хилення вiд створення ефективно1' шформацшно1' мережi вiд створення сощаль-но-економiчних проектiв i дозволяють отримати позитивний результат вщ шге-грацiï юнуючих iнформацiйних систем iнших сфер. При проведенш порiвнянь реалiзуеться програмно цшьовий метод управлiння, що дозволяе прогнозувати можливi вiдхилення вiд запланованих показниюв i вiдповiдно коригувати осно-вний процес створення шформацшно1' мережi.
Запропоноваш методи призводять до зменшення витрат на створення ш-формацiйноï мережi i дозволяють сформувати платформу перспективного впровадження нових проеклв по соцiально-економiчному розвитку.
Weaknesses. Проведений аналiз щодо реашзаци соцiально-економiчних проектiв для рiзних груп населення i отриманий результат по оцшщ якостi про-ведених заходiв дозволяють показати високу ефективнють i багатоаспектнiсть таких проектiв. Але у зв'язку з постшно змшними ендогенними та екзогенними факторами дуже складно передбачати можливi вiдхилення i планувати заходи, якi забезпечать сталий результат.
Opportunities. Необхiдно визначити складносл системи управлiння соща-льно-економiчних проеклв у зв'язку з нестабiльним фшансуванням i змiнними цiлями проектiв у вщповщносл до нестабiльних полiтичних умов.
Можна сформувати математичнi залежностi щодо визначення можливих змiн, але гнучко реашзувати такi моделi до широкого спектру завдань сощально-економiчних проеклв складно при формуваннi едино1' шформацшно1' мережi.
Threats. Реалiзацiя соцiально-економiчних проеклв - це рiзнi складнi технологи, яю зменшують складнi сощальш умови селищного, мiського, регюнально-го рiвня життедiяльностi людей, тому не завжди присутня довiра населення до майбутшх позитивних зрушень вiд реашзаци соцiально-економiчних проектiв.
8. Висновкг
1. Визначено, що шформацшш технологiï - це активи, яю потрiбно ство-рювати з урахуванням екзогенних та ендогенних факторiв i впроваджувати в сучасну систему менеджменту соцiально-економiчного розвитку держави. Pi-вень ефективностi шформацшних технологш забезпечуе значш конкурентнi переваги на основi системи секторальних конвергенцiй. Основнi етапи iнформа-тизаци системи включають:
- перший етап - прийняття управлшських рiшень i постае фундамента-льним принципом в шформацшних iмперативах соцiально-економiчного розвитку на мшро- i макрорiвнях.
- на другому еташ - формуються цшнюш складовi, що базуються на економiчних, соцiальних i духовних платформах i це дозволяе сформувати щ-леорiентоване управлiння соцiально-економiчного розвитку.
2. Виявлено, що в умовах розгалужено! шформацшно1 мережi особливого значення набувае органiзацiйна складова. У роботi доведено, що для ефектив-ностi реалiзацiï модернiзацiйних змiн в системi сучасних шформацшних проце-сiв органiзацiйна складова забезпечуе значш конкурентнi переваги системи управлшня сучасного шдприемства.
3. Показано, що основним завданням реалiзацiï модершзацшних процесiв постае система секторальних конвергенцш. Це дозволяе сформувати оцiнку со-цiально-економiчноï ефективностi iнформацiйних технологiй у короткостроко-вому та довгостроковому вимiрi. Фундаментом модернiзацiйних змiн постае формування шформацшних iмперативiв.
Лiтература
1. Shchokin H. V. Zakony sotsialnoho rozvytku i upravlinnia. Kyiv: MAUP, 2006. 192 p.
2. Chau J. Informational Uniqueness, Corporate Disclosure, and Information Environment // SSRN Electronic Journal. 2016. doi: http://doi.org/10.2139/ssrn.2753147
3. Vilyugka R. B. Factors affecting organizational structure in the system of investment management companies // Investments: Practice and Experience. 2013. Vol. 20. P. 47-52.
4. Möller J., Von Rimscha M. B. (De)CentraHzation of the Global Informational Ecosystem // Media and Communication. 2017. Vol. 5, Issue 3. P. 37. doi: http://doi.org/10.17645/mac.v5i3.1067
5. Koriakina A. A. Multicultural Informational and the Educational Environment of the University // Educational Process: International Journal. 2016. Vol. 5, Issue 4. P. 293297. doi: http://doi.org/10.22521/edupij.2016.54.3
6. Wu K., Brenner J. Philosophy of Information: Revolution in Philosophy. Towards an Informational Metaphilosophy of Science // Philosophies. 2017. Vol. 2, Issue 4. P. 22. doi: http://doi.org/10.3390/philosophies2040022
7. Kovalchuk K. F., Bandorina L. M., Savchuk L. M. Otsinka efektyvnosti informatsiino-intelektualnykh tekhnolohii. Dnipropetrovsk: IMA-pres, 2007. 132 p.
8. Introduction article: informational governance and environmental sustainability / Soma K. et. al. // Current Opinion in Environmental Sustainability. 2016. Vol. 18. P. 131139. doi: http://doi.org/10.1016/j.cosust.2015.09.005
9. Shevchenko V. Yu. Hlobalna informatsiina ekonomika ta konkurentozdatnist natsionalnoho vyrobnytstva // Teoretychni ta prykladni pytannia ekonomiky. 2005. Vol. 6. P. 58-63.
10. Ostafiychuk P. G., Borkovich I. P. The analysis of modern methodological approaches of statistic evaluation of interconnections in economics // Scientific and Information Bulletin. Economics. 2015. Vol. 11. P. 309-314.
11. Bergemann D., Morris S. Belief-Free Rationalizability and Informational Robustness // SSRN Electronic Journal. 2016. doi: http://doi.org/10.2139/ssrn.2887380
12. Didyk A. M. Polivektornyi rozvytok pidpryiemstv: sotsialno-ekonomichni ta rehuliatyvni aspekty. Lviv: Halytska Vydavnycha Spilka, 2016. 342 p.
13. Ortoll E., Cobarsi-Morales J. The Future of Our Informational Environment // Bulletin of the Association for Information Science and Technology. 2016. Vol. 43, Issue 2. P. 11-12. doi: http://doi.org/10.1002/bul2.2017.1720430206
14. Fedulova I. V. Sutnist kontseptsii innovatsiinoho menedzhmentu z pozytsii upravlinnia znanniamy // Naukovi pratsi Odeskoho natsionalnoho universytetu kharchovykh tekhnolohii. 2008. Issue 33. P. 224-230.
15. Gavilan D., Martinez-Navarro G., Fernández-Lores S. University Students and Informational Social Networks: Total Sceptics, Dual Moderates or Pro-Digitals // Comunicar. 2017. Vol. 25, Issue 53. P. 61-70. doi: http://doi.org/10.3916/c53-2017-06
16. Shaw J., Graham M. An Informational Right to the City? Code, Content, Control, and the Urbanization of Information // Antipode. 2017. Vol. 49, Issue 4. P. 907927. doi: http://doi.org/10.1111/anti.12312
17. Reshetylo V. P., Naumov M. S., Fedotova Yu. V. Transformatsiini protsesy v suspilstvi v umovakh informatsiinoi ekonomiky. Kharkiv: KhNUMH, 2014. 275 p.
18. Shvidanenko G. O. Imperatives of the enterprise development // Strategy of economic development of Ukraine. 2014. Vol. 35. P. 23-28.
19. Karpenko O. O., Babina O. Y. Integration as an imperative of contemporary economy development // Actual problems of the economy. 2014. Vol. 3, Issue 153. P. 22-30.
20. Amosha O. Innovatsiinyi shliakh rozvytku Ukrainy: problemy ta rishennia // Ekonomist. 2005. Issue 6. P. 28-32.
21. Zharinova A. H. Metodolohiia upravlinnia intelektualnym kapitalom v umovakh stanovlennia informatsiinoi ekonomiky. Kyiv: Nichlava, 2013. 323 p.
22. Kuzmin O., Petryshyn N., Syrotynska N. Nova paradyhma pobudovy system menedzhmentu // Naukovyi visnyk «Demokratychne Vriaduvannia». 2010. Vol. 6. P. 75-82.
23. Holden E., Linnerud K., Banister D. The Imperatives of Sustainable Development // Sustainable Development. 2016. Vol. 25, Issue 3. P. 213-226. doi: http://doi.org/10.1002/sd.1647
24. Illyashenko S. M. Management of innovative development: problems, concepts, methods. Sumy: VTD «University Book», 2003. 278 p.
25. Ishchuk S. O. Intelektualizatsiia yak svitova tendentsiia ekonomichnoho rozvytku // Visnyk Universytetu bankivskoi spravy NBU. 2011. Issue 2 (11). P. 91-95.
26. Zharinova A. H. Mekhanizm upravlinnia intelektualnym kapitalom v umovakh innovatsiinoho rozvytku ekonomiky Ukrainy // Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini. 2015. Issue 1 (164). P. 44-46.
27. Herasymchuk V. H. Rol derzhavy v zabezpechenni konkurento-spromozhnosti promyslovoho vyrobnytstva v umovakh transformatsii svitovoi ekonomiky // Rynkovo-oriientovane upravlinnia innovatsiinym rozvytkom. Kharkiv: TOV «Disa plius», 2015. P. 110-120.
28. Kvach Ya. P., Shaposhnykov K. S., Adamkovych M. M. Korporatyvne upravlinnia orhanizatsiinym rozvytkom: kreatyvni zasady. Izmail: SMIL, 2008. 272 p.
