CC BY
8
Б01: 10.15587/2312-8372.2017.98325 РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ОЦ1НКИ ЕФЕКТИВНОСТ1 КЛАСТЕРНО1
взлемодп промислового п1дприемствА
Лесько О. Й., Ратушняк О. Г., Глущенко Л. Д.
1. Вступ
Загальновизнаним е факт вiдходу в минуле епохи iзольованих, замкнутих промислових шдприемств. В сучаснiй свiтовiй та вггчизнянш практицi все нао-чшше проявляеться нова тенденцiя, яка пов'язана iз iнтеграцiею рiзних суб'ектiв господарювання, що приводить до зростання !х конкурентоспромож-ностi i зниження ризиюв господарсько! дiяльностi. У свош дiяльностi шдпри-емства використовують рiзнi стратеги розвитку, найбшьш ефективними з яких е стратеги спрямоваш на змщнення господарських зв,язкiв за рахунок створення рiзного роду альянсiв i об'еднань, спiлок та асоцiацiй промисловцiв i шдприем-цiв. Особлива увага придшяеться також i кластерам - як сучаснш формi вироб-ничо! коопераци.
Свiтовий досвiд переконуе, що одним з ефективних способiв активiзацil розвитку промислового шдприемства е кластерна взаемодiя, яка базуеться на партнерськiй взаемоди пiдприемств у кластерi, що значно знижуе обсяг витрат i зусиль на конкурентне суперництво та дозволяе об'еднувати переваги тдпри-емств. Головними мотивами кластерно! взаемоди е покращення якостi продук-ци i послуг, доступ до шформаци, що стосуеться дослщжень i нових розробок, зниження ризиюв, пiдвищення конкурентоздатностi, об'еднання переваг тдп-риемств у рiзних напрямках дiяльностi. Вона дозволяе пiдприемству знизити трансакцшш витрати, стимулювати процеси шновацш та диверсифiкацiю дiя-льностi, розширювати ринки збуту та розвивати мiжнародне спiвробiтництво [1]. Тому, для ефективно! господарсько! дiяльностi промислового пiдприемства в складi кластеру е необхiдним розробка та застосування сучасних методик ощ-нки ефективност кластерно! взаемоди на рiвнi промислового пiдприемства.
На сьогодш методологiчнi та практичнi засади кластерно! взаемоди промислових пiдприемств потребують детального опрацювання, а вiдсутнiсть науко-во обгрунтовано! методики комплексно! ощнки ефективностi кластерно! взаемоди промислового шдприемства з врахуванням кшьюсних i якiсних факторiв впливу не дае можливост промисловим пiдприемствам визначити найбшьш перспективы напрямки !х взаемоди з учасниками кластеру.
2. Об'ект дослщження та його технологiчний аудит
Об'ектом дослщження е ощнка ефективностi кластерное' взаемоди.
Необхiдно вiдзначити, що ощнка ефективност кластерно! взаемоди е складним питанням, оскшьки: по-перше, цiлi кластерно! взаемоди та характеристики И напрямюв можуть iстотно розрiзнятися на кожному окремому шдп-риемствi; по-друге, на кластерну взаемодiю пiдприемства впливае значна кшь-кiсть рiзних факторiв в рiзних комбiнацiях, враховувати як досить складно, але
необхщно; по-трете, деякi фактори описати юльюсно не завжди можливо, а яю-сна оцiнка е наближеною; по-четверте ощнка ефективностi кластерно! взаемоди за допомогою iнтегрального показника може бути неточною, зважаючи на зна-чш похибки при його формуваннi; по-п'яте, враховуючи те, що кластерна взае-модiя може здiйснюватись в рiзних сферах господарсько! дiяльностi пщприемс-тва, методика ощнки повинна передбачати встановлення зв'язку мiж юльюсни-ми i якiсними показниками. На думку авторiв, такий звязок може забезпечити використання теори нечiтких множин (fuzzy sets theory), яка була закладена у 1965 рощ професором Лотфi Заде (Lotfi Zadeh) [2]. Переваги застосування теори неч^ких множин полягають у тому, що нечiткi моделi мiстять рiзнотипнi параметри, формалiзують залежност рiзно! складностi та мають високу адапта-цiю експертних даних.
3. Мета та задачi дослщження
щки ощ
Метою дослiдження е теоретична розробка методики оцiнки ефективностi кластерно! взаемоди промислового пiдприемства на базi теори нечiтких множин, яка надае можливють приймати ршення щодо найбiльш ефективних на-прямюв тако! взаемоди з врахуванням кшьюсних i якiсних факторiв впливу.
Для досягнення поставлено! мети дослщження визначено таю науковi за-вдання:
1) провести анаиз юнуючих методичних пiдходiв до ощнки ефективност дiяльностi кластерiв;
2) сформувати базовi напрямки кластерно! взаемоди;
3) розробити методику оцiнки кластерно! взаемоди на рiвнi окремого промислового пщприемства з врахуванням кшьюсних i якiсних факторiв впливу.
4. Дослщження кнуючих р1шень проблеми
Розробкою теоретичних аспектiв кластеризацi! економiки на макрорiвнi займалися вiдомi зарубiжнi вчеш [3-11]. Так, одним з перших дослщжень в цiй сферi е робота [3], в якш, хоча i не зазначаються спецiальнi термши, проте, е очевидним, що дослщжуеться кластер з досить глибокою спещашзащею пщп-риемств. З метою виявлення i вивчення взаемозв'язкiв великих шведських кор-порацiй в роботi [4] дослщжено iнновацiйну динамiку !х розвитку завдяки взаемоди всередиш кластерiв. В роботi [5] формування кластерiв пояснюеться не-обхiднiстю створення технолопчних зв'язкiв мiж галузями та сферами економь ки. В роботах [7, 8] особливу увагу придшено розвитку взаемозв'язюв галузей в кластерi, що безпосередньо пов'язано з конкурентоспроможшстю регюшв i кра-!ни в цшому. Також зазначено, що основнi конкурентш переваги пiдприемства залежать вiд !! постачальникiв, партнерiв, дочiрнiх пiдприемств тощо.
Розробцi методичних пiдходiв оцiнки ефективност дiяльностi кластерiв бiльше придiлено увагу у працях вггчизняних вчених [12-16] та наукових пра-цях вчених ближнього зарубiжжя [17, 18].
Так, в робот [12] для проведення аналiзу та оцiнки управлiнсько! дiяльно-стi пiдприемницького кластера пропонуеться використовувати показники, яю виокремленнi в три групи (аналiз показникiв економiчно! дiяльностi, оцiнка ре-зультатiв управлiння дiяльнiстю кластера, економiчна доцiльнiсть управлiнсь-
koï дiяльностi в кластер^. Також пропонуеться використання певних показникiв для ощнки eкономiчних eфeктiв державно-приватного партнерства в рамках дiяльноcтi кластера, якi на думку автора дозволяють максимально комплексно ощнити ефекти вiд peaлiзaцiï клacтepноï iнiцiaтиви в фоpмi пiдпpиемницького кластеру на репональному piвнi.
Методичний шдхщ, яка дозволяе оцiнити синергетичний ефект вщ створен-ня i функщонування кластера, який базуеться на eкономiчному, cоцiaльному, ш-новaцiйному та податковому ефектах запропоновано в робот [13].
В робот [14] автор вважае, що не варто зводити загальну ощнку ефективно-cтi функцiонувaння кластеру до одного показника, оскшьки ефект вщ кластери-зaцiï може проявитися в piзних сферах та пропонуе методику бaгaтофaктоpноï оцiнки eфeктивноcтi дiяльноcтi кластеру з точки зору своечасност peaлiзaцiï ст-льних пpоeктiв учасниюв кластера та досягнення його цшей, що включае показ-ники: своечасшсть peaлiзaцiï пpоeктiв i зaходiв в процес створення кластеру; отримання запланованих peзультaтiв по проектам; досягнення цшей кластеру.
Визначати eкономiчну eфeктивнicть вщ peaлiзaцiï кластерного проекту, як перевищення отриманих вiд дiяльноcтi кластера результата у вapтicному виpaзi над вартюним виразом сукупних витрат кластера за весь перюд його дiяльноcтi запропоновано в робот [15].
Оцiнку ефективност дiяльноcтi мaшинобудiвного кластера на оcновi здш-снення прогнозування cцeнapiïв («шерцшного», «оргашзацшного», «модершза-цшного», «цiльового») розвитку шдприемств кластера та визначення кшьюсних eкономiчних та сощальних покaзникiв ix дiяльноcтi на мiкpо- та мeзоpiвнях пропонуеться у pоботi [16]. Результативним показником peaлiзaцiï сценарив розвитку виступае прибуток. Наявшсть такого узагальненого показника дозволяе дослщжувати загальну динамшу розвитку кластера, а також поpiвнювaти eфeктивнicть piзниx клacтepiв мiж собою.
1снуе методика оцiнки peзультaтивноcтi кластерних структур, яка базуеться на шдсумковш iнтeгpaльнiй оцiнцi якicниx показниюв eфeктивноcтi дiяльно-cтi кластеру, як включають мiкpо- та мaкpоpiвeнь [17].
У робот [18] розглядаються icнуючi методи оцiнки eфeктивноcтi функщо-нування клacтepiв у пpомиcловоcтi на piвнi системи проектування, упpaвлiння та державного регулювання дiяльноcтi кластеру. Серед юнуючих мeтодiв видь лено: оцiнку pозмipу кластеру, оцiнку cоцiaльноï eфeктивноcтi, ощнку цiльовоï eфeктивноcтi, рейтингову методику ощнки, оцiнку eкономiчноï eфeктивноcтi на бaзi iнтeгpaльного показника, яку пропонуеться доповнити ощнкою фiнaнcовиx витрат державного бюджету на шдтримку кластеру та вщносним коeфiцiентом цiновоï надбавки.
Анaлiз методичних пiдxодiв дозволяе дiйти висновку про юнування piзниx пiдxодiв до ощнки ефективност дiяльноcтi кластеру, як в масштабах самого кластеру так i на репональному piвнi, як дозволяють ощнити piзнi види ефектв вiд створення клacтepiв в регюш та учacтi окремих пiдпpиемcтв в цих кластерах.
Разом з тим, при всьому piзномaнiттi методичних пiдxодiв до ощнки ефек-тивноcтi дiяльноcтi клacтepiв диcкуciйним залишаеться питання методики ощнки ефективност клacтepноï взаемоди на piвнi окремого промислового шдприемства з врахуванням кшьюсних i яюсних фaктоpiв впливу, яка б дозволила
приймати ршення щодо найбiльш перспективних напрямюв кластерно! взае-модi! безпосередньо для шдприемства-учасника кластеру.
Традицiйнi методи багатофакторного анаизу складних економiчних систем не дозволяють описати причинно-наслiдковi зв'язки мiж параметрами впливу й прогнозованою величиною за допомогою факторiв, що враховують якiснi показники. Тому для ощнки кластерно! взаемодi! автори пропонують ви-користовувати теорiю нечiтких множин, яка дозволяе приймати оптимальш рь шення з врахуванням кiлькiсних i якiсних параметрiв [19].
5. Методи дослвджень
Для вирiшення поставлених завдань було використано наступш методи: критичний аналiз та узагальнення теоретичних дослщжень, абстрактно-логiчний, алгоритмiчний, графоаналггичний методи та метод нечiтко! лопки.
6. Результати дослiджень
Розвиток промислового шдприемства значно залежить вiд характеру i рiв-ня його взаемоди з рiзними суб'ектами ринку. Кластерна взаемодiя базуеться на потребi використання конкурентних переваг партнерiв-пiдприемств та форму-ваннi i розширеннi договiрних вщносин. Розвиток кластерно! взаемодi! позитивно впливае на шдвищення ефективностi дiяльностi промислового шдприемст-ва, сприяючи досягненню ним яюсно нового рiвня технолопчних розробок, ор-ганiзацi! виробництва та управлшня у всiх iнших сферах господарсько! дiяль-ностi.
Основною ознакою наявност кластерно! взаемодi! е ствпраця мiж учасника-ми кластеру (постачальниками, конкурентами, освiтнiми, дослiдними та наукови-ми органiзацiями, покупцями, консультантами тощо).
Ефективнiсть спiвпрацi залежить вiд рiвня i якостi складових кластерно! взаемоди. Виходячи з аналiзу методичних пiдходiв до оцiнки ефективностi кластерно! взаемоди промислового шдприемства авторами сформовано базовi на-прямки кластерно! взаемоди, що мютять такi складовi:
1) виробнича взаемодiя - взаемодiя при формуванш матерiально-технiчно! бази, стратегiчному бiзнес-плануваннi; кооперацiя у виробничому процесi;
2) технолопчно-шновацшна взаемодiя - створення i реалiзацiя технологiч-них iнновацiй; трансфер технолопчних шновацш; патентування, використання наукових результатв у сумiжних галузях, а також у спшьних проектах;
3) фiнансово-економiчна взаемодiя - взаемодiя у сферi органiзацi! роботи з кредитно-фшансовими установами, iнвестицiйних проектiв, використання кош-тiв на НДДКР, реконструкцiю i технiчне переозброення та iншi цшц
4) кадрова взаемодiя - взаемодiя у сферi пiдбору та забезпеченш кадрами, навчання i пiдвищення квалiфiкацi!;
5) iнформацiйна взаемодiя - взаемодiя при обмiнi iнформацiеюта надання консультацшних послуг з правових, фiнансових, виробничих та iнших питань;
6) маркетингова взаемодiя - взаемодiя при проведенш маркетингових захо-дiв i оргашзаци розподiльчого процесу та збуту продукцй;
7) управлшська взаемодiя - взаемодiя мiж учасниками кластеру, яка забез-печуе координацiю дiй в кластерi для подолання виникаючих проблеми i досяг-нення поставлених цiлей.
Для визначення ефективност кластерно! взаемоди промислового шдпри-емства з врахуванням кiлькiсних i якiсних факторiв впливу на базi теорп нечгг-ко! логiки, авторами розроблена методика ощнки, яка наведена нижче [20].
Методика ощнки кластерно! взаемодй включае п'ять етапiв.
Етап 1. Побудова дерева лопчного висновку. Дерево лопчного висновку вщображае iерархiчний взаемозв'язок мiж вхiдними змшними, класами вхiдних змiнних i вихщно! змшно! (iнтегральним показником) представленим у виглядi дерева (рис. 1), якому вщповщае система спiввiдношень (1)-(8).
Рис. 1 Модель iерархiчних зв'язкiв параметрiв, що впливають на управлiнське ршення щодо ефективностi кластерно! взаемоди промислового шдприемства
Лшгвютичну змшу Y можна представити у виглядi спiввiдношення:
Y - fy (X^ X2,X3, X4, X5, X6, X7^
де X1- лiнгвiстичнa змiннa (ЛЗ), що описуe виробничу взaeмодiю пiдприeмств;
X2 - ЛЗ, що описуe технолопчно-шновацшну взaeмодiю пiдприeмств; X3 - ЛЗ, що описуe фiнaнсово-економiчну взaeмодiю пiдприeмств; X4 - ЛЗ, що описуe кадрову взaeмодiю пiдприeмств; X5 - ЛЗ, що описуe iнформaцiйну взaeмодiю пiдприeмств; X6 - ЛЗ, що описуe маркетингову взaeмодiю пiдприeмств; X7 - ЛЗ, що описуe управлшську взaeмодiю пiдприeмств. Лiнгвiстичну змiнну, що описуe виробничу взaeмодiю пiдприeмств, можна подати виразом:
X1 - fal^ll^^ X13, X14), (2)
де X11 - ЛЗ "обсяг реaлiзовaноï продукцп"; X12- ЛЗ "частка оновлення продукцп'"; X13 - ЛЗ '^вень зростання обягiв замовлень"; X14- ЛЗ "^вень ресурсоeмностi".
Лiнгвiстичнa змшна, що описуe технологiчно-iнновaцiйну взaeмодiю ^д^^мотв, можна описати свiввiдношенням:
де X 21 - ЛЗ "^вень витрат на технологiчнi iнновaцiï у загальнш сумi ви-трат пiдприeмствa";
X 22 - ЛЗ "^вень витрат на НДДКР у загальнш сумi витрат пiдприeмствa";
X23 - ЛЗ "питома вага iнновaцiйноï продукцiï (ново!" або значно полшше-но1') в загальному обсязi випуску продукцiï";
X24 - ЛЗ "рiвень нових або полшшених технологiчних iнновaцiй";
X25 - ЛЗ '^вень прибутку вiд впровадження технолопчних iнновaцiй".
Лiнгвiстичнa змiннa, що описуe фiнaнсово-економiчну взaeмодiю шдпри-eмств, може бути подана спiввiдношенням:
X3 - fx3( X31 ,X32 , X33 ,X34, X35X (4)
де X31 - ЛЗ "обсяг швестицш в розвиток пiдприeмство"; X32 - ЛЗ "коефiцieнт плaтоспроможностi";
- ЛЗ "питома вага витрат на одиницю вaртостi реaлiзовaноï продукцiï"; X 34 - ЛЗ "^вень реконструкцiï та технiчного переозброeння";
lввiдноц &
X 2 - fx2 ( X21 , X22 , X23 ), (3)
Х35- ЛЗ "обсяг доступу до ринку фшансових послуг".
Лiнгвiстична змiнна, що описуе кадрову взаемодiю пiдприемств, може бути подана сшввщношенням:
Х4 (Х41 Х42, Х43 Х44, Х45, Х46 ),
(5)
де Х41 - ЛЗ "частка висококвалiфiкованих пращвниюв у загальнiй кiлькостi працюючих";
Х42 - ЛЗ "освiтнiй рiвень апарату управлшня";
Х43 - ЛЗ "частка персоналу, що займаеться НДДКР";
Х44 - ЛЗ "рiвень винахщницько! i рацiоналiзаторськоl активностi спiвробiтникiв";
Х45- ЛЗ '^вень продуктивностi працi";
Х46- ЛЗ "часка витрат на пiдготовку та перешдготовку кадрiв".
Лiнгвiстична змiнна, що описуе шформацшну взаемодiю пiдприемств, може бути подана виразом:
де Х51 - ЛЗ "кшьюсть нових програм ствпращ"; Х52 - ЛЗ "^вень участi в нових проектах"; Х53 - ЛЗ "обсяг держаного замовлення";
Х54- ЛЗ "рiвень застосування сучасних шформацшних технологiй". Лiнгвiстична змшна, що описуе маркетингову взаемодiю тдприемств, може бути подана сшввщношенням:
Х6 = Аб (Х61 Х62 , Х63 ,Х64, Х65 ), (7)
де Х61 - ЛЗ "обсяг коштв на проведення дослiджень ринку";
Х62 - ЛЗ "рiвень позицiй на юнуючих та освоення нових ринюв";
Х63 - ЛЗ "витрати на збут продукщ!";
Х64- ЛЗ "обсяг збуту продукщГ;
Х65- ЛЗ "^вень розширення асортименту".
Лiнгвiстична змiнна, що описуе управлшську взаемодiю пiдприемств, може бути подана у виглядг
де Х71 - ЛЗ "ефектившсть розподiлу ресурсiв та розвитку внутршшх та зовнiшнiх комунiкацiй";
X72 - ЛЗ "рiвень ризику";
Х5 = ./Х5(^^51 ,Х52 , X53,X54),
(6)
Х7 = (Х71 ,Х72 , Х73 ),
(8)
Х73 - ЛЗ '"лвень ефективностi використання сучасних методiв оргашзаци та управлшня науково-технологiчною та виробничою дiяльшстю".
Етап 2. Фазифжащя факторiв, що передбачають вибiр нечiтких термiв для лшгвютично! оцiнки факторiв i формалiзацiя цих термiв за допомогою функцiй надежность Приклад побудовано! функци належностi для лшгвютично! змш-но!, яка описуе частку оновлено! продукци (Х12) наведено на рис. 2. Ушверса-льна множина лшгвютично! змшно! "частка оновлення продукщ!" була прийнята за 10 бальною шкалою i описана термами для ощники низька, середня, висока.
Рис. 2 Функци надежностi для ЛЗ "Частка оновлення продукщ!"
Етап 3. Побудова нечпких матриць знань. До нечггко! матрицi знань вщ-носять результати вiртуадьного експерименту. Експерт вщповщае на питання: якою буде лшгвютична оцiнка вихiдного показника при поеднанш лшгвютич-них оцiнок факторiв.
Етап 4. Нечiткий логiчний висновок формуеться на основi отриманих не-чiтких матриць знань. Технiка нечггкого логiчного висновку, яка застосована до шформаци, що зiбрана на попередшх етапах, дозволяе обчислити показник, який прогнозуеться, у виглядi неч^ко! множини за допомогою системи вислов-лювань "ЯКЩО - ТО", що пов'язують нечiткi терми вхiдних i вихщних змiнних за допомогою операци I та АБО, як прийнятi в теори нечiтких множин [19, 20]. За допомогою цих рiвнянь пов'язують функци належност рiзних рiвнiв вхщних та вихiдних змiнних, що подаш на запропонованому деревi логiчного висновку iерархiчних зв'язкiв параметрiв, якi впливають на управлшське рiшення щодо ефективност кластерно! взаемоди промислового пiдприемства.
Етап 5. Дефазифжащя вихiдного показника. Щоб перейти вiд одержано! нечiтко! множини до кшьюсно! оцiнки, необхiдно виконати процедуру дефази-фiкацi!, що означае перетворення нечггко! iнформацi! в чггку форму [21]. Модель нечггкого лопчного висновку разом iз процедурою дефазифжаци забезпе-чуе можливiсть спостереження за змшами вихiдного показника, а саме -ефективност кластерно! взаемоди промислового пiдприемства при варiацi! фа-кторiв впливу.
7. SWOT-аналiз результат дослiдження
Strengths. Сильною стороною у проведеному дослщжеш е подальше вдоско-налення методичного забезпечення процесiв ефективного функцiонування проми-слового тдприемства у кластерi. Розроблена методика може бути використана конкретним промисловим тдприемством для оцiнки ефективностi форм i напрям-юв кластерно! взаемоди з врахуванням кiлькiсних i яюсних факторiв впливу.
Використання неч^ко! лопки при оцiнцi ефективностi взаемоди в кластерi пiдприемства дае можливiсть оперувати неч^кими вхiдними даними, проводи-ти яюсну оцiнку як вхiдних даних, так i вихiдних результатiв, а також проводите моделювання складних динамiчних систем i !х порiвняльний аналiз з зада-ним ступенем точност без використання складних математичних моделей.
Weaknesses. Слабкою стороною е те, що при яюснш ощнщ факторiв впливу на кластерну взаемодда промислового пiдприемства використовуеться експерт-на ощнка, яка мае суб'ективний характер i може виявитися неповною i супере-чливою, тому для прийняття ефективних управлшських рiшень, щодо кластерно! взаемоди необхiдно ретельно тдбирати експертiв.
Opportunities. Можливостi подальших дослщжень полягають у практичному застосувант запропоновано! методики на промислових шдприемствах, що надасть можливiсть розширити форми i напрямки кластерно! взаемоди.
Threats. Загрозами для подальших дослщжень е те, що реальну та достовь рну iнформацiю про дiяльнiсть кластерiв промислових пiдприемств в Укра!ш отримати складно, осюльки офiцiйна практика та статистика вщсутт.
8. Висновки
1. Проведено аналiз iснуючих методичних пiдходiв до оцiнки ефективностi дiяльностi кластерiв, який показав, що питанням ощнки ефективностi кластерно! взаемоди на рiвнi пiдприемства-учасника кластеру придiлено недостатньо уваги. Пропоноваш традицiйнi методи багатофакторного аналiзу складних економiчних систем не дозволяють описати причинно-наслiдковi зв'язки мiж параметрами впливу й прогнозованою величиною за допомогою факторiв, що враховують яю-снi показники. Тому, для ощнки кластерно! взаемоди авторами запропоновано використовувати теорда нечiтких множин, яка дозволяе приймати оптимальш управлiнськi рiшення з врахуванням юльюсних i якiсних параметрiв.
2. Сформовано базовi напрямки кластерно! взаемоди, що мiстять такi скла-довi: виробнича взаемодiя, технологiчно-iнновацiйна взаемодiя, фшансово-економiчна взаемодiя, кадрова взаемодiя, iнформацiйна взаемодiя, маркетингова взаемодiя, управлшська взаемодiя.
3. Розроблено методику комплексно! ощнки кластерно! взаемодi!, яка вра-ховуе базовi напрямки кластерно! взаемоди на пiдставi кiлькiсних та яюсних показниюв виробничо!, технологiчно-iнновацiйно!, фiнансово-економiчно!, ка-дрово!, iнформацiйно!, маркетингово! та управлшсько! взаемодi! на базi теори неч^ких множин, що дозволить приймати оптимальш управлшсью рiшення стосовно ефективностi кластерно! взаемоди промислового тдприемства, як комплексно, так i за окремими !! напрямками.
^irepaTypa
1. Glushchenko, L. D. Teoretyko-metodychni zasady rozvytku malykh promyslovykh pidpryiemstv z tekhnolohichnymy innovatsiiamy [Text] / L. D. Glushchenko. - Vinnytsia: Vinnytska hazeta, 2015. - 211 p.
2. Zadeh, L. A. Fuzzy sets as a basis for a theory of possibility [Text] / L. A. Zadeh // Fuzzy Sets and Systems. - 1978. - Vol. 1, № 1. - P. 3-28. doi:10.1016/0165-0114(78)90029-5
3. Marshall, A. Principles of Economics [Text] / A. Marshall. - London: Palgrave Macmillan UK, 2013. - 182 p. doi:10.1057/9781137375261
4. Hedin, L.-E. Entrepreneurial Activity and the Development of Swedish Industry, 1919-1939. By Erik Dahmen. Translated by Alex Leijonhufvud. Home-wood, III., published for the American Economic Association by Richard D. Irwin, 1970. Pp. xix + 440. $8.50. [Text] / L.-E. Hedin // Business History Review. - 1971. - Vol. 45, № 3. - P. 413-414. doi:10.2307/3113692
5. Tolenado, J. A. Propos des Filieres Industrielles [Text] / J. A. Tolenado // Revue d'Economie Industrielle. - 1978. - Vol. 6, № 4. - P. 149-158.
6. Breault, R. The Evolution of Clusters and Structured Economic Development regions and Their Future [Text] / R. Breault. - Tucson, Arizona: Breault Research Organization, Inc., 1997. - 540 p.
7. Porter, M. E. Clusters and New Economics of Competition [Text] / M. E. Porter. - Harvard Business School Press, 1998. - 16 p.
8. Porter, M. E. On Competition [Text] / M. E. Porter. - Harvard Business School Pr, 2008. - 485 p.
9. Rosenfeld, S. A. Vnedrenie klasterov v ekonomiku [Text]: Translation from English / S. A. Rosenfeld. - Moscow: William, 2000. - 418 p.
10. Karlson, C. Handbook of Research on Cluster Theory [Text] / C. Karlson. - Edward Elgar, 2008. - 336 p. doi:10.4337/9781848442849
11. Andersen, P. Cluster-based global firms' use of local capabilities [Text] / P. Andersen, A. Bollingtoft // Management Research Review. - 2008. - Vol. 34, № 10. - P. 1087-1106. doi: 10.1108/01409171111171492
12. Boiko, T. Yu. Metodychnyi pidkhid do otsinky efektiv klasternoi vzaie-modii vid utvorennia pidpryiemnytskoho klasteru na rehionalnomu rivni [Text] / T. Yu. Boiko // Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «Ekonomichni nauky». - 2016. - Vol. 17, Part 2. - P. 106-109.
13. Kovalenko, N. M. Metodychnyi pidkhid do otsinky efektyvnosti funktsionuvannia klasteriv pidpryiemstv [Text] / N. M. Kovalenko // Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «Ekonomichni nauky». -2016. - Vol. 17, Part 2. - P. 199-202.
14. Pichuhina, M. A. Assessment of innovative cluster activities [Electronic resource] / M. A. Pichuhina // Electronic scientific edition «Efektyvna ekonomika». -2010. - № 6. - Available at: \www/URL: http://economy.nayka.com.ua/ index.php?operation=1&iid=245
15. Semenov, H. A. Stvorennia klasternykh obiednan v umovakh novoi ekonomiky [Text]: Monograph / H. A. Semenov, O. S. Bohma. - Zaporizhzhia: KPU, 2008. - 244 p.
16. Fedorenko, O. V. Otsinka efektyvnosti diialnosti mashynobudivnoho klastera [Text] / O. V. Fedorenko // Ekonomichnyi analiz. - 2014. - № 2. -P.171-179.
17. Rutko, D. F. Otsenka effektivnosti funktsionirovaniia klasternyh struktur [Text] / D. F. Rutko // Nauchnye trudy RIVSh. Filosovsko - gumanitarnye nauki. -2009. - Vol. 7 (12). - P. 413-419.
18. Tiukavkin, N. M. Metody otsenki effektivnosti funktsionirovaniia klasterov v promyshlennosti [Text] / N. M. Tiukavkin // Osnovy ekonomiki, upravleniia i prava. - 2013. - № 3 (9). - P. 109-113.
19. Rotshtein, O. P. Intelektualni tekhnolohii identyfikatsii: nechitki mnozhyny, henetychni alhorytmy, neironni merezhi [Text] / O. P. Rotshtein. -Vinnytsia: UNIVERSUM-Vinnytsia, 1999. - 320 p.
20. Ratushniak, O. H. Otsinka innovatsiinoi diialnosti mashynobudivnykh pidpryiemstv [Text] / O. H. Ratushniak, N. O. Khomenko // Ekonomika: problemy teorii ta praktyky. - 2009. - Vol. 259, № VII. - P. 1777-1781.
21. Ratushniak, O. H. Upravlinnia zmistom innovatsiinykh proektiv termomodernizatsii budivel [Text]: Monograph / O. H. Ratushniak. - Vinnytsia: VNTU, 2010. - 128 p.
