CC BY
8
УДК 338 (470.41)
JEL Classification: E61, F62, O33
DOI: 10.15587/2312-8372.2018.150767
АНАЛ1З ГЛОБАЛЬНОГО АСПЕКТУ ФОРМУВАННЯ 1НСТИТУЦ1ЙНИХ 1ННОВАЦ1ЙНИХ СТРАТЕГ1Й
Омельяненко В. А.
1. Вступ
Актуальшсть дослiджень рiзноманiтних аспеклв iнновацiйноi дiяльностi у XXI ст. обумовлена тим, що piBeHb соцiально-економiчного розвитку будь-яко!' краiни став багато в чому визначатися саме ii шновацшним piBHeM. BiH базуеть-ся на штелектуальних ресурсах, високих технолопях, ефективному викорис-таннi та яюсному удосконалeннi всiх фактоpiв виробництва.
Мiжнаpоднe спiвpобiтництво в сфepi iнновацiй критично важливе у шос-тому технолопчному укладi. Biн розвиваеться на основi мiжгалузeвих взаемо-дiй, а вщтак вимагае залучення peсуpсiв piзних сeктоpiв та piзних кpаiн, глоба-льних космiчних дослiдницьких пpоeктiв, планiв видобутку корисних копалин в космосi та шших подiбних глобальних iнiцiатив.
У результат мiжнаpоднi вiдносини стали концентруватися навколо технологи та шновацш. Автор роботи [1] саме в фактоpi тeхнологiчноi трансформа-цii, що супроводжуе пepeхiд вiд тpадицiйного суспшьства до iндустpiального, вбачав джерело змш системи мiжнаpодних вiдносин.
Biдтак шновацшш процеси набувають мiжнаpодного характеру з високим ступенем iнтeгpацii в рамках проекпв, що формуе як яюсно новi можливостi для eкономiки, так i виклики для iнститутiв, що реашзують завдання стpатeгiчного менеджменту. В цих умовах постае завдання вироблення вiдповiдних шституцш-них стpатeгiй шновацшного розвитку, що будуть враховувати мiжнаpодний фактор та дозволять уникнути своеpiдного «шоку майбутнього» для краш.
2. Об'ект дослщження та його технолопчний аудит
Об'ектом дослгдження е шституцшш стpатeгii iнновацiйного розвитку, що враховують мiжнаpодний фактор.
Для сучасного свпу хаpактepнi глобальна доступнiсть, вщкритють та стрь мке поширення шформацп й iнновацiй у глобальному eкономiчному середови-щi, вipтуалiзацiя, а вщтак i нeконтpольованiсть фiнансовоi сфери та зростання pолi iнших фактоpiв глобаизацп. Це вимагае вiд уpядiв тдвищення вибору пpiоpитeтiв та мiжнаpодних полiтико-eкономiчних стpатeгiй з метою посилення власного позицюнування в пpiоpитeтних сферах [2].
Важливють дослiджeння iнновацiйних стpатeгiй з точки зору геополмки вiдзначаеться у дослщженш [3]. На основi проведення науко-метричного аналь зу його автор вщзначае дeфiцит дослiджeнь, присвячених полггичним аспектам iнновацiйноi дiяльностi та шновацшнш полiтицi.
З цих позицiй можемо перейти до розгляду об'екту дослщження в рамках
проблематики геоекономши, яку можна визначити як стратегш окремих держав для досягнення нащональних цiлей. Сучасний акцент геоекономши конце-нтруеться на економiчнiй силi держави та ii посилення за рахунок досягнення технолопчних переваг.
Зазначений факт грунтуеться на щеях концепцii свiт-системного пiдходу Валерстайна, аналiз в рамках якого спираеться на штеррегюнальний та транс-нацiональний подш працi, й вiдповiдно роздiляе краши свiту на центр, натвпе-риферш та периферiю. Краiни центру мають вiдповiдну спецiалiзацiю на висо-коквашфжованому та капiталоемному виробництвi, а решта - на низькокваль фiкованому виробнищв й видобутку первинноi сировини.
Роль шновацшно-технолопчного фактору полягае в тому, що вiн вносить динамiзм у визначений розподш, тобто краiни можуть змшити свiй статус. В цьому контекст вiдзначимо можливiсть явища, ведомого як лiпфрогiнг (leapfrogging), що дозволяе крашам, якi розвиваються, просуватися в технологь чному планi набагато швидше за темпи, якими розвиненi краши створювали те-хнологii попереднього поколшня. Яскравим прикладом може бути використан-ня iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй (1КТ), що формують потенцiал економiчного зростання.
3i стратегiчноi точки зору традицiйна геополггика ХХ ст. в сучасних умо-вах змiнилася геоекономiкою, яка здшснюе економiчне «захоплення» територiй без 1'х приеднання. Арсенал засобiв для такого роду завоювань досить широкий. У нього входять традицшш схеми, таю як встановлення митних тарифiв, субси-дування галузей нацiональноi економiки, пшьгове кредитування та податкове регулювання, що стимулюе розвиток прiоритетних для краши напрямюв тощо. Iнновацiйно-технологiчний чинник являе собою складну та потужну можли-вiсть такого захоплення через залежнють вiд iмпорту високих технологiй та об-ладнання, що в свою чергу е фактором спещашзаци краш
Наступний аспект об'екта дослiдження пов'язаний з тим, що тд впливом глобальних iнновацiйних трансформацiй змiнюеться «природа» держави, зок-рема, питання державного суверештету потрапляють пiд вплив геопол^ики та геоекономiки. В резу~тг«ат тього вiдбуваеться перерозподiл функцiй держави на наднащональний i субнацiональний рiвнi.
На основi дослiдження [4] можемо визначити ключове завдання в цих умо-вах - формування нацiональноi шновацшно!' системи, яка б стимулювала шно-вацiйнi процеси та забезпечувала отримання необхщних iнновацiйних ресурсiв в умовах лiбералiзацii мiжнародних вiдносин. У цьому випадку розвиток свгго-во! економжи змiнюе свою парадигму вiд ринково-iерархiчних конструкцiй через глобалiзацiю до формування едино1' мережно1' свiтовоi економши. Вона фо-рмуеться на базi кластерно-мережного розвитку в рамках нащональних еконо-мiк i кросмережевих кластерiв, що проходять через кордони держав.
Вщтак, складнiсть розробки нацiональних стратегш в таких умовах зростае багаторазово. Такий висновок випливае з концепцп синергетики Хакена, вщпо-вiдно до яко! у складнiй нелiнiйнiй системi життездатними виявляються тiльки тi типи структур, що забезпечують коеволюцiю та досягнення консенсусу мiж ii рiзними елементами. Це можна пiдтвердити i парадоксом Нейсбiта, який ствер-
джуе, що чим вищим е piBeHb глобально!' економiки, тем сильнiшими мають бути И дрiбнi учасники.
В таких умовах штенсивно перетворюеться iнституцiональне середовище 6i3Hecy та политики. Тому питання про спiввiдношення нащонального й глобального стае кардинальною проблемою пyблiчного yправлiння, що вимагае бага-торiвневого пiдходy в рамках системних стратегш розвитку держави.
3. Мета та задачi дослiдження
Мета дослгдження - розробка концептуальних основ системних стратегш розвитку держави в рамках реашзацп геоекономiчних штересш в iнновацiйнiй сферi.
Для досягнення поставлено! мети дослщження було визначено такi наyковi завдання:
1. Провести анаиз еволюцii шновацшно! полiтики та обгрунтувати ii мь жнародний аспект.
2. Визначити змют державно! шновацшно! полiтики
3. Проаналiзyвати вплив м1жнародного фактору на стратегiчнy державну полтику.
4. Визначити завдання стратепчно! аналiтики iнновацiй.
5. Визначити актуальний iнстрyментарiй реалiзацii iнновацiйноi полiтики.
4. Дослщження iснуючих р1шень проблеми
Доошдження [1] акцентуе увагу на нових вимiрах (факторах) мiжнародних вiдносин, серед яких важливу роль займае шновацшно-технолопчний. При цьому перед кожною кра!ною постае питання вироблення вiдповiдноi стратепчно! полiтики з метою реаизаци нацiональних iнтересiв. Певнi елементи тако! полiтики знаходимо в дослiдженнi [2], однак мiжнародний аспект потребуе бшьш докладно! деталiзацii.
Автор дослiдження [3] розглядае теоретичш та практичнi аспекти шнова-цiйноi полiтики, однак !х мiжнародний аспект вимагае поглиблення та конкретизации В якостi аналпично! бази для цього можемо розглянути досидження [4], в якому розглядаеться мережевий аспект глобально! економши. Ризики глобально! економiки в рамках мiжнародного суперництва розглянyтi в дослiдженнi [5]. Дослщження акцентуе увагу на тому, що у багатьох випадках держави беруть акти-вну участь в мiжнародних економiчних вiдносинах, навмисно спотворюючи кон-курентне середовище в штересах сво!х виробникiв. Ефективнiсть тдтримки держави часто вiдiграе значиму, а часом i визначальну роль для конкурентосп-роможностi його виробникiв. 1снують технологiчнi ринки, якi в результат тдт-римки нацiональними урядами е монополiзованими. В якостi прикладу автори наводять виробництво авiалайнерiв. Корпорацiя Boeing протягом усього часу свого юнування (понад 100 рокiв) одержувала величезш державнi (переважно вiйськовi) замовлення вщ уряду США, технологii яких потм використовувалися в угодах з цившьним сектором.
Таким чином, використання геополличних економiчних iнстрyментiв, особливо з боку найбшьш розвинених держав, носить надзвичайно масштабний характер. Складаючись у складну систему, у цiломy вони дозволяють таким кра!нам допомагати сво!м виробникам забезпечувати домшування на найщка-вших !м ринках. Тому позицii кра!ни у свiтовомy подiлi працi безпосередньо
залежать вщ здатностi проводити ефективну мiжнародну полiтику, отримуючи необхiднi ресурси ззовш.
У сучасному глобальному cbïtï практично не залишилося держав, що про-довжують iснувати автономно. При цьому одш держави шукають опору на вла-снi сили, не забуваючи про потрiбних союзникiв, i перевагах всесвгтньо1' торпв-лi, iншi, подiбно Бразилп, розвивають регiональнi економiчнi союзи. Iншi, на-приклад, КНР, обирають еволюцiйну стратегiю. З середини 2000-х рр. КНР стала розвивати шновацшш компетенцп, обравши курс на формування ендогенних незапозичених шновацш.
За рахунок ефеклв мереж, вiдкритостi та взаемопосилення зв'язкiв у рамках глобально!' шновацшно1 системи формуються глобальш шновацшно-технологiчнi ланцюжки високого порядку (транснащональш гравцi, у тому чис-лi глобальнi мережнi суб'екти). Ц iнституцiйно-органiзацiйнi форми володiють якiсно бшьш високими характеристиками iнновацiйноï активностi [6].
В рамках теоретичного анаизу для визначення змюту бiфуркацiйного ви-бору (можна вважати аналогом стратепчного вибору, що призводить до шсти-туцшних змiн) у дослiдженнi [7] видшено ряд таких ознак:
- напрямок траекторп розвитку системи вiдносин держав;
- змют прiоритетiв основних суб'еклв свiтовоï полiтики;
- способи реаизацп нацiональних iнтересiв;
- напрямок розвитку мiжнародного спiвробiтництва.
Вважаемо, що технолопчш шоки та змiну технологiчних парадигм i траек-торiй [8] можна розглядати як фактор бiфуркацiй, що дозволяе розглядати змют визначених ознак в шновацшнш сферг Також визначеш аспекти можуть бути розглянутi в контекст сучасних системних шновацшних стратегш, проанашзо-ваних у дослiдженнях [9, 10].
Автори аналгтичних дослiджень [11, 12] шдкреслюють, що краïни - шновацшш лщери наразi реаизують своï стратегiï за допомогою шформацшно-мережевого фактора прогнозування та управлшня. Однак, у дослiдженнi [13] вщзначаеться важливiсть iнституцiоналiзацiï iнновацiйноï полiтики у кожнш конкретнiй краïнi та навгть секторi. Приклад тако!' iнституцiоналiзацiï знаходи-мо у дослiдженнi [14], однак варто вщзначити, що вiн е результатом шститущ-оналiзацiï координуючо1' ролi держави в оборонному секторi.
Таким чином, результати анашзу дозволяють зробити висновок про те, що питання розробки концептуальних основ системних стратегш розвитку держави в рамках реашзацп геоекономiчних iнтересiв в iнновацiйнiй сферi е перспективним завданням в умовах мiжнародного суперництва економiк та шновацшних систем.
5. Методи дослщжень
Для виршення поставлених завдань в дослщженш було використано як класичнi науковi методи (аналiзу та синтезу, лопчного узагальнення, аналогiй, порiвняльного спiвставлення, графоаналгтичний методи), так i специфiчнi методи економши високих технологiй та шновацшного менеджменту. А також сучасно1' теорп мiжнародних вiдносин. Зокрема, для визначення основ мiжна-родних шновацшних стратегш були використаш наступнi методи:
- адаптоваш методи прийняття ршень на основi оптимiзацii показникiв eфeктивностi для визначення стратепчних оpiентиpiв розвитку;
- системно-еволюцшний пiдхiд та мeтодологiя компаративно!' аналггики для вивчення pолi шновацш в piзнi пepiоди в pозpiзi груп кра!н'
- методи технолопчно! аналiтики для визначення тeхнологiчноi динамши та тeхнологiчноi тpаектоpii для корекцп вибору нацiональних пpiоpитeтiв та прюритетв мiжнаpодного спiвpобiтництва;
- методи, що базуються на основi аналiзу схем стратепчного розвитку iнновацiйних систем та мiжгалузeвих високотeхнологiчних комплeксiв;
- методи пошуку iнновацiйних шляхiв розвитку та методи комплексного eкономiчного аналiзу полггики розвитку.
6. Результати досл1джень
У сфepi мiжнаpодних eкономiчних вiдносин держави створюють для еко-номiчних агентв правила гри, тобто pамковi шституцюнальш, оргашзацшно-пpавовi, загальноeкономiчнi умови ведення eкономiчноi дiяльностi, впливаючи на !х повeдiнку переважно непрямими методами (податковими, кредитно-грошовими тощо). Кiнцeвий економ1чни' результат при цьому визначаеться в першу чергу конкурентною взаемодiею зазначених агенпв, а не регулюючою дiяльнiстю держави.
Таким чином, постае питання в границях мiж iнновацiйною полгтикою й сумiжними напрямками [9]. Вщповщно eволюцiю iнновацiйноi полiтики може-мо розглянути в рамках наступних етатв:
1) традицшна полiтика, що оpiентуеться на науковi дослiджeння й розро-бки, тобто переважно розглядае процес з боку виробниюв iнновацiй без прив'язки до шновацшного попиту;
2) друге поколшня iнновацiйноi полiтики розглядае потенщал нащональ-них iнновацiйних систем i кластepiв;
3) трете поколшня шновацшно!' полггики розглядае потeнцiал шновацшного розвитку, що поширюеться й на гншг сектори та сфери полпики. Рeалiзацiя цього потeнцiалу можлива за рахунок стимулювання мiжсeктоpально!' оптимiзацi!' елеме-нтш ргзних об'ектiв iнновацiйно!' полгшки через кооpдинацiю та iнтeгpацiю [10, 11];
4) сучасна шновацшна поллика виступае як частина зовшшньополггачно! стратеги держави на мiжнаpоднiй аpeнi в умовах конкуренцп за ринки збуту, швестицп та ресурси. При цьому до вироблення шновацшно! полггаки визна-ченню нeобхiдно додати роль ргзних груп iнтepeсiв, бiзнeс-стpуктуp, виробни-кгв i споживачiв й гнших стeйколдepiв.
Рeалiзацiя сучасно! iнновацiйноi полгтики можлива в рамках нових шститу-цшних стpатeгiй, що вiдобpажають iнновацiйнi тренди [13]. Вказаний аспект вже включений до ряду анаштичних дослiджeнь. Зокрема, у грудш 2016 р. Оргашзащя eкономiчного спiвpобiтництва й розвитку (OECD) опублжувала доповгдь, присвя-чену розвитку науки, технологш i iнновацiй з фокусом на кра!ни OECD (OECD Science, Technology and Innovation Outlook 2016) [12]. У доповщ наводиться ана-лгз наявних мeгатpeндiв, що впливають на науку, тeхнологii та шновацп, техноло-ггчних тpeндiв майбутнього, а також робиться висновок про !х вплив на тpаектоpii
змши державно1' iнновацiйноï полiтики. На перспективу 10-15 роюв у доповiдi визначеш наступш тренди державно1' шновацшно1' полiтики:
- розвиток пiдходу вщповщальних дослiджень i розробок (responsible research and innovation), зокрема, й через розширення залучення громадськостi у формуванш науково-технологiчноï полiтики та узгодженнi прюритетв;
- рiст експериментування у формуванш науково-технолопчно1' полiтики (design thinking and experimentation in policy formulation and delivery);
- зростаюча цифровiзацiя науково-технолопчно1' полiтики, у тому числi ви-користання аналiзу Big Data для проведення доказово1' (evidence based) полгтики;
- змiна механiзмiв консультування держави в област науково-технологiчноï полгтики (шдвищення ролi big data; вщкритостц залучення мiж-народних експертiв i т. д.).
Таким чином, роль держави, у тому чи^ ïï геоп п. >*й контекст, можна визначити в рамках процешв за чотирма основними напрямками:
1) розробка прюритетв;
2) розподiл бюджету та ощнка;
3) механiзми полгтично1' координации
4) система взаемодп iз зовнiшнiми стейкхолдерами.
В рамках шституцшно-технолопчного проектування новi стратегiï базу-ються на уявленнi про державу як «динам1чного каташзатора». В рамках такого тдходу iнновацiйна полiтика може бути розглянута як скоординована державна шщатива з мобшзацп нацiональних ресуршв з метою прискорення техноло-пчних змiн та утримання лiдерства в свгтовш конкуренцп. Таким чином, може-мо визначити ïï системний характер, що мае реашзовуватись в рамках вщносин типу B2A (business-to-administration або бiзнес мiж приватними пiдприемствами i державою) та B2G (business-to-government).
Це дозволить реашзувати стратеги iнновацiйно-комунiкацiйноï моделi стратегiчного маркетингу. Оцiнка стратегiï iнновацiйно-комунiкацiйноï моделi маркетингу залежить вiд прогнозiв та припущень щодо тенденцiй розвитку глобального економiчного середовища, заснованих на таких елементах:
- прогнози щодо загального стану економки, показниками якого е, зокрема, рiвень безробiття, темпи зростання заробiтноï плати, рiвня ВВП, шфляци тощо;
- прогнозування стратепчного напрямку розвитку технологш.
З цiеï причини уряду необхiдно постiйно удосконалювати процес регулюван-ня, актуалiзуючи нормативну базу та залучаючи iншi шститути iнновацiйноï системи. Зазначений факт призводить до необхщност створення системи стратепчного анашзу iнновацiйноï сфери, що дозволить тдвищити ефективнiсть ршень.
В цих умовах загальну мету стратегiчноï аналiтики iнновацiй можемо визначити як змютовний i формальний опис iнновацiйноï системи, виявлення особливостей, тенденцш, можливих та неможливих напрямюв його розвитку. Результатом стратегiчного анашзу мае бути системна модель iнновацiйноï поль тики та середовища ïï реашзацп. В рамках аналiтики мае здшснюватись порiв-няння намiчених стратепчних орiентирiв та реальних можливостей, як можна реалiзувати, виходячи з впливу середовища, анашз розриву мiж ними. Також проводиться анашз можливих варiантiв системного iнновацiйного розвитку та
визначення стратепчних альтернатив.
На основг цього можемо визначити таю ключовГ завдання стратепчно! ана-лГтики iнновацiй:
1) системний анаиз провщних напpямкiв дослщжень та iнновацiй;
2) розвиток системи шформацшно-анаштичного забезпечення шституцш-но! взаемодп по пpiоpитeтних напрямках науково-тeхнiчноi й шновацшно! политики для адаптацп кращого свгтового досвгду;
3) виршення завдань забезпечення ефективного виpiшeння сощально-eкономiчних проблем, а також штеграцп учасникiв iнновацiйноi системи у мь жнаpоднi науковг мережг та проекти.
Серед ключових прикладгв використання стратепчно! аналгтики можемо визначити наступнг.
Перший базуеться на мгжгалузевому характерг сучасних технологгй, що мож-на проаналгзувати через мультиплгкатор. Вгн дае можливгсть заздалеггдь знати час i економгчну силу конкретного впливу на шновацшний процес, виггдно викорис-товувати цю шформацш, своечасно припинивши неперспективш проекти.
1нший приклад пов'язаний з необхщшстю стратепчно! класифжацп джерел i складових конкурентних переваг нащонально! економгки. Таке поглиблення характеру складових i джерел дозволяе розробити множину необхгдних дш, об'еднаних у цшьову комплексну програму виршення проблемно! ситуацп або досягнення стратепчних орГентирГв.
Вказаш аспекти мають бути в основГ сучасних нащональних технолопчних тщатив - довгострокових комплексних програм зГ створення умов для забезпечення лгдерства нащональних компанш на нових високотехнолопчних ринках з обрГем планування до 20 роюв.
В мГжнародному вимГрГ стратепчна аналГтика мае бути спрямована на ви-ршення наступних завдань:
1) проведення анаизу кращого досвгду кра!н по передових напрямках ро-боти у галузГ науки, технологш та шновацш;
2) тдготовка шформацшно-аналггачних матерГалГв для вироблення стратепчних урядових ршень;
3) розробка проеклв нормативно-правових аклв вщповгдно до вимог ш-струментГв, стратегш та кращих практик;
4) збГр, аналГз i тдготовка статистичних, наукометричних i аналГтичних даних по наущ, технолопям та шноващям;
5) розробка рекомендацш, змютовних i фшансово-економГчних обгрунту-вань по включенню кра!ни в новГ мГжнародш проекти в обласл науково-техшчно! та шновацшно! полггаки.
На основГ розумшня впливу фактору мГжнародних ринюв на темп розвитку новптах технолопчних шновацш держава потребуе методолопчних основ для вщповщного шституцшного проектування. Одним з таких може бути пошфор-мованють в област технологш (technology domain awareness, TDA) [14]. Ця концепщя розроблена для розвитку оборонно! галузГ, яка полягае у використан-ш детального знання област технолопчних шновацш (простору, у якому пере-тинаються науково-дослгдш та дослгдно-конструкторсью розробки в цившьнш i
обороннш сферах).
TDA являе собою шформацшно-комушкацшну структуру, що поеднуе за-щкавлених представникiв уряду, академiчних кiл та шдустрп, надае необхiднi данi для прийняття ршень в областi оборонних технологш. А також надае еко-номiчнi варiанти стратегiй завдань в обороннш сфер^
В рамках практичного використання анаитико-управлшських елементiв TDA Мшютерство Оборони США одним зi сво1'х завдань вважае створення внутрiшнiх механiзмiв. Цi механiзми дозволяють успiшно використовувати ди-намiку комерцiйних ринкiв з метою одержання та збереження шщативи в об-ластi вiйськових технологш. Для досягнення дано1' мети було оголошено про запуск третьо1' версп iнiцiативи Мiнiстерства Оборони США Better Buying Power 3.0 (BBP 3.0) (бшьш ефективна стратепя закупiвель). Ця версiя спрямо-вана на забезпечення домшування у вiйськовiй сферi за допомогою технолопч-них переваг та шновацш. Найважливiшi аспекти BBP 3.0 мютять у собi усунен-ня перешкод для використання комерцшних технологш, нарощення використання прототишв i експериментування, а також удосконалення механiзмiв по-шуку нових технологiй i розширення на свiтових ринках.
Для досягнення амбщшних цiлей BBP 3.0 необхщш такi бiзнес-процеси в област iнновацiй:
1) забезпечення продукцiею та технолопями для короткострокового за-стосування в област розробки прототипiв;
2) щентифжацш можливостей для стратегiчного сптьного iнвестування в проекти, над якими уряд зможе працювати разом iз представниками академiчних к1л i свгговими центрами науково-дослiдних i дослiдно-конструкторських розробок;
3) оптимiзацiя довгострокових прiоритетiв та швестування в областi оборонних технологш.
TDA та Better Buying Power 3.0 е важливими шструментами координацп iнновацiйних процесiв в мiжнародних економiчних вiдносинах, зокрема, й в контекст проектування шновацшних мереж через експериментування у фор-муваннi науково-технолопчно1' полiтики. Вiдповiдно можемо сформулювати критерп мiжнародноi участi при взаемодii з суб'ектами шновацшно1' дiяльностi з шших кра1'н (рис. 1).
Рис. 1. Мережева м1жнародна взаемодя елеменпв шновацшно1 системи: Щ - шновацшна система /-го сектору крашиj; /Ekj - елемент к 1нновац1йно1' системи i-го сектору крагниj
Cyмaрний ефект мiжнaродного ефектy можнa розрaxyвaти зa формулою:
Sum Е = ¿¿¿(W^M^))-Trl~Tl) =
i= i= ./=1 ,
= É£É( №*•))-Ц -TJ,
i=\ j=\ k=\
де Sum E - cyмaрний ефект iнтегрaцiï iнновaцiйноï системи до глобaльного се-редовищa;
Ei - ефект yчacтi в мережi (проект) i;
Tri - трaнcaкцiйнi витрaти iнcтитyтy aдмiнicтрaтивниx бaр'eрiв; Ti - трaнcформaцiйнi витрaти гaлyзi (гaлyзяx), в якш фyнкцiонyють IE-щ. Aнaлiз ефективност мiжнaродноï cтрaтегiï трaнcферy теxнологiй в yмовax мере-жево!' форми продемонcтрyeмо нa приклaдi двоx yмовниx мереж рiзниx крaïн (рис. 2).
Шртнерсью оргaнiзaцiï Mережa 1 Mережa 2 Пaртнерcькi оргaнiзaцiï
в крaïнi А в ^ami Б
Доступ до новиx ринкiв Доступ до теxнологiй
Рис. 2. Пiдвищення ефективноcтi мереж при мiжнaродномy cпiвробiтництвi
Розробленa cxемa бaзyeтьcя нa тому, що у витадку виcокиx теxнологiй можливою e спшьтсть сфер дiяльноcтi, оcкiльки при цьому можливе об'eднaння зусиль i досягнення синергетичного ефекту cпiвпрaцi iнновaцiйниx cyб'eктiв рiзниx iнновaцiйниx систем.
Miжнaроднa взaeмодiя мереж узгоджуеться з тендентею xaйтегрaцiï. В ре-зyльтaтi геогрaфiчнi кордони клacтерa вiдбивaють економiчнi реaлiï тa не обо-в'язково зб^ються з aдмiнicтрaтивними кордонaми. У той же чac його формa-льт геогрaфiчнi межi сприяють мiжоcобиcтicним контaктaм i тicнiй взaeмодiï aгентiв внутршнього ринку, стимулюють нaкопичення cоцiaльного кaпiтaлy, критичнa мaca якого е фyндaментом iнновaцiйного розвитку.
7. SWOT-аналiз результат дослiдження
Strengths. Сильною стороною у проведеному дослщжеш е обгрунтування стратегiчних векторiв формування мiжнародних iнновацiйних стратегiй в контекст забезпечення реалiзацiï нацiональних iнтересiв, розвитку економши й со-цiальноï сфери.
Використання запропонованого пiдходу дозволить в подальшому розроби-ти критери ощнки стратегiчноï iнновацiйноï безпеки з урахуванням технолопч-но1' динамiки. Розгляд стратепчно1' iнновацiйноï безпеки в мiжнародному контекст дозволить поеднати стратепчш засади ïï забезпечення з концепцiею кон-курентоспроможного розвитку на мiжнародних ринках, а також дозволить реа-лiзувати компаративний аналiз.
Weaknesses. Слабкою стороною е те, що практичне втшення методологи iнновацiйноï полiтики вимагае системних зусиль та стратепчного мислення, та планування. Це складно реалiзувати в умовах панування пiдходiв й стратегш, що заснованi на отриманнi короткостроково1' вигоди. Також досить складно ре-алiзовувати функцiю координацiï мiжгалузевого ствробгтництва в умовах мiж-народних впливiв.
Opportunities. Можливостями для подальших дослщжень е аналiз досвiду зарубiжних краш, зокрема, США, щодо вдосконалення шституцшних основ ре-алiзацiï геоекономiчних штерешв з урахуванням реалiй укра1'нсько1' економши та iнновацiйноï системи.
Threats. Загрозами для результалв проведених дослiджень та 1'х практичного втiлення е стрiмкiсть iнновацiйного процесу та поява проривних шновацш в рiзних технолопчних секторах. Це вимагае системно1' аналгтики та змiн страте-гiчних орiентирiв, що вимагае узгодження iнтересiв та координаци на рiзних рi-внях управлшня.
8. Висновки
1. Проведено анашз еволюцй' iнновацiйноï полiтики та визначено, що сучасна шновацшна политика виступае як частина зовнiшньополiтичноï стратеги держави на мiжнароднiй аренi в умовах конкуренци за ринки збуту, швестици та ресурси. При цьому до вироблення шновацшно1' полiтики необхдао додати роль рiзних груп штерешв, бiзнес-структур, виробникiв i споживачiв й шших стейколдерiв.
2. Визначено змют державно1' iнновацiйноï полiтики, у тому чи^ ïï геопо-лiтичний контекст, в рамках процешв за чотирма основними напрямками:
1) визначення прюритетв;
2) розподш бюджету та ощнка;
3) механiзми полiтичноï координацiï;
4) система взаемоди з зовнiшнiми стейкхолдерами.
В рамках шституцшно-технолопчного проектування новi стратегiï державноï 1н-новацiйноï полпики базуються на уявленнi про державу як «динашчного каталiзатора^>.
3. Проанаизовано вплив мiжнародного фактору на стратепчну державну полiтику. В рамках такого шдходу iнновацiйна полiтика розглянута як скоор-динована державна iнiцiатива з мобшзаци нацiональних ресурсiв з метою при-скорення технологiчних змiн та утримання лiдерства в свiтовiй конкуренци.
4. Визначено завдання стратепчно! аналiтики шновацш, зокрема, розвиток системи iнформацiйно-аналiтичного забезпечення шституцшно! взаемодп по прiоритетних напрямках науково-технiчноi й iнновацiйноi полiтики для адапта-цii кращого свiтового досвщу та вирiшення завдань забезпечення ефективного виршення соцiально-економiчних проблем. А також штеграцп учасникiв шно-вацiйноi системи у мiжнароднi науковi мережi та проекти.
5. Визначено актуальний шструментарш реалiзацii iнновацiйноi полiтики, зокрема, пошформовашсть в областi технологiй та Better Buying Power. В якосп практичного втшення вказаного iнструментарiю та стратепчно1' аналiтики шно-вацiй запропоновано розглядати шновацшш мережi.
Подяка
Публiкацiя профшансована коштами, видiленими Мiнiстерством освiти i науки Украши для розробки дослщницького проекту № 0117U003855 «1нститу-цшне та технологiчне проектування iнновацiйних мереж системного забезпечення нащонально!' безпеки Украши». А також мiстить результати дослщжень, проведених для гранту Президента Украши на конкурсний проект № 0118U005233 «Мехашзми формування стратег _ого управлiння в сферi на-щонально!' безпеки Украши на основi системно!' стабшьносл iнновацiйноi системи» Державного фонду фундаментальних дослiджень.
Лiтература
1. Aron R. Peace and War: A Theory of International Relations. New York: Double Day, 1966. 820 p.
2. National Security & Innovation Activities: Methodology, Policy and Practice / ed. by Prokopenko O., Omelyanenko V., Ossik Yu. Ruda Sl^ska: Drukarnia i Studio Graficzne Omnidium, 2018. 416 p.
3. Radosevic S. Innovation Policy Studies Between Theory and Practice: A Literature Review Based Analysis // STI Policy Review. 2012. Vol. 3, Issue 1. P. 1-45. URL: http://discovery.ucl.ac.uk/1370638/1/STI%20Policy%20Review%20radosevic%202012.pdf
4. Новикова И. В. Геоэкономика как «Новая мировая сетевая экономика». Saarbrucken: Palmarium Academic Publishing, 2016. 73 с.
5. Буренин А. В., Игошин И. Н. Геоэкономика и экономический суверенитет. Москва: APRIKOM, 2007. 208 с.
6. Шаклеина T. A., Байкова A. A. Мегатренды. Основные траектории эволюции мирового порядка в XXI веке. Москва: Aspekt Press, 2013. 448 с.
7. Темников Д. Синергетический подход к анализу международной политики Опыт адаптации понятий // Международные процессы. 2009. № 2. С. 83-94.
8. Omelyanenko V. Analysis of innovation development and technology transfer models within the technology trajectory // International Marketing and Management of Innovations. 2018. Issue 3. URL: http://immi.ath.bielsko.pl/2018/05/16/analysis-of-innovatio-developent-and-technology-transfer-models-within-the-technology-trajectory/
9. Ибрагимова K. Основные теоретические подходы к осмыслению инноваций и инновационной политики в современной науке // Вестник Волгоградского государственного университета. Серия 4. История. Регионоведенье. Международные
отношения. 2014. № 4. P. 86-96. doi: http://doi.org/10.15688/jvolsu4.2014.4.
10. Lengrand Louis & Associés, PREST and ANRT Innovation Tomorrow - Innovation Policy and the Regulatory Framework: Making Innovation an Integral Part of the Broader Structural Agenda, Innovation Papers No. 28, Directorate-General Enterprise. EUR 17052. Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 2002. 218 p.
11. Governance of Innovation Systems. Vol. 1. Synthesis Report. OECD, 2005. 118 p. doi: http://doi.org/10.1787/9789264011038-en
12. Science, Technology and Innovation Outlook. OECD, 2016. doi: http://doi.org/10.1787/25186167
13. Omelyanenko V. Analysis of conceptual aspects of institutional and technological design // Technology Audit and Production Reserves. 2017. Vol. 2, Issue 5 (40). P. 31-36. doi: http://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.128651
14. Harrison A., Rahami D., Zember K. Voina za innovacii // Geopolitika. 2014. URL : https://www.geopolitica.ru/article/voyna-za-innovacii
