CC BY
10
DOI: 10.15587/2312-8372.2018.134242
КОНЦЕПТУАЛ1ЗАЦ1Я CTPATEri4HOÏ IННОВАЦIЙНОÏ БЕЗПЕКИ КРАШИ
Омельяненко В. А.
1. Вступ
1нновацшний розвиток у сучасних державах розглядаеться як шлях прискорення i трансформацiï розвитку, а також як спошб забезпечення системно!' конкурентоспроможност економiки. Також саме iнновацiйна система дае змогу зайняти певну шшу в системi мiжнародного подiлу пращ та вагу на мiжнароднiй ареш.
З урахуванням постiйних технологiчних змш постiйно змiнюеться й державна шновацшна та промислова полiтика. В розвинених крашах прiоритетним е розвиток фундаментально! i прикладно! науки, державно-приватне партнерство у технолопчних секторах, с^орення умов для штеграцп науки, освгги та промисловостi. Також активно проводяться системш дослiдження для вирiшення стратепчних завдань державно! i суспшьно1' безпеки та сталого розвитку краши через шновацшш проекти, зокрема й на мiжнародному рiвнi.
В цьому контекст необхiдно постiйно й системно виявляти та вщслщковувати iснуючi фактори ризику в сферi безпеки, розробляти та впроваджувати ефективнi та адекватнi заходи щодо !х усунення. А також постае завдання визначення методолопчних основ забезпечення нащонально! безпеки на основi iнновацiй у стратегiчний перспективi.
2. Об'ект досл1дження та його технолопчний аудит
Об'ектом дослгдження е стратепчна iнновацiйна безпека краши.
Необхiднiсть анаизу iнновацiйного вимiру стратегiчноï безпеки обумовлена тим, що звуження нацiональноï безпеки до вшськово-полггичного аспекту в прив'язщ до нацiональних iнтересiв у сферi безпеки та оборони е помилковим тдходом в сучасних умовах. 1нновацшна безпека е тим компонентом, що пов'язуе напрямки дослщжень в штересах забезпечення як вiйськовоï безпеки краши, так i ïï соцiально-економiчного розвитку.
Досвщ розвинених краш свiдчить, що шновацшна складова е головним драйвером не тшьки економiчного росту, але й економiчного добробуту в цшому. З iншоï сторони технологiчна залежнють багатьох краш, що розвиваються, вщ розвинених краш е серйозною загрозою нацiональнiй безпецi, що в свою чергу згодом виливаеться й в рядi економiчних та соцiальних проблем.
Перспективнють проблематики також пiдкреслюеться висновками дослщження [1], проведеного на прикладi транснацiональних корпорацiй (ТНК) на основi теорiï поведiнкових рiшень та рандомiзованого дослiдження (randomized longitudinal study). У ньому акцентуеться увага на тенденцп
скорочення бюджет!в стратепчного розвитку та безпеки й зосередження бшьшо1 уваги на ршеннях з огляду на поточний економiчний стан чи полiтичну кон'юнктуру. Таким чином, як у державному сектор!, так i в умовах бiзнес-сектору, е всi пiдстави вважати, що iнiцiативи з забезпечення стратепчно1 безпеки досить часто стають другорядними.
Вщтак усунення стратегiчних загроз можливе при наявностi шформацшно-аналiтичного забезпечення, що дозволить вчасно контролювати шдикатори розвитку для прийняття рiшень, що шдвишують стiйкiсть та здатнiсть розробки ефективно!' стратегii.
Значення iнновацiй для нацiональноi безпеки можемо проiлюструвати через технолопчну динамiку та системно-еволюцiйний шдхщ. На основi цього можемо вщзначити необхiднiсть постiйноi адаптацii економiчноi системи до нових технологш. У випадку вщсутност адаптацii нацiональна економiка може стикнутися з рядом проблем.
В дослщженш [2] нова технiко-економiчна парадигма (технологiчний уклад) призводить до значних сощальних та економiчних трансформацш, якi в свою чергу можуть призводить до технолопчних шокiв. Вказаш трансформацн можна охарактеризувати наступними групами взаемозалежних технологiчних iнновацiй, якi супроводжуються iншими групами iнновацiй в рiзних сферах (вiд змiни органiзацiйних структур управлшня до трудових вiдносин):
- новi напрямки iнновацiй та новi форми органiзацii виробництва;
- змша профилю трудових навичок та вщиовщного розподту доходв в економщц
- нов! продуктовi асортименти зi збтьшенням частки технологiчноi иродукци;
- змша швестицшно!' полiтики на нацiональному та мшнародному рiвнi вiдповiдно до того як новi iнновацiйнi фактори змшюють порiвняльнi переваги;
- нова хвиля шдприемництва та розвитку малого бiзнесу, заснована на нових технологиях та ринках;
- тенденция великих фiрм до концентрацii на нових факторах та нових моделях бiзнесу (мереж!);
- новi моделi споживання продукт (послуг) та новi моделi поведшки споживачв.
Вiдтак значення методологiчних основ стратепчно!' iнновацiйноi безпеки
можна розглядати з точки зору стратеги розвитку краши, яка мае адаптацшно враховувати наведен! innovation-based трансформацii. За класичним визначенням, стратепя - це узагальнена модель майбутнього стану економiки й комплексу планових дiй з ii досягнення. З точки зору змш стратегiя встановлюе основнi напрямки, цш та прiоритети дiяльностi, визначае критичш ресурси та необхiднi iнновацii, включае засоби реалiзацii прiоритетiв та шдикатори досягнення запланованих результатiв.
3. Мета та задачi дослiдження
Мета дослгдження - розробка концептуальних основ стратепчно!' iнновацiйноi безпеки як основи побудови методологи управлшня шновацшним розвитком в умовах глобальних iнновацiйних трансформацiй, зокрема переходу до нових оргашзацшних форм шновацшного процесу.
д я досягнення поставлено!' мети дослщження було визначено так! науковi завдання:
1. Провести комплексний анаиз ролi шновацш в забезпечення нацiональноï безпеки та визначити загрози, що виникають в контекст глобальних технологiчних змiн.
2. Визначити змют стратегiчноï iнновацiйноï безпеки.
3. Розробити основш складовi шформацшно-аналггичного забезпечення управлiння стратегiчною iнновацiйною безпекою.
4. Визначити набiр iндикаторiв для визначення ощнки стану стратепчно1' iнновацiйноï безпеки.
4. Досл1дження 1снуючих р1шень проблеми
Область нацiональноï стратегiчноï безпеки протягом iснування людства та держав зазнавала багато модифiкацiй: вiд традицшного мiлiтаристського пiдходу та вiдповiдних його факторiв [3] до ринкового та сировинного аспекту в рамках економiчноï безпеки [4].
Першi ознаки фшософського поняття безпеки були приведенi в дослщженш [5], автор якого вщзначав, що в рiзнi перiоди часу створюючи державу як форму свое!' оргашзацп, суспiльства в першу чергу ставили за мету забезпечити свою безпеку.
У дослщженш [6] на основi iсторичного тдходу розглядаеться еволюцiя стратегiчних безпекових концепцш i парадигм. Автори також тдкреслюють, що вiйськовий аспект був провщним до закiнчення Друго1' свiтовоï вшни, яка стала каталiзатором концептуалiзацiï та розробки нового шструментарш стратегiчних безпекових дослщжень. З часу цього так званого «золотого перюду» стратегiчних дослщжень, а саме 1950-х i 1960-х рр., цей звужений пiдхiд втратив важливють, оскiльки безпековi дослiдження стали включати дедалi бiльший спектр факторiв.
Таким чином, в сучасних умовах нащональна стратегiчна безпека е комплексним поняттям, що включае в тому чи^ технологiчнi та iнновацiйнi аспекти, що фактично визнають мiсце краши в глобальнш економiцi. Зокрема у дослщженш [7] була обгрунтована роль науки, технологш та iнновацiй у контекст економiчного процвiтання, полiтичноï стабшьност та обороноздатностi. Також автором до^дження були системно розглянутi взаемозв'язки мiж науково-технологiчною сферою й системою нащонально1' безпеки, вiдсутнiсть балансу мiж якими породжуе загрози для краши.
У дослщженш [5] на основi системного тдходу вщзначаеться, що чим вищий ступiнь розвитку еволюцiйноï системи, тим бшьше виникае потенцiйних небезпек та загроз. Це свщчить про те, що будь-яка система шновацшного розвитку взаемопов'язана та взаемозалежна з факторами безпеки. Сучасна шновацшна модель розвитку мае значну кшьюсть рiзноманiтних тдсистем, яким характернi як позитивнi, так i негативш фактори впливу.
У робот [8] вщзначено, що дослщження процесiв, якi викликають вiдхилення економiчноï системи вiд стiйких тенденцiй - це одне з найбшьш складних завдань економiчноï науки. Дефiцит знань про таю процеси призводить до несподiваних кризових явищ у виробництв^ фiнансовiй та соцiальноï сферах. Найважлившим фактором таких процесiв в умовах
постiндyстрiальноï епохи е саме шновацн, зокрема NBIC-технологи i технологи Iндyстрiï 4.0, що змшюють бiзнес-процеси та лопку менеджментy iнновацiй.
Вважаемо, що методолопя вивчення проблем стратегiчноï безпеки доступа для вивчення рiзниx аспектiв нащонально!' безпеки та 1'х взаeмозв'язкiв з метою прогнозування та визначення причинно-наслщкових зв'язюв та взаемозв'язку (insecurity systemic drivers).
У дослщженнях [9, 10] було обгрунтовано важливiсть селективно!' компонента при реалiзацiï iнновацiйниx стратегiй, що може бути реашзована як в рамках ресурсного забезпечення [11], так i через мшнародш шновацшш стратеги [12].
Для практичного аспекту пропонуемо розглянути основш положення концепту Strategic Security Management (SSM), що пов'язаний з встановленням ефективних програм безпеки, включаючи впровадження, управлшня та оцшювання програм [13]. Вщзначимо, що наразi в Укра1'ш на макрорiвнi SSM системно практично не розглядаеться як вченими, так i практиками, в рамках пiдxодiв, що використовуються в розвинених крашах.
Зокрема згщно дослщження [14] «strategical security is overwhelmingly based on the nodal governmentality approach, where states are just a node among others. In the transnational context, states still hold a strong position in transnational cooperation. On the contrary, cross-sectoral cooperation is purely openended and not tied to old cooperative alliances. ... this contains a different combination of actors, which creates more innovative foundation beyond the state-centric approach» [14]. З даного визначення видно складнють проблематики стратепчно1' безпеки та необхщшсть ïï декомпозицн на окремi елементи з метою тдвищення ефективност анашзу факторiв та прийняття ршень.
У цьому контекст автори дослщження [15] пщкреслюють, що «because of changing international strategical security environment, nations are interested in their security and defense, as a consequence of complex interaction and interdependence of the phenomenon and of social, economic, military, demographic and ecological processes in the world» [15]. В рамках проведеного дослщження визначимо, що шновацшний аспект характеризуеться взаемопов'язашстю внутршньо-зовшшшх та державно-приватних аспеклв, що створюе складношд для реалiзацiï SSM в шновацшнш сферi, зокрема й через шституцшно-технолопчне проектування як методологiю шновацшного розвитку [16].
Необxiднiсть розгляду стратепчного концепту шновацшно1' безпеки грунтуеться на технолопчнш динамiцi [17, 1S] та вщповщнш еволюцiï органiзацiйно-економiчниx форм ïï реаизацп. У дослiдженнi [19] наводиться приклад юбер-загроз, що актyальнi для США. В сучасних умовах вони вкрай серйозш через колосальну залежшсть сyспiльства та економiки вiд ГГ-шновацш й потребу ix використання навпъ в тих процесах, що можуть реалiзовyватися без комп'ютерного або комушкацшного iнтерфейсy. На думку авторiв вказаного дослщження, цей аспект особливо ускладнюеться у зв'язку з швидким розширенням 1нтернету речей (IoT) в рамках Industry 4.0, що змшюе традицшну парадигму бiзнес-процесiв й формуе новий спектр як безпекових, так й шновацшних (ризик технолопчного вiдставання) загроз на рiзниx рiвняx.
Таким чином, перед крашами в сучасних умовах постае завдання
визначення особливостей впливу шновацшного процесу на нащональну безпеку в стратепчнш перспектив^ В подальшому виявленi загрози та можливост мають бути покладенi в основи штегрованих стратегiй iнновацiйного розвитку.
5. Методи дослщжень
Для виршення поставлених завдань в дослiдженнi було використано як класичш науковi методи (анаизу та синтезу, логiчного узагальнення, аналогiй, порiвняльного спiвставлення, графоаналiтичний методи), так i специфiчнi методи економши високих технологiй та iнновацiйного менеджменту.
Зокрема для визначення стратепчно1' шновацшно1' безпеки в комплексi були використаш наступнi методи:
- адаптованi методи прийняття ршень на основi оптимiзацiï показникiв ефективностi;
- системно-еволюцiйний тдхщ та методологiя компаративно1' аналiтики для вивчення ролi iнновацiй в рiзнi перiоди в розрiЗi груп краш;
- методи технолопчно1' аналiтики для визначення технолопчно1' динамiки та технолопчно1' траекторiï;
- методи, що базуються на основi аналiзу схем стратепчного розвитку iнновацiйних систем та мiжгалузевих високотехнологiчних комплексiв;
- методи пошуку iнновацiйних шляхiв розвитку та методи комплексного економiчного аналiзу полiтики розвитку.
6. Результати досл1джен.
Стратегiчну безпеку держави пропонуемо розглядати як системне, багаторiвневе та цшсне явище, що проявляеться як стшка захищенiсть всього спектру нащональних iнтересiв (поточних та перспективних) вщ рiзних загроз (внутршшх та зовнiшнiх). При цьому ця захищенють характеризуеться в найбiльш важливих сферах на тривалий перiод. 1ншими словами, пiд стратегiчною безпекою держави (краши) варто розум^и стан, при якому захищеш ïï стратегiчнi штереси.
Експерти Henley-Putnam School of Strategic Security within National American University в рамках профшьно1' осв^ньо1' програми розглядають наступнi аспекти стратегiчноï безпеки: «organize effectively a wide range of strategic security resources and personnel, across multiple agencies and industries, to produce timely, objective, and accurate intelligence and other security-related products. ... ability to effectively communicate and influence top-level decision makers from an interdisciplinary perspective» [20].
В наведеному m^^i можна визначити принциповi вщмшносл полггики стратепчно1' безпеки, а саме:
мiжгалузевий аспект стратегiчноï безпеки;
необхiднiсть розумшня ïï цiлей на вищих рiвнях управлiння;
- залучення широкого спектру ресуршв та створення спецiальних так званих безпекових продуклв (security-related products), що можуть включати iнновацiйнi проекти та програми.
Визначеш аспекти повнютю вiдповiдають сучасним шновацшним трендам, визначеним у попереднiх дослщженнях [12, 18].
На OŒOBi концептуальних основ стратегiчноï безпеки, розглянутими у дослщженш [21] в рамках науково-академiчного пiдходу, пропонуемо розглядати iнновацiйну безпеку на основi пiдходу «global threat spectrum».
Вщповщно стратегiчну iнновацiйну безпеку можемо визначити як рiвень та динамшу iнновацiйного розвитку, що забезпечуе захист нацiональних iнтересiв вiд загроз у довгостроковiй перспективi.
Контекст стратегiчноï iнновацiйноï безпеки пропонуемо розглянути на основi iдей наступних теоретикiв економiчноï науки, iнноватики та стратегiчного менеджменту:
1. 1де1' Шумпетера про конкуренцш на основi iнновацiй та ïx аналiз як головного фактора економiчного розвитку. В рамках цього пщходу шновацн являються як основа конкуренцн та фактор формування структури галузевих ринкiв. Вiдповiдно можемо розглядати шновацн як фактор динамiки ринкiв нащонально!' економiки, що залежно вiд ефективност координацiйного управлiння формуе можливостi або загрози.
2. Концепцiя Хаека, в рамках яко!' конкурентний ринок штерпретуеться як особливе iнформацiйне середовище, чо Щен^ифжуе, використовуе та координуе використання знань багатьох незалежних учасникiв. Вщповщно зростае роль iнновацiйниx комунiкацiй в економщ, що дозволяють реалiзувати конкурентний розвиток.
3. Концепщя нацiональноï iнновацiйноï системи Фрiмена. Згiдно ще1' концепцiï нацiональна шновацшна система - це сукупнiсть шститулв, якi окремо та в комплекс реалiзують функцiï створення та поширення нових теxнологiй, формуючи основу для формування та реаизацп урядом полггики, що впливае на iнновацiйний процес.
У розвинених крашах ефективш мехашзми забезпечують високу ефективнiсть ринку та низьк трансакцiйнi витрати. За рахунок таких меxанiзмiв конкуренцiя в цих крашах грунтуеться саме на нових знаннях i теxнологiяx (пошук знань за концепщею Хаека), що змшюе логiку процесiв в економiцi та шновацшнш системi.
4. Розумiння стратеги в рамках ряду шкш стратепчного планування, зокрема школи конфiгурацiï (Мшцберга), що пов'язуе такi аспекти:
- реакцш на змiни в зовшшньому середовищi (реактивний процес);
- перехщ у нове стiйке положення - конфпурацш з новим набором стратегш, структур i принципiв (проактивний процес).
Таким чином, складнють i рiзноманiття сучасних форм шновацшних процесiв у сучасному динамiчному економiчному вимагають постшного пошуку нових iнструментiв управлiння. Згщно стратегiчного маркетингового пщхо у, держава мае створити та розвинути конкурентш переваги у стратепчних сферах нащонально1' безпеки.
Експерти Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD) [22] пщкреслюють, що шноваци не обмежуються одними лише вкладеннями в дослщження та розробки, але також включають, наприклад, дизайн i брендинг, що е найбтьш
прибутковими ланками сучасних глобальних ланцюжюв додано1' вартосп. Наведений досвщ OECD також свщчить про необхщтсть застосування р!зномаштних регулюючих заходв (як1 формуються для конкретних крахи та конкретних перюддв часу) для досягнення успху в шновацшному розвитку (шдхд «policy mix»).
Формування концептуальних положень оцшки р!вня стратег!чно1' !нновац!йно1' безпеки краши для розробки шструментарш забезпечення перманентного розвитку в довгостроковому перюд! мае грунтуватися на:
- адаптованих автором принципах забезпечення стшкост розвитку (викладен! в пращ [23]);
- принципах взаемозв'язку «безпека - розвиток»:
1. Принцип узгодженост стратеги розвитку з ушма юнуючими стратепями (галузевими, територ!альними, ресурсними). Даний принцип визначае ступшь узгодженост покроково1' реаизаци загально1' !нновац!йно1' стратеги з! стратепею безпечного розвитку.
2. Принцип взаемоди стратеги безпечного розвитку з прогнозованими змшами зовшшнього середовища (технолопчна динамша). Цей принцип мае грунтуватися на вщповщност стратеги розвитку тдсистем прогнозованим змшам показниюв (нащональних i в рамках м!жнародних вим!р!в) для мш!м!заци загроз i реаизаци потенцiалiв зовшшнього середовища.
3. Принцип взаемоди стратеги безпечного розвитку держави з ïï шновацшними можливостями. Цей принцип визначае потенщал формування ресуршв iиновацiйного розвитку та вщиовщшсть стратегш розвитку шшим параметрам.
4. Принцип реальносп стратегiï розвитку визначае стратепчш можливост в реалiзацiï складних шновацшно-швестицшних проектiв у визначенiй перспективi, у формувант необхiдного обсягу ресурсiв з усх джерел.
5. Принцип визначення прийнятного р!вня ризику (стратегiчний коридор ризику розвитку), пов'язаного з реаизащею обраних стратегш розвитку (комплексу стратегш). На основ! даного принципу визначаеться допустимють р!вня ризиюв для д!яльност з точки зору можливого розм!ру втрат та генерування загроз стратепчнш безпец!
6. Принцип економiчноï та соцiальноï ефективност реалiзацiï стратеги розвитку. Вш виявляе вщповщшсть цшьовим стратепчним установкам, !мщжу, р!вню керованост д!яльнютю функцюнальних шституцш.
7. Принцип системних ршень. SSM в шновацшнш сфер! включае заходи, що об'еднують взаемопов'язане забезпечення полгшчного, економ!чного i вшськового лщерства, а також дипломалю та шш! полгтико-правов! аспекти.
8. Принцип технолопчних взаемозв'язюв. Проривн iнновацiï здатш не тшьки суттево змшити техшко-технолопчш основи галуз!, але також ринки, склад та рол! суб'еклв, а також основи економши.
9. Принцип нацiональноï (локальноï) ор!ентованост шновацшного розвитку. Для розвитку необхщно обирати так! технолопчш област!, як! будуть пов'язаш з наявним потенщалом, проблемами добробуту населення та побудовою мщного фундаменту для нових технологш та сфер розвитку, значимих для конкретноï краши (регюну).
10. Принцип стратегiчноï ор!ентованост!, що передбачае включення
шновацшно1' складово1' у програми та стратеги розвитку. Стратепчш прiоритети визначають довгостроковi орiентири розвитку суб'ектам iнновацiйноï дiяльностi, а також орiентири фiнансування сектору фундаментально!' та прикладно1' науки i тдтримки iнновацiйниx комунiкацiй. Важливим в рамках даного принципу е стратепчна культура управлшня.
У до^дженш [24] стратепчна культура визначаеться як сукупнють базових, ментальних iдеологiчниx факторiв (установок, принцишв, цiнностей, iдеалiв, норм, мiфологем та iдеологем i т. д.), що мають стратегiчне значення та юнують на рiвнi свiдомостi нацiонально-державноï елiти. Вони спрямованi на ефективне використання всього внутрiшнього потенцiалу держави (наци) для утвердження свого мюця у свiтi, на забезпечення нацiональноï безпеки. Стратегiчна культура також визначаеться як сукупнють моделей i технологш поведшки та прийняття рiшень елггою на шляху реалiзацiï цих стратепчних цтей.
Вiдтак розумiння iнновацiй як ключового фактора мае бути основою стратегiчноï культури й саме ïï вщсутнють призводять до вказаних у дослщженш [1] процешв та ршень короткостроковоï' перспективи.
Для втiлення визначених принцишв стратегiчноï' iнновацiйноï' безпеки в рамках мехашзму державного управлiння необхщно перейти вiд традицiйного в украшськш практицi розумiння iнновацiй виключно як просування науково-теxнологiчниx розробок або тдтримки шновацшних компанш. Натомiсть шновацшна стратепя передбачае змiну структури галузей економiки та iнновацiйниx процесiв, вибiр прiоритетiв й тих напрямкiв розвитку, що можуть забезпечити крат сталий розвиток та конкурентоспроможнють у майбутньому. Лише в рамках такого тдходу з'являеться можливiсть перейти до забезпечення нацiональноï' безпеки у всix ïï складових на основi iнновацiйниx ефеклв.
Для цiлей проведеного дослiдження пропонуемо використовувати визначення технолопчних траекторiй як шляxiв, якими вiдбуваеться розвиток шновацш на секторальному рiвнi. Таким чином, виникнення технолопчних траекторш може бути пояснено взаемозв'язком мiж науковими досягненнями, економiчними чинниками та iнституцiональними змшними, якi е основою для ршень та стратегiй iнновацiйного менеджменту. Такий пщхщ дозволяе поеднати рiзнi фактори розвитку шновацшно-технолопчних систем.
Сукупнiсть рiзниx теxнологiчниx траекторiй формують теxнологiчну динамшу, яку можна розглянути на рiзниx рiвняx (макрорiвень, макрорiвень, глобальний рiвень тощо).
Серед основних загроз в рамках анаизу теxнологiчноï' динамiки варто вщзначити еволюцiю теxнологiчноï' бази виробництва продуклв масового користування, стратегiчниx секторiв та секторiв, що критично важливi для нацiональноï' безпеки. В цьому контекст вiдзначимо можливу теxнологiчну залежнють через системне придбання нових технологш (устаткування) в шоземних фiрм, яю виражаеться в обмеженнi попиту на результати нацiональноï' iнновацiйноï' системи. Альтернативою цьому може бути перехщ на стадш шновацшно-технолопчного розвитку, коли проводиться активне створення малих iнновацiйниx пщприемств, венчурних фондiв.
Наразi ж в рядi краï'н, що розвиваються, не вистачае едносп в обраних
шновацшних прюритетах для того, щоб сконцентрувати ресурси на дшсно перспективних напрямках. Особливоï перспективност ця проблема набувае в умовах переходу до нового технолопчного укладу, що радикально трансформуе й сфери управлшня формуванням конкурентних переваг. Кр!м того, в цих крашах досить обмежений досв!д визначення зазначених прюритетв, виходячи з максим!зацп взаемозв'язку м!ж ними через координащю.
Варто вщзначити, що формат ображд iнновацiйиоï сгратегii мае суттево впливати на:
- грошово-кредитну полггаку;
- мехашзми фшансування проеклв;
- модертзацш державних тдприемств та пщприемств приватного сектору;
- розвиток м!жгалузевих кластер!в;
- впровадження шновацшних продукпв;
- схеми виходу на внутршш та зовшшш ринки;
- систему лщензування та сертифiкацiï виробленоï продукцiï.
Для тдтвердження цього можна навести основш цш, завдання i напрями д!яльност адмшютрацш США та КНР в област зовнiшньоï i внутрiшньоï полггаки. Ц краïни ставлять за мету досягнення технолопчного лщерства зокрема й через дипломалю та м!жнарон! вщносини.
Вщтак приходимо до необхщност вироблення обгрунтованих та ефективних управлшських ршень, що штегрують р!зн джерела шформацп, спираються на широкий спектр юльюсних та яюсних метод!в з фокусом на довгострокову перспективу.
На основ! анаизу ряду шоземних концепцш SSM та аналггаки нацiональноï безпеки було визначено, що в рамках аналгшки стратегiчноï iнновацiйноï безпеки мае виршуватися наступний спектр завдань:
- вироблення кшьюсних та яюсних критерпв для досл!джень iнновацiйноï безпеки на теоретичному, стратепчному, операцшному i тактичному р!внях;
- розробка концептуальних основ, що включають основш змшш середовища iнновацiйноï безпеки для того, щоб запоб!гти загрозам, що виникають в рамках глобальноï технологiчноï динамши;
- оцшка iнформацiï та тдход!в щодо оцшки критичност (стратепчного значення) технологш (тдприемств, прюритетв, науково-дослщних центр!в) та ресурс!в, що необхщш для залучення питань стратегiчноï iнновацiйноï безпеки;
- оцшка характеру ефеклв технологш, що пов'язан! з мехашзмами стратепчного управлшня та мають вщношення до сприяння ефективним результатам в сфер! iнновацiйноï безпеки;
- побудова моделей, як! прояснюють глобальш та регюнальш подiï та висв!тлюють проблеми, як! впливають на побудову ефективноï поллики стратегiчноï iнновацiйноï безпеки;
оцшка та анаиз того, як краши-лщери в сфер! стратегiчноï iнновацiйноï безпеки розглядають теми стратепчних виклиюв;
- анаиз даних аналггачних центр!в, розвщки, контррозвщки, кiбернетичноï i фiнансовоï розвщки та синтез вщповщних знань для прийняття ршень в сфер! стратегiчноï iнновацiйноï безпеки;
- проведення фундаментальних дослщжень в областях знань, що застосовуються у сферi стратегiчноï iнновацiйноï безпеки.
На основi цього можемо запропонувати оцiнювати стратепчну iнновацiйну орiентованiсть полiтики розвитку через шдикатори, що мають розглядатися з точки зору достатньоï динамжи одного з наступних сташв шновацшно1' системи:
- шновацшна активнють в крат обмежуеться стимулюванням виключно окремих технолопчних шновацш;
- iнновацiйна активнiсть в крат обмежуеться стимулюванням виключно технолопчних шновацш в рамках прюритетних секторiв;
- iнновацiйна активнiсть в крат направляеться на окремi сошально-економiчнi iнновацiï;
- iнновацiйна активнiсть в крат, що реформуе нацюнальну економжу;
- iнновацiйна активнiсть в крш'ш впливае на розвиток глобальноï економжи.
Таким чином, рiвень стратегiчноï iнновацiйноï безпеки зростае з першого
по четвертий стан iнновацiйноï системи, оскшьки саме в останньому варiантi реаизуються проривнi iнновацiï. Вiдповiдно можемо визначити таю групи iндикаторiв стратегiчноï iнновацiйноï безпеки:
1. Макроiндикатори стратегiчноï iнновацiйноï безпеки, що вiдображае вiдповiднiсть нацiональноï стратеги (пакету стратегiй) глобальним шновацшним трендам:
- обсяг фiнансування з рiзниx джерел iнновацiй у технолопчних сферах майбутшх теxнологiчниx укладiв:
- чисельнють персоналу, зайнятого науковими дослщженнями i розробками у сферах майбутшх технолопчних укладiв.
2. Органiзацiйно-управлiнськi шдикатори, що вщображають вiдповiднiсть iнновацiйноï шфраструктури та рiвня iнновацiйниx комунiкацiй в рамках шновацшно1' системи та з глобальною шновацшною системою вимогам нових шновацшно-технолопчних трендiв.
3. Секторальнi шдикатори шновацшно1' безпеки, що вiдображають рiвень вiдповiдностi галузевих теxнологiй та продуклв перспективним вимогам та специфiчним галузевим теxнологiчним траекторiям. Вiдповiдно мають анаизуватися такi iндикатори:
- iнтенсивнiсть витрат на технолопчш, маркетинговi та оргашзацшш iнновацiï за ïx рiвнем в розрiзi видiв економiчноï дiяльностi;
- питома вага оргашзацш, що здшснювали одночасно теxнологiчнi й органiзацiйнi шновацп, у загальному числi органiзацiй, що здшснювали технолопчш шновацп, в розрiзi видiв економiчноï дiяльностi.
Результати анаштики визначених iндикаторiв в ïx системному взаемозв'язку мають бути використанi для розробки програм розвитку та шновацшних стратегш. Iнновацiйнi стратегй' пропонуемо розглядати як набiр правил та оргашзацшно-економiчниx меxанiзмiв, що визначають процедуру селекцп та реалiзацiï рiзниx тишв iнновацiй вiдповiдно до сусп1льно1' орiентацiï розвитку).
На основi розумiння того, яким фактором можуть бути упередження в ршеннях, пропонуеться використання шституту стратепчних iнiцiаторiв. Вони
приймають ршення, вдосконалюють сво1 рiшення та допомагають 1м визнати нормативнi правила або оптимальш рiшення.
На рис. 1 показана розроблена схема анаЛтики стратепчго! 1нновац1йно1 безпеки.
Глобальна технолог1чна динам1ки
/ Стратепчна аналггика Ч
Комушкацшна п1дсистема: трансфер технологт, твестици, керування, маркетинг гнновацгй Об'екти шновацийноУ безпеки (наука, кадри, технолог1я, продукщя, послуги, реал1зац1я, комерцгйне використання)
Оцшка груп 1ндикатор1в Макрошдикатори шновацшно'1 безпеки
Оргашзацшно-управлшськ! шдикатори
Секторальш шдикатори шновацшно'1 безпеки
Визначення зм1сту безпекових продукт1в
- анал!з та прогнозування шновацшно'1 д!яльносп;
- моделювання вар!анпв стратепчних р!шень з р!зною комбшащею цшей, засоб!в i ресурав;
- розробка безпекових продукпв для попередження виникнення негативних наслщюв впровадження (розвитку) шновацш у сферу д!яльносп тдприемств р!зних сектор!в економ!ки, регюшв та краши;
- розробка та впровадження оргашзацшних, науково-техшчних i техшко-економ!чних метод!в, спрямованих на втшення безпекових продукпв та усунення потенцшних негативних наслщюв шновацшних процеав
Стратепчне управл1ння
(постановка цшей 1 завдань органами державного управлшня з урахуванням внутр1шшх можливостей економ1ки та змш у зовшшньому середовищ1)
Рис. 1. Схема формування механiзмiв управлння стратепчною шновацшною безпекою
Схема на рис. 1 базуеться на стратегiчнiй технолопчнш аналiтицi, контролi визначених iндикаторiв шновацшного розвитку та розробцi науково-методичних основ стратепчного управлшня. А також демонструе, що в рамках забезпечення стратепчно1 iнновацiйноi безпеки з'являеться можливiсть не ттьки захиститися вiд загроз, але й забезпечувати розвиток краiни. Це можливо досягти через розвиток системи технолопчного прогнозування, органiзацii розробки та реашзацй iнновацiйних проектiв, що мають державне значення; формування iнституцiонального середовища, що стимулюе шновацшну дiяльнiсть.
7. SWOT-аналiз результатiв дослiдження
Strengths. Сильною стороною у проведеному дослщжеш е обгрунтування
стратегiчноï iнновацiйноï безпеки як провщного фактору нацiональноï безпеки, розвитку економжи й соцiальноï сфери. Використання запропонованого тдходу дозволить в подальшому розробити критерп оцшки стратегiчноï iнновацiйноï безпеки з урахування технологiчноï динамжи. Розгляд стратегiчноï iнновацiйноï безпеки в мГжнародному контекст! дозволить поеднати стратепчт засади ïï забезпечення з к /нцептею конкурентоспроможного розвитку на мГжнародних ринках, а також дозволить реаизувати компаративний анаиз.
Weaknesses. Слабкою стороною е те, що практичне втшення методологи стратегiчноï iнновацiйноï безпеки вимагае системних зусиль та стратепчного мислення та планування, що складно реаизувати в умовах панування пгдходГв й стратегш, що засноваш на отриманн! короткостроковоï вигоди. Також досить складно реаизовувати функцш координацiï мГжгалузевого ствробггаицтва в умовах диференщацп форм власност та мГжнародних впливГв.
Opportunities. Можливостями для подальших дослщжень е анаиз досвгду зарубГжних краïн, зокрема США, щодо вдосконалення шституцшного середовища стратепчного прогнозування з урахування реалш украюсь^' iнновацiйноï системи.
Threats. Загрозами для результапв проведених дослщжень та ï^ практичного втшення е стрГмкий шновацшний процес та поява проривних шновацш в рГзних технолопчних секторах. Це вимагае потрГбного мошторингу та змши стратепчних орГентирГв, що вимагае узгодження штерешв та координацп на рГзних рГвнях управлшня. Також для практичноï реаизацп полггаки SSM в шновацшнш сфер! необхщний вгдповгдний рГвень стратегiчноï культури в урядових колах.
8. Висновки
1. Проведений комплексний анаиз рол! шновацш в забезпеченш нацiональноï безпеки та визначено загрози, що виникають в контекст! глобальних технолопчних змш. Показано, що орГенташя на шновацп забезпечуе змшу структури галузей економши, вибГр прюритетв й тих напрямюв розвитку, що можуть забезпечити краïнi сталий розвиток та конкурентоспроможшсть у майбутньому. Визначено, що ключовГ аспекти стратегiчноï безпеки (мГжгалузевий аспект, залучення широкого спектру ресурсГв, проектний тдхщ до управлшня) повшстю вщповщають сучасним шновацшним трендам.
2. Визначено змют стратегiчноï iнновацiйноï безпеки на основ! гдей теоретиюв економiчноï науки, шноватики та стратепчного менеджменту:
- фактори конкуренцп на основ! шновацш та ï^ анаиз як головного фактора економГчного розвитку;
- коикуренгиий ринок, що штерпретуеться як особливе шформацшне середовище;
- концепшя нацiональноï iнновацiйноï системи;
- розумшня стратегiï як шструменту розвитку та адаптацiï.
3. Розроблено концептуальш основи шформацшно-аналггачного забезпечення стратегiчноï iнновацiйноï безпеки. Вони передбачають
необхщшсть вироблення обгрyнтовaних тa ефективних yпрaвлiнських рiшень, що iнтегрyють рiзнi джерелa iнформaцiï, спирaються нa широкий спектр кшьюсних тa якiсних методiв з Фокусом та довгострокову перспективy. Ha основi aнaлiзy ряду iноземних концепцш SSM тa aнaлiтики нaцiонaльноï безпеки визтачено спектр зaвдaнь, що мae вирiшyвaтися в рaмкaх aнaлiтики стрaтегiчноï iнновaцiйноï безпеки.
4. Визнaчено нaбiр iндикaторiв для визнaчення оцiнки CTa^ стрaтегiчноï iнновaцiйноï безпеки. Зaпропоновaно розглядaти мaкроiндикaтори стрaтегiчноï iнновaцiйноï безпеки, що вiдобрaжaють:
- вiдповiднiсть нaцiонaльноï стрaтегiï глобaльним iнновaцiйним трендaм;
- оргaнiзaцiйно-yпрaвлiнськi iндикaтори, що вiдобрaжaють вiдповiднiсть iнновaцiйноï iнфрaстрyктyри тa рiвня iнновaцiйних комушквцш в рaмкaх iнновaцiйноï системи тa з глобaльною iнновaцiйною системою вимогам нових iнновaцiйно-технологiчних трендiв;
- секторaльнi iндикaтори iнновaцiйноï безпеки, що вiдобрaжaють рiвень вiдповiдностi гaлyзевих технологiй тa продyктaм перспективним вимогaм тa специфiчним гaлyзевим технологiчним лрaeкторiям.
Подяка
До^дження було пyблiчно профiнaнсовaно Мiнiстерством освгги i нayки Укрaïни для розробки дослщницького проекту № 0117U003855 «Iнститyцiонaльно-технологiчний дизaйн iнновaцiйних мереж для системного зaбезпечення нaцiонaльноï безпеки Укрaïни».
Лггература
1. Workman M. Validation of a biases model in strategic security decision making // Information Management & Computer Security. 2012. Vol. 20, No. 2. P. 52-70. doi: http://doi.org/10.1108/09685221211235599
2. Freeman C. The Economics of Industrial Innovation. London: Pinter, 1982. 249 p.
3. Sherman W. C. Air warfare. Air University Press. Maxwell Air Force Base, 2002. doi: http://doi.org/10.21236/ada421698
4. Lensey R. A. China's rise regional stabilizer or U.S. adversary? Monterey: Naval Postgraduate School, 2007.
5. Nikolaenko A. I. Innovation safety in the evolutional development of economic system // Bulletin of Donetsk National University. Series C. Economics and Law. 2013. No. 2. P. 110-113.
6. Koliopoulos C. Historical Approaches to Security // Strategic Studies. The International Studies Encyclopedia. Vol. 5 / ed. by Denemark R. A. Oxford: ISA with Wiley-Blackwell, 2010. P. 3321-3338.
7. Malits'kiy B. A. Nauka, tekhnologii, innovatsii i natsional'naya bezopasnost': teoreticheskie i prikladnye aspekty. Makarov: KZHT «Sofiya», 2014. 58 p.
8. Dementev V. E. Tekhnologicheskaya neodnorodnost' proizvodstva i tsiklichnost' ekonomicheskogo razvitiya // Zhurnal ekonomicheskoi teorii. 2016. No. 3. P. ,0-50.
9. Prokopenko O., Omelyanenko V. Priority Selection Within National Innovation Strategy in Global Context // Economics and Business. 2017. Vol. 31, No. 1. P. 5-18. doi: http://doi.org/10.1515/eb-2017-0014
10. Omelyanenko V. Innovation priorities optimization in the context of national technological security ensuring // Marketing and Management of Innovations. 2016. No. 4. P. 226-234.
11. Omelyanenko V. A., Kudrina O. Y., Volodin D. V. Conceptual principles of development resources security analysis // Marketing and Management of Innovations. 2017. Vol. 2. P. 280-287. doi: http://doi.org/10.21272/mmi.2017.2-26
12. Omelyanenko, V. A. Analysis of Potential of International Inter-Cluster Cooperation in High-Tech Industries // International Journal of Econometrics and Financial Management. 2014. No. 2 (4). P. 141-147.
13. Karim H. V. Strategic Security Management. A Risk Assessment Guide for Decision Makers. CPP, CSC, 2006. 416 p.
14. Munk T. H. Cyber-security in the European Region: Anticipatory Governance and Practices. Manchester: University of Manchester, 2015. 286 p.
15. Mosoiu O., Oana M. Evolutions and tendencies in the common European security strategy in the context of lobalization // AFASES 2009: Scientific research and education in the air force. Brasov: «Henri Coanda» Air Force Academy, 2009. P. 50-59.
16. Omelyanenko V. Analysis of conceptual aspects of institutional and technological design // Technology Audit and Production Reserves. 2017. Vol. 2, No. 5 (40). P. 31-36. doi: http://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.128651
17. Omelyanenko V. Basics of Optimization Strategy for Integrating Space Industry Technology Package Into Global Value Chains // Economics and Business. 2017. Vol. 30, No. 1. P. 113-125. doi: http://doi.org/10.1515/eb-2017-0010
18. Omelyanenko V. A. Basics of general approach for technological systems analysis: proceedings // Advanced Information Systems and Technologies AIST-2016. Sumy, 2016. P. 29-30.
19. Garwin R. L. Strategic Security Challenges for 2017 and Beyond NAS Annual Meeting. 2017. URL: https://fas.org/rlg/nas-challenges.pdf
20. Doctorate in Strategic Security. URL: https://henley-putnam.national .edu/programs/doctorate-strategic-security/
21. Greaves S., Clark T. Strategic Security as a New Academic Discipline // Journal of Strategic Security. 2008. Vol. 1, No. 1. P. 7-20. doi: http://doi.org/10.5038/1944-0472.1.1.2
22. Obnovlennaia Innovacionnaia strategiia OESR: vliianie na nacionalnye strategii stran. 2016. URL: https://oecdcentre.hse.ru/news/200128013.html
23. Erohin V. Yu. Strategii ustoychivogo razvitiya predpriyatiy: printsipy i kriterii razrabotki // Socialno-ekonomicheskie yavleniia i processy. 2013. No. 3 (49). P. 60-62.
24. Sarkisyan O. L. Koncept «strategichekoy kultury» kak model issledovaniy v oblasti nacionalnoy bezopasnosti: proceedings // Problemy nacionalnoi bezopasnosti v usloviyah globalizacii (mezhdisciplinarnye aspekty). Er.: RAU, 2015. P. 5-14.
