CC BY
5
УДК 338 (470.41)
Б01: 10.15587/2312-8372.2018.128651
АНАЛ1З КОНЦЕПТУАЛЬНИХ АСПЕКТ1В 1НСТИТУЦ1ЙНО-ТЕХНОЛОГ1ЧНОГО ПРОЕКТУВАННЯ
Омельяненко В. А.
Об'ектом досл1дження е методология ¡нституцтно-технолог1чного проектування. Одним з найбтъш проблемних мгсць е нездатшстъ економ1чних та сощалъних ¡нститут1в адаптуватися до змт. В1дтак, ¡нституцтш трансформацп маютъ враховувати особливост1 технологичног динамжи та тновацтт приоритеты розвитку, що дозволяе перейти до розробки наукових основ методологИ ¡нституцтно-технолог1чного проектування.
Для визначення цшей ¡нституцшно-технолог1чного проектування були використат адаптоват методи прийняття ршенъ на основа оптим1зацп показниюв ефективност1. Використано також методи, що базуютъся на основа анализу схем стратег1чного розвитку тновацтних систем та м1жгалузевих високотехнолог1чних комплексов. А також методи пошуку ¡нновацтних шляхов розвитку та методи комплексного економ1чного анал1зу полтики розвитку.
Представлено концептуалът основи ¡нституцтно-технолог1чного проектування як механизму створення ¡нституцтно-тновацтного середовища, що буде тдтримувати життевий цикл високотехнолог1чних продуктов та створювати позитивний 1м1дж технолог1чних можливостей I перспектив краши. Запропоновано концептуалъну схему ¡нституцтно-технолог1чного проектування, що грунтуетъся на оцтщ поточних технолог1чних тренд1в та форсайт^ вибор1 в1дпов1дних ¡нституцтних тновацт (пакетов тновацт) та розробц ¡нституцтних проектiв гх впровадження в ¡снуючу ¡нституцтну матрицю.
Iнституцiйно-технологiчне проектування характеризуетъся орiентацiею на одержання синергетичних ефектiв за рахунок технологiчних факторiв розвитку та структурно! перебудови тновацтног системи.
1нтегративним резулътатом iнституцiйно-технологiчного проектування мае стати тдвищення резулътативностi системи управлтня за рахунок оптимiзацii функцюналъних обов'язшв оргашзацтних структур, застосування тформацтно-комушкацтних технологт та створення ефективног системи монторингу з метою збалансованого розвитку тновацтног системи.
Ключов1 слова: iнституцiйно-технологiчне проектування, тновацтт мережi, висом технологи, тституцтно-тновацтне середовище.
1. Вступ
В умовах розширення спектру загроз нащональнш безпещ та прискорення науково-техтчного прогресу сили й ресурси багатьох краш свгту спрямоват на шновацшт процеси. Це обумовлено тим, що безпека та iмiдж краши, а також й мшце на мiжнароднiй пол^ичнш арет, прямо залежить ввд фактору високих технологш. Технологи цього типу вимагають масштабного залучення наукових та матерiально-техтчних ресуршв i вт!люють передовий рубiж розвитку науки i техтки, нов^ш ввдкриття та винаходи. Однак устштсть шновацшного розвитку рiзниться за крашами, що призводить до необхвдносп аналiзу стратегш та полтики розвитку.
Дискусшним в науковому планi е питання формування умов для iнновацiйних npoprnÏB та створення нових галузей e^^Mi^ через проектування i планування шновацшно1 дiяльностi в краïнi в цшому, по окремим ïï напрямкам i на кожному тдприемств^ В цих умовах iнституцiйнi пiдходи мають очевидт переваги, оскiльки дають змогу сформувати умови розвитку.
Для eкономiчноï теори та практики управлiння промисловою пол^икою особливого значення набувае забезпечення узгодження ключових функцiй держави i необхвдност формування iнновацiйноï eкономiки. Одним з найбшьш актуальних способiв вирiшeння зазначено1' проблеми е процеси iнституцiоналiзацiï, як являють собою iнструмeнт пiдвищeння конкурентоспроможносп на основi створення середовища для шновацш та рeалiзацiï цiлeй промислово1' полiтики.
2. Об'ект досл1дження та його технолопчний аудит
Об'ектом досп1дження е методолопя iнституцiйно-тeхнологiчного проектування.
Досввд розвинених краш свiдчить, що саме орiентацiя на розробки i поширення високих тeхнологiй гарантують надiйну eкономiчну основу високо1' якостi життя та конкурентоспроможносп. На думку eкспeртiв RAND Corporation, використання високих тeхнологiй буде дeдалi бiльшe впливати на здоров'я людей i стандарти життя, а також буде вщгравати найважливiшу роль у забезпечент обороноздатностi краши та захист навколишнього середовища.
Для eкономiки в умовах прискорення тeмпiв шновацшного розвитку, коли iнформацiя i знання стають важливими ресурсами, виникають проблеми, що пов'язаш з нeздатнiстю eкономiчних та соцiальних iнститутiв адаптуватися до змш Вiдтак, iнституцiйнi трансформацiï мають враховувати особливост тeхнологiчноï динамiки та шновацшт прiоритeти розвитку, що дозволяе перейти до розробки наукових основ методологи шституцшно-технолопчного проектування.
3. Мета та задач1 досл1дження
Мета досп1дження - розробка концептуальних основ шституцшно-технолопчного проектування як методологи управлшня шновацшним розвитком в умовах глобальних iнновацiйних трансформацiй, зокрема переходу до нових оргатзацшних форм iнновацiйного процесу. Для досягнення поставлено:' мети дослвдження було визначено так науковi завдання:
1. Провести комплексний аналiз сучасних трeндiв управлiння iнновацiйними розвитком.
2. Провести системний аналiз та узагальнення сучасних пiдходiв до формування шституцшних iнновацiй.
3. Розробити схему шституцшно-технолопчного проектування як методологи управлшня шновацшним розвитком.
4. Дослщження шнуючих р1шень проблеми
Питання аналiзу iнституцiйних факторiв глобальноï конкурeнтоздатностi та нeобхiдностi створення шституцшно-шновацшного середовища на прикладi 1Т-компанiй були розглянутi у дослвджент [1].
У дослiджeннях [2, 3] було розглянуто основнi питання розвитку шновацшних систем та питання впливу шститупв на eкономiчнe зростання. Дослвдження [4] присвячене фактору iнституцiйних шновацш як шституцюнальних змiн та соцiальноï
дiяльностi. Автори дослвдження [5] розглядають шституцшт шноваци з точки зору !х новизни, корисностi i легiтимностi. У аналiтичному оглядi Deloitte series on innovation [6] ввдзначаеться, що шституцшт шноваци (новi або змiненi шститути та новi зв'язки мiж шнуючими iнститутами) е результатом технологiчних змш та необхвдносп адаптацii до них.
Особливо корисною для розумiння ролi iнститутiв та ситуацiйного управлiння 1х конфiгурацiею е аналiтична доповiдь Нацюнального комiтету науки i технологiй США (2016) [7]. Ця доповвдь дае можлившть ознайомитися з аналiзом впливу шновацш на нацюнальну безпеку США та визначенням вiдповiдних стратегiчних аспекпв, зокрема й з урахуванням активно! взаемоди мiж iнститутами. Зазначений аспект набувае особливо! перспективностi в рамках забезпечення безпеки ресурсiв розвитку [8] та розробки стратеги реалiзацii нацюнальних прiоритетiв [9], серед яких варто видшити й умови iнституцiйного середовища.
Числент дослiдження розглядають окремi аспекти шституцшних iнновацiй в контекстi технолопчно! динамiки.
Зокрема дослiдження [10] розглядае процес шституцшного проектування середовища шновацшних пiдприемств та представляе методику оцшки на приклад! Китаю. У досл!джент [11] розглянуто етапи iнновацiйноi пол!тики Фшлянди як однiеi з найбшьш устшних technology-based економiк.
Автором дослвдження [12] на прикладi косм!чно! галуз! було проведено системний та технiко-економiчний аналiз. В рамках даного дослвдження цт, завдання, результати та показники д!яльност! в областi освоення та використання косм!чного простору були розглянуи в контекстi загальних стратегiй розвитку високотехнолопчних галузей економiки кра!ни та св!ту.
У дослiдженнi [13] було розглянуто процес шституцшно-синергетичного проектування на секторальному р!вн! Зазначений процес комплексно враховуе фактори галузевого розвитку, однак мае бути розглянуто в бшьш ширшому контекст! нацiональноi iнновацiйноi системи та мiжгалузевоi взаемодii. Ц фактори е основою розвитку мiжсекторальних високотехнолопчних комплекшв, а вiдтак потребують врахування в рамках розробки стратегiй.
У попередтх дослiдженнях автора [14, 15] на основ! анал^ики рол! шновацш i технологiй у забезпеченнi нацiональноi безпеки були визначенi основт напрямки застосування iдей технологiчного iнституцiоналiзму. Зокрема вбуло запропоновано !х використання в розробщ нацiональних стратегiй розвитку з урахуванням глобальних тенденцiй на основ! потенщалу синергii в системi «розвиток - безпека». Зазначенi пропозици вимагають подальшого розвитку в частит !х практичного втшення.
Проте фундаментальт основи цшеспрямованого управлшня шституцшною динамшою в рамках стратегш розвитку потребують постшного дослвдження, тому що в сучасних умовах ситуащя в шновацшнш сфер! постшно змшюеться. Це вимагае виявлення нагальних проблем та визначення перспектив його розвитку в умовах технолопчних змш.
5. Методи дослщжень
Для виршення поставлених завдань в дослвджент було використано як класичн! науков! методи (анал!зу та синтезу, лопчного узагальнення, аналогш, пор!вняльного ствставлення та графоанал!тичний методи), так i специф!чт методи економ!ки високих технологш та шновацшного менеджменту.
Зокpeмa для визнaчeння цiлeй iнститyцiйно-тexнологiчного пpоeктyвaння в комплeксi 6ули викоpистaнi наступт мeтоди:
- aдaптовaнi мeтоди прийняття piшeнь на основi оптимiзaцiï показнишв eфeктивностi;
- мeтоди, що базуються на основi aнaлiзy сxeм стpaтeгiчного розвитку iнновaцiйниx систeм та мiжгaлyзeвиx високотexнологiчниx комплeксiв;
- мeтоди пошуку iнновaцiйниx шляxiв розвитку та мeтоди комплeксного eкономiчного aнaлiзy полiтики розвитку.
6. Результати дослщжень
На основi дослiджeння [2], в якому розглянуто роль iнститyцiйниx фaктоpiв у зaбeзпeчeннi конкypeнтоздaтностi, пропонуемо розглядати мeтодологiю шституцшно-тexнологiчного пpоeктyвaння. Ця мeтодологiя пepeдбaчaе ствоpeння такого iнститyцiйно-iнновaцiйного сepeдовищa, що бyдe пiдтpимyвaти життевий цикл високотexнологiчниx продукпв та створювати позитивний iмiдж тexнологiчниx можливостeй i пepспeктив краши.
Сучасний статус дepжaви визначаеться двома найважлившими iнтeгpaльними показниками: нayково-тexнiчним piвнeм та здaтнiстю до тexнологiчного розвитку.
В цьому випадку iнститyцiйно-тexнологiчнe пpоeктyвaння грунтуеться на тaкиx пiдxодax:
- пристосування eкономiчноï систeми до базисн^ iнститyцiонaльниx xapaктepистик (piвeнь тexнологiчного розвитку, принципи свггового подiлy пpaцi);
- активж пepeтвоpeння iнститyцiонaльноï мaтpицi з мeтою збepeжeння конкypeнтоздaтностi (глобально1' eкономiчноï сyб'ектностi) дepжaви на основi шновацш.
В контeкстi iнститyцiйниx тpaнсфоpмaцiй ввдзначимо, що для eфeктивного yпpaвлiння peсypсними потоками, нeобxiдно мати чiткi yявлeння про сучасш тexнологiï та оpгaнiзaцiйно-eкономiчнi принципи ïx розвитку. Розyмiння особливостeй розвитку пepспeктивниx тexнологiй нeобxiднi для розробки стpaтeгiй iнновaцiйноï дiяльностi, що повинна бути спрямована на оpгaнiзaцiйно-peсypснy тдтримку високотexнологiчниx виробництв.
Запропонований пiдxiд грунтуеться на гiпотeзi про нeобxiднiсть aдaптaцiï iнститyцiйного мexaнiзмy зaбeзпeчeння нацюнально1" бeзпeки як виpaжeння piвня зaxистy нaцiонaльниx iнтepeсiв до основниx тeндeнцiй в iнновaцiйнiй сфepi, що полягають у нaстyпниx aспeктax:
- ввдкриисть iнновaцiйного пpоцeсy, посилeння пpоцeсiв мiжгaлyзeвого тpaнсфepy тexнологiй та цифpовiзaцiя бiзнeс-пpоцeсiв, що призводять до yтвоpeння вeличeзноï кiлькостi оpгaнiзaцiй та систeм, як володiють значним потeнцiaлом синepгeтичного розвитку;
- розвиток ^новац^н^ систeм, у тому чи^ нaцiонaльноï та peгiонaльниx, поглиблeнням та pозшиpeнням piзниx форм ïx im^^a^i' в paмкax активна iнновaцiйниx мepeж;
- формування нaцiонaльноï iнновaцiйноï систeми як склaдноï бaгaтоpiвнeвоï та бaгaтогaлyзeвоï структури.
Iнститyцiйно-тexнологiчнe пpоeктyвaння також грунтуеться на pозyмiннi сyчaсниx тeндeнцiй, в paмкax якиx мiжнapоднe конкypeнтнe сyпepництво всe бiльшe пepeмiщyеться в сфepи контролю над дeфiцитними peсypсaми яшсно новоï природи (так зват peсypси розвитку). Цi peсypси дозволяють сформувати та пiдтpимyвaти
шституцшно-шновацшне середовище, що дае змогу KpaÏHi оперативно формувати та (або) займати проввдт позицiï на зростаючiй кшькост потенцiйних високотехнологiчних риншв з невизначеними перспективами.
Для виршення цих завдань необхвдно синтезувати пiдходи iнституцiйного проектування до формування фундаментального задiлу iнновацiйноï системи, задоволення запитiв бiзнесу на промислово-орiентовану iнтелектуальну власнiсть та завоювання лiдерських позицiй на вузькоспецiалiзованих високотехнолопчних ринках. Зазначет завдання мають бути виршет в комплексi через орiентацiю на потоки завдань, як стоять перед бiзнесом в рамках полшшення якост продукцiï та розширення риншв, та iнновацiйнi iдеï, як можуть бути в основi стартапiв та створення нових компанш
Зазначенi завдання шституцшно-технолопчного проектування особливо важлив1 в сучасних умовах формування 1ндустри 4.0, що формуе новi органiзацiйнi умови розвитку та значно прискорюе шновацшт процеси. Багато розвинених краïн i бiзнес-гiгантiв е активними учасниками четвертоï промисловоï революцiï: створюються державт програми, комерцiйнi об'еднання та некомерцшт органiзацiï, що ставлять своею метою усунення бар'ерiв на шляху створення 1ндустрп 4.0. В цих умовах основною стае не класична ефективтсть, а адаптивнiсть - здатнiсть швидко адаптуватися до динамiчних яшсно й кшьшсно ринкiв. Це формуе нову ситуащю стратегiчного вибору, пов'язану з перерозподшом технологiчноï ренти та практичним плануванням iнновацiйно-iнвестицiйних процесiв.
Iнституцiйно-технологiчне проектування пропонуемо розглядати на двох рiвнях:
1. Управлiння технологiчним розвитком в рамках шнуючих секторiв та ринкових нiш у боротьбi з конкурентами.
2. Проектування оргатзацшно-технолопчних форматов розвитку галузей i сфер дiяльностi, як в цей час перебувають у зародковому стат.
Зазначет рiвнi враховують нацiональнi особливост та прiоритети розвитку й дозволяють здiйснити системне проектування технолопчних ланцюжшв з орiентацiею на перспективт технологiï та ï^ ефекти. Таким чином, реалiзацiя цiлей шституцшно-технолопчного проектування реалiзуеться через наступт управлiнсько-аналiтичнi механiзми:
- iдентифiкацiю областей з найбшьшою прiоритетнiстю (поточною та перспективною) та локалiзацiею компетентностей (шновацшний потенцiал, рiвень технологiчноï досконалост!, людсью ресурси, секторальнi можливостi) та ï^ ефективне використання;
- створення комплексу оргатзацшних переваг (унiкальна концепцiя або модель розвитку, особлива конфпуращя процешв, неповторна iнновацiйна культура, екосистема шновацш тощо).
Проаналiзувавши технологiчну полiтику та шституцюнальне середовище сектору високих технологш таких проввдних краïн, як США, Япотя та GC, автор до^дження [3] вiдзначив, що «вiдмiнностi в шновацшних системах вiдображають вiдмiнностi в економiчних i полiтичних умовах та прюритетах». На думку дослiдника, концепщя iнновацiйних систем е iнституцiональною за своею суттю [4], що тдтверджуе теоретичну основу та практичне значення запропонованого пiдходу.
В якостi устшного прикладу iнституцiйно-технологiчного проектування можна назвати шституцюнальну побудову нацiональноï iнновацiйноï системи Фшлянди. Ця краша в 60-70 рр. ХХ ст. почала модифшувати свою систему науки i технологш шляхом створення агентств, ввдповвдальних за планування, реалiзацiю та розробку
шщатив i програм в областi R&D. При цьому основний акцент робився на розвиток ресурсного забезпечення шновацшних процешв.
Основними причинами, яю штотно вплинули на формування ефективно! шновацшно! системи, е науково-технологiчнi ресурси, iнституцiоналiзацiя, навчання та полiтика регiоналiзму. Анал^ики вважають, що модернiзацiя тривала приблизно 30 рошв з еволюцiйною змшою державно! полiтики та створенням механiзмiв стимулювання шновацшно! активностi у приватному сектора При цьому авторами було видшено три основнi етапи [6]:
1) етап R&D-полiтики (1960-1970-тi рр.) - створення науково-технолопчних органiзацiй ввдповвдальних за планування, фiнансування та координацш R&D в рамках нацiональних прюритепв;
2) етап технолопчно! полiтики (1980-ii рр.) - створення органiзацiй ввдповвдальних за трансфер i комерцiалiзацiю технологш;
3) етап штегровано! шновацшно! пол^ики (з 1990-х рр.) - асимшяци положень концепцн нацюнально! шновацшно! системи (екосистеми шновацш) та принципiв «суспшьства знань».
Зазначена еволюцiя фактично ввдображае процеси в iнновацiйно успiшних крашах, що еволюцiйно змiнюють свою пол^ику вiдповiдно до нацiональних потреб та глобальних трендiв.
Для концептуалiзацil шституцшно-технолопчного проектування нацiональну iнновацiйну систему доцшьно розглядати як систему державних, приватних та суспiльних структур (iнститутiв), а також нацюнальних iнститутiв та !х взаемодн з метою створення, модифшацн, трансферу та використання знань i технологiй. Умовою ефективностi погодженост цих процесiв можна назвати правило «чотирьох i»:
- iнституцiоналiзацiя, що передбачае створення нових iнститутiв (наприклад, ввдомств, науково-освiтнiх центрiв тощо) або ж реоргатзацш iснуючих структур з метою виршення прiоритетних завдань iнновацiйного розвитку, а також формування ввдповвдно! шфраструктури;
- iнтеграцiя передбачае використання мiждисциплiнарного пiдходу в дослiдженнi та створент наукових колективiв, координацiю зусиль над виршенням проблем фундаментально! та прикладно! спрямованостц
- iнновацiя характеризуеться тим, що ввдбуваеться виробництво яшсно нового штелектуального продукту або ж ввдбуваеться трансфер технологш;
- iмiдж, що передбачае формування позитивного iмiджу технолопчних можливостей й змiн, а також перспектив краши в результата трансплантацп шституцшних iнновацiй.
Зазначенi фактори входять практично в ус моделi шновацшного розвитку, однак мають розвиватися системно (оргатчно) в рамках нацiональних стратегш Вiдтак при розробцi iнституцiйно-iнновацiйних проекпв синергетичний ефект не може бути просто ототожнений з економiчним ефектом. Крiм кшьшсних результатiв вiн мае яшсну складову, що показуе внесок базисних iнновацiй у формування нового технолопчного укладу та його вплив на економшу через трансфер технологш та шновацшт мережi.
На рис. 1 показана концептуальна схема шституцшно-технолопчного проектування, яка грунтуеться на таких процесах:
- оцшка поточних технолопчних трендiв та форсайи, що мають носити безперервний характер;
- вибiр ввдповвдних iнституцiйних iнновацiй (пакетов iнновацiй);
- розробка iнституцiйних проекпв !х впровадження в iснуючу шституцшну матрицю функцiональних iнститутiв шновацiйноI системи.
1нституцшт проекти як iнструмент реалiзаци iнституцiйно-технологiчного проектування орiентоваm на отримання синергетичних ефекпв та вiдрiзняються ввд вiдомих типiв проектiв нацiленiстю на радикальт технологiчнi прориви або перехвд економiки та iнновацiйноl системи на нову технолопчну платформу. Особлива роль в рамках реалiзацil iнституцiйних проекпв належить пiдтримцi коопераци ключових економiчних учаснишв, що дозволяе адаптувати та при необхвдносп вносити корективи в iснуючi iнститути iнновацiйноl системи.
АНАЛ1ТИЧНИЙ ЕТАП
Аналггика глобальних iнновацiйних трендiв Аналiтика ключових параметрiв базових шновацш Аналiтика мiжгалузевих взаемодiй
ОЦ1НКА Д1ЮЧО1 1НСТИТУЦ1ИНО1 МАТРИЦ1
Оцiнка набору формальних i неформальних зязшв та акторiв iнновацiйних мереж
Оцшка ефективностi стану (рiвень якост iнститутiв, рiвень трансакцiйних витрат)
РОЗРОБКА ШСТИТУЦШНИХ ПРОЕКТ1В
- проектування нового шституту (змiна iснуючого): опис компонента iнституту та опис ди, що забезпечують його створення та взаемодш з iншими iснуючими iнститутами;
- щентифшацш економiчних агентiв, що будуть залученi у нову схему взаемоди;
- iдентифiкацiя переваг, вигод або зменшення негативних впливiв.
РОЗРОБКА СТРАТЕГИ ШСТИТУЦШНО! ТРАНСПЛАНТАЦП
Оцшка сумюносп шституцшнох трансплантацп до наявно! шституцшнох матрицi
Вибiр стратеги шституцюнальнох трансплантацп Створення iнфраструктури шституцюнальнох трансплантацп Реалiзацiя заходiв щодо адаптаци до нових шститупв
СИСТЕМА ГЕНЕРАЦП ТА ЩДТРИМКИ ЕТАП1В ЖИТТСВОГО ЦИКЛУ 1ННОВАЦ1И
Щдсист
ема генерацi I знань
Шдсистема
освiти та професiйноl подготовки
Шдсисте
ма технологi
чно1 iнфрастр уктури
Щдсисте
ма фшансово l
iнфрастру ктури
Пiдсисте ма
трансфер
у
технолоп й
Подсистема iнформацiйн о1
iнфраструкту ри
Пiдсистема шновацшно! дiяльностi. виробництва та реалiзацil продукцп i послуг
Рис. 1. Схема iнституцiйно-технологiчного проектування
Наприклад, модель потршно! спiралi iлюструе включення в систему взаемодiй певних шституив по етапах створення iнновацiйного продукту. На початковому еташ генерацii шновацш взаемодшть влада та унiверситети, потам у процесi трансферу технологiй ушверситети спiвробiтничають з бiзнесом, результати на ринок виводяться спiльно владою та бiзнесом. Розроблена модель International Q-Helix [15] як логiчне продовження моделей потршно! спiралi та Quadruple Helix враховуе весь спектр шституив та мiжнародний фактор шновацшного розвитку. Ввдзначимо також модель мереж тдтримки технологш (technology support network model), що враховуе систему соцiально-економiчних i технолопчних зв'язшв, як уможливлюють функцiонування певно! високо! технологii, та може бути в основi методологи iнституцiйно-технологiчного проектування.
У свш час експерти OECD тезу про роль держави сформулювали в такий спосiб: впровадження шновацш у високотехнолопчних галузях - дорога i ризикована справа, i тальки у виняткових випадках вона може бути здшснена окремою фiрмою. Ризик повинен бути спшьною справою, i його фiнансування мае направлятися або самою державою, або самооргатзовано здшснюватися за допомогою венчурних компанiй, альяншв або об'еднань пiдприемств. Вiдсутнiсть знання та розумiння ситуацii в окремих фiрм робить ринок нездатним фшансувати деяк вкрай необхiднi проекти. У таких випадках потрiбна державна тдтримка - або непряма за допомогою заохочувально! податково! полiтики, або пряме вибiркове фiнансування.
Важливим iнституцiйним фактором також е культура, зокрема шновацшна культура, культура шновацшних комушкацш та культура штелектуально! власноста Необхiдно, як мшмум, вивчення й розумiння, а потенцшно, i рацiональне освоения культурних цiнностей кра!н, як е глобальними iнновацiйними лiдерами з корекцiею на нацюнальт особливостi.
Варто також i розумiти всю суть iнститутiв та !х вплив на iнновацii. Наприклад, необхвдно розбудовувати не тальки шститути, вiдповiдальнi за генерацiю iнновацiй та !х трансфер, але й шститути з контрольними фуикцiями. В цьому контекста ввдзначимо, що, наприклад, залучення шоземних технологiй може призвести до деградацй нацiональноi iнновацiйноi системи та досить часто стае фактором проблем для навколишнього середовища через пол^ику «екологiчного колонiалiзму» розвинених кра!н.
Слвд ураховувати особливост! високих технологiй, яш характеризуються як високими фiнансовими, так й еколопчними ризиками. Ця проблема носить мiждисциплiнарний характер, вимагаючи взаемодй як iнноваторiв, так i фахiвцiв гуманiтарноi сфери.
Вiдтак iнституцiйно-технологiчне проектування характеризуеться орiентацiею на одержання синергетичних ефект!в за рахунок технологiчних факторiв розвитку та структурно! перебудови шновацшно! системи. 1нтегративним результатом iнституцiйно-технологiчного проектування мае стати пвдвищення результативност1 системи управлшня за рахунок оптимiзацii функцюнальних обов'язк1в органiзацiйних структур, застосування шформацшно-комушкацшних технологiй та створення ефективно! системи мотторингу з метою збалансованого розвитку шновацшно! системи.
Таким чином, запропонована схема шституцшно-технолопчного проектування базуеться на стратепчному плануванш та управлiннi, мережевому розвитку шновацшного потенщалу, розвитку та вдосконалент ринкових механiзмiв фiнансово-економiчноi дiяльностi.
7. SWOT-аналiз результат1в досл1дження
Strengths. Сильною стороною у проведеному дослвджет е те, що шнуюч1 украiнськi розробки-аналоги з проблематики шновацшного розвитку характеризуются фрагментартстю, а розробки шоземних автор!в не враховують специфшу шституцшно! матриц! Украши. Методолопя шновацшно-технолопчного проектування дозволяе реал!зувати ситуацшний анал!з в рамках еволюцшного тдходу до уиравлшня складними системами.
Weaknesses. Слабкою стороною е те, що практичне втшення методологи шновацшно-технолопчного проектування вимагае системних зусиль та стратепчного мислення та планування, що досить складно реал!зувати в умовах панування тдход!в й стратегш, що засноват на отримант короткостроково! вигоди.
Opportunities. Можливостями для подальших дослвджень е переймання досввду заруб!жних краiн щодо вдосконалення шституцшного середовища та проведення анал!зу можливост !х оргатчного практичного втшення в рамках нацюнальних стратегш шновацшного розвитку.
Threats. Загрозами для результатов проведених дослвджень та !х практичного втшення е те, що форми iнновацiйноi д!яльност! постшно зм!нюються та варшються в р!зних технолопчних секторах, як потр!бно постшно мотторити й ввдповвдно до них зм!нювати ор!ентири шституцшно-технолопчного проектування. Також можливим е часовий розрив м!ж узгодженням шституцшних шновацш у нормативно-правовому пол! та реальним формуванням ввдповвдних д!евих економ!чних шститупв з одного боку, та м!ж формуванням шституив i технолопчними трендами з шшого. В ход! шституцшних трансформацш, пов'язаних з шновацшно-технолопчними процесами виникае невизначетсть i ризик через ввдсуттсть гарантш швестицш та еволюцшних тдход!в до змши прюритет1в, що характеризують економ!чш шструменти й мехатзми на загальнодержавному р!вт.
8. Висновки
1. Проведений комплексний анал!з тренд!в уиравлшня шновацшним розвитком показав, що при формувант iнновацiйноi пол!тики та системних стратегш шновацшного розвитку постае завдання шституцшно-технолопчного проектування. Це завдання здатне забезпечити ефективтсть процешв стратепчного планування та мехатзм!в самоорганiзацii з урахуванням специф!ки конкретних високотехнолопчних сектор!в (м!жгалузевих високотехнолопчних комплекшв).
2. Проведений системний анал!з та узагальнення сучасних тдход!в до розвитку шновацшних систем дозволив видшити роль та еволющю шституцшних шновацш, що мають бути ввдповвддю на р!зноматтт змши i забезпечувати ефективне використання та оргатзацшно-ресурсну тдтримку високотехнолопчних виробництв.
3. В ход! дослвдження було розроблено схему шституцшно-технолопчного проектування, що спрямована на розробку та впровадження шституцшних проекпв з метою адаптацii краiни до технолопчних тренд!в. Запропоноват концептуальш основи шституцшно-технолопчного проектування ор!ентоват на розробку оптимальних технолопчних ршень та визначення необхвдних шституцшних умов для технолопчного розвитку на принципах акумулювання штелектуальних ресуршв i умов для технолопчного лвдерства. Також основи шституцшно-технолопчного проектування ор!ентоват на формування драйвер!в системного економ!чного розвитку краiни.
Acknowledgements
The research was publicly funded by Ministry of Education and Science of Ukraine for developing of research project No. 0117U003855 «Institutional and technological design of innovation networks for Ukraine national security systemic providing».
References
1. Tolkachev S. Innovatsionnaya konkurentsiya: rol' institutsional'noy sredy // Kapital strany. October 7, 2011. URL: http://kapital-rus.ru/articles/article/innovacionnaya_konkurenciya_rol_institucionalnoj_sredy/
2. National Innovation Systems a Comparative Analysis / ed. by Nelson R. R. New York-Oxford: Oxford University Press, 1993. 541 p.
3. Nelson R. R. Bringing institutions into evolutionary growth theory // Journal of Evolutionary Economics. 2002. Vol. 12, No. 1-2. P. 17-28. doi:10.1007/s00191-002-0108-x_
4. Hargrave T. J., Van De A. H. A collective action model of institutional innovation // Academy of Management Review. 2006. Vol. 31, No. 4. P. 864-888. doi: 10.5465/amr.2006.22527458
5. Raffaely R., Glynn M. A. Institutional Innovation. Novel, Useful and Legitimate // The Oxford Handbook of Creativity, Innovation, and Entrepreneurship / ed. by Shalley C. E., Hitt M. A., Zhou J. Oxford: Oxford University Press, 2015. P. 407-420. doi:10.1093/oxfordhb/9780199927678.013.0019
6. Hagel J., Seely Brown J. Institutional innovation // Deloitte series on innovation. March 12, 2013. URL: https://www2.deloitte.com/insights/us/en/topics/innovation /institutional-innovation.html
7. A 21st Century Science, Technology, and Innovation Strategy for America's National Security / Committee on Homeland and National Security of the National Science and Technology Council. Washington, D.C.: Executive Office of the President National Science and Technology Council, May 2016. 13 p. URL: http://www.defenseinnovationmarketplace.mil/resources/National_Security_ST_Strategy_2 016 FINAL.PDF
8. Omelyanenko V. A., Kudrina O. Y., Volodin D. V. Conceptual principles of development resources security analysis // Marketing and Management of Innovations. 2017. No. 2. P. 280-287. doi: 10.21272/mmi.2017.2-26
9. Omelyanenko V. Innovation priorities optimization in the context of national technological security ensuring // Marketing and Management of Innovations. 2016. No. 4. P. 226-234.
10. Zhou J., Tang C., Lu T. Institutional Design and Operation for Building up the Innovative Enterprises in China // Proceedings of PICMET 2013: Technology management in the IT-driven services. 2013. URL: http://ieeexplore.ieee.org/document/6641751/
11. Rubvalter D. A., Rudenskiy O. V. Finland: science, technology, and innovation // Informatsionno-analiticheskiy byulleten' TSISN. 2007. Vol. 4. P. 3-53.
12. Payson D. B. Institucionalnoe proektirovanie v raketno-kosmicheskoi promyshlennosti // Ekonomicheskaia nauka sovremennoy Rossii. 2010. No. 2 (49). P. 64-72.
13. Zagitov I. L. Innovacionno-sinergeticheskoe proektirovanie proizvodstvennyh sistem v mashinostroenii // Ekonomicheskaia sinergetika. 2015. No. 4. URL: http://synergy.esrae .ru/197-922
14. Omelyanenko V. Development of national security strategy components based on the technological institutionalism ideas // Organic combination of social partnership and individual identity as the main factor in ensuring the self-preservation and development of the society: Peer-reviewed materials digest. London: IASHE, 2017. P. 86-89.
15. Krapyvny I., Omelyanenko V., Vernydub N. International innovation networks as new stage of innovation development // Economic Processes Management. 2015. No. 1. URL: http://epm.fem.sumdu.edu.ua/download/2015_1/2015_1_17.pdf
