CC BY
29
ВПЛИВ еВРОШТЕГРАЦШНИХ ПРОЦЕС1В НА СТРАТЕГ1ЧНУ МОДЕЛЬ ШВЕСТИЩЙНО-1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОНУ
Скупський Р. М., д.е.н. професор, кафедра тдприемництва, управления та адмтжтрування; Зубков Р. С., д.е.н. професор, кафедра тдприемництва, управлтня та адмтжтрування; Шаповалова I. О., д.е.н. професор, кафедра економ1ки та тформацтних технолог1й;
Миколагвсъкий м1жрег1оналъний тститут розвитку людини
ВНЗ «В1дкритий м1жнародний ушверситет розвитку людини «Украгна»,
Украгна, Миколагв
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijite/30112018/6212
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received 13 September 2018 Accepted 21 November 2018 Published 30 November 2018
KEYWORDS
investment attractiveness, investment-innovative development, territorial structure, regional-spatial structure, investmentinnovation potential, investment and innovative activity, investment development of the region, innovative development, investment climate, investment resources.
The block diagram of the mechanism of her investment providing as key element of the organizational and economic concept as which sources for the purpose of implementation of programs of development of administrative units and other target programs. On the basis of the theory and methodology of regional development and cluster formation and also synergy bases, developed conceptual approach to formation and sustainable development of investment and innovation potential of the region at the heart of which is clever (smart) - specialization.
Citation: Скупський Р. М., Зубков Р. С., Шаповалова I. О. (2018) Vplyv Yevrointehratsiinykh Protsesiv na Stratehichnu Model Investytsiino-Innovatsiinoho Rozvytku Rehionu. International Journal of Innovative Technologies in Economy. 8(20). doi: 10.31435/rsglobal_ijite/30112018/6212
Copyright: © 2018 Скупський Р. М., Зубков Р. С., Шаповалова I. О. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Включення Укра!ни у свгговий економiчний проспр i створення в кра!ш базису для економiчного росту обумовлюють необхщшсть формування умов для нарощування й ефективного використання шновацшного потенщалу, розширення можливостей його реатзацп в процес поглиблення штеграцп нащонально! економши у свiтовi й регюнальш структури.
Проблема активiзащI шновацшно! дiяльностi промислових пiдприeмств з проголошенням Укра1ною eвроiнтеграцiйного курсу набувае особливо! актуальность Без шновацшно! переорiентацiI державно! пол^ики, без пiдвищення iнновацiйноI активносп промислових пiдприемств неможливо досягти основно! мети економiчного регулювання -шдвищення ефективностi та конкурентоспроможностi промислового виробництва.
Виршення зазначених проблем вимагае активiзацiI iнновацiйноI дiяльностi, спрямовано! на забезпечення розвитку базових галузей економiки кра!ни за допомогою ефективноI державно! пол^ики. З цiею метою в Укра!ш був розроблений Проект «Стратеги шновацшного розвитку Укра!ни на 2010-2020 рр. в умовах глобалiзацiйних виклиюв» з урахуванням ключових положень, закладених у проект «Стратеги iнновацiйного розвитку Укра!ни на 2009-2018 роки й на перюд до 2030 року» [4]. Ця Стратегiя являе собою комплексну
модель шновацшного розвитку Украши на основi ч^ко визначених стратепчних прiоритетiв i ключових заходiв. З метою забезпечення стабшьного зростання нацюнально1 економiки, збалансованого сощального розвитку, покращення добробуту населення Украши головний вектор Стратеги мае конкретне кшьюсне визначення: забезпечити в строк (до 2020 р.) шдвищення впливу шновацш на економiчне зростання Украши в 1,5-2 рази в порiвняннi iз сьогоденням. З огляду на це, основна мета Стратеги — це формування нового типу шновацшно! системи, що забезпечуе конкурентоспроможнiсть в^чизняно! економiки на основi використання втизняного наукового потенцiалу й технологiй.
Результати дослщження. На основi вище зазначеного, розробка та реатзащя регюнально1 швестицшно-шновацшно! полiтики, враховуючи чинне нормативно-правове шдгрунтя, мае базуватись на дотриманнi наступних основоположних принцишв, як: системнiсть формування регюнально! шновацшно1 полiтики, розбудова ефективно! регюнально1 шновацшно1 iнфраструктури, яка враховуе специфiчнi ознаки та особливостi територш, узгодження стратегiчних прiоритетiв регiонального та загальнодержавного шновацшного розвитку, концентращя ресурсного забезпечення на прюритетних векторах репонального розвитку з конкретним визначенням швестицшних джерел тощо.
У якостi прюритетних напрямюв швестицшно-шновацшно1 полiтики регiону на сучасному еташ можна визначити [2]:
1. Фшансування наукомiстких фундаментальних дослщжень, якi далi можна використовувати в проведенш. Фiнансування системи освiти, для створення висококвалiфiкованих кадрiв, здатних займатися цими науковими дослщженнями.
2. Перехщ до економiки знань. Безперервний режим шновацшно1 дiяльностi можливий при створенш й розвитку бази знань, яка мютить у собi знання вшх працiвникiв, а так само бази знань оргашзацшних одиниць.
3. Використання шоземних фiнансових ресурсiв не у виглядi iмпорту технологiй, а у вигщщ iмпорту капiталу, що дасть можливють розбудуватися вiтчизняним науковим шститутам.
1з цiею метою необхiдно розробити ддачу державну iнновацiйно-iнвестицiйну полiтику по трансформаци економiки, яка буде спрямована на диверсифшовашсть И структури, вщдаючи перевагу розвитку наукомiстких галузей, а також галузей, розвиток яких повинне сприяти орiентацil укра1нсько1 економiки на значне збшьшення в И структурi частки споживчого комплексу. Автор подшяе думку вчених, якi до прюритетних сфер шновацшно-швестицшно1 дiяльностi, що заслуговують державно1 пiдтримки, вiдносять [1]:
- висою технологil, органiзацiя яких повинна бути спрямована на проведення високотехнолопчних, конкурентоспроможних на свiтових ринках та iмпортозамiщуваних товарiв;
- забезпечення проведення еколопчно чисто1 продовольчо1 продукцil за рахунок шдтримки мережi фермерських i особистих пiдсобних господарств;
- сучасш засоби комунiкацil, проведення засобiв зв'язку, створення й модершзащя транспортних i iнформацiйних мереж [8].
Перераховаш прiоритети повиннi скласти основу системи державних, регiональних i галузевих шновацшно-швестицшних програм i одержати першочергову тдтримку у виглядi прямих iнвестицiй, пшьгових кредитiв, податкових пiльг i т. п.
Щоб протидiяти цiй несприятливш динамiцi, необхiдно iнтенсифiкувати полiтичнi та економiчнi зусилля з метою диверсифшаци галузей регiону, якi демонструють високу шновацшну складову i мають бшьш довготривалу перспективу розвитку екологiчно чистших технологiй для економiчного зростання. З мiжнародноl точки зору, очевидно, що Украша ще не видiляе на шновацшну дiяльнiсть таку ж велику частку нацюнального доходу, як високорозвинеш кра1ни.
Знаходження шляхiв запуску механiзмiв розвитку регiонального iнновацiйно-iнвестицiйного становлення та перехiд на нову доктрину шдвищення соцiально-економiчних стандартiв регiонального вщродження вимагае проведення активiзацil та комплексно1 мобiлiзацil всього рiзноманiття ресурсно1 бази регюну з використанням сучасних методiв управлiння як iнновацiйною так i iнвестицiйною дiяльнiстю.
Для забезпечення належного фiнансування заходiв на виконання Стратеги репонального швестицшно-шновацшного розвитку Причорноморського регюну необхщно:
- шдвищити ефективнють податково1 системи шляхом удосконалення системи оподаткування та впровадження европейських принцишв надежного управлшня у сферi оподаткування;
- забезпечити подiпшення швестицшного кдiмату та запровадити заходи заохочення iноземних i вiтчизняних iнвесторiв вкдадати кошти з наданням прiоритетностi швестищям, спрямованим на реадiзацiю цiдей стратеги з використанням iнновацiйного iнструментарiю;
- впровадити нову модель державного управлшня швестицшною дiядьнiстю з метою сприяння iнвестицiям у високотехнодогiчнi та експорт орiентованi сектори економiки тощо.
Багатовекторнють вiтчизняного економiчного розвитку, вказуе на те, що запозичення визнаних моделей стратепчного розвитку без ix грунтовно! адаптацiï до специфiки окремих регюшв та обгрунтованого вдосконалення може призвести до негативних сощадьно-економiчниx наслщюв. Ось чому, при розробцi та реадiзацiï державних стратегiй науково-техшчного, iнновацiйного та iнвестицiйного розвитку Украши необхщно враховувати iсторично сформованi регюнальш ознаки та особдивостi.
Проблема вибору регюнами того чи iншого типу стратеги розвитку шновацшного, науково-техшчного, виробничого та шших потенцiадiв, обумовлюе грунтовних анадiз та адаптацiю iснуючиx стратегш, в розрiзi яких е характерним:
• стратепя перенесення - iмплементацiя зарубiжного науково-теxнiчного потенцiаду та впровадження його здобутюв в процесi розбудови власно1' економiки;
• стратегiя запозичення - запровадження на основi наявного виробничо-ресурсного потенщалу виробництва iнновацiйноï та високотехнолопчно] продукцiï, на кштадт iмпортниx аналогiв;
• стратегiя нарощування - ефективна реалiзацiя власного науково-виробничого потенщалу щодо створення iнновацiйниx видiв продукци та теxнологiй через нагромадження основного кашталу;
• стратегiя лiдерства (проривна) - створення принципово новiтнix видiв продукцп' (теxнологiй) та розвиток ринку високотеxнологiчноï продукцп'.
Головними iндикаторами реалiзацiï заxодiв у межах зазначено1' стратеги е:
1) збшьшення частки репонального ВВП, розподшено1' на розвиток науки;
2) випереджаючi темпи зростання сектору штелектуадьних послуг в економщц
3) забезпечення основно1' частки приросту ВВП за рахунок впровадження шновацшних технологш;
4) зростання наукоемностi промислового та аграрного виробництва та збшьшення частки високотехнолопчно1' продукци у структурi ВВП.
Концепт формування Стратеги швестицшно-шновацшного розвитку (СИР) Причорноморського регюну в контекст сталого соцiадьно-економiчного зростання наведено на рис. 1.
Вагомою особливiстю розумно1' спецiалiзацiï е посилення мiжрегiонадьниx взаемодш та кластерного розвитку, що продовжуе загальновiдомi iдеï П. Кругмана. При цьому, iснуючi формадьнi i неформальш кластери можуть бути залученi як на еташ розробки, так i при реалiзацiï стратегiй розумно1' спецiалiзацiï. Для цього необxiдно виявити в регюнах цi кластери, провести ïx бенчмаркiнг, результати якого можуть бути використаш для визначення регiонадьниx моделей спецiалiзацiï i оцiнки потенцiадiв рiзниx видiв економiчноï дiяльностi в регюнах.
Вщповщно до розробленого Свропейською Комiсiею керiвництва RIS 3 Guide та з метою ушфшаци дiй регюшв, що обумовлюють трансформацiю економiчноï системи нами визначено вектори реалiзацiï розумно1' («смарт»)-спецiалiзацiï (рис. 2.).
СтратеНя швестищйно-шноващйного розвитку регшну
Г
М
"Л
Регiональна iнвестицiйна полiтика
Регюнальна iнновацiйна полiтика
_J
1. SWOT та PEST анал1з середовища макро-, мезо-, м1крор1вень
2. Диагностика та анал1з чинник1в впливу на швестицшне забезпечення та шновацшний розвиток рег1ону
L.
V
н ев Л н и
ва о
ев
а ю о
о о.
3. Обгрунтування м1сн та стратег1чних ц1лей швестицшно-шновацшного розвитку рег1ону
4. Розробка та ощнка портфелю 1нвестиц1йно-1нновац1йних проектов, що обумовлюють реал1зац1ю стратег1чних ц1лей та узгоджеш з положеннями Стратегй сталого розвитку Укра'ни та 1ншими стратеочними документами
Проект фшансуеться з державного бюджету чи спещальних фондов
Hi
Так
Фшансування з:
- венчурного катталу;
- довгострокових та короткострокових кредитiв;
- з прибутку;
- залучених кошпв;
- емiсii цiнних паперiв;
- шших джерел
Hi
Так
Реал1зац1я прийнятоТ стратегй'
Мошторинг та контроль за виконанням швестицшно-шновацшних проектов
Анал1з ефективност1 швестицшно-шновацшноТ стратегй" (система 1ндикатор1в)
Стратег1я ефективна 1
Так
Hi
Актуал1зац1я пр1оритет1в та удосконалення стратегй
Ухвалення р1шення про припинення реашзацй стратегй
Рис. 1. Формування Стратег^ твестицШно-тновацШного розвитку (С11Р) Причорноморського регюну (авторська розробка)
Вектори реалiзацГí розумно'1 («смарт»)-спецiалiзацГí
Розвиток «сильних сторш» i конкурентних переваг держави/ регiону
Створення регiональниx/нацiональниx ринюв ддя смарт-теxнологiй майбутнього
Розробка систем прозорого монiторингу впровадження та оцшки ефективносл iнновацiй
Масштабування i внутршня iнтеграцiя iнновацiйного потенцiалу регiону/краïни, розвиток технолопчних шновашй
Розробка iнструментарiю стимулювання iнвестування приватного сектору в науковi дослiдження та розробки
Методика визначення галузей науки i теxнiки, в яких регюн /держава зможуть бути лвдером на зовнiшньому ринку
Розвиток кластерiв та створення простору ддя рiзноманiтниx iнтеграцiйниx зв'язк1в, що прискорюють процеси диверсифiкацiï
С-\
Державна пiдтримка стратегiчниx нацiональниx/ регюнальних прiоритетiв, iнновацiй розвитку, базисом яких е знання, потреби та проблеми
Рис. 2. ВекториреалгзацИ'розумноХ («смарт»)-спец1ал1зацИ' (авторська розробка на основi [3]).
У пропозици Свропейсько1' Комiсiï щодо полiтики гуртування на перюд 2014-2020 рр. потреба в шноващях е однiею iз прюритетних для регюну. Комгая очiкуе вщ нацiонадьниx i регiонадьниx органiв влади пiдготовку стратегiï дослiджень та шновацш в iнтересаx т. зв. розумно1' спецiадiзацiï для змiцнення регiональноï шновацшно1' системи, в такий спосiб максимiзуючи вигоди вiд зростання комерцiадiзацiï знань у регюш.
Для задоволення цих стратепчних завдань було обрано оновлеш регiонадьнi iнновацiйнi стратегiï, ключовим базисом яких е щея чотирьох «С»:
- choices (вибори) - зазначення кшькосн iнвестицiйниx прiоритетiв про шдприемницький потенцiал та перспективнi напрями спецiалiзацiï;
- competitive advantage (конкурентнi переваги) - побудова на поточнш економiчнiй спецiадiзацiï регiону та мобiлiзацiï таланпв завдяки поеднанню потреби i можливост сектору дослiджень i розвитку промисловосп та бiзнесу;
- critical mass (критична маса) - спрямування на розвиток свгтового класу кластерiв та створення простору для рiзноманiтниx мiжсекторниx зв'язкiв, що прискорюють процеси диверсифшаци в умовах росту участi в мiжрегiональниx мережах;
- collaborative leadership (колективне керiвництво) - включення до шноващйних процесiв не тiльки навчальних закладiв, компанiй i державних оргашв, але й користувачiв iнновацiй.
Поняття розумно1' («смарт»)-спецiадiзацiï описуе можливiсть регюну генерувати ушкальш характеристики, активи, новi види дiяльностi краïни/регiону шляхом виявлення прюритепв локадьно1' концентрацiï та агломераци ресурсiв. В той же час, розумна спецiалiзацiя передбачае чiтке розумшня обмеженостi ресурсiв та можливостей ïx найефективнiшого застосування; iнновацiйний пiдxiд до дiяльностi господарюючих суб'ектiв регiону; тюну взаемодiю в межах кластеру <^знес-наука-громадсьюсть»; вiдкритiсть та гнучкiсть до адаптивних змiн i т. д. Тобто, по суп розумна спецiалiзацiя заперечуе ефективнють просторово-нейтрадьних стратегiй.
Розумна («смарт»)-спещатзащя, як концепщя вдосконалення iснуючих методiв стимулювання економiчного розвитку шляхом зростання конкуренцл та iнновацiйного тдприемництва, вимагае спiвпрацi пiдприeмств, установ, компанiй, дослщницьких центрiв, унiверситетiв та мiсцевих оргашв влади з метою виявлення найперспектившших галузей спецiалiзацiй, а також слабких сторiн i перешкод на шляху впровадження iнновацiй у регiонах тощо.
Визначення векторiв реалiзацil розумно! («смарт») спещалiзащ! здiйснюегься узгодженням експертних ощнок фахiвцiв, що представляють науку, освгту, бiзнес, промисловiсть та громадськiсть на регюнальному рiвнi. При цьому мае мюце диференцiацiя за процедурами визначення напрямюв регюнально! спещалiзащ!. Тодi як, роль держави в даному контекст зводиться до виконання наступних функцш:
1) формування нормативно-правого базису для процесу узгодження на рiзних рiвнях адмiнiстрування i вибору сфер «розумно! спецiалiзацi!»;
2) здiйснення монiторингу штеграцшного та кластерного розвитку в контекст визначено! регiонами спецiалiзацi!;
3) дiагностика потреб, що виникли в процес реалiзацi! заходiв за обраною спецiалiзацiею (наприклад, у сферi технологiчно! чи медично! освiти) i запровадження вщповщних заходiв стимулювання та пiдтримки [5].
При цьому, головним фактором устху виступае системнiсть та безперервнiсть кроюв, спрямованих на стимулювання розвитку науки та активiзацiю створення iнновацiй.
В рамках пошуку форм i методiв модернiзацi! економiки та прискорення шновацшного розвитку регiонiв Укра!ни в умовах децентралiзацi! управлiння доцiльно вивчити досвщ европейських кра!н щодо розробки репональних стратегiй розумно! («смарт»)-спецiалiзацi!, дослщити iнституцiональнi аспекти впровадження цього шдходу в стратегiчному управлiннi регiональним швестицшно-шновацшним розвитком в Укра!нi, що може стати передумовою довготривалого загальнонацiонального соцiально-економiчного зростання.
Рис. 3. М1сце твестщШно-тновацтног пол1тики у концепцп сталого розвитку Причорноморського регюну (авторська розробка)
Формування ефективно1' моделi сталого розвитку в новгтшх трансформацшних умовах функцiонування нацiонадьноï економши вимагае реадiзацiï стратегiï соцiадьно-економiчниx реформ, спрямованих на змiну соцiадьниx i економiчниx стратегiчниx цiлей розвитку та шструментарда ïx досягнення. Незважаючи на суттеву значущiсть та активну участь регюшв у цьому трансформацiйному процес загально1' системи стадого розвитку краши недостатньо вiдображеним та регульованим е регюнадьний аспект цiеï моделi. З огляду на це, модель стадого розвитку регюну впершу чергу обумовлюе шдвищення його спроможност щодо виршення чи мiнiмiзацiï прояву нагадьних сощадьних, економiчниx, екологiчниx та iншиx проблем, ризиюв та негативних тенденцiй, вщповщно наивного потенцiалу забезпечувати збадансований розвиток, саморегулювання, самовдосконалення iз максимально ефективною реалiзацiею природо-ресурсного потенцiаду з метою задоволення потреб населення регiону.
Стадий розвиток Причорномоського регiону обумовлюеться узгодженням стратегiчниx прiоритетiв соцiадьного розвитку та створенням умов щодо ïx реалiзацiï, при цьому економiчнi цiлi е похщними вiд соцiадьниx та еколопчних, а засобом забезпечення стадого розвитку в цшому виступае ефективна швестицшно-шновацшна дiяльнiсть регiонадьниx суб'ектiв (рис. 3).
Висновки. В результат проведених дослщжень нагальних загроз та основних принцишв стадого розвитку регюну, в яких визначено прюритет людини в сощадьно-економiчному розвитку територiй та перехщ до ресурсозберiгаючого, iнновацiйного типу розвитку регюнально1' економiки з метою задоволення людських потреб на основi розбудови високоефективного виробництва та моделi управлшня господарським комплексом, стимулювання структурних перетворень економши регiону, в контекстi стимулювання гнвестицШно-гнновацШног активностг суб'ектгв реггональног економiчноï системи Причорномор'я нами визначено:
• Регюнальт прюритети сталого розвитку:
- збалансоване шклюзивне економiчне зростання на основi шновацшного розвитку конкурентоспроможно1' соцiально-орiентованоï економiки, через розвиток наукоемних високотехнолопчних виробництв та ресурсо- та енергозберпаючих теxнологiй;
- забезпечення стадого галузевого та регiонадьного розвитку на засадах розумно1' спецiадiзацiï, що обумовлюе створення умов для прогресивного розвитку науково-техшчного та шновацшного потенщалу регюну, ефективно1' реалiзацiï виробничого, ресурсного, транзитного та нарощування експортного потенцiаду;
• Вектори державного регулювання процеав сталого розвитку регюну:
- шдвищення соцiально-економiчного потенщалу регюну, як базису ефективного розвитку розумно1' («смарт») спецiалiзацiï та прюритетний гадузей i виробництв регiону;
- шдтримка споживчого попиту та нарощування конкурентоздатност продукцiï галузей розумно1' («смарт») спецiалiзацiï регiону, як на внутршньому (iншиx регiонаx), так i на свпових ринках;
- активiзацiя структурних регюнальних перетворень в економщ, де базисом сучасного репонального адмшстрування виступають шновацшш пiдxоди до управлiння з метою послщовного зниженням частки товарного виробництва i вщповщним зростанням питомо1' ваги сфери послуг;
• Завдання сталого розвитку регюну (перехiдний перюд):
- запровадження ефективних меxанiзмiв реадiзацiï полiтики стадого розвитку регюну через зростання рiвня i якосп життя людини та створення системи вщповщного монiторингу;
- забезпечення штеграцп мiж освiтою, наукою та виробництвом у регюш з метою задоволення потреб нацюнально1' економши у iнновацiйнiй та високотеxнологiчнiй продукци з високою доданою варпстю [9];
- забезпечення штенсивного розвитку прюритетних галузей розумно1' («смарт») спецiадiзацiï регюну, в яких виробляють конкурентну високотехнолопчну, наукоемну продукцiю.
Важливою проблемою в сучасний перюд трансформацшних зрушень швестицшно-шновацшних процесiв е розробка принципово ново1' стратегiï соцiадьно-економiчного розвитку як держави в цшому, так i регюну зокрема, iз визначенням нацюнальних та регюнальних прюритепв розвитку, базисом яких е узгоджешсть та враховашсть регiонадьниx iнтересiв i проблем стадого розвитку; наявшсть ресурсiв та спрямовашсть на ïx вiдтворення та збереження; регiональнi соцiадьно-економiчнi процеси; прiоритетнiсть реалiзацiï державних програм стадого розвитку за сферами економiчноï дiяльностi iз обгрунтуванням конкретних заxодiв, з урахуванням базових принципiв стадого розвитку.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андронова О. Ф., Череп А. В. Трансфер технологш як шструмент ре^зацп шновацшно! дiяльностi К.: Кондор, 2007. 356 с.
2. Антонюк Л. Л., Поручник А. М., Савчук. В. С. 1нновацй: теорiя, механiзм розробки та комерцiалiзацil К. : КНЕУ, 2003. 394 с.
3. Бжуска Я. Пика Я. Розумна спецiалiзацiя регiону. Вiсник Нацюнального унiверситету «Львiвська полгтехшка». 2012. 749. 362-366.
4. Головшов О. М. Прюритетш напрями розвитку i проблеми фiнансування шновацшнох дiяльностi в Украш. Режим доступу: http://www.rusnauka.eom/11_EISN_2010//Economics/64084.doc.htm/. - Назва з екрану.
5. Дунаев 1.В. Цiннiснi цш модершзацп реriональноi економiки крiзь призму принципу «розумно! спецiалiзацii» Аналiтика i влада: журн. експерт.-аналiт. матерiалiв i наук. пр. 1н-ту пробл. держ. упр. та мкц. самоврядування / Нац. акад. держ. упр. при Президеш^ Укра!ни. - К.:НАДУ 2014. 9. 240.
6. Зубков Р.С. Скупський Р.М. Мониторинг регiональних проблем розвитку швестицшно-шновацшних процесiв. Вiсник ХНА. Збiрник наукових праць. Вип. 4. 2017. 461-472.
7. Зубков Р.С. Скупський Р.М. Органiзацiйно-економiчний шструментарш удосконалення системи забезпечення зростаючо! швестицшно-шновацшнох активносл господарюючих суб'ектiв. Вiсник ХНАУ. Збiрник наукових праць. Вип. 1. 2018. 460-473.
8. Манцевич Ю. М., Скупський Р. М., Мельничук Л. С. Новгтня парадигма iнвестицiйних процеав аграрного сектору економiки. Науковi записки 1нституту законодавства Верховноi Ради Украни. 2016. 5. 99-107.
9. Skupskyi R. M., Melnychuk L. S., Shcherbata M. Y. Methodological aspects of labor potential use and regional demographic problems: Scientific bulletin of Polissia. 2017. 1 (9). 103-109.
