CC BY
8управление. Ученые записки СКАГС. 2017. № 2. -С. 43-49.
7. Некоторые проблемы Федерального закона «О контрактной системе в сфере закупок товаров, работ, услуг для обеспечения государственных и муниципальных нужд» [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://barton.ru/nekotorye-problemy-fz-o-kontraktnoj -sisteme.html.
8. Понятие и сущность закупок для муниципальных нужд [Электронный ресурс] / Режим доступа: https://barton.ru/arhiv-novostej/ponyatie-zakupok-municipalnyx-nuzhd/.
9. Храмкин, А.А. Перспективы развития контрактной системы закупок [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://www.audit-it.ru/articles/account/otrasl/a100/386345.html.
10. Шмелева, М. В. Гражданско-правовое регулирование контрактных отношений при государственных и муниципальных закупках в Российской Федерации / М. В. Шмелева. Саратов. - 2013. - 26 с.
11. Юрченко, Е.В, Юрченко, А.А.. Государственные закупки: современные проблемы // Вестник финансового университета. - 2015. - № 4. - С. 16 - 23.
12. Якушина, Е.В. Федеральная контрактная система и государственные закупки в сфере образования: учебное пособие / Е.В. Якушина. - М.: Изд-во Автономная некоммерческая организация «Издательский дом «Народное образование». - 2014. -248 с.
КОНЦЕПТУАЛЬШ ЩДХОДИ ДО РОЗВИТКУ ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ
Шандова Н.В.
доктор eKonoMiHuux наук, професор, професор кафедри економжи, тдприемництва та економiчноi безпеки Херсонського нацюнального технiчного утверситету,
Билим О.С.
аспiрант кафедри менеджменту, маркетингу i туризму Херсонського нацюнального технiчного утверситету
CONCEPTUAL APPROACHES TO THE DEVELOPMENT OF HEALTH TOURISM
Shandova N.,
Doctor of Science (Economics), Professor, Department of Economics, Entrepreneurship and Economic Security, Kherson National Technical University, Ukraine
Bylym O.
Postgraduate Student, Department of Management, Marketing and Tourism
Kherson National Technical University, Ukraine
Анотащя
В статп запропоновано концептуальний тдхвд до керування розвитком оздоровчого туризму, який ураховуе штереси оргатв державно! влади, керуючих суб'екпв на рiвнi виробнишв послуг та споживачiв послуг. Щдхвд включае сукуптсть ресурав й елеменпв, взаемопов'язаних оргашзацшно-адмшстратив-ним процесом, процедурами й технолопями; спрямований на збалансований i стабшьний розвиток турис-тично! системи в цшому; реалiзуеться на основi як загальновщомих принцитв науковосп, цшеспрямова-носп, системносп, комплексности балансу штереав, професiоналiзму, так i принцитв забезпечення i тд-тримки стшкого розвитку; мае три напрями критерпв оцiнювання (органiзацiйно-економiчнi, сощально-економiчнi та економжо-стратепчт критери).
Abstract
The article proposes a conceptual approach to the management of the development of health tourism, which takes into account the interests of state authorities, managers of actors at the level of service providers and service users. The approach includes a set of resources and elements interrelated with the organizational-administrative process, procedures and technologies; it is aimed at balanced and stable development of the tourist system as a whole; it is realized on the basis of well-known principles of science, purposefulness, systemicity, integrity, balance of interests, professionalism, and principles of maintenance and support of sustainable development; it has three directions of evaluation criteria (organizational, economic, socio-economic, and economic-strategic criteria).
Ключов1 слова: оздоровчий туризм, керування, розвиток, стшшсть, принципи забезпечення, прин-ципи тдтримки, ощнювання.
Keywords: health tourism, management, development, stability, principles of provision, principles of support, evaluation.
Стан здоров'я населення вимагае тдвищено1' уваги сустльства. Ввдповщно до дослвдження аме-риканського аналiтичного журналу The Daily Signal, в 2016 рощ населення Украни скоротилося на 170
тисяч громадян, це фактично означае, що рiвень сме-ртностi в краïнi в твтори рази перевищив рiвень на-роджуваностi [1]. Держстат Украни також наводить статистику: тенденщя «повшьно!' смерл» в Украïнi
фшсуеться починаючи з 1993 року. На першому мь сц1 серед найпоширешших причин передчасно! сме-pri в краíнi називають серцево-судиннi захворю-вання (68%), на другому мющ - pаковi пухлини (18%), з меншим ввдсотком далi вдуть проблеми i3 травленням, алкогольнi отруення й туберкульоз [2]. Бiльш коротка, в поpiвняннi з iншими розвиненими кранами, тpивалiсть життя населения, висока поши-pенiсть соцiально значимих захвоpюваиь пояснюе прагнення населення використати альтеpнативнi мо-жливостi для полiпшення здоров'я. Сьогодш iснують калька основних фактоpiв, що сприяють розвитку оздоровчого туризму в Укрш'ш: скасування концеп-uii безкоштовно! медицини для населення; несприя-тлив! тенденцií в стаиi здоров'я населення; р!знома-нiтнi пpиpоднi оздоpовчi ресурси; традицл використання ввдпусток для оздоровлення.
Незважаючи на це, квдьшсть туpистiв, що ввдвь дали впчизияш курорти з оздоровчою метою, в остаиш роки iстотно не зб!льшилася, iнвестування в новi куpоpтнi об'екти не ввдбулося, вiдтiк туpистiв з оздоровчою метою по!здки за руб1ж тривае. Все це визначае увагу вчених до вивчення питань розвитку оздоровчого туризму в Укрш'ш й щдтверджуе актуа-льнiсть теми даиого дослiджения.
Значний внесок у дослвджения питаиь закономь рностей теpитоpiальноí оpгаиiзацií pекpеацiйноí дая-льностi внесли ученi В. Герасименко [3], I. Зорин [4], N. Leiper [5], Т. Bieger [6]; дослвджениям питаиь керуваиия й розвитку туристських комплексiв на р!з-них piвиях економiки займалися В. Семенов [7], B. Ritchie, [8], J. Moisander, [9]; питания шдвищення ефективносп керуваиия iндустpiею туризму вивчали вченi Н. Ведмiдь [10], П. Захарченко [11] й rnmi.
Разом з тим, змша пpiоpитетiв в устремлшиях туpистiв (пiдвищення якостi життя, зростання дохо-дiв, прагнения до здорового способу життя, висок! вимоги до якосп обслуговуваиня й т.д.), наявшсть в Укpаiнi piзномаиiтних лшувальних природно-ктма-тичних pесуpсiв для розвитку сфери оздоровчих по-слуг вимагають piшення нових завдаиь, пов'язаиих з необхвдшстю адекватного реагуваиия учасниюв сфери оздоровчого туризму на ютотну змшу як зов-тшнього, так i виутршнього середовища íхиього функцiонуваиия. Дослвджения в цш областi носять розр!знений, фрагментарний характер, у зв'язку !з чим виникае потреба в розвитку теоретичних i прак-тичних аспектiв формуваиия системи керуваиия ринком оздоровчих послуг.
Метою дослвджения е формуваиия концептуального тдходу до керуваиия розвитком оздоровчого туризму.
Аналiз наукових дослвджень в сфеpi упpавлiния i розвитку шдустри туризму дозволив сформулю-вати визначення оздоровчого туризму, як такого, що характеризуеться можливютю pеалiзацii' цiлей оздоровления шляхом здшснения подорож туристом у його в!льний ввд роботи час та отримаиия комплексу послуг ф!зичного, духовного та сощального оздоровления, що надаються у мюцевост не пов'язанш з мюцем постшного проживания та мае необхвдний для цього комплекс лшувально-оздоровчих, профь лактичних та рекреацшних ресурав [12].
В останш роки ринок туризму перетерплюе по-MiTHi змiни. Змiни туристично! iндустрii форму-ються пiд впливом факторiв, обумовлених трансфо-рмацiею суспвдьства таких, як:
- розвиток транспортно! системи;
- розвиток готельних мереж;
- глобатзащя туристського бiзнесу;
- активний розвиток агрегаторiв;
- масовий вихвд компанiй, що працюють у турь ндустрй' в он-лайн;
- трансформащя поведiнкових характеристик споживачiв, практик i моделей споживання, що пов'-язанi з персонiфiкацiею й так дал^
Вплив даних факторiв розширюе можливостi традицiйних оздоровчих курортiв, яш вже не е мс-цем пасивного ввдпочинку для окремих категорш осiб, а стають полiфункцiональними оздоровчими центрами, розрахованими на широке коло спожива-чiв. Використання сучасних технологiй оздоровчого ввдпочинку, розширення iнфраструктури сервiсного обслуговування (готельнi комплекси, що обслугову-ють туриста, змушенi диверсифiкувати свiй продукт за рахунок пропозицй' широкого вибору оздоровчих i вiдновлюючих сили послуг, а також культурно-до-звiльних заходiв), дозволяють створити сучасний контент оздоровчого сервюу, що сприяе залученню представнишв рiзних поколiнь.
При тому, що шфраструктура iндустрii' туризму е багато в чому забезпечуючою для оздоровчого туризму, недостатня увага до не! перешкоджае рь шенню наступних соцiально-економiчних завдань:
- пiдвищення рiвня здоров'я й тривалостi життя населення, зниження смертностi шляхом забезпе-чення широкого доступу до оздоровчих заходiв, за-снованих на тривалих традищях i науково-обгрунто-ваних технологiях надання даних послуг;
- пiдвищення якосп життя населення;
- пiдвищення рiвня зайнятостi населення (зростання числа оргашзацш сфери туризму сприяе росту зайнятосп бiльшоi частини трудових ресурав на те-риторiях надання послуг оздоровчого туризму);
- розвитку спецiалiзованих природно-рекреа-цiйних територiй;
- додаткових надходжень у регiональнi бю-джети;
- шдвищення рiвня доходiв населення й ш.
Розвиток оздоровчого туризму в кран вимагае
комплексного пiдходу: тдтримки на державному рь внi в частин iнформацiйноi полiтики по просуванню туристичного продукту, правово! пiдтримки, розро-бки й впровадження прогресивних методiв i станда-ртiв туристичного обслуговування, створення вигвд-них умов для щдприемщв малого й середнього бiз-несу, пiдвищення ефективностi використання туристичних ресурсiв, удосконалювання оздоровчо! iнфраструктури, шдвищення рiвня сервiсу послуг, створення центрiв навчання персоналу.
Ще однiею важливою умовою розвитку оздоровчого туризму виступае пiдвищення ролi спожива-чiв послуг. Сьогоднi споживачi можуть звертатися в агентства для придбання готового туру, можуть брати участь у створенн й коректуванн туру, можуть самостшно органiзовувати туристичнi по!здки,
проробляючи маршрута й бронюючи послуги без за-лучення туристичних агенпв. Це сввдчить про те, що споживач е активним актором взаемодп суб'екпв у туристичнш галузг Таким чином, сучасний споживач послуг оздоровчого туризму бере на себе ввдпо-ввдальшсть за оргашзащю по!здки, з огляду на мож-лив1 ризики, що супроводжують по!здки. Це свщ-чить про розумшня споживачами структури й функцюнально! складово! галуз1 оздоровчого туризму, про !хню здатшсть до взаемодп !з суб'ектами ке-рування, вибудовуванню системи комушкацш.
Таким чином, для ефективного керування оздо-ровчим туризмом у процес керування залучаються три ключових суб'екти: органи державно! влади, ке-руюч суб'екти на р!вш виробнишв послуг, споживач! послуг. Системшсть керування припускае впо-рядкування взаемодп м!ж ними для знаходження оптимального стану галуз! оздоровчого туризму, при якому !нтереси й запити вс!х суб'ект!в будуть максимально задоволеш. Необхвдною умовою досягнення такого стану е оргашзащя безл!ч! комушкацш м!ж вс!ма учасниками взаемод!!, що дозволяе здшсню-вати обм!н шформащею й погоджувати дц. Результатом керування оздоровчим туризмом е така орга-тзащя функц!онування оздоровчого туризму, що за-безпечить його ст!йкий розвиток, гнучшсть ! високу яшсть послуг для споживач!в.
Поняття «стшкий розвиток» у застосувант до специф!ки функц!онування оздоровчого туризму як складно! економ!чно! системи, засновано на наступ-них аспектах.
З погляду математично! теор!! ст!йк1сть являе собою реакщю системи на зовн!шн! впливи, як1 мо-жуть компенсуватися в певному дапазош [13]. Тобто, стшшсть виступае одн!ею !з ключових дина-м!чних характеристик системи, проявляеться в мож-ливост! ц1е! системи повертатися у вихвдний або бли-зький до стан п!сля виходу з нього, що е результатом
того або шшого впливу. Виходячи !з цього, для поняття «стшшсть» стосовно до складних економ!чних систем, характерш дв! ознаки, як1 не виключають одна одну: система, що перебувае в стан! сийкосп, з одного боку, перебувае в стабшьному стан! (у р!вно-ваз!), а з шшого боку, змша и внутр!шн!х елемент!в надае !й ст!йкий рух.
П!д ст!йк!стю в туризм! розум!еться позитивний загальний баланс еколопчних, сошально-культур-них ! економ!чних вплив!в туризму, а також позитивний вплив в1дв!дувач!в ! м!сцевих жител!в один на одного [14]. Останшм часом до даних аспект!в стш-кост! туризму додаються проблеми ктматичних зм!н ! !х насл!дк!в для туризму [15].
У Давоссьшй декларацл «Зм!на кл!мату й туризм: ввдповщь на глобальн! виклики» (2007) позна-чена необхвдшсть терм!нового прийняття ряду стра-тег!й, спрямованих на шдтримку дшсно ст!йкого туризму, що включае в себе заходи реагування «по чотирьом напрямкам»: ктматичному, еколог!чному, соц!альному й економ!чному.
Сьогодш туризм визначаеться як туристична да-яльн!сть, яка може бути тдтримуваною або ст!йкою незалежно в!д и соц!альннх, економ!чних, культур-них ! еколог!чних контекст!в, тобто «ст!йкий туризм» [16]. При цьому в рекомендашях ЮНВТО ! ЮНЕП даеться ч!тке пояснения, що ст!йкий туризм не е особливою формою туризму, напроти ва форми туризму можуть прагнути бути б!льш ст!йкими й принципи ст!йкост! застосовн! до вах видав турист-сько! даяльносп, включаючи масовий туризм ! р!зн! галузев! сегменти.
Узагальнення п!дход!в до спйкост! економ!ч-них систем та вивчення матер!ал!в Генерально! Аса-мбле! ООН щодо ст!йкого туризму в штересах роз-витку [17,18] надае можливють поряд з загальними принципами стшкосп визначити принципи забезпе-чення й падтримки ст!йкост! оздоровчого туризму як еконсмчно! системи (рис. 1) [19]:
Принципи забезпечення стшкосп оздоровчого призму
В1дпов1дальн Безпека Захист В1дтворення
н к К К
Залучення Попередже Вщшкодуван CniBpODlTHIIU
Принципи пщтримки стшкосп оздоровчого туризму
Рис. 1. Принципи забезпечення I пгдтримки стткостг оздоровчого туризму Джерело: побудовано авторами
Принципи забезпечення стшкосп оздоровчого туризму припускають ряд вихвдних правил функцю-нування зовшшнього й внутршнього середовища оздоровчого туризму, як економчно! системи:
- принцип вадповадальносп м!стить у соб! резуль-тативну складову господарсько! дальност суб'ект1в оздоровчого туризму в питаннях збереження навко-лишнього середовища культурних ц!нностей. Суб'екти оздоровчого туризму повинш мати як1сний
шнцевий туристичний продукт оздоровчого туризму (туристичну послугу), при цьому, виявляти мЫма-льно негативний вплив на навколишне середовище на вс!х етапах його надання, прагнути до рециклшгу або нешкдливо! утил1зац!! ввдходав. Розгляд оздоровчих, економ!чних, еколопчних критерйв ! охорони навко-лишнього середовища повинне бути складовою час-тиною вс!х уиравл1нських р!шень, у тому числ1 при
включенн нових елеменпв в iснуючi програми оздо-ровчого туризму;
- принцип безпеки припускае всi аспекти без-пеки, у тому чист сощальну й екологiчну прийнят-шсть виробництва послуг оздоровлення. Принцип безпеки характеризуеться системою взаемообумовле-них елеменпв, таких як: безпека туриста, який спожи-вае послуги оздоровчого туризму; безпека туристич-ного шдприемства, яке споживае ресурси (фiнансовi, матерiальнi, штелекгуальт i т.п.) для надання послуг оздоровчого туризму; безпека шдустри оздоровчого туризму (сукупшсть ресурсiв готельно! шдустри, транспорту, об'екпв харчування, оздоровлення, культурного дозвшля i т.п.); безпека регюну (дестинаци), що надае послуги оздоровчого туризму (стан оргатзацш-них, соц1альних та екологiчних факторiв, що вщдзер-калюють сгiйкiсть регюну в наданш послуг оздоровчого туризму; безпека кра!ни (рiст ВВП, полшшення якостi життя населення, полшшення демографiчно! ситуаци в краíнi i т.п.);
- принцип захисту реалзуеться у випереджаль-ному прийнятт будь-яких ефективних заходiв по недопущению попршення стану соцiо-екологiчних по-казникш розвитку. Суб'екти оздоровчого туризму по-виннi планувати об'екти iнфрасIруктури оздоровчого туризму й види оздоровчо! туристично! дiяльностi таким чином, щоб забезпечувати захист природно! й культурно! спадщини. Учасники оздоровчого туристич-ного процесу й професiонали сфери оздоровчого туризму повинт розумгти, що необхгдне накладення певних обмежень i лiмiтiв на íхию даяльтсть, яку вони здiйсиюють у мюцях особливо! «крихкосп», де ввдбуваеться безпосередньо сам оздоровчий туризм (створення природних парков або охоронюваних заповедников, пам'ятниюв культури й т.п.);
- принцип «ввдтворення» базуеться на рацюналь-ному природокористуваинi, що припускае ощадливе й оптимальне використання поновлюваних i непонов-люваних ресурсiв. Вадтворенню сприяють наступнi взаемопов'язаиi умови: грамотна оргашзащя i прове-дення дiяльностi оздоровчого туризму та дотримання туристами певних норм i правил поведiнки.
Принципи тдтримки стiйкостi оздоровчого туризму припускають умови збереження заданих пара-метрiв стiйкостi на певному рiвнi. Щдтримка стшко-стi оздоровчого туризму стосуеться комплексу проблем в економчнш, техиiчнiй, фiнаисовiй i багатьох шших сферах д1яльносп, як1 забезпечують форму-вання вхвдних, вихвдних, виутрiшнiх процеав, потреб
i зв'язюв з партнерами, що обумовлюють характер оздоровчого туризму. До принцитв тдтримки стшкосп оздоровчого туризму пропонуемо ввднести:
- принцип залучення суб'екпв оздоровчого туризму для тдтримки стшкосп оздоровчого туризму означае розумiння важливосп внеску й ролi кожного суб'екпв оздоровчого туризму в тдтримщ стшкосп оздоровчого туризму; можливiсть виявлення факто-рiв, що перешкоджають стшкосп оздоровчого туризму; оцшювання свое! даяльносп в порiвняннi з ц1-лями й завданнями оздоровчого туризму;
- змют принципу попередження полягае в забез-печеннi стшкого розвитку оздоровчого туризму через проведення полiтики превентивних заходiв, виклю-чення екстенсивних i екологiчно небезпечних моделей виробництва оздоровчих послуг;
- принцип вщшкодування пов'язаний з тим, що будь-який соцiо-екологiчний збиток, що виник в межах надання послуг оздоровчого туризму, у рамках реалiзацi! концепцй' стшкого розвитку, повинен бути компенсований за допомогою використання рiзних економiчних шструмеипв i механiзмiв;
- принцип спiвробiтництва означае партнерство на галузевому, региональному, нацiональному й м1ж-народному рiвнi, що повинне бути спрямоване на до-сягнення стшкосп оздоровчого туризму шляхом об-мшу вс1ма видами штелектуально! власносп.
Дотримуючись даних принцитв, проблема стшкосп оздоровчого туризму охоплюе одночасно три вимри його бiзнес-середовища: економiчне, соща-льне й еколопчне, що пов'язуе цiннiсть оздоровчого туризму з штересами суспiльства.
Оздоровчий туризм, як штегрований вид дяль-ностi, що забезпечуе фiзичне, духовне й соц1альне оздоровлення, мiстить у собi активнiсть суб'екпв рiз-ного р1вня й тому нац1лений на досягнення рiзних результата. Отже, питання органiзацi! ефективно! сис-теми керування повиннi перебувати в центрi уваги всiх суб'екпв керування в оздоровчому туризмi, защ-кавлених у координуванн сво!х дiй i реатзаци стль-них програм розвитку галуз! Однак найбiльш результативною буде система керування, що базуеться на постiйнiй взаемоди м1ж всiма суб'ектами галузi оздоровчого туризму, заснована на защкавленосп кожного з них у стабшьному розвитку туризму й вибудо-вуваннi взаемно обернених партнерських вщносин.
Авторський тдхвд до керування розвитком оздоровчого туризму представлений на рис. 2.
_ЦЫ розвитку оздоровчого туризму_
- шдвищення ршня здоров'я й тривалост життя населення, зниження смертност шляхом забезпечення широкого доступу до послуг оздоровчого туризму;
- щдвищення якост життя населення;
- ввдродження в'!зного й внутршнього масового туризму;
- просування впчизняного оздоровчого туризму на свiтовий ринок, щдвищення його конкуреш'оспромож-ностi;
- розвиток спещалзованих природно-рекреацiйних територш, тдвищення штересу до мюцево! культури;
- створення додаткових робочих мiсць;
- розвиток регюшв за допомогою збшьшення юлькосл туриспв._
_Завдання_
- залучення iнвестицiйних ресурав у розвиток туристичних ресурсiв оздоровчого туризму: природно-клжа-тичних, культурно-естетичних, концептуальних ресурс1в, соцiально-економiчних, iнфраструктурних туристичних ресурав;
- удосконалювання нормативно-правово! бази;
- створення едино! шформацшно! бази, а також використаиия реклами для популяризаци оздоровчого туризму;
- подготовка кадрiв для iндустрi! оздоровчого туризму;
- модертзащя iнфраструктури;
- створення вштдних умов для щдприемств, що надають послуги оздоровчого туризму._
_Формування стiйкостi оздоровчого туризму_
- загальш принципи: науковосп, цiлеспрямоваиостi, системноси, комплексностi, балансу штереав, профеа-онал1зму;
- принципи забезпечення стiйкостi оздоровчого туризму;
- принципи п1дтримки стiйкостi оздоровчого туризму._
_Процеси управлмсько'1 д1яльносл_
- органи керування;
- подсистема забезпечення керування;
- технологи керування;
- методи впливу._
_Критерй' оц1нювання керування розвитком оздоровчого туризму_
- органiзацiйно-економiчнi критери: розвиток iнфраструктури курорта й оздоровчих мiсцевостей; забезпечення економiчно! стабiльностi й прибутковост туристського оздоровчого комплексу;
- соцiально-економiчнi критерi!: змщнення здоров'я населення; полiпшения якост життя населення; полш-шення демографiчно! ситуаци в краíнi; збереження, рац1ональне використання й розвиток природних оздоровчих ресурав кра!ни, !хия реал1зац1я на внутршньому й зовншньому ринках;
- економшэ-стратепчт критери: розвиток ринку оздоровчих послуг й !хиiй експорт; щдвищення конкурен-
тоспроможиостi вiтчизияиого оздоровчого й туристського комплексу на м1жнародному ринку_
_Очшувам результати_
- досягнення цiлей розвитку оздоровчого туризму;
- мультиплжативний ефект у сумгжних галузях й територiях._
Рис. 2. Концептуальний пiдхiд до керування розвитком оздоровчого туризму Джерело: розроблено авторами
Представлений подход включае сукупшсть ресурав й елемента, взаемопов'язаних оргатзацшно-адмО-нiстративним процесом, процедурами й технолоп-ями, i спрямований на забезпечення ефективного керування розвитком оздоровчого туризму.
Под керуванням будемо розумти цшеспрямова-ний вплив суб'екта (органи державно! влади, керуючО суб'екти на рОвнО виробник1в послуг, споживачО послуг) на об'ект (оздоровчий туризм, як Онтегрований вид дальностО) для одержання результату високо! щн-ностО.
Цш розвитку оздоровчого туризму формуються виходячи з того, що вш забезпечуе не тшьки подви-щення рОвня здоров'я й тривалосп життя населення, якостО життя населення, але збалансований i стабшь-ний розвиток туристично! системи в щлому на основО використання сукупносп факторОв розвитку для реа-лОзаци потреб ц1льових ринк1в.
Досягнення цшей розвитку оздоровчого туризму здОйснюеться на основО наступних завдань, як1 умовно можна об'еднати в наступнО групи:
1) завдання подвищення рОвня сощально-еконо-мОчного розвитку регОону: створення вигодних умов для подприемств, що надають послуги оздоровчого туризму;
2) завдання подвищення рОвня конкурентоспро-можностО регОонально! системи оздоровчого туризму: залучення швестицшних ресурав у розвиток приро-дно-клОматичних, культурно-естетичних, концептуальних ресурав, сощально-економОчних, шфраструк-турних туристичних ресурсОв;
3) завдання розвитку регионального ринку оздоровчих послуг на основО методОв маркетингу: створення едино! шформацшно! бази, а також використання реклами для популяризаци оздоровчого туризму;
4) завдання тдвищення р1вня розвитку сукупно-сп шфраструктурних об'екпв оздоровчого туризму: удосконалювання нормативно-правового забезпе-чення, подготовка кадр1в для шдустрп оздоровчого туризму, модертзащя матер1ально! бази шженерно! ш-фраструктури (мереж енергопостачання, водопоста-чання, транспортно! мереж1, очисних споруджень) 1 ш.
ДекомпозиЩя зазначених завдань зд1йснюеться залежно вод сощально-економчних умов, стану кон-курентоспроможносп, стану ринку оздоровчих пос-луг, розвитку шфраструктурно! складово! оздоровчо! даяльносп кожного конкретного регюну.
Досягнення завдань керування розвитком оздо-ровчого туризму здшснюеться шляхом формування стшкого розвитку оздоровчого туризму на основ1 принцитв, що не суперечать один одному й дють у комплекс! До таких принцитв, поряд 1з загальноводо-мими принципами науковосп, цшеспрямованосп, си-стемносп, комплексносп, балансу штереав, професь онал1зму, необходно воднести принципи забезпечення 1 подтримки стшкого розвитку:
- принципи забезпечення стшкосп оздоровчого туризму: водповодальтсть, безпека, захист, «водтво-рення»;
- принципи подтримки стшкосп оздоровчого туризму: залучення, попередження, водшкодування, сп1вроб1тництво.
Принципи забезпечення 1 подтримки стшкосп оздоровчого туризму ураховують його специфшу, спрямоват на попередження 1 подолання проблем, що перешкоджають або обмежують розвиток оздоровчого туризму, та збшьшують його щнтсть для су-стльства.
Процеси управлшсько1 даяльносп в керувант розвитком оздоровчого туризму здшснюються органами керування з застосуванням пдсистеми забезпечення керування, технологш керування та метода впливу.
Органи керування включають:
- органи державно! влади з ршеннями й дями на национальному й региональному р1внях, що регламен-тують 1 регулюють галузь, формуючи дшове середо-вище для розвитку оздоровчого туризму;
- асошацл й шш1 некомерцшт об'еднання - з метою Щдвищення конкурентоспроможносп нацюналь-ного туристичного продукту, розвитку й координаци туристично! д1яльносп регютв, створення банков да-них й шших шформацшних систем, установлення мь жрегюнальних 1 м1жнародних зв'язюв у сфер1 оздоровчого туризму, мониторингу якосп надаваного ту-ристського продукту, проведення маркетингу туристичного ринку, що сприяе ефективносп роботи подприемницьких структур шдустрп оздоровчого туризму;
- власне подприемницью структури шдустрп оздоровчого туризму - як виробники туристичних продукпв, що володють здаттстю створювати нов1 ринки й нових споживач1в, що беруть участь у регу-лювант водносин один з одним 1 зовтшшм середови-щем у процеа створення й реал1зацл туристського продукту.
Подсистема забезпечення вОдзначаеться ефектив-тстю координацй' й узгодження штереав ключових суб'екпв оздоровчого туризму i в чималому ступеш обумовлена яюстю правового регулювання туристсь-ко! дiяльностi, являе собою процес впливу правових норм на вОдносини, що складаються в сферi туризму i здiйснюеться як на загальнодержавному рiвнi, так i на регiональному рiвнi. Законодавчi акти державного рь вня закладають един1 подходи до оргатзацп оздоровчого туризму. Нормативн1 правовi акти регiонального рiвня формують особливосп розвитку оздоровчого туризму стосовно до конкретного населення й терито-ри.
Оздоровчий туризм внаслОдок свое! приналежно-сп до сфери послуг мае ряд особливостей, як1 поши-рюються на систему керування. На кожному рОвт керування використовуеться сукупшсть економОчних, адмОтстративно-правових, орган^зац^них, маркетин-гових, сощально-психололчних i програмно-цшьо-вих технологш та метода впливу на об'екти керу-вання.
ВибОр тих, чи шших техшлогш управлшня, методОв впливу в процесах управлшсько! дальноси в ке-руванн1 розвитком оздоровчого туризму пов'язаний з штенсивтстю генерування нових потреб споживачОв, як1 стають суттевими обставинами в управлшш розвитком туристично! практики. Споживач послуг оздоровчого туризму, виступаючи експертами в оцшщ якосп надаваних послуг виконують функци зворотного зв'язку, тим самим шдтверджуючи, або спростовуючи юнуючу подсистему забезпечення (у тому числ подходи до оргатзацп оздоровчого туризму). З шшого боку, генеруючи новО потреби у сферО споживання послуг оздоровчого туризму сам спожи-вачО шщшють формування нових напрям1в розвитку, яш в свою чергу потребують нових технологш управ-лшня, методОв впливу та процеав забезпечення. На-приклад, сощально-демографОчт змши сприяють по-явО нових груп споживачОв (дти, лтгт люди, твалОди), потреби яких змшюють структуру туристичних послуг, а !х цОнносп призводять до змши тенденцт розвитку оздоровчого туризму; поведшковО змши формують змши в культурО споживання послуг оздоровчого туризму - все бшьше людей дозволяють собО мандру-вати, стають прихильниками здорового образу життя, виступають за збереження природних ресурав та Он.; змши комушкацшних систем впливають на здшс-нення споживчого вибору - поява нових штернет-тех-нологш пов'язаних з сошальними мережами, сайтами, блогами, де туристи дшяться власним досвОдом у споживанн1 послуг, змшюють стереотипи вОдпочи-нку i оздоровления.
Керування розвитком оздоровчого туризму спря-моване на досягнення цОлей розвитку, у вОдповОдностО до яких згруповано критерй' оцОнювання. Критерй' оцО-нювання повинн1 слугувати основними орОентирами та керОвними принципами для ключових суб'екпв -орган1в державно! влади, керуючих суб'ект1в на рОвнО виробник1в послуг, споживач1в послуг, як1 спрямову-ють власш дй' на розвиток оздоровчого туризму, про-понувати !м вОдправну крапку для розробки вимог розвитку оздоровчого туризму. Для оцшювання керу-вання розвитком оздоровчого туризму пропонуеться
застосовувати наступи групи критерй'в:
- оргатзацшно-економОчт критерй' - cyKynHicTb критерй'в, за якими визначаеться peзyльтaтивнiсть управлшських i eкономiчних аспектОв дальност клю-чових суб'екпв керування розвитком оздоровчого туризму;
- соцiaльно-eкономiчнi критерй' - сукупшсть критерй'в, за якими вОддзеркалюються сощальт та еконо-мiчнi ефекти вОд розвитку оздоровчого туризму;
- економшэ-стратепчш критерй' - сукупшсть критерй'в, за якими виражаеться сироможтсть оздоровчого туризму позитивно впливати на економжу peгiонy й кршни.
Очiкyвaнi eкономiчнi результати реатзаци за-пропонованого подходу до керування розвитком оздоровчого туризму будуть досягнул шляхом залучення додаткових швестицш у сферу оздоровчого туризму за умови взаемоди державних i приватних структур, забезпечення eкономiчно привабливих умов для бОз-несу, що дозволить забезпечити поповнення бюджета уах рОвтв i рют валового внутршнього продукту. Враховуючи мультипл1кативний ефект оздоровчого туризму, зростання основних показник1в дано! сфери передбачае вдосконалювання й вОдповОдне зростання сфери оздоровчих послуг у щлому, полшшення якосп сервку й шших супуттх галузей.
Сфера оздоровчого туризму при устшному розвитку може стати одним Из ключових елеменпв, що сприяють досягненню стратепчних щлей розвитку як краши так i регюну, а саме: полшшення здоров'я i якосп життя населення, забезпечення зайнятосп населення, подвищення добробуту населення, i задово-лення сощальних потреб. Авторський подход щодо уп-равл1ння розвитком оздоровчого туризму, на водмшу вод кнуючих, ураховуе штереси оргатв державно! влади, керуючих суб'екпв на рОвт виробниюв послуг, споживачОв послуг; включае сукупшсть ресурав й елеменпв, взаемопов'язаних оргатзацшно-адшшст-ративним процесом, процедурами й технолопями; спрямований на збалансований i стабшьний розвиток туристично! системи в щлому з урахуванням завдань подвищення р1вня сощально-економОчного розвитку регюну, подвищення рОвня конкурентоспроможносп регюнально! системи оздоровчого туризму, розвитку регионального ринку оздоровчих послуг, подвищення р1вня розвитку сукупностО шфраструктурних об'ектОв оздоровчого туризму; реалОзуеться на основО як зага-льноводомих принцип1в науковосп, щлесирямовано-сп, системностО, комплексносп, балансу ОнтересОв, професОоналОзму, так i принцитв забезпечення i подт-римки стОйкого розвитку; мае три напрями критерй'в оцОнювання (органОзацОйно-економОчнО, сощально-економОчт та економОко-стратегОчнО критерй).
Список лггератури
1. Peterson N. Amid War, Ukraine's Population Continues to Dwindle. URL: https://www.dailysignal.eom/2017/02/21/ukraines-population-continues-to-dwindle/
2. Державна служба статистики Украши . Населення Украши за 2014 рОк. ДемографОчний щорОчник
3. Герасименко В.Г. Ринки туристичних послуг: [МонографОя] / за ред. В. Г Герасименко. - Одес. нац.
екон. ун-т, 2013. - 223 с.
4. Зорин И. В. Энциклопедия тyризмa: спрaвоч-ник I И. В. Зорин, В. А. Квaртaльнов. - Mосквa : Фи-нaнсы и стaтистикa, 2003. - 368 с.
5. Leiper N. Tourism management / N. Leiper. -Sidney: Pearson Education Australia, 2004. - 326 p.
6. Bieger Т. Destinations Management I Т. Bieger. -München: Oldenbourg, 2005. - 365 p.
7. Семенов В. Ф. Maкроекономiчний контекст ефективного yпрaвлiння персонaлом тдприемств ку-рортно-рекреaцiйноï сфери: моногрaфiя I В. Ф. Семенов, Н. В. Нечева - Oдесa: Бондaренко M. О., 2019. -258 с.
S. Ritchie B. The competitive destination: a sustainable tourism perspective / B. Ritchie, G. Crouch. -Cambridge: CAB International, 2003. - 291 p. doi:10.1079/97S0S51996646.0000
9. Moisander J. Qualitative marketing research: a cultural approach / J. Moisander, A. Valtonen. - London: Sage, 2006. - 240 p. doi:10.4135/97S1S49209632
10. Ведмщь Н. I. Caнaторно-кyрортний комплекс: сервюне yпрaвлiння I Н. I. Ведмщь. - К.: Кт'в. нaц. торгов.-екон. ун-т, 2013. - 535 с
11. Зaxaрченко П. В. Mодели экономики курор-тно-рекреaционныx систем I П. В. Зaxaрченко. - Бердянск: Изд-во Тгачук, 2010. - 392 с.
12. Шaндовa Н.В. Ресурсне зaбезпечення оздоровчого туризму I Н.В. Шaндовa, О.С. Билим II Шу-ковий вкник Miжнaродного гyмaнiтaрного утверси-тету. Cерiя: «Ешном^ i менеджмент». -№31, 2018. -С. 12-16.
13. Ляпунов, АЖ. Oбщaя зaдaчa об устойчивости движения I А. M. Ляпунов M. - Л.: ГИТТЛ., 1950. - 472 с.
14. Рaссоxинa, Т.В. Mенеджмент тyристскиx дес-тинaций: учебник I Т.В. Рaссоxинa. - M.: Советский спорт, 2014. - 248 с.
15. Buckley R. Sustainable Tourism: Research and Reality // Annals of Tourism Research. - 2012. - Vol. 39, No. 2. - pp. 52S-546. URL: http://wordpress.reilumatkailu.fi/wpcontent/uploads/2012 /04 /artikkeli3S.pdf.
16. Tourism in the Green Economy: Background Report // Published by the World Tourism Organization (UNWTO) and the United Nations Environment Programme (UNEP). - Printed by the World Tourism Organization. - Madrid, Spain, 2012. - 156 p.
17. Резолюция ГА ООН от 22 дегабря 2015 № 70/193. - Режим доступу: https://unctad.org/meetings/en/SessionalDocuments/ares 70d1_ru.pdf
18. Рaбочее резюме документа для обсуждения устойчивого тyризмa в иитересax рaзвития [Электронный ресурс]. - Режим долгуш: http://www.tourism4development2017.org/wpcontent/up loads/2017/05/12522_iy2017-discussion-paper_executive-summary_ru.pdf.
19. Шaндовa Н.В. Mетодологiя тa прaктикa уп-рaвлiння стiйким розвитком промисловиx тдпри-емств : моногрaфiя I Н.В. Шaидовa. - Херсон : ПП Ви-шемирський В.С., 2014. - 424 с.
