CC BY
36
Ю.П. Гуменюк, Г.П. Гоголь
ШЗНАВАЛЬНА ТА ЕКОНОМ1ЧНА ЦШШСТЬ ФОЛЬКЛОРНОГО ТУРИЗМУ УКРА1НИ
Нинi всi погоджуються iз тим, що туризм - найдинамiчнiша галузь сфери послуг, що вш став одним iз найприбутковiших видiв господарсько'1' дiяльностi у свiтi. На нього припадае майже 6% свiтового валового нацюнального продукту, 7% свiтових швестицш i 5% усiх податкових надходжень [2, 9]. Як прогнозуе Всесвгтня туристична оргашзащя (ВТО), розвиток туризму не буде сповiльнюватися, а навпаки, вш буде зростати доволi високими темпами, зокрема мiжнародний туристичний рух зросте вщ 650 млн. туриспв до 937 млн. чол. щорiчно, у результатi чого збiльшиться i рiвень доходу створюваного у сферi iз 450 до 1100 млрд. дол. США.
Трансформащя економiчноi
системи в нашш кра'1ш вимагае розробки принципово нових пiдходiв до формування ефективних механiзмiв регулювання саме у сферi туризму. В Укра'1ш юнуе певний перелiк проблем, якi ускладнюють розвиток туристично'1' шдустрп, iстотно псують економiчнi та соцiальнi вiдносини у туристичнш сферi.
У вiтчизнянiй науковш лiтературi серед проблемних питаннь розвитку туризму, шляхи та мехашзми державного регулювання галузi окремо розглядалися недостатньо. У працях таких украшсь-ких учених, як Л. Агафонова, В. Безно-сюк, А. Виноградська, В. Свдокименко, В. Кравцiв, М. Крачило, М. Мальська,
B. Мацола, В. Павлов, В. Федорченко,
C. Харiчков аналiзуються окремi аспекти
розвитку мiжнародного туризму, доводиться необхiднiсть створення на базi рекреацiйно-туристичних ресурсiв конкурентоспроможно'1' у свiтi туристично'1' шдустрп, а проблеми фольклорного туризму розглядаються, в основному, етнографами, а це саме той вид туризму, якому, на початках, украй неохщна пiдтримка держави.
У новорiчному зверненнi до народу Украши Президент зазначив, що у свт почалася "мода на Украшу", та пов'язав це iз справдi незалежними виборами 2004 р. За 2005 р. защкавленють шоземщв Украшою суттево зросла, значною мiрою цьому також сприяло проведення в Укра'1'ш тсенного конкурсу "Свробачення 2005". Однозначно, що цей штерес стосуеться, у першу чергу, усього пов'язаного iз самобутньою культурою украшського народу. 1сторично склалося, що у пошаш справдi незалежш народи, якi не миряться iз пiдлеглим становишем.
У 20-х роках минулого столпгя в Gвропi з трiумфом пройшли виставки творiв украшських художнiх промислiв, експонати яких у значних кшькостях були закупленi найзначшшими европейськими музеями [6, 50]. Перюд, який спiвпав у часi iз, на жаль, нетривалою незалежнiстю. По^м зацiкавленiсть пiшла на спад i нас в Gвропi на побутовому рiвнi iдентифiкували як росiян.
До недавнього часу Украша, за винятком незначного перюду, перебувала у складi iнших державних утворень, що становить певш труднощi при визначеннi
© Гуменюк Ю.П. - кандидат економ1чних наук, доцент. Державний економ1чний ушверситет, Терноп1ль. Гоголь Г.П. - кандидат економ1чних наук, доцент. Нац1ональний ушверситет «Льв1вська пол1техн1ка», Льв1в.
ISSN 1562-109X
суто нащонально! культурно! спадщини. "Вщсутнють свое! державностi, нащонально-патрютично! свiдомостi, наявнiсть жорстких ворожих
щеолопчних умов робили неможливим цшковито правдиве наукове дослiдження i творче засвоення скарбницi народно! творчостi, свое! ютори" [5, 215].
Звичайно, ниш вгтчизнят фахiвцi, користуючись науковою методологiею, роблять це без проблем. Та туризм це масове явище у глобальному масштабу i на туристичну атрактившсть кра!ни у першу чергу впливае, те як !! сприймають у свiтi, а не те, що про нею пишуть мiсцевi вченнi.
Вiдомий французьський юторик i державний дiяч Х1Х ст. Ф. Пзо, визначаючи мiсце нацш в юторп европейсько! цивiлiзацГi про 1спашю писав: "Вщшукайте будь-яку важливу щею, або важливе суспiльне удосконалення, фшософську систему, або ж доброчинний заклад, яю б Свропа отримала вщ 1спани; немае нiчого подiбного: цей народ був iзольований в Сврот; вiн мало отримав вщ не! i мало !й дав" [7, 41]. Про Укра!ну, чи навпъ Росiю (у 1812 р. почалася його наукова дiяльнiсть), там i згадки немае. Така ощнка юпансько! цивiлiзацГi свiдчить лише про "високу планку" сприйняття в Сврот рiвня культури народiв.
На територи Укра!ни розташованi тисячi пам'яток архгтектури, та не всi вони по сво!й сутi укра!нсью, тут е i ру!ни давньогрецьких колонiй, i кургани кочiвникiв Причорномор'я, поховання вестготсв, замки, фортецi та садиби польсько! шляхти, католицькi костьоли, але тут е i стародавнi городища наших пращурiв, залишки трипшьсько! культури, Лаври Православно! Церкви, камяш та дерев'яш церкви i бойовища, що були свщками перемог укра!нських козакiв. Беззаперечно, що таке розма!ття пам'яток старовини лише плюс для
вгтчизняного туристичного бiзнесу, та "родзинкою" будь-якого туристичного продукту укра!нського туроператора мае стати нащональний колорит. 1нтурист, який цiкавиться артехактами антично! Греци, i по!де у Грецiю, або ж на захщний берег Мало! Азп. Таким чином, демонструючи ру!ни Херсонесу чи ОльвГ!, ми можемо лише говорити про зв'язок культур, а вщ того, якою шоземщ побачать власне нашу культуру, значною мiрою буде залежати сприйняття Укра!ни у свiтi.
Грекiв уважають високодуховною нацiею завдяки культурним досягненням !х предкiв трьохтисячолiтньоi давнини. Сповiдуючи спадковють культури, теперiшнi нащадки елiнiв не лише зберегли давш досягнення в архгтектур^ але й залишився без змш менталiтет народу, що створило разом автентичну ауру грецько! культури, i гарантувало ГрецГ! чiльне мюце серед кра!н-експортерiв вражень. Залишки елшютично! архiтектури, ще й краще збереженi, е на територГ! шших держав Середземномор'я, але народи, яю там тепер проживають, прийшли на щ територГ! значно пiзнiше i зi своею сформованою культурою.
Украшщ - корiнний народ (немае переконливих доказiв того, що до нас тут проживала шша люднiсть) - прямий нащадок народу, що населяв територш Ки!всько! Русi, який ревно збер^ае свою культурну пам'ять. Подiбних народiв, якi мають свою державнють i автентичну мову в Сврот, не багато. Французи, нащадки франюв, прийшли на територiю Цiзальпiйськоi Гали як завойовники i до культурно! спадщини античних чаав не мають вщношення. Про побут германцiв у I ст. Тацит писав: "Вони не знають застосування тесаного каменю та черепищ i використовують грубi матерiали, без всiлякого вигляду та приемносп" [7, 105]. Бриташя, Галiя,
1спашя представили свпу, або ще представляли в деяких сво'1'х провiнцiях, сумне видовище суспiльства, що вiдходило [7, 165].
Дослщники культури вважають, що народна культура (творчють) формуеться i розвиваеться у тих державах, де е разючий контраст мiж народом та нобштетом. У цьому вщношенш Укра'ша належить до унiкальних держав. Таким чином, акцентування уваги шоземного туриста на культурну самобутнють Украши i мае стати тим атракцiйним моментом, який буде постiйно живити защкавленють шоземщв.
Суттю туризму е туристичний рух, або подорожi з тзнавальною чи вiдпочинковою метою та заради заняття улюбленою справою. Бшьшють фахiвцiв туристичний рух подiляють на: вщпочинковий; краезнавчий; спецiалiзований [1, 6]. Мусимо визнати, що у свт е достатня кiлькiсть туристично атракцшних мiсцевостей, що для туризму е складовою фактора виробництва -каттал, де розвивати перший i третш види значно вигiднiше, нiж в Украшу тобто вони мають над Украшою конкуренты переваги. Оскiльки експорт туристиного продукту е сигментом мiжнародноi торгiвлi послугами, це дае змогу застосовувати щодо туршдустрп методологiю моделi Хекшера-Олiна-Самуельсона. Таким чином, залишаеться саме краезнавчий туризм, матерiальна та духовна база якого е ушкальною i неповторною, i шяка iнша кра'ша не буде тут мати над нами конкурентних переваг [8, 93]. Якщо iз матерiальною базою все зрозумшо - це краезнавчi ресурси, якi е предметом тзнавального зацiкавлення [1, 7], то духовною базою е народш традици, фольклор, танщ, манери, тобто усе, що разом складае духовну пам'ять народу та формуе його менталитет.
Специфкою духовно'].' бази е те, що процес 11 збереження мае носити безперервний характер, тому що одного разу втраченого бшьше нiколи не вщнайти. "Зникають ремесла, вiдходять майстри народного мистецтва, справжш вiртуози свое! справи, знавщ народно'].' вiковiчноi мудросп й професiйного досвiду. Найвiдчутнiшим ударом для нашо'].' духовностi сьогоднi е те, що йдуть у небуття й нашi традицiйнi народнi художш промисли" [5, 215].
До антропогенних туристичних ресурсiв, 1х ще називають культурними, належать матерiальнi об'екти, а також елементи, тюно пов'язанi з життям, працею та дiяльнiстю людини, i нею створеш у процесi iсторичного розвитку, яю становлять предмет постiйного зацiкавлення туриспв [ 10, 254].
Серед антропогенних туристичних ресурав, бiльшiсть з яких знаходиться у грут культурно! спадщини, головну роль ввдграють пам'ятки матерiальноi культури (архiтектури) та духовно! культури (традици, звичаi). Вони належать до найчисленшших i найпопулярнiших краезнавчих
туристичних ресурав, а у випадку високо! 1х територiальноi концентрацii стають виршальними факторами, що впливають на туристичну атракцшнють регiону.
Завдячуючи свош ритуальнiй пластичностi, танець е ноаем iнформацii зовсiм осо6ливо! якостi, оскшьки вiн концентруе на собi увагу, передае основну думку вщ поколшня до поколiння без посередництва мови, але в символiчнiй формi, та збер^ае особливi неповторнi деталi. Дослщник культури народiв свiту Ассман констатуе: "Виникае питання, чи не збер^аеться змiст, на якому базуеться конективна структура даного суспшьства, у ритуалах навпъ точнiше i суворiше, шж у писемних текстах. Ритуали - це особлива
форма циркуляцп. Тексти навпаки самi по собi не говорять нi про що i починають працювати лише тод^ коли в наявностi е здатш до !х штерпретаци. Коли ж вони не використовуються, вони залишаються могилою змюту та iнформацГi, i лише iнтерпретатор, який володiе мистецтвом герменевтики... здатний знову повернути до життя закладений у них змют... " [4, 147, 152].
Трiумф укра!нсько! спiвачки Руслани на конкура Свробачення - 2004 у Туреччиш, у першу чергу завдячуе включенню в !! шоу-програму елементiв укра!нських народних танцiв, що е свщченням наростаючо! зацiкавленостi у свiтi автентичними культурами.
Нещодавно деяю вiтчизнянi етнографи штерпретували укра!нський народний танець "Гопак" як единоборство, а мистецтво справжнього танцю без належно! пiдтримки держави втрачаеться. У мютах Укра!ни вiдкриваються та функцiонують школи танщв рiзних народiв свiту, зокрема популярних зараз "Фламенко", "Танго", "Румба" тощо, а колективи укра!нсько! народно! творчосп, утративши бюджетш фiнансування, припиняють свою дiяльнiсть. Перехiд на рейки ринково! економiки чиновники вiд культури сприйняли однобоко - раз не приносить прибутку, значить не потрiбно. Та за вмшо! оргашзацп туристичного процесу i збалансованого формування
туристичного продукту саме iмпрези колективiв народно! творчостi можуть стати тим атракцшним моментом, який буде забезпечувати перманентну защкавленють Укра!ною iноземцiв.
У розвинутих кра!нах свiту пам'ят-ки ютори та культури - це значний туристичний ресурс, який активно використовуеться для отримання прибутку. Деяю кра!ни свiту (Iталiя, Монако, Ватикан, Андора, 1спашя, Францiя та ш.) основну частину
прибуткiв, яку дае рекреацiйне господарство, отримують вщ умшо'1" експлуатаци iсторико-культурного
потенцiалу. Цьому сприяють велика кiлькiсть пам'яток, ïx надзвичайно висока художня та юторична цiннiсть, добра збереженiсть, умiла оргашзащя туристичних послуг [3, 705]. Практично кожен юпанський туристичний продукт мютить вiдвiдування iмпрез
фольклорного характеру, чи то кориди, чи карнавалу, чи вистутв професшних колективiв народних танщв, саме тому вони отримали таку широку популярнють у свiтi. Це е свщченням того, що щкавляться не лише "високою культурою".
Украша належить до найбiльшиx держав Свропи, i ïï регiони суттево вiдрiзняються нацiональними
особливостями, манерами та традищями, таким чином, у кожнiй адмшютративнш областi е доцiльним створення та сприяння дiяльностi професiйниx колективiв народно'1' творчостi, яка б вiдбивала репональну специфiку. ïx фiнансування необxiдно здшснювати як за рахунок мiсцевиx бюдже^в, так i за кошти защкавлено'1' сторони, а саме пiдприемницькиx кш, що займаються туристичним бiзнесом, невдовзi вони зможуть перейти на самофшансування i брати участь у створенш валового регiонального продукту.
Найбiльша кшькють пам'яток ар-xiтектури розташована у м. Львiв та Львiвськiй обласп, далi йдуть м. Ки'1'в та м. Камянець-Подшьський, а найбiльша частка у 2005 р. шоземних туриспв традицiйно припадала на регiони: АР Крим (38%), м. Кив (25%), Одеську область (15 %), тобто щ регiони загалом приймали 78% шоземних туриспв. Крим i Одеська область за чаав СРСР мали статус Всесоюзних курортiв, а отже, постшних вiдвiдувачiв з iншиx республш, такими вони i залишилися, але тепер уже
становлять екзогенний туристичний потк. Кш'в е столицею Украши i наведена частка iноземних гостей пояснюеться швидше справами (бiзнес, мiжнароднi вщносини, конгреси, семiнари), нiж бажанням ближче ознайомитися iз культурою Украши. Львiвська та Хмельницька областi по прийому шоземних гостей разом не мають ^е! кiлькостi, яку приймае Одеська область, де адмшцентр за европейськими мiрками е досить молодим, i де зовсiм небагато пам'яток архiтектури. Таким чином, правомiрно зробити висновок про нерацюнальне використання iсторико-культурних
туристичних ресурав туристичними операторами Украши.
широко! популярносп набувае нинi в свт так званий "сшьський зелений туризм", основною метою якого е ознайомлення жителiв мiст iз давнiми способами виготовлення продукпв харчування та звичаями i традицiями корiнного (сiльського) населення. Таким чином, вш нерозривно пов'язаний iз фольклорним туризмом, i виступи регюнальних колективiв народно! творчостi повинш проходити саме на базi "зеленого туризму", просто неба, як це було протягом столпъ. Складовою "сшьського зеленого турпродукту" мають стати страви украшсько! нацюнально! кухнi, оскiльки в украшськш культурi е багато обрядiв i традицiй, пов'язаних iз народними гуляннями.
Основним фактором доцшьносп здiйснення ^е! чи шшо! дiяльностi в ринковiй економщ е отримання прибутку. Отже, визначивши витрати на органiзацiю та доходи, отримаш вiд дiяльностi фольклорних колективiв, i спiвставивши !х, ми зможемо говорити про економiчний ефект фольклорного туризму. Сощальний ефект е поза сумшвом, оскiльки фольклорнi
колективи е ноаями культурно! пам'ятi народу, i !х дiяльнiсть становить предмет зацiкавлення не лише для iнтуристiв, але i для громадян свое! краши, етнографiв, науковцiв, i тому члени таких колективiв мають бути професюналами у свош справi. 1снування аматорських
колективiв знаходиться у прямiй залежносп вiд потреби мiсцевих жителiв у культурному спшкуванш. На теренах захщно! Украши проходять фестивалi лемювсько! культури, яка юторично повязана iз територiею схщно! Польщi, i на них вщчуваеться бiль та образа примусово переселеного народу. Небагато серед туриспв, не лемкiв та етнографiв, захочуть ще раз на них побувати, оскшьки метою туристично! подорожi, серед iнших, е релаксащя. Проте для певного
сигмента туристiв, такi фестивалi е, i надалi залишатимуться об'ектом защкавлення. Використання всесвiтньоi мережi 1нтернет значно спрощуе надходження потрiбноi iнформацii до цшьово! групи споживачiв, якими е вищезазначений сигмент туриспв.
Разом iз тим доцшьно звернути увагу на негативш наслiдки комерцiалiзацii мiсцевих звича!в, коли на замiну автентичнiй культурi приходить так звана
"халтура" мiсцевих аматорiв-виконавцiв. Об'екти, що становлять для коршного населення релЫйну чи iдеологiчну цiннiсть та !х звича!, нiвелюються у час, коли перетворюються, передуам, на "туристичний атракцiон".
До Укра!ни впритул наблизилися кордони Свропейсько! спiльноти -найбшьшого сукупного туриста у свiтi, отже, украшським туроператорам необхiдно створювати такий турпродукт, який би, завдяки свош атракцшносп та змiстовностi, мав попит серед населення европейських кра!н.
Уже найближчим часом можуть вщбутися позитивш змiни у при!жджому туризмь Однак для цього необхiдно проводити широкий спектр
маркетингових заходiв i дослiджень, зокрема:
пiдтримка темтв зростання кiлькостi туристичних приiздiв в Укра!ну на европейському рiвнi (близько 3-5% щорiчно);
збiльшення тривалостi перебування туриспв на територи кра!ни;
змша структури пршадв;
змiна структури впливу шоземного туризму, що полягае в цшьовому збiльшеннi частки доходу туристичних операторiв (переказiв iз-за кордону на рахунки укра!нських iнституцiйних одиниць за реалiзацiю туристичних послуг);
збiльшення доходiв економiчних суб'ектiв, що займаються
обслуговуванням туриспв, яю вiдвiдують Укра!ну;
зростання комерцiалiзацii
пропозици туризму i зменшення частки при!жджого руху, що вiдбуваеться поза туристичним процесом.
Оцшка та аналiз iноземних ринкiв туристичних послуг i статистичнi данi вказують на те, що минають часи природно! промоци кра!н, як таких, де гостинно приймають туриспв, коли на зростання кшькосп пршадв iстотний вплив мав чинник защкавленосп, що за своею природою е досить нетривалим. Сьогодш гаслом туристичного розвитку стае нормальнють (у сенсi збалансованостi рiвня послуг, презентацп та "обгортки" турпродукту) i доступнiсть (комунiкацiйна та зростання величини пропозици турпродукту на туристичному ринку, який був би ^енту по кишеш) [10, 67]. Державнш службi по туризму i курортах необхщно розробити рекламний слоган, який би в лакошчнш та звичнш формi зацiкавив iноземного громадянина
i посприяв йому стати потенцiйним вiдвiдувачем Укра!ни. Стратегiя розвитку укра!нського турпродукту повинна полягати у змщненш вiтчизняного туристичного господарства таким чином, щоб воно на мiжнародному та внутрiшньому туристичних ринках було представлене високоатракцшним
конкурентоспроможним продуктом. У той же час украшсью туристичнi оператори повинш розвивати створення тако! синтезовано! рекреацшно! послуги, яка принесе iстотну користь споживачевi як у серединi, так i за межами кра!ни.
Глобалiзацiйнi процеси не залишають альтернативи штеграци, яка також стосуеться культури, вщбуваеться !! обмiн та взаемопроникнення. Пропонуючи фольклорний турпродукт, укра!нським туроператорам доцшьно вивчати свiтовий досвiд ведення цього виду туризму i вибiрково застосовувати його у себе.
Особи, яким подобаеться подорожувати, також беруть участь у збiльшеннi пропозицГ! туристичного продукту, самотужки створюючи альтернативнi види подорожей. Цжавим е досвiд жшешв США, який без зайвих зусиль можна застосувати у вгтчизнянш туристичнш дiяльностi. Мандрiвники з багатим життевим досвiдом постiйно звертаються до незвичних способiв, щоб дiстатись до нових мюць та провести там вщпустку. Однiею iз таких альтернатив е вщпочинок у будинку за обмшом (певною мiрою подiбно до тайм-шеру).
Вщпочинок у будинку за обмшом вщбуваеться, коли ам'! обмшюються на час вщпочинку мiсцем проживання. Вони обмшюються будинками, завдяки листуванню, а також спискам, яю пропонують клуби по обмшу будинками. Клуби, розповсюджуючи бюлетеш, допомагають сво!м членам краще тзнати одне одного i зробити правильний обмш. Вони несуть вщповщальнють за
листування у своему регюш. Кореспонденщя та перемовини, що вщбуваються мiж вщдшками,
ускладнюють дiяльнiсть, i тому виключеш iз сфери дiяльностi клубу.
Обмш будинками не кожному пiдходить. Позитивними аспектами такого виду вщпочинку е ширший, нiж у готелi, проспр для проживання, можливiсть перебувати в незвичному культурному середовищ^ куховарити i зрештою уникнути суто туристського оточення. Речi, що не стосуються життевого простору, такi, як автомобш, квитки в театр та домашш тварини, також можуть брати участь в обмшь
У той же час негативними аспектами обмiну будинками на час вщпочинку е таю: небажання мати незнайомщв у свош домiвцi, або ще гiрше отримати гостей, яю залишать ваш будинок брудним, i ще залишаеться незрозумiлим, хто буде вiдповiдати при потребi за ремонт автомобiля, побутових приладiв та iнших предметiв.
Обмiн житлом мае бути гнучким i легко пристосовуватись до вимог кшенпв. Утiм i при найкраще облаштованому обмЫ можуть статися несприятливi ситуацп.
Очiкуючи зустрiтися iз
потенцiйними проблемами, бшьшють людей добиваються при обмЫ вигод, торгуючись, що е також частиною пригоди. Вiдпочинок у будинку по обмшу вiдзначаеться вiдсутнiстю традицшних обмежень, притаманних ординарним туристичним по!здкам, i вiдображаеться ВТО у SICTA як складова галузi та е частиною туристичного господарства у житловому секторi [7, 51-54]. Украшщ твденно-схщно! частини краши, як i американцi, е нащадками колонiзаторiв i багато в чому схожi (гостиннють, доброзичливiсть, спiвочiсть), i видаеться, що обмш житлом мк би у нас на певних територiях
прижитись, особливо це стосуеться високоатрактивних туристичних
територш, але рекреацiйнi ресурси яких рiзко вiдрiзняються (Крим - Карпати -Шацью Озера). Маючи iнформацiю про кшькють обмiнiв та уподобання туриспв, регiональнi туристичнi оператори могли б запропонувати !м вiдвiдати iмпрези мюцевих фольклорних колективiв.
Таким чином, найактуальшшим напрямом розвитку туризму для Украши нинi е розвиток культурно-пiзнавального туризму на основi всебiчного використання традицш та звича!в украшського народу, а використання светового досвiду доцiльно застосовувати вибiрково, а не синтезувати якусь нову квазiфольклорну турпрослугу.
"Сьогоднi в зв'язку з духовною кризою, еколопею душ^ свiдомостi та пам'ятi чим скорш необхiдно допомогти укра!нському суспшьству, народу сприйняти та засво!ти естетичну енергш, iнтелектуальний вимiр вiкiв, скарбницю творчих здобутюв, перетворивши !х в енергш конкретних культурно мистецьких дш" [5, 218].
Розвиток туризму пщвищить рiвень зайнятостi та прискорить економiчний розвиток у всiх регiонах кра!ни, а також створить образ Укра!ни як туристично атрактивного краю з точки зору свгшвих критерПв. Потрiбно мати на увазi, що без використання можливостей всесвгтньо! мережi 1нтернет та Державно! служби по туризму та курортах у просуванш фольклорного турпродукту на мiжнародних туристичних ринках цей процес значно затягнеться у час1
Разом iз тим необхiдно пам'ятати про шкоду, яко! може завдати навколищньому середовищу надмiрна господарська дiяльнiсть та
антропонавантаженють в атракцiйних для туристiв мюцевостях. Однозначно без збiльшення транспортного руху та
побутових вiдходiв тут не обштися, та використання гужового та велосипедного транспорту не лише додасть колориту, але й полшшить еколопчну ситуацiю. Проблему засмiчення територи доцiльно вирiшувати, розмщуючи неподалiк високотехнологiчнi пiдприемства з уташзацп побутових вiдходiв, що принесе ще i значний економiчний ефект.
Системна трансформащя
затягнулась через iснування таких важелiв державного регулювання економiки, як рiзноманiтнi "непрозорi" пiльги, лобiювання штереав певних фiнансово-промислових груп. На рiвнi менталiтету необхiдно позбутися вiри в те, що чиновники щось зроблять для полшшення економiчноi ситуаци в кра!ш, це, по-перше, не в !х iнтересах, а по-друге, вони просто не вмшть, бiзнес сам знайде собi шляхи розвитку, йому головне не заважати. Давно вже пора забути про пшьгове кредитування будь-яко! господарсько! дiяльностi, установити единi правила гри для вах учасникiв не лише певного сегмента макроринку, а для вах шституцшних одиниць економiчноi системи. Необхiдно понизити облiкову процентну ставку, обов'язкову норму банювського резервування, що повинно збшьшити кiлькiсть прибуткових швестицшних проектiв та грошову масу в економщ кра!ни для !х обслуговування, а отже, робочих мiсць та величину сукупного попиту. За таких умов, по-перше, нацюнальна економiка не буде потребувати значних шоземних швестицш, i по-друге, буде створена нацiональна база подальшого розширення сфери послуг. За оцшками фахiвцiв, частка послуг у туризмi становить 75%, а товарiв - 25%, можливо це збщ але приблизно таке ж стввщношення мiж послугами i товарами у структурi ВВП економiчно
розвинутих краш та справедливого розподiлу нащонального доходу згiдно з виробничою функщею Кобба-Дугласа. Туристичний оператор або ix асоцiацiя самi повиннi оголошувати тендер на розробку стратеги та тактики ix бiзнесу серед ВНЗ, що займаються пiдготовкою кадрiв для туристичного бiзнесу, видiляти на це кошти, оскiльки органи державного управлшня не можуть просувати iнтереси приватних бiзнес структур нi в середиш краши, нi закордоном.
Л1тература
1. Луцишин Н.П., Луцишин П.В. Економiка й оргашзащя мiжнародного туризму: Навч. поабник. - Луцьк: "Вежа", 2003. - 230 с.
2. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.1. Основи туристичного бiзнесу: Навч. поабник. - К.: УАННП "Фенiкс", 2004. - 271 с.
3. Мацола В.1. Рекреацшно-турис-тичний комплекс Укра'1'ни. - Львiв: 1РД НАН Укра'1'ни, 1997. - 260 с.
4. Дэникен Э. Наследие богов. -М.: Эксмо, 2004. - 432 с.
5. Гудак В.А. До юторико-сучасно'1' проблематики украшсько'1' мистецько'1' скарбнищ // Регюнальна полiтика Укра'1'ни: науковi основи, методи, мехашзми.
Ч. II. Львiв: 1РД НАН Украiни,1998.
6. Бутник-Оверський Б.С. Укра'1'нське радянське народне мистецтво. - К.: Наук. думка, 1996.
7. История средних веков: От падения Западной Римской империи до Карла Великого. - М.: Полигон, 2001.
8. Губський В. 1нвестицшш процеси в глобальному середовищь - К.: Наук. думка, 1998.
9. Susan A. Weston. Commercial Recreation & Tourism // Montclair State University. - 1996. - 134 р.
10. Gaworecki W. Turystyka. PWE. -Warszawa. - 1997.
