CC BY
48
всех возможных ресурсов, вовлечение в инвестиционный процесс как бюджетных, так и внебюджетных источников. Реализация инновационного сценария в решающей степени зависит также от повышения роли и активности государства, социально-рыночной и инновационно-технологической ориентации экономики, выработки и последовательной реализации долгосрочной стратегии инновационного прорыва, опирающейся на инновационное партнерство государства, бизнеса, творческих личностей и общества.
Список использованных источников
1. Макаров А.Н. Импортозамещение как инструмент индустриализации экономики региона: инновационный аспект (на примере Нижегородской области) / А.Н. Макаров // Российский внешнеэкономический вестник. — 2011. — № 5. — С. 36-40.
2. Яковец Ю.В. Прогноз инновационного развития России на период до 2050 года с учетом мировых тенденций / Ю.В. Яковец, Б.Н. Кузык, В.И. Кушлин // Инновации. — 2005. — №2 (79). — С. 19-28.
3. Федеральная служба государственной статистики [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.gks.ru/ (Дата обращения: 18.01.2016).
4. Консультант плюс [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://www.consultant.ru (Дата обращения: 13.02.2016).
5. Счетная палата РФ: возможности импортоза-мещения ограничены объемами производства [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://sitv.ru/arhiv/ news/economics/72801/ (Дата обращения: 13.02.2016).
6. Amsden Alice H. Escape from Empire: The Developing World's Journey through Heaven and Hell. The MIT Press, Cambridge, Massachusetts, 2007. 209 p.
7. Innovation's new order [Электронный ресурс]. URL: http://www.strategy-business.com/feature/00370? gko=e606a (Дата обращения: 31.02.2016).
8. Запад встревожен: импортозамещение в России — это как «принудительная коллективизация и борьба с космополитизмом». [Электронный ресурс]. —
Режим доступа: http://nakanune.ru/articles/19204/ (Дата обращения: 13.02.2016).
9. Индекс экономики знаний. Гуманитарная энциклопедия [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://gtmarket.ru/ratings/knowledge-economy-index/kno wledge-economy-index-info (Дата обращения: 18.01. 2016).
10. Индикаторы инновационной деятельности [Электронный ресурс]. — Режим доступа: https://www.hse.ru/primarydata/ii2015 (Дата обращения: 13.02.2016).
11. Ряховская А.Н. Решение проблем по импор-тозамещению России в условиях действия экономических санкций / А.Н. Ряховская, Д.И. Ряховский // МИР (Модернизация. Инновации. Развитие). — 2014. — № 4(20). — С. 71-76.
12. Косов Н.С. Повышение действенности государственного регулирования инвестиционной сферы / Н.С. Косов, С. А. Лютиков // Издательство ТГТУ. — 2007. — С. 96.
13. Гулин К. А. Импортозамещение как инструмент активизации социально-экономического развития территорий / К.А. Гулин, Е.А. Мазилов, А.П. Ермолов // Проблемы развития территории. — 2015. — №3 (77). — С.7-25.
14. Распоряжение от 27 января 2015 года №98-р [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http:// gov.garant.ru/SESSION/piLOT/main.htm (Дата обращения 18.01.2016).
15. Инновационный рейтинг России [Электронный ресурс]. URL: i-regions.org>events/Reiting3.doc (дата обращения 18.01.2016).
16. Инновационная Россия—2020 (Стратегия инновационного развития Российской Федерации на период до 2020 года). Проект Минэкономразвития России. [Электронный ресурс] — Режим доступа: http://innovation.gov.ru— (Дата обращения: 18.01.2016).
17. Задумкин, К. А. Научно-технический потенциал региона: оценка состояния и перспективы развития: монография / К. А. Задумкин, И. А. Кондаков. — Вологда: ИСЭРТ РАН, 2010. — 205 c.
Т. В. ТТТелеметьева
чл.-кор. АЕН Украши 3anopi3bKuü нацюнальний техтчний утверситет
П1ДВИЩЕННЯ Р1ВНЯ ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ ЯК ОСНОВА ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ УКРАШИ
Постановка проблеми. У сучасних умовах транспорт е одним з найважливших компонента еконо-мiки держави, що розвиваеться, так i з високорозви-неною економiчною та сощальною базою. Транспорт забезпечуе нормальне функцюнування економiки, тдвищення ефективносп суспшьного виробництва, створюе умови для рацюнального розмщення вироб-ничих сил територiею кра!ни з урахуванням найбшьш доцшьного наближення пщприемств рiзних галузей економiки до джерел сировини i райошв споживання продукцп, спецiалiзацií i кооперацп виробництва, до-зволяе розвивати такт галуз^ як торпвля, сшьське гос-подарство та шш.
Маючи значний транспортний та туристичний потенщал, наша держава не в повному обсязi попов-нюе бюджет за рахунок надходжень вщ розвитку туризму та пов'язаних iз ним галузей економiки. Одшею з головних причин такого явища е низька яюсть транспортного обслуговування туриста при висоюй частщ транспортно! складово! у вартосп турпродукту.
Привести яюсть транспортних послуг, що нада-ються туристам, у вщповщшсть до вимог мiжнародних стандарта можливо тшьки за умови !хнього постш-ного оновлення. Для кращого розумшня потреб туриста тдприемства транспорту повинш тiсно ствпра-цювати з туристичними фiрмами.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Проблематика оргашзацп транспортних послуг у туризмi, види перевезень туриспв та перевезення у складi туристич-ного продукту рiзних рiвнiв цослщжуеться заруб1ж-ними i вiтчизняними вченими, зокрема М.Б. Бiржако-вим, В.1. Нiкiфоровим, П.О. Яновським, О.О. Любще-вою та ш. Характеристику транспорту як склацово! ту-ристичного потенцiапу кра!ни цослщжували М.П. Бутко, Н.О. Алешугша.
Незважаючи на велику кльюсть провецених цос-лщжень, залишаються невирiшеними завцання поца-льшого розвитку транспортних пiцприeмств по обслу-
говуванню туристiв, пiцвищення якостi транспортних послуг, що нацаються туристам, i розбуцови транспо-ртно-туристично! iнфраструктури.
Метою статп е цослiцження ролi та мюця окре-мих вицiв транспорту в розвитку туристичного бiзнесу.
Виклад основного матерiалу. Транспортнi послуги вщносяться цо основних вицiв послуг у туризмь На них припацае й основна частка в структурi щни туру. Залежно вiц тривалостi, цальносп поцорож ця частка коливаеться вщ 20 цо 60% [1].
1з розвитком туристично! сфери транспорт став невщ'емною п склацовою. За участю у зацоволеннi ту-ристичних потреб транспорты засоби вiцносяться цо
первинних, вторинних i третинних пiцприeмств рек-реацiйного комплексу:
— первиннi — транспорты пiцприeмства, що бе-руть безпосерецню участь в обслуговуваннi туриспв (залежно вiц використовуваних транспортних засобiв вицшяють автомобшьний, автобусний, мотоциклет -ний, авiацiйний, залiзничний, велосипецний, воцний на гребних суцах, воцний на моторних суцах, юнний вици туризму);
— вторинш — транспортт пiцприeмства, що ви-конують внутрiшнi (мюью) та зовнiшнi пасажиропере-везення, але не спецiалiзуються на перевезеннi туриста;
— третинш — транспортт тцприемства, що об-слуговують промисловють та сшьськогоспоцарськ тц-приемства i тим самим опосерецковано залученi в об-слуговування туристiв [2].
Важливою рисою буць-яких туристичних поцоро-жей е перемщення туристiв, що зцшснюеться за цо-помогою рiзних видiв транспорту.
Сучасний стан транспортно! шфраструкгури в Укра!т ряцом експертiв визнаеться незацовшьним. Основнi показники транспортно! забезпеченост це-к1лькох европейських цержав порiвняно з укра!нсь-кими (цив. таблицю) [2].
Порiвняння транспортно? забезпеченостi кра?н ввропи
Таблиця
Крата Площа, тис. км Довжина автошляхiв, тис. км Щыьтсть автошляхiв, км/тис. км2 Довжина залiзниць, тис. км Щыьтсть залiзниць, км/тис. км2
Укра!на 603,7 169,4 280,6 21,7 35,9
Польща 312,6 424,0 1355,9 22,3 71,4
Франщя 551,6 951,5 1749,1 29,2 53,7
Нiмеччина 357,0 644,5 1805,3 41,9 117,4
Iспанiя 307,6 681,2 1349,5 15,3 30,3
Iталiя 301,2 487,7 1618,7 19,7 65,5
Порiвнявши цанi показники, можна визначити, що Укра!на мае цосить високий рiвень забезпеченостi залiзницями (за цим показником вона вхоцить в першу цесятку свиу), хоча цещо вщстае вiц Польщ^ Францп i Шмеччини.
Щоцо забезпеченоси автомобшьними цорогами Укра!на зовсiм невигщно вiдрiзняeться вiц цаних
кра!н: буцучи большою за площею вщ ФранцГ! та Ш-меччини, Укра!на мае, вщповщно, у 5,6 та в 3,8 раза менше автодорiг. Якщо ж брати цо уваги щшьшсть ав-тодорiг, то Укра!на залишаеться цалеко позацу [2].
Структура використання туристами рiзних видiв транспорту в свт навецена на рис. 1 [4].
Рис. 1. Структура використання туристами рзних видiв транспорту (за даними СОТ у 2015 р.)
Основна частка в загальнш структурi транспортних послуг належить авiацiйному транспорту. Найбь льша кшьюсть туристiв, особливо тi, хто мандруе на далек! вщсташ, користуються послугами ав1ац11. При цьому лггак можна, фiгурально висловлюючись, на-звати транспортом iндивiдуалiв. Найбiльш масовi потоки туриств, подорожуючих iз курортною, деловою, розважальною, пiзнавальною целями, складають шди-вiдуальнi туристи. I саме вони найчастше користуються авiацiйним транспортом.
Динамiка перевезень пасажирiв ветма видами транспорту в Укра!ш (2010-2015 рр.) наведена на рис. 2.
Як бачимо, кшьюсть перевезених пасажирiв усiма видами транспорту в 2015 р. порiвняно з 2014 р. зменшилася на 12,3%.
В Укра!ш залiзниця мае певний прюритет перед авiацiйними перевезеннями (рис. 3).
За даними Держстатистики, к1льк1сть пасажирiв перевезених автомобшьним транспортом — 2 млрд 259,8 млн оаб, кшьюсть перевезених пасажирiв мет-рополiтенiвським транспортом — 700,4 млн оаб, кшьюсть перевезених пасажирiв трамвайним транспортом — 738,3 млн оаб, кшьюсть перевезених пасажирiв авiацiйним транспортом — 6,3 млн оаб та кшьюсть перевезених пасажирiв тролейбусним транспортом — 1 млрд 80,5 млн оетб, залiзничним транспортом кшьюсть перевезених пасажирiв склала до 389,8 млн оетб.
8000 7000 6000 5000 4000 3000 2000 1000 0
6845
6980
6813
6623
5902
5176
2010
2011
2012
2043
2054
2015
Рис. 2. Динамка перевезень пасажирiв вЫма видами транспорту в Укра'Ш (2010-2015рр.),
млн oci6 (за даними Держстатистики)
Рис. 3. Кыьккть перевезених пасажирiв уыма видами транспорту в 2015 р. (за даними Держстатистики): 1 — автомобшьний; 2 — метрополггешвський; 3 — трамвайний; 4 — ав1ацшний; 5 — тролейбусний; 6 — зал1зничний
Перевагою затзничних перевезень е також бшьш низьк тарифи i (в заруб1жних кра!нах) розгалужена система знижок, про!зних квитюв тощо, цозволяють поцорожувати за значно нижчими цiнами. Оцнак нi автобуснi, ш залiзничнi перевезення не конкурують iз авiацieю на цалеких вiдстанях. Оцним з найбшьш зручних засобiв сполучення цля туристiв буць-яких ка-тегорш е залiзниця, яка цозволяе зацовольнити потреби у перевезеннi, як шцивщуальних туристiв на регулярних по!зцах, так i малi i велик! туристичш групи чартерними по!зцами. У бврот перемiщення м1ж мiстами на поЬад на 12% швицше, н1ж на лiтаку
[4].
Рiвень електрифжацп залiзниць теж цосить висо-кий. З метою популяризацп поцорожей залiзничним транспортом, вивчення потенцiалу залiзничних перевезень цля розвитку туризму i пошуку партнерських
вiдносин мiж залiзницями та iншими транспортними пiдприeмствами (наприклац, поромних операторiв) МСЗД (М1жнароцний союз залiзничних дорiг) веце роботу нац проектом TOPRAIL. Цей проект пропонуе широкий асортимент залiзничного процукту цля використання при оргашзацп туристично! по!зцки: обслу-говування туриспв мiсцевими залiзничними лiнiями; створення туристичного пакету на базi регулярних по-'¿адв; органiзацiя чартерних поЬадв цля спецiальних за-ходiв; управлшня туристично-екскурсiйними по!з-цами, розрахованими на багатоценш кру!зи, на як по-дорожуючi готовi витратити тисячi евро за оцну по-!зцку.
Кльюсть пасажирiв перевезених залiзничним транспортом по Укра!ш за перiод з 2010 по 2015 р. на-вецена на рис. 4.
Рис. 4. Кыьксть пасажирiв перевезених залiзничним транспортом по Укра'Ш (2010-2015рр.), млн оЫб
(за даними Держстатистики)
Як вицно з навецених цаних, кльюсть пасажирiв перевезених залiзничним транспортом у 2015 р. збшь-шилась на 0,1% — 389,8 млн оетб.
Освоення туристичних ресурсiв Укра!ни немож-ливе без розвинено! транспортно! мереж, яка вщповь цае запитам сучасного суспшьства. Крiм основно! функцп залiзничного транспорту — перевезення — за-лiзниця може активно використовуватися в розважа-льних цшях. Найбшьшим тцприемством галузi е Укр-залiзниця (Публiчне акцiонерне товариство «Укра!н-ська залiзниця»), яка здiйснюe централiзоване управ-лшня процесом перевезень у внутрiшньому й мiждер-жавному сполученнях та регулюе виробничо-госпо-царську дiяльнiсть залiзниць.
Поступове вщновлення економiки кра!ни сприяе значному зростанню попиту туриспв на авiапереве-зення. Незважаючи на низьку частку, ринок авiацiй-них пасажирських перевезень розвиваеться цосить ци-намiчно, винятком е тшьки 2009 р. Зростання показ-ниюв дiяльностi вiтчизняних авiапiдприeмств зумов-лене розширенням маршрутно! мереж, збшьшенням iнтенсивностi польотiв, оновленням парку повиряних суцен, а також впровацженням заходiв з пiдвищення
безпеки польотав та покращенням якостi обслугову-вання [3].
Ашацшний транспорт вiдiграe важливу роль у здiйсненнi м1жнароцного сполучення Укра!ни, особливо на захоц^ сходi та пiвднi. Щорiчно зростають об-сяги мiжнародних пасажироперевезень, зцшснених авiацiйним транспортом. Серецня вiдстань перевезень авiацiйного транспорту становить 1,5 тис. км. Для по-вiтряних перевезень Укра!ни характерна велика, по-рiвняно з iншими вицами транспорту, сезонна нерiв-номiрнiсть: !хнш обсяг зростае, починаючи з кштня й цо серпня включно.
Упроцовж 2015 р. регулярш пасажирськ перевезення зцшснювали 11 вiтчизняних авiакомпанiй цо 46 кра!н свiту, якими було перевезено 4,7 млн оетб. Найбшьша кльюсть пасажирiв вiдправляeться аеропо-ртами м. Киева (Бориспшь, Жуляни), Оцеси, Львова, Харкова, Дншропетровська. Ки!в лщируе в м1жнароц-них пасажирських перевезеннях. Мюто з'ецнуеться це-сятками повiтряних маршрупв iз аеропортами кра!н Захщно! бвропи й Близького Схоцу. Регулярне м1жна-роцне пряме авiасполучення налагоцжене з м. Амс-терцамом, Барселоною, Берлшом, Брюсселем, Вiднем,
Лондоном, Мадридом, Манчестером, Москвою, Мюнхеном, Парижем, Римом, Франкфуртом-на-Майш, Цюр!хом та шшими. Найбшьший обмш пасажирами здiйснюeться з Франкфуртом, Дюссельдорфом, Вщ-нем, Лондоном, Тель-Ашвом. Кшьюсть прямих м1ж-народних авiапiнiй постiйно зростае [2].
Тенденцiя до зростання обсягу перевезення па-сажирiв авiацiйним транспортом i пасажирообороту буде щороку посилюватися, про що свщчать прогнознi данi, згiдно з якими обсяг повiтряних перевезень у кра!ш в 2020 р. становитиме 70,6 млн оаб. Збшьшення попиту на авiаперевезення пiдтверджуються i М!жна-родною органiзацieю цивильно! ав!ацп (1КАО), згщно з якими попит на них у 2010-2020 рр. зростатиме що-рiчно в середньому на 4,5% [6].
Остантми роками у зв'язку з пiдвищенням жит-тевого рiвня окремих верств населення, розвитком бiзнес-структур, збшьшенням попиту на вiдпочинок за кордоном частка авiацiйного транспорту в перевезен-нях пасажирiв постiйно зростае.
Збшьшуеться к1льк1сть туристiв, для яких швид-к1сть i комфортабельнiсть прибуття до пункту призна-чення мають прiоритетне значення над бiльш високою вартiстю про!зду.
Придбання авiаквиткiв для здшснення повиря-них подорожей проводиться турфiрмами самостiйно або через посередниюв.
Пiдприeмства туристично! сфери мають право самостийно здiйснювати бронювання та продаж ав!а-квитк1в тшьки за наявноси вщповщно1 лщензп, для отримання яко! турфiрми повиннi вiдповiдати ряду ви-мог стосовно досвiду роботи в туристичному бiзнесi, спiвпрацi зi страховими та банювськими установами, наявноста офiсу тощо. Бiльшiсть малих турфiрм не в змозi вiдповiдати зазначеним вимогам i тому для здшснення авiаперевезень туристiв користуються послу-гами посередниюв, як1 отримують за це комюшну ви-нагороду.
Найбiльшою компашею, що надае послуги з бронювання i продажу авiаквиткiв, квитюв на перевезення залiзничним транспортом в мiжнародному спо-лученнi, широкий спектр туристичних послуг та орен-ди автомобiлiв е Кшвське агентство повггряних сполу-чень «КИЙ АВ1А». Мiсiя «КИЙ АВ1А» — надавати туристам найбшьш повне та яюсне обслуговування з усiх видiв транспортних, туристичних i супутнiх послуг. Прюритетш цiнностi, на яких Грунтуеться робота «КИЙ АВ1А» — це увага до людей, надшшсть та вщ-повiдальнiсть. Щоб клieнти мали можливiсть вибору прийнятних тарифiв на авiаперевезення, зручних мар-шрутiв перельоту, бронювання готелiв, туристичних пакетiв, страхування та iнших послуг, «КИЙ АВ1А» спiвпрацюe з вiтчизняними та закордонними ав!аком-панiями, з провiдними провайдерами в шдустрп транспорту та туризму, готелями, залiзничними тдприем-ствами, автомобшьними компанiями. «КИЙ АВ1А» надае комплексы послуги з перевезень та туризму. До них вщносяться: бронювання та продаж авiаквиткiв на мiжнароднi та внутрiшнi ав!алшп традицiйним способом i через нову систему on-line бронювання (http://online.kiyavia.com/); оргашзащя VIP обслуговування в аеропортах Укра!ни; туристичш послуги — за-кордонш тури, екскурсiйнi програми, вiдпочинок i ль кування в Укра'ш, освгтш програми за кордоном; бронювання готелiв та автомобiлiв; продаж залiзничних квиткiв по бврот, Укра'ш та крашам СНД; послуги
страхування; органiзацiя вантажних перевезень ав!а-цiйним, морським i автомобшьним транспортом; оргашзащя чартерних i бiзнес рейсiв.
«КИЙ АВ1А» використовуе передовi технологи в обслуговуваннi туристiв. На веб-сайта www.kiyavia.com ктенти можуть замовити послуги i здiйснити оплату в режимi on-line. Також туристи можуть самостийно бро-нювати авiаквитки через нову систему on-line бронювання. Послуги компанп можна замовити через Опе-раторський центр, який приймае дзвшки зi ветег Ук-ра'ши, а також здiйснюe доставку замовлених послуг. У «КИЙ АВ1А» впроваджена система прийому i офо-рмлення замовлень, яка дозволяе значно спростити i прискорити обслуговування запитiв корпоративних ктентав i звiтiв з виконаних робгт.
«КИЙ АВ1А» надае послуги для ветх категорш па-сажирiв. Ексклюзивнi пропозици, е спецiальнi пропозици для студентiв, молодi, для ктенив, яким потрiбнi найбшьш економiчнi варiанти подорожi. Завдяки ств-пращ з low-cost авiакомпанiями та Шмецько1 зал!зни-цею компанiя може надавати доступш цiни на по1здки практично по всш бврот. При цьому !х економ-про-позици доступнi у вах регiонах Укра1ни [6].
До прюритетних напрямiв розвитку компани з розвитку транспортних i туристичних послуг можливо вщнести наступнi (див. рис. 5).
Найбшьш популярний у туристичних перевезен-нях е автомобшьний транспорт (див. рис. 3). Автомобшьний транспорт можна з повним правом назвати транспортом всезагального застосування, оскшьки вш використовуеться всюди: вiд трансферiв i екскурсiй, внутрiшнiх маршрутних перевезень автобусами до оре-нди малолiтражних автомобМв туристами для особи-стого використання на вщпочинку.
Особливою популярнiстю користуються автобус-нi екскурсiйно-пiзнавальнi тури з вщвщуванням дею-лькох мiст i визначних мiсць. Для туристiв зручно, що вони можуть роз'1жджали по маршруту в межах мюта на своему транспорта. Правда, з паркуванням виника-ють труднощi у багатьох мютах бвропи [3].
Щорiчно у мiжнародному сполученнi автомобшь-ним транспортом перевозиться близько 2 млн пасажи-рiв. Таким вiн став завдяки свош доступностi широким верствам населення, ушверсальноста застосування (у перевезеннях на далек! вщсташ, при оргашзаци трансферiв, екскурсiй), розвиненiй мережi автомобшь-них комушкацш. Iндивiдуальнi туристи при бажант можуть орендувати легковi автомобЫ для здiйснення подорож! самостiйно, але найчастiше в туристичних перевезеннях використовуються автобуси. Найбшьш популярними в даних перевезеннях е спещально об-ладнаш !мпортш автобуси «Мерседес», «Неоплан», «1карус» та шш. В Укра'ш е можливють налагодити на Льв!вському автобусному завод! сершне виробниц-тво власних автобуетв туристичного класу, розрахова-них на тривал! подорож!, обладнаш зручними крю-лами з висувними столиками та тдн1жками, туалетом, кондищонером, мшьбаром, вщеопрогравачем тощо. Разом з тим, поряд з шшими недол!ками (тривале си-дшня, закачування, неможливють отримати повно-цшне харчування), автомобильному транспорту прита-манний високий р!вень аваршность Загальна довжина автодор!г в Укра1ш становить близько 170 тис. км (див. таблицю), у тому чист, з твердим покриттям — понад 97%. Найбшьшу довжину автодор!г мають Харювська, Вшницька, Дншропетровська, Полтавська та Жито-
мирська область Найменшу — Чершвецька, Закарпат-ська та 1вано-Франювська. Найвищою щiльнiстю ав-тоцор^ вирiзняються Днiпропетровська, Львiвська, 1вано-Франювська, Ки!вська областi. Помiтно мен-шими е щ показники на пiвночi Укра!ни.
1з загально! цовжини автодорiг спшьного корис-тування 5% припацае на м1жнароцш цороги, що вхо-цять цо бвропейсько! мережi, 3% — на нащональш (обслуговують зв'язок столищ та ацмшстративних центрiв областей, великих промислових i культурних центрiв з м1жнароцними автоцорогами та вхоцять цо склацу нацiональних транспортних корицорiв), 4% — на регюнальш (з'ецнують столицю з обласними центрами, а також з'ецнують основш м1жнароцш при-корцонш пункти пропуску автомобильного транс-
порту, морськ та авiацiйнi порти мiжнароцного зна-чення, найважливiшi об'екти нацюнального культурного нацбання, курортнi зони та велик промисловi i культурш центри кра!ни з магiстральними цорогами). Разом цовжина цорiг цержавного значення становить 20,2 тис. км. Саме вони вдаграють важливу роль у розвитку в'!зного туризму. Територда Укра!ни перетина-ють так! м1жнароцш автомагiстралi як Ки!в — Москва, Оцеса — Ки!в — Санкт-Петербург, Москва — Харюв — Омферополь, Ки!в — Донецьк — Ростов, Ки!в — Львiв — Польща, Ки!в — Оцеса — Кишитв. Головними внутрiшньоцержавними магiстралями е Ки!в — Оцеса, Ки!в — Львiв, Ки!в — Днiпропетровськ — Омферо-поль, Ки!в — Харкав, Ки!в — Донецьк.
Напрями розвитку компанп «КИЙ АВ1А» з розвитку туристичних послуг
Стратепчне партнерство з провщними укра!нськими та закорцонними авiакомпанiями та провайцерами туристичних i транспортних послуг
Забезпечення обслуговування туристiв на рiвнi свiтових станцартiв
Створення нових туристичних процукив
Збшьшення Iнтернет-процажi туристичних послуг
Уцосконалення засобiв управлiння виробництвом. Новi технолог!! та автоматизованi системи
Рис. 5. Прюритетт напрями розвитку компани «КИЙ АВ1А»
Проте, щ цороги не вiдповiцають европейським станцартам за багатьма критерiями: можливою швиц-юстю пересування, необхiцною кльюстю пункпв тех-шчно! та мецично! цопомоги, харчування та вiцп очинку, заправки пальним, телефонного зв'язку, туалетiв. Лише 2,5 тис. км цор^ цержавного значення побуцо-ванi за параметрами 1 категорп, яка перецбачае наяв-нiсть 4 i больше смуг руху та пересування на високш швицкостi. Найбшьше цорiг 1 категорп в Кишськш об-ластi — 404 км, значно поступаються !й Дшпропетров-ська — 277 км, Житомирська — 232 км обласп [2].
Для розвитку в'!зного туризму значення мають не тальки м1жнароцш автомагiстралi, а також територь альш та районнi цороги. Вони з'ецнують м1ж собою обласнi та районш центри, а також основнi аеропорти, морськ та рiчковi порти, залiзничнi вузли, курорти,
об'екти нацiонального культурного нацбання та при-роцно-заповiцного фонцу, прикорцонш автомобiльнi пункти пропуску м1жнароцного та м1жцержавного значення. 1х цовжина становить, вiцповiцно, 30,6 тис. км (18% цовжини уетх автоцорЬ Укра!ни) та 86 тис. км (50,6% укра!нських автоцорiг). 1х стан теж залишае ба-жати кращого.
Воцний транспорт, рiчковий i морський самi по собi вже викликають образ туристського — кру!зного обслуговування i використовуються у туризмi цосить активно. Воцш поцорожi мають ряц як переваг, так i нецолiкiв порiвняно з шшими вицами транспорту. Найбшьш вагомими перевагами е високий рiвень комфорту, великий обсяг оцноразового завантаження, можливосп реалiзацil рiзних вицiв i цшей туризму (т-знавальний, бiзнес-туризм, навчальний, шоп-туризм
та ш), повноцшного вщпочинку, повний комплекс життезабезпечення. Основними недол1ками можна на-звати невисоку швидюсть пересування транспортних засобiв, висок! тарифи, обмеження мобшьноси, а часто i схильшсть частини людей до «морсько'1 хвороби» на морських кру'1зах [3]. Водний транспорт популяр-ний у туристiв i взагал1 любителiв активного в1дпочи-нку. Використовуються i велик! туристичнi судна, i найрiзноманiтнiшi катери, яхти i човни. Традицшш р1-чков1 судна, навггь сучасно'1 споруди, в1др1зняються низькою за сучасними м1рками швидюстю (р!дко по-над 25 км /год.), тому вони не можуть конкурувати на р1вних з автомобшьним та зал1зничним транспортом.
Зростаючий попит туриспв на кру'1зш р1чков1 та морськ! подорож в Украш залишаеться незадоволе-ним з причини морального та ф1зичного зношення кру'1зних лайнер1в, неефективного використання по-тенщалу водного транспорту для розвитку м1жнарод-них i внутршшх сполучень, недостатнього р1вня осна-щеноси пасажирських причал1в об'ектами шфрастру-ктури.
Висновки
Отже визначено, що одним 1з головних елеменив туристично'1 1ндустри е транспорт. Взаемод1я транспортного комплексу з туристичним взаемовиг!дна. З одного боку, за даними Мшекономжи Украши, 80-90% доходу в!д пасажирських перевезень на транспорт! одержуеться в!д обслуговування турист!в. З шшого — завдяки транспорту до туристичного користування за-лучаються перифер!йн! д!лянки рекреацшного простору. А в умовах високого транзитного потенщалу, що мае Украша, розвиток транспортно'1 мереж! м!г би сприяти прискоренню штеграци Украши в м!жнарод-ний економ1чний просир, а також зб!льшенню поток!в шоземних турист1в.
Для як!сного розвитку туристично'1 галуз1 потр1-бен розвиток не тшьки готельно'1 шфраструктурно'1, але i транспортно'1, удосконалення оргашзаци та уп-равл1ння роботи транспорту, розвиток матер1ально-те-хн1чно'1 бази транспорту, системи транспортного об-слуговування.
1снуюча система транспортного обслуговування туриспв не в змоз1 забезпечити задоволення попиту останшх у високояюсних послугах i потребуе рефор-мування, особливо щодо проведення шновацшних змш, як! неможливо впровадити без вщповщного об-сягу 1нвестиц1йних ресурс1в. Головними проблемами, як! перешкоджають актив1зац11 процесу впровадження 1нновац1й п1дприемствами, були i залишаються в1д-сутн1сть кошт1в, квал1ф1кованого персоналу, !нформа-ц1'1 про технологи та ринки, труднощ1 знаходження партнер1в по !нновац!йно-1нвестиц!йн!й взаемодй.
Перспективним напрямом розвитку туризму Ук-ра'1н1 з використанням транспортних послуг е оргаш-защя подорож1 зал1зницею на вузькоколшнш д!лянц1 на невелик! в!дстан1. Основними проблемами щодо використання ав1ацшного транспорту в розвитку туризму е застарший парк лггаюв, нев1дпов1дн1сть техш-чних можливостей аеропорт1в Укра'1ни сучасним м1ж-народним вимогам, розвиток шфраструктурних об'ек-т1в, необх1дн1сть розширення географи м1жнародних ав1аперевезень в умовах жорстко'1 конкуренц!! з про-в1дними ав1акомпашями св1ту. Активне залучення р1з-них вид1в водного транспорту до туристичного обслуговування дозволить ефективно розвивати р1зномаш-тн1 сфери та види туристичного б1знесу, диверсиф1ку-вати спектр туристичних послуг.
Список використаних джерел
1. Биржаков М. Б. Индустрия туризма: перевозки [Текст] / М.Б. Биржаков, В.И. Никифоров. — Изд. третье,переработанное и дополненное. — СПб.: Издательский дом «Герда», 2007. — 528 с.
2. В'1зний туризм / [Коваль П.Ф., Алешугша Н.О., Андреева Г.П. та ш.] Навчальний пос1бник: Hi-жин, Видавництво Лук'яненко В.В., 2010. — 304 с.
3. Зорш 1.В. Туризм як вид д1яльност1 / 1.В. Зо-р1н, Т.П. Кавер1на, В.А. Квартальнов [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://infotour.in.ua/ zorin.htm (дата звернення 28.11.2016 р.). — Назва з ек-рана.
4. Коробйова Р. Г. Потенщал розвитку зал1знич-ного туризму в Украш // Транспорты системи та технологи перевезень. Зб1рник наукових праць ДНУЗТ 1м. акад. В. Лазаряна. — № 10. — 2015. — С. 70-74.
5. Кучеренко В.С. Сучасний стан та перспективи розвитку р1чкового транспорту на Дн1пр1 для потреб рекреац11 i туризму // Географ1я та туризм: наук. зб. — К.: Альтерпресс, 2012. — Вип.23 — С. 67-73.
6. Офщшний сайт компан11 «КИЙ АВ1А» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.kiyavia. com/ua/o-kompanii/ (дата звернення 28.11.2016 р.). — Назва з екрана.
7. Про схвалення Концепци Державно'1 ц!льово'1 програми розвитку аеропорт1в на пер1од до 2020 року: Розпорядження Каб1нету М1н1стр1в Украши в!д 05.03.2008 № 506-р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/506-2008-р. (дата звернення 28.11.2016 р.). — Назва з екрана.
8. Яновський П.О. Пасажирськ! перевезення: навч. пос1бник [Текст] / П.О. Яновський. — Ктв.: НАУ, 2008. — 469 с.
