Аналіз захворюваності на туберкульоз шкіри (за літературними даними) Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Кутасевич Я.Ф. та cnieaem. АНАЛ1З ЗАХВОРЮВАНОСТ1 НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ШК1РИ.

УДК 616.5-002.5

Аналiз захворюваност на туберкульоз шюри (за лггературними даними)

Кутасевич Я.Ф.^, Маштакова 1.О/, Шляхов М.А.*, Пономаренко Т.О.*, Немашкало О.В.*

т 1нститут дерматологи та венерологи АМН Украгни, Харюв * ННЦХарк1вський ф1зико-техтчний iнститут НАН Украгни

АНАЛИЗ ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ ТУБЕРКУЛЕЗОМ КОЖИ (ПО ЛИТЕРАТУРНЫМ ДАННЫМ)

Кутасевич Я.Ф., Маштакова И.А., Шляхов Н.А., Пономаренко Т.А., Немашкало О.В.

Проведено сравнительное изучение заболеваемости туберкулезом кожи в разных регионах мира на основе отечественных и зарубежных литературных данных.

ANALYSIS OF THE TUBERCULOSIS CUTIS MORBIDITY ACCORDING TO LITERARY DATA

Kutasevych Ya.F., Mashtakova I.O., Shlyahov N.A., Ponomarenko T.O., Nemashkalo O.V.

Comparative studying of the tuberculosis cutis morbidity in different regions of the world has been carried out on the basis of domestic and foreign literary data.

Даш щодо розповсюдженосп туберкульозу шюри вкрай малi та нерщко суперечлив^ На цей час, за офщальною статистикою, щорiчно се-реднш показник виявлення туберкульозу шюри становить 0,43 на 100 тис. населення, або 5,6 % вщ частоти всього позалегеневого туберкульозу, тобто в 4-5 р^в менше частки кожно! з його основних локатзацш. Як супутня патолопя, туберкульоз шюри спостер^аеться у 7 % хворих, а, за закордонними даними, випадки туберкульо-зу шюри становлять 0,1 % вщ загально! кшькосп пацiентiв зi шкiрною патолопею. Слiд вщзначи-ти, що на цей час вiдмiчаються змiни у струк-турi захворювання, що свщчить про патоморфоз туберкульозу шкiри. Якщо ранiше переважала частота звичайного вовчака - 55 % ушх випадюв туберкульозу шкiри, то в останне десятирiччя спостерiгаеться явний рiст кшькосп дисемшова-них форм: iндуративноl еритеми Базена, папуло-некротичного туберкульозу шюри та !х сполу-чень. Ендогенний шлях розвитку туберкульозу шюри переважае - 66 % випадюв [1].

Враховуючи, що в Укра1ш, як i в кра!нах СНД немае статистично! звiтностi iз захворюваностi на туберкульоз шюри, нами було проведено ро-

боту щодо вивчення захворюваносп на туберкульоз, у тому чи^ - шкiри, у pi3mx perioHax з використанням лтературних даних як закордон-них, так i втизняних.

У Бiлорусi туберкульоз шюри вiдсутнiй у ста-тичнiй звпносп, тому данi про туберкульоз шюри дуже замалi. З 1991 по 2003 рр. на облшу пере-бувають 327 осiб, що складае 0,09 % вiд кiлькостi вперше зареестрованих хворих на туберкульоз ушх форм за цей перiод. Вш пацiентiв коливався у межах 35-44 роки. Жшки хворiють частiше -69,4 %. Вiдмiчаеться захворюванiсть у вшх со-цiально-професiйних шарах. Б№шють хворих (304 з 327, що становить 93 %) були виявлеш при звер-таннi зi скаргами у л^вальш заклади. Вщзнача-лося сполучення туберкульозу шкiри з туберку-льозом iнших органiв усього у трьох хворих [2].

У Латви туберкульоз шюри за 1991 р. вклю-чае:

- еритему Базена - 56 (57,7 %) випадюв;

- туберкульозний вовчак - 29 (29,9 %) ви-падюв;

- папуло-некротичний туберкульоз - 12 (12,4 %) випадюв, -

що свщчить про переважання дисемшованих

3-4 (9)' 2006 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология

форм туберкульозу шюри. Переважають особи зрiлого вiку. Жiнки хворать часи-ше - 76,3 %. Вiдмiчаeться захворюванiсть у всiх сощально-професiйних шарах; мiськi мешканцi страждають частiше (67 %). Вщ-значалося сполучення туберкульозу шюри з туберкульозом шших органiв у 37,1 % хво-рих [3].

У Росп Довжанський С. I. провiв аналiз захворюваностi на туберкульоз шкiри з 1981 по 1987 рр:

- у 1981 р. на облшу з туберкульозу шюри перебувало 11 хворих, що становить 0,3 % вщ кшькосп вперше виявленого туберку-льозу; серед них:

1) локальш форми склали 45 %;

2) дисемiнованi - 55 %;

- з 1981 по 1987 рр. було виявлено 49 хворих (з них 38 - вперше виявлеш); серед них:

1) локальш форми - 16 осiб (32,6 %);

2) дисемшоваш - 33 особи (67,4 %).

Серед виявлених переважали жшки -

36 пащенив. Також вщзначалося збшьшен-ня кшькосп хворих серед мюького населен-ня (42) (сшьських мешканцiв - тiльки 7). Структура шюрного туберкульозу [4]:

- туберкульозний вовчак - у 13 хворих (з них у поеднанш з папуло-некротичним туберкульозом шюри - 4);

- скрофулодерма - 1;

- верукозний туберкульоз - 2;

- папуло-некротичний - 24;

- еритема Базена - 6 (у поеднанш з папу-ло-некротичним - 1);

- туберкулщ Левандовського - 2;

- лiхеноlдний - 1.

Вш хворих розподшявся таким чином:

- вщ 3 до 12 роюв - 8 %;

- до 20 роюв - 30 %;

- старше 30 роюв - 55 %.

С.1. Довжанський у 2000 р. вiдмiчае [5] збшьшення випадкiв папуло-некротичного туберкульозу, еритеми Базена на сучасно-му еташ та „омолодження" вшу пащенпв (70-80 % складали особи вщ 12 до 30 роюв) .

За даними Санкт-Петербурзького НД1 фтизюпульмонологи за перiод 1991-1996 рр.: позалегеневий туберкульоз збшьшився з 3,2 на 100 тис. населення у 1991 р. до 3,6 на 100 тис. населення у 1995 р. i знов знизився у 1996 р. на 5,6 % (становив 3,4 на 100 тис. населення). У 1996 р. позалегеневий туберкульоз становив 5,46 хворих на вс локаль

зацп позалегеневого туберкульозу, при цьо-му в 1,5 разу збшьшилася кшьюсть хворих на туберкульозний меншпт. Легеневий туберкульоз збшьшився у 2 рази, але позалегеневий туберкульоз з 9,3 % у 1992 р. знизився до 6,2 % у 1995 р. i становив по Новго-родськш обл. 3 % [6].

За даними МОН1К1 iм. Владимирского, туберкульоз шюри становить 0,1 % вщ за-гально! кшькосп пащеш^в зi шюрною пато-лопею. У спiввiдношеннi серед туберкульозу шюри вiдзначено переважання туберку-льозного вовчака, що становить 55 % у^х випадкiв туберкульозу шюри [7].

С.А. 1ванько зi ствавт. у 2005 р. вщзна-чае, що кшьюсть хворих на туберкульоз ушх локалiзацiй становить понад 250 тис. Зрос-тання захворюваностi на туберкульоз шюри вiдбуваеться паралельно збшьшенню iнших його форм. М.1. Шаповал, розглядаючи за-хворюванiсть на туберкульоз шюри у перь од 1976 - 1980 рр., зробив висновок, що серед туберкульозу шюри переважають роз-ияш форми, що становлять 65,7 %, з них:

- ущшьнена еритема - 54,5 %;

- туберкульозний вовчак - 26,5 %;

- колшвативний туберкульоз - 7,6 %.

За даний перюд не вщзначалося: первин-ного туберкульозного афекту, лишаю золо-тушних, а також бородавчастого та мтар-но-виразкового туберкульозу. Переважали хворi вiком до 31 року (38,6 %). За перюд спостереження було виявлено 327 хворих, що становило 0,09 % вщ кшькосп вперше заре-естрованих хворих на туберкульоз. Серед ушх хворих переважали жшки - 69,4 %.

За даними науково-дослщного шституту епщемюлоги та мшробюлогп iм. Пастера, за 2005 р.: щорiчно середнiй показник виявляе-мостi туберкульозу шкiри становить 0,43 на 100 тис. населення або 5,6 % частоти усього позалегеневого туберкульозу, тобто у 4-5 разiв менше частки кожно! з його основних локалiзацiй. В якост супутньо! патологи, туберкульоз шкiри спостершаеться у 7 % хворих. Ендогенний шлях розвитку туберкульозу шюри переважае i становить 66 % випадюв; частiше хворiють жiнки - 67,576,3 %; найчастiше хворать у вiцi 20-40 рокiв [8].

За даними Ю. I. Фещенко, у 2000 р. по Укра!ш позалегеневий туберкульоз становив 10,6 % вщ усiх форм ще! патологи; у струк-

Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология

3-4 (9)' 2006

Кутасевич Я.Ф. та спвавт. АНАЛ1З ЗАХВОРЮВАНОСТ1 НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ШК1РИ.

турi захворюваност на позалегеневий ту-беркульоз головне мГсце посщае юстково-суглобний туберкульоз - 33,41 %; далi йде туберкульоз:

- сечостатевих оргашв - 30,54 %;

- периферичних лiмфатичних вузлiв -14,89%;

- очей - 7,21 %;

- мозкових оболонок - 4,4 %;

- шшо! локалГзаци - 9,55 % [9].

За даними Ю.1. Фещенко, захворювашсть на всi форми туберкульозу становила:

- у 2001 р. - 68,6 на 100 тис. населення;

- у 2004 р. - 80,9 на 100 тис. населення.

Захворювашсть на туберкульоз позале-

геневих локалiзацiй за останш три роки та-кож зросла i становила:

- у 1999 р. - 3,4;

- у 2000 р. - 3,5;

- у 2001 р. - 3,6 випадку на 100 тис. насе-лення.

Якщо у 2000 р. було виявлено 1739 хво-рих на позалегеневий туберкульоз, то у 2001 р. 1х кшьюсть зросла до 1783. У струк-турi захворюваносп на позалегеневий туберкульоз основне мюце посщае юстково-суглобний туберкульоз - 39,2%; далi йде ту-беркульоз:

- сечостатевих оргашв - 29,1 %;

- очей - 11,4 %;

- центрально! нервово! системи i мозко-вих оболонок - 2,0% [10, 11].

В.М. Мельник зазначае, що у 2002 р. в Укра1ш зареестровано 39564 хворих, яким вперше в житп дiагностовано туберкульоз та рецидиви; померло 9865 хворих. У струк-турi смертносп вiд усiх iнфекцiй i парази-тарних хвороб туберкульоз складае 80 % [12].

У результата проведеного метаналiзу, ми дшшли висновку, що немае чГтких статис-тичних даних щодо захворюваностi на туберкульоз шири у кра1нах СНД (у зв'язку з тим, що туберкульоз шюри вщсутнш у ста-тистичнiй звiтностi), а також при полюрган-ному ураженнi туберкульозом (облш таких хворих ведеться тiльки за одною локалГза-цiею - ураженням легень, тобто таю хворi не втрачаються взагалi по захворюваностi, але немае звГтност за iншими локалiзацiя-ми).

Ми проаналiзували мiжнародну базу даних „МеШте" за перiод 1995-2006 рр. сто-совно туберкульозу шюри (Рис. 1). У результат пошуку було вiдiбрано 259 джерел.

За вказаний перюд найбiльшу кшьюсть робiт було присвячено туберкульозному вовчаку - 117 робгг; друге мюце за кiлькiстю публiкацiй посiдае Гндуративна еритема Базена - 77 робщ на тре-тьому мiсцi перебувае скрофулодерма - 65 робгг; розподш робгт за роками - див. Табл. 1. Ми не

16 14 12

5 10

* 6

щ , * ■

/ / / 1 / V \ \ \ V / Л / N

/ / / / V 1 А г Щ-—-Ш ! / ■ ■

■ / / / / А V \ \ \ 1 1 1 / / А* " "

/ / / л / ' V 1 * / ...-А- А" / * \ А* /

А'' ^ \ Чж ч - в V' » \ А' 4 1 • _ 1 , ! ---А / А \ /

/ 1 ' к''' •А ч / 1

1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 Роки 2003 2004 2005 2006

— Скрофулодерма ■ -Туберкульозний вовчак - -А - Еритема Базена

Рисунок 1 - МетаналГз (за даними закордонно! лператури) 3-4 (9)' 2006 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология

8

знайшли робгт стосовно папуло-некротичного, ко-лiквативного та виразкового туберкульозу, а та-кож лише 10 робгт було присвячено диференщ-альнш дiагностицi хворих на туберкульоз шюри.

- у 2006 р. - 42 публГкаци. СлГд вiдзначити, що пошук проводився за неповний 2006 р., тому можна очшувати на перевищення загально! кшькост робГт за повний рш обсягу 2005 р. На нашу думку, це може бути пов'язано зГ зростанням захворюваносп на туберкульоз шири.

Отже, за даними мГжнародно! бази даних „Medline" можна зробити висновок, що за останш роки вщбулися певш змши у струк-

Л1ТЕРАТУРА

1. Патогенез и дифференциальная диагностика туберкулеза кожи. Часть 2. Дифференциальная диагностика туберкулеза кожи / Е.Н. Беллендир, А.Л. Чужов, А.М. Чихарь, Б.М. Ариель / Проблемы туберкулеза и болезней легких. - 2005. - № 12. - С. 50-55.

2. Иванько С.А., Сергеев Ю.В., Борисов С.Е. Туберкулез кожи: болезнь прошлого? / Актуальные вопросы дерматологии, венерологии, дерматокосметологии: Мат. V съезда дерматовенерологов республики Беларусь. - Минск, 2006. - С. 41-42.

3. Кратуле Р.В., Апине Р.Я., Аузане М.К. К проблеме туберкулеза кожи // Проблемы туберкулеза. - 1991. - № 8. - С. 49-51.

4. Структура заболеваемости туберкулезом кожи / С.И. Довжанский, И.Г. Грашкина,

B.М. Пяткина // Доктор. - 2002. - № 4. -

C. 61-63.

5. Довжанский С.И. Туберкулез кожи: возрождение проблемы // Вестник дерматологии и венерологии. - 2000. - № 5. -С. 60-61.

6. Гарбуз А.Е. Современное состояние проблемы по внелегочному туберкулезу // Проблемы туберкулеза. - 1998. - № 2. -С. 32-34.

За перюд 1995-2006 рр. не було робгт стосовно верукозного туберкульозу шюри, але:

- за перюд 1971-1994 рр.було 4 публГкаци;

- у 2005 р. - 47 публшацш;

турГ туберкульозу шири: якщо в першш половит ХХ ст. вщзначалося переважання первинного туберкульозного афекту, бородавчастого мшар-но-виразкового туберкульозу, то на цей час пе-реважають розсГяш форми. ЦГ лГтературш пошу-ки знайшли шдтвердження при проведенш наших поглиблених дослщжень, якими було встановле-но, що 75 % випадюв становили дисемшоваш форми.

7. К особенностям клинической картины и течения индуративной эритемы Базена / С. С. Кряжева, Е.М. Лезвинская, Ж.С. Кунцевич, И.Н. Коломиец / Российский журнал кожных и венерических болезней. - 2001. - № 6. -С. 29-33.

8. Туберкулез кожи: патогенез и дифференциальная диагностика. Часть 1 / Э.Н. Беллендир, А.Л. Чужов, А.М. Чихарь, Б.М. Ариель / Проблемы туберкулеза и болезней легких. - 2005. - № 11. - С. 51-58.

9. Методичнг тдходи до виявлення та лшу-вання хворих на позалегеневий туберку-льоз / Ю.I. Фещенко, В.М. Мельник, Н.О. Лаптева та ш. / Укр. хiмiотерапев-тичний журн. - 2001. - № 4. - С. 60-68.

10. Фещенко Ю. Ситуация с туберкулезом в Украине // Доктор.-2002.- № 4.- С. 11-14.

11. Фещенко Ю.1., Мельник В.М. Медичш ас-пекти боротьби з туберкульозом // Укр. пульмонолопчний журн. - 2005. - № 2. -С. 5-8.

12. Мельник В.М. Етюпатогенез, класифша-щя, дiагностика i лшування легеневого i позалегеневого туберкульозу // Мистец-тво лкування. - 2003. - № 4. - С. 35-41.

Таблиця 1 - Результати анал1зу мГжнародно! бази даних „Medline" за перюд 1995-2006 рр. стосовно туберкульозу шшри

Тема публжацп Роки Разом

1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Туберкульозний вовчак 6 10 15 5 6 3 11 11 13 11 14 12 117

1ндуративна еритема Базена 5 7 10 3 4 6 6 7 6 6 8 9 77

Скрофулодерма 4 2 1 6 5 5 4 5 9 3 11 10 65

Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 3-4 (9)' 2006