CC BY
66
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2017, ВИП. 19_
Summarizing, that within the framework of traditional comparative analysis, the state is perceived as a key intra-political actor, the author, in detail examines how globalization affects domestic political structures and processes. As a result, the author concludes that the main current challenges, which stand before the state, are contained in a global set of economic, technological, environmental and cultural structures, on a background of significant competition with the growing influence of supranational authorities and transnational corporations.
Understanding this, according to the author, should affect the logic of comparative political analysis, which focuses mainly on research of political systems of modern states and their structural components. The specificity of the modern world process, the strengthening of global interdependence, and also elimination of the traditional limits between domestic and international politics, has deepened the interest in comparative political analysis, and the comparative political science itselffaced the problem of globalization.
The nature of contemporary global socio-political processes actualized the issue of expanding the thematic and substantive scope of comparative political science, including new classes of objects that go beyond the traditional "state-centered" paradigm. In favor of what is evidenced by the fact that the comparative study of global transformations has become the subject of large-scale international projects of recent years. Consequently, the author concludes, there are every reason to believe that such studies will be continued.
Key words : comparative analysis, globalization, political system, state, transnational corporations.
УДК 316.648:316.35
Ю.М. Твердохл1б
АНАЛ1З ЦIЛЬОВОÏ АУДИТОРП ПРИ ПРОВЕДЕНН1 ШФОРМАЩНО-ПСИХОЛОГraНОÏ ОПЕРАЦП
У cmammi подано дефтщю поняттям «цшьова ayàumopin», «aHani3 цшьовог аудиторы». Висвтлено основт критерИ eià6opy цшьовог аудиторы для ефективного проведення iнформацiйно-психологiчних операцт держави. Вказано основт етапи процесу проведення аналiзу цшьовог аудиторы.
Ключовi слова: цшьова аудиторiя (ЦА), iнформацiйно-психологiчний вплив, iнформацiйно-психологiчнi операцИ (1ПсО), об 'ект iнформацiйно-nсихологiчного впливу, аналiз цшьовог аудиторы (АЦА), первинна цшьова аудиторiя, вторинна цшьова аудиторiя, основт цш 1ПсО, niдтримуючi цт 1ПсО, потенцтна цшьова аудиторiя, поточна поведтка аудиторы, бажана поведтка аудиторы.
Питания аналiзу щльово'1 аудитора при проведены шформацшно-психолопчних операцш е актуальиим, оскшьки таке явище як «шформацшно-психолопчна операщя» для Украши е вщносно новим та малодослщженим.
Метою роботи е вивчення процесу аналiзу щльово'1 аудитора при проведенш шформацшно-психолопчно1 операцп.
У процес планування шформацшно-психолопчно1 операцп найважлившу роль ввдграе фаза визначення цшьово'1 аудитора, на яку буде спрямована дана шформацшно-психолопчна операщя. Для того, щоб влучно визначити стратегш шформацшно-психолопчного впливу тд час проведення шформацшно-психолопчно'1 операцп, спещалют 1ПсО повинен ч^ко визначити об'ект шформацшно-психолопчного впливу.
1накше кажучи, noTpiÔHO визначити цшьову аудиторiю та провести ïï детальний аналiз. Цiльова аудиторiя, або цшьова група (з англ. target audience, target group) - це група oci6, на яку буде здшснюватися iнформацiйно-психологiчний вплив. Це - сукупшсть реальних та потенцiйних рецитентсв iнформацiйно-психологiчного впливу, об'еднаних певними критерiями (ознаками сегментування) [3]. У процес реалiзацiï шформацшно-психолопчно'' операцп цшьовими аудиторiями може бути як одна особа (лщер держави, лiдер громадсько'' оргашзацп, лiдер пол^ично'' партп, керiвник установи), так i група оаб (працiвники заводу, населення мiста, студенти ВУЗу).
Аналiз (портрет) цшьово'' аудитора - це процес вивчення особливостей цшьово'' аудиторп та вiдбору (формування) методiв впливу на не''. Необхщшсть проведення аналiзу цшьово'' аудиторп пояснюеться рiзнорiднiстю населення держави - об'екту шформацшно-психолопчного впливу. Невiрне визначення цшьово'' аудиторп може спричинити провал уае'' шформацшно-психолопчно'' операцп. I абсолютно навпаки -влучне попадання в цшьову аудитор^ забезпечить швидку i устшну реалiзацiю шформацшно-психолопчно'' операцп. Коли спещалют 1ПсО знае свого «^ента» в обличчя, знае його потреби, бажання, проблеми, звички, то визначення стратеги впливу не викличе шяких труднощiв [4]. Тому, плануючи шформацшно-психолопчну операщю, вiйськовослужбовець пiдроздiлу 1ПсО повинен враховувати, що шформацшно-психологiчний продукт, який може ефективно вплинути на одну аудитор^, може бути абсолютно неефективним по вщношенню до шшо''. Таким чином, необхщно ретельно проводити аналiз цшьово'' аудиторп, перш нiж створити та застосувати шформацшно-психологiчний продукт.
Формально аналiз цшьово'' аудиторп розпочинаеться по отриманню основних та пщтримуючих цiлей iнформацiйно-психологiчних операцiй, а також списку потенцшних цiльових аудиторiй. Аналiз цшьово'' аудиторп дозволяе визначити мотиващю, можливу поведiнку людей та ïï подальшi наслiдки. Кiнцевим результатом аналiзу цшьово'' аудиторп е вироблення аргументсв та пiдходiв, якi застосовуватимуться для досягнення бажано'' поведiнки цшьово'' аудиторп. Аналiз цшьово'' аудиторп - нарiжний камiнь ефективно'' шформацшно-психолопчно'' операцп. Для того, щоб змiнити поведiнку цшьово'' аудиторп на бажану, вiйськовослужбовцi тдроздшу 1ПсО повиннi розумiти, що визначае ïï поточну поведшку. Спроможнiсть проводити ефективний аналiз цшьово'' аудиторп е одним з найбшьш важливих навичок спещалют1в пiдроздiлу 1ПсО. Iнформацiйно-психологiчна операщя може бути нефективною або навггь деструктивною для уае'' шформацшно-психолопчно'' кампани, якщо АЦА не проведений належним чином [1, с. 43].
Процесу проведення аналiзу цшьово'' аудиторп передуе обов'язкове вивчення юторп, культурних та релЫйних, полiтичних та соцiальних особливостей цшьово'' аудиторп. Спецiалiсти 1ПсО задля здшснення ефективного впливу на цшьову аудитор^ повиннi бути в кура вах подiй, пов'язаних з нею. Кожний вшськовослужбовець пiдроздiлу 1ПсО повинен постшно розширяти рiвень сво'х знань щодо кра'н, установ, населення та культури ЦА, виходячи за меж загальних вiдомостей.
Аналiз цшьово'' аудитора розпочинаеться шляхом проведення первинного дослщження на основi наявно'' шформаци про район проведення операцп та його населення. Ключовим завданням такого дослщження е визначення окремих осiб, оргашзацш чи демографiчних категорiй, якi можуть виступати в якосп об'ектiв 1ПсО. Точний та ефективний аналiз цшьово'1' аудиторп включае в себе збiр та глибокий аналiз велико'' кшькосп даних.
Джерелами шформацп для попереднього аналiзу цшьово'' аудиторп е: - результати розвщувально'' шформаци щодо району проведення операцп вщповщно до потреб 1ПсО, включаючи опис району, аналiз загроз;
- iнформацiя з вщкритих джерел, включаючи штернет-ресурси, агенци новин, HayKOBi видання, а також нетаемна урядова та неурядова iнформацiя;
- документи 1ПсО чи допомiжнa документащя пiдроздiлy, включаючи звiти про обстановку, зв^и з пiдведення пiдсyмкiв по проведеним операщям, оперaтивнi плани та шшого роду aрхiвнa iнформaцiя;
- нayковi дослiдження, пов'язaнi з потребами 1ПсО, а також опyблiковaнi нayковi прaцi aнaлiтикiв [1, с. 44].
Шсля отримання шформацп спецiaлiстaм 1ПсО потрiбно проaнaлiзyвaти та оцiнити джерела тако'' шформацп з метою визначення ступеню довiри до не'', ii точнiсть та вiдповiднiсть поточним потребам. Достовiрнiсть (чистота) шформацп - це стутнь нaближеностi джерела шформацп до мюця ii зародження. Окрiм достовiрностi шформацп, потрiбно визначити порядок шформацп (надана першоджерелом чи другим, третсм i т.д.) та стyпiнь ii повноти, тобто вичерпносп та вщповщносп цiлям шформацшно-психолопчно'' операцп [2; 3]. 1нформащю слiд вважати достовiрною, якщо одна й таж сама шформащя надана як мiнiмyм трьома незалежними один вщ одного джерелами шформування. Отримавши достатню кiлькiсть достовiрноi i повно'' шформацп, спецiaлiст 1ПсО може приступити безпосередньо до процесу aнaлiзy цшьово'' аудиторп.
Анaлiз цшьово'' аудитора полягае у детальному та комплексному дослщжент обраних груп та/або оаб з метою визначення оптимального впливу на ix поведшку. Кiнцевою метою aнaлiзy цшьово'' аудиторп е визначення оптимального способу впливу на окремих оаб в межах певно'' групи визначено'' аудиторп для досягнення бажаних моделей поведшки. Вчасно та яюсно проведений aнaлiз цшьово'' аудиторп дозволяе:
• визначити групи та окремих оаб, яю можуть виконати цш шформацшно-психолопчно'' операцп;
• зрозум^и мотиви поведiнки цшьово'' аудиторп;
• визначити потенцшт врaзливi точки, яю можна використати для впливу на поведшку цшьово'' аудиторп;
• розробити основш аргументи та рекомендацп щодо вибору правильних дiй для впливу на поведшку цшьово'' аудиторп.
Анaлiз цшьово'' аудиторп здiйснюеться вiдповiдно до наявно'' цiлi шформацшно-психолопчно'' операцп, яка полягае у досягненнi конкретно визначено'' поведшково' мети ще' групи чи особи. Кожна цшьова ayдиторiя yнiкaльнa, 'хня мотивaцiя визначаеться рiзними подiями, стимулами та досвiдом. Стутнь та споаб допустимого впливу на них може вар^ватись в бшьшш або меншiй стyпенi. Таким чином, вшськовослужбовщ пiдроздiлiв 1ПсО повиннi визначити умови юнування цшьово'' аудиторп та ii врaзливi точки вiдповiдно до конкретно'' цш 1ПсО [1.44].
З метою забезпечення найвищо'' ефективностi у досягненн бажаних сценарпв поведiнки вщповщно до визначено'' цiлi шформацшно-психолопчно'' операцп для кожно'' цшьово'' аудиторп спещалюти 1ПсО розробляють окремi аргументи та плани дш. Для того, щоб здiйснити точний та ретельний aнaлiз цшьово'' аудиторп спецiaлiстy 1ПсО необхщно вiдповiсти на п'ять ключових питань:
• Яка цшьова ayдиторiя буде найбшьш ефективною для виконання дано'' цш шформацшно-психолопчно'' операцп?
• Яю чинники визначають поточну поведiнкy цшьово'' аудиторп?
• Якi засоби найбшьш ефективн для комуткацп з цшьовою ayдиторiею?
• Яким чином необхщно здшснювати вплив на цiльовy аудитор^ для досягнення бажано'' моделi поведшки?
• Як повинна змшитися поведшка цшьово! аудитори в результат iнформацiйно-психологiчного впливу? [1, с. 45].
При аналiзi цшьово! аудитори слщ орieнтуватися на цiлi шформацшно-психолопчно! операци, так як для досягнення основно! цiлi 1ПсО ефективним буде вплив на одну цшьову аудитор^, а для досягнення пiдтримуючих цшей - на ряд iнших. Вщштовхуючись вiд цiлi спецiалiст 1ПсО визначае спочатку потенцiйну цiльову аудиторiю, а в процес проведения аналiзу визначае основну цшьову аудитор^ та вторинну.
Первинна або основна цшьова аудитор1я (primary target audience) - е прюритетним об'ектом шформацшно-психолопчного впливу. Первинна цшьова аудиторiя може включати осiб, як мають повноваження на прийняття (важливих пол^ичних, економiчних, вiйськових, дипломатичних) ршень та/або осiб, якi можуть виступати шщаторами певних дiй (органiзацiя м^инпв, збiр пiдписiв та iнше). Вторинна або дотична цшьова аудитор1я (secondary target audience) - цшьова аудиторiя, яка не може забезпечити виконання цш 1ПсО, але може вплинути на ту частину цшьово! аудитора, яка зможе виконати дане завдання. [3] Наприклад, первинною цшьовою аудиторiею можуть бути робiтники заводу, яю вийдуть на мiтинг, тодi як вторинною аудиторiею будуть жшки робггниюв, якi не можуть самi тти на мiтинг, але можуть наштовхнути сво'1'х чоловiкiв на бажану для агента 1ПсО дiю.
Повертаючись до класифшаци цiльових аудиторiй, необхiдно зазначити, що цiльова аудиторiя може бути широкою (студенти ВУЗу) та вузькою (студенти факультету журналютики даного ВУЗу). Чим ширша цiльова аудиторiя, тим ii визначення буде розмитiшим, так як важко буде чггко визначити характеристики оаб. На практицi спещалюти 1ПсО орiентуються на широку групу. Потiм широку цiльову аудиторiю подшяють на кiлька груп, описуючи кожну групу вже бшьш детально. Надалi для кожно'1 групи в рамках широко! цшьово! аудитори розробляються окремi продукти, окремi iнформацiйно-психологiчнi повiдомлення та стратеги впливу на них [4].
В процес аналiзу цшьово! аудитори проводиться сегментацiя (кластеризацiя) цшьово! аудитори. Сегментащя цшьово! аудитори - це роздшення об'ектiв впливу на групи зi схожими характеристиками, виявлення групових потреб з подальшим формуванням стратеги iнформацiйно-психологiчного впливу та розробкою шформацшно-психолопчних продуктiв [5]. Цiльова аудиторiя видшяеться iз загально! аудитори на основi рiзноманiтних характеристик, якi умовно можна роздшити на 5 груп:
Параметри цшьово'1 аудитори Короткий опис
Географiчнi Репон, населений пункт, чисельшсть населення, клiматичнi умови, геополiтична та економiчна цiннiсть територи
Сощально-демографiчнi Вiк, стать, осв^а, спецiальнiсть, рiвень доходу, джерело доходу, найближче оточення, сощальний та амейний статус аудитори, наявнiсть дггей, професiя, хобi, мiсце роботи, рщ дiяльностi, нацiональнiсть або расова приналежшсть
1сторично-культурнi Iсторiя народу, культура, мова, релшя, менталiтет та традици
Психологiчнi Дозволяють скласти детальний портрет i описати його з точки зору людських рис характеру, системи щнностей людини, и основних мотивацiй вчинкiв, образу життя, проблем, страхiв, мрiй i т.п. [6].
Загальна життева Активна, позитивна, нейтральна позищя
Цiнностi Друз^ кохана людина, сiм'я, свобода, самореалiзацiя, кар'ера
1нтереси Друзi, iнтернет, лiтература, мода, кшо, театр, приналежнiсть до певно'' спiльноти
Мрй Матерiального та нематерiального характеру
Страхи (антимра) Не мати друзiв, здаватися пршим вiд iнших, самотнiсть, бiднiсть та iншi
Спосiб життя Активний, помiрний
Риси характеру Консервативний, комушкабельний, агресивний, дружелюбний, веселий, душа компана i т.д.
Залежностi Алко-, наркозалежнiсть та шше.
Психологiчнi параметри необхщш для визначення точок вразливосп цшьово'' аудитора та при використанш емоцiйного позицiонування iнформацiйно-психологiчного продукту.
Поведiнковi Поведiнковi параметри цшьово'' аудитора дозволяють детально описати повсякденну поведшку ЦА
Наведеш у таблицi характеристики дозволяють видiлити саме ту, яка потрiбна пiд конкретну цiль 1ПсО цшьову аудиторiю. Але для устшно'' реалiзацii' шформацшно-психолопчно'' операцп замало вщфшьтрувати за всiма вищевказаними критерiями цшьову аудитор^, необхiдно поставити себе на п мiсце, зрозумiти, що вона вщчувае, як вона мислить.
Процес аналiзу цшьово'' аудитора включае в себе вiсiм послiдовних та взаемопов'язаних етапiв:
I. 1дентифшащя ЦА
II. Визначення ефективносп ЦА
III. 1дентифшащя умов, в яких живе ЦА
IV. Визначення вразливостей
V. Визначення сприйнятливосп ЦА
VI. Визначення доступносп
VII. Аргументацiя
VIII. Уточнення критерав оцiнки [1.с.46].
Етап щентифшацп цшьово'' аудитора включае в себе визначення основно'' та за наявносп вторинно'' аудитора, збiр та перевiрку шформаца про цiльову аудитор^ та й сегментацiю за критерiями, наведеними в таблицi.
Другий етап - етап визначення ефективносп. Щоб визначити ефективнiсть цшьово'' аудитора, необхщно зрозумiти чи вибрана цiльова аудиторiя зможе виконати поставлену задачу чи змшить вона свою поточну поведшку на бажану. На цьому етат спецiалiст 1ПсО мае сформувати бажану поведшку цшьово'' аудитора. Бажана поведшка вимiрюеться трьома показниками:
• специфiчнiсть - поведiнка мае вiдрiзнятися вщ поточно'';
• пiдтвердження - можливють спостерiгати та виявляти змiни поточно'' поведшки на бажану;
• вимiрнiсть - можливiсть вимiряти, вивчити змшу поведiнки.
Для визначення ефективностi ЦА щодо виконання поставлено'' цiлi 1ПсО використовуються такi питання:
1. Нaскiльки високим е авторитет та спроможносп ЦА, необхщш для досягнення бажано' поведiнки?
2. Яю iснyють обмеження ЦА для досягнення бажано' моделi поведiнки?
Не юнуе тако' ЦА, можливостi яко' були б необмеженими. Будь яка ЦА матиме певш обмеження в розрiзi ii ефективностi. 1снують таю обмеження ЦА (список не е вичерпним):
• Фiзичнi обмеження ЦА;
• Пол^ичш обмеження (ЦА не мае влади);
• Економiчнi обмеження (ЦА не мае грошей);
• Сощальш обмеження (ЦА не мае авторитету);
• Психолопчш обмеження [1.с.49].
Яким буде загальний ефект 1ПсО, якщо вибрана цшьова ayдиторiя досягне бажано' поведiнки? Який ефект справить саме ця ЦА на загальну результатившсть операцп?
По проведеннi aнaлiзy потенцшно'' ефективностi ЦА, здiйснюеться 'х грaдaцiя вiдповiдно ступеню ефективностi вщ 0 до 5, де 0 - невизначена ефектившсть, i 5 - висока ефектившсть.
5 - висока ефектившсть;
4 - добра ефектившсть;
3 - задовшьна ефектившсть;
2 - мжмальна ефектившсть;
1 - ефектившсть вщсутня;
0 - ефектившсть невизначена.
У раз^ якщо ефектившсть цшьово'' аудитора невизначена або низька («1» або «2»), аналггик повинен зупинити aнaлiз та обрати шшу цiльовy ayдиторiю [1, с. 50].
На еташ щентифшацп умов здшснюеться aнaлiз причин i наслщюв поточно' поведiнки. Головне завдання спещалюта 1ПсО на даному етaпi визначити причини чому цшьова ayдиторiя не здшснюе бажану поведiнкy, яка для не' в цьому вигода. Будь-яка модель поведшки вщповщае певнiй мет! Таким чином, будь-яка модель поведшки, що визначаеться для слiдyвaння, базуеться на безперервному aнaлiзi переваг та недолшв. Допоки цiльовa ayдиторiя переконана, що певна модель поведшки мае значно бшьше переваг, шж недолшв, вона слiдyвaтиме саме 'й. Вивчення переваг i недолiкiв дае змогу вшськовослужбовцям пiдроздiлiв 1ПсО отримати уявлення про те, як здшснювати вплив на обрану цшьову ayдиторiю. Обираючи свою модель поведшки цшьова ayдиторiя враховуе умови, в яких вона юнуе. Умови - це об'ективно iснyючi фактори, що впливають на поведшку ЦА. Умови можуть бути як зовшшш, так i внутршш. До зовнiшнix умов вiдносяться:
o Обставини - об'ективно iснyючi фактори чи сукупшсть фaкторiв у середовищi ЦА, якi впливають на ii поведшку.
o Подii - будь яю явища, що через факт свое'' появи впливають на поведшку
ЦА.
o До внyтрiшнix умов вщносяться:
o Вiдношення - послщовне, завчене внyтрiшне налаштування щодо реакцп у визначений спосiб на певний об'ект, особу чи ситуащю.
o Цiнностi - остаточне розyмiння правильного i неправильного.
o Переконання - розумшня того, що е правильним, а що ш, на основi досвiдy, особливостей сприйняття, громадсько'' думки, докaзiв, aвторитетiв або вiри
[1, с. 51].
Четвертий етап - визначення вразливосп. Визначення точок вразливосп цшьово'' аудиторй е ключовим аспектом для здшснення впливу на поведшку. Точки вразливосп
використовуються для змiни причин та насшдюв поточно'! поведiнки ЦА. Управлшня причинами та наслiдками е одним i3 cnoco6iB впливу та контролю поведшкою людей.
Пiд час АЦА визначаються такi категорп точок вразливосп:
Мотиви (причини поведшки) - це бажання задовольнити потреби i бажання. Усi потреби i бажання людини вщображеш у шрамвд Маслоу [7, с. 38]:
yd потреби людини можна подшити на первинш
_______ (ф1зюлопчш та потреба безпеки)
Самовыражения та вторинш (сощальш, поваги та
самовираження). Основне
завдання спещалюта 1ПсО при визначеннi мотивiв поведшки об'екту впливу - визначити яка категорiя потреб щльово! аудиторп е незадоволеною. Якщо у ЦА по трамвд Маслоу незадоволеними е первинш потреби, то потреба у реал1зацп вторинних вiдпадае. Таким чином легко вичислити точки вразливосп та вплинути на них.
- Психологгчнг вразливостг - це сукупшсть того, що представники щльово! аудиторп люблять, чого бояться i в яких ситуащях себе почувають не комфортно.
- Демограф1чш фактори. Основне i чи не найважче завдання спещалюта 1ПсО -визначити, яю з демографiчних факторiв будуть мати вплив на емоцшш та поведiнковi реакцп ЦА та за яких обставин.
- Символи - будь-яю вiзуальнi, слуховi чи змiшанi знаки, якi мають культурне та контекстуальне значення для щльово! аудиторп. Для того, щоб успiшно використовувати символи, як вразливють, вони повиннi бути впiзнаваними, значимими, повинш передавати та пiдсилювати певш аргументи [8, с. 6].
Наступним кроком аналiзу цшьово'! аудиторп - е визначення сприйнятливосп (довiри). Сприйнятливють - це ймовiрнiсть того, що цшьова аудиторiя буде вiдкритою для шформацшно-психолопчного впливу.
Основним завданням при визначенш рiвня довiри е вимiрювання ризику, користi, а також вщповщносп переконань та цiнностей. Для цього вшськовослужбовцям пiдроздiлiв 1ПсО нео6хiдно вщповюти на такi питання:
1) Наскшьки високий ризик неприйняття цiльовою аудиторiею шформацшно-психологiчного впливу?
2) Яку користь отримае щльова аудиторiя, якщо прийме шформацшно-психологiчний вплив?
3) Наскшьки нова бажана для спещалю^в 1ПсО модель поведiнки цшьово'! аудиторп вiдповiдае ii цiнностям та переконанням [1, с. 62]?
На етат визначення доступносп спецiалiсти 1ПсО визначають чи шформащя дiйде до цшьово'! аудиторп, чи виникнуть у цьому якюь труднощi. Щоб визначити доступшсть, потрi6но вiдповiсти на наступнi запитання:
1) Яким способом цшьова аудиторiя отримуе iнформацiю?
2) Якi засоби шформування користуються в цшьово'! аудиторп найбшьшою довiрою?
3) Якi засоби шформування найбшьш зручнi для спещалю^в 1ПсО з практично'!' точки зору?
4) Як цшьова ayдиторiя використовуе зaсiб iнформyвaння (наприклад: новини читае з газет, а телебачення використовуе для розваг)?
5) Який зааб шформування буде найефектившшим для обрано' цшьово' аудитора [1, с. 64]?
Сьомий етап aнaлiзy цшьово' аудитора - розробка аргуменпв, якi вплинуть на обрану аудитор^. Розробити аргументи означае представити i пояснити цiльовiй аудитора чому 'й потрiбно змiнити свою поведiнкy. Аргументи (основш та пiдтримyючi) потрiбно пов'язати з вразливостями цшьово' аудитора. Основш аргументи представляються за допомогою звернення (апелювання). Видшяють 5 титв апелювання:
1) Апелювання на лептимшсть - закони, визнаний порядок, мораль, правила поведшки.
2) Неминучють - тиск робиться на фiзичнy небезпеку.
3) «З групою проти групи» - апелювання на принaлежнiсть особи до певно' групи (якщо не робитимеш так, то випадеш iз сощально' групи i станеш «бiлою вороною»).
4) Апелювання на моду, бренди, стереотипи.
5) Ностальгия (т часи, коли цшьова ayдиторiя була молодою - наприклад, СРСР);
6) Користь - щось може цшьова ayдиторiя отримати, а чогось може лишитися (зробиш - отримаеш, не зробиш - не отримаеш) [1, с. 68].
Пiдтримyючi аргументи збiльшyють мотивaцiю та реaлiзyються за допомогою наступних техшк:
1) «Менше iз зол» - цшьовш аудитора пропонуеться вибрати найбшьш оптимальний вaрiaнт поведiнки iз кшькох небажаних для не';
2) Розвшування ярликiв [9].
3) Iдентифiкaцiя з чимось - цшьова ayдиторiя змшить свою поведiнкy лише пiд впливом людини, яку вони щентифшують як «свою» (за професшним чи шшим критерiем).
4) Порiвняння рiзницi - необхщно пiдкреслити перевагу одше'1 з бажаних поведшок.
5) Ушверсала. Асощативне мислення - коли у свщомосп гaрнi слова викликають приемнi спогади.
6) Перенесення - тролшг, дискредитащя.
7) Слухи, плiтки.
8) Демонстращя iншоi сторони .
9) Глюстращя, або iсторiя (анекдот).
10) Статистика.
11) Пояснення [1, с. 69].
Уточнення критерпв оцшки - останнш крок aнaлiзy цiльовоi аудитор^'. На даному етат спецiaлiст 1ПсО тдбивае пiдсyмки свое' роботи i визначае наскшьки ефективною е обрана цшьова ayдиторiя.
На даному етaпi визначаються таю критерп оцiнки ефективностi:
1) 1нтенсившсть - скiльки предстaвникiв цшьово'1 аудиторй змiнили поведiнкy на бажану?
2) Перюдичшсть - перiодичнiсть aкцiй i кiлькiсть людей в aкцiяx.
3) Час - скшьки часу потрiбно цiльовiй аудиторй, щоб зробити вибiр i змiнити свою поведiнкy [1.с.73].
Остaннiй етап aнaлiзy показуе чи правильно обрана цшьова ayдиторiя, чи пщдаеться вона iнформaцiйно-псиxологiчномy впливу, показуе результат застосування шформацшно-психолопчного впливу на вибрану цшьову ayдиторiю.
Таким чином, проведення aнaлiзy цшьово' аудитора е найважлившим етапом планування шформацшно-психолопчно' операцп. Вщ прaвильностi та швидкостi aнaлiзy цшьово' аудитора залежить yспix ydd шформацшно-психолопчно' операцп.
Список використано1 л1тератури
1. Psychological Operations Process Tactics, Techniques, and Procedures [Electronic resource] / by order of the secretary of the army Joyce E. Morrow, Geprge W. Casey, JR. -Mode of access : https://info.publicintelligence.net/USArmy-PsyOpsTactics.pdf
2. Доронин А. Бизнес разведка / А.И. Доронин. - Москва : Ось, 2003. - 42 с. ; Doronin A. Biznes razvedka / A.I. Doronin. - Moskva : Os, 2003. - 42 s.
3. Что важно знать о целевой аудитории? [Электронный ресурс] // Онлайн — энциклопедия по маркетингу и рекламе. — Режим доступа : http://powerbranding.ru/potrebitel/celevaya-auditoriya/ ; Chto vazhno znat o tselevoy auditorii? [Elektronnyy resurs] // Onlayn — entsiklopediya po marketingu i reklame. — Rezhim dostupa : http://powerbranding.ru/potrebitel/celevaya-auditoriya/
4. Методика описания целевой аудитории [Электронный ресурс] // Онлайн — энциклопедия по маркетингу и рекламе. - Режим доступа : http://powerbranding.ru/potrebitel/ta-description/ ; Metodika opisaniya tselevoy auditorii [Elektronnyy resurs] // Onlayn — entsiklopediya po marketingu i reklame. - Rezhim dostupa : http://powerbranding.ru/potrebitel/ta-description/Кaк увеличить прибыль и узнать все о Целевой Аудитории своего сайта [Електронний ресурс]. - 2015. - Режим доступу до ресурсу: http://convertmonster.ru/blog/marketing-blog/celevaja-auditorija-sajta/.
5. Моя целевая аудитория - кто они? [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://sferamlm.ru/wp-
content/uploads/2016/03/%D0%9E%D0%BF%D1 %80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0% BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5-
%D1%86%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B9-%D0%B0%D1%83%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8.pdf ; Moya tselevaya auditoriya - kto oni? [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa : http://sferamlm.ru/wp-
content/uploads/2016/03/%D0%9E%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0% BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5-
%D1%86%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B9-%D0%B0%D1%83%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8.pdf
6. Маслоу А. Мотивация и личность / А. Маслоу. - Санкт-Петербург : Питер, 2006. - 352 с. ; Maslou A. Motivatsiya i lichnost / A. Maslou. - Sankt-Peterburg : Piter, 2006. - 352 s.
7. Журавлёва А. Семиотика. Типы знаков и их использование в рекламе [Электронный ресурс] / А. Журавлёва, А. Чистякова. - Режим доступа : https://www.scienceforum.ru/2016/1465/19729 ; Zhuravleva A. Semiotika. Tipy znakov i ikh ispolzovanie v reklame [Elektronnyy resurs] / A. Zhuravleva, A. Chistyakova. - Rezhim dos: https://www.scienceforum.ru/2016/1465/19729
8. Классические технологии информационно-психологической войны [Электронный ресурс] // Персональный сайт Николая Баранова. - Режим доступа : http://nicbar.ru/inf_voina_02.htm ; Klassicheskie tekhnologii informatsionno-psikhologicheskoy voyny [Elektronnyy resurs] // Personalnyy sayt Nikolaya Baranova. -Rezhim dostupa : http://nicbar.ru/inf_voina_02.htm
Стаття надшшла до редакцп 09.05.2017
J. Tverdokhlib
TARGET AUDIENCE ANALYSIS IN THE PSYCHOLOGICAL OPERATIONS
PROCESS
The phase of the target audience identifying is the most important step in the psychological information planning process. The efficiency of psychological operation depends on well-aimed and timely determination of the target audience. The article contains a definition of the terms «target audience», «analysis of the target audience». The basic criteria for the selection of the target audience in the psychological operations process are described in this article. How to identify and refine target audience? How to determine effectiveness? How to identify conditions and vulnerabilities of the target audience? How to develop PsyOp arguments? The answers to these questions can be found in the article.
Key words: target audience (TA), psychological impact, psychological operations (PsyOps), analysis of the target audience (TAA), the primary target audience, the secondary target audience, PsyOps objectives, supporting PsyOps objectives, potential target audience, the current behavior of the audience, desired behavior of the audience.
УДК 327.82(4)(045)
М.В. Трофименко
ПУБЛИЧНА ДИПЛОМАТ1Я КРА1Н ЦЕНТРАЛЬНО! ТА СХ1ДНО1
европи
У po6omi автор npoaHani3yeae oco6nueocmiрозвитку ny6RiHno 'i дипломами врегют Центральноi та CxidHoi Свропи, який довгий час перебував nid впливом Радянського Союзу. Шсля падтня берлтсько'г стти 29 крат регюну, як утворились з 8 комушстичних крагн обтнялись питанням позицювання себе як демократичт, полтично стабыьт крати з багатообщяючими ринковими економшами, що дуже активно розвиваються. Встановлено, що крати Центральног та Cxiднoi Свропи, тсля краху берлiнськo'i стти та Радянського Союзу, основною метою своег nублiчнo'i дипломатп поставили позбавлення асощацт з комутстичним минулим та активну ттегращю до Свропейського Союзу та НАТО; для узгодження сво'гх позицт в рамках СС, НАТО й тших мiжнарoдниx оргатзацт вони створюють дуже ефективт регюнальт платформи та об'еднання, так як Вишеградська група тощо; в кратах регюну вiдбулись процеси iнституцioналiзацli nублiчнo'i дипломатИ, були створен вiддiли, департаменти в рамках мШстерств, вiдoмств тощо; крати регюну активно розвивають нацюнальш бренди, залучаючи туристiв до сво'гх крат, тоземш твестици, популяризуючи свою культуру, жторт, мову тощо; крати регюну використовуючи дoсвiд заxiдниx крат створюють сво1' нацюнальш iнститути, центри з метою популяризацИ мови, жтори, культури сво'гх крат. Однак через фтансування зазначених оргатзацт виключно з державного бюджету та зважаючи на його незначну ктьюсть крати регюну приймають ршення про вiдкриття сво'гх центрiв, iнститутiв виключно у найважливших для себе кратах.
Ключовi слова: nублiчна диnлoматiя, Центральна та Cxiдна Свропа, Вишеградська група, берлiнська стта, холодна втна, iдентичнiсть, позищювання, брендинг.
