CC BY
9
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2017, ВИП. 19_
During 40 post-reform years the total number of Donbas workers increased by a factor of 30. The main territories of the migrants' origin as opposed to agricultural migrations where Left-Bank Ukraine came first were the Central Russia provinces, in particular Kursk, Oryol, Tula, Voronezh and others. The most Ukrainian migrants came from Kharkiv, Chernihiv, Poltava and Kyiv provinces although their quantity was much less than the Russian provinces migrants' number.
Besides Russian and Ukrainian villagers the Tartars, the Byelorussians, the Poles and representatives of other nationalities came to Donbas. This fact caused ethnic inhomogeneity of Donbas workers and influenced the dynamics of the region ethnic structure increasing the number of Russians and representatives of other ethnic groups in the region.
The main social and cultural distinctive features formed in the post-reform period due to development of the territory's natural recourses and agricultural migrations to the region kept their significance in their further development and became the basis for Donbas regional identity peculiarities formation.
Key words: industrial migrations, post-reform Donbas, ethnic structure of the region.
УДК 327-027.511-042.2
О.А. Суршна-Далекорей
ВПЛИВ ГЛОБАЛ1ЗАЩ1 НА РОЗВИТОК СУЧАСНИХ ПОРШНЯЛЬНИХ
ДОСЛВДЖЕНЬ
У cmammi порушуеться проблема взаемозв'язку мiж глобалiзацieю та nopieuMMbnuM полтичним аналiзом. Узагальнюючи, що в рамках традицтного компаративного аналiзу, держава сприймаеться як ключовий внутртолтичний актор, авторка до^дження аналiзуе як глoбалiзацiя впливае на внутршньодержавт полтичн структури та процеси. В pезультатi авторка приходить до висновку, що основн сучасн виклики, що стоять перед державою мштяться в глобальному комплека екoнoмiчнuх, технoлoгiчнuх, екoлoгiчнuх та культурних структур, на тлi значног конкуренцИ iз зростаючим впливом наднацюнальних оргашв та транснацюнальних корпорацт. Розумтня цього, на думку авторки, повинно вплинути на логту nopiвняльнoгo полтичного аналiзу, що фокусуеться на до^дженш полтичних систем сучасних держав та гх окремих структурних кoмnoнентiв. Природа сучасних глобальних сустльно-полтичних процеЫв актуалiзувала питання про розширення тематичног та предметног сфери nopiвняльнo'г полтологп, про включення в нег нових клаЫв oб'ектiв, що виходять за рамки традицтно'г "державоцентриськог" парадигми. На користь чого свiдчuть те, що nopiвняльне вивчення глобальних трансформацш стало предметом масштабних мiжнаpoднuх npoектiв останюх рок1в. Отже, робить висновок авторка, е вЫ тдстави вважати, що таю до^дження будуть продовжент.
Ключовi слова: nopiвняльнuй аналiз, глoбалiзацiя, полтична система, держава, тpанснацioнальнi корпораци.
Розчарування у застарших пщходах в рамках неоiнституцiоналiзму, структурного функцiоналiзму i теорш розвитку в полчищ та формування ново! картини поличного св^у здшснили ютотний вплив на предметне та методолопчне поле порiвняльноi пол^ологи на межi 20-21 стшть. 1нверая посткласично! картини св^у, поява нетрадицшних суб'ектсв пол^ики - транснацюнальних корпорацш, неурядових оргашзацш, антиглобалютсв та шших транснацюнальних гравщв - покликали
використання принципово нових методолопчних 3aco6iB та шструменпв компаративного дослщження. Однieю з актуальних тем сучасно'1 порiвняльноi пол^ологи стало дослiдження впливу гло6алiзацii на полiтичнi системи, культурш традицп та процеси у рiзних кранах свiтy [1]. Однак попри широке розповсюдження термiнy «гло6алiзацiя» в сучаснш полiтичнiй наyцi, наyковцi продовжують дискутувати з приводу мiсця даного феномену в рамках пол^ично!' компаративютики. Однieю з причин подi6них наукових суперечок е те, що теорiя гло6алiзацii, попри тривалий перiод свого розвитку, перетворилась на одну з найважливших тем сучасно'1' науки тшьки на межi XX-XXI столiть.
Порiвняльне вивчення гло6альних трансформацiй стало предметом масшта6них мiжнародних проектiв останнiх роюв - Д. Хелд [2], М. Ал6ро [3], Д. Джyлiyс [7]. Серед загалу науковщв з'явився штерес до таких про6лем як протяжшсть гло6альних структур, iнтенсивнiсть гло6альних взаемодш, 1'х вплив на полiтичнi системи рiзних кра'1н, вплив гло6альних взаемозв'язюв на направленiсть пол^ично!' коопераци. Процеси пол^ично! дифузп, хвилi гло6алiзацii, гло6альна та нацiональна демократа, полiтична економiя в епоху гло6альних трансформацiй стали новим полем дослщження iз використанням порiвняльноi методологи [4, 5, 6, 12, 13, 15].
В цен^ уваги наукового дослщження сто'ть питання взаемозв'язку мiж гло6алiзацiею i порiвняльним полiтичним аналiзом. Традицiйно останнiй пов'язують iз внyтрiполiтичними акторами, зокрема державою. Гло6алiзацiя ж, натомiсть, наголошуе на важливосп недержавних полiтичних акторiв, в тому чист i нетрадицiйних су6'ектсв мiжнародних вiдносин.
На думку цшого ряду сучасних дослiдникiв, одним з найпоширешших дискрептивних означень сучасно'1 св^ово'1 полiтики е поняття «трансформацп» [14, с. 15]. Тож питання природи пол^ичних перетворень та наслщюв цих процесiв у гло6альному вимiрi не могло не вплинули на характер оргашзацп сучасних порiвняльних дослiджень та специфшу компаративного аналiзy загалом. Мова йде про таю далекосяжш вимiри свiтового полiтичного процесу, як : динамiчне зростання кiлькостi нових кра'1'н; погли6лення процесiв гло6ально'1 демократизаций змщнення св^ово!' катталютично!' економiки; зростання i поширення регионально!' економiчноi штеграцп; розвиток мiжнародного громадянського сyспiльства.
На окремих з наведених чинникiв доцiльно зупинитись детальшше. Так, трiyмф капiталiзмy на меж столiть, продемонстрував перехiд вщ свiтy специфiчних нацiональних економiк до глобальноi економiки, в якiй виро6ництво на6уло мiжнародного характеру, а сама св^ова економiка перетворилась на самостшного су6'екта. Все це 6езумовно поставило тд питання можливостi економiчного контролю 6агатьох держав свiтy, а також актyалiзyвало про6лему концентрацп економiчноi i, вiдповiдно, пол^ично!' влади в руках таких мiжнародних акторiв, як, наприклад, 6агатонацюнальш корпорацiй (General Motors, Esso, Shell, BP, McDonald's, Nestle). Виршальною перевагою подiбних корпорацiй перед нащональними урядами стала можливiсть вiльного перемщення капiталy та виро6ництва з кра'1ни в кра'1ну, а вiдтак i повсякчасного iмперативy гло6ально'1 економiки.
Пщрив основ економiчного сyверенiтетy держав, а також значний вплив мiжнародного катталу на свiтовy економiкy, актyалiзyвали спро6и економiчноi коопераци на регiональномy рiвнi (Свропейський Союз, НАФТА, МЕРКОСУР, АСЕАН, Свразшський економiчний союз). При тсм серед загалу спецiалiстiв знайшло пщтримки твердження, що зростання регюнально!' економiчноi взаемодп може мати iстотнi пол^ичш наслiдки. Найyспiшнiшим експериментом в сферi регюнально!' штеграцп являеться Свропейський Союз - взiрець як полiтичного, так i економiчного союзу, в
якому наднацiональнi органи 6езумовно здатнi диктувати певнi ршення нацiональним державам.
На цьому фош очевидно, що темпи економiчноi глобалiзацii сьогоднi на6агато випереджають темпи глобалiзацii пол^ично!', яка о6'ективуеться, перш за все, у зростаючому значеннi мiжнародних органiзацiй. Означенi транснацiональнi корпорацп, а також неyрядовi оргашзацп та мiжнароднi групи тиску (як, наприклад, антиглобалюти) в сyкyпностi дали можливiсть говорити про зростання ролi глобального громадянського суспшьства, а вiдтак i про змшу вiдносин мiж державою та суспшьством. Дiяльнiсть нових груп змшила природу yправлiння у багатьох кранах, оскiльки змусила включити цi новi сyспiльнi рухи у внyтрiполiтичний процес, модифшувавши таким чином iснyючi процедури пол^ично!' yчастi. Рyшiйною силою зростання та розширення глобального громадянського суспшьства безумовно стала шформацшна революцiя, поширення супутникового зв'язку, телекомyнiкацiйних мереж, штернету, iнших видiв iнформацiйних технологiй, глобальних шформацшних агентств.
Таким чином, окреслеш тенденцп сучасного свiтового розвитку, безумовно, дають пщстави говорити про глобальну структуру пол^ичних, економiчних, культурних вщносин, що зв'язують сьогоднi окремi суспшьства в едину систему. Все це трансформуе саме розумшня пол^ики i сyтi полiтичних вiдносин, i наголошуе на важливостi концепту гло6альностi в рамках порiвняльного полiтичного аналiзy. Традицшне уявлення про можливостi чiткого роздшення мiж внyтрiшньою i зовнiшньою пол^икою, тобто того, що вiд6yваеться в середиш нацюнально!' держави, i того що мае мюце за ii межами -нiвелюеться. Натомiсть глобалiзацiя перетворюеться на своерiдний iмператив пол^ично!' компаративiстики.
Як зазначае М. Содеро, порiвняльна полiтологiя традицiйно зосереджуеться на вивченш полiтичних реалiй пов'язаних з державою та аналiзi внутршол^ичного середовища в якому вона дiе. При цьому держава та ii структури виступають основною аналогичною «одиницею аналiзy» з огляду на три визначальш аспекти. По-перше, вона сприймаеться як «природня» одиниця аналiзy. По-друге, це визначена пол^ична територiя, що адмшютруеться нацiональними та суверенними утвореннями. По-трете, вона характеризуеться наявшстю ч^ко!' нацюнально!' господарсько'1 системи та охоплюе значну кшьюсть елементiв нацп-держави (останне однак е скорее теоретичним, ашж практичним твердженням) [10, с. 5].
При т!м, на думку науковця, основнi сyчаснi виклики, що стоять перед державою мютяться в глобальному комплекс економiчних, технологiчних, екологiчних та культурних структур, на тл значно'1 конкуренцп iз зростаючим впливом наднацюнальних органiв та транснацiональних корпорацiй. ^ чинники, на переконання автора, в сукупносп можуть призвести до ^норування або ж взагалi знецiнення фактору територп будь-яко!' держави. Розyмiння цього, на його думку, повинно вплинути на лопку порiвняльного полiтичного аналiзy, що фокусуеться на дослiдженнi пол^ичних систем сучасних держав та 1'х окремих структурних компонентiв.
Отже, в рамках традицшного компаративного полiтичного аналiзy, держава сприймаеться як ключовий внутршол^ичний актор. Основою такого пiдходy стала запропонована М. Вебером класична формула держави, як шституту, що володiе примусовою кiнцевою владою на визначенш кордоном територii i легiтимiзованоi через апарат уряду, арм^ та полщю. При тiм модерна теорiя держави стверджуе, що контролююча влада держави в сучасних умовах ютотно скоротилась. Причини цього, на думку окремих дослщниюв, мютяться в тому, що «бшьшють людей сьогодш живуть в кра'нах чий сyверенiтет визначаеться та регулюеться нормами св^ово!' мiжнародноi системи та оргашзащями глобально!' капiталiстичноi економши» [9, с. 25]. Як наслщок,
державний суверештет часто здасться обмеженим : вiйськова, eKOHOMi4Ha, сощальна сили ставлять пiд сумнiв питання територiального iмперативу держави.
З огляду на це, питання того як глобалiзацiя впливае на компетенцiю i повноваження держави залишаеться вiдкритим. Уявлення науковщв щодо впливу глобалiзацii на внутршньодержавш полiтичнi структури та процеси часто носять амбiвалентний характер. З одного боку, вважають, що поняття «нацюнальна держава» -безнадiйно застарша конструкцiя. Оскiльки сучасний свiтовий розвиток кидае виклик не тшьки поточним формам держави, але також можливосп територiальноi об'ективаци суверенноi влади. З шшого боку, зауважують, - держави насправдi проводять свою власну пол^ику i мiжнароднi сили мають тшьки обмежений та мшливий вплив на внутрщержавний процес.
В той час як бшьшють сучасних урядiв та провщних полiтичних партiй цiлком подшяють фiлософiю глобалiзму, полемiка щодо впливу основних факторiв цього складного явища продовжуе зводитись до загального питання : глобалiзацiя - позитивне чи негативне явище? Ентузiасти глобалiзацii, - т.з. глобалюти, - загалом характеризують це явище як благо, особливо, коли мова йде про ii значення для демократа i утвердження «нового свггового порядку». Пiдтвердженням чого, на думку оптимютсв, е зростання мiжнародноi спiвпрацi та прогресу в цариш забезпечення миру та спшьних цiлей розвитку пiд егiдою не тшьки ООН, але i регюнальних iнституцiй. Метою тако'1 кооперацп, як правило, е звернення до цшого ряду фундаментальних полiтичних, економiчних, сощальних, девелопменталiстських, ментальних, гендерних та шших аспектiв людських прав. При т1м ентузiасти глобалiзацii припускають, що звернення до цих тем безумовно потребуе широко'1 участi дiездатних, соцiально вщповщальних та ефективних держав та недержавних установ i оргашзацп. 1нтенсифшацп прогресу, на !х переконання, також сприяло б залучення мiсцевих груп та масових оргашзацш з усього св^у, як елементiв глобального громадянського суспшьства.
З огляду на це, ключовим завданням сучасно'1 порiвняльноi пол^ологп, науковщ вважають ефективне врахування всiеi мозшки особливостей внутрiполiтичних акторiв, структур та процеав. При цьому порiвняння пол^ичних систем може проводитися або за принципом виявлення загальних характеристик i тенденцiй розвитку, або - навпаки, за принципом виявлення ушкальносп мiж ними.
Таким чином, полiтичнi системи рiзних нацiональних держав продовжують розглядаються як винятковий об'ект порiвняльного пол^олопчного аналiзу. При цьому, коли йдеться про '^жнародний" аналiз в рамках компаративно'1 полiтологii, фактично маеться на увазi "крос-нацiональний" порiвняльний аналiз, що передбачае систематичне вивчення схожих феномешв (таких, як iнститути, групи, шдивщи, атiтюди, цiлi, поведiнка, соцiальнi процеси) в рiзних соцiо-економiчних, полiтичних та культурних процесах. Однак критики вказують на вагомий недолш тако'1 компаративно'1 настанови порiвняльноi полiтологii : придшення недостатньо! уваги ролi зовнiшнiх нетрадицшних полiтичних акторiв, що безпосередньо впливають на внутршол^ичне, включно економiчне життя.
Так, Г. Смiт зазначае, що порiвняльний полiтичний аналiз, як правило, спираеться на таку концептуальну основу, яка «применшуе значення насущних та лопчних транснацiональних зв'язкiв, що юнують мiж внутрiполiтичними i економiчними структурами та мiжнародною полiтикою» [11, с. 5]. Як зазначають Д. Лейн i С. Ерсон «у пол^ичнш компаративютищ iснування i вплив мiжнародних акторiв складно навiть включити в iснуючi конструкти» [8, с. 165]. Отже, складна проблема, - як пов'язати державне членство у мiжнародних оргашзащях iз моделями державно! стабшьносп та продуктивностi, залишаеться невирiшеною, а в окремих випадках навт невизнаною.
1гнорування проблеми впливу зовшшшх нетрадицiйних акторiв мiжнародних вщносин на внyтрiполiтичнi процеси в рамках порiвняльноi пол^ологл носить загальносистемний характер, за винятком актyалiзацii проблеми «втручання, залежносп, пщривно!' дiяльностi та зовшшньо!' допомоги». Однак i цi факти, як правило, сприймаються як вщносно незначш, автономнi епiфеномени, iнтерес до яких обмежений, i, як правило, пов'язаний з полгтичними проблемами кра'н, що розвиваються.
Важливо при тсм вiдзначити, що вплив зовнiшнiх акторiв на внyтрiшню полiтикy в багатьох випадках е набагато глибшим i ширшим, анiж традицiйний компаративний пол^ичний аналiз може навiть припустити. Слщ зазначити, що е чимало мiжнародних та транснацiональних сy6'ектiв, якi можна в сукупносп концептyалiзyвати як «глобалiзацiя» - i, якi е важливi для комплексного порiвняльного полiтичного аналiзy. Оскiльки гло6алiзацiя - це багатогранне технолопчне, полiтичне, економiчне та культурне явище, що зосереджуе основну увагу на нацюнальних пол^ичних системах i !'х оточеннi, а також полчищ, що !'х зв'язуе.
Кра!'ни Свропейського Союзу демонструють хороший приклад важливосп включення транскордонних акторiв у компаративний пол^ичний аналiз. Всi кра'ни-члени СС представляють демократичш полiтичнi системи. При тсм об'ективне розyмiння того, що вщбуваеться в полiтичномy житп кожно'1 з них, неможливе без врахування ролi зовнiшнiх чинникiв. Так, взаемовщносини мiж кра!'нами СС характеризують «динамiчнi зв'язки мiж транснацiональними, мiжнародними та внyтрiшнiми процесами та практиками», а сам регюн Захщно!' Свропи е прикладом найбшьш iнтегрованого поличного та економiчного простору. Тобто процеси управлшня в кра!'нах СС не тшьки чyтливi до iмпyльсiв, що надходять вщ ключового наднацiонального шституту -Свропейсько!' Комюп, але також i вiд рiзних полiтичних, сощальних, релiгiйних та 6iзнесових мiжнародних акторiв. Вплив подi6них органiзацiй на процес управлшня дозволяе включити !'х в рамки порiвняльного полiтичного аналiзy в якост важливих недержавних акторiв i, таким чином, розширити предметнi рамки порiвняльноi пол^ологи.
Отже, узагальнюють науковщ, в той час як компаративюти в царинi дослiдження специфiки внутршньодержавних полiтичних процесiв наголошують переважно на формальних iнститyцiоналiзовних структурах, вони майже не помiчають впливу на щ процеси iнших соцiальних сфер, що знаходяться за межами урядових оргашзацш. Мова зокрема йде про вже згадаш транскордонш агенти, а також таю внутршш актори як релЫйш та етнiчнi органiзацii, групи захисту ж1нок та прав людини, бiзнес-асоцiацii тощо. При тiм такi групи, як правило, взаемод^ть iз релевантними мiжнародними партнерами, що безумовно свщчить про зростання «надтериторiальних» вiдносин, а вщтак i нову конфiгyрацiю простору iз наголосом на «транссвiтовомy» та «транскордонному» характерь Як наслiдок, розумшня того що означенi недержавнi актори е сьогодш частиною процесу управлшня (використовуемо це поняття в широкому сенс1, що передбачае р1зн1 способи, посередництвом яких в1дбуваеться координация социального життя), потребуе вщ компаративю^в врахування 1х ролi та впливу в рамках порiвняльного полiтичного аналiзy.
Специфша сучасного свiтового процесу, посилення глобально!' взаемозалежносп, а також стирання традицшних меж мiж внyтрiшньою та мiжнародною полiтикою, поглибили iнтерес до компаративного поличного аналiзy, а сама порiвняльна полiтологiя зiштовхнyлась з проблемою глобалiзацii. Природа реальних сyспiльно-полiтичних процеав поставили на порядок денний питания про розширення тематично!' та предметно!' сфери порiвняльноi полiтологii, про включення в не!' нових клаав об'ек^в, що виходять за рамки традицшно!' "державоцентрисько!" парадигми. Гло6алiзацiя активно породжуе нове поле дослщжень iз використанням порiвняльноi методологй, а
сама полiтична компаративiстика, вщповщаючи на вимоги глобашзацп, вимушена перебудовувати свою тематику та методолопю.
Список використаноУ л1тератури
1. Многоликая глобализация : культурное разнообразие в современном мире / под ред. П. Л. Бергера, С. П. Хантингтона ; пер. с англ. В. В. Сапова под ред. М. М. Лебедевой.
- Москва : Аспект Пресс, 2004. - 379 с. ; Mnogolikaya globalizatsiya : kulturnoe raznoobrazie v sovremennom mire / pod red. P. L. Bergera, S. P. Khantingtona ; per. s angl. V. V. Sapova pod red. M. M. Lebedevoy. - Moskva : Aspekt Press, 2004. - 379 s.
2. Глобальные трансформации / Д. Хелд, Д. Гольдблатт , Э. Макгрю , Д. Перратон; пер. с англ. В. В. Сапова и др. - Москва, 2004. - 536 с. ; Globalnye transformatsii / D. Kheld, D. Goldblatt , E. Makgryu , D. Perraton; per. s angl. V. V. Sapova i dr. - Moskva, 2004. - 536 s.
3. Albrow M. The Global Age / M. Albrow. - Cambridge : Polity Press, 1996. - 246 р.
4. Clark I. Globalisation and Fragmentation / I. Clark. - Oxford : Oxford University Press, 1997. - 220 р.
5. Haynes J. Politics in the Developing World. A Concise Introduction / J. Haynes. -Oxford : Blackwell, 2005. - 299 р.
6. Hay C. Globalization, European Integration and the Discursive Construction of Economic Imperatives / C. Hay, B Rosamond // Journal of European Public Policy. - 2002. -Vol. 9, Issue 2. - Р. 147-167
7. Julius D. Global Companies and Public Policy / D. Julius. - Pinter, 1990. - 208 р.
8. Lane J.-E. Comparative Politics. An Introduction and New Approach / J.-E. Lane, S. Ersson. - Cambridge : Polity Press, 1994. - 260 р.
9. Opello W.C, Jr. The Nation-State and Global Order. A Historical Introduction to Contemporary Politics / W. С. Opello, Jr., S. Rosow. - 2-nd ed. - Boulder, Colo : Lynne Rienner, 1999. - 195 р.
10. Sodaro M. Comparative Politics: A Global Introduction / M. Sodaro. - New York : McGraw Hill, 2001. - 170 р.
11. Smith H. Why is there no international democratic theory? / H. Smith // Democracy and International Relations. - Basingstoke : Macmillan, 2000. - Р. 1-30
12. The Globalization of World Politics : An Introduction to International Relations / J. Baylis, S. Smith, P. Owens. - 5th ed. - Oxford : Oxford University Press, 2011. - 636 p.
13. Tilly C. Big Structures, Large Processes, Huge Comparisons / С. Tilly. - New York : Russel Sage Publications, 1984. - 192 р.
14. Webber M. Problems and issues in foreign policy analysis / M. Webber, M. Smith // Foreign Policy in a Transformed World. - Harlow : Pearson Education, 2002. - P. 9-28
15. Willetts P. Transnational Actors and International Organizations in Global Politics / P. Willetts // The globalization of World Politics: an Introduction to International Relations / J. Baylis, S. Smith, P. Owens. - Oxford: Oxford University Press, 2011. - Р. 320 - 336
Стаття надшшла до редакцп 06.10.2017 р.
O. Surnina-Dalekorey
THE IMPACT OF GLOBALIZATION ON THE DEVELOPMENT OF MODERN COMPARATIVE STUDIES
In the article the problem of relationship between globalization and comparative political analysis is examied. The author emphasizes that inversion of post-classical picture of the world, appearance of unconventional subjects of politics - transnational corporations, nongovernmental organizations, counter-globalisation movement and other transnational players
- called for the use of fundamentally new methodological facilities and instruments of comparative research. One of the actual topics of modern comparative political science became research of the impact of globalization on the political systems, cultural traditions and processes in the different countries of the world.
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2017, ВИП. 19_
Summarizing, that within the framework of traditional comparative analysis, the state is perceived as a key intra-political actor, the author, in detail examines how globalization affects domestic political structures and processes. As a result, the author concludes that the main current challenges, which stand before the state, are contained in a global set of economic, technological, environmental and cultural structures, on a background of significant competition with the growing influence of supranational authorities and transnational corporations.
Understanding this, according to the author, should affect the logic of comparative political analysis, which focuses mainly on research of political systems of modern states and their structural components. The specificity of the modern world process, the strengthening of global interdependence, and also elimination of the traditional limits between domestic and international politics, has deepened the interest in comparative political analysis, and the comparative political science itselffaced the problem of globalization.
The nature of contemporary global socio-political processes actualized the issue of expanding the thematic and substantive scope of comparative political science, including new classes of objects that go beyond the traditional "state-centered" paradigm. In favor of what is evidenced by the fact that the comparative study of global transformations has become the subject of large-scale international projects of recent years. Consequently, the author concludes, there are every reason to believe that such studies will be continued.
Key words : comparative analysis, globalization, political system, state, transnational corporations.
УДК 316.648:316.35
Ю.М. Твердохл1б
АНАЛ1З ЦIЛЬОВОÏ АУДИТОРП ПРИ ПРОВЕДЕНН1 ШФОРМАЩНО-ПСИХОЛОГraНОÏ ОПЕРАЦП
У cmammi подано дефтщю поняттям «цшьова аудиторiя», «aHani3 цшьовог аудиторы». Висвтлено основт критерИ eid6opy цшьовог аудиторы для ефективного проведення iнформацiйно-психологiчних операцт держави. Вказано основт етапи процесу проведення аналiзу цшьовог аудиторы.
Ключовi слова: цшьова аудиторiя (ЦА), iнформацiйно-психологiчний вплив, iнформацiйно-психологiчнi операцИ (1ПсО), об 'ект iнформацiйно-nсихологiчного впливу, аналiз цшьовог аудиторы (АЦА), первинна цшьова аудиторiя, вторинна цшьова аудиторiя, основт цш 1ПсО, niдтримуючi цт 1ПсО, потенцтна цшьова аудиторiя, поточна поведтка аудиторы, бажана поведтка аудиторы.
Питания аналiзу цшьово! аудитора при проведены шформацшно-психолопчних операцш е актуальиим, оскшьки таке явище як «шформацшно-психолопчна операщя» для Украши е вщносно новим та малодослщженим.
Метою роботи е вивчення процесу аналiзу цшьово!' аудиторп' при проведенш шформацшно-психолопчно! операцп.
У процес планування шформацшно-психолопчно! операцп' найважлившу роль ввдграе фаза визначення цшьово! аудиторп', на яку буде спрямована дана шформацшно-психолопчна операщя. Для того, щоб влучно визначити стратегш шформацшно-психолопчного впливу тд час проведення шформацшно-психолопчно! операцп', спещалют 1ПсО повинен чпко визначити об'ект шформацшно-психолопчного впливу.
