Аналіз стану здоров’я хворих на інфекційний мононуклеоз за даними Полтавської обласної клінічної інфекційної лікарні Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

В1СНИК Украшсько! медично! стоматолог! чно! академи

УДК: 616.523-022.3

АНАЛ13 СТАНУ ЗДОРОВ'Я ХВОРИХ НА 1НФЕКЦ1ЙНИЙ М0Н0НУКЛЕ03 ЗА ДАНИМИ П0ЛТАВСЬК01 0БЛАСН01 КЛ1Н1ЧН01 1НФЕКЦ1ЙН01 Л1КАРН1

Литвиненко Ю.В.

Кафедра ¡нфекцмних хвороб з епщемюлопею

Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава

Актуальнють проблеми ¡нфекцмного мононуклеозу (1М) зумовлена зростанням захворюваност1 серед дорослого населения та можливою хроызацсю. Хроызаци ¡нфекци сприяе наявысть супутньоТ патологи, на тл1 якоТ розвинувся 1М. Але питання щодо комплексно!' оцнки преморбщного фону у хво-рих на 1М потребуе уточнения.

Мета дослщження - комплексно оцнити стан здоров'я хворих на 1М за даними поглибленого клнь ко-анамнестичного \ лабораторного обстеження.

Обстежено 70 хворих на 1М (жночоТ стат1 - 31, чоловноТ - 39) вком вщ 14 до 65 роюв, як1 лкували-ся в д1агностичному вщдтены ПолтавськоТ обласноТ кпннноТ ¡нфекцмноТ л1карн1 протягом 2001-2005 роюв. Дагноз 1М встановлювали на основ! типових кпУчних прояви та показниюв гемограми, пщтвер-джували виявленням ДНК в1русу у кров1 методом пол1меразноТ ланцюговоТ реакци. Вам було прове-дене поглиблене загально-кпннне обстеження, проаналЬоваы дан1 амбулаторних карт, виконаы до-датков1 обстеження згщно з д1агностованою патолопсю ¡з залученням для консультацм вщповщних фах1вц1в.

Проведен! дослщжння показали, що у 55 хворих на 1М (78,6%) мали мюце ¡нш1 соматичы захворю-вання. Найчаст1ше виявлялася хроннна патолопя шлунково-кишкового тракту (40%), дихальних шля-х1в (30%), сечо-статевоТ (24,3%) та нервовоТ систем (20%). Привертае увагу, що у 32 хворих (45,7%) д1агностовано дектька супутых соматичних захворювань.

Так, гастодуодеыт д1агностований у 7 хворих (10%), дискнез1я жовчовивщних шлях1в - у 15 (21,4%), холецистит - у 14 (20%), гепатит нез'ясованоТ етюлоги - у 1 (1,4%), виразкова хвороба шлун-ку - у 1 хворого (1,4%). Хронны захворювання травноТ системи частое ресструвалися у хворих ¡з тяжким переб1гом 1М. У 18 хворих (25,7%) виявлеы ознаки тонзил1ту, у 8 (11,4%) - гаймориту, у 1 (1,4%) - риыту, у 1 (1,4%) - бронх1ту. Хроннний тслонефрит був д1агностований в анамнез! у 16 хворих (22,8%), сечосольвий д1атез та сечокам'яна хвороба - у 5 (7,1%), хроннний аднексит - у 2 (2,8%). У 14 хворих на 1М (20%) вком вщ 15 до 33 роюв анамнестично вщмналися захворювання нервовоТ системи, серед яких ВСД - у 10 хворих (14,3%), дисциркулятона енцефалопат1я - у 2 (2,8%), церебро-астеннний синдром - у 1 (1,4%), м1грень - у 1 (1,4%), ептепая - у 1 хворого (1,4%). У 6 хворих (8,6%) 1М перебрав на тл1 захворювань серцево-судинноТ системи: ревматизм, вроджений дефект м1жшлуно-чковоТ перетинки, ппертоннна хвороба. У 8,6% обстежених в анамнез! виявлялися ¡нш1 хронны вог-нища запалення: фурункульоз, п-лйний л1мфадеыт, гщрадеыт. У 1 хворого при лкуваны в стацюнар1 вперше була д1агностована спадкова гемол1тична анем1я МЫковського-Шофара.

Отже, за даними проведеного дослщження у 78,6% хворих на 1М д1агностуються хронны захворювання травноТ, дихальноТ, сечостатевоТ та нервовоТ систем, що слщ враховувати при лкуваны та по-дальшому вивчены наслщюв хвороби.

УДК 615.711.5

ЗАЛЕЖН1СТЬ Л1КУВАНЯ ТА ПЕРЕБ1ГУ РЕН0ПАРЕНХ1МН01 АРТЕР1АЛЬН01 Г1ПЕРТЕНЗ11 В1Д П0Л1М0РФ1ЗМУ ГЕНА РЕЦЕПТ0РА Д0 АНГ10ТЕНЗИНУ- II ПЕРШ0Г0 ТИПУ

Нерух 1.А.

Кафедра внутршых хвороб з доглядом за хворими

Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава

Роль генетичних чинниюв в розвитку артер1альноТ ппертензи (АГ) на сучасному етат розвитку ме-дичноТ науки е доведеною. Вважасться, що у 5-20% хворих на АГ ппертензивний синдром носить сим-птоматичний характер, серед них ренопаренх1мна артер1альна ппертенз^ (РГ) посщас провщне мюце, скпадаючи 29-35 %.

Ренн-ангютензивна система (РАС) вщграс важливу роль у пщвищены артер1ального тиску (АТ), прогресуваны ураження нирок. Найбтьш активною ланкою РАС вважають ангютензин II (АТ- II), вн спричинюс вазоконстрикцю, впливаючи на гладю м'язи судин. Вплив АТ- II на нирки полягас в моду-ляци ниркового кровотоку, швидкост1 клубочковоТ фтьтраци, тубулярноТ реабсорбци натр1ю \ води.