УДК: 616.523-022.3
АНАЛ13 КЛ1Н1ЧН0Г0 ПЕРЕБ1ГУ1НФЕКЦ1ЙН0Г0 М0Н0НУКЛЕ03У УДОРОСЛИХ НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1
Литвиненко Ю.В.
Вищий навчальний заклад УкраТни «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Проведений анал1з ключного перебиу 1М у 70 хворих, що знаходилисъ на стащонарному лЫу-вант в Полтавсъкш обласнш клгнгчнгй гнфекцгйнгй лгкарнг в перюд з 2001 по 2005 рт. Отримат дат вказуютъ на збереження типовог клгнгчног картини захворювання. Особливостями е: гост-рий початок, переважання субфебрилъног та пом1рног температурног реакцгг, збыъшення випа-дтв мононуклеозног екзантеми, частим видгленням ргзномангтних мгкробних кулътур з носоглотки, в1дсутшстю гепатоспленомегалгг у частини хворих, збглъшення кшъкост1 хворих з ла-бораторними ознаками дифузного ураження печтки.
Ключов1 слова: ¡нфекцшний мононуклеоз, в1рус Епштейна-Барр, клМчж прояви, переб1г, особливос"п, дороогл
Результати сероепщемюлопчних дослщжень вшв - 39, жнок - 31), як1 протягом 2001-2005 евщчать, що Епштейна-Барр вкусна ¡нфекця (ЕБВннфекцт) е найбтьш поширеною герпес-в1русною ¡нфекц1ею в УкраТнк 1нфкованють до-рослого населения коливаеться вщ 90% до 100% [2,5]. Найбтьш вивченим проявом первинноТ ЕБВннфекци е ¡нфекцмний мононуклеоз (1М) [11,15]. Захворюванють на 1М складас до 50 на 100 тис. населения, що в порь вняны з 70-ми роками бтьше в 6,5 раз1в [9,12].
Вщомо, що ¡нфкування вкусом Епштейна-Барр (ВЕБ) частое вщбувасться безеимптомно, при цьому ресструються лише гематолопчы та серолопчы змЫи, рщше д1агностуються типов! маыфесты форми 1М, стерт! та атипов1 форми часто призводять до д1агностичних помилок. Захворювання може переб1гати п1д маскою анпн, гостроТ рестраторноТ в1русноТ ¡нфекци, велико!' юлькост1 ¡нших ¡нфекцмних, онколопчних та ге-матолопчних захворювань [2,9].
В л1тератур1 ¡снус думка про переважно сприятливий переб1г 1М [12,15], але дослщження останых роюв показали, що рецидивуючий пе-реб1г 1М мае мюце в 20% випадюв, а випадки хроннного перебиу з наступною довнною пер-систенц1ею в1русу не е винятком [3,13].
Здатнють ВЕБ уражати р1зы кл1тини, органи та системи (дихалы-м шляхи, травну та нервову системи, статев1 органи), обумовлюс пол1мор-ф1зм клннних прояви 1М. Клннна картина 1М неодноразово описувалась в л1тератур1, однак детальний опис симптома припадас на 70-1 роки [9]. В той же час ¡нфекцмы хвороби в останы роки зазнали ряд змш. Змши клннноТ картини 1М вщмнеы в ряд1 роб1т [6,7]. На сьогоды детально охарактеризован! особливост1 сучасного перебиу 1М уд1тей [1], з'явилися поодиною робо-ти про клннний переб1г ¡нфекци у дорослих, але це питання потребус подальшого вивчення [6,7].
Мета дослщження - вивчити клннний переб1г 1М удорослих на сучасному етапк
Матер1али 1 методи досл1дження
Пщ спостереженням знаходились 70 хворих на 1М, вком вщ 15 до 65 роюв, р^ноТ стат1 (чоло-
роюв лкувалися в Полтавськм обласнм кл1н1чн1й ¡нфекцмнм л1карн1.
Дагноз 1М встановлювали на основ! типових клннний прояви (лихоманка, тонзил1т, л1мфа-денопатт, гепатол1снальний синдром) та змш гемограми (лейкоцитозу, л1мфоцитозу, моноци-тозу, збтьшення пол1морфно-ядерних нейтро-ф1л1в, визначены атипових мононуклеар1в), та пщтверджували виявленням ДНК ВЕБ у кров1 методом пол1меразно1 ланцюговоТ реакцп (ПЛР). Атипов1 форми 1М характеризувалися вщеутню-тю будь-якого основного симптому або незви-чайною Тхньою вираженютю (р1зке збтьшення л1мфовузл1в, виражена жовтяниця та ¡н.). Переев 1М оцшювали за тяжюстю, тривалютю, наяв-нютю та характером ускладнень [2,4].
Результати досл1дження та 1х обговорення
Проведен! дослщження показують, що за вь ком хвор1 на 1М розподтилися таким чином: вщ 15 до 19 рою в - 54 (77,1%), вщ 20 до 24 рою в - 6 (8,6%), вщ 25 до 29 роюв - 4 (5,7%), вщ 30 до 34 рою в - 3 (4,2%), вщ 35 до 39 роюв - 1 (1,42%), понад 40 рою в - 2(2,85%);
У 58 (82,8%) хворих 1М мав типовий переб1г \ характеризувався гарячкою, тонзил1том, л1мфа-денопат1сю, гепатол1енальним синдромом, хара-ктерними зм1нами в гемограмк Атипову форму 1М д1агностували у 12 (17,2%) пац1снт1в: рестра-торну - у 2 (2,8%), гепатит - у 3 (4,2%), стерту - у 7 (10%). Легкий переб1г мав м1сце у 7 (10%), се-редньоТ тяжкост1 - у 54 (77,1%), тяжкий - у 9 (12,85%), хвилепод1бний - у 1 (1,42%) з обстеже-них. При гостталЬаци д1агноз 1М був виставле-ний 39 (61%) хворим, анг1на - 16 (25%), в1русний гепатит - 4 (6%), гостра респ1раторна вкусна ¡нфекц1я - 4 (6%), краснуха - 1 (1,5%) хворому. Хвороба починалася гостро у 54 (77%), пщгост-ро у 16 (23%) з обстежених. У 66 (94,3%) хворих 1М переб1гав без ускладнень. У 2 (2,85%) - спо-стер1гався м1окардит, у 2 (2,85%) - п-лйно-запальн1 захворювання (гн1йний л1мфадеыт, отит).
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
Загальна тривалють захворювання склала при легкому переб1гу - 17-20 дыв, при середньо-тяжкому - 25-27, при тяжкому - 31-34 днк Л1жко-день при легкому переб1гу скпав 7-9 дыв, при середньотяжкому - 16-19 дыв, при тяжкому -24-26 дыв. При гострому початку 1М хвор1 госпн тал^увалися в середньому на 8 добу, при пщго-строму - на 12 добу вщ появи перших шннних симптом^.
Найбтьш постмними ознаками 1М в обсте-жених нами хворих були л1мфаденопат1я (98,6%), лихоманка (97,1%), прояви ¡нтоксика-цмного синдрому (97,1%). Тривалють ¡нтоксика-цмного синдрому при легкому переб1гу 1М склала 10-12 дыв, середньо-тяжкому - 15-17 дыв, тяжкому - 19-22 дн1
Субфебрильна температура спостер1галась у 30 (43%), помина - у 24 (35%), висока - у 14 (20%) хворих, тривалють ТТ склала вщ 1 до 47 д1б, в середньому 13-14 д1б. Нормальна температура визначалась у 2 (2,85%) хворих. При цьому, в одного з них при вщсутност1 лихоманки визначались вс1 ¡нш1 типов! кл1н1чн1 прояви (¡нто-ксикацмний синдром, анпна, л1мфаденопатт, спленомегалт); у другого, вком 55 роюв, д1агно-стована атипова форма хвороби (переважне ураження печнки на тл1 невираженого ¡нтокси-кацмного синдрому, незначного збтьшення шийних л1мфовузл1в).
У 15 (21,4%) пац1снт1в на першому-другому тижы хвороби виявлялася екзантема у вигляд1 плямисто-папульозних або розеольозних виси-п1в, що утримувались протягом 3-6 д1б.
Л1мфаденопат1я у вах обстежених хворих мала генералЬований характер. Збтьшувались переважно пщщелепы (82,8%) та задньошийы (81,4%) л1мфовузли, рщше - пахов1 (70%), пах-вины (68,6%) та потиличы (44,3%), були ран-ньою ознакою 1М, виявлялися протягом 2,5-3 тижыв та зникали тзыше за ¡нш1 кл1н1чн1 прояви. Л1мфатичы вузли утворювали конгломерати у 5,7%, у 7,1% - л1мфаденопат1я супроводжува-лась набряком шиТ.
На бть у горл1 скаржились 84,3% обстежених. ЗмЫи в ротоглотц1 мали мюце у 90% хворих: катаральна анпна - у 40,8%, лакунарна - у 53%, фолкулярна - у 4,7%, виразково-некротична - у 1,5% хворих. Нальоти в лакунах утримувались в середньому протягом 10,5 дыв. При наявност1 симптома п-лйного тонзил1ту, вам хворим проводилося обов'язкове бактерюлопч-не дослщження видтень з носоглотки на пато-генну та умовно-патогенну мкрофлору, лифтера та анпну Симоновського-Венсана. У 76% ви-дтеы рЬномаыты мкробы культури.
Пор1внюючи динамку анпнозних прояви та лихоманки, ми вщм1тили, що у бтьшост1 пац1сн-т1в (44%) температура тта нормалЬувалася скорее, ыж зникли гнмы нашарування на миг-
даликах. У 31% хворих вщмналась одночасна нормал1зац1я температури та зникнення гнмних нашарувань. У 25% хворих лихоманка збер1га-лася довше, що може свщчити про вщсутнють прямого зв'язку м1ж гарячкою та п-лйно-запальними змнами мигдалиюв.
Респфаторний синдром рееструвався у 35 (50%) пац1ент1в, з них 11 (15,7%) скаржились на кашель, 23 (32,85%) мали закпадеысть носу, риыт, ф^икальы змни в легенях вщмналися у 21 (30%) з обстежених.
У бтьшост1 хворих (81,4%) з перших дыв пе-ребування в стацюнар1 визначалися збтьшення печнки та селезЫки. Гепатоспленомегалт зберн галася при легкому переб1гу 1М - 5-7 дыв, серед-ньо-тяжкому - 11-13 дыв, тяжкому - 18-20 дыв. У 28% хворих ¡з збтьшенням печнки вщмнала-ся помина жовтяниця, короткочасне потемнння сечк
При бюхЫчному дослщжены кров1 у 20% ре-сструвалася ппербт1руб1немт, у 44,2% - пщви-щення активное^ амшотрансфераз, у 48,6% -пщвищення показниюв тимоловоТ проби.
Характеры змши в гемограм1 вщмнались у переважноТ бтьшост1 хворих: лейкоцитоз (58,8%), л1мфоцитоз (91,4%), моноцитоз (50%), збтьшення пол1морфно-ядерних нейтрофт1в (85,7%), пщвищення ШОС (75,7%), атипов1 мо-нонуклеари (97,1%). Вмют атипових мононукле-ар1в у периферичый кров1 коливався вщ 3% до 70%. Захворювання супроводжувалось лейкопению у 15,7%, тромбоцитопеысю - у 15% хворих.
Висновки
Таким чином, проведен! дослщження показали, що 1М у дорослих збер1гае типову клннну картину, але мае особливостк хвороба почина-еться, як правило, гостро, переб1гае ¡з субфеб-рильною \ пом1рною температурною реакцию, супроводжусться частим алерпчним висипом, частим видтенням рЬномаытних мкробних культур з носоглотки, у частини хворих не вщмь часться збтьшення печЫки \ селез1нки. Зб1ль-шилась ктьюсть хворих з лабораторними ознаками дифузного ураження печ1нки. Врахування кпннних особливостей 1М, що характеризують переб1г захворювання на сучасному етап1, до-зволяють зменшити в1дсоток д1агностичних по-милок та прогнозувати переб1г хвороби.
Перспективами нашого досл1дження е з'ясування наслщюв 1М у дорослих, стану ¡мунн тету в гострому пер1од1 та у вщдалеы терм1ни захворювання.
Л1тература
1. Ачкасова Т.А. Стан ¡муытету та особливост1 кл1н1ки ¡н-фекцшного мононуклеозу у д1тей: Автореф. дис... канд. мед. Наук.- С1мферополь, 2003. -21с.
2. Возианова Ж.И. Инфекционный мононуклеоз клеоза //Бюллетень сибирской медицины. - 2003. - №2. //Инфекционные и паразитарные болезни. - К.: Здо- - С.86-88
ров'я, 2°°°. - Т.1. - С.180-198. 9. Чирешкина Н.М. Инфекционный мононуклеоз (болезнь
3. Иванова В.И., Родионова О.В., Железникова Г.Ф. и др. Филатова) у детей. - Москва: Медицина. 1973. Пролонгированная иммуносупрессия и возможная хро- 1°. Balfour H., Holman C., Hokanson K. et al. A prospective низация инфекции у детей с инфекционным мононукпе- clinical study of Epstein-Barr virus and host interactions dur-озом //Российский вестник перинатологии и педиатрии. ing acute infectious mononucleosis //J. Infect. Dis. - 2005. -- 2003. - №4. - C.50-54. V.192. - P.1505-1512.
4. Класиф1кац1я ¡нфекц1йних та паразитарних хвороб / Ан- ц. Epstein M. F., Barr Y. M., //Lancet. - 1964. - Vol.1. - P.301-дрейчин M.A., Руденко A.O., 1вах1в О.Л., та ¡н. - Терно- 302.
п1ль: Укрмедкнига. 2002. 12. Godstall S.E., Kirchner J.T. Infectious mononucleosis.
5. Марков I.C. Клшка i л1кування хрошчно!' Эпштейн-Барр Complexities of a common syndrome. //Postgrad. Med. -BipycHoi (EBV) ¡нфекци //Д1агностика i л1кування герпети- 2000 - V107 №7 - P 175-186
чних ¡нфекцш i токсоплазмозу - 2002. - C.132-153. 13. Grotto I., Mimouni D., Huerta M. at al. Clinical and labora-
6. Маврутенков B.B., Шостакович-Корецька Л.Р. Сучасш tory presentation of EBV positive infectious mononucleosis аспекти кл1шчно1 картини ¡нфекц1йного мононукпеозу in young adults //Epidemiol. Infect. - 2003. V.131. - P.683-//1нфекцшш хвороби. - 2000. - №4. - С. 19-21. 689.
7. Меркулова Н.Ф., Белкша О.Е. Деяк1 клУчш особливост1 14. Jeffrey I. Cohen Epstein-Barr virus infection //N. Engl. J. ¡нфекцмного мононуклеозу в дорослих //Нейро1нфекц1Т. Med - 2000 - 343 - C481-492
1нш1 1нфекц1йн1 хвороба Матер1али наук.-практ. конф i 15. Rea 'т., Russo J., Katon W. et al. Prospective study of the ПЛЛТУо^ОЦ1аЦ" IH*eK^IOHICTIB Укра:ни.- Харк:в, 2001. natural history of infectious mononucleosis caused by Ep- C.236-237. stein-Barr virus //J. Am. Board. Fam. Pract. - 2001. - V.14.
8. Помогаева А.П., Галактионова О.И. Варианты течения - P.234-242. ЭБВ-инфекции у детей в очагах инфекционного монону-
Реферат
АНАЛИЗ КЛИНИЧНОГО ТЕЧЕНИЯ ИНФЕКЦИОННОГО МОНОНУКЛЕОЗАУВЗРОСЛЫХ НА СОВРЕМЕННОМ ЭТАПЕ Литвиненко Ю.В.
Ключевые слова: инфекционный мононуклеоз, вирус Эпштейна-Барр, клинические проявления, течение, особенности, взрослые
Проведен анализ кпинческого течения инфекционного мононуклеоза у 70 больных, которые находились на стационарном лечении в Полтавськой обласной клинической инфекционной больнице в период с 2001 по 2005 год. Полученные данные указывают на сохранение типичной клинической картины заболевания. Особенностями есть: острое начало, преобладание субфебрильной и умеренной температурной реакции, увеличение числа случаев мононуклеозной экзантемы, частым выделением различных микробних культур с носоглотки, отсутствием гепатоспленомегалии у части больных, увеличение числа больных с лабораторними признаками диффузного порадения печени.
Summary
ANALYSIS OF MONONUCLEOSIS CLINICAL COURSE IN ADULTS NOWADAYS Lytvynenko Ju.V.
Key words: infectious mononucleosis, Epstein-Barr virus, clinical manifestation, clinical course, adults.
The paper represents date resulted from the study of clinical course of infectious mononucleosis in 70 patients having been treated at Poltava regional infectious disease hospital for 2001-2005.
Data obtained shows invariance of typical clinical picture of the disease. Among the main manifestations there is an acute onset, subfebrile and normal body temperature, incensed number of mononucleosis exanthema cases, nasopharyngeal discharges containing various microbial cultures, the absence of hepa-tosplenomegaly, increased amount of patients with laboratory signs of diffusal affection of the liver.
УДК 616.62-007.46-071-053.4
УР0ДИНАМ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ НА ЕКСТР0Ф1Ю СЕЧ0В0Г0 М1ХУРА
Македонський I.O.
Дыпропетровська мюька клУчна лкарня № 3 ¡м. проф. М.Ф.Руднева.
Проведене ypodunaMiune обстеження 31 дитини, оперованог з приводу екстрофп сечового Mixypa. Виявлена мультифакторна природа порушень сечовипускання у щег групи хворих, характер-ними змтами були малий об'ем сечового мixypa, його низьке розтягнення, нестабыьт скорочен-ня. Вiдмiчeнo покращання peзyльтaтiв лтування у випадках ранньог xipypгiчнoг корекцп. За-пропоновано проводити ypoдинaмiчнe до^дження вЫм дтям з eкстpoфieю сечового мixypa. Ключов1 слова: екстроф1я сечового Mixypa, нетримання ce4i, реконструкц1я, уродинамка.
Екстрофт снового Mixypa (ЕСМ) належить до 1002, що евщчить про бтьшу поширенють дан-
oflhici з найтяжчих вад розвитку та зустрнаеться hoi аномали. ЕСМ дае найбтьший вщеоток ¡н-
у одного з 25000-30000 живих новонароджених [ валщност1 [ 4,8,12 ]. Досягнення адекватного об-
1,6,12 ]. За даними аутопем 19 000 д1тей сягу снового Mixypa (СМ) у цсТ групи хворих
Campbell [7] cnocTepiraB цю ваду з частотою 1: грае значну роль у формуваны мехаызму три-