CC BY
7
2. Возианова Ж.И. Инфекционный мононуклеоз клеоза //Бюллетень сибирской медицины. - 2003. - №2. //Инфекционные и паразитарные болезни. - К.: Здо- - С.86-88
ров'я, 2°°°. - Т.1. - С.180-198. 9. Чирешкина Н.М. Инфекционный мононуклеоз (болезнь
3. Иванова В.И., Родионова О.В., Железникова Г.Ф. и др. Филатова) у детей. - Москва: Медицина. 1973. Пролонгированная иммуносупрессия и возможная хро- 1°. Balfour H., Holman C., Hokanson K. et al. A prospective низация инфекции у детей с инфекционным мононукпе- clinical study of Epstein-Barr virus and host interactions dur-озом //Российский вестник перинатологии и педиатрии. ing acute infectious mononucleosis //J. Infect. Dis. - 2005. -- 2003. - №4. - C.50-54. V.192. - P.1505-1512.
4. Класиф1кац1я ¡нфекц1йних та паразитарних хвороб / Ан- ц. Epstein M. F., Barr Y. M., //Lancet. - 1964. - Vol.1. - P.301-дрейчин M.A., Руденко A.O., 1вах1в О.Л., та ¡н. - Терно- 302.
п1ль: Укрмедкнига. 2002. 12. Godstall S.E., Kirchner J.T. Infectious mononucleosis.
5. Марков I.C. Клшка i л1кування хрошчно!' Эпштейн-Барр Complexities of a common syndrome. //Postgrad. Med. -BipycHoi (EBV) ¡нфекци //Д1агностика i л1кування герпети- 2000 - V107 №7 - P 175-186
чних ¡нфекцш i токсоплазмозу - 2002. - C.132-153. 13. Grotto I., Mimouni D., Huerta M. at al. Clinical and labora-
6. Маврутенков B.B., Шостакович-Корецька Л.Р. Сучасш tory presentation of EBV positive infectious mononucleosis аспекти кл1шчно1 картини ¡нфекц1йного мононукпеозу in young adults //Epidemiol. Infect. - 2003. V.131. - P.683-//1нфекцшш хвороби. - 2000. - №4. - С. 19-21. 689.
7. Меркулова Н.Ф., Белкша О.Е. Деяк1 клУчш особливост1 14. Jeffrey I. Cohen Epstein-Barr virus infection //N. Engl. J. ¡нфекцмного мононуклеозу в дорослих //Нейро1нфекц1Т. Med - 2000 - 343 - C481-492
1нш1 1нфекц1йн1 хвороба Матер1али наук.-практ. конф i 15. Rea 'т., Russo J., Katon W. et al. Prospective study of the ПЛЛТУо^ОЦ1аЦ" IH*eK^IOHICTIB Укра:ни.- Харк:в, 2001. natural history of infectious mononucleosis caused by Ep- C.236-237. stein-Barr virus //J. Am. Board. Fam. Pract. - 2001. - V.14.
8. Помогаева А.П., Галактионова О.И. Варианты течения - P.234-242. ЭБВ-инфекции у детей в очагах инфекционного монону-
Реферат
АНАЛИЗ КЛИНИЧНОГО ТЕЧЕНИЯ ИНФЕКЦИОННОГО МОНОНУКЛЕОЗАУВЗРОСЛЫХ НА СОВРЕМЕННОМ ЭТАПЕ Литвиненко Ю.В.
Ключевые слова: инфекционный мононуклеоз, вирус Эпштейна-Барр, клинические проявления, течение, особенности, взрослые
Проведен анализ клинческого течения инфекционного мононуклеоза у 70 больных, которые находились на стационарном лечении в Полтавськой обласной клинической инфекционной больнице в период с 2001 по 2005 год. Полученные данные указывают на сохранение типичной клинической картины заболевания. Особенностями есть: острое начало, преобладание субфебрильной и умеренной температурной реакции, увеличение числа случаев мононуклеозной экзантемы, частым выделением различных микробних культур с носоглотки, отсутствием гепатоспленомегалии у части больных, увеличение числа больных с лабораторними признаками диффузного порадения печени.
Summary
ANALYSIS OF MONONUCLEOSIS CLINICAL COURSE IN ADULTS NOWADAYS Lytvynenko Ju.V.
Key words: infectious mononucleosis, Epstein-Barr virus, clinical manifestation, clinical course, adults.
The paper represents date resulted from the study of clinical course of infectious mononucleosis in 70 patients having been treated at Poltava regional infectious disease hospital for 2001-2005.
Data obtained shows invariance of typical clinical picture of the disease. Among the main manifestations there is an acute onset, subfebrile and normal body temperature, incensed number of mononucleosis exanthema cases, nasopharyngeal discharges containing various microbial cultures, the absence of hepa-tosplenomegaly, increased amount of patients with laboratory signs of diffusal affection of the liver.
УДК 616.62-007.46-071-053.4
УР0ДИНАМ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ НА ЕКСТР0Ф1Ю СЕЧ0В0Г0 М1ХУРА
Македонський I.O.
Днлпропетровська мюька клУчна лкарня № 3 ¡м. проф. М.Ф.Руднева.
Проведене ypodunaMiune обстеження 31 дитини, оперованог з приводу екстрофп сечового Mixypa. Виявлена мультифакторна природа порушень сечовипускання у щег групи хворих, характер-ними змтами були малий об'ем сечового мixypa, його низьке розтягнення, нестабыьт скорочен-ня. Вiдмiчeнo покращання peзyльтaтiв лтування у випадках ранньог xipypгiчнoг корекцп. За-пропоновано проводити ypoдинaмiчнe до^дження вЫм дтям з eкстpoфieю сечового мixypa. Ключов1 слова: екстроф1я сечового Mixypa, нетримання ce4i, реконструкц1я, уродинамка.
Екстрофт снового Mixypa (ЕСМ) належить до 1002, що св1дчить про бтьшу поширеысть дан-
oflhici з найтяжчих вад розвитку та зустрнаеться hoi аномали. ЕСМ дае найбтьший вщеоток ¡н-
у одного з 25000-30000 живих новонароджених [ валщност1 [ 4,8,12 ]. Досягнення адекватного об-
1,6,12 ]. За даними аутопем 19 000 д1тей сягу снового Mixypa (СМ) у ЦсТ групи хворих
Campbell [7] cnocTepiraB цю ваду з частотою 1: грае значну роль у формуваны мехаызму три-
BÍCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
мання ce4¡ [1,3,8 ]. Багато фактор^ впливають на цей механ1зм, а саме: малий обсяг СМ, реци-диви ¡нфекци, багаторазов1 оперативы втручан-ня на СМ, камет СМ [9,12,13]. Tohhí мехаызми, завдяки яким u¡ фактори впливають на норма-льне формування СМ залишаються неясними [6,13]. Ycnix у реконструкци шийки СМ у цеТ групп nau¡eHT¡B залежить вщ досягнення задовть-ного обсягу та еластичност1 Mixypa з адекватним р1внем уретрально!' протиди. На цей час най-бтьш ¡нформативним, ненвазивним методом оцнки уродинамки е уродинамнне дослщження [2,3,4]. Проведен! лише одиничы вивчення уро-динамнного статусу у д1тей з ЕСМ. П1онером у вивчены цього питання був Hollowel, який вста-новив важливють та роль цистометри у обсте-жеы та реабт1тацихворих на ЕСМ [10].
Метою нашого дослщження було проведения комплексного уродинамнного обстеження у хво-рих на ЕСМ, на ochobí отриманих результат^ вивчити етюлопчы фактори нетримання ce4¡, розробити пщходи до оперативного або консервативного лкування цеТ вади.
Матер1али та методи дослщження
Обстежено 31 хворого на ЕСМ, що лкували-ся у вщдтены реконструктивно-пластичноТ xipy-prii ДМКЛ № 3 ¡м проф М.Ф.Руднева (м.Дыпропетровськ) у перюд 1988 по 2001. Протокол лкування включав первинну пластику се-чового Mixypa за Юнгом з / або без остеотоми тазових kíctok. Пюля первинноТ пластики XBopi регулярно спостер1галися пщ час диспансерного нагляду дитячим xipyproM з проведениям рент-генолопчного, ультразвукового обстеження. M¡k-цмна цистографт виконувалася для встанов-лення обсягу сечового Mixypa та наявност1 Mixy-рово-сечоводного рефлюксу. Жодному з пац1ен-tíb, що було обстежено, не проводили x¡pypr¡4-ного лкування епюпадп до реконструкци шийки сечового Mixypa. Реконструкцт шийки проводилась за Young- Dees- Leadbetter з одночасною ре1мплантацею сечовод1в за Hendren, як1 вико-нувалися теля 1-го рокужиття. Стримуюча фун-кц1я сечового Mixypa визначалася за допомогою детального опитування з уточнениям мн1маль-ного перюду тримання ce4i, ступенем ннного сечовипускання (енурезу), або стресового нетримання ce4¡, визначали чутливють СМ та характер сечовипускання. За результатами обстеження, хворих було подтено на 4 групи у зале-жност1 вщ ступеня досягнення тримальноТ функ-ци сечового Mixypa. Група 1: до не!' включено nauicHTiB, що були cyxi вдень та bho4¡ без випад-kíb стресового нетримання ce4i бтьше, ыж 2 го-дини. Група 2: д1ти були cyxi вдень, але були етзоди випадкового HÍ4Horo сечовипускання (менш тж 2 етзоди за тиждень), або стресове нетримання з мш1мальним перюдом тримання
бтьше ыж 1,5 години. Група 3 - пац1енти мали денне та ннне нетримання сеч1, або стресове нетримання (перюд тримання був менше ыж 1 година). Пацюнти групи 4 мали постмне нетримання сечк Уродинамнне дослщження викону-валось одним дослщником не раыше 1 року теля пластики шийки сечового мкура. Обстеження вщкладали у випадках наявност1 ¡нфекц1Т сечо-вих шлях1в. Вщсутысть м1хурово-сечоводного рефлюксу пщтверджувалась мкцмною цистог-раф1ею. У вах патенте дослщження проводили дв1ч1, щоб пор1вняти результати та впевнитися у Тхнм в1рогщност1 Дти та Тх рщы були ¡нформо-ваы про мету дослщження, отримувався дозвт на проведения обстеження. Обстеження проводили без седаци. Трос з 31 пац1ент1в вимагали проводити катетеризацю сечового мкура п1д загальною анестезюю При цьому обстеження проводили через 24 години теля наркозу. Обстеження починали теля втьного сечовипускання. Цистометрт виконувалася в лежачому положены, катетеризац1я проводилася трансуретрально двоканальним катетером 7 Гг для одночасного введения рщини та вим1рювання внутр1шньо-м1хурового тиску (Рм1х). Внутриш-ньочеревний тиск (Р чер) вимфювали 5 Гг ба-лонним катетером, який розташовували у прямм кишцк Датчик тиску розмщували на р1вн1 симфь зу. Голчат1 ЕМГ електроди давали змогу контро-лювати активысть зовышнього уретрального ефнктеру у стан1 покою, п1д час наповнення та сечовипускання. Точне встановлення електродв контролювали шляхом в1зуал1заци нормальних потенцал1в активность Сечовий м1хур штучно заповнювали ф^юлопчним розчином, пщгр™м до температури 37° С з стандартною швидюстю 5-10мл/хв. Стан сечового мкура контролювали протягом усього часу обстеження для виявлення нестабтьних скорочень та втрат рщини поза катетером. Введения рщини припиняли, коли дитина починала скаржитися на невщкпадну не-обхщнють сечовпускання або дискомфорт. У па-ц1ент1в з нетриманням сеч1 спостер1гали видн лення рщини поза катетером, ¡нфуз1ю припиняли, коли втрати рщини були постмними, або були вищ1 за швидкють ¡нфузи. Пац1ент1в просили починати сечовипускання теля заюнчення ¡нфу-зи, при цьому катетер залишали на м1сц1 для оцшки характеру сечовпускання та з одночасною реестрац1ею припинення снерпчноТ ЕМГ активност1. П1д час цистометрИ" визначали зали-шковий обсяг сеч1, вважали ¡нформативним, як-що цей обсяг сягав > 10% максимального обсягу сечового м1хура. В1ковий (нормальний) об'ем сечового м1хура визначали за формулою Нои1е [11]: (16хвк) + 70 мл. Приймаючи до уваги ц1 данн1, розраховували максимальний цистомет-ричний об'ему м1хура (МЦО), в1дсоток в1д розра-хункового об'ему згщно з в1ком. У пац1ент1в з не-
триманням сеч1 реестрували скорочення детру- Стьюдента та двошляхового непараметричного зору п1д час сечовипускання, наявнють або вщ- тесту Уты для визначення в1рогщност1 та важ-сутысть детрузор - сфнктерноТ дюснегри. Ре- ливост1 уродинамнних показниюв у 4-х трупах. зультати анал^ували за допомогою критер1ю
Результати та 1х обговорення Стан тримальноТ функцИ сечового м1хура вивчений у 31 патента. Дан1 представлен! у таблиц! №1.
Таблиця № 1.
Уродинам/чн! показники тримально)'функцпсечового м\хура в групах пац/ент/в.
Група 1 2 3 4
Ктькють хворих 10 5 13 3
Об'ем СМ (мл) 162(83,5) 161 (81,3) 113 (91,4) 54,6 (32,5)
ТискнаприкЫц1 заповнення СМ (см.вод.ст) 30,1(13,2) Р< 0,001 32,4(9,02) Р<0,005 47,54(22,4) Р<0,001 41,0 (46,7) Р<0,0005
Показник Хойле (%) 87,6 (11,9) 64,6 (26,7) 60,9 15,01) -
Кгпькють пац1ент1в з нестабтьними скорочен-нями детрузору 2 3 8 1
Кть-сть пац1ент1в з1 скороченнями детрузору 6 3 3 0
Уа пащенти з нерегульованим вщкриттям сечового м1хура мали незадовты-м результати фо-рмування тримальноТ функци ( 3 групи з 4). Не вщмнено суттевоТ р1зниц1 серед груп пац1ент1в у залежност1 вщ в1ку, у якому виконували форму-вання сечового м1хура ( перша чи третя доба), термну, що пройшов вщ операцп пластики ший-ки сечового м1хура до обстеження, в1ку патента п1д час обстеження. Значения максимального цистометричного обсягу були вищими в груп1 №1, ыж в груп1 №3, але р1зниця не була статис-тично в1ропдна (Р<0,05). Пац1енти групи №1 мали бтьший об'см сечового м1хура та нижч1 показники тиску наприкнц1 заповнення сечового мн хура, ыж у груп1 №3. При цьому паценти у груп1 №3 мали бтьш1 значения еластичност1 сечового м1хура, з значениям показника Хойле 88%; чоти-ри патента мали нормальний показник Хойле -98,1% максимального цистометричного об'ему. Показник Хойле був вфогщно вищим у грут №1, ыж у груп1 №3 (Р=0,0035). Вщмнена персисти-руюча активнють сфнктера у 10 д1тей, що було заресстровано ЕМГ п1д час сечовипускання. Ц1 пац1енти не мали невролопчних порушень. 8 ¡з
Вплив нестабтьних скорочень сечового м'кура на у
10 мали значний обсяг резщуальноТ сечг У 12 пац1ент1в скорочення детрузору повины були стимулюватися п1д час сечовипускання, але ттьки 5 ¡з них були спроможними до ефективно-го сечовипускання. 9 пац1ент1в використовували додатково скорочення м'яз1в передньоТ черевноТ стшки ( слабю скорочення, тиск < 50 см вод.ст.) п1д час сечовипускання. Обсяг залишковоТ сеч1 був значним у 4-х ¡з цих пацент1в. У 10 д1тей нь яких скорочень детрузору не було вщмнено пщ час сечовипускання.
П1д час обстеження визначено вплив об'ему сечового м1хура на тримальний статус: 8 пац1ен-т1в мали максимальний цистометричний об'ему > 200мл, та 23<200 мл. Середы значения об'ему сечового м1хура у 31 патента були131,6 мл. Вн ковий показник д1тей п1д час первинноТ пластики сечового м1хура були нижчими у пац1ет1в з об'емом сечового м1хура >200 мл.(10,5 д1б проти 30,8 ). 1з 8 пац1ент1в з об'емом сечового м1хура бтьшим за 200 мл 6 мали нормальну тримальну функцю (група №1) у пороняны з 4 ¡з 23 з обся-гом сечового м1хура, меншим за 200 мл (група №1) (Р<0,001).
Таблиця № 2
чам1чн1 показники та тримальну функцию у групах пац/ент/в.
УродЫам1чш показники Нестабтьы скорочення СМ присутш Нестабтьы скорочення СМ вщеуты
№ пац1ент1в 14 17
Значения максимального цистометричного об'ем СМ (мл) 116,0(80,37 146,7 (94,15)
% вщ очкуваного вкового значения 44,9 (26,3) 65,4 (41,1)
Показник Хойле (%) 63,4 (17,8) 84,2 (17,4)
Група пац1ент1в
№1 та 2 5 10
№ 3 8 5
№ 4 1 2
Пщ час обстеження вщмнено, що низький тиск наприкнц заповнення СМ веде до повть-ного зростання обсягу СМ п1сля проведено! пластики шийки СМ. Однак високий тиск наприкшц1 заповнення не приводив до бтьшого об'ему СМ теля пластики та передбачав недостатню елас-тичысть сечового м1хура. Частота нестабтьних
скорочень була вища у пащентв з максималь-ним цистометричним об'емом, меншим за 200 мл.(11 ¡з 23), ыж у пац1ент1в, що мали максимальний цистометричний обсяг бтьший за 200 мл (3 ¡з 8).
Нестабтьы скорочення були виявлеы у 14 (45%) ¡з 31 патента ( Таблиця № 2). Частота не-
BÎCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
стабтьних скорочень була вища у групи № 3, ыж у групи №1. Бтьш того, ц скорочення про-довжувалися при катамнестичному вивчеы теля 1 року. Три паценти могли вщчувати нестабты-м скорочення, як1 виникали п1д час обстеження, 4 мали пщткання сеч1 поза катетером, що супро-воджувалося скороченнямидетрузору. Значения максимального цистометричного обсягу були нижч1 у пац1ент1в з нестабтьними скороченнями ыж у пац1ент1в без цих скорочень. Еластичнють, показник Хойле були також нижч1 (Таблиця № 2) у пац1ент1в з нестабтьними скороченнями, що вказувало на те, що функцюналы-м можливост1 цих сечових м1хур1в були взагал1 г1рш1. 1з 13 па-ц1ент1в з ннним нетриманням сеч1 8 мали неста-бты-м скорочення. Високий тиск наприкнц запо-внення сечового мкура був встановлений як ва-жливий фактор, що впливае на незадовты-м ре-зультати лкування, викликае попршення стану верхых сечових шлях1в. У вах 31 пац1ент1в була нормальна функцт верхых сечових шлях1в за даними УЗД та радюзотопноТ ренографи. Пюля пластики шийки сечового мкура у 2/3 пац1ент1в, у яких тиск наприкнц заповнення був нижчим за 40 см вод. ст. мали ознаки необструктивного гщ-ронефрозу у пороняны з 5% у пац1ент1в, у яких тиск наприкнц1 заповнення був бтьшим за 40 см вод.ст. (Р=0,001). 12 ¡з цих д1тей мали високий тиск наприкнц1 заповнення, (бтьший за 40 см вод. ст.) та 16 мали менший ыж 40 см вод..ст. Чотири ¡з шютьох пац1ент1в з рецидивним реф-люксом теля уретеронеоцистостоми мали зни-ження еластичност1 сечового мкура з тиском наприкнц заповнення, що перевищував 40 см вод. с.
Вважаеться, що найважлившими критер^ми, як1 значною м1рою впливають на досягнення тримання сеч1 у патенте з екстроф1ею сечового мкура теля пластики е об'ем сечового мкура >100 мл, функцюнальна довжина уретри >2,0 см, початковий уретральний тиск п1д час зачи-нення сфнктера >60 см вод.ст. [12,14]. Ц1 фак-тори не беруть до уваги патолопчну динамку сечового м1хура у цих пацент1в як до так \ теля реконструкци шийки сечового мкура. Визначена [9,12,13] патолопчна динамка сечового мкура у пац1ент1в з екстрофюю сечового мкура теля ре-конструктивних втручань, а також \ у пац1ет1в, яким проводилися багаторазов1 пластики шийки сечового м1хура та нав1ть у пац1ент1в з штучним сфнктером сечового мкура. Автори використо-вували ф^юлопчне заповнення сечового мкура та надлобкову катетеризац1ю, тиск при якому виникало пщткання сеч1, був визначений у пацн ент1в з нетриманням сеч1 як мУмальний загаль-ний тиск у сечовому м1хур1 пщ час ф^юлопчного заповнення, який веде до пщткання сечь Низь-кий обсяг сечового м1хура та нестабтьы скоро-
чення у поеднант з пщтканням ce4i cnocTepira-ли майже у bcîx цих пацент1в.
Наш1 даы охоплюють групу пац1ент1в з екст-роф1ею, яким виконувалась пластика сечового Mixypa дуже ni3HO (30 fli6), як1 вже мали значы прояви циститу та ф1брозне перетворення сечового Mixypa. При цьому задовты-ii результати стримувальноТ функцИ' сечового Mixypa були досягнув у половини пацент1в (група 1 та 2). паценти мали вищ1 показники максимального цистометричного обсягу (162 мл), ыж пац1енти групи 3 (133мл.). Серед фактор^, що впливають на об'ем сечового Mixypa, слщ видтити bîk пацн ента та ycnix при виконаны первинноТ пластики сечового Mixypa, тиск закриття уретри теля пластики шийки, та наявнють нестабтьних скорочень детрузору. Значения максимального цистометричного обсягу у пац1ет1в з остаными (116 мл) були нижч1, ыж у пацент1в з стабтьним Mi-хуром (146,7 мл). Ант1холнерпчна тератя теля закриття Mixypa може бути устшною у пац1ент1в 3i нестабтьними скороченнями [10]. Показник еластичност1 вивчався за допомогою критер1ю Хойле, цистометричний показник пщ час натурального заповнення для кращоТ еластичност1 визначався як тиск наприкнц1 наповнення, менший за 10 см вод.ст. Еластичы властивост1 сечового Mixypa були значно кращими у пац1ент1в з кращою тримальною функцию. Сечовий Mixyp з поганою еластичнютю досягае значного тиску наприкшц заповнення та тиску закриття уретри при значно меншому o6'eMi та викликае нетри-мання ce4i. Тиск закриття уретри використову-вався як доповнення, щоб контролювати ефек-тивн1сть пластики шийки сечового Mixypa. Таким чином, зниження еластичних властивостей сечового Mixypa теля пластики його шийки може привести до високого тиску напришц1 заповнення, який пщвищуе тиск при закритт1 уретри та е приводом до постмного нетримання ce4i теля реконструкци. Бтьше того, максимальний уретральний профтометричний тиск не мае кореля-тивного зв'язку з тиском при якому виникае niflTi-кання ce4i. BncoKi значения тиску наприкнц заповнення, бтьш1 за 40 см b.c. можуть також ушкоджувати BepxHi ce40Bi шляхи. Нестабтьт скорочення, що було виявлено у 45% пац1ент1в у нашому досл1дженн1, можуть бути прямими чин-никами, що спичиняють нетримання ce4i та ви-кликають за погане зростання об'ему сечового Mixypa. HecTa6inbHi скорочення Mixypa можуть також викпикати Hi4He нетримання сечь Вщсут-HicTb нестаб1льних скорочень добре узгоджуеть-ся з кращою еластичнютю. ETionori4Hi фактори нерелаксуючого зовтшнього сф1нктеру не ви-значен1 у 10 пац1ент1в nifl час мкцмно!' цистоуре-трограф1Т .TaKi дан1 ще не приводилися у л1тера-Typi та можуть бути чинниками недостатнього в1дновлювального потенц1алу п1сля реконструк-
тивних втручань на сечовому м1хур1. Значна мо-бт1зац1я та повторы втручання е приводами цих спостережень.
Нормальне сечовипускання, як було показано, бтьше залежить вщ якост1 детрузору, ыж вщ тиску, який викликае пщткання сечг У нашому дослщжены краще скорочення детрузору спо-стер1галося у бтьшост1 пац1ент1в з задовтьним триманням сеч1, що свщчило про кращу внутрн шню якють детрузору у цих пацент1в. Функця сечовипускання покращувалася з часом, коли д1ти вчилися використовувати скорочення чере-вних м'яз1в п1д час сечовипускання. У перспекти-в1 подальших розробок у данному напряму е не-обхщысть створення ф^юлопчних метода коре-кци вади п1д контролем функцюнальних метода обстеження.
Висновки:
1. Етюлопчы фактори нетримання сеч1 у па-ц1ент1в з екстоф1ею сечового м1хура пюля пластики його шийки е мультифакторними (малий обсяг сечового м1хура, недостатня розтяжимють та нестабтьы скорочення).
2. Рання х1рурпчна корекц1я ЕСМ полтшуе умови формування сечового м1хура, впливае на подальшу функц1ю тримання сечг Реконструкц1я шийки сечового м1хура при його малих розм1рах викликае стмке попршення еластичних власти-востей сечового м1хура.
3. Уродинам1чне обстеження ЦеТ групи хво-рих виявляе р1зы чинники, що спричиняють не-
тримання сеч1 та допомагае у плануванн! пода-льшоТ Tepaniï.
Л1тература
1. Возианов А.Ф., Сеймивский Д.А., Бекмуратов У. Болезни мочевого пузыря у детей.-К.: Здоров'я, 1992.-216 с.
2. Зайцев B.I. Система не1нвазивно'| д1агностики функц1о-напьних порушень уродинам1ки нижых сечових шлях1в // Уролог1я.- 1999.-№1.-С.40-44.
3. Люлько А.В., Терещенко А.В. Нарушения уродинамики мочевыводящих путей у детей.-Днепропетровск.: Поро-ги,1995.-375 с.
4. Трошин В.М., Радаева Т.М., Куркина С.А.. Расстройства мочеиспускания у детей.- Нижний Новгород,1999.-21 с.
5. Bhatnagar V. Lal R., Mitra D.K. Bladder neck reconstruction in exstrophy bladder// Ped.Surg.Int.-1999.-Vol.15.- P.290-293.
6. Campbell M., Harrison J. Urology. -Philadelphia.: Saunders, 2003.- 1880p
7. Epidemiology of bladder exstrophy and epispadias: A communication from the International Clearinghouse for Birth Defects Monitoring Systems // Teratology.-1987.-Vol.36, N2.-P.221.
8. De Jong T.P.V Treatment of bladder exstrophy and epispadias //Europ.Urol.-1999.-Vol.36, N 1.- P.1-9.
9. Diamond D.A., Bauer S.B, Dinlenc C. Normal urodinamics in patients with bladder exstrophy: are they achievable? // J. Urol.-1999.-Vol.162, N2.- P.841-845.
10. Hallowell J.G., Hill P.D., Duffy P.G. Bladder function and dysfunction in exstrophy and epispadias. //Lancet-1991.-Vol. 38, N3.-P.926-928.
11. Houle A.M., Gilmour R.F., Churchill B.M. What volume can a child normally store in the bladder at a safe pressure ? // J.Urol.-1993.-Vol.149, N2.-P.561-564.
12. Mathews R., Gearhart J. Modern staged reconstruction of bladder exstrophy-still the gold standard // Urol.-2005.-Vol.65, N1.-P.2-4.
13. Merguerian P.A., McLorie.G.A., McMullin N.D., Continence in bladder exstrophy: determinants of success.// J.Urol.-1991.- Vol.145.,N 4.,P.350-352.
14. Taguri A.G.,Churchill B.M., Jeffs R.D. Gas cystometry in cases of continent bladder exstrophy // J.Urol.-1978.-Vol.119, N 6.- P.536-537.
Реферат
УРОДИНАМИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА БОЛЬНЫХ НА ЕКСТРОФИЮ МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ Македонский И.А.
Ключевые слова: екстрофия мочевого пузыря, недержание мочи, реконструкция, уродинамика.
Проведено уродинамическое обследование 31 ребенка, оперированного по поводу экстрофии мочевого пузыря. Выявлена мультифакторная природа нарушений мочеиспускания у этой группы больных, характерными изменениями были малый объем мочевого пузыря, его низкая растяжимость, нестабильные сокращения. Отмечено улучшение результатов лечения в случаях ранней хирургической коррекции. Предложено проводить уродинамическое исследование всем детям с экстрофией мочевого пузыря.
Summary
URODYNAMIC CHARACTERISTICS OF PATIENTS WITH URINARY BLADDER EXTROPHY Makedonskiy I.A.
Key words: urinary bladder extrophy, enuresis, reconstruction, urodynamics.
31 children having been operated for urinary bladder extrophy were subjected to urodynamic inspection. The multifactor nature of urination disorders in these patients have been established, and its typical changes are represented by small urinary bladder capacity, its low stretchability, unstable contractions. The early surgical correction provides better results. We offer to carry out urodynamic examination of all children with urinary bladder extrophy.
