CC BY
9
В1СНИК Украшсько! медично! стоматолог! чно! академи
УДК: 616.523-022.3
АНАЛ13 СТАНУ ЗДОРОВ'Я ХВОРИХ НА 1НФЕКЦ1ЙНИЙ М0Н0НУКЛЕ03 ЗА ДАНИМИ П0ЛТАВСЬК01 0БЛАСН01 КЛ1Н1ЧН01 1НФЕКЦ1ЙН01 Л1КАРН1
Литвиненко Ю.В.
Кафедра ¡нфекцмних хвороб з епщемюлопею
Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Актуальнють проблеми ¡нфекцмного мононуклеозу (1М) зумовлена зростанням захворюваност1 серед дорослого населения та можливою хроызацсю. Хроызаци ¡нфекци сприяе наявысть супутньоТ патологи, на тл1 якоТ розвинувся 1М. Але питання щодо комплексно!' оцнки преморбщного фону у хво-рих на 1М потребуе уточнения.
Мета дослщження - комплексно оцнити стан здоров'я хворих на 1М за даними поглибленого клнь ко-анамнестичного \ лабораторного обстеження.
Обстежено 70 хворих на 1М (жночоТ стат1 - 31, чоловноТ - 39) вком вщ 14 до 65 роюв, як1 лкували-ся в д1агностичному вщдтены ПолтавськоТ обласноТ кпннноТ ¡нфекцмноТ л1карн1 протягом 2001-2005 роюв. Дагноз 1М встановлювали на основ! типових кпУчних прояви та показниюв гемограми, пщтвер-джували виявленням ДНК в1русу у кров1 методом пол1меразноТ ланцюговоТ реакци. Вам було прове-дене поглиблене загально-кпннне обстеження, проаналЬоваы дан1 амбулаторних карт, виконаы до-датков1 обстеження згщно з д1агностованою патолопсю ¡з залученням для консультацм вщповщних фах1вц1в.
Проведен! дослщжння показали, що у 55 хворих на 1М (78,6%) мали мюце ¡нш1 соматичы захворю-вання. Найчаст1ше виявлялася хроннна патолопя шлунково-кишкового тракту (40%), дихальних шля-х1в (30%), сечо-статевоТ (24,3%) та нервовоТ систем (20%). Привертае увагу, що у 32 хворих (45,7%) д1агностовано дектька супутых соматичних захворювань.
Так, гастодуодеыт д1агностований у 7 хворих (10%), дискнез1я жовчовивщних шлях1в - у 15 (21,4%), холецистит - у 14 (20%), гепатит нез'ясованоТ етюлоги - у 1 (1,4%), виразкова хвороба шлун-ку - у 1 хворого (1,4%). Хронны захворювання травноТ системи частое ресструвалися у хворих ¡з тяжким переб1гом 1М. У 18 хворих (25,7%) виявлеы ознаки тонзил1ту, у 8 (11,4%) - гаймориту, у 1 (1,4%) - риыту, у 1 (1,4%) - бронх1ту. Хроннний тслонефрит був д1агностований в анамнез! у 16 хворих (22,8%), сечосольвий д1атез та сечокам'яна хвороба - у 5 (7,1%), хроннний аднексит - у 2 (2,8%). У 14 хворих на 1М (20%) вком вщ 15 до 33 роюв анамнестично вщмналися захворювання нервовоТ системи, серед яких ВСД - у 10 хворих (14,3%), дисциркулятона енцефалопат1я - у 2 (2,8%), церебро-астеннний синдром - у 1 (1,4%), м1грень - у 1 (1,4%), ептепая - у 1 хворого (1,4%). У 6 хворих (8,6%) 1М перебрав на тл1 захворювань серцево-судинноТ системи: ревматизм, вроджений дефект м1жшлуно-чковоТ перетинки, ппертоннна хвороба. У 8,6% обстежених в анамнез! виявлялися ¡нш1 хронны вог-нища запалення: фурункульоз, п-лйний л1мфадеыт, гщрадеыт. У 1 хворого при лкуваны в стацюнар1 вперше була д1агностована спадкова гемол1тична анем1я МЫковського-Шофара.
Отже, за даними проведеного дослщження у 78,6% хворих на 1М д1агностуються хронны захворювання травноТ, дихальноТ, сечостатевоТ та нервовоТ систем, що слщ враховувати при лкуваны та по-дальшому вивчены наслщюв хвороби.
УДК 615.711.5
ЗАЛЕЖН1СТЬ Л1КУВАНЯ ТА ПЕРЕБ1ГУ РЕН0ПАРЕНХ1МН01 АРТЕР1АЛЬН01 Г1ПЕРТЕНЗ11 В1Д П0Л1М0РФ1ЗМУ ГЕНА РЕЦЕПТ0РА Д0 АНГ10ТЕНЗИНУ- II ПЕРШ0Г0 ТИПУ
Нерух 1.А.
Кафедра внутршых хвороб з доглядом за хворими
Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Роль генетичних чинниюв в розвитку артер1альноТ ппертензи (АГ) на сучасному етат розвитку ме-дичноТ науки е доведеною. Вважасться, що у 5-20% хворих на АГ ппертензивний синдром носить сим-птоматичний характер, серед них ренопаренх1мна артер1альна ппертенз^ (РГ) посщас провщне мюце, скпадаючи 29-35 %.
Ренн-ангютензивна система (РАС) вщграс важливу роль у пщвищены артер1ального тиску (АТ), прогресуваны ураження нирок. Найбтьш активною ланкою РАС вважають ангютензин II (АТ- II), вн спричинюс вазоконстрикцю, впливаючи на гладю м'язи судин. Вплив АТ- II на нирки полягас в моду-ляци ниркового кровотоку, швидкост1 клубочковоТ фтьтраци, тубулярноТ реабсорбци натр1ю \ води.
Актуалып проблеми сучасноУ медицини
Дан1 л1тератури щодо асоц1аци пол1морфних фактор^ АТ1Р з розвитком та переб1гом АГ при за-хворюваннях нирок е суперечливими \ стосуються здебтьшого гломерулярних уражень. Усе це обу-мовлюе необхщнють вивчення пол1морф1зму АТ1Р у хворих на РГ на тл1 хроннного тслонефриту.
Обстежено 60 чоловшв вком вщ 25 до 60 роюв, хворих на РГ, що розвинулась внасл1доктубулон-терстиц1ального ураження нирок. Середнм вк хворих становив 41,22 ± 6,8. Уам хворим проведено ретельне кпннне, лабораторне та ¡нструментальне обстеження.
3 метою визначення ступеня ураження оргаыв- цтей хворим призначали електрокардюграфнне та ехокардюскопнне дослщження, огляд очного дна, реоенцефалограф1ю, консультаци офтальмолога \ невропатолога. 3 метою вивчення алелей пол1морфноТ дтянки (А1166С) гена судинного рецептора до АТ -II Р1 видтяли геномну ДНК ¡з венозноТ кров1 обстежуваних методом фенол-хлороформноТ екс-тракци. Пол1морфну дтянку ДНК амплфкували за допомогою пол1меразноТ ланцюговоТ реакци на ам-пл1ф1катор1 „Терцик" (Москва). Хворим призначали ппотензивну тератю з ¡ндивщуальним пщбором доз (кандесартан цилексетил 4-12 мг на добу), комбновану тератю по показаниях (амлодипш, г1пот1а-зид).
В результат! дослщжень виявлено високу частоту алеля А I генотитв АА I АС серед хворих на РГ. Генотип АА спостер1гався у 29,2%, АС - 66,7%, СС - 4,2% вщповщно. В1к виникнення РГ у пац1ент1в з генотипом АА був дещо бтьшим (у 1,2 рази), ыж з генотипом СС, I скпадав: у хворих з генотипом АА -51, 9 ± 3,2; АС- 41,9 ±5,1; СС- 44 р. Тяжкий переб1г РГ вщзначено майже у 7 раз1в бтьше у хворих з генотипом АА (58,33%), ыж з генотипом СС (8,33%). Пюля 6 мюяц1в ппотензивноТ терапи у ваххворих спостер1галась адекватна корекця АТ.
АналЬуючи отримаы дан1, можна зробити висновок, що хвор1 на РГ мають високу частоту алеля А та генотитв АА I АС. Наявнють алеля А серед хворих е прогностично несприятливою ознакою щодо розвитку I переб1гу РГ. Пацснти з генотипом АС та СС потребували бтьш активно! г1потензивноТ терапи для корекцп АТ. Отримаы результати дають можливють передбачити вплив пол1морф1зму гена АТ1Р у хворих на РГ на розвиток I переб1г АГ та чутливють пац1ент1в до г1потензивноТ терапи.
УДК: 616.523-022.3
ОБГРУНТУВАННЯ АЛГОРИТМУ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ 13 ГЕРПЕТИЧНИМИ УРАЖЕННЯМИ ОКА
Онисъкгв Т.М.
Кафедра ¡нфекцмних хвороб з епщемюлопею
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Ураження структур ока герпесв1русами частше пов'язане з вкусом простого герпесу 1 типу (ВПГ 1), цитомегалов1 русом (ЦМВ) та вкусом Варщелла Зостер (ВВЗ). Герпесвфусы ураження ока харак-теризуються тривалим переб1гом, часто рецидивують, переб1гають тяжче у хворих ¡з ¡мунними пору-шеннями, можуть супроводжуватися ускладненнями, що потребуе комплексного пщходу до д1агности-ки та лкування. М1ж ¡ншим герпетичы ураження ока сприймаються лкарями як виключно офтальмоло-пчна проблема, що призводить до недооцнювання стану хворого I позначаеться на ефективност1 лку-вання.
Мета нашого дослщження - розробити алгоритм обстеження хворих ¡з герпесв1русними ураження-ми ока.
Алгоритм обстеження розроблявся на основ! власних спостережень I даних науковоТ л1тератури I включас 3 етапи:
першим е огляд офтальмолога з використанням загальноприйнятих ¡нструментальних метода, електрофЬюлопчних, ангюграфнних дослщжень з метою встановлення кпннного офтальмолопчного д1агнозу. Важливе значения при цьому мае ч1тке визначення ктннноТ форми, що дозволяс припустити можливий етюлопчний чинник ¡нфекцмного генезу. Так, при ¡нфкуваны ВПГ1 переважно д1агносту-ються блефарит, кон'юнктив1т, кератит, еп1тел1альний та стромальний увеТт, ретитт, ЦМВ - увеТт, ре-титт, хорюретиыт, кон'юнктив1т, ВВЗ - кератоувеТт, кон'юнктив1т, поверхневний I стромальний кератит.
на другому - хворому проводиться комплексне загальнокпннне обстеження амейним лкарем, терапевтом, ¡нфекцюнютом з метою виявлення можливих уражень герпесв1русами ¡нших оргаыв-мшеней, а також д1агностики супутньоТ патологи. При наявност1 ознак генерал1зованоТ форми герпе-тичних ¡нфекцм обов'язково призначасться консультац1я лкарячнфекцюнюта й ¡мунолога, за необхщ-ност1 - ¡нших спец1ап1ст1в згщно з д1агностованою патолопсю.
На третьому - використовуються специфны методи д1агностики, як1 дозволяють встановити етюлопчний чинник ураження ока, а також супуты хронны ¡нфекцмно-запальт захворювання, що е вкрай
Том 6, Выпуск 4
139
