CC BY
8/ А. П. Савва, Л. П. Есипенко, Т. Н. Тележенко, С. С. Ковалев // Политематический сетевой электронный научный журнал Кубанского государственного аграрного университета. - 2017. - № 125. - С. 102111.
12. Ничипуренко, Е. Н. Изменения содержания общего гумуса в почве травяно-зернопропаш-ного севооборота в зависимости от системы удобрений в низинно-западинном агроландшафте / Е. Н. Ничипуренко, А. А. Магомедтагиров // Научное обеспечение агропромышленного комплекса: Сборник статей по материалам 74-й научно-практической конференции студентов по итогам НИР за 2018 год, Краснодар, 26 апреля 2019 года / Ответственный за выпуск А.Г. Кощаев. - Краснодар: Кубанский государственный аграрный университет имени И.Т. Трубилина, 2019. - С. 55-56.
13. Шеуджен, А. Х. Влияние длительного применения удобрений на физико-химические и агрохимические свойства почвы, урожайность и качество сои / А. Х. Шеуджен, Л. М. Онищенко, Ю. А. Исупова // Плодородие. - 2013. - № 1(70). - С. 2628.
14. Шеуджен А.Х. Влияние макроудобрений на питательный режим чернозема выщелоченного и урожайность ячменя озимого при выращивании в центральной агроклиматической зоне Краснодарского края / А. Х. Шеуджен, С. С. Ковалев, Т. Н. Бондарева, М. А. Осипов // Рисоводство. - 2021. -№ 2(51). - С. 46-54.
15. Шеуджен А.Х. Влияние микроудобрений на продуктивность агроценоза ячменя озимого при его размещении на черноземе выщелоченном За-
падного Предкавказья / А. Х. Шеуджен, Т. Н. Бондарева, С. С. Ковалев, М. А. Осипов // Энтузиасты аграрной науки: Сборник статей по материалам Всероссийской научно-практической конференции, посвященной 310-летию Йогану Готтшальку Валлериусу и 90-летию академика Ефимова Виктора Никифоровича, Краснодар, 05-06 сентября 2019 года / Ответственный за выпуск А.Х. Шеуджен. - Краснодар: Кубанский государственный аграрный университет имени И.Т. Трубилина, 2019. - С. 156-165.
16. Шеуджен А.Х. Кремний и методы его определения / А. Х. Шеуджен, В. П. Суетов, Т. Н. Бондарева, С. С. Ковалев; КУБАНСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ АГРАРНЫЙ УНИВЕРСИТЕТ ИМЕНИ И.Т. ТРУБИЛИНА, ФЕДЕРАЛЬНЫЙ НАУЧНЫЙ ЦЕНТР РИСА. -Майкоп: ОАО «Полиграф-ЮГ», 2021. - 112 с. -ISBN 978-5-7992-0972-8.
17. Шеуджен А.Х. Минеральные удобрения и урожай сельскохозяйственных культур выращиваемых на черноземе выщелоченном прикубанской низменности / А. Х. Шеуджен, Л. М. Онищенко, М. А. Осипов, Еспенко С.В., Ковалев С.С.// Итоги выполнения программы фундаментальных научных исследований государственных академий на 20132020 гг.: Материалы Всероссийского координационного совещания научных учреждений-участников Географической сети опытов с удобрениями, Москва, 16-17 апреля 2018 года / Под ред. акад. РАН В.Г. Сычева. - Москва: Всероссийский научно-исследовательский институт агрохимии имени Д.Н. Прянишникова, 2018. - С. 391-400.
АНАЛ1З СТАНУ Л1СОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ДП СЛАП «КАМ1НЬ-
КАШИРСЬКАГРОЛ1С»
Мороз В.В.
Полiський нацюнальний утверситет кандидат сшьськогосподарських наук Житова О.П. доктор бiологiчних наук, професор Полiський нацюнальний утверситет Михальчук С.В. Полiський нацюнальний утверситет, студент
Бородшчук О. О. Полiський нацюнальний утверситет, студент
ANALYSIS OF THE STATE OF FORESTRY LAND IN SE SFAE "KAMIN-KASHIRSKAGROLIS"
Moroz V.
Polissia National University Candidate of Agricultural Sciences Zhytova O. Polissia National University Doctor of Biological Sciences, Professor Mikhalchuk S. Polissia National University, student Borodiychuk O. Polissia National University, student
Анотащя
Проаналiзовано стан та динам^ земель Державного тдприемства «cne^ani30BaHe лiсогосподарське агропромислове шдприемство» «Камшь-Каширськагролю», щодо обсяпв лiсокористувaння, розподiлу площ люових дiлянок за пaнiвними породами, типами люорослинних умов зростання, групами вшу та по-внотою.
Abstract
Analyzed the state and dynamics of lands of the State Enterprise "Specialized Forestry Agro-Industrial Enterprise" "Kamin-Kashirskagrolis" on the volume of forest use, distribution of forest areas by dominant species, types of forest growing conditions, age groups and completeness.
Ключовi слова: патвт породи, категори лгав, лiсовi дшянки, розподш насаджень.
Keywords: dominant species, forest categories, forest areas, distribution of plantations.
Вступ. У наукових працях таких aBTopiB як Р.1. Беспалько [1], М.С. Бопра [2], Т.£. 3iH4eHKO [3], О.С. Новотов [4], М.А. Хвесик [10], О.А. Чернявсь-кий [11] та iH. придметься значна увага ефектив-ному, рацiональному та заощадливому веденню ль сового господарства. Нинi багато уваги придшя-еться екологiчно безпечному використанню лiсових та земельних ресурав. Динамiка змiн земе-льних ресурав на законодавчому рiвнi вимагае по-стiйного дослiдження питання основних розвитшв галузей, заходiв полiпшення виробничого процесу, вдосконалення теперiшнiх методiв виробництва, покращення заходiв реалiзацii продукцii на державному i свiтовому ринках, вдосконалення земельних та економiчних вщносин та iн.
Питанню рацiонального ведення господарства i вивченню стану земельних ресурав займаються науковцiв рiзноi' сфери дiяльностi - економiсти, ге-одезисти, люники, аграрй' (В.1. Самоплавський [6], В.Д. Солодкий [7], П.О. Сухий, М.Д. Заячук [8], Фу-рдичко О.1., Лавров В.В. [9]). Для бшьш детального вивчення процесу трансформаций земельних ресур-сiв у наукових дослщженнях використовують аеро-фотознiмки, космiчне зондування землi.
Детальний аналiз земельних ресурав, також сприяе створенню нових територш для природоза-повiдного фонду, покращення об'екпв призначе-них для рекреацшного вiдпочинку, розширення та формування територiй екологiчноi' мережi, рацюна-льне ведення лiсового господарства.
Мета дослщжень. Основною метою наших до-слвджень е детальний аналiз стану земельних ресурав та його використання у державному шдприем-ствi спецiалiзованого лiсогосподарського агропро-мислового пiдприемства «Камшь-
Каширськагролю» .
При проведенi дослщжень ми розглянули ме-тодичний шдхвд вiд загального до единого i вiд единого до загального.
З щею метою було проведено детальний аналiз статистичних показникiв державного щдприемства СЛАП «Камшь-Каширськагролю».
Результати дослвджень. Державне щдприемс-тво «спецiалiзоване люогосподарське агропромислове шдприемство» «Камшь-Каширськагролю»,
розташоване в пiвнiчнiй частинi Волинсько! обла-CTi на територй' Камiнь-Каширського адмшютрати-вного району. Контора лiсгоспу знаходиться в м. Камшь-Каширський [5].
Район розташування пiдприeмства належати до числа райошв областi 3i слабо розвинутою про-мисловiстю. Проввдною галуззю народного господарства е сiльське господарство з вирощуванням зе-рнових культур i виробництвом м'ясо-молочно! продукцii.
Перероблюванням деревини займаеться саме шдприемство, приватнi пiдприемства та щдприе-мщ.
Лiсистiсть адмiнiстративного району, на тери-торп, якого розташоване щдприемство складае 41%.
Лiси на територп району розташоваш невеликими масивами та урочищами.
Район розташування тдприемства характеризуемся розвинутою мережею шлямв транспорту загального користування. Основними транспорт-ними магiстралями в зонi дiяльностi лiсгоспу е те-риторiальна автодорога Ратне-Камшь-Каширсь-кий-Любешiв, Седлище-Камшь-Каширський-Ко-вель, а також репональш Луцьк-Маневичь Любешiв-Дольськ.
Протяжнють лiсогосподарських дорiг на територй тдприемства складае 713,8 км, iз них з твердим покриттям 2,7 км. Загальна протяжтсть шляхiв транспорту за нормативами на 1000 га площi складае 13,5 км, а стутнь забезпеченостi вщповвдно до нормативiв - 53% [5].
Заготовлена деревина вивозиться для перероб-лення на нижнiй склад, який знаходиться в м. Камшь-Каширський. Пунктами вiдвантаження дере-вини з тдприемства е ст. Камшь- Каширський.
Господарська дiяльнiсть ДП СЛАП «Камшь-Каширськагролю» спрямована на рацiональне та ефективне використання люових ресурсiв, шдви-щення грунтозахисних, санiтарно-гiгiенiчнi оздоро-вчих, естетичних та iнших корисних функцш лiсу.
Показники таблицi 1. вказують на високу ште-нсившсть ведення лiсового господарства.
Таблиця 1
Основт показники ведения люового господарства. Рiвень iнтенсивного ведения лiсового господарства.
Найменування показнишв Одиниця вимiрю-вання Люовпорядку-вання 2006 р Люовпорядку-вання 2020 р.
1. Рiчний обсяг лiсокористуваиия (лшвщ) - усього в т.ч. ввд рубок головного користування тис.м3 58,8 45,5
2. Середнш обсяг люокористування з 1 га вкритих люовою рос-линнютю лiсових дiлянок м3 1,79 1,39
3. Рiчний обсяг робгг з вiдтворения лiсiв:
-створення люових культур га 245,3 133,4
-сприяння природному поновленню га 98,9
Проведения аналiзу ведення лiсового господарства за минуле лiсовпорядкувания i нинiшнe по-мiчаються певнi змши в сторону зменшення рiч-ного обсягу лiсокористувания на 22,6%, середнш обсяг лiсокористувания на площi 1 га знизився на 22,3%, створення люових культур стало меншим на 45,6%. Однак помiчаeться сприяння природному поновленню лiсiв на 100%.
Техшчне i транспортне забезпечення тдпри-емства не достатне для виконання господарських та iнших планових завдань.
Стутнь забезпечення транспортними засо-бами становить 70%. Виробничим фондом тдпри-емство забезпечене на 10%. Кадрами постшних ро-бiтникiв пiдприемство забезпечене на 100%.
1снуюча оргаиiзацiя виконання люогосподар-ських робiт в пiдприемствi така: оргашзацп лiсосiк рубок головного i часткова вивозка деревини вико-нуються пiдрядними органiзацiями як1 заключають
договори з тдприемством. За працiвниками тдп-риемства залишаеться вивiз деревини та прове-дення рубок формування i оздоровлення лiсiв.
Попереднiй подiл лгав на категори був затвер-джений наказом Державного комiтету лiсового господарства У краши №7 ввд 21.01.2011 р.
При базовому люовпорядкуванш було перег-лянуто та уточнено функцюнальне призначення ок-ремих дмнок лiсового фонду та приведено у ввд-повiднiсть до постанови КМ Укра1ни ввд 16 вересня 2015 р. № 712 «Про затвердження перелшу автомо-бiльних дорiг загального користування державного значення».
Запроектований подш площi на категори лiсiв ввдповщае господарському призначенню, природ-ним та економiчним умовам району розташуваиия тдприемства (табл. 2).
Таблиця 2
Категори лiсiв
Площа за даними
Категори лiсiв люовпорядкування
га %
Лки природоохоронного, наукового, iсторико-культурного призначення - 3123,6 8,5
разом
в тому числт
Заказники 3123,6 8,5
Рекреацiйно-оздоровчi лiси - разом 3147,4 8,6
в тому числт
Лiси у межах населених пункпв 8,2
Лiсогосподарська частина лгав зелених зон 3139,2 8,6
Захиснi лiси - разом 2252,0 6,2
в тому числт
Люи уздовж смуг вiдведення залiзниць 301,7 0,8
Люи уздовж смуг вiдведення автомобiльних дор^ 629,4 1,7
Лiси уздовж берегiв рiчок, навколо озер, водоймищ та iнших водних об'екпв 1320,9 3,7
Експлуатацiйнi лiси 28087,3 76,7
Всього по шдприемству: 36610,3 100
Найбiльшу площу займають експлуатацшш лiси ix площа складае 28,1 тис. га, рекреацшно-оздоровчi люи займають 3,2 тис. га, люи природоо-
хоронного, наукового, iсторико-культурного приз-начення - 3,1 тис. га, захисш лiси - 2,3 тис. га (рис. 1).
Рис. 1. Розподы площ на категорИ лiсiв
Ввдповщно до розпод^ площ люових дмнок за пашвними породами переважають сосновi наса-
дження займаючи площу 60,6%, iiniii насадження
представленi вiльховими - 24,6%, березовими -11,7%, дубовими - 1,1%, ялиновими - 1,0% грабо-вими - 0,6% (рис. 2).
б ялнна граб 1 т 1,0% ^0.6%
1НШ1 породи 0.4%
сосна 60,6%
Рис. 2. Подт вкритих лiсовою рослинтстю лiсових дшянок за переважаючими породами, %
Лiсовi дмнки в практичнш дiяльностi викори-стовуються ефективно. Про що сввдчить невисока питома вага невкритих люовою рослиннiстю земель 9,2%, а також породний склад насадження. Не вкрип люовою рослиннiстю лiсовi дмнки предста-вленi незiмкнутими культурами, рщколюсям, заги-блими насадженнями, зрубами й галявинами. Вкритi лiсовою рослиннiстю лiсовi дiлянки (табл.
2) займають 89,5% загально! площi лiсових дiлянок, в тому чи^ лiсовi культури 22,7% [5].
Загальна площа державного тдприемства станом на 01.01.2020 р. становила 36,6 тис га це на 600 га бшьше шж у 2006 рощ. Лiсовi дмнки займають площу 36,1 тис. га, вкрип лiсовою рослиннiстю т-совi дiлянки становлять 32,7 га, з них 8,3 тис га займають лiсовi культури (рис. 3).
■licOBl шляхи. npOCIKI-L п/о розриви. -licOBl осушен! канали
галявини зрубн
незмкнуп л1сов1 культури Л1СОВ1 культури
р
й
5 □ 20 20 9 2006
ш
1
0 1000 2000 3000 4000 5000 6000 7000 8000 9000 Птоща, га
Рис. 3. Порiвняльна оцiнка змти загально'1 nлощi лкового фонду за 2006 та 2020 роки
Останш роки спостертаеться зменшення площi насаджень дуба звичайного пов'язане iз ви-рубкою i зменшенням частки дуба у складi порвд, як1 перейшли в насадження граба звичайного.
Низькобонггетних насадження (5 i нижче кла-сiв боштету) займають площу 977,7 га.
Зб№шення низькобонiтетних насаджень зу-мовлена природо-мматичними факторами, наяв-нiстю осередк1в шшднишв i фiтохвороб лiсу [36, 40], а також самовшьними рубками.
Рис. 4. Розподш соснових насаджень за типами лкорослинних умов
Бшьшють насаджень у державному щдприем-ствi зростае при повноп насадження 0,7
Вщповвдно до розподiлу соснових насаджень у державному пiдприемствi за типами люорослинних умов зростання, зауважуеться що найб№ше сосни зростае в умовах В2 i В3, 40% i 32% ввдповщно (рис. 4).
Розподiл насаджень за типами люу вказав на те, що бшьшють деревних рослин зростають в типах люу що не ввдповвдають !х еколого-бюлопчним вимогам.
1снуючий розподiл деревних порвд за групами вiку (табл. 3) в^^зняеться вiд оптимального i зумо-влений накопиченням середньовiкових насаджень (47,6%).
Таблиця 3
Динамша розпод^ площi вкритих лiсовою рослиннiстю люових дiлянок за групами порiд i групами _BiKy, га_
Площа Змши
Група порщ група вiкy за станом на за станом на 01.01.2020 + -,
01.01.2006 р. р. %
га % га % га
Хвойш
Молодняки 6119,5 30,4 6662,9 33,0 +543,4 8,9
Середньовiковi 9478,6 47,2 8976,0 44,4 -502,6 5,3
Пристигаючi 3383,0 16,8 3765,2 18,7 +382,2 11,3
Стиглi i перестшш 1131,7 5,6 779,1 3,9 -352,6 31,2
Разом 20112,8 100,0 20183,2 100,0 +70,4 0,4
Твердолистянi
Молодняки 203,1 36,4 146,7 24,9 -56,4 27,8
Середньовiковi 245,0 44,0 302,9 51,4 +57,9 23,3
Пристигаючi 68,9 12,3 85,2 14,5 +16,3 23,7
Стиглi i перестiйнi 41,0 7,3 54,1 9,2 +13,1 32,0
Разом 558,0 100,0 588,9 100,0 +30,9 5,5
М'яколистяш
Молодняки 3318,8 27,4 3248,8 27,2 -70,0 2,1
Середньовiковi 6898,9 56,8 6316,5 52,8 -582,4 8,4
Пристигаючi 1389,3 11,5 1796,1 15,0 +406,8 29,3
Crnrai i перестiйнi 525,1 4,3 595,1 5,0 +70,0 13,3
Разом 12132,1 100,0 11956,5 100,0 -175,6 1,4
Iншi деревш породи
Середньовiковi 0,6 22,2 -0,6 110,0
Стиглi i перестшш 2,1 77,8 0,2 100,0 -1,9 90,5
Разом 2,7 100,0 0,2 100,0 -2,5 92,6
УСЬОГО
Молодняки 9641,4 29,4 10058,4 30,7 +417,0 4,3
Середньовiковi 16623,1 50,6 15595,4 47,6 -1027,7 6,2
Пристигаючi 4841,2 14,8 5646,5 17,3 +805,3 16,6
Стиглi i перестiйнi 1699,9 5,2 1428,5 4,4 -271,4 16,0
Разом 32805,6 100,0 32728,8 100,0 -76,8 0,2
Зпдно представлених показник1в у таблиц 3, зауважуеться, що площа вкритих люовою рослин-нiстю лiсових дшянок у 2020 р. збiльшилась на 82,5 га або 0,3% порiвняно з 2006 р., а загальних запас зрю на 78,8 тис.м3, або 1,5%.
У молодняках, пристигаючих, стиглих та пере-стiйних насадженнях iснyючий стан насаджень е нижчим за оптимальний.
Основними причинами змши площi вкритих люовою рослиннютю лiсових дiлянок i загальних запаав насаджень е уточнения площ в органах зе-мельних ресурав, змiною вiковоï структури в результата природного росту та господарсь^' дiяль-ностi пiдприемства.
Площа i запас стиглих деревосташв у порiв-ияннi з даними минулого люовпорядкування 2006 р. зменшились вiдповiдно на 181,7 га i 37,7 тис.м3, або 11,3% i 11,8%, в тому чи^ експлуатацшного фонду вщповвдно на 276,1 га i 59,73 тис. м3, або 17,9% i 19,5%. Основними причинами змши площi i запасу стиглих насаджень е ri, що i площа вкритих люовою рослиннютю люових дмнок.
Якщо розглядати рiзницю мiж оптимальним та юнуючим розподiлом деревостанiв за групами вшу, то зауважуеться вiдповiднiсть показнишв у лiсах природоохоронного, наукового, юторико -культурного призначення у молодняках та середньовжових насадженнях (табл. 4).
Таблиця 4
1снуючий i оптимальний розподiл деревостанiв за групами в1ку (%)_
Групи порiд 1снуючий Оптимальний
молодняки « § « о н д е р е с пристигаючi стшга та пере-стшш молодняки « § « о н д е р е с пристигаючi сти^ та пере-стшш
Лгси природоохоронного, наукового, iсто рико-культурного призначення
Хвойнi 51,3 44,4 2,4 1,9 36,4 36,1 18,3 9,2
Твердолистяш 23,0 72,4 4,6 28,0 48,3 14,1 9,6
М'яколистянi 38,8 50,6 4,8 5,8 28,6 42,8 14,3 14,3
Разом 46,3 47,4 3,1 3,2 33,6 38,6 16,9 10,9
Рекреацiйно-оздоровчi лки
Хвойш 32,3 62,9 2,7 2,1 36,6 35,9 18,3 9,2
Твердолистянi 56,9 38,9 4,2 28,8 48,1 14,4 8,7
М'яколистянi 32,3 44,6 11,7 11,4 28,7 42,5 14,4 14,4
Разом 32,8 54,0 6,8 6,4 32,9 39,1 16,4 11,6
3axucHi лки
Хвойш 36,7 56,7 6,6 36,4 36,4 18,1 9,1
Твердолистяш 27,5 51,6 2,6 18,4 33,2 40,5 16,7 9,6
М'яколистяш 23,9 51,9 20,4 3,8 28,8 42,4 14,4 14,4
Разом 30,7 54,4 12,7 2,2 32,9 39,2 16,4 11,5
Експлуатацiйнi лки
Хвойш 30,7 41,9 22,9 4,5 44,3 22,3 22,2 11,2
Твердолистяш 20,7 47,7 21,8 9,8 35,0 34,3 17,4 13,3
М'яколистяш 25,5 54,4 16,1 4,0 28,7 42,7 14,3 14,3
Разом 28,7 46,4 20,5 4,4 38,6 29,7 19,4 12,3
Усього по тдприемству
Хвойш 33,0 44,4 18,7 3,9 42,5 25,4 21,4 10,7
Твердолистяш 24,9 51,4 14,5 9,2 33,1 38,5 16,5 11,9
М'яколистяш 27,2 52,8 15,0 5,0 28,7 42,7 14,3 14,3
Разом 30,7 47,6 17,3 4,4 37,3 31,9 18,7 12,1
Направленiсть i результативнiсть ходу природного поновлення як на невкритих лiсовою рослин-нiстю лiсових дiлянках, так i щд наметом лiсу задо-вольняе не повнiй мiрi потреби штенсивного ведения лiсового господарства, тому основним способом лiсовiдновлення повинно бути створення л1сових культур, а в природне поновлення необхь дно залишати зруби з щд вiльхи та берези на сирих i мокрих типах л1су та сосни звичайно! на цих же умовах та частково в свiжих типах з застосуванням рубок спрямованих на появу природного понов-лення.
Територiя щдприемства на 17,5% знаходиться в зош ращацшного забруднення.
Радiоактивне забруднення територп не переви-щуе 2 Ю/км2, тому режим ведення лiсового господарства залишаеться традицiйним.
Висновки. Проведено порiвняльний аналiз стану та динамiки земель за 2006 р. i 2020 р., вста-новлено, що за чотирнадцяти рiчний перiод обсяг л1сокористування зменшився, зменшились i обсяги створення люових культур, але збiльшилися площi природного поновлення лiсiв.
Визначено, що найбшьшу площу державного щдприемства займають експлуатацiйнi л1си 76,6%. Серед пашвних деревних порвд найбiльшу частку
займае сосна звичайна - 60,6%, и питома вага у на-садженi 2020 роцi збiльшились на 0,1% у порiв-няннi з 2006 роком.
Проанал1зовано, що у ДП СЛАП «Камшь-Ка-ширськагролю», переважають низько бошгетш ль совi насадження, що переважно пов'язано з негати-вним впливом природо-кл1матичних чинникiв, а та-кож впливом фiтошкiдникiв та фгтохвороб на стан деревостанiв. У насадженш переважають середньо-вiковi дерева 1х частка становить - 47,6%.
Зазначено, що площа вкритих лiсовою рослин-нiстю лiсових дiлянок у державному шдприемсга збiльшилась на 0,3% у 2020 р. у порiвняннi з 2006р.
Список лггератури
1. Беспалько Р. I. Хрищук С. Ю. Оптимiза-цiя землекористування як основа ращонального ви-користання земель. Молодь у виргшеннг реггональ-них та транскордонних проблем еколог1чно'1 без-пеки: матерiали V мiжнар. наук. конференци (м. Чершвщ, 5-6 травня 2006 р.). Чершвщ: Зелена Буковина, 2006. С. 185-188.
2. Бопра М. С. Землекористування в ринко-вих умовах: еколого-економiчний аспект: моногра-фiя. Львiв: Львiвський нацiональний аграрний унi-верситет, 2008. 225 с.
3. 3iH4eHKO Т. £. EKOHOMi4Hi засади земле-користування мюьких агломерацiй: TeopiH, методо-логiя, практика. Житомир: Видавництво «ПП Рута», 2012. 380 с.
4. Новоторов О. С. Економжа землегоспо-дарювання: теорiя, методологiя / за ред. акад. Б. М. Данилишина. РВПС Украши. Кшв: ТОВ «ДКС центр», 2009. 628 с.
5. Проект оргашзацп та розвитку лiсового господарства Державного шдприемства спецiалiзо-ване лiсогосподарське агропромислове шдприемс-тво «Камшь-Каширськагролю» Волинського обла-сного управлiння лiсового та мисливського господарства. 1ртнь: ВО «Укрдержлюпроект» 2017 р. 234 ст.
6. Самоплавський В. I. Лсове господарство Украши: стан та перспективи розвитку. Науковий eic-ник НАУ. 1998. Вип. 8. С. 8-14.
7. Солодкий В. Д. Запровадження норм ста-лого розвитку Буковини на основi принципiв Кар-
патсько! конвенцп. Науковий вiсник Ужгородсь-кого утверситету. Вип. 24, Бюлопя. Ужгород, 2008. С. 35-39.
8. Сухий П. О., Заячук М. Д. Еколопчш ас-пекти сiльськогосподарського природокористу-вання територп Чершвецько! областi. Мат-ли мiжн. наук. конф., присв. 130-рiччю заснування Чершве-цького нац. ун-ту iменi Юрiя Федьковича та 60-рiччю створення кафедри фiз.географil (Чернiвцi, 15-18 грудня 2005 р.). Чернiвцi: Рута, 2005. С. 2628.
9. Фурдичко О. I., Лавров В. В. Лсова галузь Украши у контексп збалансованого розвитку: теоре-тико-методологiчнi, нормативно-правовi та оргатза-цiйнi аспекти: монографiя. К. : Основа, 2009. 424 с.
10. Хвесик М. А., Голян В. А., Крисак А. I. 1нституцюнальш трансформацп та фшансово-еко-номiчне регулювання землекористування в Украшг К.: Кондор, 2008. 512 с.
11. Чернявський О. А., Овак В. К. Ефекти-вне i рацiональне використання деградованих земель. Чершвщ: Зелена Буковина, 2003. С. 95-120.
ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ БИОЛОГИЧЕСКОЙ ОЧИСТКИ СТОЧНЫХ ВОД УБОЙНОГО ЦЕХА ПТИЦЕФАБРИКИ ДЛЯ ИХ ДАЛЬНЕЙШЕГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ В ОРОШЕНИИ
Петрова Г.В.
ФГБОУ ВО Оренбургский государственный аграрный университет,
доктор с.-х. наук, профессор.
Буракаева А.Д.
ФГБОУ ВО Оренбургский государственный аграрный университет,
кандидат биологических наук, доцент.
Сорокун С.В.
ФГБОУ ВО Оренбургский государственный аграрный университет,
старший научный сотрудник
INCREASING THE EFFICIENCY OF BIOLOGICAL TREATMENT OF WASTE WATER IN THE POULTRY PLANT SLAUGHTERHOUSE FOR THEIR FURTHER USE IN FIELD IRRIGATION
Petrova G.
Orenburg State Agrarian University, Doctor S.-kh. sciences, professor.
BurakaevaA. Orenburg State Agrarian University, candidate of biological sciences, associate professor.
Sorokun S.
Orenburg State Agrarian University, Senior Researcher
Аннотация
В работе проведен анализ поступающих на очистку сточных вод цеха убоя скота, с высокими показателями ХПК, БПК, взвешенных веществ, жира, азота, фосфора, хлоридов, содержащих тяжелые металлы и патогенную микрофлору. Эффективность работы локальных биологических очистных сооружений на данном предприятии не позволяла дальнейшее использование очищенных сточных вод в орошении сельскохозяйственных культур. Продукт компании ООО «РГХО под названием МагТрит-С и оценка эффективности его применения для доочистки сточных вод боен показала, что добавление МагТрит-С в концентрации 350 мг/дм3 вызывает улучшение процесса осаждения ила, повышения качества очищенных стоков до нормативных показателей допускающих использование очищенных сточных вод для орошения сельскохозяйственных культур.
