CC BY
11
УДК 330.341: 658
О. В. Латишева,
кандидат економ!чних наук,
С. В. Касьянюк,
кандидат техмчних наук,
О. С. Касьянюк,
ДВНЗ «Донбаська державна машинобуд1вна академ1я», м. Краматорськ
АНАЛ1З РЕЗУЛЬТАТИВНОСТ1 ВПРОВАДЖЕННЯ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОД1В РЕГЮНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ
Постановка проблеми. Необхвдшсть дотри-мання Укра!ною мiжнародних екологiчних норм та положень «Стратеги сталого розвитку Свропей-ського Союзу», iснуючi обмеженост для тдпри-емств (квоти з боку СС на зовшшньому ринку для товарiв вгтчизняних виробнишв, вимоги та норма-тиви мiжнародних екостандарлв та iн.) зумовлюють пошук можливостей вирiшення проблеми ращона-льного природокористування та охорони навколиш-нього природного середовища. Охорона довкшля багато в чому обумовлюе стшшсть довгострокових трендiв соцiально-економiчного розвитку, а ращо-нальне природокористування значною мiрою визна-чае можливiсть такого розвитку в майбутньому.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Проблемам забезпечення сталого розвитку шляхом подолання екологiчних проблем значну увагу придь ляли вгтчизняш та зарубiжнi вченi, зокрема: В.1. Да-ншов-Данш'ян, К.С. Лосев [1], Б.М. Данилишин, С.1. Дорогунцов, В.С. Мщенко та iн. [1; 2-5]. Ввдда-ючи належне внеску дослвдниюв у розкриттi юну-ючих еколопчних проблем та iнших завад для забезпечення сталого розвитку кра!ни, необхвдно ввдзна-
чити, що особливий науковий iнтерес у нових (з ча-сiв проголошення незалежност краши) умовах об-раного державою курсу евроштеграци пiд впливом зростання вимог до рiвня забруднення довкiлля у прийнятих кра!ною мiжнародних угодах, стандартах та нормативах становить питання визначення су-часного рiвня навантаження на навколишне середо-вище, результативностi та ефективност екологiчних заходiв за регiонами, основних чиннишв забезпечення сталого розвитку Укра!ни.
Метою статтг е визначення результативностi та ефективност екологiчних заходiв за регiонами, основних чиннишв забезпечення еколопчно! скла-дово! сталого розвитку Украши.
Виклад основного матерiалу дослщження. Зараз в Укра!т вiдмiчаеться зменшення викидiв за-бруднюючих речовин в атмосферу, найбшьшими за-бруднювачами в кра!ш залишаються т регiони (рис. 1), в яких насамперед домiнуе промисловий сектор (загалом пiдприемства постачання електро-енерги, газу та пару, добувно! i переробно! промис-ловост складають 93% усiх викидiв в атмосферу).
□Кпыисть тдприемств
Обсягн внкидш у розрахунку на 1 особу, кг
Иагальш обсягн впкпд1в, тнс.г
П
-Ы-
№
1200,0 1000,0 800,0 600,0 400,0 200,0 0,0
« *
Рис. 1. Обсяг вики.ив забруднюючих речовин в УкраТш в атмосферу у 2016 р. за регшнами
Джерело: побудовано на пiдставi опрацювання останнiх опублiкованих статистичних даних [6; 7].
Аналiз результатов впровадження повiтроохоронних заходiв у 2016 р. (табл. 1) показав, що найбшьше коштгв було спрямовано на тдвищення ефективно-стi роботи юнуючих очисних установок (включаючи !хню модершзащю, реконструкцiю i ремонт) -1389595,4 тис. грн, а також на будiвництво i вве-дення в д1ю нових газоочисних установок i споруд -608388,0 тис. грн. Для виршення наступно! науко-во! задачi по визначенню залежносп обсяпв змен-
шення викидiв забруднюючих речовин в атмо-сферне повiтря тсля впровадження екозаходiв (результативности, ефективност заходiв) вiд суми ви-трат на цi заходи, що були спрямоваш на зменшення викидiв у повгтря (табл. 1), у тому числГ в регюналь-ному розрiзi (табл. 2, рис. 2), було застосовано методику проведения корелящйно-регреайного аналiзу з використанням пакету "Statistica 7.0" на базi пакету "MS Excel 2010".
Таблиця 1
n04aTK0Bi даш для проведення кластерного aH^i3y для визначення залежностi результатiв _впровадження повпроохоронних заходiв вiд витрат на 1'х здiйснення_
Перелж повпроохоронних заход1в Ознака X Умови та результати впровадження пов1троохоронних заход1в у 2016 р.
Кшьюсть заходiв Витрати на заходи, спрямоваш на зменшення викид1в у повгтря, тис. грн Обсяги зменшення виквдв забруднюючих речовин в атмо-сферне повгтря тсля впровадження повпроохоронних заходiв, тис. т/рж
усього за кошторис-ною вартiстю фактично ви-трачено з початку вико-нання заходу (P)
очжуване фактичне (V)
Усього, у тому числг 295 2093948,6 2228298,7 37,8 30,1
1) удосконалення техноло-пчних процеав (включаючи перехщ на шшГ види палива, сировини та ш.) X1 33 60488,7 95951,3 5,8 5,8
2) буд1вництво i введення в дiю нових газоочисних установок i споруд X2 12 288380,5 608388,0 10,7 6,3
3) тдвищення ефективно-стi роботи юнуючих очисних установок (включаючи 1хню модершзащю, реконструкщю i ремонт) X3 138 1610791,4 1389595,4 7,0 2,6
4) лiквiдацiя джерел за-бруднення X4 8 3212,0 3309,5 0,0 0,0
5) fflrni заходи X5 104 131076,0 131054,5 14,3 15,4
Джерело: угруповано на пiдставi опрадювання остантх на момент пiдготовки матерiалу опублжованих статис-тичних даних [6; 7].
Таблиця 2
Початковi данi для проведення кластерного аналiзу для визначення залежност витрат та результативностi (ефективносл) впровадження повiтрооxоронниx заxодiв у регшнальному розрiзi
Впровадження повпроохоронних заход1в за регю-нами Ознака X Умови та результати впровадження повпроохоронних заход1в за регюнами у 2016 р.
Кшьюсть за-ходГВ Витрати на заходи, спрямоваш на зменшення викид1в у атмо-сферне повпря, тис. грн Обсяги зменшення виквдв забруднюючих речовин у атмосферне повпря тсля впровадження повпроохоронних заход1в, т/рж
усього за кошто-рисною варлстю фактично ви-трачено (P) очжуване Фактичне (V)
1 2 3 4 5 6 7
Укра'ша 295 2093948,6 2228298,7 37795,8 30066,7
Вшницька X1 8 3743,4 3770,8 16,0 14,8
Волинська X2 5 58,5 109,5 159,6 166,1
Диiпропетровська X3 26 1249054,8 1076440,8 19415,4 12590,9
Донецька X4 49 398740,1 380964,2 2891,8 2878,4
Житомирська X5 4 488,0 487,5 2,1 2,1
Закарпатська X6 4 1336,7 1336,7 5,4 5,3
Запорiзька X7 3 231386,1 512631,4 1357,9 983,5
1вано-Франювська X8 16 17269,2 51648,1 3992,2 3808,9
Кшвська X9 1 19,2 19,2 3,0 3,0
Кiровоградська X10 7 1838,2 1838,1 279,6 278,0
-73
Економ1чний вгсник Донбасу № 2(52), 2018
Зактчення табл. 2
1 2 3 4 5 6 7
Льв1вська X11 13 1659,7 1527,7 175,7 93,5
Миколагвська X12 17 55151,0 57106,5 2209,0 2209,0
Одеська X13 7 213,5 202,8 2,6 2,6
Полтавська X14 19 1229,5 5475,8 109,8 108,1
Р1вненська X15 8 17546,5 6647,1 4,1 3,9
Сумська X16 22 3339,4 3327,9 8,4 8,4
Тернопшьська X17 1 13,7 13,7 1,1 1,0
Харювська X18 23 39747,5 61926,3 4924,7 4751,8
Херсонська X19 1 15,0 15,0 10,0 10,0
Хмельницька X20 14 20899,4 20900,0 17,7 17,7
Черкаська X21 10 17368,5 17466,7 54,8 56,4
Чершвецька X22 4 117,3 117,3 0,8 0,8
Чершпвська X23 9 894,2 894,2 28,4 29,0
м.Кшв X24 24 31819,2 23431,4 2125,7 2043,5
Джерело: угруповано на mдставi опрацювання останшх на момент тдготовки матерiалу опублiкованих статис-тичних даних [6; 7].
Рис. 2. Динамжа витрат та результати впровадження повггроохоронних заходiв за регiонами
Джерело: побудовано на mдставi опрацювання останнiх опублжованих статистичних даних [6; 7].
Проведений кореляцшно-регресшний аналiз початкових даних (табл. 1, табл. 2) дозволив встано-вити тип та рiвень залежност ефективност екозахо-дiв, що були спрямоваш на зменшення викидiв у по-вiтря, вiд суми витрат на щ заходи, у тому чи^ у регiональному розрiзi (рис. 6). Проведений ан^з результативности впровадження екозаходiв, тобто залежносп результатов впровадження повггроохоронних заходiв вiд витрат на !х здiйснення за регю-нами Украши у 2016 р. (табл. 2, рис. 6) з викорис-танням пакету "Statistica 7.0" на базi пакету "MS Excel 2010" показав, що найбшьш ефективними еко-логiчнi заходи варто вважати у таких областях, як: 1вано-Франювська та Харшвська.
Проведений аналiз результатов впровадження екозаходiв з використанням пакету "Statistica 7.0" на базi пакету "MS Excel 2010" показав залежнють зменшення фактичного обсягу викидiв забруднюючих речовин в атмосферне повгтря пiсля впровадження повiтроохоронних заходiв ввд фактичних витрат, спрямованих на зменшення викидiв у повiтря, при цьому скорочення викидiв й було прийнято за результат впровадження екозаходiв.
Також проведений кореляцiйний аналiз на тд-ставi iснуючих початкових даних - результата впровадження повгтроохоронних заходiв (табл. 1) дозволив встановити, що найбшьш ефективними вияви-лись наступи заходи: удосконалення технолопчних процесiв, включаючи перехiд на iншi види палива,
0. B. .arameBa, C. B. KacbaHTOK, 0. C. KacbaHTOK
chpobhhh i T.n. (o3HaKa XI, Ta6n. 1) Ta iHmi 3axogu (o3HaKa X5, Ta6n. 1), ^o cnpaMoBam Ha ohh^hhh 3BopoTHux Bog, 3axHCT i pea6inrrauiro rpymy, nig3eM-hhx i noBepxHeBHx Bog, 3HH®eHHa myMOBoro i Bi6pa-uiÖHoro BnnuBy (3a bhhhtkom 3axogiB gna oxopoHH
пpaцi), 3Öepe®eHHH 6iopi3HoMaHiTTa i cepegoBH^a ic-HyBaHHa, CTBopeHHa yMOB pagiauiÖHoi 6e3neKH (3a bhhhtkom 3axogiB gna 3ano6iraHHa aBapiaM i KaTacrpo-$aM).
Peiyibiaiii K.iaciepinaui'i' y perioHamHOMy po3pi3i
Ta6nu^ 3
06nacTt 03HaKa OaKTHHHi 3HaneHHa 3HaneHHa nicna HopMani3auii/ Claster
X BuTpaTH Ha eKo3axogu, P CKoponeHHa BHKHgiB, V BuTpaTH Ha eKo3axogu, P m CKoponeHHa BHKHgiB, V m
,HinponeTpoBctKa X3 1076440,8 12590,9 0,000 1,000 1
iBaHo-OpaHKiBctKa X8 51648,1 3808,9 0,952 0,302 2
XapKiBctKa X18 61926,3 4751,8 0,942 0,377 2
XMentHHutKa X20 20900,0 17,7 0,981 0,001 3
^epKactKa X21 17466,7 56,4 0,984 0,004 3
MHKonaiBctKa X12 57106,5 2209,0 0,947 0,175 4
m.Khib X24 23431,4 2043,5 0,978 0,162 4
KipoBorpagctKa X10 1838,1 278,0 0,998 0,022 5
BiHHHUtKa X1 3770,8 14,8 0,997 0,001 6
PiBHeHctKa X15 6647,1 3,9 0,994 0,000 6
CyMctKa X16 3327,9 8,4 0,997 0,001 6
^epHiriBctKa X23 894,2 29,0 0,999 0,002 7
,oHeutKa X4 380964,2 2878,4 0,646 0,229 8
3anopi3tKa X7 512631,4 983,5 0,524 0,078 8
BonHHctKa X2 109,5 166,1 1,000 0,013 9
.tBiBctKa X11 1527,7 93,5 0,999 0,007 9
nonTaBctKa X14 5475,8 108,1 0,995 0,009 9
^HToMHpctKa X5 487,5 2,1 1,000 0,000 10
3aKapnaTctKa X6 1336,7 5,3 0,999 0,000 10
KuiBctKa X9 19,2 3,0 1,000 0,000 10
OgectKa X13 202,8 2,6 1,000 0,000 10
TepHonintctKa X17 13,7 1,0 1,000 0,000 10
XepcoHctKa X19 15,0 10,0 1,000 0,001 10
^epHiBeutKa X22 117,3 0,8 1,000 0,000 10
,xepeno: yrpynoBaHo Ha nigcTaBi oTpuMaHHX pe3yntTaTiB KnacTepHoro aHani3y.
0,65
0,60
0,55
8
§ 0,50
5 0,45
0,40
0,35
0.30
Tree Diagram for 5 Cases Single Linkage Euclidean distances
x5 x3 x4 x2 x1
Phc. 4. Pe3y^biaT K^acTepH3a^T noBrrpooxopoHHHx 3axogiB 3a piBHeM e^eKTHBHOCTi ix BnpoBag^eHHH (3a gaHHMH Taö^. 1)
,xepeno: no6ygoBaHo Ha nigcTaBi oTpuMaHHX gaHHX KnacTepHoro aHani3y e^eKTHBHocri BnpoBagxeHHa npupogooxo-poHHHX 3axogiB (HaüMeHyBamx 3axodiBX1 -X5 duB. y ma6n. 1).
Scatterplot of V against Р Табл. 2 in Data.stw 2v*24c V = 370,3018+0,0095*x; 0,95 Pred.lnt.
14000
12000 10000 8000 > 6000 4000 2000 О
-2000
-2E5 О 2E5 4E5 6E5 8E5 1E6 1,2E6
P
Рис. 5. Лшшна залежшсть результативносп екозаходу (V ) вщ обсягу фактичних витрат на його здшснення (P)
Джерело: побудовано на пiдставi отриманих результатiв кластерного аналiзу ефективност впровадження приро-доохоронних заходiв.
1 о
P:V: у = 370,3018 + 0,0095'х; Г = 0,8379; р = 0,00000
о .-'"*'
О О ______о
о
14000 12000 10000 8000 > 6000 4000 2000 О
-2000
-2Е5 О 2Е5 4Е5 6Е5 8Е5 1Е6 1.2Е6
Р
Рис. 6. Квадратична залежшсть результативност екозаходу (V ) вщ обсягу фактичних витрат на його здшснення (P)
Джерело: побудовано на пiдставi отриманих результатв кластерного аналiзу ефективносп впровадження приро-доохоронних заходiв.
Scatterplot of V against Р Табл. 2 in Data.stw 2v*24c V = 573,0939+0,0007*x+9,3376E-9*xA2; 0,95 Pred.lnt.
Висновки. Отже, дослiдження проблем сучас-ного еколопчного стану в Укра!ш та ефективносп впровадження природоохоронних заходiв в кра!ш дозволяють констатувати, що простежуються чгтка залежнiсть рiвня забруднення довкшля регюну вiд рiвня його промислового розвитку.
Отриманi результати кластерного аналiзу ефективносп впровадження природоохоронних заходiв дозволяють встановити !х вплив на еколопчний стан регiонального розвитку Укра!ни. Представлен результати динамiчного аналiзу показниюв забруднення довкiлля i рiвня екологiчних витрат, спрямо-ваних на попередження i лiквiдацiю негативних еко-логiчних наслiдкiв по галузях, регюнах i кра!ш в щ-лому, дозволили встановити, що на тдприемства постачання електроенергп, газу i пари, добувно! i переробно! промисловосп доводиться 93% у«х ви-кидiв в атмосферу кра!ни за рiк i саме тому регiони з розвиненим промисловим сектором е найбшь-шими забруднювачами довкiлля.
Використання кореляцiйно-регресiйного ана-лiзу дозволило встановити майже пряму залежнiсть рiвня ефективностi екологiчних заходiв вiд рiвня витрат на !х здiйснення, визначити найбiльш устшш заходи i регiони, яким вдалося найоптимальнiше (максимум результату при мшмальних витратах) здiйснити екологiчнi заходи.
Проведений кореляцшний аналiз дозволив встановити, що найбшьш ефективними виявилися заходи, пов'язаш з удосконаленням технологiчних процесiв, включаючи перехiд на iншi види палива, сировини, а також iншi еколопчш заходи, як спря-мованi на очищення води, на захист грунту, тдзем-них i поверхневих вод, на зниження шумового i вiб-рацiйного рiвня.
Зараз в Укра!ш продовжують поглиблюватися екологiчнi проблеми i тому необхiдно негайно впро-ваджувати заходи позитивного впливу на еколо-гiчну складову стойкого розвитку регюшв i кра!ни. Варто констатувати, що в сучасних складних умовах становлення засад децентралiзащ! для сталого розвитку окремих регiонiв та кра!ни у цiлому потрiбна ефективна державна еколопчна полiтика та страте-пя розвитку для подолання негативних насладив забруднення довкшля та стимулювання розвитку еко-логiчно спрямованих технологш та виробництв, на-самперед в промислово розвинутих регiонах, але зараз в Укра!ш сформувалась дуже загрозлива приро-домiстка структура економши, саме тому i продовжують поглиблюватись екологiчнi проблеми в кра-!ш
Вважаемо, що серед цшого ряду рiзноманiтних шляхiв позитивного впливу на еколопчну складову сталого розвитку Укра!ни найбiльш значним е реа-лiзацiя плану стимулювання екологiчно спрямова-но! шноващйно! дiяльностi пiдприемств для ввд-
родження eK0H0Mi4H0r0 потенцiалу регюшв та кра-!ни; створення умов для застосуванням екологiчно орiентовано! iнновацiйно! технiки i технологiй, прiоритетний розвиток високотехнолопчних тд-приемств, залучення iнвестицiй в розвиток рентабе-льних виробництв.
Л^ература
1. Данилов-Данильян В.И., Лосев К. С. Экологический вызов и устойчивое развитие. Москва: Прогресс-Традиция, 2000. 415 с. 2. Природно-ресу-рсний потенщал сталого розвиткуУкра!ни / Б. М. Данилишин, С. I. Дорогунцов, В. С. Мiщенко [та ш.]. Ки!в: РВПС Укра!ни. 1999. 716 с. 3. Данилишин Б. М., Шостак Л. Б. Устойчивое развитие в системе природно-ресурсных ограничений. Киев: СОПС Украины НАНУ, 1999. 367 с. 4. Брундтланд Г. Х. Наше спшьне майбутне. Мiжнародна комШя з навколишнього середовища i розвитку: резолюцы ГА ООН. 1983. Москва,1989. С. 50-51. 5. Кошкалда 1.В., Тишковець В.В. Роль еколопчно! складово! в контекст! сталого розвитку. Збалансоване природо-користування. 2015. № 2. С. 34-40. URL: www.irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe? ...Кошкалда%20... (дата звернення: 25.01.2016). - Назва з екрану. 6. На-вколишне середовище / Державна служба статистики Укра!ни: офiцiйний сайт. URL: http://www. ukrstat.gov.ua/express/expr2017/expres_u.html#%D0 %9D%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%B B%D0%B8%D1%88%D0%BD%D 1 %94_%D 1%81% D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0
%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5._- (остання дата
звернення 02.04. 2017). - Назва з екрану. 7. Витрати на охорону навколишнього природного середовища у 2016 рощл Експрес-випуск № 138/0/06.4 вн-17 вш 19.05.2017 р. / Державна служба статистики Укра!ни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/express. -(дата звернення 18.03. 2017). - Назва з екрану. 8. Павлов К.В. Особенности управления эколого-экономическими системами пригородшх сельскохозяйственных районов. Економiчний вюник Донбасу. 2017. № 1 (47). С. 126-132.
Латишева О. В., Касьянюк С. В., Касьянюк О. С. Ана^з результативност впровадження природоохоронних заходiв регшнального розвитку УкраТни
Приведено результати кластерного аналiзу ефективносп впровадження природоохоронних за-ходiв, встановлений !х вплив на стан еколопчно! складово! спйкого регюнального розвитку Укра!ни. Використання кореляцiйно-регресiйного аналiзу дозволило встановити залежнiсть рiвня ефективностi екологiчних заходiв вiд рiвня витрат на !х здшс-нення. Були визначенi найбiльш успiшнi заходи i ре-гiони, яким вдалося найоптимальшше (максимум результату при мшмальних витратах) здiйснити
екологiчнi заходи. Проведений корелящйний аналiз дозволив встановити, що найбiльш ефективними ви-явилися заходи, пов'язанi з удосконаленням техно-логiчних процесiв, включаючи перехiд на iншi види палива, сировини, а також iншi екологiчнi заходи, як спрямованi на очищення води, на захист грунту, тдземних i поверхневих вод, на зниження шумового i вiбрацiйного рiвня. У статп вiдзначено, що в Укра1'т продовжують поглиблюватися екологiчнi проблеми. Зроблений висновок, що для позитивного впливу на еколопчну складову стiйкого розвитку регюшв i кра!ни найбiльш ефективними е такi заходи: реалiзацiя плану стимулювання екологiчно спрямовано! iнновацiйноl дiяльностi пiдприемств; створення умов для застосуванням екологiчно орь ентовано! шноващйно! техтки i технологiй, прюри-тетний розвиток високотехнолопчних пiдприемств, залучення iнвестицiй у розвиток рентабельних ви-робництв.
Ключовi слова: сталий розвиток, довкiлля, реп-они кра!ни, види економiчноl дiяльностi, викиди за-бруднюючих речовин в атмосферне повгтря, ви-трати на охорону навколишнього природного сере-довища, кореляцiйний аналiз, кластерний аналiз, еколопчш заходи.
Латышева Е. В., Касьянюк С. В., Касьянюк А. С. Анализ результативности внедрения природоохранных мероприятий регионального развития Украины
Приведены результаты кластерного анализа эффективности внедрения природоохранных мероприятий, установлено их влияние на состояние экологической составляющей устойчивого регионального развития Украины. Использование корреляционно-регрессионного анализа позволило установить зависимость уровня эффективности экологических мероприятий от уровня расходов на их осуществление. Были определены наиболее успешные мероприятия и регионы, которым удалось наиболее оптимально (максимум результату при минимальных расходах) осуществить экологические мероприятия. Проведенный корреляционный анализ позволил установить, что наиболее эффективными оказались мероприятия, связанные с усовершенствованием технологических процессов, включая переход на другие виды топлива, сырья, а также другие экологические мероприятия, которые направлены на очистку воды, защиту почвы, подземных и поверхностных вод, снижение шумового и вибрационного уровня. В статье отмечено, что в Украине продолжают углубляться экологические проблемы. Сделан вывод, что для позитивного влияния на экологиче-
скую составляющую устойчивого развития регионов и страны наиболее эффективными являются следующие мероприятия: реализация плана стимулирования экологически направленной инновационной деятельности предприятий; создание условий для применением экологически ориентированной инновационной техники и технологий, приоритетное развитие высокотехнологичных предприятий, привлечения инвестиций в развитие рентабельных производств.
Ключевые слова: устойчивое развитие, окружающая среда, регионы страны, виды экономической деятельности, выбросы загрязняющих веществ в атмосферный воздух, расходы на охрану окружающей естественной среды, корреляционный анализ, кластерный анализ, экологические мероприятия.
Latysheva О., Kasianuk S., Kasianuk О. Analysis of effectiveness of introduction of nature protection measures of regional development of Ukraine
Results over of cluster analysis of efficiency of introduction of nature protection measures are brought; their influence is set on the state of ecological constituent of steady regional development of Ukraine. Use cross-correlation -regressive analysis allowed to set dependence of level of efficiency of ecological measures on the level of charges on their realization. The most successful measures and regions that succeeded most optimally (at most to the result at minimum charges) to carry out ecological measures were certain. The conducted cross-correlation analysis allowed to set that the measures related to the improvement of technological processes appeared most effective, including passing to other types of fuel, raw material, and also other ecological measures that is sent to water treatment, on defence of soil, underground and superficial waters, on the decline of noise and oscillation level. It is marked in the article that ecological problems continue in Ukraine to deepen. Drawn conclusion, that for positive influence on the ecological constituent of steady development of regions and country most effective are next measures: realization of plan of stimulation of the ecologically directed innovative activity of enterprises; conditioning for by application of the ecologically oriented innovative technique and technologies, priority development of hi-tech enterprises, bringing in of investments in development of cost-effective productions.
Keywords: sustainable development, environment, regions of country, types of economic activity, extrass of contaminents in atmospheric air, charges on the guard of natural environment, cross-correlation analysis, cluster analysis, ecological measures.
Стаття надшшла до редакцл 31.05.2018
Прийнято до друку 19.06.2018
