CC BY
4
22. Farrell M., Hettne B., Langenhove L. Global Politics of Regionalism. Pluto Press. 2005. 336 p.
23. It is time for a Europe of Regions. URL: http://blog.unitee.eu/ archives/from-our-magazine/it-is-time-for-a-europe-of-regions.
24. Jolli S. K. A Europe of Regions? Regional Integration, SubNational Mobilization and the Optimal Size of States. Duke U. 2006.
25. Kohr L. The Breakdown of Nations. London: Routledge and Kegan, 1957.
26. Loughlin J. Europe of the Regions" and the Federalization of Europe. URL: https: //academic. oup. com/publius/article-abstract/26/4/ 141/1884739?redirectedFrom=PDF.
27. Lombaerde P. Multilateralism, regionalism and bilateralism in trade and investment: 2006 world report on regional integration. United Nations Conference on Trade and Development: Springer, 2007. 277 p.
28. McGinnis M. Bioregionalism. London: Routledge, 1999.
231 p.
29. Molle W. The Economic of European Integration: Theory, Practice, Policy. Aldershot: Alshgate Publishing, 2001.
30. Palaver W. Leopold Kohr: Prophet of a Federal Europe?'. Telos. 1991. No.91 (Spring). Р. 91.
31. Passi A. Region and place: Regional identity in question. Progress in Human Geography. 2003. Vol. 27, Issue 4. Р. 475-485.
Надшшла до редакцП 27.11.2017р.
О.В. Латишева
АНАЛ1З ВПЛИВУ ЕКОЛОГ1ЧНОГО ЧИННИКА НА Р1ВЕНЬ СТШКОСТ1 РОЗВИТКУ ОСНОВНИХ ГАЛУЗЕЙ НАЦЮНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
В останш десятилотя еколопчний чинник усе вщчутшше впливае на характер економiчного розвитку, на життeвi штереси, як кожно! окремо! людини, так i людства в цшому. Це обумовлено тим, що в сучасних умовах господарювання еколопчний чинник е клю-човим елементом економiчних вщносин, а в окремих (особливо
© О.В. Латишева, 2017
природо- та енерговитратних) галузях е визначальним чинником усшшного функцiонування та конкурентоспроможносп. Сьогоднi розвиненi краши здiйснюють активний пошук якiсно нових конку-рентних переваг переважно технологiчно-iнновацiйного, а не при-родно-ресурсного характеру. Тому одним iз найбiльш актуальних питань е впровадження такого пiдходу до здшснення економiчних вiдносин, при якому б забезпечувався досить високий рiвень еконо-мiчного розвитку, поеднуючи при цьому економiчнi iнтереси з ште-ресами охорони довкшля.
На вiдмiну вщ кра!н, у яких ефективно ддать високi еколо-гiчнi бар'ери та мехашзми заохочення до охорони навколишнього природного середовища (НПС), в Укрш'ш встановлено низький р> вень еколопчного оподаткування та штрафiв за порушення у сферi природокористування, недостатньо розвинута система стимулю-вання екологiчно спрямованих заходiв пiдприемств. Усе це не сприяе реатзацп на пiдприемствах еколопчних проектiв та шнова-цiй. Крiм того, екологiчнi шновацп стримуються через суттевий брак вiльних коштiв у промислових пiдприемств.
Витрати пiдприемств на еколопчш заходи, що включаються до собiвартостi, знижують цiнову привабливiсть для потенцшних покупцiв (або норму прибутковосп й рентабельностi продукцп). Крiм того, щ витрати вiдшкодовуються не за один виробничий цикл та мають тривалий термш окупностi. Разом з тим досвщ розвинутих кра!н св^у (насамперед скандинавських), якi досягли значних результат у питаннях еколопчно! безпеки, «чистоти» продукци та виробництв, свщчить, що в довгостроковому перiодi екологiчнi ш-вестици здатнi забезпечити економiчний успiх пiдприемств, галузей i краши загалом. При розробцi програм тдвищення конкуренто-спроможностi та стратегш сталого розвитку окремих галузей i шд-приемств застосовують рiзнi методи управлшня й аналiзу, у тому числу т1, що грунтуються на кластерному тдходь
Проблемне поле кластерного тдходу в економiцi становить дослщження питань сталого розвитку окремих галузей краши, що зумовлюе необхiднiсть отримання шформаци про визначальнi по-казники галузей (вцщв економiчноl дiяльностi), яю заважають перспективам !х сталого розвитку.
Питанням упровадження гнучких механiзмiв управлiння складовими сталого розвитку (СР) тдприемств, галузей, регiонiв, краш iз використанням економiко-математичних методiв аналiзу факторiв СР присвячено роботи таких науковщв, як Н. Андреева, В. Бараншк, С. Хлобистов [1-3] та ш. Проте проблема застосування
кластерного тдходу до ощнки еколого-економiчних чинниюв для подальшо! розробки та впровадження програм сталого розвитку на рiзних iерархiчних рiвнях потребуе додаткових дослщжень.
Метою статтi е визначення найбшьш значимих еколого-еко-номiчних показникiв забезпечення сталого розвитку окремих галу-зей (вцщв економiчноl дiяльностi) кра!ни з використанням кластерного анатзу на базi програмних пакетiв "Statistica 6.0", "IBM SPSS Statistics".
Важливють еколопчного чинника для економiчноl стiйкостi, усшшносп функцiонування i розвитку конкретних галузей еконо-мiки оцiнено в робот [4] з використанням кластерного анатзу для основних видiв економiчноl дiяльностi (за КВЕД-2010) та програм-ного пакета "Statistica 6.0". Пюля доопрацювання одержаних ре-зультатiв та завдяки додатковому включенню нових факторiв (шсля публшаци оновлено! офщшно1 статистично! шформаци) види еко-номiчноl дiяльностi (за КВЕД-2010) було згруповано за ствстав-ними ознаками.
Певнi труднощi виникають при форматзацп апрюрно1 ш-формаци щодо чинниюв сталого розвитку галузей нащонально1 економши. Теоретичний аналiз закономiрностей сощально-еконо-мiчного розвитку не дозволяе завжди однозначно вщповюти на пи-тання, яю чинники iстотно впливають на динамшу показникiв ие1 або шшо1 галузь Виникае проблема вибору найбiльш суттевих чин-никiв, пов'язана з двома аспектами. Перший включае теоретичне обгрунтування чинникiв, що враховуються при кластерному аналiзi. Другий припускае перевiрку !х iстотностi з позици статистично1 значущосп. На основi апрiорного аналiзу показниюв сформовано сукупнiсть показникiв для проведення iерархiчноl кластеризацп за номенклатурою галузей (секщями КВЕД-2010-2016).
З урахуванням неоднорщност показникiв доцiльною е норма-лiзацiя показникiв за умов нульового середнього значення та стандартного вщхилення на рiвнi одиницi. Для визначення факту юну-вання «природних» кластерiв сформованих секцiями КВЕД здшс-нено iерархiчну кластеризацiю за методом повно1 евклщово1 вщ-станi. Розподiл секцш за «природними» кластерами мае забезпечу-вати максимальну вiдстань мiж двома об'ектами в сумiжних класах [2].
У результат кластерного аналiзу одержано дендрограму (рис. 1), яка вщображае шформащю про iерархiчну структуру клас-терiв. Кiлькiснi показники кластеризацп за фактичними параметрами наведено в таблищ.
6
5
4
3
2
1
0 -------------
D C E B I, J, L G Q,R,S O M,P H F А
Результати кластеризацп одержано з використанням програмного пакета "81а11811са 6.0".
На вертикальнiй осi графжа iерархiчноl структури галузевих кластерiв ввдкладено мiжкластернi евклiдовi ввдсташ; при цьому ввдбуваеться поетапне ослаблення критерiю об'еднання, на горизонтальнiй - номери кодiв за номенклатурою галузей (секщями КВЕД-2010-2016).
Рис. 1. Дендрограма под1бност1 вид1в економ1чног д1ялъност1 за секщями КВЕД-2010
Одержат результати е певною м1рою передбачуваними, оскь льки групування вид1в економ1чно! д1яльност1 вщображае специ-ф1ку нацюнально! економши Укра!ни в цшому. «Природш» клас-тери об'еднують схож1 види економ1чно! д1яльносп. По-перше, це кластер, сформований секщями «Добувна промисловють { розроб-лення кар'ер1в», «Переробна промисловють», «Постачання електро-енергп, газу, пари та кондицшованого пов1тря», «Водопостачання; канал1защя, поводження з вщходами» з евклщовою вщстанню об'еднання вщ 4,2 до 5,8 од. (тдсумкове об'еднання на р1вш 6 од.). Окремого анал1зу потребуе секщя «А» - «Сшьське господарство, л1-сове господарство та рибне господарство». Але дендрограма шюст-руе можливють умовного об'еднання ще! секци з секщями I, I, Ь, О. Ус шш1 секци КВЕД-2010 можуть сформувати останнш третш кластер.
Таблиця
Параметри екологiчноi та економiчноi складових сталого
розвитку в галузевому розрiзi (у фактичному вим'р)
Складова Параметр* Склад кластер1в за номенклатурою галузей (секщями КВЕД-2010-2016)
A,G,I,J,L F,H,M,P,O,Q,R,S В, С, D, E
Еколопчна X6, кВт-год./грн 0,013 0,013 0,051
Х12, т/млн грн 0,043 0,002 6,993
X13, % 19,967 14,581 33,925
X14,% 0,04667 3,081 6,175
Х15, грн /тис грн 1,157 1,231 60,584
Економ1чна Х0, % 12,73 0,96 14,251
Х2, грн/грн 0,509 0,502 0,325
Х3, грн/грн 0,059 0,088 0,079
Х5, грн/грн 0,342 0,122 0,171
Х16, тис грн/чол. 139,371 69,302 145,002
1 Параметри одержано на осжга систематизацп статистичних даних [4] з використанням програмного пакета "81ай811са 6.0".
* Х0 - частка експорту товарiв i послуг; X2 - валова додана варпсть в основних цiнах; Х3 - капiтальнi швестици; Х5 - валовий прибуток; Х6 - ко-ефщент споживання електроенергп; Х9 - обсяги утворення вiдходiв; Х12 -рiвень використання вторинних горючих ресурмв; Х13 - частка тдприемств, яю впроваджували природоохороннi шновацп; Х14 - кшьюстъ тдприемств з технологiчними шноващями, якi впроваджували природоохороннi шновацц з метою задоволення ринкових та шших вимог; X15 - капiтальнi швестици та поточнi витрати на охорону i рацiональне використання природних ресуршв; Х16 - продуктившсть працi.
На шдстав1 усереднених значень групувальних ознак у межах галузевих кластер1в (значень мшмально! дисперси всередиш клас-тер1в, значень суми квадрапв вщхилень (внутршньогрупова сума квадрапв) визначаеться розподш основних змшних для кожного кластера (рис. 2).
Результати розподшу основних змшних для кожного кластера свщчать про важливють еколопчних швестицш (значущють фактора Х15), упровадження природоохоронних (фактор Х13) 1 тех-нолопчних шновацш, спрямованих на задоволення ринкових еколопчних вимог (фактор Х14). Суттева р1зниця у кластерних характеристиках за параметром Х11 (заб1р прюно! води тдприемствами) найбшьшою м1рою пов'язана з технолопчними особливостями гос-подарсько! д1яльносп та лише частково свщчить про процес управ-лшня еколопчною складовою сталого розвитку.
2,5 2,0 1,5 1,0 0,5 0,0 -0,5 -1,0
-1,5 Кластер 1
X6 Х8 X10 Х12 X14 -в— Кластер 2
Параметри складових сталого розвитку Кластер 3
Результати кластеризацп одержано з використанням програмного пакета "Б^йвйса 6.0".
Рис. 2. Середш нормалгзоваш значения параметргв кластергв
Застосування кластерного анал1зу дозволяе виявити та об'ед-нати види економ1чно! д1яльност1 нацюнально! економши кра!ни, що характеризуються р1зним ступенем економ1чно!, сощально! та еколопчно! результативности виокремити т з них, яю мають най-бшьший загальний потенщал, вщзначити ключов1 чинники забезпе-чення сталого розвитку для тдприемств конкретних галузей Укра-1ни в межах сформованих кластер1в.
Результати анал1зу надають можливють дослщити взае-мозв'язок м1ж економ1чними й еколопчними чинниками, що дозволяе визначити мюце еколопчно! складово! в розвитку тдприемств галузь Цшьовим показником обрано параметр Х5 (обсяг валового прибутку) як узагальнюючий ¡ндикатор ефективност економ1чно! д1яльносп тдприемств галузь
Одержаним кластерам можна надати яюсш характеристики, пов'язаш з !х прибутковютю та експортною ор1ентащею:
кластер 1 - з номенклатурою галузей А,0,1,3,Ь - високопри-бутковий з експортною ор1ентащею;
кластер 2 - з номенклатурою галузей F,H,M,P,O,Q,R,S - ни-зькоприбутковий без експортно! орiентацil;
кластер 3 (номенклатура В, С, D, Е) - середньоприбутковий з експортною орieнтацieю.
Експортна орieнтованiсть першого кластера е умовною, адже визначаеться тiльки параметрами секци А.
Дiаграма розсiювання (рис. 3) вказуе на те, що найбшьший обсяг капiтальних iнвестицiй та поточних витрат на охорону i ра-цiональне використання природних ресурсiв притаманний тшьки третьому кластеру (21617,9 млн грн на рж), що становить 60,584 грн на кожну тисячу гривень валового випуску товарiв у ринкових щ-нах. У першого та другого кластерiв даний показник не перевищуе 1,157-1,123 грн/тис. грн. Це переконливо свщчить про визначальну роль екологiчного чинника в забезпечент саме сталого розвитку. Технологiчнi особливосп галузей третього кластера та юнуюча нормативна база у сферi природоохоронно! дiяльностi обумовлю-ють значний обсяг вщповщних витрат, особливо на промислових пiдприемствах - 6155,9 млн грн на рш, та максимальне норматзо-ване значения Х15 - 1,62 од. (секщя С).
Х15, нормалвований обсяг каппальних iивестицйта поточш витрати на охорону та рацюнальне використання природних ресурсов
Побудовано за результатами кластерного анал1зу.
Рис. 3. Д1аграма розаювання кластерних параметр1в Х5, Х15 210
Пщбиваючи промiжний пiдсумок аналiзу впливу еколопч-ного чинника на рiвень стшкост розвитку основних галузей нацю-нально! економiки Укра1ни, слiд вiдзначити, що iснуючi мiжнароднi екологiчнi вимоги та нормативи зумовлюють необхiднiсть насампе-ред для експортоорieнтованих пiдприeмств пошуку можливосп зниження негативного впливу на НПС, виявлення потенцiйних зон еколопчно! небезпеки шдприемств, упровадження екологiчних ш-вестицш i заходiв щодо природокористування.
Дiаграма розсiювання (рис. 4) характеризуе залежшсть мiж нормалiзованим обсягом валового прибутку (Х5) та нормованою часткою шдприемств, яю впроваджували природоохороннi швести-цл (Х13).
тновацй
Побудовано за результатами кластерного анал1зу. Рис. 4. Дiаграма розаювання кластерних параметрiв Х5 i Х13
Взаемне розташування кластерiв у цшому не змiнилося i максимум показника Х13 припадае саме на третш кластер (33,925%). Разом з тим у межах секцш В, С, Б, Е щентифшуються певш змiни. По-перше, секцiя С (переробна промисловють) при найбiльшому значенш показника Х15 мае найнижче (у межах кластера) значення Х13 - 27,6%. По-друге, для секцп С мшмальним е показник Х14
(кшьюсть шдприемств iз технологiчними iнновацiями, яю впро-ваджували природоохороннi шноваци з метою задоволення ринко-вих вимог).
Слщ вiдзначити, що вiдносно низью показники промислових пiдприемств щодо прибутку за умов досить високо! !х експортно! орiентацil е свiдченням недостатньо! !х шновацшно! активностi у сферi природоохоронних заходiв. З урахуванням високого рiвня Х15 цiлком справедливим е висновок про реалiзацiю у промислово-стi Укра!ни моделi «дуже слабко! стшкостЬ>.
Висновки. Одержаний у результат аналiзу склад кластерiв за номенклатурою основних галузей свiдчить, що найбшьш чуттевим до впливу еколопчно! складово! сталого розвитку е кластер 3 (секцй В, С, Б, Е). Кластероутворюючий характер параметрiв «капiтальнi швестицй та поточнi витрати на охорону та рацiональне викорис-тання природних ресуршв», «частка пiдприемств, якi впроваджу-вали природоохороннi шноваци» та «рiвень використання вторин-них горючих ресуршв» вказуе на те, що в умовах «дуже слабко! стшкосп» нацюнально! економiки доцiльним е першочергове впро-вадження в Укра!нi системи управлшня екологiчною складовою сталого розвитку саме на промислових шдприемствах, як драйверах подолання кризи в нацюнальнш економщ.
Таким чином, кластерний аналiз сприяе пiдвищенню рiвня на-очностi та сприйняття результатiв аналiтичних дослiджень вцщв економiчно! дiяльностi за показниками сталого розвитку, що надае можливють ощнити визначальнi екологiчнi чинники забезпечення сталого розвитку за основними видами економiчно! дiяльностi. Ре-зультати класифiкацi! вцщв економiчно! дiяльностi з використан-ням кластерного аналiзу дозволили отримати бшьш детальну iн-формацiю про спорщненють видiв економiчно! дiяльностi у межах кластера та вщмшносп мiж окремими кластерами, сформованими з подiбних мiж собою (за станом стiйкостi розвитку). Це дозволило виявити та об'еднати види економiчно! дiяльностi нацiонально! еко-номiки кра!ни, що характеризуються рiзним ступенем економiчно!, соцiально! та еколопчно! результативности виокремити тi з них, на яю найбiльшою мiрою впливае еколопчний чинник. Результат за-стосування кластерного аналiзу може бути використаний для вияв-лення проблемних ситуацш сталого розвитку на рiзних iерархiчних рiвнях, що становитиме предмет подальших дослiджень у цьому на-прямь
Л^ература
1. Андреева Н. М., Бараншк В. О., Хлобистов G. В. та iH. Ста-лий розвиток i еколог1чна безпека сустльства в економ1чних тран-сформа^ях; за наук. ред. С. В. Хлобистова. ^мферополь: Феткс, 2010. 582 с.
2. Леончик Е. Ю. Кластерный анализ. Терминология, методы, задачи; ОНУ им. И.И. Мечникова, ИМЭМ. Одесса: Б.в., 2011. 67 с.
3. Enright, M. (1996). "Regional Clusters and Economic Development: A Research Agenda", in Staber, U., Schaefer, N. and Sharma, B., (Eds.) "Business Networks: Prospects for Regional Development, Berlin": Walter de Gruyter, pp. 190- 213.
4. Латишева О.В. Застосування кластерного анатзу для оцш-ки визначальних характеристик сталого розвитку галузей Украши. ЕкономЫа i фтанси. Спецвипуск. 2016. С.52, С. 36-42.
5. Державна служба статистики Украши. URL: www.ukrstat. gov.ua.
6. Латишева О.В. Сутшсть сталого розвитку та сучасш еколо-пчш напрями його забезпечення в Укра!ш. Bi^rn економiчноí науки Украши. 2016. №2 (31). С. 106 - 110.
Надшшла до редакцИ 12.04.2017р.
Н.В. Трушкша
НАУКОВО-МЕТОДИЧН1 ЗАСАДИ ОРГАШЗАЦП ЗБУТОВО1 ДШЛЬНОСП ВУГЛЕДОБУВНОГО ШДПРИСМСТВА
У науковiй лiтературi iснуе безлiч визначень категорii «збу-това дiяльнiсть промислового тдприемства». Автори трактують ii по-рiзному, а саме як: складову комплексу маркетингових заходiв; процес доведення товару вiд виробника до споживача; органiзацiю процесiв щодо забезпечення максимальноi вигоди торговельноi угоди з урахуванням вимог споживачiв; систему заходiв щодо ефективного перемiщення продукци; комплекс дiй, який забезпечуе тдвищення ефективностi продажу; органiзацiю товарного обмшу задля одержання прибутку; процес просування готовоi продукцii на ринок тощо.
© Н.В. Трушкша, 2017
