CC BY
39Аналіз розвитку станової сили у студентів з різними рівнями рухової активності
Даценко М.І.
Кременчуцький національний університет
Анотації:
Розглянуто залежність показників фізичного розвитку від змісту та обсягу рухової активності у студентської молоді. Визначено зміст та обсяг рухової активності, вивчено показники станової сили у студентів. Досліджуваний контингент - студенти першого року навчання. Основна маса досліджуваних - студенти технічних та комп'ютерних спеціальностей. Використано дані анкетного опитування студентів щодо змісту та обсягу рухової активності. Визначено належні та фактичні показники станової сили. Проведено їх порівняльний аналіз. Показано залежність рівня розвитку станової сили від рівня рухової активності.
Ключові слова:
рухова активність, спосіб життя, розвиток, сила, м’язи, спина, студенти, місцевість, аналіз, порівняння, залежність, індекс.
Даценко Н.И. Анализ развития становой силы у студентов с разными уровнями двигательной активности. Рассмотрена зависимость показателей физического развития от содержания и объема двигательной активности у студенческой молодежи. Определено содержание и объем двигательной активности, изучены показатели становой силы у студентов. Исследуемый контингент - студенты первого курса. Основная масса исследуемых - студенты технических и компьютерных специальностей. Использованы данные анкетного опроса студентов относительно содержания и объема двигательной активности. Определены надлежащие и фактические показатели становой силы. Проведен их сравнительный анализ. Показана зависимость уровня развития становой силы от уровня двигательной активности.
двигательная активность, объем, развитие, сила, мышцы, спина, студенты, местность, анализ, сравнение, зависимость, индекс.
Datsenko N.I. Analysis of the development of students’ force with different levels of moving activity. It is examine the dependence of indexes of physical development from the content and volume of moving activity at students. It is depicted the content and volume of moving activity, studied the indexes of forces at students. The investigated contingent is students of first-year of studies. A bulk of investigated is students of technical and computer specialties. Data of the questionnaire questioning of students are used in relation to maintenance and volume of motive activity. The proper and actual indexes of force are certain. It is conducted comparative analysis. Dependence of level of development of force is shown on the level of motive activity.
motive activity, volume, development, force, muscles, back, students, locality, analysis, comparison, dependence, index.
Вступ.
Відомо, що останні півмільйона років людина еволюціонує філетично, тобто без змін у генетичній програмі. Проте, умови, в яких жили наші предки, та умови життя сучасної людини відрізняються кардинально. Науково-технічний прогрес звільнив людину від 95% механічної праці, що зумовило значно менші затрати фізичних сил для забезпечення свого існування. Але закріплена тисячоліттями у геномі людини норма рухової активності не стала анахронізмом [4,6].
Нормальне функціонування різних систем організму протягом тисячоліть відбувалося в умовах активної рухової діяльності, і раптово, на останньому 100-річному відрізку еволюції, умови життя пропонують зовсім іншу форму реалізації усталених способів життєдіяльності його органів і систем. Людина стала значно менше рухатись. Природа людини відповідає на це хворобами гіпокінезії [1,2,4,6]. До таких хвороб можна віднести патології хребта, зумовлені низьким розвитком м’язів спини та м’язового корсету організму в цілому. Для студентів технічних та комп’ютерних спеціальностей ця проблема є особливо актуальною, оскільки вони відчувають болі у спині не після 30 років, як основна маса людей, а вже в період навчання у ВНЗ.
З цієї позиції проведені нами дослідження можна вважати актуальними.
У монографіях сучасних авторів [1,4] рухова активність визначається як поєднання усіх рухів, що виконує людина в процесі життєдіяльності. Розрізняють звичайну і спеціально організовану рухову активність.
Механізми взаємозв’язку рухової активності та функціональних можливостей організму є об’єктом
© Даценко М.І., 2011
зацікавлення багатьох науковців (Аршавський, 1981; Апанасенко Г., 1992, 2009; Круцевич Т., Безверхня Г., 2010 та ін.).
Фундаментальною працею, на яку посилаються чи не всі дослідники рухової активності останніх років, є робота зарубіжних авторів, докторів медицини Одеда Бар-Ора та Томаса Роуланда «Здоровье и двигательная активность детей: от физиологических основ до практического применения» (2009) [1]. В ній представлено детальний аналіз взаємозв’язку між конкретними захворюваннями, руховою активністю та рівнем фізичного стану організму дітей, підлітків та зрілих людей, що актуально для нашої роботи.
Проблему залежності обсягу та змісту рухової активності від енергозатрат та віку розглянуто у вітчизняному навчальному посібнику Т.Круцевич та Г. Без-верхньої «Рекреація у фізичній культурі різних груп населення» (2010) [4].
Раніше вплив рухової активності на захворюваність студентів вивчався Л. Долженко, 2006[2]. Однак, відношення між рівнем рухової активності у студентів технічних спеціальностей та станом станової мускулатури не вивчалися. І статистичних даних щодо розвитку останньої у студентів технічних спеціальностей (комп’ютерщиків, конструкторів, електриків, механіків), у яких «сидячий стан» роботи домінує над активним, ми не знайшли.
Ключовими моментами нашої роботи є стан рухової активності та стан розвитку м’язів спини. Станова динамометрія, методи її визначення та способи оцінки описані в чисельних підручниках відомими вітчизняними та зарубіжними авторами. Силові показники організму студентів також були предметом зацікавлення багатьох авторів [3,5].
Дослідники звертають увагу на те, що на спині є глибокі м’язи і зовнішня мускулатура. Зовнішня
проблеми фізичного виховання і спорту № 1 / 2011
мускулатура (трапецієвидні і широкі м’язи) виглядає ефектно, але вона не виконує функцію підтримки хребта. Ця функція покладена на внутрішні м'язи спини, які кріпляться до хребців і забезпечують задане положення хребетного стовпа [5].
Роботу виконано в рамках плану науково-дослідної роботи кафедри фізичного виховання на 2010 - 2011 н.р. Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи: вивчити вплив рухової активності на рівень розвитку станової сили у студентів 18 - 20 років.
Завдання дослідження:
• вивчити стан проблеми за даними наукових джерел;
• вивчити зміст та обсяг рухової активності у студентів;
• порівняти ці показники у представників обох груп;
• провести дослідження станової сили у юнаків 1-х курсів;
• обрахувати та оцінити відносні показники станової сили;
• провести порівняльний аналіз показників станової сили у студентів 1 та 2 групи.
Методи дослідження:
• аналіз літературних джерел та статистичних даних;
• станова динамометрія;
• анкетування;
• антропометрія;
• методи математичної статистики.
Для накопичення та збереження інформації використовувались електронні таблиці Ехеї.
Організація дослідження. Для проведення досліджень нами було сформовано 2 групи. Критерієм розподілу став регіон проживання: до першої групи увійшли студенти, які проживають у місті, до другої - студенти, які приїхали на навчання із сільської місцевості.
Дослідження проведено у два етапи. На першому етапі вивчались зміст та обсяг рухової активності, на другому - показники станової сили. Досліджуваний контингент - 110 студентів, які відносяться до основної медичної групи і регулярно відвідують заняття з фізичного виховання у секціях загальної фізичної підготовки та плавання, а також не мають протипоказань щодо виконання процедури визначення станової динамометрії.
Результати дослідження.
На першому етапі наших досліджень ми вивчали рухову активність. З цією метою ми провели анкетування і визначили, що у робочі дні (таких 5) студенти-першокурсники в близько 8 годин на день проводить сидячи (за книгами, кресленням, комп’ютером, у бібліотеці тощо). Провівши опитування самопочуття,
ми вияснили, що 31,3% юнаків та 24,7% дівчат скаржаться на болі в спині, які виникають у них ближче до кінця робочого дня і спонукають до відпочинку лежачи. У навчальному процесі для організованої рухової активності відводиться близько 1години 20 хвили. До цього часу лише 66% юнаків можуть додати щоденно по 20 - 30 хвилин на подолання відстані до вузу в 1 -1,5 км, ще 48,6% можуть додати від 1,5 до 3 годин на тиждень для самостійних занять фізичними вправами (таблиця 1). Але на необхідні 8 годин, рекомендовані для досягнення високого рівня здоров’я та професійної працездатності, як зазначалося раніше, вийдуть тільки ті з них, хто займається близько 3 годин на тиждень, таких є 43,4 %.
Практично усі студенти - і ті, що проживають у гуртожитку, і ті, що проживають вдома - не мають відмінностей у змісті та обсязі рухової активності у будні. Однак, у вихідні дні, студенти, що проживають у сільській місцевості добавляють до рухової активності ще від 3,4 до 4,7 години, тоді як міські студенти лише 1,5 - 2 години. Зміст цієї активності у сільської молоді складають: допомога по господарству, прогулянки, похід на рибалку, дискотеки. У міської молоді цей година витрачено на: походи після магазинів, прогулянки та дискотеки.
Таким чином, лише сільські студенти рухаються більше на 1,9 - 2,7 години. Не секрет, що робота по господарству характеризується більшою силовою спрямованістю, аніж діяльність городянина (прогулянки та походи по магазинах, ринках). Тому ми прогнозуємо, що показники станової динамометрії також будуть відрізнятися. Адже відомо, що спина «любить» і «відкликається» на силові вправи. Усі методичні рекомендації щодо корекції м’язів спини пропонують вправи силової спрямованості із положення лежачи, а також вправи на тренажерах, з обтяженнями тощо. За даними інших авторів [2,6] стосовно нашого контингенту ми визначили, що: свій вільний час переважно активно, тобто рухаючись, (прогулянки, дискотеки, фізичні вправи, походи по магазинах, тощо) проводять 59,6% юнаків; пасивно (телевізор, книги, комп’ютерні ігри, додаткові навчальні курси, тощо) -40,4% юнаків.
На другому етапі ми вивчали рівень розвитку м’язів спини. Оцінку проводили методом індексів. Результатом обчислень став відносний показник - індекс станової сили. За табл 2 видно, що пах суттєва різниця між групами зафіксована у абсолютних показниках станової сили (140 та 128 кг - відповідно). Така ж тенденція на користь сільської молоді зафіксована і у відносних показниках - ІСС (199% проти 187).
Таблиця 1
Стан зайнятості юнаків курсів у різних формах рухової активності
Параметри, що вивчаються Кількість студентів, % п=110
Самостійно займаються фізичними вправами поза заняттями за розкладом: 54,0
регулярно 28,6
періодично 25,4
Не займаються самостійно 46,0
Таблиця 2
Аналіз показників фізичного розвитку та станової сили у студентів із різними рівнями рухової активності
(п=110) (Ригас Т., Даценко 2010)
Показник Cтaтистичнa характеристика Адміністативно-територіальна зона
село n=(46) місто n=(64)
Зріст, см середнє 180,4 179,9
ст. відх. 5,34 8,49
Маса, кг середнє 70,9 70,0
ст. відх. 7,71 11,23
&анова сила, кг середнє 139,6 128,2
ст. відх. 18,80 24,12
ICC, % середнє 198,5 186,5
ст. відх. 34,07 37,27
Таблиця З
Аналіз відповідності ІСС статево-віковим нормам (Даценко М., Приходько С., 2010), (n=110)
Територіальна зона Норма, % Нижче норми,%
на 20% на 30% на 40% більше, ніж на 40%
(n=36) 37,8 48,9 11,1 0,0 2,2
Місто (n=64) 36,5 39,7 11,1 9,5 3,2
Після оцінки індексу станової сили (ІСС) ми виявили відставання фактичних показників від відповідної за віком норми (табл.3). Так, відповідний своєму віку ІСС мають 36,5 % студентів 1 групи та 37,8% студентів 2 групи. Відмінність не значна, але далі ІСС, що на 20% відстає від норми мають 49% сільських (2 група) і 40% міських (1 група) студентів. Для 30% -го відставання цей показник співпадає (по 11% юнаків із обох груп), а 40%-е відставання зафіксовано лише у міських юнаків (майже 10%), тоді як у сільських юнаків цей показник відсутній (0%).
Різницю у показниках станової сили студентів різних груп можна, на нашу думку, пояснити наступним чином: мешканці сільської місцевості мають суттєву перевагу у тижневому об’ємі рухової активності та її змісті у порівнянні із мешканцями міста. Щодо змісту: у сільській місцевості робота характеризується більшим внеском силових вправ, подоланням більших дистанцій, підняттям більших грузів, загалом - біль тотальними м’язовими зусиллями. Тоді, як у місті юнаки виконують більш локальну м’язову роботу - для меншої кількості м’язів - і її характер є епізодичним. Саме тут, на нашу думку, і криється причина таких розбіжностей у показниках СС сільських та міських мешканців студентського віку.
Висновки.
Рухова активність - це той показник, який, залежно від обсягу та змісту, зумовлює енергетичні ресурси організму, функціональні спроможності та тривалість життя організму. Від особливостей функціонування скелетної мускулатури залежать і енергетичний фонд, і функціональний стан органів та систем. Нами виявлено, що у будні обсяг та зміст рухової активності студентів різних груп не відрізняється ні за змістом, ні
за обсягом. Однак, у вихідні дні студенти, які проживають у сільській місцевості, мають значну перевагу у обсязі та змісті рухової активності.
Оганова сила характеризує рівень розвитку м’язів спини. Анкетування виявило, що 31,3% юнаків скаржаться на болі в спині. Лише близько 38% студентів обох досліджуваних груп мають достатній рівень розвитку цих м’язів.
У наших дослідженнях виявлено залежність між обсягом (і змістом) рухової активності та рівнем розвитку станової сили. Так, юнаки 2 групи, які мають більший тижневий обсяг рухової активності (до 2,7 год), мають кращі показники станової сили.
У подальших дослідженнях планується вивчити показники станової сили у студентів, які відвідують різні секції.
Література:
1. Бар-Ор О. Здоровье детей и двигательная активность: от физиологических основ до практического применения / О. Бар-Ор, Т. Роуланд; пер. с англ. И.Андреев. - К.: Олимпийская литература, 2009. - 528 с.
2. Долженко Л. Захворюваність і рухова активність студентів з різними рівнями соматичного здоров’я / Людмила Долженко. -ТМФВ. - 2004 - №1 - C. 9 - 11.
3. Исследование становой силы человека. - Режим доступа к сайту: http: // readbookz.com/book/188/6809.html.
4. Круцевич Т.Ю. Рекреація у фізичній культурі різних груп населення / Т.Ю. Круцевич, Г.В. Безверхня. - К.: Олімпійська література, 2010. - 248 с.
5. Кузнецов А. Почему надо увеличивать силу мышц спины / Александр Кузнецов.- Режим доступа к сайту: http // shkolazhizni.ru/ archive/0/n-22047/
6. Лошицька Т.I. Рухова активність юнаків-студентів призовного віку / Т. Лошицька //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХШ), 2004.- №6. - C.34 - 38.
Надійшла до редакції 10.12.2010р.
Даценко Николай Иванович [email protected]
