CC BY
79Стан функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи студенток з різним рівнем рухової активності
Головченко О.І., Востоцька І.Ф., Осіпова І.Л.
Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка
Анотації:
Розглянуто напрямки оцінки стану функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи студентів з різним рівнем рухової активності. Проведено дослідження серед 50 студенток педагогічного ВНЗ 17-20 років. Оцінено добові енерговитрати та адаптаційні можливості серцево-судинної системи студенток. Визначено причини формування високого рівня енерговитрат у студенток та встановлена пряма залежність енерговитрат та залучення студентської молоді до навчального предмету «Фізичне виховання». Адаптаційні можливості серцево-судинної системи студенток відповідають середньому рівню. Встановлена залежність рівня функціонального стану серцево-судинної системи студенток від віку та тенденція до зв'язку з рівнем рухової активності. Вивчено вікову динаміку показників частоти серцевих скорочень під час функціональної проби з фізичним навантаженням. Подана характеристика добових енер-говитрат студенток при різних режимних навантаженнях.
Ключові слова:
студент, енерговитрати, рухова активність, серцево-судинна система.
Головченко А.И., Востоцкая И.Ф., Осипова И.Л. Состояние функциональнорезервных возможностей сердечнососудистой системы студенток с разным уровнем двигательной активности. Рассмотрены направления оценки состояния функционально резервных возможностей сердечно-сосудистой системы студентов с разным уровнем двигательной активности. Проведено исследование среди 50 студенток педагогического ВУЗа 17-20 лет. Оценены суточные энергозатраты и адаптационные возможности сердечно-сосудистой системы студенток. Определенно причины формирования высокого уровня энергозатрат у студенток и установлена прямая зависимость энергозатрат и привлечения студенческой молодежи к учебному предмету «Физическое воспитание». Адаптационные возможности сердечно-сосудистой системы студенток отвечают среднему уровню. Установлена зависимость уровня функционального состояния сердечно-сосудистой системы студенток от возраста и тенденция к связи с уровнем двигательной активности. Изучена возрастная динамика показателей частоты сердечных сокращений во время функциональной пробы с физической нагрузкой. Подана характеристика суточных энергозатрат студенток при разных режимных нагрузках.
студент, энергозатраты, двигательная активность, сердечно-сосудистая
система.
Holovchenko O.I., Vostotska I. F., Osipova L L. The state of functionally reserve possibilities of cardiovascular system of students with different levels of physical activity. Directions of estimation of the state of functionally reserve possibilities of the cardiovascular system of students with the different level of movement activity are considered. Research was conducted among 50 students of pedagogical university of 17-20 years. It was appraised the daily allowance of energy consumption and adaptation possibilities of the cardiovascular system of students. It was found out the reasons of forming of high level of energy consumption for students and direct dependence of energy consumption and bringing in students youth to the educational object «Physical education». Adaptation possibilities of the cardiovascular system of students are answering to the middle level. Dependence of level of the functional state of the cardiovascular system of students is set on age that tendency to connection with the level of movement activity. The age-old dynamics of indexes of frequency of heart-throbs is studied during a functional test with the physical loading. Description of daily allowance energy consumption of students is given at the different regime loadings.
student, energy consumption, physical activity, cardiovascular system.
Вступ.
Існуюча система вищої освіти, яка ставить високі вимоги до здоров’я, фізичної та розумової працездатності студентської молоді, негативно позначається на стані їх здоров’я [7]. Досліджуючи стан здоров’я молоді, В. Платонов зазначає, що вища школа одержує - 70 % хворих, випускає - 90 % [9]. До 60 % молодих фахівців, які поступають на роботу після закінчення вищого навчального закладу (ВНЗ) України, фізично не готові працювати в тому темпі і з тією інтенсивністю, які вимагає їх професія [2]. Відомо, що фізична культура займає провідне місце у фізичному і духовному оздоровленні молоді
і суспільства в цілому. За останні часи кількість публікацій з вивчення проблеми організації фізичного виховання студентів ВНЗ зросла, проте залишається багато наукових і практичних питань, вирішення яких може мати суттєве значення для розуміння механізмів підвищення рівня здоров’я юнаків та дівчат. Одним з таких практичних питань є пошук шляхів підвищення рівня здоров’я з урахуванням індивідуальних особливостей молоді, а саме, на підставі функціонально-резервних можливостей (ФРМ) серцево-судинної системи (ССС).
У монографіях сучасних авторів [1, 10] рухова активність визначається як поєднання усіх рухів, що виконує людина в процесі життєдіяльності. © Головченко О.І., Востоцька І.Ф., Осіпова І.Л., 2012
Розрізняють звичайну і спеціально організовану рухову активність.
Механізми взаємозв’язку рухової активності та функціональних можливостей організму є об’єктом зацікавлення багатьох науковців (Аршавський, 1981; Апанасенко Г., 1992, 2009; Круцевич Т., Безверхня Г., 2010 та ін.). Так, дослідження Коваленко Ю.О., проведені зі студентами вищих навчальних закладів підтвердили, що рівень фізичної підготовленості студентів з кожним роком має тенденцію щодо зниження і не відповідає належному рівню [7].
У наукових роботах Даценко М.І. виявлено, що у будні обсяг та зміст рухової активності студентів не відрізняється ні за змістом, ні за обсягом. Однак, у вихідні дні студенти, які проживають у сільській місцевості, мають значну перевагу у обсязі та змісті рухової активності. Також, виявлено залежність між обсягом (і змістом) рухової активності та рівнем розвитку станової сили [4]. Проблему залежності обсягу та змісту рухової активності від енергозатрат та віку розглянуто у вітчизняному навчальному посібнику Т. Круцевич та Г. Безверхньої [8]. Раніше вплив рухової активності на захворюваність студентів вивчався Л. Долженко [5].
Оцінці особливостей функціональних можливостей ССС студентів з різним рівнем рухової активності присвячена незначна кількість досліджень, зокрема: отримані показники рівня розвитку серцево-судинної
І ПЕДАГОГІКА І та медик°-біол°гічні
*---“-----------* проблеми фізичного
виховання і спорту ____________________
у дослідженнях Сидорової Т.В. Результати свідчать про кращі показники ССС студентів спортивних спеціалізацій, професійна діяльність яких направлена на фізичне навантаження аеробно-анаеробного характеру циклічної спрямованості: плавання, зимові види спорту і легка атлетика [11].
Існують дослідження ФРМ ССС у студентів з різним типом фізичного навантаження, а саме у студентів спеціальної медичної групи. Так, оцінка результатів проби Руф’є дозволила відзначити, що найкращі показники виявлені серед хлопців порівняно з дівчатами, однак в середньому у студентів ФРМ ССС відповідали «задовільному» рівню [3].
Дослідження С.М. Хоменко, Л.І. Юхименко показників центральної гемодинаміки за умов антиортостазу проводилось у студентів 17-21-річного віку. При цьому виявлено більш високий рівень адаптації до даного виду гравітаційних навантажень у студентів, що відвідують заняття з фізичної культури упродовж 4 років [12].
Не зважаючи на велику кількість наукових робіт з оцінки функціонального стану організму та рухової активності студентів, існують поодинокі дослідження функціонально-резервних можливостей ССС студентів з різним рівнем рухової активності. Тому, встановлення особливостей формування ФРМ ССС під впливом різного рівня рухової активності у студентів в залежності від віку становить актуальність та новизну даного дослідження.
Наукову роботу виконано згідно з планом науково-дослідницьких робіт Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка кафедри здоров’я людини та фізичної реабілітації на 2012 р. «Теоретико-методологічні і організаційно-методичні проблеми здоров’я, фізичної реабілітації та корек-ційної педагогіки» (номер державної реєстрації 0107U002826) за напрямком «Теорія і практика формування культури здоров’я студентів, дітей, молоді в умовах освітнього простору».
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження - оцінити стан функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи студентів з різним рівнем рухової активності.
Методи та організація досліджень. У дослідження взяли участь 50 студентів дівчат інституту педагогіки та психології Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка, віком 17-20 років.
Визначення рухової активності підлітків проведено за методом формалізованої самозвітності, як такого, що придатний для охоплення значного контингенту досліджуваних. Методика дозволяє за самооцінкою часу, витраченого за добу на різні (за інтенсивністю) категорії рухової активності, визначити середні добові енерготрати студентів. Категорії рухової активності («фонова», «сидяча», «низька», «середня», «висока») за інтенсивністю діяльності оцінювались у МЕТах (відношення енерговитрат протягом діяльності до енерго-витрат у спокої): 1,5; 2,5; 4,0; 6,0; 10 відповідно [6]. На підставі отриманих даних розраховано енерговитрати за добу у цілому та середньодобовий показник енер-
говитрат підлітків. Згідно нормативної шкали оцінки рівнів рухової активності (Ь. Саіе, 1994) вважали дуже низьким рівень рухової активності із середньодобовими енерговитратами менше 33 ккал/кг, низьким - від 33 ккал/кг до 36,99 ккал/кг, середнім - від 37 ккал/кг до 39,99 ккал/кг і більше 40 ккал/кг - високим.
Функціонально-резервні можливості ССС оцінювались за пробою Руф’є (згідно із Наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України від 20.07.2009 р., № 518/674). Рівні функціонального резерву серця визначалися з урахуванням п’яти градацій: менше 3 - високий рівень; 4 - 6 - вище середнього (добрий); 7 - 9 - середній; 10 - 14 - нижче середнього (задовільний); більше 15 - низький.
Отримані дані підлягали математичній та статистичній обробці за допомогою прикладної програми ,^а^іса 6.0”.
Результати дослідження.
Оцінка функціонально-резервних можливостей (ФРМ) серцево-судинної системи студенток, що регулярно займаються з навчальної дисципліни «Фізичне виховання» (ФВ), за індексом Руф’є, дозволила встановити перевагу середнього рівня ФРМ ССС (40±0,2%, р<0,001). Як представлено на рисунку 1, друге місце у розподілі рівнів ФРМ ССС студентів посідають студенти з рівнем «нижче за середній» (32±0,9%) та третє місце - студенти з рівнем «низький» (22±0,7%). Поодинокими є випадки «високого» (4±0,3%) та «вище за середній» (2±0,2%) рівні ФРМ ССС. Встановлені дані ФРМ ССС студенток дозволяють встановити незадовільний рівень функціонального стану серцево-судинної системи.
Стосовно вікових особливостей розподілу рівнів ФРМ ССС студенток слід зробити висновок, що високі показники формуються за рахунок показників 17-річних студенток з «високим» рівнем (8,3±0,4%) та 18-річних з рівнем «вище за середній» (10,5±0,5%). Середній рівень ФРМ ССС формується за рахунок показників 17-річних (50±0,5%), 18-річних (36,8±0,9%) та 20-річних (41,7±0,9%) студенток. Рівень «нижче за середній» представлено рівномірно серед всіх вікових груп з коливанням від 14,3 % у 19-річних до 42,1% у 18-річних студенток. «Низький» рівень ФРМ ССС вірогідно переважає у студентів 19 років (57,1±1,1%, р<0,001). Таким чином, з віком відбувається зниження ФРМ ССС студенток.
Порівняльна характеристика середніх величин проміжних даних тестування за пробою Руф’є студентів різних вікових груп свідчить про відмінності у показниках 17 та 18-річних від даних студенток 19-20 років. Вихідні дані ЧСС стану спокою за 15 секунд вимірювання мають нижчі показники у студенток 19 років (23,2±1,06 уд. за 15 сек, р<0,001) у порівнянні зі студентками 17 років (19,3±0,7 уд. за 15 сек) на 16,8%, що свідчить про нижчі показники функціонального стану ССС. Вищими показниками ЧСС при вимірюванні у стані спокою на 15,2% є показники студенток
18 років (19,6±0,1 уд. за 15 сек, р<0,05) за дані студенток 19 років (23,2±1,06 уд. за 15 сек). Вірогідних відмінностей вихідного стану ЧСС у 20-річних студенток не встановлено.
ПСИХОЛОГІЯ
% 70 60 . 50 . 40 . 30 . 20 . 10 . 0
57,6
50
42,1
33,3 36,8
8,3 10,5
28,7
14,3
10,5
0 0
41,7
40
0 0
33,3
25
32
22
17 років 18 років
19 років 20 років у цілому
вік студентів
□ високий [-рище за середній ^середній [-рижче за середній □ низький
4
2
0
0
Рис. 1. Розподіл рівнів функціонально-резервних можливостей серед студентів 17-20 років.
Після виконання фізичного навантаження у студенток 19 років максимально зростає ЧСС до 36,1±1,2 уд. за 15 сек., що на 3,89 уд. більше за дані 17 річних (32,3±1,1 уд. за 15 сек, р<0,05) та на 4,78 уд. за показник 18-річних (31,4±1,05 уд. за 15 сек, р<0,01). Під час етапу відновлення серед студенток різних вікових груп не встановлено наближення ЧСС до вихідного рівня за 2 хвилини вимірювань і коливається в межах 24,2±1,4 уд. за 15 сек у 17 річних, 25,9±1,2 уд. за 15 сек, 26,1±1,5 уд. за 15 сек у 19 річних та 26,8±1,02 уд. за 15 сек у 20-річних.
Таким чином, встановлений високий вихідний рівень ЧСС та стрімке зростання ЧСС при виконанні фізичного навантаження та уповільнення процесу відновлення, свідчить про реакцію ССС на незнайоме, значне навантаження для студенток 19 років. Підтвердженням такого висновку є дані кореляційного аналізу, в результаті якого встановлено негативний зв’язок між рівнем ФРМ ССС та віком (г=-0,248, р<0,05), що є свідченням зниження ФРМ ССС при зростанні віку студенток.
Наступним завданням нашого дослідження було встановити причини зниження ФРМ ССС у студенток
19 років. Тому, була проаналізована вагома складова способу життя - рухова активність. Оцінка рухової активності за енерговитратами проведена у дні з відвідуванням навчальної дисципліни «Фізичне виховання» та без неї. Так, встановлено, що у день з ФВ, тобто
2 дні на тиждень енерговитрати студентів (41,4±0,6 ккал/кг) на 7,5 ккал/кг вищі за енерговитрати у 5 навчальних днів без занять ФВ (33,9±0,6 ккал/кг).
Розподіл рівнів РА серед студентів в день з ФВ свідчить про перевагу високого рівня (64±1,1%, р<0,001) над середнім (22±0,7%) та низьким рівнями (14±0,5%). Високий рівень РА (43,6±0,4 ккал/кг) характеризується значними енерговитратами на роботу «сидячої» (9,6±0,6 ккал/кг), «низької» (16,1±0,5 ккал/ кг) та «середньої» (3,4±0,5 ккал/кг) інтенсивності.
Тоді, як студенти з низьким рівнем РА на «сидячий» рівень інтенсивності фізичного навантаження витрачають 5,9±1,6 ккал/кг, на «низький» - 13,5±1,3 ккал/кг та на «середній» - 1,1±0,2 ккал/кг (табл. 1).
Студенти середнього рівня РА з енерговитра-тами 39,3±0,1 ккал/кг (/><0,001) суттєво не мають відмінності у енерговитратах витрачених на різні види робіт, зберігаючи тенденцію у підвищенні показників порівняно з низьким рівнем у «сидячій» категорії фізичної активності (8,8±1,2 ккал/кг) на 3 ккал/кг, у «низькій» (15,6±1,1 ккал/кг) на 2,1 ккал/кг та високій категорії (7,8±0,5 ккал/кг) на 1,3 ккал/кг. При цьому знижені показники «фонової» категорії на 0,7 ккал/кг та «середньої» на 0,5 ккал/кг.
Слід відзначити, що не залежно від рівня РА у студенток інтенсивність фізичного навантаження відповідає низькій категорії.
Енерговитрати студентів в день без відвідування ФВ на відміну від дня з ФВ мають відмінності у розподілі рівнів та категорій РА. За розподілом рівнів РА у день без фізичної культури вірогідно переважає низький рівень РА (42±0,9%, р<0,001) порівняно з дуже низьким рівнем (36±0,8%), середнім (16±0,6%) та високим (6±0,3%) рівнями. В результаті оцінки даних встановлено такі особливості: по-перше, з’являється дуже низький рівень РА (30,1±0,7 ккал/кг) порівняно з розподілом рівнів РА у день з ФВ. По-друге: не залежно від рівнів РА за інтенсивністю переважає «низька» категорія. По-третє: підвищення рівня РА відбувається за рахунок зростання рівня кількість кілокалорій витрачених діяльність, що відноситься до «середньої» категорії, а саме: прогулянки з друзями та робота по господарству.
Таким чином, слід відзначити, що у формуванні добових енерговитрат студенток педагогічного ВНЗ основним чинником зростання рівня РА відіграє навчальний предмет «Фізичне виховання».
І ПЕДАГОГІКА І та медико"біол°гічні
*----“---------------* проблеми фізичного
виховання і спорту
ПСИХОЛОГІЯ
Таблиця 1
Добові витрати енергії при різних рівнях рухової активності серед студентів 17-20 років в день з
відвідуванням фізичного виховання (ккал/кг)
Рівні РА Енерго- витрати Категорії РА
«фонова» «сидяча» «низька» «середня» «висока»
Низький 34,2±1,1### 7,1±0,1 5,9±1,6 13,5±1,4 1,1±0,2 6,6±0,8
Середній 39,3±0,1## 6,5±0,3 8,8±1,2 15,6±1,1 0,5±0,1* 7,8±0,5
Високий 43,6±0,4# 6,6±0,1 9,6±0,6х 16,1±0,5° 3,4±0,5°,# 7,8±0,3
Примітка:
1. * - р<0,05 - вірогідна відмінність між показниками низького та середнього рівня РА;
2. ° - р<0,05 - вірогідна відмінність між показниками низького та високого рівнів РА;
3. х - р<0,01 - вірогідна відмінність між показниками низького та високого рівнів РА;
4. # - р<0,001 - вірогідна відмінність між показниками середнього та високого рівнів РА;
5. # #- р<0,001 - вірогідна відмінність між показниками середнього та низького рівнів РА;
6. # # #- р<0,001 - вірогідна відмінність між показниками високого та низького рівнів РА.
Таблиця 2
Добові витрати енергії при різних рівнях рухової активності серед студентів 17-20 років в день без
відвідування фізичного виховання (ккал/кг)
Рівні РА Енерго- витрати Категорії РА
«фонова» «сидяча» «низька» «середня» «висока»
Дуже низький 30,1±0,7х 6,7±0,2 7,7±0,9 14,3±0,8+ 1,4±0,5* -
Низький 34,9±0,3## 6,6±0,2 8,9±0,7 17,1±0,6 1,8±0,3°° 0,3±0,3
Середній 38,1±0,2# 6,8±0,3 10,5±1,3 15,3±0,9 4,8±1° 0,6±0,8
Високий 40,5±0,2### 6,7±0,7 11,8±0,3 14,3±1,4 7,7±1° -
Примітка:
1. * - р<0,05 - вірогідна відмінність між показниками дуже низького та середнього рівня РА;
2. ° - р<0,001 - вірогідна відмінність між показниками дуже низького та середнього, високого рівнів РА;
3. °° - р<0,001 - вірогідна відмінність між показниками низького та високого рівнів РА;
4. + - р<0,001 - вірогідна відмінність між показниками низького та дуже низького рівнів РА;
5. # - р<0,001 - вірогідна відмінність між показниками середнього та високого рівнів РА;
6. # # - р<0,001 - вірогідна відмінність між показниками середнього та низького рівнів РА;
7. # # # - р<0,001 - вірогідна відмінність між показниками високого та низького рівнів РА;
8. х- р<0,001 - вірогідна відмінність між показниками низького та дуже низького рівнів РА;
Таблиця 3
Розподіл рівнів функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи дівчат в залежності від
рівня рухової активності
Рівні ФРМ ССС Рівні РА у день з ФВ, % Рівні РА у день без ФВ, %
низький середній високий дуже низький низький середній високий
високий 14,3±0,5 9,1±0,4 0 5,6±0,3 4,8±0,3 0 0
вище за середній 0 0 3,1±0,2 0 4,8±0,3 0 0
середній 28,6±0,7 18,2±0,6 50±0,9 16,7±0,6 42,9±0,9 75±1,2° 66,7±1,2*
нижче за середній 42,9±0,9* 45,5±0,9* 31,3±0,8* 44,4±0,9* 33,3±0,8* 0 33,3±0,8
низький 14,3±0,5 27,3±0,7 15,6±0,6 33,3±0,8 14,3±0,5 25±0,7 0
Всього 100 100 100 100 100 100 100
Примітка:
1. * - р<0,001 - вірогідна відмінність між показниками нижче за середній та середній рівень ФРМ ССС;
2. ° - р<0,001 - вірогідна відмінність між показниками низького та середнього рівнів ФРМ ССС.
Наступним етапом нашого дослідження був порівняльний аналіз даних розподілу рівнів ФРМ ССС у студенток з різним рівнем РА. В результаті аналізу даних в день з вивченням навчального предмету «Фізичне виховання» встановлено, що у студентів з низьким та середнім рівнем РА вірогідно переважає нижче за середній рівень ФРМ ССС (42,9±0,9%, 45,5±0,9%, відповідно, /><0,001) та з високим рівнем РА - серед-
ній рівень ФРМ ССС (50±0,9%). Таким чином, спостерігається тенденція до зростання рівня ФРМ ССС при зростанні рівня РА.
Як представлено у таблиці 3, розподіл рівнів ФРМ ССС у студенток у день з низьким рівнем енергови-трат свідчить про перевагу середнього рівня (/><0,001) ФРМ ССС у студенток з низьким, середнім та високим рівнем РА. Однак слід відзначити, що у студен-
ток з дуже низьким та низьким рівнем РА встановлені дані щодо показників високого та вище за середній рівні ФРМ ССС, тоді як у студенток з високим рівнем РА таких даних не встановлено.
Такі особливості розподілу рівня ФРМ ССС в залежності від рівня РА свідчать про тенденцію до зростання рівня ФРМ ССС у студенток при зростанні рівня РА, що вимагає додаткових досліджень щодо оцінки взаємозв’язку моторної та загальної щільності навчального предмету «Фізичне виховання» та рівня ФРМ ССС.
Висновки.
1. Фукціонально-резервні можливості ССС студенток 17-20 років відповідають середньому рівню. Встановлена залежність рівня ФРМ ССС від віку, з віком рівень ФРМ ССС студенток знижуються(г=-
32012
■
0,248, р<0,05) та тенденція до зв’язку з рівнем РА. У студенток при зростанні рівня РА встановлена тенденція до зростання ФРМ ССС, що проявляється у перевазі середнього рівня ФРМ ССС у студенток при зростання рівня РА.
2. Встановлена відмінність у розподілі добових енерговитрат студенток в залежності від відвідування навчального предмету «Фізичне виховання». Енерговитрати в день з відвідуванням ФВ відповідають високому рівню РА (64%), в день без ФВ - низькому рівню РА (42%).
Перспективи подальших досліджень у даному напрямку полягають у розробці методичних підходів щодо індивідуалізації системи фізичного виховання у ВНЗ з урахуванням функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи та фізичної підготовленості студентів.
Література:
1. Бар-Ор О. Здоровье детей и двигательная активность: от физиологических основ до практического применения, К.: Олимпийская литература, 2009, 528 с.
2. Башавець Н.А. Стан захворюваності сучасної студентської молоді та шляхи його поліпшення, Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, 2011, № 7, С. 6-10.
3. Вржеснєвський І. Формування і комплектування навчальних груп вищих навчальних закладів для занять із фізичного виховання у спеціальному відділенні, Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 2010, № 1, С. 56-57.
4. Даценко М.І. Аналіз розвитку станової сили у студентів з різними рівнями рухової активності, Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, 2011, № 1, С. 48-50.
5. Долженко Л. Захворюваність і рухова активність студентів з різними рівнями соматичного здоров’я, Теорія та методика фізичного виховання, 2004, №1, С. 9 - 11.
6. Калиниченко І.О. Гігієнічна оцінка обсягу і форм рухової активності підлітків 14-17 років, Гігієна населених місць, 2005, № 45, С. 364-369.
7. Коваленко Ю.О. Вивчення динаміки рівня фізичної підготовленості студентів, Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, 2010, № 12, С. 56-58.
8. Круцевич ТЮ. Рекреація у фізичній культурі різних груп населення, К.: Олімпійська література, 2010, 248 с.
9. Платонов В. Фізична культура - культура здоров’я, Фізичне виховання в школі, 2009, № 2, С. 40-43.
10. Раевский Р.Т. Физическое воспитание как действенный фактор обеспечения здоровья студенческой молодежи, Спорт для всіх, 2000, №1, С. 5-10.
11. Сидорова Т.В. Морфо-функціональні особливості та рухові якості студентів різних спортивних спеціалізацій, Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, 2011, № 6, С. 116-118.
12. Хоменко С.М. Особливості центральної гемодинаміки студентів з різним періодом тренування за умов антиортостазу, Вісник Черкаського університету, 2009, Вип. 156, С. 106-109.
Информация об авторах: Головченко Алексей Иванович
resident_alex13@mail.ru Сумской государственный педагогический университет им. А.С. Макаренка ул. Роменская, 87, г. Сумы, 40000, Украина Востоцкая Ирина Федоровна resident_alex13@mail.ru Сумской государственный педагогический университет им. А.С. Макаренка ул. Роменская, 87, г. Сумы, 40000, Украина Осипова Инна Леонидовна resident_alex13@mail.ru Сумской государственный педагогический университет им. А.С. Макаренка ул. Роменская, 87, г. Сумы, 40000, Украина Поступила в редакцию 30.05.2012г.
References:
1. Bar-Or O. Zdorov’e detej i dvigatel’naia aktivnost’: otfiziologicheskikh osnov do prakticheskogo primeneniia [Children health and motive activity: from physical basis to practical use], Kiev, Olympic literature, 2009, 528 p.
2. Bashavec’ N.A. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2011, vol. 7, pp. 6-10.
3. Vrzhesnievs’kij I. Teoriia i metodika fizichnogo vikhovannia i sportu [Theory and methods of physical education and sport], 2010, vol. 1, pp. 56-57.
4. Dacenko M.I. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2011, vol. 1, pp. 48-50.
5. Dolzhenko L. Teoriia ta metodika fizichnogo vikhovannia [Theory and methods of physical education], 2004, vol. 1, pp. 9 - 11.
6. Kalinichenko I.O. Gigiiena naselenikh misc’ [Hygiene of populated area], 2005, vol. 45, pp. 364-369.
7. Kovalenko Iu.O. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2010, vol. 12, pp. 56-58.
8. Krucevich T.Iu. Rekreaciia ufizichnij kul ’turi riznikh grup naselennia [Recreation in physical culture at different groups of population], Kiev, Olympic literature, 2010, 248 p.
9. Platonov V. Fizichne vikhovannia v shkoli [Physical education at school], 2009, vol. 2, pp. 40-43.
10. Raevskij R.T. Sport dlia vsikh [Sport for all], 2000, vol. 1, pp. 5-10.
11. Sidorova TV. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2011, vol. 6, pp. 116-118.
12. Khomenko S.M. Visnik Cherkas’kogo universitetu [Chercassy university bulletin], 2009, vol. 156, pp. 106-109.
Information about the authors: Holovchenko O.I.
resident_alex13@mail.ru Sumy State Pedagogical University Romenskaya str., 87, Sumy, 40000, Ukraine Vostotska I. F. resident_alex13@mail.ru Sumy State Pedagogical University Romenskaya str., 87, Sumy, 40000, Ukraine Osipova L. L. resident_alex13@mail.ru Sumy State Pedagogical University Romenskaya str., 87, Sumy, 40000, Ukraine Came to edition 30.05.2012.
