CC BY
59нормы, “сухая” иммерсия, применение которой способствует усилению диуреза, может быть эффективным методом нормализации функционирования почек.
6. Метод “сухой” иммерсии следует ввести в арсенал восстановительных мероприятий при нарушении мочеобразовательной и мочевыделительной функций почек.
Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем восстановительных мероприятий спортсменов тяжелоатлетов.
Литература
1. Амосов Н.М., Бендет Я.Н., Физическая активность и сердце - Киев. “Здоровье”. 1989. -215 с.
2. Анохин П.К. Очерки физиологии функциональных систем и спортивной тренировки. М. “Медицина”., 1975.
- 402с.
3. Букаев Ю.Н. Физические нагрузки и функции почек // ТиПрФК, 1988. - №12. - С.36-37.
4. Воробьев А.Н. Тяжелоатлетический спорт. Очерки по физиологии и спортивной тренировки. М. “ФиС”, 1977.
- 255с.
5. Дембо А.Г, Щерба М.М., Шалис Е.Ю. Огенезе изменений функции почек у спортсменов. //ТиПрФК, 1975. -№12. - С.25-27.
6. Зимкин Н.В. Физиологическая характеристика тяжелой атлетики лекция ЛГИФК им. П.Ф.Лесгафта, Л., 1979. -19с.
7. Иванов Ю.И. Исследование различных режимов мышц в связи с развитием силовых и скоростно-силовых качеств спортсмена. Автор.дисс.канд.пед.наук. М, 1974. -16с.
8. Колчинская А.З. Интенсивная гипоксическая тренировка в сочетании с традиционной спортивной тренировкой
- эффективный метод подготовки спортсменов //Наука в олимпийском спорте, 1995. - №1. - (2). - С.44-56.
9. Медведев А.С. Система многолетней тренировки в тяжелой атлетике. - М; “ФиС”, 1986. - 272с.
10. Мозжухин А.С. Характеристика функциональных резервов человека //Проблемы резервных возможностей человека - М. Всесоюзн. НИИ физ.культуры, 1982. -С.43-50.
11. Мозжухин А.С., Давиденков Д.Н. Роль системы физиологических резервов спортсмена и его адаптации // физиологические проблемы адаптации - Тарту. Минвуз СССР, 1984. - С.34-37.
12. Ниточкин Ю.В. Основы физиологии почки. Л. Медицина, 1982. - 205 с.
13. Орлов В.Н. Влияние модели “сухой” иммерсии на показатели водно-солевого обмена, уровень альдостеро-на и картизона в плазме крови у лиц с разной степенью гидратации организма // Космическая биология и авиакосмическая медицина. М, 1985. - Т.19. - №4. - С.42-45.
14. Орлов В.Н., Юнусов М.А. От медицины космической к медицине земной. М.; “Знание”, 1986. - 64с.
15. Платонов В.Н. Теория и методика спортивной тренировки. Киев, 1988. - 352с.
16. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в Олимпийском спорте. Киев. “Олимпийская литература”, 1997. - 583с.
17. Прайтис М.А. Диурез при физических нагрузках. // ТиПрФК, 1975. - №9. - С.33-37.
18. Радзиевский А.Р, Радзиевский П.А., Мироненко П.М., Робертс К.Э. Метод “сухой” иммерсии - новое средство ускорения процессов восстановления у спортсменов, выполняющих значительные физические нагрузки / Тез.докл. республ.научной конференции (1-2 ноября 1988г.) Ивано-Франковск, 1988. - С.193-195.
20. Роман Р. А. Тренировка тяжелоатлетов - 11 изд. - М; “ФиС”, 198б. - 174с.
21. Синяков А.Ф. Нарушение функционального состояния систем крови, пищеварения и выделения у спортсменов. М. “ФиС”, 1989. - 54с.
22. Шамис Е.Ю. Об изменениях в моче спортсменов ТиПрФК, 1975. - №8.- С. 29-31.
23. Уилмор Дж.Х., Костилл Л.Л., Физиология спорта и двигательной активности. Киев. “Олимпийская литература”. 1997. - 503с.
24. Platonov V.N. Adaptacion enel deporte - Barcelona: Paidotribo, 1991. - P. 11-30.
25. Platonov V.N. Activided fisika - Barcelona: : Paidotribo, 1992. - 312p.
26. Vender A.Jetal; The Mechanismus of Body Funection -Toronto; Megraw - Hill, 1985. ^^2.
Поступила в редакцию 22.10.2007г.
ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ТА ФУНКЦІЯ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У СТУДЕНТІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ
Ткаченко А. В., Мартиненко І. Г., Столяренко О. М., Шадріна В.В. Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого
Анотація. При аналізі функціонального стану студентів з різним рівнем рухової активності резерви організму оцінювалися по показникам адаптаційного потенціалу, ступеню напруги регуляторних механізмів та максимальному споживанню кисню. У студентів з високим рівнем рухової активності відзначається більш високий рівень адаптаційних можливостей по даним показникам.
Ключові слова: адаптаційні можливості, функціональний стан, варіабельність серцевого ритму, максимальне споживання кисню.
Аннотация. Ткаченко А.В., Мартиненко И.Г., Столяренко О.М., Шадрина В.В. Функциональное состояние сердечно-сосудистой системы и функция энергообеспечения у студентов с разным уровнем двигательной активности. При оценке функционального состояния студентов с различным уровнем двигательной активности адаптационные резервы организма оценивались по показателям адаптационного потенциала, степени напряжения регуляторных механизмов и максимального потребления кислорода. У студентов с высоким уровнем двигательной активности отмечается более высокий уровень адаптационных возможностей по данным показателям. Ключевые слова: адаптационные возможности, функциональное состояние, вариабельность сердечного ритма, максимальное потребление кислорода. Annotation. Tkachenko A.V., Martinenko I.G., Stolyarenko O.M., Shadrina V.V. Functional condition of cardiovascular system and function of power supply at students with a different level of impellent activity. At an estimation of a functional state of students with a different level motorial activity reserves adaptation of an organism estimated on parameters of adaptation potential, a degree of a strain mechanisms regulation and maximal consumption of oxygen. At students with a high level of a motorial activity higher level of resources adaptation according to parameters is marked Key words: resources adaptation, functional condition, heart rhythm variability, the maximal oxygen consumption.
Вступ.
Одним з факторів, що впливають на адаптаційні можливості студентів, є рівень рухової активності [2, 6, 7, 8], тому що студенти являють собою соціальну групу, що на фоні напруженої розумової праці є групою ризику по впливу на стан їхнього здоров’я гіпокинетичного синдрому.
Відповідно до концепції Р.М. Баєвского (1979, 1997) конкретний функціональний стан (ФС) організму можна розглядати як положення точки в просторі станів, обумовлене трьома координатами: рівнем функціонування (РФ), ступенем напруги (СН) і функціональним резервом (ФР).
Співвідношення між ними можна охарактеризувати рівнянням
РФ = СНЧФР
Це рівняння вказує на те, що «при різноманітних впливах для збереження адекватного рівня функціонування організму в цілому або його окремих системах необхідний ріст СН, що тим більше виражений, чим нижче ФР» [4, 5].
Для оцінки РФ серцево-судинної системи широко використовується такий комплексний показник як адаптаційний потенціал (АП). При всій своїй простоті він забезпечує системний підхід до рішення задачі кількісного виміру рівня здоров’я [1].
З метою оцінки СН регуляторних механізмів все частіше використовують метод аналізу варіабельності серцевого ритму (ВСР), що надає можливість оцінити вплив основних регуляторних систем організму людини (вегетативної і центральної нервової систем) на процес здійснення вегетативних функцій [3, 4, 9]. У роботі розглядається індекс напруги (ІН) по Р.М. Баєвскому й показник активності регуляторних систем (ПАРС) [5].
ФР організму - це здатність виконати певний обсяг фізичних, розумових і інших навантажень без шкоди для здоров’я, тобто без порушень гомеостазу й перенапруги регуляторних механізмів [1, 4]. Ретроспективний висновок про величину функціонального резерву можна одержати за допомогою аналізу відбудовного періоду після навантаження. У результаті виявляється міра використання резерву й можливостей організму при його відтворенні. ФР тим вище, чим менше ступінь напруги регуляторних механізмів при рівні функціонування, що забезпечує виконання функціональної проби. У нашому дослідженні ФР оцінювався за такими показниками як ЧСС, ИН, ПАРС після степу-тесту й рівню максимального споживання кисню (МСК), що характеризує потужність енергетичного фонду організму [2].
Робота виконана за планом НДР Національної юридичної академії України ім. Я.Мудрого.
Формулювання цілей роботи.
Метою даного дослідження було дослідження адаптаційних можливостей студентів з різним рівнем рухової активності.
Методи дослідження. Були обстежені 312 студентів (вік 17-18 років) Харківського Національного Університету ім. В.Н. Каразіна й Харківського пол -
ітехнічного Університету. Були досліджені ряд основних антропометричних і фізіологічних показників серцево-судинної системи (ССС): ріст, вага; систолічний (АТс) і діастоличний (АТд) артеріальний тиск у спокої, частота серцевих скорочень (ЧСС) у спокої й після дозованого фізичного навантаження (5-ти хвилинний степ-тест), на підставі даних степергометрії проводилося визначення МСК, також розраховувався показник АП [1]. Здійснювалося дослідження варіабельності серцевого ритму [3, 5] до й після степ-тесту із використанням програмно-апаратного комплексу УаІеоТеєІ 1.0. Статистичну обробку даних проводили з використанням програми для статистичної обробки 8Р88 10.0. Вірогідність відмінностей оцінювалася за критерієм Стьюдента.
Результати досліджень.
При аналізі обсягу рухової активності студентів до групи з низькою руховою активністю (1-я група) були віднесені юнаки й дівчата, які займалися спортом у середньому 1,88±0,06 разів у тиждень по 1,2±0,08 годин на день і обсяг рухових навантажень становив у них у середньому 2,3 години на тиждень. У групі студентів з високим рівнем рухової активності (2-я група) юнаки займалися спортом у середньому 3,3±0,08 рази в тиждень по 1,75±0,08 годин на день, а дівчата - 3,3±0,1 рази в тиждень по 1,33±0,13 годин на день. Таким чином, обсяг тижневої рухової активності у юнаків у цій групі становив 5,8 годин на тиждень, а у дівчат - 4,4 години на тиждень.
Як видно із наведених даних (табл. 1), у студентів 2-й групи показники АТ і ЧСС у стані спокою були нижче в порівнянні з 1-й групою, при цьому у юнаків відмінності були більш виражені й достовірні.
Так, у юнаків відзначалося достовірне зниження АТс на 7 % і АТд - на 8 %, а ЧСС вірогідно зменшувалася на 6 %. У дівчат 2-ої групи практично не спостерігалося відмінностей по показниках АТс і АТд, але ЧСС була знижена на 5 %.
Аналогічна тенденція спостерігається й при порівнянні значень адаптаційного потенціалу системи кровообігу в цих групах. Так, у юнаків 2-ої групи АП був вірогідно вище на 10 % у порівнянні з 1-ою групою, у той же час у дівчат це підвищення складало тільки 4 %. Зниження показників системного артеріального тиску й ЧСС у стані спокою у студентів 2-ої групи, а також поліпшення показників АП свідчить про оптимізацію РФ системи кровообігу у студентів цієї групи, що, на наш погляд, пов’язане з позитивним ефектом дії регулярних рухових навантажень досить високого рівня.
Менш виражені відмінності за даними показниками у дівчат 2-ої групи пов’язані з відносно низьким рівнем їхньої рухової активності в порівнянні з юнаками цієї ж групи.
На малюнку 1 представлений процентний розподіл юнаків і дівчат 1-ої і 2-ої груп у залежності від рівня функціонування системи кровообігу.
З малюнка видно, що в 1-й групі відсоток осіб з напругою механізмів адаптації у дівчат в 4 рази більше, ніж в 2-й, а у юнаків - в 1,8 рази. Серед юнаків
виявлена одна людина зі зривом адаптації.
При оцінці ступеня напруги регуляторних механізмів в обох групах (табл. 1), виявили, що середні значення ІН в обох групах перебувають у межах норми. У теж час, значення ІН у 2-й групі у юнаків і дівчат нижче в порівнянні з 1-ою, відповідно на 25 % і 21 %.
Середні значення ПАРС у студентів 1-ої групи відповідають вираженій функціональній напрузі, у 2-й групі - помірній функціональній напрузі. Таким чином, у студентів 1-й групи (у дівчат більшою мірою) проявляється тенденція до централізації процесів керування діяльністю серцево-судинної системи, що свідчить про більш високий ступінь напруги
регуляторних механізмів.
Найбільш значимі розходження між 1-й і 2-й групою були виявлені при оцінці ФР організму (табл. 1). Абсолютні значення ЧСС після степу-тесту в 2-й групі були достовірно нижче в порівнянні з 1-й групою. Приріст ЧСС після степу-тесту в порівнянні з його значеннями в спокої в кожній групі, складав у юнаків 1-й групи 84%, 2-й групи - 81%, у дівчин 1-й і 2-й груп - 85%. Таким чином, відреагувавши на запропоноване субмаксимальне навантаження „ включенням" практично однакового обсягу „резервних потужностей ", обидві групи після степу-тесту мали різний рівень функціонування серцево-судинної системи. Студенти 2-й групи перебували в більше вигі-
Показник Юнаки Дівчата
М±т М±т
Низька рухова активність, (п=78) Висока рухова активність, (п=84) Низька рухова активність, (п=107) Висока рухова активність, (п=43)
Атс, мм.рт.ст. 126,67 ± 1,2 118,00 ± 1,4 ** 114,28 ± 0,96 116,02 ± 1,2
Атд, мм.рт.ст. 77,35 ± 1,1 71,33 ± 1,3 ** 71,05 ± 0,7 71,33 ± 1,3
ЧСС, уд/хв 81,68 ± 1,6 76,82 ± 1,3 * 82,11 ± 1,3 77,91 ± 1,9
АП, бал 2,30 ± 0,04 2,06 ± 0,03 ** 2,14 ± 0,1 2,05 ± 0,04
ПАРС, бал 3,65 ± 0,2 3,36 ± 0,2 4,16 ± 0,2 3,84 ± 0,3
ІН, ум.ед. 142,09 ± 18,9 106,17 ± 9,8 129,51 ± 12,8 102,74 ± 11,9
ЧСС після степ- тесту, уд/хв 150,29 ± 1,9 138,96 ± 1,9** 151,73 ± 1,8 144,07 ± 3,4 *
ПАРС після степ-тесту, бал 4,95 ± 0,2 5,02 ± 0,2 4,90 ± 0,2 4,45 ± 0,2
ІН після степ-тесту, ум. ед. 954,71 ± 130,7 442,14 ± 76,6** 786,16 ± 136,5 517,28 ± 94,7
МСК, мол/хв/кг 48,13 ± 0,7 52,51 ± 0,8 ** 47,81 ± 0,8 50,76 ± 1,3 *
Таблиця 1.
Порівняння показників функціонального стану студентів І-ІІ курсів ХНУ ім. В.Н. Каразіна й ХПУ.
Примітка. Вірогідність розходжень між показниками студентів з низьким і високим рівнем рухової активності: - р<0,05; ** - р<0,001
висока рухова
£ активність то
Т ------------------
са
сі низька рухова активність
98 2
то
X
висока рухова активність
низька рухова активність
92
90
8
10
81
18 1
. . . V/////У/////У/////У/////У/////У/////У/////У/////У/////У.
20
40
60
80
100 %
ЕЭ Задовільна адаптація □ Напруга механізмів адаптації НЗрив адаптації
Мал. 1. Процентний розподіл юнаків і дівчин з різним рівнем рухової активності за рівнем функціонування
системи кровообігу (АП).
*
0
висока рухова
н активність а
У -----------------
в
ІЗ низька рухова активність
висока рухова
§ активність
ге ________________
х
2 низька рухова активність
2з
12
26
20
з9
з5
44
ГТТТТі ГТТТТі ГТТТТі Гц.
з9
45
27
42
зз
4
2
11IIIIIIIIII11111 ш.
5
%
0 20
И Норма
□ Виражена функціональна напруга ■ Зрив адаптації
40 60 80 100
Ш Помірна функціональна напруга
□ Різка функціональна напруга
з
Мал. 2. Процентний розподіл юнаків і дівчат з різним рівнем рухової активності по функціональному стану регуляторних механізмів (за показниками ПАРС).
дному положенні, тому що в них вихідний рівень функціонування був ближче до норми.
На користь сказаного вище свідчить той факт, що ІН після степу-тесту у юнаків 1-й групи більш ніж в 2 рази вище, ніж у юнаків 2-ої групи, а у дівчат - в 1,5 рази вище, що свідчить про більш активне включення симпатичного відділу вегетативної нервової системи у процес регулювання при виконанні дозованого фізичного навантаження.
Середні значення ПАРС після степу-тесту вірогідно не відрізнялися в 1-й і 2-й групах і відповідали різко вираженій функціональній напрузі, що є нормальним для навантажень такої інтенсивності. Процентний розподіл студентів по функціональному стану регуляторних механізмів по даним ПАРС представлено на малюнку 2.
Максимальне споживання кисню у юнаків і дівчат 2-ої групи було вірогідно вище в порівнянні зі студентами 1-ої групи, відповідно на 9 % і 6 %, що свідчить про більш розвинуту систему утилізації кисню й, отже, про більш високий ФР у студентів цієї групи.
Висновки.
Рівень адаптаційних можливостей студентів значною мірою залежить від величини регулярно виконуваного фізичного навантаження. У студентів з високим рівнем рухової активності відзначається більш низький ступінь напруги регуляторних механізмів та більш високий функціональний резерв, ступінь виразності даних змін корелює з обсягом рухової активності студентів.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем стану серцево-судинної системи та функція енергозабезпечення у студентів з різним рівнем рухової активності.
Література
1. Агаджанян Н.А., Баевский Р.М., Берсенева А.П. Учение о здоровье и проблемы адаптации. - Ставрополь.
Изд-во СГУ, 2000. - 204 с.
2. Апанасенко Г. Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека. - Санкт-Петербург. Мгп “Петрополис”, 1992.
- 20б с.
3. Баевский Р.М. Анализ вариабельности сердечного ритма в космической медицине // Физиология человека и животных, 2002. - т. 28 - №2 - С. 70-82.
4. Баевский РМ., Берсенева А.П. Оценка адаптационных возможностей организма и риска развития заболеваний. Москва, 1997. - 240 с.
5. Баевский Р.М., Кукушкин Ю.А., Марасанов А.В., Романов Е.А. Методика оценки функционального состояния организма человека // Медицина труда и промышленная экология, 1995. - №3 - С. 30-34.
6. Кобяков Ю.П. Концепция норм двигательной активности человека // Теория и практика физической культуры, 2003. - №11. - С. 20-24.
7. Миннибаев Т.Ш., Михеева Л.В., Кузнецова Л.Ю. и др Интенсивные формы обучения и здоровье студентов // Вестник РАМН, 2001.- №12.-С.42-44.
8. Осадчая Е.А. Материалы по адаптации к учебному процессу и валеологические показатели здоровья студентов различных психофизиологических групп // Валео-логия №4, 2003. - с. 1б-20.
9. Sacknoff D.M., Gleim G.W., Stachenfeld N. et al. Effect of athletic training on heart rate variability. Am Heart J 1994 May; 127(5): 1275-8.
Надійшла до редакції 19.10.2007р.
ОСОБЛИВОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АСОЦІАЦІЇ УЧАСНИКІВ МІЖНАРОДНОЇ ОЛІМПІЙСЬКОЇ АКАДЕМІЇ
Томенко О. А.
Сумський державний педагогічний університет ім. А.С.Макаренка
Анотація. Досліджено особливості діяльності Асоціації учасників міжнародної олімпійської академії у напрямку олімпійської освіти. Освітні проекти асоціації спрямовані на розповсюдження ідеалів олімпіз-му у світі, популяризацію олімпійської освіти. Го -ловними з них є щорічні зимові, літні та регіональні сесії асоціації, мережеві проекти з використанням
