CC BY
9
Орипнальна стаття = Original article = Оригинальная статья
DOI: https://doi.org/10.25305/uni.127792
Аналiз po3MipiB хребтового каналу i динамки невролопчноТ симптоматики при xipypri4HOMy лiкуваннi вибухових переломiв грудного та поперекового вщдЫв хребта
Радченко В.О., Попсуйшапка К.О., Тесленко С.О.
Вiддiлення шструментальноТ та малошвазивноТ хiрургiT хребта, 1нститут патологи хребта та суглобiв iм. проф. М.1. Ситенка НАМН УкраТни, Харюв, УкраТна
Над1йшла до редакцп 03.04.2018 Прийнята до публ1кацп 18.05.2018
Адреса для листування:
Тесленко Серпй Олександрович, вддлення ¡нструментальноУ та мало 'швазивнЫ х1рургп хре бта, 1нститут патологи хребта та суглоб1в ¡м. проф. М.1. Ситенка, вул. Пушк1нська, 80, Харк1в, УкраУна, е-таН: mdteslenko@gmail.com
Мета: оцшити розмiри хребтового каналу i динамку невролопчноТ симптоматики при xipypri4H0My л^уванш вибухових переломiв грудного та поперекового вщдЫв хребта.
Матерiали i методи. Загальна юльюсть хворих з травматичними ушкодженнями грудного та поперекового вщд^в хребта становила 99 (37 (37,4%) жшок, 62 (62,6%) чоловки вiком вiд 16 до 69 роюв (середнiй вiк -36,1 року)). Проведено ретроспективне дослщження юторш хвороби (данi клiнiчного обстеження i комп'ютерно-томографiчних дослiджень до та тсля лiкування). Аналiзували данi хворих з неускладненими та ускладненими вибуховими переломами грудного i поперекового вщдЫв хребта, як отримали хiрургiчне лiкування (задня коротка транспедикулярна фксашя (n=17), задня довга транспедикулярна ф^сащя з/без лямшектоми (n = 55), комбiнований передньо-заднiй спондилодез на 360° (n=22) та трьохколонна реконструкшя хребта iз заднього доступу (n=5)). Результати. Середня величина вiдновлення просв^у хребтового каналу в групi з короткою 6-гвинтовою фiксацieю становила 8,8% i досягала максимуму через р^ i бiльше пiсля повноТ перебудови юстково'Т тканини. В групi з 8-гвинтовою фiксацieю середнiй ступiнь звуження (стенозу) хребтового каналу тсля травми становив 44,9%. Пюля операцiТ вщзначено вiдновлення просвiту хребтового каналу на 7,5%, а через р^ i бiльше - на 21,6%. Середнш ступiнь стенозу хребтового каналу в грут, в якiй використовували метод передньо-заднього спондилодезу, до операцп становив 63,5% вщ норми, а в грут, в якш використовували метод трьохколонноТ реконструкцiТ хребта iз заднього доступу, - 96,0%. Висновки. У хворих з ускладненими ушкодженнями у виглядi повного порушення провщносп спинного мозку або коршшв кiнського хвоста типу А за шкалою ASIA — нижньоТ параплеги, яка виникла безпосередньо в момент травми, невролопчна симптоматика була найтяжчою i в раннш пiсляоперацiйний перiод не змшювалася. Хворi з частковою неврологiчною симптоматикою типу В, С, D у разi хiрургiчного лiкування можуть мати сприятливий результат. У хворих з тяжчою невролопчною симптоматикою типу В i С найефективнiшим е вщновлення протягом року i бiльше. Хворi з неврологiчною симптоматикою типу D найбтьш ефективно вiдновлюються в першн два тижнi пiсля операцiТ, а подальше поступове вщновлення вiдбуваеться протягом року.
Ключовi слова: вибуховий перелом хребта; стеноз хребтового каналу Украшський нейрохiрургiчний журнал. 2018;(2):47-60.
Analysis of the spinal canal dimensions and neurological symptoms dynamics in surgical treatment of burst fractures of the thoracic and lumbar spine
Vladimir A. Radchenko, Konstantin A. Popsuyshapka, Sergii A. Teslenko
Department of Instrumental and Minimally Invasive Spine Surgery, Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology, Kharkiv, Ukraine
Received: 03 April 2018 Accepted: 18 May 2018
Address for correspondence:
Sergii A. Teslenko, Department of Instrumental and Minimally Invasive Spine Surgery, Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology, Pushkinskaya St., 80, Kharkiv, Ukraine, e-mail: mdteslenko@gmail. com
Objective. To estimate the spinal channel dimensions and neurological symptomes dynamics in surgical treatment of burst fractures of thoracic and lumbar spine.
Materials and methods. There were studied 99 patients with traumatic injuries of the thoracic and lumbar spine. A retrospective study of disease history was conducted: clinical examination data, computed tomography, before and after treatment. There was performed the analysis of the patients with uncomplicated and complicated burst fractures of the thoracic and lumbar spine. They were surgically treated using the back short transpedicular fixation, posterior long transpedicular fixation with or without laminectomy, combined anterior-posterior spondylodesis at 360°, and three-column reconstruction of the spine through posterior approach.
Results. The average volume of recovering of the lumen of the vertebral canal in the group of patients with short six-screw fixation is 8.8% and reaches its maximum after a year or more after complete rebuilding of bone tissue.
© Радченко В.О., Попсуйшапка К.О., Тесленко С.О., 2018
In the group with eight-screw fixation, the overall average degree of narrowing (stenosis) of the spinal canal after the injury was 44.9%. After surgery, restoration of the lumen of the vertebral channel was 7.5%. Restoration of the lumen of the vertebral canal during the year and more amounted to 21.55%. The average degree of stenosis of the spinal canal in the group with anterior-posterior spondylodesis used before the operation was 63.5% of the norm, and in the group of patients, in which the method of three-column spine reconstruction through posterior approach was used the degree of the spinal canal narrowing reached 96%.
Conclusion. In patients with complicated injuries as the complete violation of the conduction of the spinal cord or roots of the cauda equina of A type - the lower paraplegia immediately after injury, their neurological symptoms were the most severe and in the early postoperative period did not change. The patients with partial neurological symptoms of type B, C, D by the ASIA scale may have a favorable outcome in the case of surgical treatment. The patients with more severe neurological symptoms such as B, C have the most effective recovery within a year or more. Patients with type D neurological symptoms are the most effectively recovered in the first two weeks after surgery, and further gradual recovery occurs during the year. Key words; burst fracture of the spine; spinal stenosis Ukrainian Neurosurgical Journal. 2018;(2):47-60.
Анализ размеров позвоночного канала и динамики неврологической симптоматики при хирургическом лечении взрывных переломов грудного и поясничного отделов позвоночника
Радченко В.А., Попсуйшапка К.А., Тесленко С.А.
Цель: оценить размеры позвоночного канала и динамику неврологической симптоматики при хирургическом лечении взрывных переломов грудного и поясничного отделов позвоночника.
Материалы и методы. Общее количество больных с травматическими повреждениями грудного и поясничного отделов позвоночника составило 99 (37 (37,4%) женщин, 62 (62,6%) мужчины в возрасте от 16 до 69 лет (средний возраст -36,1 года)). Проведено ретроспективное исследование историй болезни (данные клинического обследования и компьютерно-томографических исследования до и после лечения). Анализировали данные больных с неосложненными и осложненными взрывными переломами грудного и поясничного отделов позвоночника, получивших хирургическое лечение (задняя короткая транспедикулярная фиксация (n=17), задняя длинная транспедикулярная фиксация с/без ляминэктомии (n = 55), комбинированный передне-задний спондилодез на 360° (n=22) и трехколонная реконструкция позвоночника из заднего доступа (n = 5)).
Результаты. Средняя величина восстановления просвета позвоночного канала в группе с короткой 6-винтовой фиксацией составляла 8,8% и достигала максимума через год и более после полной перестройки костной ткани. В группе с 8-винтовой фиксацией средняя степень сужения (стеноза) позвоночного канала после травмы составляла 44,9%. После операции отмечено восстановление просвета позвоночного канала на 7,5%, на протяжении года и более - на 21,6%. Средняя степень стеноза позвоночного канала в группе, в которой использовали метод передне-заднего спондилодеза, до операции составляла 63,5% от нормы, а в группе, в которой применяли метод трехколонной реконструкции позвоночника из заднего доступа, - 96,0%.
Выводы. У больных с осложненными повреждениями в виде полного нарушения проводимости спинного мозга или корешков конского хвоста типа А по шкале ASIA - нижней параплегии, возникшей непосредственно в момент травмы, неврологическая симптоматика была наиболее тяжелой и в ранний послеоперационный период без изменений. Больные с частичной неврологической симптоматикой типа В, С, D в случае хирургического лечения могут иметь благоприятный результат. У больных с более тяжелой неврологической симптоматикой типа В, С наиболее эффективным восстановление является в течение года и более. Больные с неврологической симптоматикой типа D наиболее эффективно восстанавливаются в первые две недели после операции, а дальнейшее постепенное восстановление происходит в течение года. Ключевые слова; взрывной перелом позвоночника; стеноз позвоночного канала
Отделение инструментальной и малоинвазивной хирургии позвоночника, Институт патологии позвоночника и суставов им. проф. М.И. Ситенко НАМН Украины, Харьков, Украина
Поступила в редакцию 03.04.2018 Принята к публикации 18.05.2018
Адрес для переписки:
Тесленко Сергей Александрович, отделение инструментальной и малоинвазивной хирургии позвоночника, Институт патологии позвоночника и суставов им. проф. М.И. Ситенко, ул. Пушкинская, 80, Харьков, Украина, e-mail; mdteslenko@gmail.com.
Украинский нейрохирургический журнал. 2018;(2):47-60.
Вступ
Вибуховий перелом тша хребця — це травматичне ушкодження хребта, при якому тто хребця вибухае без або зi змщенням пiд впливом високоенергетичного осьового стискання та характеризуеться вщцентровою екструзiею фрагментiв з проникненням юсткових фраг-ментiв у паравертебральнi тканини або в хребтовий канал [1]. Невролопчш вияви можуть бути вщсутш (неускладнений вибуховий перелом) або виникають безпосередньо в момент травми i можуть прогресу-вати з часом (ускладнений вибуховий перелом) [1]. Проведене експериментальне дослщження на 15 трупах для порiвняння значущост динамiчного стенозу хребтового каналу за рахунок фрагмента тша хребця та статичного структурного стенозу хребтового каналу [2]. Автори дшшли висновку, що середнш розмiр хребтового каналу дорiвнюе (16,06±1,3) мм, статичний структурний стеноз хребтового каналу — 18% вщ за-гальноТ площi хребтового каналу, а динамiчний стеноз хребтового каналу — 33%. Таким чином, динамiчне вторгнення заднього фрагмента тша хребця було на 85% бтьше, шж статичне структурне стискання. Цей феномен частково пояснюе вiдсутнiсть кореляцií мiж розмiрами хребтового каналу та невролопчною симптоматикою [14]. Бiльшiсть вибухових переломiв тiл хребцiв, як ускладнених, так i неускладнених, супроводжуються стенозом хребтового каналу за рахунок фрагментаци задньо-верхнього краю тша хребця. Задньо-верхнш край вщколюеться вiд основ-ноТ фрагментованоТ дiлянки тiла хребця, а в деяких випадках вщколюеться iзольовано зi збереженням цiлiсностi всього тiла (Рис. 1). Розмiри фрагмента i ступшь його пролабiювання в хребтовий канал зале-жать вiд розподiлу та штенсивност зовнiшньоТ трав-мувальноТ сили. Побачити справжш розмiри фрагмента задньо-верхньоТ частини тiла хребця можна лише за допомогою комп'ютерноТ томографiТ (КТ). До появи КТ розмiри заднього фрагмента недооцшювали, тому що за даними рентгенолопчного дослiдження важко було оцшити його наявнiсть i розмiри. Пiсля впровадження КТ вивчали кореляшю мiж неврологiчною симптоматикою i ступенем стенозу хребтового каналу [3,4,7,14,15]. Деяк хiрурги пропонують видаляти фрагмент, якщо
Рис. 1. Томограми хворих, як демонструють вибуховi переломи та мехашзми формування стенозу хребтового каналу
за даними КТ стеноз понад 40-50%, але ц критери фунтуються на клiнiчних дослiдженнях, якi не вщповЬ дають принципам доказовоТ медицини [3].
Кл^чш та лабораторнi дан свiдчать, що паралiч виникае в момент травми i не пов'язаний з положенням юсткового фрагмента [4,5].
Кл^чш дослiдження проведено на 115 патентах з тораколюмбальною травмою, яким викону-вали хiрургiчнi втручання iз заднього доступу з дистракшею. Вiдразу пiсля операцiï середнiй розмiр хребтового каналу становив вiд 49 до 72% вщ норми, при спостереженш через рiк вiдновлення просв^у хребтового каналу становило 87% вщ норми. Ступiнь розширення хребтового каналу залежав вщ ступеня початкового звуження. Ремоделювання хребтового каналу залежало вщ кiлькостi кiстки, яка залиша-лась в хребтовому каналi пiсля операци. Крiм того, в тiй самш серiï дослiджень не виявлено статистично значущо!' рiзницi мiж хворими, яким було проведене ранне або тзне хiрургiчне втручання [6].
У лiтературi е данi, що неврологiчне вщновлення пiсля вибухових переломiв тораколюмбального вщ-дiлу хребта можна прогнозувати за ступенем стенозу хребтового каналу та величиною юфотично' дефор-мацiï [7]. Тяжюсть клiнiчного перебiгу вибухового перелому залежить вщ неврологiчноï симптоматики та ступеня стенозу хребтового каналу [8,15].
Мета: оцшити розмiри хребтового каналу i ди-намiку неврологiчноï симптоматики при хiрургiчному лiкуваннi вибухових переломiв грудного та попереко-вого вiддiлiв хребта.
Матерiали i методи
Проведено ретроспективне дослщження iсторiй хвороби (данi клЫчного обстеження, комп'ютерно-томографiчних дослiджень до та тсля лiкування) 99 хворих (37 (37,4%) жшок, 62 (62,6%) чоловки вiком вiд 16 до 69 роюв (середнiй вiк - 36,1 року)) з трав-матичними ушкодженнями грудного та поперекового вщдЫв хребта.
Критери залучення в дослдження: хворi з неус-кладненими i ускладненими вибуховими переломами грудного та поперекового вщдЫв хребта, як отри-мували хiрургiчне лiкування (задня коротка транспе-дикулярна фiксацiя, задня довга транспедикулярна фксашя з/без лямшектоми, комбiнований передньо-заднiй спондилодез на 360° та трьохколонна реконс-трукшя хребта iз заднього доступу).
Хворих розподтили на чотири групи залеж-но вiд методу лiкування: у першш групi (n = 17) використовували коротку транспедикулярну ф^сашю, у другiй (n = 55) - 8-гвинтову фiксацiю, у третш (n=22) - комбiнований передньо-заднiй спондилодез на 360°, у четвертш (n=5) - трьохколонну реконструкцiю хребта iз заднього доступу.
Ушкодження грудного вщдту хребта (Th1-Th10) виявлено у 14 хворих, грудо-поперекового вщдту хребта (Th11-L2) - у 69, поперекового вщдту хребта (L3-S1) - у 16.
Ступшь тяжкост та динамiку неврологiчноï симптоматики оцiнювали згiдно з МЛжнародними стандартами для неврологiчноï класифiкацiï травми спинного мозку (International Standards for
Neurological Classification of Spinal Cord Injured (ISNCSCI)) АмериканськоТ асощацм ушкодження спинного мозку (American Spinal Injury Association (ASIA)) та МНжнародного товариства спинного мозку (International Spinal Cord Society (ISCoS)) [9].
Початковим рiвнем невролопчного статусу вважали даш, отриманi при госпiталiзацiТ хворого до стацiонару. Неврологiчний статус оцшювали ще двiчi - через 2 тиж та 1 рк тсля операцiТ. Оскiльки обстежували хворих з рiзним рiвнем тяжкостi невро-логiчноТ симптоматики та ушкоджень, стутнь тяжкостi неврологiчноТ симптоматики оцiнювали у вщсотках вiд норми (суб'ективна оцшка), рухову та поверхне-ву чутлив^ть - за шкалою ASIA (об'ективна оцiнка). Аналiзували тяжкiсть неврологiчноТ симптоматики на момент травми, до та тсля проведення хiрургiчного лкування. Критерieм ефективностi лiкування була рiзниця мiж показниками контрольного обстеження та дооперацшними показниками. В кожного хворого оцшювали кратшсть змiн балiв за шкалою ASIA тд час лiкування. Вираження тяжкост неврологiчноТ симптоматики у вщсотках дало змогу провести порiвняння всередиш групи.
Неускладненi ушкодження виявлено у 65 хворих, ускладнеш - у 34. В грут з використанням короткоТ транспедикулярноТ фiксацiТ всi ушкодження були не-ускладненими (тип Е (норма) - невролопчна симптоматика вщсутня) в групi з використанням 8-гвинтовоТ фiксацiТ у 31 (56,3%) хворого ушкодження хребта були неускладненими, у решти - ускладненими, в
Рис. 2. Методики вимiрювання розмiрiв хребтового каналу: А - методика комп'ютерного вимiрювання площi хребтового каналу; Б - методика графометричного вимiрювання сантального розмiру хребтового каналу
грут з використанням спондилодезу на 360° у 12 (63%) хворих ушкодження були неускладненими, в грут з використанням трьохколонноТ реконструкци хребта iз заднього доступу ва ушкодження були ускладненими.
Ускладнеш ушкодження розподтили на двi тд-групи: перша - повне порушення провiдностi спинного мозку або коршшв кiнського хвоста типу А (нижня па-раплегiя), яке виникло безпосередньо в момент травми ф ^в хворого) i не змшювалось у процесi лiкування (п=14); друга - часткова неврологiчна симптоматика типу В, С, D — неповне порушення провщносп, при якому хворi пiсля травми частково вщчували кiнцiвки, в них зберiгалися рухи, тд час лiкування неврологiчна симптоматика змшювалася, пiсля хiрургiчного втручання - вщновлювалася (п=20).
Усiм хворим вщразу пiсля травми виконували КТ та вимiрювали розмiр хребтового каналу, насамперед - саптальний розмiр, який першим звужуеться в разi вибухового перелому. Вимiрювання розмiрiв хребтового каналу проводили перед хiрургiчним втручанням, пiсля нього та у вщдалений пiсляоперацiйний перюд ( у середньому - через 19,4 м^). Найточнiшим е вимiрювання площi хребтового каналу за допомогою електронного дигiтайзера (Рис. 2). Загальну площу хребтового каналу (S) розраховують за формулою [10].
S= 0,8 [(0,5 ■ 0,5 TD)] ■ 0,1,
де MSD - саптальний дiаметр; TD - поперечний дiаметр.
Найпроспшим методом дослщження сантального розмiру хребтового каналу е порiвняння розмiру каналу на рiвнi ушкодженого та неушкодженого хребця. Для зменшення погрiшностi вимiрювання аксiальне сканування потрiбно виконувати з нахи-лом, ураховуючи величину лордозу або юфозу. Для цього кут Гентрi слiд виставляти вздовж замикальноТ пластинки хребця, а не перпендикулярно вiсi хребта. Сагiтальний розмiр (СР, %) вимiрювали на аксiальних зрiзах та розраховували у вiдсотках за формулою
СР (%) = (СУ ■ 100%) : СН,
де СУ - саптальний розмiр каналу на рiвнi ушкодженого хребця (мм); СН - саптальний розмiр хребтового каналу на рiвнi неушкодженого хребця (мм).
Вимiрювання сантального розмiру слiд виконувати на однаковому томографiчному зрiзi в ушкодженому i неушкодженому сегментах. Середнiй ступiнь звуження (стенозу) хребтового каналу в сантальному напрямi (%) являе собою рiзницю (%) мiж значеннями сапталь-ного розмiру хребтового каналу на рiвнi ушкодження та неушкодженого сегмента (останнш завжди дорiвнюе 100%). Наприклад, якщо величина хребтового каналу на рiвнi ушкодження становить 15 мм, а на рiвнi неушкодженого сегмента - 20 мм, то саптальний розмiр хребтового каналу на рiвнi ушкодження становить 75% ((15 ■ 100%) : 20), а середнш ступшь звуження (стенозу) хребтового каналу - 25%. Пюля хiрургiчного лкування середнiй ступiнь звуження (стенозу) хребтового каналу розраховують так само, як i до операцiТ. Якщо величина стенозу дорiвнюе 25%, то вважають, що розмiри хребтового каналу не змшились. Якщо середнiй стутнь стенозу каналу тсля операцiТ становить 10%, це означае збшьшення розмирiв каналу, або вiдновлення просв^у на 15%.
Таким чином, якщо оцшюють ступiнь тяжкостi ушкодження, то йдеться про середнш стутнь звуження (стенозу) хребтового каналу, якщо оцшюють результат л^ування, то йдеться про вщновлення просв^у хребтового каналу, який оцшюють за зменшенням ступеня звуження (стенозу).
Ус хiрургiчнi втручання виконували у вщстрочеш термши (через 5-7 дiб) пiсля травми. Невролопчну симптоматику оцiнювали вiдразу тсля травми
зi слiв хворого та за даними ^торп хвороби при госпiталiзацiТ.
Результати та |'х обговорення
Анал'з результатов л/кування хворих у групI ¡з 6-гвинтовою ф'ксашею. Середнш ступшь звуження (стенозу) хребтового каналу тсля травми становив 17,05% (при розрахунку враховували хворих з по-казниками стенозу до та тсля втручання 0%), через р^ тсля хiрургiчного втручання - 8,25%. У трьох хворих шеТ групи були дан КТ, проведеноТ безпосе-редньо тсля операци. У одшеТ хвороТ розмiри хребтового каналу не змшилися (Рис. 3), а у двох хворих - зменшилися на 5%. Таким чином, середня величина вщновлення просв^у хребтового каналу становила 8,8% i досягала максимуму через рк i бiльше пiсля повноТ перебудови юстковоТ тканини (Рис. 4). У вах хворих, у яких використовували коротку 6-гвинтову фiксацiю, коренi дуг та дуги хребшв були неушкод-женi, а ступiнь руйнацiТ тта хребця (переважно вер-хньоТ частини) був незначним.
Стеноз хребтового каналу до 10% площi перетину вщзначено у 9 хворих, з них у 7 стеноз хребтового каналу становив 0%, а у 2 хворих зi стенозом 10% тсля хiрургiчного втручання повшстю вщновився просв^ хребтового каналу. Стеноз хребтового каналу вщ 11 до 30% виявлено у 5 хворих (Табл. 1).
Четверо хворих мали стеноз хребтового каналу вщ 40 до 60%. Один з них зi стенозом до 60% мав вибуховий перелом L5 хребця. Решта хворих з ви-буховими переломами грудо-поперекового вщдту хребта мали стеноз хребтового каналу 40-50%. У вах хворих з таким ступенем стенозу вщзначено вщновлення просв^у хребтового каналу рiзного ступеня.
Кл/н/чний приклад
Хворий Ч., 30 роюв, отримав травму при падшш з висоти приблизно 4 м з працюючого атракцюну в парку розваг. При надходженш до стацiонару хворий мав такий дiагноз: Неускладнений неповний вибуховий перелом тта ТЬ|12 хребця. Зi слiв хворого, вщразу пiсля травми жодних порушень функци нижнiх кiнцiвок не вiдчував. Протягом деякого часу тсля
Рис. 3. Ступшь стенозу хребтового каналу: А - до хiрургiчного втручання (15%); Б - у найближчий перюд тсля хiрургiчного втручання (15%); В - через 6 м^ (15%)
Acc: 28 2017 Dec
1.5 Acq Tm: 12:40:32 0
512x5 FC
Рис. 4. Стутнь стенозу хребтового каналу: А - до xipypri4Horo втручання (30%); Б - через 2 роки тсля хiрургiчного втручання (7%).
Таблиця 1. Розподт хворих за ступенем стенозу в грут, в якш використовували 6-гвинтову фнксашю
№ хворого Стать BiK, роки PiBeHb ушкодження Тип ушкодження Сгеноз,°/о
До операцп Шсля операцп Через 19,4 Mic тсля операцп
1. Ж 16 L1 А3.1 10 — 0
2. Ж 27 L1 А3.1 15 15 —
3. Ж 35 L1 А3.1 0 — —
4. Ж 32 L1 А3.1 0 — —
5. Ж 30 L1 А3.1 10 — 0
6. Ж 56 L3 А3.1 20 15 0
7. Ж 38 L5 А3.2 20 — —
8. Ч 42 L3 А3.1 20 15 7
9. Ч 33 Th12 А3.1 0 — —
10. Ж 28 Th12 А3.1 50 — 20
11. Ж 26 L1 А3.2 40 — 15
12. Ж 24 L3 А3.1 50 — 20
13. Ч 43 L3 А3.2 0 — —
14. Ч 49 L1 А3.2 0 — —
15. Ч 27 Th7 А3.1 0 — —
16. Ч 33 Th8 А3.1 0 — —
17. Ч 18 L5 А3.1 60 50 —
травми хворий активно пересувався, не маючи жодних скарг. Вщразу пiсля госпiталiзацií хворому виконано рентгенолопчне обстеження, а потiм КТ. Хворий пред'являв скарги на бть у грудо-поперековому в^дЫ хребта середньо'|' iнтенсивностi (7 балiв за вiзуальною аналоговою шкалою), порушення функцií хребта. Псля обстеження встановлено дiагноз: Неускладнений неповний вибуховий перелом тта ТЬ|12 хребця. За даними томографií, стеноз хребтового каналу становив 50% за рахунок змщення верхньо-заднього фрагмента тта хребця. Ушкодження дуг i корешв дуг хребця не вiдзначено. За даними рентгенолопчного дослiдження, величина юфотично' деформацií становила 10°. Ступiнь компреси (фрагментацií) передньо' частини тiла хребця - 30%.
Хворому було запропоновано хiрургiчне л^ування. В плановому порядку виконано оперативне втручання: корекшя деформаци. Заднiй кiстковопластичний спондилодез Th11-Th12-L1 хребшв транспедикулярною конструкцieю.
Пiсляоперацiйний перiод без особливостей. Наступного дня тсля операцп хворого вертикалЬ зовано. Пiсля операцп в положены хворого стоячи величина юфотичноТ деформаци становила 4°. Через 2 роки тсля хiрургiчного л^ування величина юфотичноТ деформацiТ не змшилася, а розмiри хребтового каналу збтьшилися з 50% до операцп до 20% (Рис. 5).
Анал 'з хворих у другй rpyni з 8-гвинтовою ф/к-сац/ею. Метод 8-гвинтовоТ фксацм найчаспше використовували при л^уванш вибухових переломiв. За невролопчною симптоматикою хворих розподiлили на три тдгрупи: перша (n=31) - неускладнеш ушкодження (тип Е за шкалою ASIA), друга (n=10) - ускладнеш ушкодження у виглядi повного порушення провщност спинного мозку або коршщв кiнського хвоста (тип А), як виникли безпосередньо в момент травми ^i слiв хворого) i не змiнювались в процесi л^ування, третя (n=14) - часткова невролопчна симптоматика (тип В, С, D), яка тсля хiрургiчного втручання вщновлювалась (Табл. 2). Клiнiчна картина була
Рис. 5. Рентгенограми та томограми хворого Ч.: А - до хiрургiчного втручання; Б - через 2 роки тсля операцп
зумовлена наявшстю невроло^но: симптоматики або и вщсутшстю.
У другш пiдгрупi бiльшiсть хворих скаржилися, що вiдразу пiсля травми або в найближчий перюд вони не вщчували нижнi кiнцiвки, якi повшстю втрачали руховi функцií. Неврологiчна симптоматика була найтяжчою порiвняно з шшими пiдгрупами. У цих хворих силу м'язiв оцiнено 0 балiв, повшстю була вщсутня чутлива функцiя (анестезiя з рiвня ураження). Порушення поверхневоí чутливостi супроводжувалось порушенням глибинноí м'язово-суглобовоí чутливостi. В усiх хворих мало мюце порушення функцií тазових оргашв. Усi хворi в дооперацiйний перюд не вщчували змiн у невролопчному статусi. В першi 2 тижш пiсля операцií хворi не вщзначали змiни неврологiчноí симптоматики. З огляду на тяжюсть неврологiчноí симптоматики, бтьшлсть хворих не з'явились на контрольний огляд. Лише за одним хворим вдалося спостер^ати протягом року, але невролопчна симптоматика була без змш. В^м^ною ознакою хворих цieí групи була наявшсть структурного стенозу iз середньою величиною 76%. У половини хворих величина стенозу становила майже 100%, у решти - варивала вщ 10 до 70% розмiру хребтового каналу.
Тяжкiсть неврологiчноí симптоматики була пов'язана з первинною травмою спинного мозку та можливою наявшстю динамiчного стенозу. Ще одна
вщм^на ознака хворих цiеТ тдгрупи - локалiзацiя ураження (Th1-Th12).
У третiй пiдгрупi спостерiгали рiзнi варiанти неврологiчноТ симптоматики. До хiрургiчного втручання у трьох пацiентiв в^значено грубий неврологiчний дефiцит типу В: вщсутнють рухiв нижче за рiвень ураження при частковому збереженнi чутливоТ функцiТ, тобто до 90% невролопчноТ втрати вiд норми. Загальний показник руховоТ функцiТ нижнiх кiнцiвок - 0-2 одиницк Кратнiсть неврологiчних рухових змш цiеТ групи становила в^ 4 до 12 одиниць. У першн 2 тиж тсля операци спостерiгали вiдновлення руховоТ функци в ступнях, починаючи з фаланг. Середнш показник становив 6,5 одиниц за шкалою ASIA (вщ 4 до 8 одиниць) iз максимально можливих 52. Протягом року вщзначали позитивну динамiку у виглядi вiдновлення руховоТ функцiТ. Найбiльш ефективне вщновлення (в середньому в 7 разiв) вiдбувалося протягом року. В одного хворого з ушкодженням L3 хребця рухова функшя вiдновилася повшстю, через рк вiн працював з повною зайнятiстю (неврологiчна симптоматика повшстю в^сутня). В iншого хворого через рiк залишилось 40% невролопчноТ симптоматики у виглядi спастичного нижнього парапарезу. Чутлива функшя в обох хворих була частково збережена: тактильна чутливють - 15% вщ норми, больова та м'язово-суглобова чутливють - 25%.
Таблиця 2. Розподт хворих залежно вщ невролопчно'Т симптоматики i ступеня стенозу в rpyni, в якш застосовували 8-гвинтову фiксацiю
№ хворого Стать BiK, роки Тип ушкодження Невролопчна симптоматика за шкалою ASIA Невролопя,°/о Оцшка руховоТ активност (ASIA M) Оцшка чутливоТ функцп (ASIA S) Рiвень ушкодження Стеноз,/
а р а с о о ч а р е с О я л и Е * '5 ■- га рр IU « с т о е о ря ел У о Е а р а с о о ч а р е с О я л и Е 2 '5 ■- га рр IU « с т о е о ря ел У о Е а р а с о о ч а р е с О я л и Е 2 '5 ■- га рр IU « с т о е о ря ел У о Е а р ш с о о 4 а р е с О я л и Е Через 19,4 Mic шсля операцп
1. Ч 51 А3.1. Вщсутня L2 50 — 15
2. Ч 42 А3.1. Вщсутня L2 50 — 20
3. Ч 32 А3.1. Вщсутня L1 60 — —
4. Ж 44 А3.1. Вщсутня Th12 10 — —
5. Ч 33 А3.3. Вщсутня L2 60 40 30
6. Ч 27 А3.2. Вщсутня Th12 40 40 20
7. Ч 28 А3.1. Вщсутня L1 30 — 10
8. Ж 40 А3.1. Вщсутня Th12 20 — 10
9. Ж 16 А3.1. Вщсутня L2 40 — 10
10. Ж 28 А3.1. Вщсутня L1 50 — 15
11. Ч 49 А3.2 Вщсутня L2 10 — 10
12. Ч 34 А3.2 Вщсутня Th12 0 — —
13. Ч 61 А3.1 Вщсутня L1 40 — 15
14. Ч 56 А3.2 Вщсутня L2 10 10 —
15. Ч 29 А3.1 Вщсутня L1 50 50 20
16. Ч 63 А3.1 Вщсутня L1 60 — —
17. Ч 41 А3.1 Вщсутня L2 10 — —
18. Ж 21 АВ Вщсутня L2 10 10
19. Ж 30 А3.3 Вщсутня Th10 0 — —
20. Ч 28 А3.2 Вщсутня L1 50 — 10
21. Ж 18 АС Вщсутня Th8 0 — —
22. Ч 34 А3.3 Вщсутня Th3 0 — —
23. Ж 54 А3.3 Вщсутня Th4 10 — 0
24. Ч 16 АВ Вщсутня L1 0 0 0
25. Ч 62 А3.2 Вщсутня L1 40 35 —
26. Ч 66 А3.1 Вщсутня L2 40 30 —
27. Ж 51 А3.2 Вщсутня Th7 10 — —
28. Ч 22 А3.2 Вщсутня L2 60 — 20
29. Ж 31 А3.2 Вщсутня Th12 50 — 15
30. Ж 34 А3.2 Вщсутня L1 20 — —
31. Ч 59 А3.1. Вщсутня L1 30 — —
32. Ж 51 А3.1 Неповна (С) 70 60 20 8 10 44 18 22 30 L1 30 — —
33. Ч 57 А.В. Неповна (С) 70 50 10 22 26 40 26 26 28 L1 70 — 20
34. Ч 34 АВ Неповна (Д) 30 30 10 12 16 20 16 16 20 L5 90 — —
35. Ч 23 А3.2 Неповна (Д) 20 10 0 38 40 50 24 24 36 L1 40 40 10
36. Ч 31 А3.3. Неповна (В) 90 60 0 0 4 50 12 12 24 L8 90 — 40
37. Ч 24 АВ Неповна (Д) 30 30 0 42 46 50 30 30 36 L1 10 — 0
38. Ч 40 АВ. Неповна (В) 95 80 40 2 8 34 28 28 30 L1 70 60 20
39. Ж 56 АВ Неповна (В) 90 80 20 0 8 30 24 26 30 L2 100 80 —
40. Ч 49 А3.3. Неповна (С) 80 60 0 6 10 50 18 22 36 Th12 70 — 30
41. Ж 41 А.В Неповна (С) 90 60 0 8 12 50 12 16 34 L2 60 50 20
42. Ж 54 АС Неповна (С) 50 30 0 16 24 50 42 46 52 Th8 40 20 —
43. Ч 27 А3.2 Неповна (Д) 60 50 20 30 36 50 22 26 30 L1 60 40 20
44. Ч 27 А3.2 Неповна (Д) 20 0 — 40 50 50 26 32 32 L2 60 50 —
45. Ж 69 АВ Неповна (Д) 20 0 — 12 15 15 18 22 22 L4 50 20 —
46. Ч 31 АВ А (плепя) 100 100 — 0 — — 0 — — Th10 30 — —
47. Ч 44 АС А (плепя) 100 100 — 0 — — 0 — — Th11 100 — —
48. Ч 53 АС А (плепя) 100 100 — 0 — — 0 — — Th11 90 — —
49. Ч 49 АВ А (плепя) 100 100 — 0 — — 0 — — Th11 50 — —
50. Ж 31 АВ А (плепя) 100 100 — 0 — — 0 — — Th8 10 — —
51. Ч 29 АС А (плепя) 100 100 — 0 — — 0 — — Th9 80 — —
52. Ч 32 АВ А (плепя) 100 100 — 0 — — 0 — — Th12 70 — —
53. Ч 34 АВ А (плепя) 100 100 — 0 — — 0 — — Th12 90 — —
54. Ч 37 АВ А (плепя) 100 100 — 0 — — 0 — — Th11 100 — —
55. Ч 62 А3.3. А (плепя) 100 100 — 0 — — 0 — — Th12 90 60 —
У хворих з невролопчною симптоматикою типу В до операци поверхнева чутливють за шкалою ASIA становила вщ 12 до 28 одиниць (у середньому - 21 одиниця (норма - 56 одиниць)). Через 2 тиж тсля операцп показники чутливоТ функци суттево не змшились (максимально - на 1-2 одиниш). Середнш показник чутливоТ функци через рк тсля операци становив 28 одиниць, середня кратшсть вiдновлення чутливоТ функцiТ - 1,4 разу. Отже, при застосуванш 8-гвинтовоТ фiксацiТ у хворих iз невролопчною симптоматикою типу В вщновлення руховоТ функцiТ вiдбувалося протягом року тсля операци (переважно в найближчий перюд). У деяких хворих досягнуто повного вщновлення чутливоТ функцiТ.
У 5 хворих, як мали неврологiчну симптоматику вщразу пiсля травми, протягом першоТ доби рухи в нижнiх кшщвках було оцiнено менше нiж 3 балами. 1х неврологiчна клiнiка вiдповiдала типу С за шкалою ASIA. Протягом наступних 2 дiб невролопчна симптоматика зазвичай прогресувала. Середнш невролопчний дефiцит становив 72% вщ норми, у раннiй пiсляоперацiйний перюд - 52%, через рк
- 6% вщ норми (майже повне вщновлення функцiТ). За шкалою ASIA показники поверхневоТ чутливостi до операци було оцшено як 12-42 одиницк В раннiй пiсляоперацiйний перiод в середньому ц показники збiльшились на 3,2 одиниш, а через рк пiсля операцiТ
- на 9,6 одиниц (вiд 28 до 52 одиниць - майже повне вщновлення чутливоТ функци).
До операци показник руховоТ функци становив вщ 8 до 16 одиниць, через 2 тиж вш у середньому збшьшився на 4 одиниш, через рк тсля хiрургiчного лiкування - у 5 разiв. Таким чином, хворi через рiк пiсля хiрургiчного втручання мали дуже хороший результат вщновлення руховоТ функцiТ, зокрема у трьох хворих вщзначено повне вiдновлення функци кшшвок.
У 6 пацiентiв невролопчна симптоматика (забш або струс спинного мозку, що виявлялося незначним зниженням функци м'язiв у нижнiх кшщвках, порушенням функцiТ тазових органiв та ошмшням в аногенiтальнiй дiлянцi) вщповщала типу D за шкалою ASIA (неповне порушення провщносп нижче за рiвень ураження iз силою м^в понад 3 одиницi).
Неврологiчний дефщит становив вiд 20 до 60%. У трьох хворих невролопчна симптоматика повшстю вщновилася протягом перших 2 тиж. У вах хворих мало м^це повне або часткове вщновлення неврологiТ. Середня кратнiсть вiдновлення руховоТ функци становила 1,2, через р^ - 1,1, середня кратшсть в^новлення поверхневоТ чутливост
- вiдповiдно 1,10 та 1,18. Невелика кратшсть вщновлення руховоТ функци пояснюеться незначною початковою невролопчною симптоматикою. Вщновлення руховоТ функци вщбувалося переважно протягом перших 2 тиж, а поверхневоТ чутливост
- протягом року.
Таким чином, хворi з частковою невролопчною симптоматикою типу В, С, D за шкалою ASIA в разi хiрургiчного л^ування можуть мати сприятливий результат. У хворих з тяжчою невролопчною симптоматикою типу В i С найб^ьш ефективне вщновлення вщбуваеться протягом року, в хворих з невролопчною симптоматикою типу D - в перши 2 тиж тсля операци.
Середнш розмiр хребтового каналу в хворих з частковою невролопчною симптоматикою становив 60%, у 5 - до 50%. Тяжюсть невролопчноТ симптоматики була зумовлена первинним ушкодженням нервових структур. У 6 хворих
3 частковою невролопчною симптоматикою ступшь стенозу становив в^ 50 до 70%, у 3
- понад 70%. Таким чином, у бтьшост хворих з частковою невролопчною симптоматикою, в яких використовували метод 8-гвинтовоТ ф^саци з лямiнектомiею, ступшь стенозу був до 70%.
У бшьшосп хворих (10) з частковою невролопчною симптоматикою ушкодження локалiзувалося у грудо-поперековому вщдЫ хребта (Th12-L2), в 1
- у грудному вщдЫ, у 3 - у поперековому вщдЫ (L3-L5).
Проаналiзували розмiри хребтового каналу до, тсля i через рк тсля хiрургiчного л^ування у 55 хворих, в яких використовували 8-гвинтову фксашю, незважаючи на наявшсть або вщсутшсть невролопчноТ симптоматики. Метою аналiзу в цш грут хворих було виявити змши кiсткового фрагмента задньо-верхньоТ частини тiла хребця. Доступними для аналiзу були данi КТ вах хворих напередодш хiрургiчного втручання, 17 - безпосередньо тсля операци, 24 - через рк i бтьше.
Середнiй ступiнь звуження (стенозу) саптального розмiру хребтового каналу в цш групi до операцiТ становив 44,90%, безпосередньо тсля операци - 37,35% (тобто вщновлення просвiту хребтового каналу дорiв-нювало 7,5%), через рк пiсля хiрургiчного втручання i бiльше - 15,8%. Вiдновлення просв^у хребтового каналу протягом тривалого часу за рахунок природного ремоделювання становило 21,55% (Рис. 6). Ус розрахунки розмiрiв хребтового каналу е вщносними
1 вiдображують загальну тенденшю морфологiчних змiн у хребтовому канали
Було вивчено кореляцiТ мiж невролопчною симптоматикою та розмирами хребтового каналу у хворих, у яких використовували комбшований передньо-заднш спондилодез на 360°.
1з 22 хворих 10 мали невролопчну симптоматику, зокрема у 3 вона була зумовлена повним порушенням провщносп нервових структур типу А за шкалою ASIA (Табл. 3). Силу м^в оцшено 0 балiв. Вщзначено повну вщсутнють чутливоТ функци у виглядi анестези з рiвня ураження. Порушення поверхневоТ чутливосп супроводжувалося порушенням глибинноТ м'язово-суглобовоТ чутливостi. В уах хворих виявлено порушення функцiТ тазових оргашв. Протягом перших
2 тиж тсля операци не вщзначено змш неврологiчноТ симптоматики.
У 7 хворих симптоматика неповного ушкодження спинного мозку вщповщала типам В, С або D. У 2 пащен^в мав м^це невролопчний дефщит типу В, а саме повна вщсутшсть рухiв нижче за рiвень ураження при частковому збереженш чутливоТ функцiТ. Невролопчний дефщит досягав 95%. Так, загальний показник руховоТ функци нижшх юншвок у цих хворих оцшено 0-2 балами. В перши 2 тиж тсля операци вщзначено вщновлення руховоТ функци в ступнях, починаючи з фаланг. Середнш показник становив вщ
4 до 8 балiв за шкалою ASIA iз максимально можливих 52. Протягом року спостер^али позитивну динамку
Рис. 6. Рентгенограми i томограми хворих з ремоделюванням хребтового каналу: А, Б - з невролопчною симптоматикою шсля лямшектоми; В - без невролопчно'Т симптоматики
Таблиця 3. Розподш хворих за ступенем стенозу i невролопчною симптоматикою в грут, в якш використовували передньо-заднiй спондилодез на 360°
№ хворого Стать BiK, роки Тип ушкодження PiBeHb ушкодження Невролопчна симптоматика за шкалою ASIA Невролопя,% Оцiнка руховоТ активностi (ASIA M) Оцiнка чутливоТ функцiТ (ASIA S) Стеноз,%
а1 а р ю с о о Ч а р е с о я л и с * '5 ' iH Ф п 5 ео ря ел .о 'Е а1 а р ю с о о Ч 31 а р е с О я л и с .- га рр IU « с m о е о ря ел у о Е 31 а р Щ с о о ч 31 а р е с О я л и с 2 Э .- га рр а « с m о е о ря ел у о Е
1. Ч 29 А3.3 L2 Вщсутня — — — — — — — — — 40
2. Ж 40 АВ Th10 Вiдсутня — — — — — — — — — 30
З. Ч 32 А3.3 L3 Вiдсутня — — — — — — — — — 30
4. Ч 35 АВ L1 Вщсутня — — — — — — — — — 10
5. Ж 44 АВ L1 Вiдсутня — — — — — — — — — 50
6. Ч 22 А3.3 L4 Вiдсутня — — — — — — — — — 80
7. Ж 34 АВ Th12 Вiдсутня — — — — — — — — — 10
8. Ч 25 А3.3 L3 Вiдсутня — — — — — — — — — 90
9. Ч 43 А3.3 L1 Вщсутня — — — — — — — — — 90
10. Ч 29 А3.2 L2 Неповна (Д) 60 50 20 26 32 48 22 26 30 90
11. Ч 24 А3.3 L3 Неповна (В) 95 80 40 0 6 34 28 28 30 60
12. Ч 37 А2.1 L1 Неповна (В) 90 80 20 0 8 32 24 26 32 30
13. Ч 30 А2.1 L3 Неповна (С) 80 60 0 6 10 46 18 22 36 99
14. Ж 16 АС Th10 Повна (А) 100 100 — 0 0 — 0 0 — 70
15. Ж 18 АС L2 Повна (А) 100 100 — 0 0 — 0 0 — 99
16. Ж 24 АВ L1 Неповна (В) 95 85 70 0 4 8 8 8 12 90
17. Ч 22 А3.3 L3 Неповна (Д) 20 10 0 38 40 50 24 24 36 70
18. Ч 49 А 3.2 L2 Вщсутня — — — — — — — — — 60
19. Ч 26 АС L4 Вщсутня — — — — — — — — — 70
20. Ж 37 АВ L1 Неповна (С) 90 60 0 8 12 50 12 16 34 90
21. Ч 31 АВ Th8 Повна (А) 100 100 — 0 — — 0 — — 80
22. Ж 46 А3.2 Th10 Вщсутня — — — — — — — — — 60
- поступове вщновлення руховоТ функци. В 1 хворого вщновлення руховоТ функцiТ протягом року становило 32 бали, тодi як в 1 хвороТ - лише 8 балiв. Вiдновлення чутливоТ функцiТ протягом року становило 30 та 32 бали вщповщно.
У 2 хворих невролопчна симптоматика вщповщала типу С. Вiдновлення руховоТ функци вщбувалося протягом року. Досягнуто майже повного вщновлення руховоТ функцiТ - 46 i 50 балiв вщповщно. Вiдновлення чутливоТ функцiТ наприкiнцi року становило 34-36 балiв.
Ще 2 хворих мали невролопчну симптоматику типу Д. У них вщзначено ранне вщновлення руховоТ функцiТ.
Таким чином, при використанш методу передньо-заднього спондилодезу на 360° динамка невролопч-ноТ симптоматики нагадувала таку при застосуванш 8-гвинтовоТ фiксацiТ (Рис. 7).
Середнш показник стенозу хребтового каналу в грут хворих, у яких використовували метод передньо-заднього спондилодезу, до операци становив 63,5%. У подальшому розмiри хребтового каналу не вивчали, тому що цей метод передбачае повне усунення кiсткового стенозу хребтового каналу.
Уа ушкодження в грут, в якш застосовували трь-охколонну реконструкцiю хребта iз заднього доступу [13], мали невролопчну симптоматику типу А, В або С за шкалою ASIA (Табл. 4, Рис. 8).
1966 Маг 16 F 1950118 Асс: 3173 2018 Jan 13 Acq Tm: 13:13:39.650
I!
135.0 kV 120.0 rnA ТИ: 0.0 0.8 s Lin
W:2500 L:480 I DFOV: 13.4x13.4cm
Рис. 7. Рентгенограми i томограми хвороТ С.: А - до хiрургiчного втручання; Б - через два роки тсля застосування комбшованого передньо-заднього спондилодезу на 360°
Таблиця 4. Розподт хворих за невролопчною симптоматикою та ступенем стенозу в грут, в якш використовували трьохколонну реконструкшю хребта iз заднього доступу
№ хворого Стать BiK, роки Тип ушкодження PiBeHb ушкодження Невролопчна симптоматика Невролопя,% Оцшка руховоТ активностi (ASIA M) Оцшка чутливоТ функцм (ASIA S) # ,у з о н е т с л I Ё у т и
3 га а а с о о 4 « ! 5& Eg о Через 1 piK тсля операцм а1 а р а с о о Ч « ! о к ._ п и'5 а са еке 1 а р Щ с о о ч « ! о я Т п и'5 а са еке 1
1. Ж 23 АС L1 Повна (А) 0 0 — 0 0 — 0 0 — 100
2. Ч 24 А3.3 L4 Неповна (С) 70 60 30 20 24 36 26 26 28 90
3. Ч 22 А3.3 L2 Неповна (В) 95 90 30 0 4 42 12 12 24 100
4. Ч 32 АВ L1 Неповна (В) 80 70 30 0 8 38 24 26 30 90
5. Ч 44 АВ L1 Повна (А) 0 0 — 0 0 — 0 0 — 100
Рис. 8. Томограми i рентгенограми хворого Д.: А - до хiрургiчного втручання; Б - тсля застосування трьохколонноТ реконструкци хребта
Динамка невролопчних змш була такою самою, як у групах, в яких застосовували 8-гвинтову фкса-цiю та комбiнований передньо-заднш спондилодез на 360°, - основне вщновлення функцií кiнцiвок у хворих з неповним порушенням провiдностi спинного мозку вщбувалося протягом року. У хворих з повним порушенням провщносп спинного мозку в тсляопе-рацшний перiод змiн у неврологiчнiй симптоматиц не вiдзначено.
Хворi цieí групи мали критичний рiвень стенозу хребтового каналу - 96%.
Висновки
Метод 6-гвинтово'|' транспедикулярно!' фiксацií ви-користовували у хворих iз неушкодженими коренями дуг та дугами хребшв i незначним ступенем руйнаци тiла хребця (переважно верхньо' частини). В раннш пiсляоперацiйний перiод корекцií стенозу хребтового каналу або зовам не вщбувалось, або незначною мiрою (близько 5%). Середня величина корекци стенозу хребтового каналу в цш грут становила 8,8% i досягала максимального значення через рк i бтьше пiсля повно' перебудови кiстковоí тканини.
У грут хворих, в якш застосовували 8-гвинто-ву фiксацiю, загальний середнш ступiнь звуження
(стенозу) хребтового каналу тсля травми становив 44,9%. У раннш тсляоперацшний перiод вщзначено вiдновлення просвiту хребтового каналу на 7,50%, через рк i бтьше - 21,55%. Таким чином, вщновлення просв^у хребтового каналу при вибухових переломах грудних та поперекових вщдЫв хребта вщбуваеться за рахунок л^аментотаксису пiд час хiрургiчного втручання i природного ремоделювання хребтового каналу протягом року i бiльше.
Середнiй показник стенозу хребтового каналу в грут хворих, в яких використовували передньо-заднш спондилодез, до операци становив 63,5%, а в грут хворих, в яких застосовували трьохколонну реконструкшю хребта iз заднього доступу, - 96%. У подальшому розмiри хребтового каналу не вивчали, тому що ц методи лкування передбачають повне усунення юсткового стенозу хребтового каналу.
У хворих з ускладненими ушкодженнями у виглядi повного порушення провщност спинного мозку або корiнцiв юнського хвоста типу А (нижня параплепя), яке виникло безпосередньо в момент травми, невролопчна симптоматика була найтяжчою i в раннiй пiсляоперацiйний перюд не змiнювалася. Хворi з частковою неврологiчною симптоматикою типу В, С або D за шкалою ASIA в разi хiрургiчного
лкування можуть мати сприятливий результат. Хворi з тяжчою невролопчною симптоматикою типу В або С мають найбiльш ефективне вщновлення протягом року i бтьше, хворi з неврологiчною симптоматикою типу D - в перши 2 тиж тсля операци, а подальше вщновлення вщбуваеться протягом року.
Розкриття шформацп
Автори не мають конфлiкту iнтересiв щодо будь-яких препара^в, матерiалiв, пристроТв, методiв, використаних у цьому дослщженш, або результатiв, зазначених у цш статтi.
References
1. Radchenko VA, Popsuyshapka KA, Babalyan YA, Teslenko SA.
Burst fractures of the thoracolumbar spine (Part I): literature review. Ukrainian Neurosurgical Journal. 2017;(4):10-7. doi: 10.25305/unj.111352.
2. Panjabi MM, Kifune M, Wen L, Arand M, Oxland TR, Lin RM, Yoon WS, Vasavada A. Dynamic canal encroachment during thoracolumbar burst fractures. J Spinal Disord. 1995 Feb;8(1):39-48. doi: 10.1097/00002517-199502000-00006. PubMed PMID: 7711368.
3. Boerger TO, Limb D, Dickson RA. Does 'canal clearance' affect neurological outcome after thoracolumbar burst fractures? J Bone Joint Surg Br. 2000 Jul;82(5):629-35. Review. doi: 10.1302/0301-620X.82B5.0820629. PubMed PMID: 10963155.
4. Limb D, Shaw DL, Dickson RA. Neurological injury in thoracolumbar burst fractures. J Bone Joint Surg Br. 1995 Sep;77(5):774-7. doi: 10.1302/0301-620x.77b5.7559709. PubMed PMID: 7559709.
5. Shaw DL, Limb D, Dickson RA. Neurological injury in thoracolumbar burst fractures: a biomechanical study. J Bone Joint Surg Br. 1996;78:161.
6. Wessberg P, Wang Y, Irstam L, Nordwall A. The effect of surgery and remodelling on spinal canal measurements after thoracolumbar burst fractures. Eur Spine J. 2001 Feb;10(1):55-63. doi: 10.1007/s005860000194. PubMed PMID: 11276837; PubMed Central PMCID: PMC3611479.
7. Meves R, Avanzi O. Correlation among canal compromise, neurologic deficit, and injury severity in thoracolumbar burst fractures. Spine (Phila Pa 1976). 2006 Aug 15;31(18):2137-41. doi: 10.1097/01.brs.0000231730.34754.9e. PubMed PMID: 16915102.
8. Vaccaro AR, Oner C, Kepler CK, Dvorak M, Schnake K, Bellabarba C, Reinhold M, Aarabi B, Kandziora F, Chapman J, Shanmuganathan R, Fehlings M, Vialle L; AOSpine Spinal Cord Injury & Trauma Knowledge Forum. AOSpine thoracolumbar spine injury classification system: fracture description, neurological status, and key modifiers. Spine (Phila Pa 1976). 2013 Nov 1;38(23):2028-37. doi: 10.1097/ BRS.0b013e3182a8a381. PubMed PMID: 23970107.
9. International Standards for Neurological Classification of Spinal Cord Injured [Internet]. American Spinal Injury Association; 1982 [modified 2015 November; cited 2017 August 11]. Available from: http://asia-spinalinjury.org/wp-content/uploads/2016/02/International_Stds_Diagram_ Worksheet.pdf
10. Keynan O, Fisher CG, Vaccaro A, Fehlings MG, Oner FC, Dietz J, Kwon B, Rampersaud R, Bono C, France J, Dvorak M. Radiographic measurement parameters in thoracolumbar fractures: a systematic review and consensus statement of the spine trauma study group. Spine (Phila Pa 1976). 2006 Mar 1;31(5):E156-65. Review. doi: 10.1097/01. brs.0000201261.94907.0d. PubMed PMID: 16508540.
11. Pham MH, Tuchman A, Chen TC, Acosta FL, Hsieh PC, Liu JC. Transpedicular Corpectomy and Cage Placement in the Treatment of Traumatic Lumbar Burst Fractures. Clin Spine Surg. 2017 Oct;30(8):360-366. doi: 10.1097/ BSD.0000000000000312. PubMed PMID: 28937458.
12. Zahra B, Jodoin A, Maurais G, Parent S, Mac-Thiong JM. Treatment of thoracolumbar burst fractures by means of anterior fusion and cage. J Spinal Disord Tech. 2012 Feb;25(1):30-7. doi: 10.1097/BSD.0b013e31820bb0a9. PubMed PMID: 21558966.
13. Haiyun Y, Rui G, Shucai D, Zhanhua J, Xiaolin Z, Xin L, Xue W, Gongyi L, Jiankun L. Three-column reconstruction through single posterior approach for the treatment of unstable thoracolumbar fracture. Spine (Phila Pa 1976). 2010 Apr 15;35(8):E295-302. doi: 10.1097/BRS.0b013e3181c392b9. PubMed PMID: 20395775.
14. Radcliff K, Su BW, Kepler CK, Rubin T, Shimer AL, Rihn JA, Harrop JA, Albert TJ, Vaccaro AR. Correlation of posterior ligamentous complex injury and neurological injury to loss of vertebral body height, kyphosis, and canal compromise. Spine (Phila Pa 1976). 2012 Jun 1;37(13):1142-50. doi: 10.1097/ BRS.0b013e318240fcd3. PubMed PMID: 22146278.
15. Pizones J, Sánchez-Mariscal F, Zúñiga L, Álvarez P, Izquierdo E. Prospective analysis of magnetic resonance imaging accuracy in diagnosing traumatic injuries of the posterior ligamentous complex of the thoracolumbar spine. Spine (Phila Pa 1976). 2013 Apr 20;38(9):745-51. doi: 10.1097/ BRS.0b013e31827934e4. PubMed PMID: 23089929.
Науковий редактор: Ю.б.Педаченко, д. мед. н.
