УДК 616/617.7+616-053.2/.3
ЗЕЛНСЬКА Н.Б.1, ШЕВЧЕНКО 1.Ю.1, ПОГАДАСВА Н.Л.2, ГЛОБА С.В.1
1 Укра!нський науково-практичний центр ендокринно!хiрургi!, трансплантат! ендокринних органiв \ тканин МОЗ Укра!ни, м. Ки!в
2 Нацюнальна дитяча спецiалiзована лкарня «ОХМАТДИТ», м. Ки!в
АНА^З ПОКАЗНИЮВ РОСТУ ДiВЧАТОК iЗ СИНДРОМОМ ШЕРЕШЕВСЬКОГО — ТЕРНЕРА ЗАЛЕЖНО ВШ КАРЮТИПУ В УКРАШСЬЮЙ ПОПУЛЯЦИ
Резюме. Мета дослдження: визначення показниюв зросту та юсткового в>кудвчаток з синдромом Ше-решевського — Тернера (СШТ) в укра'нсьюй популяци залежно вд в'1ку та кар'ютипу, юнцевого зроступорiв-няно зi здоровими ^вчатами, а також визначення стану соматотропноI функци гiпофiза ^вчаток iз СШТ. Матерiали i методи. Проведено ретроспективний анал'1з за перод з 2005 по 2014 рк 502 реестра^й-них карт^вчаток iз СШТ, вком вд 11 мюя^в до 17 роюв включно. Поглиблене обстеження проводилось дтям, як проходили амбулаторне чи стацонарне лiкування в НДСЛ «ОХМАТДИТ» та Укра1нському науко-во-практичному центрi ендокринноIх'рурги, трансплантаци ендокриннихорганiв / тканин. Визначали ф'1-зичний розвитокдитини, юстковий вiк, наявнють соматотропно1 недостатност'1, рiвень iнсулiноподiбного фактора росту 1 (1ФР-1). Для порiвняння показниюв зросту дтей iз СШТ та здорових^вчаток загально1 популяци ми використовували результати обстеження фiзичного розвитку 525 соматично здоровихдв-чаток iз нормальнiм жiночим кар'ютипом вком вд 10 мюя^в до 17 роюв включно (контрольна група). Результати. Рiзниця показниюв зросту в д'1вчаток iз СШТ та соматично здорових д'1вчаток з нормальним жiночим кар 'ютипом була вiрогiдною (р < 0,05) в уах вкових групах старше одного року, збльшуеться з вiком, максимальна в пубертатному в'щ'1. Ступень затримки зросту в д'1вчаток iз СШТ у середньому стано-вить -3,1 ± 1,1 БО з максимальним ступенем затримки в 14 роюв. К'ютковий вiк увчаток iз СШТ затри-маний в уах вкових групах з максимальною рiзницею з паспортним вком у 17 роюв. Вдсутня вiрогiдна рiзниця показниюв зросту, юсткового вку, рiвня стимульованого СТГ та 1ФР-1 уд'1вчаток iз СШТ з рiзним кар 'ютипом (р > 0,05), що свдчить про те, що формула кар'ютипу не впливае на ц показники. Б'тьш'ють д '1вчаток iз СШТ мають нормальну соматотропну функ^ю, однак у 35,7 % наявний частковй або повний дефiцит соматотропного гормона.
Ключовi слова: синдром Шерешевського — Тернера, дти, каротип, зрют, затримка росту.
о Fi P ® Детская эндокринология
/Pediatric Endocrinology/
International journal of endocrinology
Низькорослють — часта причина звернення дггей та 1х батьыв до ендокринолога. Синдром Шерешевського — Тернера (СШТ) залишаеться найбтьш вщомою та поширеною хромосомною патолопею, що супрово-джуеться затримкою росту. При класичному варiантi синдрому (карютип 45,X) зрют хворих не перевищуе 142—145 см, що на 20 см нижче за середнш зрют здорових жшок у популяци [1]. Дiвчатка iз СШТ в рiзних етшчних групах мають рiзний кшцевий зрют. Напри-клад, жшка iз СШТ у Швшчнш бврош мае зрют в середньому 147 см, в США — 143 см, а в Япони — 139 см, Бразили — 144,8 см, проте це на 20 см менше вщ серед-нього зросту здорових жшок у вщповщнш популяци [2, 3]. Вщомо що формула карютипу впливае на кшцевий зрют хворих iз СШТ Так, за даними М. ЕНеисИ та ш [4], середнш кшцевий зрют у хворих з моза'1чним варiантом
карютипу становив 150,5 см, за наявност моносомй' — 141 см, за наявност структурних аномалш хромосоми Х — 138,8 см. За даними X.M. Wang та ш [5], стандарт-не вщхилення (SD) зросту у дiвчаток i3 СШТ i3 моно-сомieю (—4,13 ± 1,44) вiрогiдно вiдрiзнялось вщ показниюв групи, що об'еднувала хворих iз хромосомним мозащизмом та структурними аномалiями хромосоми Х (—3,12 ± 1,30). За нашими даними, в Укрш'ш дiвчатка iз СШТ у 100 % випадыв мають низький зрют [6].
Адреса для листування з авторами: Зелнська Н.Б. E-mail: [email protected]
© Зелнська Н.Б., Шевченко 1.Ю., Погадаева Н.Л.,
Глоба е.В., 2015 © «М1жнародний ендокринолопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Затримка росту у дггей iз СШТ обумовлена багатьма причинами, зокрема наявнютю ттьки одше! копи гена SHOX, що знаходиться на короткому плечi хромосоми Х i кодуе транскрипцiйний фактор, необхщний для правильного розвитку ыншвок, вiдсутнiстю внаслiдок дефiциту естрогенiв стрибка зростання в перiод стате-вого дозрiвання, низькою чутливiстю до соматотроп-ного гормона (СТГ) та шшими генетичними чинника-ми [1, 2].
Зазвичай новонароджеш дiвчатка iз СШТ мають нормальний зрiст та масу тта для 1х гестацiйного вшу. Темпи росту починають знижуватись з 2—3^чного вiку [7]. Кiстковий вш у дiвчаток iз СШТ вщстае вiд хроно-логiчного зазвичай на 3—6 роыв, i до 17 роыв еmфiзар-нi зони росту залишаються вiдкритими [8]. Результати вивчення ынцевого зросту допоможуть оцiнити переваги лшування препаратами рекомбiнантного гормона росту (рГР) хворих на СШТ у популяци.
Метою нашого дослщження було визначення в украшсьый популяци показниыв зросту, у тому чи^ ынцевого, та кiсткового вiку дiвчаток iз СШТ залежно вiд 1х вiку та карiотипу порiвняно зi здоровими дiвчат-ками, а також визначення стану соматотропно'1 функци гiпофiза дiвчаток iз СШТ
Матерiали i методи
Для досягнення мети дослщження ми викорис-товували данi реестру дггей Украши iз затримкою зросту, створеного у 2004 рощ [9], у якому мютяться даш про хворих на СШТ Реестр мютить шформацш про вiк дитини на момент встановлення дiагнозу СШТ, результати загальних клiнiчних обстежень з 1х оцiнкою (зрiст, маса тiла, 1МТ, стадiя статевого розвитку за Танером), а також шших обстежень, що до-зволяють пiдтвердити дiагноз (дослiдження карю-типу, огляд генетика, наявшсть iнших вад розвитку та компоненпв синдрому, результати гормональних (фолшулостимулюючого, люте1шзуючого, сомато-тропного гормона, у тому чи^ з проведенням сти-мулюючих проб, iнсулiноподiбного фактора росту 1 (1ФР-1), тиреотропного гормона, тироксину), ш-струментальних (ультразвукового дослiдження ор-ганiв черевно'1 порожнини й нирок, оргашв малого таза) та рентгенолопчних (рентген кистей рук для визначення ысткового вiку) дослiджень вiдповiдно до протоколу [10], даш щодо лшування рГР (вiк початку лшування, тривалiсть лiкування, доза та тор-гова назва препарату рГР). Первинш реeстрацiйнi карти заповнювались дитячими ендокринологами з усiх регiонiв Украши iз щорiчним оновленням да-них щодо динамши фiзичного та статевого розвитку, змш гормональних показникiв, ысткового вiку тощо.
Було проведено ретроспективний аналiз за перiод з 2005 по 2014 рш 502 реeстрацiйних карт дiвчаток iз СШТ вiком вщ 11 мiсяцiв до 17 роыв включно.
Крiм того, бiльш поглиблене обстеження проведено дгтям, яы проходили амбулаторне чи стацюнар-не лшування в обох наших клшшах. Пiд час цього
обстеження оцшювали фiзичний розвиток дитини, з метою визначення соматотропно'1' функци' проводили стимуляцшш проби з клонiдином та визначали рiвень 1ФР-1, дослiджували ыстковий вiк. Кстко-вий вiк оцшювали за радiографiчним атласом W.W. Greulich i S.I. Pyle. Стимуляцiйну пробу з клонгди-ном провели 98 дiвчаткам iз СШТ за стандартною методикою i з забором кровi до проби i через 30, 60, 90, 120, 150 хвилин шсля введення препарату. Оцшку результапв стимуляцшного тесту проводили згiдно з протоколом щодо надання медично!' допомоги дь тям, хворим на ппоштуггаризм, затвердженим МОЗ Украши [11]. Рiвень гормона росту пiсля стимуляцп', що перевищував 10 нг/мл, свiдчив про нормальний рiвень секрецп' СТГ, рiвень 7—10 нг/мл вiдображав наявнiсть часткового дефщиту СТГ, рiвень < 7 нг/мл шдтверджував повний дефiцит СТГ.
З метою порiвняння показникiв зросту дггей iз СШТ та здорових дiвчаток загально!' популяци' ми провели також обстеження 525 соматично здорових дГвча-ток Гз нормальшм жшочим карiотипом вшом вгд 10 мь сящв до 17 роыв включно (контрольна група).
У всГх обстежених вивчали таы показники: зрют (см), маса тша (кг) з розрахунком 1МТ за формулою: 1МТ = маса тша (кг)/зрют (м2). ВимГрювання зросту проводилося в першш половиш дня за загально-прийнятою методикою з точшстю до десятих часток сантиметра. Зрют оцшювали за допомогою пер-центильних таблиць для дГвчаток вгдповшного вшу зггдно з рекомендашями ВООЗ (2007) i протоколом надання медично!' допомоги дГтям за спешальшстю «Дитяча ендокринолопя» [11]. Кшьысть обстежених дггей рГзних вшових груп та залежно вгд вшу подана в табл. 1 i 2 вгдповгдно.
Залежно вгд варГанта карютипу дГвчаток Гз СШТ подшили на 3 групи. До першо1 групи увь йшли хворГ з карютипом 45,Х (n = 285); до дру-го1 групи — Гз моза'1'чним варГантом карютипу
45,Х/46,ХХ (n = 113); до третьо!' групи — дГвчат-ка зГ структурними аномалГями хромосоми Х: 46,Xi(Xq), 45,X/46,Xi(Xq), 45,X/46X+mar,
46,X,del(X)(Xq) i 45,X/46Xdel (n = 83). Статис-тичну обробку отриманих результапв проводили за допомогою стандартних методГв статистичного аналГзу з використанням програмного забезпечен-ня для персонального комп'ютера: Microsoft Excel i Statistica 6.0. Отримаш даш подаш Гз використанням методГв описово!' статистики. Виконана перевГрка вгдповгдносп розглянутих змшних нормальному розподшу за критерГем Колмогорова — Смирнова. Розподш дослшжувано!' ознаки вважали нормальним за умови р > 0,05. Даш аналГзувалися за допомогою параметричних методГв статистики. Результати подаш як середне значення (М) ± стан-дартне вгдхилення (S), за необхшносп вказаний довГрчий штервал (Д1). Також оцшювали частоту випадыв у вгдсотках. Для порГвняння двох вибГрок застосували t-критерш Стьюдента, рГзницю вважали вГроггдною за умови р < 0,05.
Таблиця 1. Ктьюсть обстежених дтей р1зних в1кових груп
Група Вдовий дiапазон Кiлькiсть обстежених дiвчаток
СШТ Контрольна
1-ша До одного року 5 50
2-га 1-3 роки 22 56
3-тя 4-7 роюв 56 112
4-та 8-11 роюв 96 131
5-та 12-17 рокiв 323 176
Усього 502 525
Таблиця 2. Ктьюсть обстежених дтей залежно вд в1ку
BiK (роюв) 0-11 Mic. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Усього
СШТ 5 6 7 9 11 12 17 16 13 22 31 30 43 46 56 58 76 44 502
Контрольна група 50 12 16 28 22 28 31 31 26 30 34 41 24 32 34 28 37 21 525
Таблиця 3. Середшй зрст д1вчаток iз СШТ та нормальн1м ж1ночим каротипом у рiзних вiкових групах (M ± S; Д1)
В^ова група 3picT (см) Рiзниця зросту (см) р
СШТ Нормальний жшочий карютип
1-ша 63,3 ± 7,4 [54,0; 72,6] 66,7 ± 7,0 [64,6; 68,6] 3,4
2-га 81,6 ± 7,1 [78,4; 84,7] 89,4 ± 8,4 [87,1; 91,6] 7,8 < 0,001
3-тя 101,6 ± 8,2 [99,4; 103,8] 114,2 ± 8,3 [112,6; 115,7] 12,6 < 0,001
4-та 120,2 ± 8,3 [118,5; 121,9] 137,9 ± 8,6 [136,5; 139,4] 17,7 < 0,001
5-та 136,8 ± 7,6 [135,9; 137,6] 160,6 ± 7,1 [159,5; 161,6] 23,8 < 0,001
Примтка: р — вiрогiднiсть рiзницi (р, t-критерй Стьюдента) м'ж зростом у хворих на СШТ та дiвчаток з нормальним каротипом.
Результати та обговорення
У результат! вивчення показниюв зросту у давчаток i3 СШТ та соматично здорових давчаток з нормальним жь ночим карютипом виявлено вiроriдну рiзницю зросту у вь кових групах з друго! по п'яту, що збтьшуеться з вшоом та е найбтьшою в пубертатному вщ. Середнiй зрiст дшчаток iз СШТ порiвняно з контрольною групою залежно вщ вь ково! групи та вiку поданий у табл. 3 та на рис. 1 вщповщно.
За нашими даними, рiзниця показниюв зросту мiж дiвчатками з нормальним жiночим карiотипом та хво-рими iз СШТ, яю не отримували лiкування рГР, у се-редньому становить 18,5 ± 1,4 см, вона помiтна вже на першому роцi життя, збтьшуеться з вiком та е максимальною в 14 роюв — 27,5 ± 1,6 см, що пов'язано з вщ-сутнiстю пубертатного стрибка росту у хворих на СШТ. Рiзниця мiж остаточним дорослим зростом становить 24,4 ± 1,7 см. Цi данi збiгаються з результатами досль джень iнших авторiв з рiзних кра!н.
В украшськш популяци хворих на СШТ стутнь за-тримки зросту (SD) е рiзним, максимальний — у вщ 14 рокiв. Показники SD зросту залежно вщ вiку подано в табл. 4 та на рис. 2.
Таблиця 4. Ступiнь затримки зросту в дiвчаток i3 СШТрiзного вку
BiK (роки) Середне SD зросту
1 -1,6 ± 1,3
2 -2,3 ± 1,3
3 -2,5 ± 0,9
4 -2,9 ± 0,8
5 -2,5 ± 1,1
6 -2,6 ± 1,0
7 -2,6 ± 1,1
8 -2,7 ± 0,9
9 -2,7 ± 0,8
10 -2,7 ± 1,1
11 -3,1 ± 1,2
12 -2,9 ± 0,8
13 -3,4 ± 0,8
14 -3,6 ± 1,1
15 -3,4 ± 1,1
16 -3,4 ± 0,9
17 -3,5 ± 1,2
yci групи -3,1 ± 1,1
157,8
161,8 162,5 162,5 164,8
СШТ Я Нормальный жшочий карютип
Рисунок 1. Середнй зрСт двчаток ¡з СШТ та з нормальним жночим карютипом р1зного вку
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 ¿¡filiSE
BiK (роки) I Mean ± 1,96 SE
Рисунок 2. SD зросту в двчаток iз СШТ р1зного Biку
Кстковий вш у дiвчаток iз СШТ затриманий порiв-няно з паспортним вшом у всiх вшових групах з максимальною рiзницею у вiцi 17 рокiв, коли вш становить в середньому 13,0 ± 2,6 року, що надае можливiсть збть-шення остаточного зросту у разi лiкування рГР навпъ при пiзньому початку лiкування. Рiзниця паспортного та юсткового вiку подана на рис. 3.
Нами не було виявлено вiрогiдноl рiзницi (р < 0,05) мiж показниками остаточного зросту шсля закриття епiфiзарних зон росту та юсткового вiку в дiвчаток з рiзним карiотипом (табл. 5, 6).
При порiвняннi середнього зросту дiвчаток iз СШТ нами було виявлено вiрогiдну рiзницю мiж групами хворих, якi мали самостшний спонтанний пубертат i в яких не було ознак пубертату (рис. 4). Так, середнш зрют дiвчаток зi спонтанним статевим розвитком ста-новив 139,7 ± 7,7 см [139,6; 139,9], без ознак пубертату — 122,9 ± 18,3 см [122,7; 123,1] (р > 0,05).
20-,
15 -
10 -
5 -
□
□ 2
□ 7
□ 8
□ □ 9
13
12
□ 10
14
п D |_| 11
ю
16
□ 12
17
□ □ 13 13
"I I I I I I I I I I I I I I I I
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
EH Кютковий BiK
Паспортний BiK
Рисунок 3. Стан юсткового Biку в дiвчаток iз СШТ рiзного Biку
Таблиця 5. Остаточний зрст д1вчаток ¡з СШТз рзним карютипом (M ± S; Д1)
Карютип Юнцевий 3picT, см Стушнь затримки зросту, SD
45,Х 139,4 ± 6,5 [135,6 143,2] -3,5 ± 0,8 [-3,9 -2,9]
Хромосомний мозащизм 141,5 ± 8,2 [136,0 147,1] -3,0 ± 2,9 [-3,7 -2,3]
Структуры аномалп хромосоми Х 139,7 ± 6,3 [134,8 144,5] -3,3 ± 0,7 [-3,9 -2,7]
Таблиця 6. Юстковий вк д1вчаток iз СШТз р1зним кар1отипом (M ± S; Д1)
Карютип Юстковий BiK (роки)
45,Х 10,3 ± 3,2 [10,33 10,37]
Хромосомний мозащизм 10,2 ± 3,7 [10,25 10,33]
Структуры аномалп хромосоми Х 10,4 ± 3,7 [10,37 10,45]
Рисунок 5. Рвень СТГ удвчаток ¡з СШТ (%)
170 160 150 140
I 130
■| 120 <4
110 100 90 80
п Mean □ Mean ± SE X Mean ± 1,96 SE
Без ознак пубертату
Спонтанний пубертат
Рисунок 4. Зрст д!вчаток ¡з СШТ залежно вд наявност самостйного пубертату
15,3
20,4
64,3
| Нормальний р1вень СТГ Ш Частковий дефщит СТГ П Повна недостатжсть СТГ
% 67,9
66,7
70 60 50 40 30 20 10 0
s
55, -- 5 /
18,9 22,2 22,2 22,2 ' У
1 t 11,1 llJ
Моносоп/пя
СА-Х Мозащизм
О Нормальний pieeHb СТГ О Частковий дефщит СТГ ■ Повна недостатнють СТГ
Разом iз тим, ми не вщзначали вiроriдноl рiзницi у кшцевому зрост мiж цими групами дiвчаток. Так, у дiвчаток, яю мали самостшний спонтанний пубертат, кiнцевий зрiст становив 142,7 ± 7,3 [138,3; 147,1] см та без ознак статевого розвитку — 138,2 ± 6,4 [131,3; 145,0] см (р > 0,05).
Дослщження стану соматотропно! функци показало, що у бшьшосл дiвчаток iз СШТ вона виявилась нормальною, проте в 35,7 % зареестровано частковiй або повний дефщит СТГ (рис. 5).
Бтьшють дiвчаток iз СШТ з рiзним карютипом мае нормальну соматотропну функцiю. Найменшу частку дiвчаток, у яких виявлено повну недостатнють СТГ, ми спостериали при моза!чному варiантi карiотипу, найбтьшу — у разi структурних аномалш хромосоми Х. Кiлькiсть дiвчаток з частковим дефщитом СТГ була майже однаковою в усiх групах (рис. 6). Вiроriдноl рiз-ницi рiвня СТГ мiж групами карiотипу виявлено не було (рис. 7).
Середнш рiвень 1ФР-1 був визначений у 124 давча-ток, вш становив 287,8 ± 165,9 нг/мл [147,5; 189,6]. При моносомп цей показник становив 289,9 ± 165,0 нг/мл
Рисунок 6. Р'вень СТГ залежно вД кар'ютипу
Прим1тка: тут i на рис. 7, 8: СА-Х — структурнi аномалп хромосоми Х.
с
Ъ 10
1- 5
О
J
о 0 а £
-5 -10 -15
МозаТщзм
° Mean □ Mean ± SD I Mean ± 1,96* SE
Рисунок 7. Р'вень стимульованого СТГ в групах з р1зним кар'ютипом
Моносомт
СА-Х
МозаТцизм
□ Нормапьний pieeHb 1ФР-1 EU Знижений рюень 1ФР-1 Ж Пщвищений р1вень 1ФР-1
Рисунок 8. PiBHi 1ФР-1 уд'вчаток iз СШТ з рiзним кар'ютипом
[138,9; 203,3] (n=55), при хромосомному M03ai'uroMi — 333,6 ± 184,1 нг/мл [147,5; 244,8] (n=38), при структур-них аномалшх хромосоми Х — 252,0 ± 150,6 нг/мл [119,5; 203,6] (n=29). Вiроriдноl рiзницi у рiвнi 1ФР-1 м1ж група-ми з рiзним карiотипом визначено не було. Найбтьша кшькють давчаток 3i зниженим рiвнем 1ФР-1 спостерта-лась при структурних аномалиях хромосоми Х, наймен-ша — при моносомй' (рис. 8).
Ще до початку лшування рГР у частини дiвчаток у групах з рiзними варiантами карютипу ми спостерь гали пiдвищений рiвень 1ФР-1 (рис. 8). Цей факт ви-кликае певне занепокоення, оскшьки, за даними до-слiдження [12], вщзначено негативний вплив високих рiвнiв 1ФР-1, що пiдвищують ризик розвитку раку, зо-крема раку товсто'1 кишки. Тому пiд час лшування рГР необхiдно адаптувати шдивщуальну дозу рГР шляхом ретельного мониторингу рiвня 1ФР-1, враховуючи на-
стороженiсть щодо раннього виявлення новоутворень кишечника.
Висновки
1. Зрют у дiвчаток iз СШТ порiвняно iз соматично здоровими дiвчатками з нормальним жшочим карюти-пом вiрогiдно (p < 0,05) нижчий в ушх вiкових групах, старших за один рш, з прогресуванням ступеня затрим-ки зросту з втэм, що е максимальним у пубертатному вщь Остаточний дорослий зрют хворих на СШТ е ни-жчим на 24,4 ± 1,7 см порiвняно iз жiнками з нормаль-ним жiночим карiотипом.
2. Ступень затримки зросту в дiвчаток iз СШТ у середньому становить —3,1 ± 1,1 SD, з максимальним ступенем затримки у вщ 14 роив.
3. Дефiцит осифшаци за показниками кiсткового вiку в дiвчаток iз СШТ спостерiгаеться в ушх вiкових групах, з максимальною рiзницею з паспортним вiком у 17 роыв, коли вiн становить 13,0 ± 2,6 року.
4. Формула карiотипу у дiвчаток iз СШТ не впливае на показники зросту, кюткового вiку, рiвня стимульованого СТГ та рiвня 1ФР-1, про що свiдчить вiдсутнiсть вiрогiдноl рiзницi цих показникiв у дiвчаток iз рiзним карiотипом. 1снуе вiрогiдна рiзниця середнього зросту мiж групами дiвчаток iз СШТ, якi мали самостiйний спонтанний пубертат, та хворими без його ознак, разом iз тим наявнють пубертату не впливае на инцевий зрiст хворих.
5. Бiльшiсть дiвчаток iз СШТ мають нормальну со-матотропну функцiю, однак у 35,7 % наявний частко-вий або повний дефщит СТГ.
Список лператури
1. Bondy C.A. Care of girls and women with Turner syndrome: a guideline of the Turner Syndrome Consensus Study Group // J. Clin. Endocrin. Metab. - 2007. - Vol. 92 (1). - P. 10-25.
2. Rappold G.A., Durand C, Decker E. et al. New Roles of SHOX al Regulator of Target Genes // Ped. Endocrinol. Rev. — 2012. - Vol. 9 (2). - P. 733-738.
3. De Lemos-Marini S.H., Morcillo A.M., Baptista M.T. et al. Spontaneous final height in Turner's syndrome in Brazil // J. Pediatr. Endocrinol. Metab. — 2007. — Vol. 20 (11). — P. 12071214.
4. Elleuch M., Mnif Feki M., Kammoun M. et al. Descriptive analyses of Turner syndrome: 49 cases in Tunisia // Ann. Endocrinol. (Paris). - 2010. - Vol. 71(2) - P. 111-116.
5. Wang X.M., Yu H.J., Sun L.Y. et al. Height Standard Deviation Scoreis Related to Karyotypes and Birth Weightin Girls with Turner Syndrome//HK J. Paediatr. (new series). — 2013. — Vol. 18. - P. 24-30.
6. Зелинская Н.Б., Шевченко И.Ю., Щербак Ю.А., Пога-даева Н.Л., Глоба Е.В. Фенотипические особенности синдрома Шерешевского — Тернера у детей Украины и их взаимосвязь с кариотипом // Педиатрия. Восточная Европа. — 2014. — № 4 (08). - С. 29-39.
7. Wisniewski A., Milde K., Stupnicki R. Spontaneous growth оf girls with Turner's syndrome until 6 years of age // Endokrynol. Diabetol. Chor. Przemiany Materii Wieku Rozw. - 2006. -Vol. 12 (1). - P. 7-11.
8. Schwarze C.P., Arens D, Haber H.P. et al. Bone agein 116 untreated patients with Turner's syndrome rated by a computer-assisted method (CASAS) // Acta Paediatr. — 1998. — Vol. 87 (11). — P.1146-1150.
9. Наказ МОЗ № 84 eid 16.02.2004 року «Про створення реестру дтей, хворих на гiпофiзарний нашзм».
10. Наказ МОЗ № 55 eid 03.02.2009 року «Про затверд-ження протоколiв надання медичноЧ допомоги дтям за спе-щальтстю «Дитяча ендокринологiя».
11. Наказ № 254 eid 27.04.2006року «Про затвердження протоколiв надання медичног допомоги дтям за спещальтс-тю «Дитяча ендокринологiя».
12. Blum W.F., Ross J.L., Zimmermann A.G. et al. GH treatment to final height produces similar height gains inpatients with SHOX deficiency and Turner syndrome: results of a multicenter-trial // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2013. — Vol. 98 (8). — P. 1383-1392.
Отримано 03.08.15 Ш
Зелинская Н.Б.1, Шевченко ИЮ.1, Погадаева Н.Л.2, Глоба Е.В.1
1 Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, г. Киев
2 Национальная детская специализированная больница «ОХМАТДИТ», г. Киев
АНАЛИЗ ПОКАЗАТЕЛЕЙ РОСТА ДЕВОЧЕК С СИНДРОМОМ ШЕРЕШЕВСКОГО — ТЕРНЕРА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ КАРИОТИПА В УКРАИНСКОЙ ПОПУЛЯЦИИ
Резюме. Цель исследования: определение показателей роста и костного возраста у девочек с синдромом Шерешевского — Тернера (СШТ) в украинской популяции в зависимости от возраста и кариотипа, конечного роста по сравнению со здоровыми девочками, а также определение состояния соматотропной функции гипофиза у девочек с СШТ.
Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ за период с 2005 по 2014 год 502 регистрационных карт девочек с СШТ в возрасте от 11 месяцев до 17 лет включительно. Углубленное обследование проводилось детям, которые проходили амбулаторное или стационарное лечение в НДСБ «ОХМАТДЕТ» и Украинском научно-практическом центре эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей. Определяли физическое развитие, костный возраст, наличие соматотропной недостаточности, уровень инсулиноподобного фактора роста 1 (ИФР-1). Для сравнения показателей роста детей с СШТ и здоровых девочек в общей популяции мы использовали результаты обследования физического развития 525 соматически здоровых девушек из нормальном женским кариотипом в возрасте от 10 месяцев до 17 лет включительно (контрольная группа).
Результаты. Разница показателей роста у девочек с СШТ и соматически здоровых девушек с нормальным женским кари-отипом была достоверной (р < 0,05) во всех возрастных группах старше одного года, увеличивается с возрастом, максимальная в пубертатном возрасте. Степень задержки роста у девочек с СШТ в среднем составляет —3,1 ± 1,1 SD с максимальной степенью задержки в 14 лет. Костный возраст у девочек с СШТ задержан во всех возрастных группах с максимальной разницей с паспортным возрастом в 17 лет. Отсутствует достоверная разница показателей роста, костного возраста, уровня стимулированного СТГ и уровня ИФР-1 у девочек с СШТ с различным кариотипом (р > 0,05), что свидетельствует о том, что формула кариотипа не влияет на эти показатели. Большинство девочек с СШТ имеют нормальную соматотропного функцию, однако в 35,7 % отмечается частичный или полный дефицит сомато-тропного гормона.
Ключевые слова: синдром Шерешевского — Тернера, дети, кариотип, рост, задержка роста.
Zelinska N.B.1, Shevchenko I.Yu.1, Pohadaieva N.L.2, Hloba Ye.V.1
1 Ukrainian Scientific and Practical Centre for Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of Ministry of Healthcare of Ukraine, Kyiv
2 National Children's Specialized Hospital «Mother and Child Healthcare», Kyiv, Ukraine
ANALYSIS OF HEIGHT INDEXES OF GIRLS WITH TURNER SYNDROME DEPENDING ON KARYOTYPE IN UKRAINIAN POPULATION
Summary. Objective: to determine the parameters of stature and bone age in girls with Turner syndrome (TS) in Ukrainian population depending on the age and karyotype, the final height compared with healthy girls, as well as the state of somatotropic pituitary function in girls with TS.
Materials and methods. A retrospective analysis of 502 registration cards of girls with TS aged 11 months to 17 years inclusively has been carried out for a period from 2004 to 2014. In-depth examination was conducted in children who underwent outpatient or inpatient treatment in National children's specialized hospital «Mother and child healthcare» and Ukrainian scientific and practical centre for endocrine surgery, transplantation ofendocrine organs and tissues. We have determined physical development of a child, bone age, presence of growth failure, level of insulin-like growth factor 1 (IGF-1). To compare growth performance of children with TS and healthy girls in the general population, we used the results of a survey of the physical development of 525 somatically healthy girls with normal female karyotype aged 10 months to 17 years inclusively (the control group).
Results. The difference in height in girls with TS and somatically healthy girls with normal female karyotype was significant (p < 0.05) in all the age groups older than one year, increased with age, the maximum was in adolescence. The degree of growth retardation in girls with TS averages —3.1 ± 1.1 SD with maximum delay in 14 years. Bone age in girls with TS is delayed in all age groups, with a maximum difference with real age in 17 years. No significant difference in indicators of growth, bone age, level of stimulated growth hormone and IGF-1in girls with the TS with different karyotype (p > 0.05) is observed, which indicates that the karyotype formula does not affect these figures. Most of the girls with TS have a normal somatotropic function, but 35.7 % have a partial or complete deficiency of growth hormone.
Key words: Turner syndrome, children, karyotype, height, growth retardation.