Научная статья на тему 'Распространенность избыточной массы тела и ожирения у детей с синдромом Шерешевского-Тернера в Украине'

Распространенность избыточной массы тела и ожирения у детей с синдромом Шерешевского-Тернера в Украине Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
252
33
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СИНДРОМ ШЕРЕШЕВСКОГО-ТЕРНЕРА / ДЕТИ / ОЖИРЕНИЕ / КАРИОТИП

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Зелинская Н.Б., Шевченко И.Ю., Глоба Е.В., Погадаева Н.Л.

Изучены показатели индекса массы тела (ИМТ) у девочек с синдромом Шерешевского-Тернера (СШТ) в зависимости от возраста и кариотипа с использованием базы данных, в которую вошли 443 девочки с СШТ в возрасте от 11 месяцев до 18,2 года. Контрольную группу составили 525 соматически здоровых девочек соответствующего возраста. У всех обследованных детей изучали: рост (см), массу тела (кг) с расчетом ИМТ, который оценивали с помощью перцентильных таблиц для девочек соответствующего возраста (ВОЗ, 2007). Большинство девочек с СШТ (68,1%) имели нормальный ИМТ, предожирение отмечено в 13,8% случаев, ожирение в 6,8%, дефицит массы тела в 11,3%. Средние показатели ИМТ составляли 53,23±27,06 перцентили (ДИ 50,7-55,7) и достоверно не отличались от таковых группы контроля соответствующего возраста. Процент детей с СШТ, имеющих предожирение и ожирение, оказался максимальным в возрасте до 4 лет (40,0%), уменьшался с возрастом и у детей старше 12 лет составлял лишь 19,3%, хотя был достоверно выше, чем в группе контроля (19,3% и 5,7% соответственно). Наиболее высокие ИМТ (60,1±29,5 перцентили) и частота избыточной массы тела (29,8% случаев) наблюдали у больных со структурными аномалиями Х-хромосомы, в частности, при наличии изохромосомы. У детей с моносомией Х показатели ИМТ и частота избыточной массы тела достоверно не отличались от таковых больных с мозаицизмом и соматически здоровых девочек.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Зелинская Н.Б., Шевченко И.Ю., Глоба Е.В., Погадаева Н.Л.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Распространенность избыточной массы тела и ожирения у детей с синдромом Шерешевского-Тернера в Украине»

Н.Б. Зелшська, 1.Ю. Шевченко, С.В. Глоба, Н.Л. Погадаева*

ПОШИРЕН1СТЬ НАДМ1РНО1 МАСИ Т1ЛА ТА ОЖИР1ННЯ У Д1ТЕЙ 13 СИНДРОМОМ ШЕРЕШЕВСЬКОГО-ТЕРНЕРА В УКРА1Н1

Украгнський науково-практичний центр ендокринног xipypeii, трансплантацп ендокринних оргатв i тканин МОЗ Украгни, *На^ональна дитяча спецiалiзована лтарня ОХМАТДИТ, Кигв

ВСТУП

Надм^на маса тiла (передожирiння) та ожирш-ня у пацieнток i3 синдромом Шерешевського-Тер-нера (СШТ) трапляються частiше, нiж у загальнiй популяцп, i е ризиком розвитку порушень вугле-водного обмiну, цукрового дiабету 2-го типу та серцево-судинних захворювань у дорослому вiцi [1-7]. На сьогодшшнш день до кiнця невщомо, якi чинники вiдiграють роль у цьому процеа. Пору-шення метaболiзму, поширенiсть передожирiння та ожирiння вивчали в основному у дорослих жи нок i3 СШТ. У доступнш лiтературi е лише по-одинок працi з цього питання у д^ей i пiдлiткiв [1, 8, 9, 10], зокрема щодо поширеност надмiрноí маси тiла залежно вщ варiантiв карiотипу [11]. Вiдомо, що iндекс маси тiла (1МТ) у д^ей iз СШТ збiльшуеться з в^ом [8]. Poprawski K. та ш. [11] з'ясували, що доро^ пацiенти з хромосомним моза'цизмом часпше, нiж iз моносомiею X, мали надмiрну масу тiла. За даними Valencia Е. та ш. [9], серед невелико'' ктькосп обстежених д^ей iз СШТ жодна з пащенток не мала ожирiння. Сьогоднi в Укра'ш вiдсутня об'ективна iнформацiя про поширенкть передожирiння та ожирiння серед дiвчинок iз СШТ, 'х частоту залежно вщ вiку та рiзних варiантiв карiотипу.

Метою даного дослщження було вивчення показникiв 1МТ дiвчинок iз СШТ залежно вiд 'х вiку та карiотипу.

МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ

Для досягнення мети дослщження викори-стовували данi всеукрашськоТ бази даних д^ей iз затримкою росту, створено''' 2004 року, до яко' увмшли також дiвчинки iз СШТ. База даних мктить iнформацiю про вк дитини на момент встановлен-ня дiагнозу СШТ, результати загальних кл^чних обстежень (зрiст, маса тта, 1МТ, стадiя статевого розвитку за Таннером, з 'х оцiнкою), а також шших обстежень, якi дозволяють пiдтвердити дiагноз: дослiдження карiотипу, огляд генетика, наявнкть

iнших вад розвитку та компоненлв синдрому, результати гормональних (визначення фолкуло-стимулюючого - ФСГ, лютеТызуючого - ЛГ i сома-тотропного - СТГ гормонiв, у т. ч. iз проведенням стимулюючих проб, iнсулiноподiбного чинника росту 1 - 1ЧР-1, тиреотропного гормону - ТТГ, тироксину - Т4), iнструментальних (УЗД органiв че-ревноТ порожнини i нирок, органiв малого таза) та рентгенолопчних (рентген кистей для визначення ккткового вiку) обстежень вщповщно до протоколу [12]. Первинн реeстрацiйнi карти заповнювались дитячими ендокринологами з уах регiонiв УкраТни, зi щорiчним оновленням даних динамiки фiзичного та статевого розвитку, змiн гормональних показни-кiв, кiсткового вiку тощо.

Проведено ретроспективний аналiз за перюд з 2005 по 2013 рк 443 реeстрацiйних карт дiвчинок iз СШТ, вiком вiд 11 мкящв до 18,2 року включно.

^м того, поглиблене обстеження проводили д^ям, якi проходили амбулаторне або стацюнарне лiкування в НДСЛ ОХМАТДИТ та в УкраТнському науково-практичному центрi ендокринноТ хiрургiТ, трансплантацГГ ендокринних органiв i тканин МОЗ УкраТни. Пiд час цього обстеження визначали наявнкть характерних для СШТ стигм дизембрю-генезу, проводили ЕхоКГ, дослщжували кальцieвий обмш тощо.

З метою визначення частоти порушень маси тта серед д^ей iз СШТ i дiвчинок загальноТ популяцп проведено порiвняння результалв обстеження 525 соматично здорових дiвчинок iз нормальнiм жiночим карютипом вiком вiд 10 мiсяцiв до 18,2 року включно (контрольна група).

В уах обстежених вивчали таю показники: зркт (см), маса тта (кг) iз розрахунком 1МТ за формулою: 1МТ = маса тта (кг) / квадрат зросту (м2). 1МТ оцiнювався за допомогою перцентильних таблиць для дiвчинок вiдповiдного вку, згiдно з реко-мендацiями ВООЗ (2007) i протоколом надання медичноТ допомоги дiтям за спецiальнiстю «дитяча ендокринолопя» [12]. Нормальну масу тта дiагно-

стували у pa3i 1МТ у межах 15-85-та перцентилi, передожирiння - за 1МТ у межах 85-97-ма перцентилi, ожирiння - за 1МТ понад 97-му перцентиль, дефiцит маси тта - за 1МТ нижче вщ 15-Ï перцентилi. Аналiзували частоту передожиршня та ожирiння у дп"ей pi3Horo вiку та варiанта карютипу. Обстеже-них дiвчинок було розподтено на 5 вiкових груп (табл. 1).

Залежно вщ варiанта карютипу дiвчинок роз-подiлили на 4 групи. До першоТ групи увшшли хворi з карiотипом 45Х (n=261); до другоТ - з мозаТчним варiантом карiотипу 45,Х/46,ХХ (n=99); до третьоТ -зi структурними хромосомними аномалiями: 46,Xi(Xq), 45,X/46,Xi(Xq), 45,X/46X+mar, 46,X,del(X) (Xq) i 45,X/46Xdel (n=67), крiм того, в межах фа групи окремо розглядали пщгрупу з наявнктю у карiотипi iзохромосоми: 46,Xi(Xq), 45,X/46,Xi (Xq) (n=45); до четвертой, контрольно!' групи було включено соматично здорових дiвчинок (n=525). Стати-стичну обробку отриманих результатiв проводили за допомогою стандартних методiв статистичного аналiзу з використанням програмного забезпечен-ня для персонального комп'ютера: Microsoft Excel i Statistica 6.0. Для наведення отриманих даних вико-ристовували методи описовоТ статистики. Результа-ти наведено як середне значення (М) ± стандартне вiдхилення (SD), за необхщносп вказано довiрчий iнтервал. Дан аналiзували за допомогою параме-тричних методiв статистики. Для порiвняння двох вибiрок застосували t-критерiй Стьюдента, рiзницю вважали вiрогiдною за умови р<0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

Бiльшiсть дiвчинок iз СШТ (68,1%) мали нор-мальний 1МТ, передожирiння визначено у 13,8%, ожиршня - у 6,8%, дефщит маси тiла - у 11,3% випадюв. Середнiй показник 1МТ у хворих на СШТ становив 53,23±27,06 перцентилi (Д1 50,7-55,7) i

вiрогiдно не вiдрiзнявся вiд такого у дiвчинок групи контролю - 50,6±27,6 перцентилi (Д1 48,2-53,0, р>0,05). Серед соматично здорових дiвчинок пе-редожирiння визначено в 11,8%, ожиршня - у 4,3%, дефщит маси тта - у 15,2% випадюв. Показники 1МТ i наявнiсть надмiрно''' маси тiла у дiтей рiзних вiкових груп наведено у табл. 2.

За результатами наших спостережень, 1МТ у хворих на СШТ зростае з вком i мае найбтьший показник у дiтей, старших за 12 роюв, що е вщоб-раженням фiзiологiчного процесу росту та мае аналопчну тенденцiю в контрольнш групi. Проте вiдсоток д^ей iз СШТ, якi мають передожиршня та ожиршня, вищий у ранньому дитинс^ - до 4 роюв i зменшуеться з вiком, найменша частота випадкiв надмiрноí маси тта спостер^алася у 5-й вiковiй груп (старшi за 12 рокiв) - 19,3%. У д^ей контрольно!' групи найчаспше надмiрна маса тiла спостер^алась у вiцi до 1 року, причому в цм групi ктьккть дiтей з ожирiнням (18,0%) була вищою, нiж серед хворих iз СШТ (0%). Найменша кiлькiсть випадюв надмiрно''' маси тiла спостерiгалась у д^ей вiком 12-18,2 року - як у контрольнш грут, так i у дiтей iз СШТ, проте вiрогiдно вищим показник 1МТ був у хворих iз СШТ порiвняно з групою контролю (19,3% i 5,7% вщповщно, р=0,001). В iнших вiкових групах вiро-гщно''' рiзницi у частой надмiрно''' маси тiла мiж хво-рими та дiтьми групи контролю не було виявлено. Також не було виявлено вiрогiдно''' рiзницi у показ-никах 1МТ мiж вковими групами дiтей, хворими на СШТ. Водночас мiж 5-ю та 1-ю (р=0,0001), 5-ю та 2-ю (р=0,01), 5-ю та 3-ю (р=0,01) вковими групами соматично здорових дiвчинок виявлено вiрогiдну рiз-ницю. Цей факт може свщчити, що ймовiрною причиною надмiрно''' маси тта за СШТ е первинний ппогонадизм iз недостатнiстю естрогенiв i компен-саторним збiльшенням жирово' тканини як продуцента естрогеыв.

Таблиця 1

Ктьккть обстежених дп'ей pÏ3HMX вшових груп

Група Вшовий дiапазон СШТ Контрольна група

1 до 1 року 5 50

2 1 рт - 3 роки включно 16 56

3 4 роки - 7 роюв включно 50 112

4 8 роюв - 11 роюв включно 82 131

5 12 рокiв - 18,2 року включно 290 176

Всього 443 525

Ta6nuця2

Особливосп 3míh маси тiла у дiтей Í3 синдромом Шерешевського-Тернера рiзного bíky в УкраТш

Вшова група 1МТ 1МТ (перцентиль) Частота надмiрноï маси тiла (%)

(кг/м2) всього у т. ч. передожиршня у т. ч. ожиршня

СШТ 16,8±1,3 72,0±27,5 40,0 40,0 0,0

1 кoнтpoль 17,4±1,9 67,6±27,0 34,0 16,0 18,0

p 0,73

СШТ 16,1±2,6 63,1±28,9 37,5 37,5 0

2 кoнтpoль p 15,9±1,6 52,1±29,7 0,19 19,6 10,7 8,9

3

СШТ 15,6±2,0 52,0±29,1 20,0 10,0 10,0

кoнтpoльна 15,7±1,9 52,1±28,4 19,9 12,5 7,4

p 0,98

СШТ 17,4±3,1 54,0±26,6 20,7 14,6 6,1

кoнтpoль 16,6±2,3 50,2±29,9 19,0 18,3 0,7

p 0,33

СШТ 19,8±3,2 52,3±26,6 19,3 12,4 6,9

5 кoнтpoль 19,1±2,1 44,7±22,6 5,7 5,7 0,0

p 0,001

4

Примтка: р - вipогiднiсть pi3Huц (t-Kpumepiü Стьюдента) мiж noKa3HuKaMu гpynu СШТ i контрольноï аналогiчного вку.

Пoказники 1МТ та наявнoстi надмipнoï маси тiла в залeжнoстi вщ ваpiантiв каpioтипy навeдeнo у табл. 3.

Найвищий пoказник 1МТ (60,1±29,5 пepцeнтилi) та найбтьша частoта надмipнoï маси тта (29,8%) спoстepiгали у xвopиx 3i стpyктypними анoмалiями Х-xpoмoсoми. Так, у 45 дiвчинoк i3 наявнiстю в ^pio^ni iзoxpoмoсoми - 46,Xi(Xq) та 45,X/46,Xi (Xq) - пoшиpeнiсть надмipнoï маси тiла складала 22,2% (у т.ч. 13,3% - пepeдoжиpiння та 8,9% -oжиpiння). Вoднoчас у д^ей i3 мoнoсoмieю Х no^3-ники 1МТ i частoта надмipнoï маси тiла вipoгiднo не вiдpiзнялись вiд такиx у xвopиx i3 мoзащизмoм i гpyпи кoнтpoлю (сoматичнo здopoвиx дiвчинoк). Цi данi навoдять на думку, щo збiльшeння маси тта залежить саме вiд наявнoстi в каpioтипi apy^yp-ниx анoмалiй Х-xpoмoсoми, надтo - iзoxpoмoсoми. Це вимагае пoдальшoгo пoглиблeнoгo вивчення впливу ^pio™ny на стан жиpoвoгo oбмiнy та уваж-нiшoгo спoстepeжeння xвopиx на СШТ 3i rrpy^yp-ними анoмалiями з ypаxyванням пoдальшoгo мoж-

ливoгo poзвиткy у ниx пopyшeнь вyглeвoднoгo

oбмiнy, сepцeвo-сyдинниx заxвopювань.

ВИСНОВКИ

1. Бтьшкть дiвчинoк iз СШТ в УфаТы (68,1%) мають нopмальнy масу тiла, пepeдoжиpiння вiдзначаeться у 13,8% випадюв, oжиpiння - у 6,8% i дефщит маси тта - у 11,3% випадюв.

2. Частота надмipнoï маси тiла у д^ей iз СШТ вища, шж у дiтeй загальнoï пoпyляцiï, в ydx вiкoвиx гpyпаx, iз вipoгiднoю piзницeю у rpyni вiкoм вщ 12 дo 18,2 poкy.

3. Частота надмipнoï маси тiла у д^ей iз СШТ е вищoю у дiтeй вiкoм дo 4 po^ (у тoмy числi дo 1 poкy - у 40,0%, вщ 1 дo 3 po^ - у 37,5%), iз пoстyпoвим зменшенням з вiкoм i найменшим пoказникoм (19,3%) у вiкoвiй rpyni xвopиx, a^p-шиx за 12 po^.

4. Ймoвipнoю пpичинoю надмipнoï маси тiла за СШТ е пepвинний гiпoгoнадизм iз нeдoстат-нктю eстpoгeнiв i кoмпeнсатopним збтьшен-

Таблиця 3

Особливост маси тта у дiтей Í3 синдромом Шерешевського-Тернера залежно вiд BapiaHTa карютипу

Карютип 1МТ, кг/ м2 1МТ, Частота нaдмipнoï маси тша (%)

перцентиль всього у т. ч. передожиршня у т. ч. ожиршня

Моносомiя Х 18,6±3,1 51,6±26,4 19,2 16,1 3,1

(Д1 18,2-18,9) (Д1 48,4-54,9)

МозаТцизм 18,4±3,4 (Д1 17,7-19,1) 51,8±26,1 (Д1 46,6-57,0) 15,2 8,1 7,1

Структуры хромосомш аномалп 19,8±4,5 (Д1 18,7-20,9) 60,1±29,5 (Д1 52,9-67,3) 29,8 11,9 17,9

1р 0,009

2р 0,02

кр 0,008

Нормальний жшочий 17,3±2,5 (Д1 19,1-7,5) 50,63±27,6 (Д1 48,2-53,0) 16,1 11,8 4,3

Примтка: 'р - в'рог'днктьрiзницi (г-критерш Стьюдента) м'жхворими на СШТ 'а наявнiстю структурниххромосомниханомалш i простою моносемкю; 2р - вiрогiднiсть рiзницi (г-критерш Стьюдента) м'ж хворими на СШТ 'в наявн'ктю структурних хромосомних аномалш i мозаУцизмом; кр - вiрогiднiсть рiзницi (г-критерш Стьюдента) м'ж хворими на СШТ 'в наявн'ктю структурних хромосомних аномалш i групою контролю з нормальним жночим кар'ютипом.

ням жирово!' тканини як продуцента естро-гешв.

5. Найбтьший показник 1МТ (60,1±29,5 пер-центилО та вища частота над|^рноТ маси тта (29,8%) мають мкце у хворих 3Í структурними хромосомними аномалiями, зокрема за наяв-носп у карiотипi iзохромосоми.

6. Необхщно ретельне спостереження стану вуглеводного, жирового обмшу у хворих на СШТ 3i структурними хромосомними анома-лiями з метою вчасного виявлення у них порушень вуглеводного обмшу, серцево-судинних захворювань.

flITEPATyPA

1. O'Gorman C.S., Syme C., Lang J., Bradley T.J., et. al. An evaluation of early cardiometabolic risk factors in children and adolescents with Turner syndrome // Clin. Endocrinol. - 2013. - Vol. 78 (6). - P. 907-913.

2. Van P.L., Bakalov V.K., Bondy C.A. Monosomy for the X-chromosome is associated with an atherogenic lipid profile // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2006. - Vol. 91 (8). - P. 2867-2870.

3. Calcaterra V., Brambilla P., Maffè G.C., et. al. Metabolic syndrome in Turner syndrome and relation between body composition and clinical, genetic, and ultrasonographic characteristics // Metab. Syndr. Relat. Disord. - 2014. - Vol. 12 (3). - P. 159-164.

4. Giordano R., Forno D., Lanfranco F. et. al. Metabolic and

cardiovascular outcomes in a group of adult patients with Turner's syndrome under hormonal replacement therapy // Eur. J. Endocrinol. - 2011. - Vol. 164 (5). -Р. 819-826.

5. Драгун С. А. Оценка состояния минеральной плотности костной ткани, костного метаболизма, углеводного обмена, органов репродуктивной системы и иммунного статуса у больных с синдромом Шерешевского-Тернера в разные возрастные периоды: автореф. дис. канд. мед. наук: 12.06.04 / С.А. Драгун; ГУ ЭНЦ РАМН. - М., 2006. - 23 с.

6. Gravholt C.H. Epidemiological, endocrine and metabolic features in Turner syndrome // Europ. J. Endocrinol.

- 2004.-Vol. 151. - P. 657-687.

7. Baldin A.D., Siviero-Miachon A.A., Fabbri T. Turner syndrome and metabolic derangements: another example of fetal programming // Early Hum. Dev. -2012. - Vol. 88 (2). - Р. 99-102.

8. Blackett P. R., Rundle A. C., Frane J., Blethen S. L. Body mass index (BMI) in Turner syndrome before and during growth hormone (GH) therapy // International Journal of Obesity. - 2000. - Vol. 24. - Р. 232-235.

9. Valencia Е., Serna L., Betancur L. et. al. Lipid profile in a group of patients with Turner's syndrome at Clínica Universitaria Bolivariana in the Medellín city between 2000 and 2009 // Colombia Médica. - 2011. - Vol. 42 (1).

- Р. 54-60.

10. Moushira Erfan Zaki, Hanan H. Afifi. Body composition in Egyptian Turner syndrome girls // Indian. J. Hum. Genet. - 2013. - Vol. 19 (2). - Р. 150-153.

11. Poprawski K., Michalski M., tawniczak M., tacka K. Cardiovascular abnormalities in patients with Turner syndrome according to karyotype: own experience

and literature review // Pol. Arch. Med. Wewn. - 2009. - Vol. 119 (7-8). - Р. 453-460. 12. Наказ № 254 вщ 27.04.2006 npo затвepджeння пpoтoкoлiв надання мeдичнoï дoпoмoги д™м за спeцiальнiстю «Дитяча eндoкpинoлoгiя» // зi змiнами (наказ № 55 вщ 03.02.2009 npo затвepджeння npo-тoкoлiв надання мeдичнoï дoпoмoги д™м за спе-цiальнiстю «Дитяча eндoкpинoлoгiя»).

РЕЗЮМЕ

Распространенность избыточной массы тела и ожирения у детей с синдромом Шерешевского-Тернера в Украине Н.Б. Зелинская, И.Ю. Шевченко, Е.В. Глоба, Н.Л. Погадаева

Изучены пoказатeли индекса массы тела (ИМТ) у дeвoчeк с синдpoмoм Шepeшeвскoгo-Тepнepа (СШТ) в зависимoсти oт вoзpаста и каpиoтипа с испoльзoваниeм базы данныx, в кoтopyю вoшли 443 дeвoчки с СШТ в вoзpастe oт 11 месяцев дo 18,2 года. Koнтpoльнyю rpynny сoставили 525 ^матически здopoвыx дeвoчeк сooтвeтствyющe-ro вoзpаста. У всex oбслeдoванныx детей изучали: po^ (см), массу тела (кг) с pасчeтoм ИМТ, гато-pbrn oцeнивали с пoмoщью пepцeнтильныx таблиц для дeвoчeк сooтвeтствyющeгo вoзpаста (ВОЗ, 2007). Бoльшинствo дeвoчeк с СШТ (68,1%) имели нopмальный ИМТ, пpeдoжиpeниe oтмeчeнo в 13,8% случаев, oжиpeниe - в 6,8%, дефицит массы тела - в 11,3%. Сpeдниe пoказатeли ИМТ ^ставля-ли 53,23±27,06 пepцeнтили (ДИ 50,7-55,7) и дoстo-вepнo не oтличались oт такoвыx гpyппы кoнтpoля сooтвeтствyющeгo вoзpаста. Пpoцeнт детей с СШТ, имeющиx пpeдoжиpeниe и oжиpeниe, oказался максимальным в вoзpастe дo 4 лет (40,0%), уменьшался с вoзpастoм и у детей с^ше 12 лет вставлял лишь 19,3%, xoтя был дoстoвepнo выше, чем в rpynne кoнтpoля (19,3% и 5,7% сooтвeтствeннo). Наибoлee высoкиe ИМТ (60,1±29,5 пepцeнтили) и частoта избытoчнoй массы тела (29,8% случаев) наблюдали у бoльныx сo стpyктypными анoмалия-ми Х-xpoмoсoмы, в частнoсти, пpи наличии изo-

хромосомы. У детей с моносомией Х показатели ИМТ и частота избыточной массы тела достоверно не отличались от таковых больных с мозаицизмом и соматически здоровых девочек.

Ключевые слова: синдром Шерешевского-Тернера, дети, ожирение, кариотип.

SUMMARY

Prevalence of overweight and obesity in children

with Turner's syndrome in Ukraine

N. Zelinskaya, I. Shevchenko E. Globa, N. Pogadaeva

Body mass index (BMI) of girls with Turner's syndrome (TS) depending on age and karyotype using a database, which included 443 girls with TS in age from 11 months to 18.2 years was studied. Control group consisted of 525 somatically healthy age girls. All of the children surveyed were studied following parameters: height (cm), body weight (kg) with the expectation (BMI), which was estimated using the percentile tables for age girls (WHO, 2007). Most girls with TS (68,1%) had a normal BMI, pre-obese was noted in 13.8%, obese - at 6.8% and underweight were recorded in 11.3% of patients. Average BMI were 53,23±27,06 percentiles (CI 50,7-55,7) and did not differ significantly from the control group of the corresponding age. Percentage of children with TS having pre-obese and obese, was the highest in the age of 4 years (40.0%), decreased with age and in children older than 12 years was only 19.3%, although there was significantly higher than in the control group (19,3% and 5,7% respectively. Highest BMI (60,1±29,5 percentile) and the frequency of overweight (29,8% of the patients) was observed in patients with structural abnormalities of the X chromosome, in particular in the presence of isochromosome. Children with monosomy X BMI and the frequency of overweight did not differ significantly from patients with mosaicism and somatically healthy girls.

Key words: Turner's syndrome, children, obesity, karyotype.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Дата надходження до редакцп 21.07.2014 p. Кл^чна eндoкpинoлoгiя та eндoкpинна xipyp™ 3 (48) 2014

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.